Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема занять із світової літератури



Скачати 135.81 Kb.
Дата конвертації02.12.2016
Розмір135.81 Kb.
Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – занять із світової літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня.

Ми живемо в світі медіа - розширюються системи масових комунікацій, "інформаційного" вибуху. Відповідно, мета освіти - формування "особистості, здатної читати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа". Усе більшої актуальності набувають питання, пов’язані з посиленням неперервного характеру навчання і професійного удосконалення педагога як умови його підготовки до вирішення нових професійних завдань.

Кількість інформації збільшується вдвічі кожні 15 років. Сучасна людина вже не уявляє своє життя без комп’ютера. У зв’язку з цим змінюються мета і завдання освіти: формування знань та вмінь поступається формуванню компетентностей. Навчальні заклади забезпечуються комп’ютерною технікою, електронними ресурсами, отримують доступ до Інтернету. Все це дає підстави стверджувати, що сьогодні застосування ІКТ (інформаційних і комунікаційних технологій) є необхідною умовою для розвитку освітнього простору.

Колектив закладу працює над науково-методичною проблемою «Формування креативної особистості на засадах освіти для сталого розвитку». Сучасні інноваційні технології дають можливість вчителю у процесі підготовки до будь-якого заходу досягти найвищої результативності. Тому, як вчитель світової літератури, я визначила для себе таку проблему: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури як складової особистісно орієнтованого навчання».

Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно впливає на кілька органів чуття, і запам'ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Я.А. Коменський зазначав: "... Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями... усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик...."

Арсенал дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання можна стисло визначити так:


  • урізноманітнення форм подання інформації;

  • урізноманітнення типів навчальних завдань;

  • створення навчальних середовищ, які забезпечують "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

  • забезпечення негайного зворотного зв'язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

  • широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;

  • широке застосування ігрових прийомів;

  • широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного);

  • активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);

  • посилення мотивації навчання.

Застосовувати елементи ІКТ можна на різних етапах заняття. Так при вивченні нового матеріалу від викладача вимагається функція координації, керівництва і організації навчального процесу. А «розповісти» матеріал замість викладача може комп’ютер. Звичну чорну дошку замінює монітор, а за наявності діапроектора, можливий і великий електронний екран. Багатство змістовної підтримки робить заняття не тільки краще засвоюваним, але і надзвичайно захоплюючим.

Під час закріплення матеріалу комп’ютер дозволяє провести експрес-діагностику засвоєння і в залежності від її результатів відповідну корекцію. Повторення може бути проведене у будь-якому форматі репродуктивним тестуванням, розвиваючими іграми тощо.

Тобто в ході освоєння інформаційно-комунікаційних технологій вчитель підвищує свій професійний рівень і опановує (іноді одночасно з учнями) новий інструментарій отримання знань.

Таким чином у всіх випадках ІКТ виконують функцію "посередника", "який вносить істотні зміни в комунікацію людини з навколишнім світом". У результаті вчитель і учень не тільки опановують зміст інформаційними технологіями, а й вчаться відбирати, оцінювати і застосовувати найбільш цінні освітні ресурси, а також створювати власні медіатексти.

Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення світової літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Твердо переконана, що використання ІКТ – потужний засіб оптимізації уроку. Чим ширше застосовується комп’ютер у процесі навчання, тим вагоміші його результати, тим більша зацікавленість учнів предметом.

Проте варто зауважити: урок не повинен перетворюватися на видовище, мультимедійні засоби слід використовувати тільки в комплексі з іншими засобами, відповідно до завдань уроку. Книгу та спілкування з учителем на уроках літератури ніщо не замінить,однак доцільне застосування сучасної електронної техніки значною мірою урізноманітнить добре відомі, традиційні методи, прийоми, види навчальної діяльності, істотно підвищить мотивацію, допоможе розкрити творчі здібності не тільки учня, а й самого вчителя.

Які переваги застосування нових технологій?


  • Використання ІКТ розширює інтерпретаційне поле художнього твору: отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструкту на основі отриманої інформації, культурні зразки.

  • Дає можливість поєднувати традиційні джерела інформації та нетрадиційні

  • Дозволяє вийти на новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язане з використанням зорової та інших видів наочності.

Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з :

  • Інтернет-бібліотеками

  • Ілюстрування навчального матеріалу

  • Обробку даних:дидактичні матеріали з екрану , використання відеоматеріалів, фрагментів художніх фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що породжує новий жанр уроку –комп’ютерно орієнтований урок

Логіка побудови уроку з ІКТ

  • Навчальна задача

  • Аналіз проблеми

  • Пошук джерел (підручник –художній текст, інтернетресурси (мультимедіа)

  • Пошук інформації

  • Відбір інформації

  • Класифікація інформації

  • Об'єднання інформації (гіпертекст)

  • Створення власного конструкту уроку

Найбільш оптимальними різновидами інтеграції літератури та медіаосвіти є:

    1. Текст підручника

    2. Дидактичні матеріали

    3. Телевізійні передачі

    4. Аудіо - та відеозаписи

    5. Періодична преса

    6. Освітні сайти, блоги, електронні підручники та посібники

    7. Музичні твори

    8. Критична література

    9. Тексти художніх творів

    10. Довідкова та енциклопедична література

Що дає вчителю літератури використання інформаційно-комунікаційних технологій?

  • економію часу на уроці;

  • глибину занурення в матеріал;

  • підвищену мотивацію навчання;

  • інтегративний підхід в навчанні;

  • можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультимедіа-

матеріалів;

  • можливість формування комунікативної компетенції учнів, тому що учні стають активними учасниками уроку не тільки на етапі його проведення, а й при підготовці, на етапі формування структури уроку;

  • залучення різних видів діяльності, розрахованих на активну позицію учнів, що одержали достатній рівень знань з предмета, щоб самостійно мислити, сперечатися, міркувати, що навчилися вчитися, самостійно добувати необхідну інформацію.

У своїй роботі спираюсь на наукові та практичні дослідження, досвід вчених, методистів: Мірошниченко Л., Пронкевич О. , Пометун О., Мухіна В.О. , Ісаєвої О.,Сизоненко Г., Штейнбука Ф.М., Волощук Є.

Використання інформаційних технологій на уроках світової літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаю такі: потреби конкретного уроку; рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти.

Серед зазначених технологій використовую такі їх види:

- Прикладні програми;


- Інтернет;

- проекти.

Прикладні програми включають:

- Електронні підручники;

- Аудіокниги;

- Мультимедійні енциклопедії;

- DVD – колекції творів мистецтва;

- CD - подорожі.

Специфіка літератури як мистецтва слова обумовила й своєрідні підходи до методики використання ресурсів Інтернету. На широкому і безмежному його просторі користувачі можуть знайти безліч потрібної інформації, яку, стосовно професійних завдань вчителів і викладачів-словесників, умовно можна поділити на блоки:



  • електронні бібліотеки;

  • літературні періодичні видання;

  • електронні підручники і посібники в Інтернеті;

  • педагогічний досвід впровадження новітніх технологій навчання;

  • науково-освітні сайти українського Інтернету;

  • колекції рефератів з літератури;

  • сайти мистецького характеру;

  • сайти літературних музеїв;

  • сайти про життєвий і творчий шлях письменників;

  • здобутки словесності як шкільної і вузівської науки за кордоном тощо.

В свої діяльності систематично використовую і рекомендую учням літературний Інтернет.

На практиці застосовую такі напрями роботи з використання інформаційних технологій:

- створення тематичних добірок наочних матеріалів;

- тестування учнів;

- створення дитячих відеоматеріалів;

- презентації класного керівника;

- самостійне створення учнями презентацій за запропонованою класним керівником темою;

- діяльність за методом проектів. Такий метод дозволяє залучити до роботи і зацікавити навіть тих учнів, у яких була відсутньою мотивація. Це спосіб досягнення виховної мети через детальну розробку проблеми, що має завершитися практичним результатом, оформленим тим чи іншим способом (презентація, публікація, та ін.)

Так, наприклад, учні працювали над проектом «Різдво в Україні». Група дітей проводила опитування по класах («Що для вас означає Різдво?», «Як ви святкуєте Різдво»?). Друга група шукала інформацію про історію святкування Різдва в Україні, готувала повідомлення. Третя група збирала інформацію про те, які колядки співають у нашій місцевості. В результаті такої роботи учнями був підготовлений буклет «Віншування та колядки».

Майбутнє за системою навчання, що вкладалося б у схему "учень — технологія — учитель», за якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

У моїй практиці використовуються учнівські презентації на одному з етапів уроку. Підготовка такого уроку спирається на метод проектів, в основі якого лежить педагогіка співробітництва.

Захист проектів може бути у формі презентацій. Наприклад, результатом роботи моїх учнів над проектом «Послідовники Робінзона» стала презентація. У формі ілюстрацій, схем, таблиць учні захищали проект «Г. Белль. «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». Високий антивоєнний і гуманістичний пафос твору», метою якого було дослідити поєднання протиприродності й антигуманності війни та патріотизму в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...».

Крім того заняття з літератури з мультимедійною підтримкою можуть бути різноманітними за типом. У своїй практиці використовую:

Уроки-лекції. Інформаційно-комунікаційні технології на цьому типі уроку роблять лекцію більш ефективної і активізують роботу класу.

Презентація дозволяє навчити створювати опорні схеми і конспекти в більш комфортному комунікативному режимі (тези оформляються на слайдах, є зразок створення опорних положень лекції для учнів). Проблемний характер лекції може здаватися не самим учителем (проблемне питання), а самостійно усвідомлюється учнями в ході роботи з різними матеріалами: портрет, карикатура, полярні критичні оцінки і т.д. Презентація до уроку-лекції може створюватися самим учителем або на основі невеликих учнівських презентацій, що ілюструють їхні доповіді і повідомлення.

Під час такого уроку учні обов'язково ведуть записи у своїх робочих зошитах. Тобто ІКТ не скасовують традиційну методику підготовки і проведення такого типу уроку, але в певному сенсі полегшують і актуалізують (роблять практично значущими для учнів) технологію його створення.



Урок аналізу тексту. На такому уроці презентація дозволяє реалізувати інтегративний підхід до навчання. Інтерпретуючи художній текст, учень може і повинен бачити різноманітність трактувань образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різних ілюстрацій, доповнених витягами з літературознавчих робіт, дозволяє створити проблемну ситуацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. Проблемно-дослідне навчання стає провідним на таких уроках. На слайдах розміщується не тільки додатковий матеріал, але й формулюються завдання, фіксуються проміжні та підсумкові висновки. Зіставляючи відео-або аудіо-ілюстрації, учень вже аналізує текст (прийом прихованого аналізу тексту).

Вибір з низки запропонованих ілюстрацій, найбільш адекватно відображає авторську точку зору, - це, на мій погляд, ще один прийом, спрямований на розвиток відтворення уяви .

Необхідно пам'ятати, що на уроці аналізу тексту головною завжди залишається робота з текстом, а ІКТ лише урізноманітнюють методи, прийоми і форми роботи, які розвивають різні сторони особистості учня, допомагають досягти цілісності розгляду твори в єдності змісту і форми, побачити змістовність, смислове значення кожного елемента форми.

Узагальнюючі уроки. Завдання такого типу уроку - зібрати всі спостереження, зроблені в процесі аналізу, в єдину систему цілісного сприйняття твору, але вже на рівні більш глибокого розуміння; вийти за межі вже порушених проблем, емоційно охопити весь твір. Вирішити ці завдання і дозволяють ІКТ, створивши якусь візуальну метафору твору, з'єднавши емоційно-художній і логічний види творчої діяльності учнів на уроці. Схеми, таблиці, тезове розташування матеріалу дозволяють заощадити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір.

У перерахованих типах уроків презентації створені вчителем, проте, як говорилося вище, учень теж може брати участь у створенні презентації. Сам учень може бути автором уроку-презентації, який стає його підсумкової роботою по темі або курсом, творчим звітом про результати дослідницької роботи.

Обговорюючи переваги використання новітніх інформаційних технологій у навчанні світової літератури, доцільно згадати і тестовий контроль, який останнім часом приваблює все більшу увагу педагогів у різних сферах.

Перевагу тестового контролю складає те, що він є науково-обґрунтованим методом емпіричного дослідження. На відміну від звичайних задач тестові завдання мають чітку однозначну відповідь і оцінюються стандартно на основі цінника. Тестові завдання повинні бути стислими, чіткими і коректними, що не припускають двозначності. Самий же тест являє собою систему завдань зростаючої складності.

Тестовий контроль може застосовуватися як засіб усіх видів контролю (базового (початкового), поточного (тематичного), рубіжного (залікового), підсумкового (екзаменаційного) та самоконтролю.

Перевірка знань учнів у вигляді завдань у тестовій формі дозволяє вчителю визначити рівень навчальних досягнень учнів водночас із багатьох тем і розділів програми, зокрема зміст художніх творів, аналіз художніх творів, літературний процес, відомості з теорії літератури; об’єктивно оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу; створити для всіх учнів рівні умови під час складання тестів.

Таким чином саме за допомогою мультимедійних технологій можна застосовувати багато форм роботи на уроці, цілісно реалізувати виховний аспект.

Але при всіх перевагах, які дає використання інформаційних технологій, необхідно пам’ятати про їх розумне використання, не забуваючи про живе спілкування, мислення, живе слово на заняттях , про основне завдання літератури: «Виховувати всебічно розвинуту, гармонійну особистість».

Поряд з ІКТ під час заходів використовую наступні  інтерактивні методи і прийоми: «обговорення проблеми в загальному колі», «уявний мікрофон», «робота в парах», «робота в  малих групах», «коло ідей», «мозковий штурм», «два - чотири - всі разом», порушена послідовність, взаємоопитування, диспут, дискусія, рольові ігри. Використовую уривки з художньої літератури, малюнки, ілюстрації, прислів'я, крилаті вирази. Застосовую такі види робіт, як обмін усмішками, побажаннями і компліментами; незакінчене речення, передбачення, асоціювання; оптимально поєдную колективну, парно-групову та індивідуальну діяльність. Також виховний процес будую у формі подорожей, екскурсій, етичних гостьових кімнат, телепередач, дискусійних клубів, свят тощо.

З метою мотивації використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у підлітків здивування, подив, інтерес, підкреслюють парадоксальність явищ і подій. З метою активізації пізнавальної діяльності та мислення учнів використовую прийоми порівняння, аргументації і відстоювання своєї точки зору. Ефективними прийомами роботи на етапі рефлексії та оцінювання є само- та взаємооцінювання діяльності, сенкан, міні-есе, «рюкзак», «обери позицію», «уявний мікрофон», голосування.

Як учитель світової літератури, тісно проводжу паралелі між предметом та виховною роботою з учнями. Залучаю дітей до творчої діяльності в конкурсах, предметних тижнях. Так мої вихованці стали активними учасниками Всеукраїнського літературного конкурсу «Пурпурові вітрила», Всеукраїнського конкурсу «Діти за чисту енергію», Всеукраїнського конкурсу «Уяви себе деревом», Всеукраїнського конкурсу «Я-європеєць», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник», обласного конкурсу дитячої творчості «Собори наших душ», міського конкурсу літературної творчості «Олімпійський рух: історія і сьогодення». Мої учні щороку займають призові міста під час проведення міських олімпіад зі світової літератури.

Для реалізації науково-методичної проблеми школи та методичної проблеми вчителя підвищую професійний рівень, беручи участь у різноманітних фахових та творчих конкурсах, публікую статті, розробляю тренінги, програми. Взяла участь у Всеукраїнському конкурсі учнівських та педагогічних робіт “Здорова планета - здоровий ти!”, розробила тренінг «Сучасні підходи у сфері охорони здоров'я дітей». Також прийняла участь у Всеукраїнському конкурсі уроків з гендерної рівності. В рамках проекту «Лідери Європейської інтеграції та Євроатлантичної інтеграції розробила модуль « Україна та Європа. Історичний колорит в літературі. Крім того, періодично публікую статті в місцевій газеті «Жовтоводські Вісті». Систематично підвищую рівень кваліфікації як вчителя відвідуючи фахові тренінги.

На мою думку, інноваційні технології спонукають молодь проектувати своє життя, розробляючи і здійснюючи майбутній індивідуальний життєвий сценарій, де кожна маленька особистість оволодіває не тільки необхідними знаннями, а й компетентністю, зрештою, може вищим мистецтвом — мистецтвом жити. 

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп’ютерної техніки, за допомогою якої насамперед якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.



Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Отже, у сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп’ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інноваційні технології навчання.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал