Повна назва: історія міжнародних відносин (1789-1945 рр.) Статус: варіативна Мета



Скачати 87.87 Kb.

Дата конвертації07.12.2016
Розмір87.87 Kb.

Повна назва: ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН (1789-1945 РР.)

Статус: варіативна
Мета: надання знань і формування вмінь з основ теорії, історії та практики дипломатії та міжнародних відносин.
Обсяг, методики і технології викладання дисципліни:
Обсяг курсу в тематичному плані охоплює історичний проміжок від 1789 р. – Великої
Французької революції, яка зруйнувала Вестфальську систему міжнародних відносин до
1945 р. – закінчення ІІ Світової війни та формування біполярної системи міжнародних відносин. Методологічними підвалинами змісту курсу є цивілізаційний, культурологічний
і стадіально-регіональний підходи. Принципами вивчення історичних фактів є принципи
історизму, об„єктивності, соціального підходу й альтернативності.
Основними формами навчання є: лекції, семінари та самостійна робота, яка передбачає опанування студентами більшості проблем і питань відповідно до програми курсу.
Основними методами та технологіями, які використовуються у навчальному процесі при вивченні предмету «Історія міжнародних відносин (1789-1945 рр.)» є:
1. Пояснювально-ілюстративний метод або інформаційно-рецептивний. Даний метод знаходить широке застосування для передачі великого масиву інформації на лекції, з навчальної або методичної літератури, через екранний посібник у «готовому» виді.
Студенти сприймають і осмислюють факти, оцінки, висновки і залишаються у рамках репродуктивного (відтворюючого) мислення.
2. Репродуктивний метод (репродукція – відтворення). Використовується переважно на семінарських заняттях, коли діяльність студентів організовується за кількаразовим відтворенням засвоюваних знань. Для цього використовуються різноманітні роботи і різні форми самоконтролю.
Застосовується у взаємозв‟язку з інформаційно-рецептивним методом (який передує репродуктивному). Разом вони сприяють формуванню знань, навичок і вмінь у студентів, формують основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, перенос, класифікація).
3. Метод проблемного викладу, використовується у побудові змістовної частини курсу
(теми лекцій і семінарів). Важливою складовою даного методу є розкриття пошуків різних підходів у вирішенні тієї чи іншої проблеми. При цьому викладач реалізує розкриття системи доказів, порівняння точок зору, різних підходів. Студенти не тільки сприймають, усвідомлюють і запам‟ятовують готову інформацію, але й стежать за логікою доказів, за рухом думки викладача.
4. Частково-пошуковий, або евристичний, метод, який полягає в організації активного пошуку рішення висунутих у навчанні (або сформульованих самостійно) пізнавальних завдань. Метод дозволяє активізувати мислення, викликати зацікавленість до пізнання на семінарах і колоквіумах.
5. Дослідницький метод. Є важливою складовою самостійної роботи студента, оскільки вони самостійно вивчають літературу, джерела, ведуть аналіз проблем історії міжнародних відносин та інші дії пошукового характеру. У даному методі найбільш повно проявляються ініціатива, самостійність, творчий пошук у дослідницькій діяльності.
Для підготовки бакалавра цей метод є важливим у тому розрізі, що навчальна робота дає початкові знання і вміння з методології наукового дослідження.
Під час семінарських занять можуть використовуватися елементи дискусії (суперечки, зіткнення позицій, навмисне загострення та навіть перебільшення протиріч в обговорюваному змістовному матеріалі).
Дискусійні методи виступають як засіб не тільки навчання, але й виховання.
Для визначення рівня засвоєння слухачами навчального матеріалу використовуються такі форми та методи навчання:
1) лекційні заняття, на яких викладається теоретичний матеріал, наводяться практичні приклади; заняття проводяться з використанням технічних і програмних засобів;

2) семінарські заняття, що передбачають підготовку теоретичних і практичних питань з дисципліни та їх обговорення в аудиторії;
3) консультації, які проводяться з метою допомоги студентам у виконанні їх
індивідуальних завдань і роз‟яснення окремих розділів теоретичного матеріалу, відпрацювання студентами пропущених занять.
Структура навчальної дисципліни
№ з/п
Назви розділів і тем
Всього
годин
За формами занять,
годин
Аудиторні
Самостійна робота лекційні практичні
Змістовий модуль 1
Від Великої Французької революції до Віденського конгресу
1.
Вступ до курсу
(загальна характеристика).
Утворення США та входження
їх в систему міжнародних відносин
8 2
2 4
2
Зовнішня політика
європейських країн в період
Великої
Французької революції, Конвенту та Директорії
8 2
2 4
3
Європейські міжнародні відносини у
1794-1815 рр.
Віденський конгрес.
8 2
2 4
Змістовий модуль 2
Від Віденського конгресу до Франкфуртського миру
4.
“Священний Союз”.
Ставлення
європейських держав до революційного та національно- визвольного рухів у
30-40-х рр.
ХІХ століття
14 3
2 7
5.
Східне питання у світовій політиці 20-
50-х рр. ХІХ ст.
Кримська війна
і
Паризький конгрес
12 2
2 8
6.
Зовнішня політика
Франції при
Наполеоні
ІІІ.
Громадянська війна у
США і ставлення до неї
європейських
8 2
2 4
держав
7.
Об‟єднання
Німеччини: франко- прусська війна
і
Франкфуртський мир
10 2
2 6
8.
Країни Азії, Африки та
Латинської
Америки в системі міжнародних відносин
(кінець
ХVІІІ ст. – 60-і рр.
ХІХ ст.
9 2
2 5
Змістовий модуль 3
Від Франкфуртського миру до франко-російського союзу
9.
Європа після
Франкфуртського миру.
Франко- німецьке протистояння.
Австро-німецько- російські відносини
70-х – початку 80-х рр. ХІХ ст. Троїста угода
8 2
2 4
10.
Східна криза середини 70-х рр. ХІХ ст.
Російсько- турецька війна 1877-
1878 рр. Берлінський конгрес.
8 2
2 4
11.
Колоніальна експансія
європейських держав у 70-80-х рр. ХІХ ст.
8 2
2 4
12.
Європейська дипломатія другої половини 80-х рр.
ХІХ ст. Укладення франко-російського союзу 1891-1893 рр.
8 2
2 4
Модуль 2
Змістовий модуль 4
Міжнародні відносини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
13.
Загострення далекосхідної проблеми в кінці ХІХ
– на початку ХХ ст.
7 2
2 3
14.
Завершення боротьби за розподіл світу та перші війни за його переділ
6 6
15.
Посилення англо- німецьких
7 2
2 3
суперечностей.
Утворення Антанти.
16.
Боротьба Антанти і австро-німецького блоку (1907-1911 рр.)
7 2
2 3
Змістовий модуль 5
Міжнародні відносини напередодні та в роки Першої світової війни
17.
Балканські війни.
Початок
Першої світової війни
4 2
2 18.
Дипломатія в роки
Першої світової війни
8 2
2 4
19.
Вихід Росії зі світової війни. Брестський мир
8 2
6 20.
Завершення
Першої світової війни та її підсумки.
Паризька мирна конференція і становлення
Версальської системи міжнародних відносин
8 2
2 4
Змістовий модуль 6
Криза Версальського порядку та його крах
21.
Міжнародні відносини у 20-х рр.
ХХ ст.
9 2
2 5
22.
Міжнародні відносини у період світової економічної кризи 1929-1933 рр.
Утворення вогнищ війни в Європі і на
Далекому Сході
6 2
2 2
23.
Воєнна агресія Італії,
Японії і Німеччини у
1935-1938 рр.
Мюнхенська конференція.
8 2
2 4
24.
Передвоєнна політична криза в
Європі
6 2
2 2
Змістовий модуль 7
Міжнародні відносини в роки Другої світової війни
25.
Зовнішньополітичні процеси на початку
Другої світової війни
(вересень 1939 – 21 червня 1941 р.)
9 2
2 5
26.
Вступ у Другу світову війну СРСР і США.
Створення
8 2
6
антигітлерівської коаліції.
27.
Міжнародні відносини та дії антигілерівської коаліції під час корінного перелому в ході Другої світової війни
8 2
2 4
28.
Міжнародні відносини під час вирішальних перемог антигітлерівської коаліції (1944 р.)
6 2
4 29.
Міжнародні відносини напередодні і в період розгрому Німеччини
8 2
2 4
30.
Завершення і основні підсумки
Другої світової війни
8 2
2 4
Всього
240
56
56
128
Знання та навички:
Студенти повинні знати::

утворення США та входження їх в систему міжнародних відносин;

європейської дипломатії в період Великої Французької революції та наполеонівських воєн;

формування Віденської системи міжнародних відносин;

Східного питання у європейській політиці кінця ХVIII – початку ХХ ст.;

зовнішньої політики США та латиноамериканських країну ХІХ – на початку ХХ ст.;

дипломатії
європейських країн від закінчення
Кримської війни до
Франкфуртського миру;

дипломатії європейських країн останньої чверті ХІХ ст.;

колоніальної експансії європейських держав і США, завершення боротьби за розподіл світу та перших воєн за його переділ;

загострення далекосхідної проблеми в кінці ХІХ – початку ХХ ст.;

утворення двох антагоністичних військово-політичних блоків та загострення боротьби між ними в 1907-1913 рр.;

міжнародних відносин та зовнішньої політики в період Першої світової війни;

створення Версальсько-Вашингтонської системи та її краху (20-30-і роки ХХ ст.;

міжнародних відносин та зовнішньої політики періоду Другої світової війни.;
Студенти повинні вміти:

використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу міжнародних відносин і зовнішньої політики країн світу у зазначений період;

на основі вивченого фактичного матеріалу робити відповідні висновки, порівняння та узагальнення, визначати закономірності, характерні для розвитку міжнародних відносин;

застосовувати набуті знання при відповідях на семінарських заняттях, при виконанні відповідних практичних завдань, виконанні курсових, кваліфікаційних та дипломних робіт; аналізувати дипломатичні документи минулого;


звертатися до історичного досвіду при аналізі сучасних міжнародних подій, звернувши особливу увагу на ті з них, які стосуються України;

виступати перед аудиторією, вести дискусії з актуальних проблем курсу, доказово, на конкретних фактах відстоювати свою позицію.
Кількість годин (кількість кредитів ЄКТС): 56 годин лекцій і 56 годин семінарів (8 кредитів).
Види робіт: форми та умови проведення контрольних заходів.
Основними формами навчання є: лекції, семінари та самостійна робота, яка передбачає опанування студентами більшості проблем і питань відповідно до програми курсу.
Оцінювання: Оцінювання відбувається на семінарах і на контрольних заходах, якими є звичайне наскрізне тестування та іспит.
На іспиті оцінювання відбувається за наступними критеріями:
1.
Оцінка «5» (відмінно) ставиться в тому разі, коли: а) відповідь правильна, повна, послідовна, логічна; студент впевнено володіє фактичним матеріалом з усього курсу, вміє застосовувати його щодо конкретно поставлених завдань, чітко орієнтується у просторі та часі, аналізує причинно-наслідкові зв‟язки, визначає закономірності визначення та реалізації зовнішньополітичного курсу держави; б) студент має навички користування документами, картами, схемами, довідниками; статистичний матеріал може втілити в схемах, діаграмах, графіках, вміє складати порівняльні таблиці; в) відповідь дає грамотною українською літературною мовою, без русизмів, допускаючи при цьому 1-2 незначні помилки з фактичного матеріалу та 2-3 помилки мовно-стилістичного характеру.
2.
Оцінка «4» (добре) ставиться в тому разі, коли: а) відповідь правильна, послідовна, логічна, але студент допускає у викладі окремі незначні пропуски фактичного матеріалу, вміє застосовувати його щодо конкретно поставлених завдань, орієнтується у просторі і часі, допускаючи при цьому 1-2 помилки, аналізує причинно-наслідкові зв‟язки, визначає основні закономірності історичного розвитку держав, у деяких випадках нечітко формулюючи їх; б) студент має навички користування документами, картами та іншими наочними посібниками, складає графіки, схеми, діаграми, таблиці, допускаючи при цьому незначні помилки; в) відповідь дає в цілому грамотною українською літературною мовою, але допускає русизми, стилістичні, орфографічні та пунктуаційні помилки (не більше 5-6).
3.
Оцінка «3» (задовільно) ставиться в тому разі, коли: а) студент володіє більшою частиною фактичного матеріалу, але викладає його не досить послідовно і логічно, допускає істотні пропуски у відповіді, не досить впевнено орієнтується у просторі і часі, не завжди вміє інтегровано застосовувати набуті знання для аналізу історичного розвитку держав, нечітко, а інколи й невірно формулює основні
Форма проведення
Терміни проведення
Бали
Усні відповіді на групових заняттях протягом 4-5 триместрів
40
Підсумкове тестування останній тиждень III тр. триместру
20
Іспит літня сесія
40
теоретичні положення та причинно-наслідкові зв‟язки; б) слабо орієнтується у хронології, допускає помилки при складанні таблиць, графіків, схем, діаграм; в) при викладі українською мовою допускає помилки, русизми, що свідчить про недостатню його мовну культуру.
4.
Оцінка «2» (незадовільно) ставиться в тому разі, коли: а) студент виявляє незнання більшої частини фактичного матеріалу, не орієнтується у просторі і часі, не вміє визначити причинно-наслідкові зв‟язки, сформулювати основні віхи розвитку міжнародних відносин провідних держав світу; б) не орієнтується в хронології, не може побудувати графік, схему, діаграму; в) відповідь безграмотна з точки зору української мови; г) студент відмовляється відповідати на поставлені питання.
Викладач: Вовчук Людмила Анатоліївна, кандидат історичних наук (2014 р.), старший викладач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики факультету політичних наук ЧНУ імені Петра Могили. Стаж педагогічної роботи у ВНЗ – 7 років. Кількість виданих наукових праць – понад 40, серед яких 2 навчальних посібника з грифом МОН, 1 методичний посібник.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал