Пояснювальна записка до дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» на тему



Сторінка8/10
Дата конвертації05.01.2017
Розмір1.61 Mb.
ТипПояснювальна записка
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




  1. Додаткова заробітна плата Зд всіх розробників та працівників, які брали участь у виконанні даного етапу роботи, розраховується як (10…12)% від суми основної заробітної плати всіх розробників та праівників, тобто:


. (3.4)

Для нашого випадку:

Зд = 0,1 * (17750 + 800) = 1855 грн.


  1. Нарахування на заробітну плату Нзп розробників та працівників, які брали участь у виконанні даного етапу роботи, розраховуються за формулою:


, (3.5)
де Зо – основна заробітна плата розробників, грн.;

Зр – основна заробітна плата робітників, грн.;

Зд – додаткова заробітна плата всіх розробників та робітників, грн.;

β – ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, %. З 1.01.2011 року ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для бюджетних установ встановлена у розмірі 36,3%.

Тоді:


+1855) * 0,363 = 7407 грн.

  1. Амортизація обладнання, комп’ютерів та приміщень, які використовувались під час виконання даного етапу роботи.

У спрощеному вигляді амортизаційні відрахування (А) в цілому бути розраховані за формулою:
, (3.6)
де Ц – загальна балансова вартість всього обладнання, комп’ютерів, приміщень тощо, що використовувались для виконання даного етапу роботи, грн;

На – річна норма амортизаційних відрахувань. Для нашого випадку можна прийняти, що На = (10...25)%;

Т – термін, використання обладнання, приміщень тощо, місяці.
Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Розрахунок амортизаційних відрахувань



Найменування

обладнання,

приміщень тощо


Балансова вартість, грн.

Норма амортизації, %

Термін використання,

міс.


Величина амортизаційних відрахувань, грн.

1.Комп’ютери, принтери, інша комп’ютерна техніка тощо

20000

20

6

2000

Всього
А = 2000



  1. Витрати на матеріали (М), що були використані під час виконання даного етапу роботи, розраховуються по кожному виду матеріалів за формулою:


, (3.7)

де Нiвитрати матеріалу i-го найменування, кг;



Цi – вартість матеріалу i-го найменування, грн./кг.;

Кi коефіцієнт транспортних витрат, Кі = (1,1…1,15);

Вi – маса відходів матеріалу i-го найменування, кг;

Цв – ціна відходів матеріалу i-го найменування, грн/кг;

n – кількість видів матеріалів.

Для нашого випадку загальні витрати на матеріали (за аналогією з іншими розробками) на рівні 1000 грн.



  1. Витрати на силову електроенергію (Ве )розраховуються за формулою:


, (3.8)
де В – вартість 1 кВт-год. електроенергії, в 2012 р. В ≈ 0,70 грн./кВт;

П – установлена потужність обладнання, кВт;

Ф – фактична кількість годин роботи обладнання, годин,

Кп – коефіцієнт використання потужності; Кп < 1.

Для нашого випадку:

Ве = 0,7 * 2 * 1000 * 0,9 = 1260 грн.

8. Інші витрати (Він) можна прийняти як (100…300)% від суми основної заробітної плати розробників та робітників, які були виконували дану роботу, тобто:



Він = (1..3)* (Зор). (3.9)
Для нашого випадку:

Він = 2 * (17750 + 800) = 37100 грн.

9. Сума всіх попередніх статей витрат дає витрати на виконання частини роботи – (В).

В = 17750 + 800 + 1855 + 7407 + 2000 + 1000 + 37100 = 67912 грн.

Розрахунок загальних витрат на виконання роботи. Загальна вартість всієї наукової роботи визначається за (Взаг ) формулою:
, (3.10)
де – частка витрат, які безпосередньо здійснює виконавець даного етапу роботи, у відн. одиницях. Для нашого випадку = 0,8.

Тоді грн.

Прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження результатів виконаної розробки здійснюється за формулою:
, (3.11)
де – коефіцієнт, який характеризує етап (стадію) виконання роботи. Для нашого випадку ≈ 1,0.

Тоді:


грн.

Тобто прогнозовані витрати на виконання та впровадження результатів наукової роботи може скласти приблизно 85000 грн.

Також підприємству варто вжити заходів щодо стимулювання збуту, удосконалюючи маркетингову політику комунікацій.

Обидві ці складові однаково важливі, їхній взаємозв’язок дає підставу говорити про маркетингову комунікацію як про систему. Жодне підприємство не може охопити всі ринки збуту своєї продукції та задовольнити потреби усіх верств споживачів. Навпаки, концентруючи зусилля на окремій цільовій аудиторії, підприємство досягає максимального успіху.

Сучасне підприємство управляє складною системою корпоративних комунікацій. Воно підтримує комунікації зі своїми посередниками, споживачами та різноманітними контактними аудиторіями.

Останнім часом більшість науковців схиляються до інтегрованої системи маркетингових комунікацій, під якою розуміють концепцію планування маркетингових комунікацій, пов'язана з необхідністю оцінювання стратегічної ролі окремих напрямків (реклами, стимулювання збуту, зв'язків з громадськістю та ін.) і пошуком оптимального їх поєднання для забезпечення чіткості, послідовності та максимізації впливу комунікаційних програм з допомогою несуперечливої інтеграції всіх окремих звернень (табл. 3.4).

Таким чином, поєднання різних інструментів маркетингових комунікацій дозволяє отримати більший економічний ефект, ніж при використанні кожного інструменту окремо.

Обидві ці складові однаково важливі, їхня єдність дає підставу говорити про інтегровану маркетингову комунікацію як про систему. Підприємство буде процвітати лише в тому випадку, якщо воно націлене на такий зовнішній ринок, клієнти якого з найбільшою ймовірністю будуть зацікавлені в його маркетинговій програмі.


Таблиця 3.4 – Середня ціна розміщення реклами на місяць в обласних центрах України

Місце розміщення реклами

Опис

Кількість

Ціна

1

2




3

Білборд

Щити з зовнішнім (в окремих випадках можуть пропонуватися з внутрішнім) підсвічуванням. Розмір рекламного поля щита 3*6 м або 4*8 м.

250

3800 грн. за 1 бігборд

3800*250=

950000грн


Сітілайт

Яскрава підсвічувана конструкція, розташована на рівні очей людей. Стандартний розмір 1,2*1,8 м. Зазвичай розміщуються на зупинках громадського транспорту та у місцях, де заборонена установка білбордів.


200

4350 грн за 1 сітілайт

4350*200=

870000 грн


Брандмауер

Величезне рекламне полотно із банерної тканини, яке натягається завдяки спеціальній конструкції на фасад будівлі.

125

2500 грн. за 1 бранмаеур

2500*125=

312500 грн


Промоакції в супермаркеті

Дегустація з професійно підготовленими промоутерами, одягненими в промо одяг з фірмовим логотипом. Кількість промоутерів на один супермаркет – 2 особи.Тривалість промоакції 2-3 дня. 8-годинний робочий день (15 грн/год)

100

480 грн/1 супермаркет

480*100=


48000 грн

Реклама на телебаченні з 19:00-21:00

Реклами на загальнодержавному телебаченні (30 секунд ефірного часу) з 19:00-21:00 (телеканали ICTV, Inter, 1+1, Новий канал, СТБ,НТН,М1, 5 канал)




379469 грн.

Розкрутка сайту

В пошукових системах, на форумах, розсилка об’яв

20

3000 грн. з одного сайту

3000*20=


60000 грн

Реклама на інформаційних інтернет-порталах

Мiстить офiцiйний блок (назва, адреса, телефон, e-mail тощо), логотип (або кiлька логотипiв та товарних знакiв) та iнформацiйний блок (перелiк послуг, види продукцiї тощо)




Від 2000 грн.

Мінімальні витрати на рекламу на місяць з урахуванням середніх цін (реклама на телебаченні бралася мінімальна – 30 секунд, в журналі – реклама площею 20 см2), зовнішня реклама лише в обласних центрах України




2639789грн

ПАТ «ВКФ» доцільно займатись більш активним стимулюванням покупців за рахунок розповсюдження зразків товарів, проведення конкурсів і демонстрацій; стимулювання сфери торгівлі - це зарахування за закупку, надання товарів безкоштовно, проведення спільної реклами, стимулювання власного торгового персоналу підприємства - це можуть бути премії, конкурси, конференції продавців.

Отже, посилення рекламної кампанії на місяць, як розкрутка нової лінійки продукції, обійдеться підприємству в 2639,789 тис. грн. Враховуючи особливості споживання, посилення рекламної кампанії передбачається на 4 місяці. Відповідно сума необхідних коштів становитиме:

2639,789*4 = 105559,156 тис.грн.

Загальна сума інвестиційного проекту розробки нової лінійки продукції складе 85+105559,156=105664,156 тис. грн

Оскільки, виручка від реалізації продукції в 2012 році становила 613981 тис. грн.., то за 4 місяці 204660 відповідно становитиме – 204660,3 тис. грн..

Припустимо, що нова лінійка продукції призвела до збільшення виручки від реалізації на 15%. Тоді з урахуванням збільшення на 15% виручка від реалізації продукції за 4 місяці становитиме 204660,3+204660,3*0,15=235359,4 тис.грн. Проект окупиться за 3,5 місяці 105559,156/(204660,3*0,15)=3,43 місяці

3.2 Пропозиції щодо покращення управління інвестиційною привабливістю ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика»


Виробництво шоколаду і шоколадних виробів нині є найпопулярнішим напрямком на ринку кондитерських виробів у світі. В Україні обсяг споживання шоколаду складає 7,5% солодкої продукції, або 1,2–1,3 кг шоколаду щорічно на душу населення, що в 4–6 разів нижче від країн Європи. Це свідчить про те, що існують достатні резерви на ринку для збільшення споживання шоколаду. Тому для підвищення інвестиційної привабливості ПАТ «ВКФ» доцільним було б створення нового каналу збуту, а саме шоколадних «шоу-румів».

Створення абсолютно нового каналу збуту продукції ПАТ «ВКФ» вимагає розробки чіткого бізнес-плану. Для реалізації власної мережі спеціалізованих «шоу-румів», пропонується сформувати бюджет проекту в розмірі 1916 тис. грн. Приблизна площа приміщення: 200 м ², який розрахований на 100 посадочних місць. Запропонована структура середніх витрат наведена у таблиці 3.1.


Таблиця 3.2 – Структура середніх витрат бізнес-проекту створення мережі шоколадних «шоу-румів» в розрахунку на одиницю

Сума, тис. грн.

Призначення коштів

1

2

600

Безпосередньо будівництво

110

Отримання ліцензій та дозвільної документації

120

Додаткові елементи живлення електрики

20

Послуги дизайнера-декоратора, який працює над проектом і дизайном

15

Оплата послуг інженера, що стежить за правильним виконанням проекту

10

Пожежна сигналізація

10

Система водоочищення

80

Опалення та системи вентиляції

15

Освітлення

80

Вбудовування меблів, підготовка комунікацій та інші роботи

280

Меблі, вивіска, дрібна обробка інтер’єру

110

Обладнання для кухні (холодильне, теплове та механічне)

90

Барне обладнання

40

Посуд

Продовження таблиці 3.2

1

2

20

Кухонне начиння

10

Форма співробітників

40

Оргтехніка

6

Музика

10

Комутація для ТБ-сигналу, музики, комп’ютера

20

Касова система

30

Зарплата персоналу до відкриття (шеф-кухар, керуючий і заступники, лінійний персонал)

20

Опрацювання страв

50

Реклама

80

Створення стратегічного запасу плюс поточні продукти і напої на п’ять перших днів

50

Непередбачені витрати

Разом: 1916 тис.грн. або 236,54 тис. дол.

Розглянемо статті витрат:

1. Отримання ліцензій та дозвільної документації

1.1.Підготовка і підписання франчайзингової угоди

1.2.Відкриття поточного рахунку в банку

1.3.Підготовка документів до реєстрації в державній реєстраційній палаті

1.4.Сплата державних мит за реєстрацію

1.5.Формування і виплата статутного фонду

1.6.Проведення процедури реєстрації підприємства в державній реєстраційній палаті

1.7.Реєстрація в податковій інспекції, відділі статистики, Пенсійному фонді, фондах соціального захисту

2. Створення «шоу-руму», безпосередньо будівництво

2.1.Побудова приміщення

2.2.Підготовка і отримання документів дозвільного характеру

2.2.1.Узгодження проекту з санепідстанцією

2.2.3. Узгодження проекту пабу з пожежною інспекцією

2.2.4. Узгодження проекту з відділом архітектури і будівництва

2.2.5. Складання і затвердження проектно-кошторисної документації

2.2.6. Підписання договору з постачальниками теплової, електричної енергії, підприємствами водоканалізаційної служби

2.3. Оснащення «шоу-руму»

2.3.1. Розробка дизайну «шоу-руму»

2.3.2. Формування загальної концепції «шоу-руму», вимог до дизайну і оснащення

2.3.3.Укладення договору з агенством по дизайну

2.3.4.Розробка дизайну «шоу-руму» агентством по дизайну

2.3.5. Затвердження дизайну «шоу-руму»

2.3.6. Проведення ремонтних і оформлювальних робіт, закупівля і установка устаткування і оснащення

2.3.6.1. Закупівля витратних матеріалів

2.3.6.2. Ремонт приміщення

2.3.6.3. Дизайнерське оформлення

2.3.6.4. Закупівля меблів

2.3.6.5. Закупівля техніки

2.3.6.6. Закупівля інвентарю

2.3.6.7. Облаштування робочих місць

2.3.6.8. Закупівля засобів пожежогасіння і безпеки

2.4. Прийом приміщення до експлуатації

2.5. Підбір персоналу

2.5.1. Визначення чисельності, вимог до персоналу і штатного розкладу

2.5.2. Підбір персоналу власними силами або за допомогою рекрутингового агентства

2.5.3. Оголошення в ЗМІ про пошук необхідного персоналу

2.5.4. Проведення співбесіди

2.5.5.Остаточний вибір персоналу

2.5.6. Укладання договорів із співробітниками

2.5.7. Реєстрація необхідного персоналу, проведення інструктажу по техніці безпеки

2.5.8. Формування і підписання колективного договору

2.6.Отримання дозвільних документів на відкриття «шоу-руму»

2.6.1. Отримання свідоцтва торгової точки

2.6.2. Отримання дозволу санепідстанції

2.6.3.Отримання дозволу пожежної інспекції

2.6.4. Сплата і отримання ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями

2.7. Укладання договорів на матеріально-технічне постачання сировини, матеріалів, продуктів та напоїв.

2.8.Розробка цінової політики послуг «шоу-руму»

2.9.1. Складання пакетів послуг

2.9.2. Оцінка вартості пакету

2.9.3. Складання цін меню

2.9. Розробка рекламної кампанії

2.10.1.Складання плану рекламної кампанії

2.10.2.Розробка рекламних текстів і рекламних роликів

2.10.3. Проведення рекламної компанії

3. Запуск «шоу-руму»

3.1. Підготовка до відкриття

3.2. Урочисте відкриття (святковий фуршет)

Основними статтями витрат будуть маркетингові заходи з маркетингових досліджень, за результатами яких можна було б правильно позиціонувати шоколадний «шоу-рум» по всій території України, а також асоціювати його з брендом «ROSHEN», під яким випускається продукція ПАТ «ВКФ».

Після формування повного пакета пропозиції, пропонується відкрити перший шоколадний «шоу-рум» у Вінниці, який би повністю належав ПАТ «ВКФ», що матиме певні переваги. Відкриття першого шоколадний «шоу-руму» у Вінниці було б позитивно сприйняте громадськістю, завдяки прихильності до продукції ПАТ «ВКФ». По-друге, розміщення «шоу-руму» біля заводу дасть змогу використовувати знання фахівців шоколаду, і оптимально здійснювати виробництво безпосередньо у закладі згідно з оригінальною рецептурою.

Враховуючи той факт, що ведення ресторанного бізнесу передбачає кінцеве споживання продукції безпосередньо в місці покупки, можна говорити про створення нульового каналу розподілу, за схемою виробник-споживач. Об’єкти розгляду – є кінцевими заключними ланками окремого каналу збуту ПАТ «ВКФ».

Важливими і витратними при реалізації бізнес-плану з створення мережі цукерень будуть заходи комунікаційної політики. Найбільшою складовою проекту бюджету є витрати на рекламу. Необхідність її широкого використання пояснюється важливістю поінформованості потенційних споживачів про створення подібного закладу, формування у споживачів пива особливого ставлення до його споживання. Здійснення рекламної діяльності доречно буде доручити одній з провідних рекламних агенцій в Україні. Для реклами слід застосовувати такі засоби:


  • реклама на телебаченні;

  • реклама на радіо;

  • зовнішня реклама (в вигляді світлової вивіски або щитової конструкції);

  • реклама в періодичних виданнях.

Відкриття кожного шоколадного «шоу-руму» повинно супроводжуватись промоакціями, які мають бути розроблені в межах підтримання їх іміджу.

Важливим елементом діяльності є дотримання єдиних стандартів до якості і створення єдиної системи постачання. Досягти її ефективного функціонування можна завдяки використанню комп’ютерним систем прийняття замовлень і правильній організації логістичних процесів.

Проведемо аналіз чутливості інвестиційного проекту відкриття шоколадного «шоу-руму» від ПАТ «ВКФ».

Виручка від реалізації пабу ресторану – 243000 грн

Оскільки, очікується, що середній товарний чек на одну особу становитиме 65-100 грн, то з виручки від реалізації можна зробити висновок, що в місяць буде 243000:100=2430 осіб, а в день відповідно – 2430:30=81 особа.

Постійні витрати – 33750 грн.

Змінні витрати – 54000 грн.

Побудуємо точку беззбитковості діяльності шоколадного «шоу-руму», тобто точку, яка визначає, яким має бути обсяг продажів для того, щоб паб-ресторан міг покрити всі свої витрати, не отримуючи прибутку (рис.3.2).



Рисунок 3.2 – Точка беззбитковості діяльності шоколадного «шоу-руму»

Отже, точка беззбитковості для шоколадного «шоу-руму» становить 43393,86 грн в місяць. Беручи до уваги вартість середнього торгівельного чеку, то для беззбиткової діяльності шоколадного «шоу-руму» необхідно 43392,86:100 = 434 відвідувача в місяць.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал