Постатейний коментар до Кримінального кодексу України загальна частина розділ І загальні положення стаття Завдання Кримінального кодексу



Скачати 19.46 Mb.
Сторінка69/107
Дата конвертації25.12.2016
Розмір19.46 Mb.
1   ...   65   66   67   68   69   70   71   72   ...   107

РОЗДІЛ ХІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного

транспорту

1. Порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання

інших тяжких наслідків,-

караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду,-

караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей,-

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

1 Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки руху або експлуатації різних видів транспорту диференційована залежно від виду транспорту, а також суб'єкта злочину. У ст. 276 встановлена вїдповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту працівниками цих видів транспорту, а також за недоброякісний ремонт об'єктів, які належать до вказаних видів транспорту. Відповідальність за порушення правил безпеки польотів повітряних суден скобами, які не є працівниками повітряного транспорту, передбачена ст 281. порушення правил безпеки автомототранспорту особою, яка керує транспортним засобом,- ст, 286, а ст. 291 охоплюється порушення чинних на транспорті всіх видів правил, що убезпечують рух, здійснене іншими особамиВ інших статтях розділу Хї Особливої частини КК передбачена відповідальність за інші посягання на безпеку руху та експлуатації транспорту.

2. Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст 276, е безпека руху або експлуатації залізничного, водного або

повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя і здоров'я особи; власність, довкілля, інші блага.

Під безпекою руху або експлуатації розуміють відсутність небезпеки, такий стан, за якого не заподіюється і не може бути заподіяна шкода життю і здоров'ю людей, власності, іншим соціальним цінностям внаслідок руху або експлуатації джерел підвищеної небезпеки транспортних засобів відповідних видів, а також функціонування матеріальної інфраструктури об'єктів транспорту.

3. Кримінальна відповідальність за ст276 настає тоді, коли порушення пов'язане із функціонуванням одного із видів транспорту, названих в диспозиції цієї статті,- залізничного, водного чи повітряного. Кожний із видів транспорту включає в себе певну Інфраструктуру - транспортні засоби, шляхи сполучення та місця базування, засоби управління рухом. Залежно від характеру порушення вони виступають як предмети злочину чи знаряддя його вчинення.

До залізничного транспорту належать рейкові магістральні і під'їзні шляхи і належне до них обладнання (переїзди, шлагбауми), рухомий склад (локомотиви та вагони, дрезини), засоби управління, сигналізації та зв'язкуПри цьому не мають значення відомча належність об'єктів транспорту та форми власності на них. Тобто кримінальна відповідальність за ст276 настає при порушеннях, допущених на залізничному транспорті, належному як МТ, так і окремим суб'єктам господарювання, включаючи метрополітен, під'їзні шляхи підприємств, залізничні вітки, прокладені в кар'єрах, на лі сосіках тощо. Водночас не належать до залізничного транспорту об'єкти рейкового технологічного транспорту (цехові, шахтні), міський рейковий транспорт (трамваї, фунікулери, монорельсові дороги), а також канатні підйомники, ескалатори тощо,

Водний транспорт включає в себе плавучі самохідні і несамохідні засоби, маяки та бакени, причальні споруди, призначені для перевезення вантажів та пасажирів, риболовства. До нього не на лежать військові кораблі, порушення правил водіння яких кваліфі кується за ст. 417.

Повітряний транспорт - це цивільні повітряні судна, місця для їх приземлення (аеродроми, вертолітні майданчики) з обладнанням, яке забезпечує зліт і посадку літальних апаратів, включаючи засоби зв'язку та керування повітряним рухом, сигнальні вогні тощо (про поняття повітряним суден див. коментар до ст 269). Не належать до об'єктів повітряного транспорту апарати на повітряній подушці (які тримаються над землею чи водою завдяки надлишковому тиску повітря під корпусом), повітряні кулі без двигунів, парашути. Порушення правил польотів або підготовки до них на військових літальних апаратах кваліфікується за ст436

4, Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 276, включає в себе: 1) діяння удвох формах: а) порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту; б) недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку; 2) наслідки, залежно від яких диференційована відповідальність в різних частиЧах ст. 276; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками, що ним заподіяні.

Під правилами безпеки руху або експлуатації транспорту слід розуміти будь-який нормативно-правовий акт (який може мати назву не лише "правила", ай "інструкція", "положення", "наказ", "настанова" і, звісно ж, "закон", "постанова"), в якому регламентуються вимоги щодо убезпечення руху та експлуатації відповідних видів транспорту. Правила безпеки руху - це правила, що регламентують поведінку осіб, які безпосередньо керують транспортними засобами від моменту початку руху (плавання, польоту) до його закінчення, а також дають обов'язкові вказівки щодо руху. Правила ж експлуатації стосуються використання як самих транспортних засобів, так і їхніх екіпажів, а також систем та агрегатів, які забезпечують безаварійне функціонування транспорту і в процесі руху, і при підготовці до поїздки, плавання, польоту.

Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту полягає у вчиненні дій, заборонених такими правилами, чи. навпаки, у невиконанні дій, які належить вчинити відповідно до нормативне закріплених вимог. Стосовно залізничного транспорту - це, зокрема, перевищення швидкості; проїзд на забороняючий сигнал;

початок руху без дозволу; неподання встановлених сигналів; допуск до поїздки осіб, які не мають належної підготовки, не пройшли медичного огляду чи достатньо не відпочили між поїздками. На водному транспорті порушення може полягати, зокрема, у допуску до судноводіння сторонніх чи належно не підготовлених осіб; відсутності контролю за виконанням розпоряджень; незадовільній організації спостереження за навколишньою обстановкою; невиконанні маршрутів руху чи вказівок осіб, які управляють пересуванням суден; невжитті заходів до відвернення небезпеки. На повітряному транспорті найпоширенішими с такі порушення, як перевантаження літаючих засобів; недотримання техніки пілотування; невиконання команд осіб, які управляють повітряним рухом; неправильні вказівки екіпажам повітряних суден; дозвіл на виліт чи посадку в несприятливих (заборонених) метеорологічних умовах тощо.

Недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку полягає у порушенні технології робіт, використанні в ході ремонту неналежних інструментів, пристосувань, запасних частин і витратних матеріалів, відсутності випробувань після ремонту чи проведенні його не за повною програмою тощо.

У диспозиції ст. 276 прямо не сказано, що недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку також пов'язаний з порушенням відповідних правил. Однак факт недоброякісності ремонту практично можна підтвердити за умови, коли констатовано недотримання нормативних вимог, які встановлено для виконання таких робіт. Це можуть бути вимоги як загального характеру, так і спеціальні, які стосуються окремих видів транспортних засобів, певних ремонтних операцій.

Наслідки у вигляді створення небезпеки для життя або здоров'я людей або настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 276) - це такі зміни в навколишньому світі, насамперед в технічному стані транспортних засобів та інших об'єктів транспортної інфраструктури. в обстановці руху (зокрема взаємному розташуванні транспортних засобів), в стані, в якому перебувають особи, що керують

5 транспортними засобами, за яких створюється високий ступінь ймовірності заподіяння реальної шкоди - настання залізничних, воднотранспортних або авіаційних аварій чи катастроф. Створення небезпеки, як наслідок злочину, передбачає виникнення не абстрактної, а реальної можливості заподіяння шкоди. Про реальність загрози можуть свідчити, скажімо, такі дані, як відстань, на яку зблизилися в процесі руху транспортні засоби, розмір перевищення дозволеної" в даних умовах швидкості тощо,

Небезпека повинна загрожувати не будь-яким цінностям, а прямо названим в диспозиції ч. 1 ст. 276. Тобто порушення має бути таким, внаслідок якого можуть статися загибель людей або настати інші тяжкі наслідки (зокрема тяжкі тілесні ушкодження, велика матеріальна шкода, перерва у роботі транспорту).

Оскільки заподіяння легкого тілесного ушкодження з необережності за загальним правилом не є кримінально караним, то реальне заподіяння такої шкоди внаслідок аварії на транспорті не тягне кримінальної відповідальності.

Причинний зв'язок між порушенням правил безпеки руху або експлуатації транспортних засобів, а також недоброякісним ремонтом і передбаченими ст. 276 наслідками є тоді, коли дія або бездіяльність закономірно, з необхідністю потягли за собою настання наслідків. Це має місце тоді, коли: одне діяння однієї особи тягне за собою наслідки; кілька діянь однієї особи викликають настання наслідків; поведінка особи в сукупності з поведінкою іншої особи породжує наслідки.

Причинний зв'язок між діянням конкретної особи і заподіяною шкодою відсутній, якщо без цього діяння, лише під впливом інших факторів, наслідки не настали б.

5. Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 18-річного віку і є працівником залізничного, водного або повітряного транспорту (згідно з чинними правилами руху й експлуатації залізничного, водного, повітряного транспорту та ремонту його об'єктів до відповідних видів робіт допускаються лише особи, які досягли 18-річного віку). Остання ознака означає, що така особа:

а) перебуває у трудових відносинах з відповідним транспортним підприємством; б) дії вчинено у зв'язку з виконанням трудових обов'язків по убезпеченню руху чи експлуатації або проведенням ремонту транспорта,

Особа, яка не наділена вказаними вище ознаками суб'єкта злочину, за дії, внаслідок яких сталися транспортна аварія чи катастрофа і, відповідно, настали вказані в ст. 276 наслідки, підлягає відповідальності за статтями КК про злочини проти життя і здоров'я особи, проти власності,

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю.

7. Кваліфікуючими ознаками злочину є заподіяння ним: 1) потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) великої матеріальної шкоди (ч, 2 ст. 276), а особливо кваліфікуючою - загибель людей (ч. З ст. 276).

Велику матеріальну шкоду становлять вартість знищених транспортчи-^ .;/-і'-обів чи витрати на ремонт пошкоджених, вартість ін-

ших знищених або пошкоджених матеріальних цінностей, витрати на відновлення руху, витрати на компенсацію за порушення невиконання умов договорів перевезення пасажирів і вантажів, відшкодування особам, які потерпіли внаслідок аварії чи катастрофи, екологічна шкода тощо. Змістом цієї ознаки охоплюється лише пряма дійсна шкода. Велика матеріальна шкода - поняття оціночне. Проте шкода для визнання її великою мас бути, принаймні, не меншою, ніж шкода, визначена великою у КК стосовно злочинів проти власності, критерії якої закріплено в примітці 3 до ст. 185 (шкода, яка перевищує в 250 і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину).

Під загибеллю людей розуміється загибель хоча б однієї особи. Про поняття середньої тяжкості і тяжкого тілесного ушкодженая див. коментар до ст. ст. 121 і 122.

ПК (ст. 1).

Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р.

Закон України " Про залізчичний транспорт" від 4 липня 1996 р.

Статут залізниць України. Затверджений постановою КМ №457 від 6 квітня

1998 р.


Правила технічної експлуатації залізниць України. Затверджені наказом МТ

№ 411 від 20 грудня 1996р.


Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, а також Інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків,-

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох

років.


2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей,-

караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину е безпека використання шляхів сполучення і транспортних засобів всіх видів транспорту, крім трубопровідного. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя і здоров'я особи, власність, інші

блага.


2. Предметом злочину є: 1) шляхи сполучення; 2) споруди на

них; 3) рухомий склад і судна; 4) засоби зв'язку і сигналізації.

Шляхи сполучення - це залізничне полотно з рейками, шпалами, насипом на магістральних і під'їзних шляхах; злітні смуги, доріжки для вирулювання; фарватери, канали; автомобільні дороги. Споруди на них - це пасажирські платформи, навантажувально-розвантажувальні рампи, мости, віадуки, тунелі, естакади, підпірні стіни, сітки для попередження падіння каміння, причали, шлюзи, тягові станції та опори фунікулерів, канатних доріг, шлагбауми, бакени, маяки, шляхові знаки.

Поняття рухомий склад і судна включає в себе транспортні засоби, названі в ст. 276 (див. коментар до цієї статті), і всі інші засоби, призначені для переміщення вантажів або пасажирів (зокрема автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї, вагони фунікулера, канатних та монорейкових доріг).

До засобів зв'язку і сигналізації належать світлофори, семафори, локатори, системи телеметрії і дистанційного керування, радіостанції, пеленгатори тощо.

Споруди та засоби, які не убезпечують рух, а виконують інші функції (наприклад, інформаційні табло для пасажирів, вантажні Крани), не є предметом цього злочину. Їх руйнування або пошкодження за наявності підстав кваліфікуються за статтями КК про злочини проти власності (ст. ст. 194, 196).

3. Об'єктивна сторона злочину включає в себе такі обов'язкові ознаки, як діяння, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками і може проявитися у таких формах: І) руйнування зазначених вище предметів; 2) їх пошкодження; 3) інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан.

Поняття руйнування є синонімом до термінів "зруйнування", "знищення". Про ці поняття див. коментар до ст. ст1ЇЗ, 194, 263. Про поняття пошкодження майна див. коментар до ст. 194.

Інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, - це будь-які дії, внаслідок яких відбуваються зміни, що унеможливлюють або істотно ускладнюють використання об'єктів транспорту без шкоди для безпеки руху (вимкнення живлення, підключення обладнання, яке спотворює сигнали, підкладення сторонніх предметів на шляхи сполучення і т.д.) При цьому самі об'єкти транспорту можуть і не пошкоджуватися, але їх безпечна експлуатація стас неможливою.

Для аналізованого злочину характерним є настання наслідків двох рівнів, що слід враховувати при встановленні причинного зв'язку та вини. Наслідки першого рівня (проміжні) пов'язані зі зміною в самих об'єктах транспорту - їх руйнуванням, пошкодженням;

приведенням в непридатний для експлуатації стан. Такі наслідки настають обов'язково, вони невіддільні від діяння, однак їх настання ще не є достатньою підставою для настання кримінальної відповідальності за ст. 277. Така відповідальність обумовлюється також наслідками другого рівня: 1) спричиненням аварії поїзда, судна;

2) можливістю спричинення аварії поїзда, судна; 3) порушенням нормальної роботи транспорту; 4) створенням небезпеки для життя людей чи небезпеки настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 277);

Аварія на транспорті - це подія, пов'язана з пошкодженням рухомого складу або шляхів сполучення (зіткнення, сходження з рейок, затоплення). Порушення нормально; роботи транспорту

охоплює припинення руху, значні порушення розкладу, необхідність значних зусиль, засобів, часу до ліквідації наслідків аварії тощо. Можливість спричинення аварії, а також створення небезпеки для життя людей чи інших тяжких наслідків повинна бути реальною (див. коментар до ст, 283(.

Причинний зв'язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків. Такий зв'язок потрібно встановити: а) між діянням суб'єкта і змінами в об'єктах транспорту, тобто довести, що саме поведінка особи потягла за собою їх руйнування, пошкодження чи приведення в непридатний стан; б) між руйнуванням, пошкодженням чи приведенням в непридатний стан об'єктів транспорту і наслідками, вказаними в диспозиції відповідної частини ст. 277.

4. Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

5. Суб'єктивна сі&рона злочину характеризується умисним ставленням до руйнування, пошкодження або приведення в непридатний для експлуатації стан об'єктів транспорту і необережним ставленням до наслідків у вигляді аварп, порушення нормальної роботи Транспорту, створення небезпеки або настання реальної шкоди.

При умисному ставленні до зазначених наслідків вчинене за наявності підстав має отримувати самостійну кримінально-правову

оцінку.

Якщо пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів



умисно вчиняється з метою ослаблення держави і спрямоване на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, то вчинене, за наявності інших обов'язкових ознак диверсії, слід кваліфікувати за ст. 113.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 277), а особливо кваліфікуючою ознакою - загибель людей (ч3 ст. 2?7).

Про поняття середньої тяжкості тяжких тілесних ушкоджень див. коментар до ст. ст. 121 і 122, а про поняття великої матеріальної шкоди і загибелі людей - коментар до ст. 276.
Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового

судна


1. Угон або захоплення залізничного рухомого складу. повітряного, морського чи річкового судна -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,-

караються позбавленням волі на строк від п'яти до

восьми років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством; небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

1 Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 278, є контрольовано використання засобів залізничного, водного і повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя і здоров'я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину є залізничний рухомий склад, повітряне, морське чи річкове судно Про їх поняття див. коментар до ст. ст. 339 і 446.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні двох альтернативних дій щодо рухомого складу залізничного, водного чи повітряного транспорту, а саме його: 1) угону; 2) захоплення

Угон - це самовільне заволодіння транспортним засобом та поїздка на ньому. Для нього характерно те, що він: а) вчиняється всупереч встановленому порядку допуску до управління транспортними засобами; б) здійснюється всупереч або внаслідок фальсифікації волі власника чи особи, яка вправі управляти транспортним засобом; в) полягає у керуванні транспортним засобом, здійсненні функцій машиніста, судноводія, пілота.

Угон є закінченим з моменту початку руху.

Захоплення транспортного засобу - це встановлення фактичного контролю над ним, отримання можливості для його використання на власний розсуд, включаючи обмеження доступу до нього інших осіб, перешкодження руху і т.д. Захоплення, як і угон, здійснюється самовільно, всупереч встановленому порядку Він може полягати у заволодінні транспортним засобом таємно, із застосуванням насильства або погрози, обману. При цьому особи, які повинні і мають право здійснювати управління цим засобом, не допускаються до нього, або виганяються, або ж відсторонюються від керування чи керують ним під примусом.

Закінченим захоплення є з моменту отримання можливості керування транспортним засобом, приведення його в рух, визначення маршруту чи зупинення.

4. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Таким суб'єктом можуть виступати і особи з числа членів екіпажу транспортного засобу, якщо вони не виконують обов'язкові розпорядження власника чи уповноваженого ним органу або органів управління рухом.

5 Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом

6 Кваліфікований вид злочину має місце, коли описані у ч. 1 ст. 276 дії: 1) вчиняються за попередньою змовою групою осіб;

2} поєднані з насильством, яке не с небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (ч. 2 ст. 278), а особливо кваліфікований вид злочину - коли дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 278: 1) вчинено організованою групою; 2) поєднано з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих; 3) спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 278).

Про поняття вчинення злочину трупою осіб за попередньою змовою і організованою групою див. ст. 28 і коментар до неї, про по-

няття насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, - коментар до ст. 186, про поняття насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, - коментар до ст. 187, про поняття загибелі людей - коментар до ст276. Іншими тяжкими наслідками може, зокрема, визнаватися велика матеріальна шкода, виведення з ладу на тривалий час транспортного засобу тощо.


Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства

1. Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації-

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна робота транспорту, контрольоване використання стаціонарних транспортних об'єктів, а також безпека функціонування транспортних комунікацій, руху та експлуатації транспорту, безпека експлуатації всієї транспортної системи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя і здоров'я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину є: 1) транспортні комунікації (ч. 1 ст. 279);

2) вокзали, аеродроми, порти, станції та інші транспортні підприємства, установи та організації (ч, 2 ст, 279).

Під транспортними комунікаціями слід розуміти шляхи сполучення, споруди на них, засоби сигналізації та звязку (про їх поняття див. коментар до ст. 277) всіх видів транспорту, включаючи й трубопровідний. На трубопровідному транспорті до комунікацій належать трубопроводи, а також компресорні станції, лінії сигналізації, зв'язку, пристрої для захисту від корозії.

Пасажирські вокзали, товарні станції, аеродроми, аеровокзали, гелікоптерні майданчики, порти, морські вокзали, автовокзали, насосні станції тощо є видами стаціонарних транспортних об'єктів (транспортних комунікацій). Посягання, передбачене ч. 2 ст. 279, може стосуватися відповідного об'єкта в цілому або його окремих частин - диспетчерських пунктів, перонів, причалів, злітних смуг депо, тягових підстанцій і т,д. При цьому не мають значення відомча підпорядкованість об'єкта транспорту, наявність у нього статусу юридичної особи. Предметом цього злочину є лише ті транспортні

підприємства, установи, організації, які забезпечують рух і експлуатацію транспорту, і не повинні визнаватися ним рекламні, торговельні та інші організації, які хоча структурно з належать до транспортного підприємства, установи чи організації, але від їх діяльності безпосередньо не залежать безпечний рух та експлуатація транспорту (наприклад, трамвайно-тролейбусне управління, бензозаправна станція). Захоплення таких об'єктів за наявності інших обов'язкових ознак може кваліфікуватися за ст. 341.

3. Об'єктивна сторона злочину може виражатися у формі:

1) блокування транспортних комунікацій (ч. 1 ст. 279); 2] захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації (ч. 2 ст. 279).

Блокування транспортних комунікацій може здійснюватися шляхом дії або бездіяльності. Способами вчиненім цього діяння є-.

1) влаштування перешкод; 21 відключення енергопостачання; 3) інші способи.

Влаштування перешкод означає перекриття руху шляхом влаштування барикад; завалів на шляхах, встановлення нерухомих великогабаритних транспортних засобів, спрямування потоків води, каменепаду. Відключення енергопостачання - це вимкнення джерел струму, які необхідні для підтримання руху на транспорті або убезпечення його експлуатації (живлення світлофорів, засобів сигналізації; зв'язку, радіолокації). Блокування транспортних комунікацій в інший спосіб може полягати в найрізноманітніших діях, які роблять неможливою безпечну експлуатацію транспорту (зокрема, виставлення пікетів, постів, перекриття шлагбаумів, вимкнення засобів сигналізації чи зв'язку чи увімкнення їх в режимі заборони руху, перекриття засувок .трубопроводів, влаштування перепон для радіозв'язку чи сприйняття сигналів регулювання руху).

Обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 279, є наслідки, які можуть полягати у: 1) порушенні нормальної роботи транспорту (див. коментар до ст. 277); 2) небезпеці для життя людей або небезпеці настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 276).

Про поняття захоплення див, коментар до ст. 341. Злочин у першій його формі вважається закінченим з моменту настання одного із вказаних наслідків, а в другій формі -з моменту захоплення відповідного об'єкта транспорту, 4Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.'

6. Кваліфікованими видами злочину є вчинення вказаних у ч. ч. 1 або 2 ст. 279 діянь, якщо воно спричинило: 1( загибель людей-, 2) інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 279).

Про поняття загибелі людей див. коментар до ст. 276. Інші тяжкі наслідки можуть полягати у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень одній особі чи середньої тяжкості тілесного ушкодження двом і більшій кількості осіб, заподіянні великої матеріальної шкоди, значній перерві в русі чи діяльності підприємства транспорту, що потягло за собою серйозні ускладнення у функціонуванні транспорту тощо.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   65   66   67   68   69   70   71   72   ...   107


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал