Постатейний коментар до Кримінального кодексу України загальна частина розділ І загальні положення стаття Завдання Кримінального кодексу



Скачати 19.46 Mb.
Сторінка99/107
Дата конвертації25.12.2016
Розмір19.46 Mb.
1   ...   95   96   97   98   99   100   101   102   ...   107

Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна

1. Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

1. Об'єкт цього злочину та його предмет збігаються з об'єктом та предметом злочину, передбаченого ст. 411. Необережне знищення або пошкодження чужого майна, яке не є військовим, якщо це спричинило загибель людей або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, кваліфікується за ст196.

2. Об'єктивна сторона характеризується суспільне небезпечними діями, наслідками у вигляді знищення або пошкодження майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Для відмежування цього злочину від зіпсування предметів військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання (ст. 413) слід мати на увазі, що знищення та пошкодження майна передбачає конкретні дії особи, під час яких вона впливає на майно руйнуючими (пошкоджуючими) засобами, а зіпсування предметів військового майна передбачає, що майно стає непридатним для його використання внаслідок дїї природних сил, яка стала можливою в наслідок недбалого ставлення особи до правил зберігання майна.

Під шкодою у великих розмірах тут слід розуміти саме матеріальну шкоду: прямі збитки та упущену вигоду. Чи заподіяло вчинення злочину шкоду у великому розмірі, є питанням факту і має вирішуватися органом дізнання, слідчим, прокурором та судом залежно від конкретних обставин справи. При цьому мають враховуватися загальна і військова цінність, унікальність майна тощо.

3. Суб'єкт злочину - будь-який військовослужбовець (військовозобов'язаний під час проходження відповідних зборів).

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини: особа передбачає, що внаслідок вчинюваних нею дій можуть виникнути такі наслідки, як знищення (пошкодження) військового майна та пов'язані з ними наслідки у вигляді заподіяння шкоди у великих розмірах, а також загибель людей чи інші тяжкі наслідки, але легковажно розраховує на відвернення вказаних суспільне небезпечних наслідків, або не передбачає можливості настання вказаних наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

Якщо особа необережно ставиться тільки до наслідків у вигляді заподіяння шкоди у великих розмірах, загибелі людей та інших тяжких наслідків, а до наслідків у вигляді знищення (пошкодження) майна - умисно, вчинене має кваліфікуватися за ст. 411.

5. Про поняття загибель людей та інші тяжкі наслідки див. коментар до ст 411.
Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна

1. Продаж, застава, передача в користування військовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування або спорядження (марнотратство), а також втрата або зіпсування цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання -

караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років.

2. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -

караються арештом на строк до шести місяців, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

1. Об'єкт злочину - порядок користування військовим майном.

2. Злочин може мати такі форми: 1) продаж, застава, передача в користування виданих для особистого користування предметів обмундирування або спорядження (марнотратство); 2) порушення правил зберігання виданих для особистого користування предметів

обмундирування або спорядження, що потягло їх втрату або зіпсування (ч. 1 ст. 413); 3) порушення правил зберігання ввірених для службового користування предметів військового майна, що потягло їх втрату або зіпсування (ч. 2 ст. 413).

Таким чином, з об'єктивної сторони злочин може характеризуватися дією або бездіяльністю у вигляді продажу, застави, передачі в користування, порушення правил зберігання предметів військового майна. Його друга і третя форми, крім відповідних дій, характеризуються суспільне небезпечними наслідками у вигляді втрати або зіпсування майна і причинним зв'язком між вказаними діяннями і наслідками.

Продаж - це форма відчуження предметів, коли вони передаються іншій особі за гроші. Застава полягає в передачі предметів військового майна на певний час для забезпечення грошової чи майнової позики. Під передачею в користування треба розуміти передачу предметів військового майна іншій особі тимчасово або на невизначений час, безоплатно або з отриманням якої-небудь винагороди, як подарунок або як засіб платежу тощо.

Порушення правил зберігання предметів військового майна означає, що військовослужбовцем порушуються правила, встановлені відповідними нормами військових статутів, інших законів України, наказів по військових формуваннях тощо, визначені для запобігання фактам втрати, знищення, пошкодження, викрадення військового майна взагалі або його окремих видів.

Втрата передбачає вихід предметів із володіння військовослужбовця, в зв'язку з чим він позбавляється можливості користуватися ними. Зіпсування - це стан предметів, за яким вони характеризуються повною або частковою непридатністю для використання. На відміну від необережного знищення чи пошкодження предметів військового майна при їх зіпсуванні вони стають непридатними для використання внаслідок дії природних сил, яка стала можливою в результаті недбалого ставлення особи до правил зберігання вказаних предметів, а не внаслідок руйнуючих (пошкоджуючих) дій винного.

3. Предметом злочину у перших двох його формах є обмундирування та спорядження, яке видається військовослужбовцям строкової служби для особистого користування, а у третій формі - зброя, бойові припаси, засоби пересування, предмети технічного постачання або інше військове майно, яке ввіряється військовослужбовцям для службового користування.

Обмундирування - це предмети військової форми одягу (верхній одяг, головні убори, білизна, взуття), що видаються на певний строк та порядок використання яких регулюється правилами носіння військової форми одягу. Під спорядженням розуміються предмети, що необхідні для носіння особистої зброї та майна військовослужбовців (ремінь поясний, сумка польова, сумка для гранат та магазинів до автомата, чохол для малої лопати, речовий мішок, кобура для пістолета тощо).

Про поняття зброя, бойові припаси, засоби пересування, інше військове майно див. коментар до ст. 410. Під предметами технічного постачання слід розуміти засоби зв'язку, апарати, прилади та інші технічні засоби, що знаходяться на оснащенні військових формувань України для забезпечення їх діяльності. Взагалі ж зброю,

боєприпаси, засоби пересування (транспортні засоби), предмети

технічного постачання можна об'єднати під єдиним поняттям "військова техніка".

Під виданими для особистого користування предметами обмундирування або спорядження розуміються відповідні предмети, що тимчасово видаються військовослужбовцям строкової служби. Та-

кими предметами не е речове майно, що видається, наприклад, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, оскільки з моменту

його отримання ці особи здійснюють над ним право власності.

Ввіреними для службового користування є відповідні предмети інвентарного майна, а також зброя, боєприпаси, засоби пересування тощо, які надаються військовослужбовцю для виконання конкретних обов'язків військової служби і підлягають поверненню після тимчасового користування ними (їх експлуатації). Інвентарним майном є, зокрема, деякі види речового майна і спорядження (наприклад, для офіцерів і прапорщиків - фляга, плащ-намет спеціальний, для військовослужбовців строкової служби - сумка польова, мішок речовий, плащ-накидка, казанок тощо, для військовозобов'язаних під час зборів, - крім того, постільні речі), а також спеціальний (для військовослужбовців бойових машин, сил протиповітряної оборони, аеромобільних військ, частин спеціального призначення тощо) і льотно-технічний одяг, спортивне майно, музичні інструменти тощо.

Не є такими, що ввірені для службового користування, предмети військового майна, передані військовослужбовцю під охорону, для транспортування тощо.

Військові службові особи, винні у втраті або зіпсуванні предметів військового майна, переданого Їм під звіт, несуть відповідальність за ст. 425.

4. Суб'єктом злочину у перших двох його формах є військовослужбовець строкової служби, а в третій формі - будь-який військовослужбовець, а також військовозобов'язаний під час проходження ним зборів. Предмети обмундирування та спорядження видаються військовослужбовцям за контрактом в особисту власність, що виключає можливість притягнення до відповідальності цих осібза їх зіпсування або втрату. Тому вони не є суб'єктами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 413.

Військовозобов'язані під час проходження зборів за продаж, заставу, передачу в користування предметів обмундирування або спорядження, а так само за втрату та зіпсування цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання несуть лише дисциплінарну та матеріальну відповідальність.

5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується у першій його формі виною у вигляді прямого умислу, а в інших формах - необережністю.

Продаж, застава, передача в користування військовослужбовцем строкової служби предметів обмундирування або спорядження, які були видані не йому. а іншому військовослужбовцю, у разі неусвідомлення ним цього факту кваліфікуються як замах на марнотратство, а в разі, якщо це було вчинене свідомо, - за ст. 410 як викрадення військового майна.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил у мирний час Затверджене постановою KM № 1135 від 22 липня 1998р.

Порядок застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час. Затверджений наказом МО № 350 від 1 жовтня 1998 р.


Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення

1. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження,-

карається службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого,-

карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.

3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки,-

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок експлуатації військової техніки (частиною якого є порядок поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення). Його додатковим обов'язковим об'єктом є здоров'я людини, а додатковим факультативним об'єктом можуть бути життялюдини, право власності, довкілля тощо

2. Предметом злочину є зброя, бойові припаси, вибухові, радіоактивні та інші речовини і предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Про поняття зброя, бойові припаси, вибухові речовини див. коментар до ст. ст. 404 і 410. Зброя і боєприпаси н& обов'язково повинні бути придатними для їх бойового використання. Проте, у ст. 414 до зброї належать лише такі її види, які становлять підвищену небезпеку для оточення. Тому не є предметом розглядуваного злочину холодна зброя (багнет, кортик, шашка тощо). Про поняття радіоактивні речовини див коментар до ст ст. 201, 261, 262 і 265.

У диспозиції ч. 1 ст. 414 названі лише найбільш типові із предметів (речовин), які можуть становити підвищену небезпеку для оточення. Крім того, до них можуть бути віднесені й будь-які інші предмети (речовини), які характеризуються низкою властивостей:

здатністю впливати на матеріальні об'єкти і викликати в них зміни у вигляді зруйнувань або порушень життєво важливих функцій живих організмів, великою концентрованою внутрішньою енергією, а

також тим, що процес виділення енергії, що вже почався, не підлягає контролю і припиненню. Це можуть бути вибухонебезпечні гази, електричні акумулятори підвищеної потужності, небезпечні відходи тощо.

Не с такими предметами ті, руйнуючі властивості яких забезпечуються переважно фізичною силою людини, або зовнішньою механічною, термічною, електричною та іншою енергією, а не внутрішньою енергією предмета (речовини) - транспортний засіб, окрім, електричний прилад тощо.

3. З об'єктивної сторони злочин характеризується суспільне небезпечними діями чи бездіяльністю у вигляді порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, наслідками у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень чи іншими наслідками і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, передбачає порушення норм військових статутів, інших законів, інструкцій, положень, які визначають порядок поводження військовослужбовців з цими речовинами і предметами, дотримання якого с обов'язковим для запобігання нещасних випадків з людьми, аварій, Котастроф, інших тяжких наслідків. Таке порушення може полягати як в недбалому зберіганні вогнепальної зброї, внаслідок чого вона потрапила до рук неосвіченої у ній людини, так і в неналежному виконанні регламентних робіт на ракетній установці, що потягле несанкціонований пуск ракети. Проте, недбале зберігання військовослужбовцем іменної вогнепальної зброї, якщо це спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, слід кваліфікувати за ст 264.

Порушення правил поводження з вибуховими або легкозаймистими речовинами, яке полягає у незаконному перевезенні їх військовослужбовцем (крім члена екіпажу) на цивільному повітряному судні, кваліфікується за ст. 269.

У ч. ч. 1 і 2 ст. 414 під тілесними ушкодженнями слід розуміти заподіяння тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості. Про поняття тілесних ушкоджень див коментар до ст. ст. 121, 122 і 125.

Потерпілим від цього злочину може бути як військовослужбовець, так і цивільна особа.

Порушення військовослужбовцем правил поводження з автоматом (карабіном), виданим йому для несення вартової (вахтової) чи прикордонної служби, якщо водночас це було пов'язано з п'орушенням правил несення відповідної служби, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст 414 ї 418 або 419

4. Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець, а так само Військовозобов'язаний під час проходження зборів: а) якому відповідні речовини (предмети) були надані (ввірені) у службове користування, передані для охорони, перевезення, підрахунку, проведення занять, обслуговування тощо; б) який в силу службового становища чи у зв'язку з виконанням певних обов'язків мав до них відношення і скористався ними без дозволу командування; в) який незаконно отримав ці речовини (предмети) внаслідок їх викрадення, привласнення, вимагання тощо. В останньому випадку дії винного додатково кваліфікуються за ст. 410.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною в формі необережності.

Військовослужбовець, якому відповідна речовина (предмет) була довірена (ввірена), повинен усвідомлювати її властивості як такої, що становить підвищену небезпеку для оточення. Здебільшого, коли йдеться про звичайні види зброї, яка знаходиться на озброєнні військових формувань України (пістолет, автомат), її властивості звичайно усвідомлюють усі військовослужбовці, оскільки у свій час вони проходили відповідну підготовку (починаючи з допризовної). В інших випадках, коли йдеться, наприклад, про кулемет чи гранатомет, для цього необхідним є певний обсяг спеціальної підготовки. Користування ж деякими іншими речовинами (предметами), такими як міна чи ракетна установка, потребує відповідного курсу підготовки. Тому не може нести відповідальність за цією статтею осо-ба, внаслідок дій якої настали суспільне небезпечні наслідки, передбачені у диспозиціях ст. 414, якщо вона не мала відповідного досвіду, знань, не пройшла інструктажу тощо, але незважаючи на це відповідні предмети (речовини) були надані (ввірені) їй у службове користування.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину е наслідки у вигляді: 1} заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам; 2) смерті потерпілого, а особливо кваліфікуючими: 1) наслідки у вигляді загибелі' кількох осіб; 2) інші тяжкі наслідки.

Під кількома особами треба розуміти двох або більше осіб. До інших тяжких наслідків у ч. З ст. 414 належать заподіяння матеріальної шкоди у великих розмірах, виведення з ладу повністю або на тривалий час військової чи спеціальної техніки, важливих споруд, інших видів цінного, унікального військового майна, невиконання бойового завдання, залишення людей без житла або засобів до існування, зараження отруйними речовинами значних ділянок землі, водойм і повітря і т. ін. Питання про віднесення наслідків до тяжких повинно вирішуватися судом у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 p. (розділи 2. 4-5).

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 p. (cm cm. II, 144-154).

Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку від 8 лютого 1995р. (cm. 1).

Положення про порядок застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів під час охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони України. Затверджене постановою KM від 2 червня 1998 р. № 789.

Правила застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Прикордонних військ, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України. Затверджені наказом Голови Держкомкордону - командуючого ПВ від 29 жовтня 1998 р. № 450.

Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України. Затверджене наказом СБ від З1 березня 1999р. № 77.

Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Прикордонних військ України. Затверджене наказом Держкомкордону від 28 серпня 1999р. № 405.


Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин

1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого,-

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

1. Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є правила водіння й експлуатації наземної військової техніки, Його додатковим обов'язковим об'єктом є життя і здоров'я людини.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями або бездіяльністю у вигляді порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, суспільне небезпечними наслідками у вигляді нещасних випадків з людьми, загибелі їх чи інших тяжких наслідків і причинним зв'язком між вказаними діяннями і наслідками. Формами цього злочину є: 1) порушення правил водіння бойової, спеціальної чи транспортної машини, 2) порушення правил експлуатації таких машин.

Бойові машини - це танки, броньовики, самохідні артилерійські та ракетні установки тощо. До спеціальних машин належать автокрани, грейдери, трактори, бульдозери, екскаватори, автота електрозавантажувачі, траншеєкопачі, санітарні машини, пересувні ремонтні майстерні тощо. Транспортними машинами є автомашини (легкові та вантажні), що призначені для перевезення особового складу, озброєння, іншого військового майна, причепи до них, мотоцикли, інші подібні механічні транспортні засоби.

Для кваліфікації злочину за ст. 415 важливо, щоб бойова, спеціальна або транспортна машина належала до військового майна. Про ознаки військового майна див. коментар до ст. 410. Порушення військовослужбовцем правил водіння або експлуатації машини, яка не є військовою бойовою, спеціальною чи транспортною машиною, не може кваліфікуватися за ст. 415. Проте, це не стосується випадків, коли, скажімо, транспортна машина, хоча й належить цивільній організації, була передана військовій частині в оренду.

Водіння - це процес безпосереднього управління рухом машини, з початку і до кінця якого водій повинен дотримуватися вимог військових статут, правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок безпеки руху бойових, спеціальних та транспортних машин, у т.ч. окремих їх видів, що використовуються у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Тобто правила водіння, порушення яких утворює склад злочину, передбаченого ст. 415, визначаються як нормативно-правовими актами, що мають загальний характер для всіх осіб, які безпосередньо здійснюють водіння, так і спеціальними актами військового законодавства.

Під експлуатацією машин слід розуміти їх використання за призначенням, крім безпосереднього водіння, та проведення необхідного технічного обслуговування з виконанням відповідних вимог безпеки. Порушення правил експлуатації може полягати у допуску до водіння особи, яка не має на це права, відданні розпорядження водієві про порушення правил водіння, випуску в рейс технічно несправної машини тощо. При цьому слід враховувати, що справним вважається повністю укомплектований транспортний засіб, технічний стан якого відповідає вимогам законодавства, правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища,

Військовослужбовець, який керує трактором чи іншою спеціальною самохідною машиною, може нести відповідальність за ст. 415 у тому разі, коли транспортна подія пов'язана з порушенням правил водіння або експлуатації такої машини. Якщо ж він порушив правила при проведенні певних робіт, техніки безпеки чи інші правила охорони праці, хоч би ці порушення і були допущені під час руху машини, його дії слід кваліфікувати за статтями КК, які передбачають відповідальність за порушення даних правил, а у відповідних випадках - за злочини проти життя і здоров'я громадян, знищення або пошкодження майна тощо.

Про поняття тілесні ушкодження середіної тяжкості і тяжкі тілесні ушкодження див. коментар до ст. ст. 121 і 122.

Загибель потерпілого внаслідок порушення правил водіння або експлуатації машини повністю охоплюється ч. 1 ст. 415. Проте, порушення правил водіння, поєднане з наступним ненаданням допомоги потерпілому, який перебуває в небезпечному для життя стані, потребує додаткової кваліфікації за ст. 136.

Заподіяння внаслідок порушення правил водіння або експлуатації машин наслідків у вигляді виведення з ладу повністю або на тривалий час цінної військової техніки, житла громадян, важливих споруд тощо слід кваліфікувати залежно від предмета злочину за ст.ст. 196 або 412.

3. Суб'єктом цього злочину може бути військовослужбовець (військовозобов'язаний підчас проходження зборів), що несе відповідальність за експлуатацію військової машини або безпосередньо керує нею. В останньому випадку немає значення, керує він машиною за наказом начальника або взяв її самовільно, є він штатним водієм, має достатній досвід керування машиною і чи вміє взагалі водити ЇЇ (проте не несе відповідальності за діяння, передбачене ст. 415 військовослужбовець, який порушив правила водіння машини під час навчання під контролем інструктора).

За порушення правил експлуатації машин можуть бути притягнуті до відповідальності за ст. 415 тільки військовослужбовці, на яких відповідними актами законодавства покладені обов'язки по експлуатації військової техніки і, зокрема, по контролю за її технічним станом: командири автомобільних підрозділів, техніки (старші техніки), заступники командирів частин і підрозділів по технічній частині, начальники автомобільних служб, чергові парку, механіки-водії, водії, старші машин тощо.

4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується необережною формою вини. Якщо винний усвідомлював суспільне небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачав її суспільне небезпечні наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків, то його дії слід кваліфікувати за відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти життя і здоров'я громадян.

5. Кваліфікуючою ознакою злочину є загибель кількох осіб.

Закон України "'Про дорожній рух" від 30 червня 1993р.

Стройовий статут Збройних Сил України від 24 березня 1999р. (ст. 162).

Правила дорожнього руху. Затверджені постановою KM від З1 грудня 1993 p. №1094,

Інструкція про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Силах України. Затверджена наказом. МО № 10 від 10 січня 1995р.

Положення про проведення технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів у Збройних Силах України. Затверджене наказом МО від 2грудня 1995р.№423.

Положення по підготовці водіїв та інших фахівців автомобільної служби у Збройних Силах України та допуску їх до керування транспортними засобами. Затверджено наказом МО від 10 січня 1997 p. № 5.

Положення про службу безпеки дорожнього руху Держкомкордону. Затверджене наказом Голови Дєржкомкордону від 24 квітня 1998р. № 169.

Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України. Затверджене наказом МО від 1 листопада 1999 р. № 330.

Постанова ПВС від 24 грудня 1982р. № 7 ''Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини".



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   95   96   97   98   99   100   101   102   ...   107


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал