Пояснювальна записка до навчальної дисципліни 4 Тематичний план на поточний навчальний рік



Сторінка12/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.63 Mb.
ТипПояснювальна записка
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Література:


1. Конституція України // Урядовий кур’єр, № 129-130 від 13.07.96 р. - К., 1996.

2. Про інформацію: Закон України від 02 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. Ст. 651.



3. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 року № 3792-ХІІ.

4. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ.

5. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах : Закон України від 31 травня 2005 року № 2594-IV.



6. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР.

7. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 року № 3322-ХІІ.

8. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні (станом на 1 січня 2001 р.): Збірник нормативних актів / Держ. Ком. інформаційної політики та радіомовлення України. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

9. Бачило И.Л., Лопатин В.Н., Федотов М.А. Информационное право: Учебник. – СПб.: Из-во “Юридический центр Пресс”, 2001. – 789 с.

10. Європа на шляху до інформаційного суспільства // Матеріали Європейської Комісії 1994-1995 р. р. – К.: Держкомзв’язку та інформатизації України, 2000. – С. 3.

11. Калюжний Р.А., Хахановський В.Г., Цимбалюк В.С. Структура науки і навчальної дисципліни “Інформаційне право” // “Правова інформатика”, № 1 / 2003. – К.: НДЦПІ АПН України, 2003. – с. 22-25.

12. Копылов В.А. Информационное право: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - M.: Юристь, 2002.

13. Кохановська О.В. Правове регулювання у сфері інформаційних відносин - К.:НАВСУ, 2001.

14. Основи інформаційного права України: Навч. посіб. / В.С. Цимбалюк, В.Д. Гавловський, В.В. Грищенко та ін.; За ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного та П.В. Мельника – К.: Знання, 2004. – 274 с.

15. Хахановський В.Г., Мартиненко І.В. Смаглюк В.М., Інформаційне право та правова інформатика: навчальна програма (спеціальність 7.060101 – правознавство). - К.: НАВСУ, 2004.

16. Хахановський В.Г., Мартиненко І.В. Смаглюк В.М., Інформаційне право та правова інформатика: навчально-методичний комплекс (спеціальність 7.060101 – правознавство для студентів Юридичного факультету).- К.: НАВСУ, 2004.


Питання 1.

При розгляді цього питання студентам треба згадати, що норма права – це сформульоване правило поведінки, яке дозволяє учасникам суспільних відносин визначеного виду юридичні права та передбачає їх обов’язки.

Норми інформаційного права, як і інших галузей права, різні за своїм змістом. Вони можуть встановлювати, дозволяти, забороняти певні права та обов’язки учасникам інформаційних відносин.

Норми інформаційного права, як і інших галузей права, складаються з гіпотези, диспозиції і санкції.

Гіпотеза визначає умови, обставини, при яких можуть виникати певні види інформаційних правовідносини, і вказує на коло суб’єктів – учасників цих правовідносин (наприклад, у Законі України “Про інформацію” умови доступу громадян до інформації про них).

Основу інформаційно-правової норми складає диспозиція, яка містить вказівку про те, як повинні діяти суб’єкти правовідносин, встановлюються їх права і обов’язки (Закон України “Про інформацію” вказує на дії державних органів та організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування під час звернення громадян до них).



У науковій літературі пропонується декілька засад для класифікації інформаційно-правових норм.

Залежно від їх змісту інформаційно-правові норми можуть бути матеріальними і процесуальними.

Залежно від виду і форми подання інформації, суб’єктів, які діють в інформаційній сфері, особливостей їх поведінки, інформаційно-правові норми поділяють на імперативні і диспозитивні.

За сферою застосування інформаційно-правові норми поділяються на норми державного рівня і норми органів місцевого самоврядування.

За обсягом регулювання інформаційно-правові норми поділяються на норми: загальної дії; міжгалузеві; галузеві, на рівні органу місцевого самоврядування.

Отже, інформаційно-правовим нормам притаманні всі основні характерні риси норм будь-якої галузі права. Вони містять описання правил поведінки, які встановлюються державою у визначеному порядку, формі і вводяться в дію у встановлений законодавцем термін.
Питання 2.

При розгляді цього питання студентам треба головну увагу звернути на той факт, що особливістю сфери, в якій виникають інформаційні відносини є те, що ці відносини тісно пов’язані з процесом обігу інформації. Вони розпочинаються з моменту створення інформації і відбуваються з урахуванням особливостей і властивостей інформації.

Слід враховувати, що існує декілька класифікацій інформаційних правовідносин. Так, В. А. Копилов виділяє відносини, які пов’язані зі створенням та розповсюдженням вихідної та похідної інформації; з формуванням інформаційних ресурсів, підготовкою інформаційних продуктів та наданням інформаційних послуг; отриманням, передачею та споживанням інформації. М. М. Рассолов виділяє активні і пасивні інформаційні правовідносини, посередницьку інформаційно-правову роботу, допоміжні інформаційні дії, організаційні майнові та немайнові правовідносини. О. Б. Венгеров виділяє право на доступ до інформації, на ознайомлення з інформацією, роз’яснення інформації, отримання копій документів, довідок.

Система правового регулювання інформаційних відносин складається з двох частин: приватно-правове та публічно-правове (державне) регулювання.

Отже, інформаційні правовідносини – це врегульовані інформаційно-правовою нормою інформаційні суспільні відносини, сторони якого виступають як носії взаємних прав і обов’язків, встановлених і гарантованих інформаційно-правовою нормою.

Суб’єктами інформаційних відносин є: громадяни України; юридичні особи; держава. Об’єктом правовідносин є інформація.

Учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом.
Питання 3.

При розгляді цього питання студентам треба звернути на те, що під інформаційною діяльністю розуміється сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

З метою задоволення цих потреб органи державної влади та органи місцевого і регіонального самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних. Порядок їх створення, структура, права та обов’язки визначаються Кабінетом Міністрів України або іншими органами державної влади, а також органами місцевого і регіонального самоврядування.

Основні напрями інформаційної діяльності визначені Законом України “Про інформацію”. Законодавцем визначені основні види інформаційної діяльності. До них відносяться: одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Під науково-інформаційною діяльністю тут, згідно ст. 1 Закону України “Про науково-технічну інформацію”, розуміється сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави в науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітично-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Міжнародна інформаційна діяльність полягає в забезпеченні громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій офіційною документованою або публічно оголошуваною інформацією про зовнішньополітичну діяльність України, про події та явища в інших країнах, а також у цілеспрямованому поширенні за межами України державними органами і об’єднаннями громадян, засобами масової інформації та громадянами всебічної інформації про Україну.



Запитання до семінару (2 год):

1. Пояснити, що являють собою інформаційно-правові норми.

2. За якими критеріями класифікуються інформаційно-правові норми ?

3. Що являє собою поняття інформаційних правовідносин ?

4. Які основні види та напрями інформаційної діяльності ?

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Ознайомитися з лекційними матеріалами, рекомендованою літературою і методичними матеріалами з цієї теми у вигляді планшетів, слайдів та ін. матеріалів, які представлені в навчально-методичних кабінетах.



Укладач: Хахановський В. Г.доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри інформаційних технологій НАВС.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НаціональнА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

полковник міліції Кудінов В. А.
____.________ 20__

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема № 5. Суб’єкти інформаційних правовідносин

З навчальної дисципліни: «Інформаційне право»

Категорія слухачів: студенти-магістри

Навчальна мета: поглибити знання про суб’єкти правовідносин в інформаційній сфері (людина та держава); основні інформаційні права та свободи; електронний цифровий підпис як інститут інформаційного права.

Виховна мета: поглиблення ціннісних орієнтирів правознавців сучасного рівня; привиття відповідальності за прийняття відповідних юридичних рішень, напрямів та форм реалізації одержаних результатів; виховання поваги до дотримання законності.

Розвивальна мета: розвиток у студентів юридичного мислення стосовно застосування методів інформаційного права у регулюванні суспільних відносин.

Навчальний час: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: персональний комп’ютер (ноутбук, нетбук), мультимедійний проектор.

Наочні засоби: спеціальна презентація за темою лекції.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

забезпечуючі дисципліни: інформатика, конституційне право, цивільне право, адміністративне право, кримінальне право та процес;

забезпечувані дисципліни: галузі права.

Навчальні питання:

1. Суб’єкти правовідносин в інформаційній сфері.

2. Людина як суб’єкт права в інформаційній сфері.

3. Держава як суб’єкт права в інформаційній сфері.

4. Основні інформаційні права та свободи. Право на інформацію.

5. Електронно-цифровий підпис як інститут інформаційного права.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал