Постатейний коментар до Кримінального кодексу України загальна частина розділ І загальні положення стаття Завдання Кримінального кодексу



Скачати 19.46 Mb.
Сторінка67/107
Дата конвертації25.12.2016
Розмір19.46 Mb.
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   107

Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали

1. Погроза вчинити викрадання радіоактивних матері алів з метою примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози,-

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Погроза використати радіоактивні матеріали з метою спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків. якщо були підстави побоюватися здійснення цієї

погрози,-

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

1. Об'єкт злочину - громадська безпека.

2. Об'єктивна сторона злочину включає вчинення таких двох дій: 1) погроза вчинити викрадання радіоактивних матеріалів (ч. 1 ст. 266); 2) погроза використати радіоактивні матеріали (ч. 2

ст. 266).

Під погрозою вчинити розкрадання радіоактивних матеріалів

слід розуміти доведений до сторонніх осіб намір протиправно, будьяким способом заволодіти радіоактивними матеріалами й отримати

можливість розпоряджатися ними на свій розсуд.

Погроза використати радіоактивні матеріали- це погроза застосувати шкідливі властивості таких матеріалів.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є обстановка, наявність якої дає підстави побоюватися здійснення відповідної погрози. Про наявність таких підстав можуть свідчити місце й час проголошення погрози, особа того, хто погрожує, відсутність належного контролю за радіоактивними матеріалами тощо.

Закінченим злочин вважається з моменту висловлення погрози і сприйняття її тим. кому вона адресована.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом і

спеціальною метою (відповідно до змісту погрози): 1) примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї (ч. 1 ст. 266); 2) спричинити загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 266).
Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами

1. Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або інших правил поводження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

1. Об'єкт злочину - громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами.

2. Предметом злочину є: 1) вибухові речовини; 2) радіоактивні матеріали (ч, 1 ст. 267); 3) легкозаймисті речовини; 4) їдкі речовини (ч. 2 ст. 267).

Легкозаймисті речовини - це тверді, рідкі, газоподібні та пилоподібні речовини, які здатні спалахувати внаслідок дії незначних факторів. До них належать: самозаймисті речовини, які загоряються внаслідок контакту з атмосферним киснем, водою, іншими окислювачами (білий фосфор, металевий натрій, сірка і т.ін.); речовини, які загоряються від дією удару, стиснення (як правило, гази). Легкозаймистими є деякі вибухові речовини: рідини, з температурою спалаху парів до 28 °С включно; інші речовини (переважно, рідини) з температурою спалаху не більше 61 °С.

Таким чином, легкозаймистими вважаються речовини, які здатні почати горіти внаслідок підвищення їх температури, Іскри, інших чинників, тобто без ініціювання зовнішнім полум'ям. Тим більше вони загоряються внаслідок дії термічних факторів. Для таких речовин характерним є швидкий процес горіння і висока його температура. Це й зумовлює особливу небезпеку відповідних предметів та необхідність дотримання щодо них спеціальних правил перестороги.

До їдких речовин належать ті, які швидко вступають в хімічну реакцію з іншими матеріалами, роз'їдаючи їх,- подразнюють чи знищують живі тканини, розчиняють чи змінюють структуру більшості неорганічних речовин. Це всі види кислот та лугів (сірчана кислота, ідкий натр, негашене вапно тощо). Предметом аналізованого злочину відповідна кислота чи луг можуть бути визнані лише тоді, коли з урахуванням її концентрації та кількості, фізичного стану, використовуваної тари речовина здатна заподіяти шкоду громадській безпеці. Наприклад, не можуть бути віднесені до їдких речовин, за незаконні дії з якими настає кримінальна відповідальність, харчові розчини оцтової кислоти, луги, які входять до складу косметичних засобів.

Про поняття вибухових речовин та радіоактивних матеріалів див. коментар до ст. 262.

3. Об'єктивна сторона злочину виражається у таких формах:

1) порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів; 2) порушення інших правил поводження з ними; 3} незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем (ч. 1 ст. 267); 4) незаконне пересилання поштою або вантажем легкозаймистих або їдких речовин (ч. 2 ст. 267).

Обов'язковою ознакою простих складів цих злочинів є спричинення суспільно небезпечних наслідків. При цьому обов'язковою

ознакою злочину у його першій - третій формах є створення небезпеки: 1) загибелі людей; 2) настання інших тяжких наслідків, а у четвертій формі - загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Наслідки у вигляді загибелі людей або інших тяжких наслідків утворюють кваліфіковані види злочину, передбаченого ч. 1 ст. 267.

Зміст вказаних наслідків такий само, як і щодо інших злочинів проти громадської безпеки (див., зокрема, ст. ст. 265, 266). , 4. Суб'єктом злочину є особа, на яку покладено обов'язки по дотриманню відповідних правил.

5. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням до наслідків і характеризується необережністю. Ставлення ж винного до порушення вказаних у ст. 267 правил може бути умисним або необережним.

Закон України " Про пожежну безпеку" від 17грудня 1993р. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від

8 лютого 1995р.

Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30 червня

1995р.


Положення про дозвільну систему. Затверджене постановою КМ №576 від

12 жовтня 1992р.


Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини

1. Ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу-

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ввезення на територію України чи транзит через її територію речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення,-

караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неопо датковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлен ням волі на строк до трьох років.

1. Об'єктом злочину є безпека поводження з відходами і вторин ною сировиною. Неконтрольоване розповсюдження таких предме тів загрозливе для життя і здоров'я людей, природного середовища матеріальних цінностей - тобто воно порушує громадську безпеку

2. Предметом злочину с: 1} відходи; 2) вторинна сировина (ч. 1

ст. 268); 3) речовини або матеріали, що належать до категорії не безпечних відходів, які забороняються до ввезення на території

України (ч. 2 ст. 268).

Поняттям відходів охоплюються будь-які речовини, матеріали предмети, які утворюються у процесі діяльності людини і в подаль шому не використовуються за місцем утворення чи виявлені яких власник позбувається, має намір або повинен позбутися шля хом утилізації чи видалення. При цьому радіоактивними відходам вважаються матеріальні, об'єкти та субстанції, активність радіону клідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встано

влені діючими нормами, за умов, що використання цих об'єктів та

субстанцій не передбачається.

Вторинна сировина - це залишки виробництва та побуту (вже використана сировина, тара, відпрацьовані матеріали), які придатні для переробки і використовуються повторно.

Речовини або матеріали, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення, - це відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, та які потребують спеціальних методів поводження з ними. До них, зокрема, належать, непотрібні фармацевтичні товари, ліки та препарати, свиняча гноївка (фекалії), каналізаційний мул, азбест (пил та волокна).

3. Об'єктивна сторона злочину включає в себе вчинення таких дій щодо зазначених предметів: 1) ввезення на територію України без належного дозволу відходів або вторинної сировини; 2) транзит через територію України без належного дозволу відходів або вторинної сировини (ч1 ст. 268); 3) ввезення на територію України речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення; 4) транзит через територію України речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення (ч. 2 ст. 267).

Під ввезенням, на територію України без належного дозволу відходів або вторинної сировини розуміється фактичне переміщення відходів чи вторинної сировини через митний кордон України на її територію.

Транзит через територію України без належного дозволу відходів або вторинної сировини - це переміщення відходів чи вторинної сировини під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту на митному кордоні України.

Ввезення або транзит відходів чи вторинної сировини без належного дозволу має місце тоді, коли: дозвіл відсутній взагалі; дозвіл виданий неуповноваженим на те органом; порушені умови щодо кількості, видів, упаковки тощо відходів чи вторинної сировини; не дотримані вимоги щодо строків, місця ввезення, маршруту транзитного перевезення.

Можливості надання дозволу на ввезення на територію України чи транзит через її територію речовин або матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, законодавство України не передбачає.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона характеризується умислом або необережністю,

Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30 червня

1995 р.

Закон України "Про відходи " від 5 березня 1998 р.



Порядок видачі дозволів на ввезення або транзит відходів чи вторинної сировини. Затверджений постановою КМ від 20 червня 1995р.

Постанова КМ "Про впорядкування контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням" №1016 від 12 вересня 1997р.

Порядок ведення реєстру обєктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Затверджений постановою КМ№ 1360 від 31 серпня 1998р.
Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин

1. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням воді на той самий строк,

2. Ті самі дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

1. Об'єктом злочину є громадська безпека в частині безпечної експлуатації повітряних суден, Вибух чи загоряння вибухових або легкозаймистих речовин на повітряних суднах здатні спричинити велику шкоду як для екіпажу і пасажирів цих суден, так і для не-. визначеного кола інших осіб, матеріальну та іншу шкоду,

2. Предметом злочину є: 1} вибухові речовини; 2) легкозаймисті речовини. Про їх поняття див. коментар до ст. ст. 267. 410.

3. Об'єктивна сторона злочину включає як обов'язкові ознаки діяння - незаконне перевезення зазначених речовин - та місце вчинення злочину - повітряне судно.

Під перевезенням слід розуміти дії, внаслідок яких вибухові або легкозаймисті речовини переміщаються в повітряному судні від моменту закривання його дверей перед початком польоту до їх відкривання після завершення польоту. При цьому не має значення, де саме знаходяться відповідні речовини - в одязі особи, яка перебуває на борту повітряного судна, в її ручній поклажі чи багажі, Незаконним, перевезення буде тоді, коли воно здійснене: щодо вибухових або легкозаймистих речовин, які взагалі заборонені для перевезення повітряними судами; з порушенням вимог щодо кількості, упаковки речовин, які дозволені для перевезення: без отримання спеціального дозволу, який передбачений для перевезення певних видів вибухонебезпечних або легкозаймистих речовин.

Повітряне судно - це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрували в тривимірному просторіДо повітряних суден належать як ті, що важчі за повітря (літаки, геліокоптери, планери), так і легші (дирижаблі). Водночас не є повітряними суднами апарати, які підтримуються в повітрі близько до поверхні води чи землі за рахунок тиску повітря, відбитого від поверхні,- судна, човни, всюдиходи на повітряній подушці.

Склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 269, формальний. Злочин вважається закінченим з моменту початку вказаного перевезення.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисним або необережним ставленням винного до незаконного перевезення зазначених у ч. 1 ст. 269 предметів і необережним ставленням до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 269.

бКваліфікуючими ознаками злочину є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків, Зміст вказаних наслідків такий само, як і щодо інших злочинів проти громадської безпеки (див., зокрема, ст. ст, 265, 266}.


Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки

3. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю, людей або майнову шкоду у великому розмірі,-

карається штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти-неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2, Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки,--

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Примітка, Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є пожежна безпека, тобто частина громадської безпеки, яка стосується попередження виникнення і поширення пожеж. Під пожежею розуміють неконтрольоване горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей та (або) створює загрозу життю і здоров'ю людей.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 2) наслідками у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі;

3) причинним зв'язком між вказаними діянням і наслідками.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки - це: а) невчинення повністю дій, які особа зобов'язана і могла виконати (невстановлення щитів з пожежним інвентарем, непроведення інструктажу для підлеглих працівників чи неперешкодження вчиненню ними дій, які загрожують пожежею); б) вчинення частини дій, які особа зобов'язана і могла вчинити, чи виконання іх неналежно (заправка не всіх вогнегасників, які повинні бути на об'єкті); в) виконання дій, які заборонені протипожежними правилами (використання відкритого вогню для розігріву двигуна автомашини, віддання підлеглим розпорядження про виконання робіт з порушенням існуючих вимог пожежної безпеки).

Таким чином, порушення вимог пожежної безпеки може полягати як в дії, так і в бездіяльності, виконуватися як власними діями, так і через підлеглих осіб.

Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки - це ви-

моги, закріплені у нормативно-правових актах будь-якого рівня, від закону до локальних актів, які видає адміністрація підприємств,

установ, організацій До нормативних актів з питань пожежної безпеки належать закони, постанови КМ, а також положення, інструкції, правила, стандарти, норми, переліки та інші нормативні акти, які прийняті в установленому порядку і містять вимоги щодо запобігання виникненню пожеж, порядку їх ліквідації, мінімізації шкі дливих наслідків

Шкода здоров'ю людей полягає у заподіянні внаслідок пожежі хоча б одній особі опіків травм які оцінюються як легкі або сере дньої тяжкості тілесні ушкодження Видається, що такі наслідки можна констатувати й тоді, коли заподіяна шкода має хоч і менший розмір (тобто, не становить навіть і легких тілесних ушкоджень) але спричинена багатьом (десяткам, сотням) потерпілим

Критерії розміру майнової шкоди у великому розмірі визначені в примітці до ст. 270 Майнова шкода вважається заподіяною у ве ликих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гро мадян Прямими збитками від пожежі вважаються матеріальні цін ності знищені або пошкоджені внаслідок пожежі, вартість вогне гасних речовин, витрати на вжиття заходів для рятування людей і матеріальних цінностей

3 Суб'єктом злочину є особа, на яку покладено обов'язки по дотриманню відповідних правил

4 Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною виною При цьому ставлення особи до невиконання вимог пожежної безпеки може бути і умисним

5 Кваліфікованими видами злочину є спричинення ним 1) загибелі людей, 2) майнової шкоди в -особливо великому розмірі, 3) інших тяжких наслідків

Під загибеллю людей розуміється смерть хоча б однієї особи Поняття майнової шкоди в особливо великому розмірі визначене у примітці до ст 270 Майнова шкода вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян Інші тяжкі наслідки можуть полягати у заподіянні хоча б одній особі тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам порушенні роботи транспорту, зв'язку постачання населення тощо

Закон України Про пожежну безпеку від 17 грудня 1993 р Правила обліку пожеж Затверджені постановою КМ №1943 в редакції від

21 жовтня 1999 р

Правила пожежної безпеки України Затверджені наказом МВС №400 від 22 че

рвня 1995 р


Розділ Х ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці

1 Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

1 Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи

2 Потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв'язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесуВизнання особи потерпілим не залежить від того перебуває особа в трудових відносинах з об єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов'язана з ним іншими відносинами - адміністративними (учні, студенти-практиканти, відряджені), цивільноправовими Водночас не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину особи не повязані з даним виробництвом зокрема представники контролюючих органів, громадяни, які випадково опинилися на території підприємства, установи, організації де з ними стався нещасний випадок, замовники продукції чи послуг, особи, які мешкають поблизу підприємства Заподіяння шкоди таким особам У зв'язку з діяльністю виробничого підрозділу залежно від конкретних обставин справи дає підстави кваліфікувати вчинене як зло-

чин у сфері службової діяльності, злочин проти життя та здоров'я особи, проти довкілля

З Об'єктивна сторона характеризується 1) діянням' (дією або бездіяльністю), 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч 1 ст 271) або загибел' людей чи іншими тяжкими наслідками (ч 2 ст 271), 3) причинним зв'язком МЕЖ діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-провових актів про охорону праці шляхом дії полягає у вчинках, які заборонені відповідними правилами (наприклад вказівка про проведення певних робіт у шкідливих для здоров'я умовах чи з використанням неналежного обладнання, інструментів) Переважно цей злочин характеризується бездіяльністю, що мас місце при невиконанні дій, які особа повинна була вчинити відповідно до існуючих нормативних вимог (наприклад, незабезпечення індивідуальними засобами захисту, відсутність контролю за проведенням робіт ї дотриманням при цьому правил безпеки праці підлеглими працівниками, допуск до роботи осіб, які не мають відповідної підгоговки чи не проінструктовані з питань охорони праці)

Під законодавчими та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці, вимоги яких порушуються при вчиненні цього злочину, слід розуміти Закон України "Про охорону праці , КЗП, інші закони України, міжнародні договори, укази Президента України, постанови КМ, відомчі нормативне правові акти (інструкції, положення, правила), а також нормативні акти підприємств (накази, розпорядження керівників підприємств, установ, організацій з питань охорони праці) Ст 271 охоплюється порушення так званих загальних правил охорони праці - тих, які стосуються всіх працівників і спрямовані на попередження заподіяння шкоди будь-яким особам, пов'язаним з виробництвом Порушення спеціальних правил безпеки (які стосуються виконання робіт з підвищеною небезпекою, діють на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах ядерної або радіаційної безпеки) цією статтею не охоплюються і за наявності підстав потребують кваліфікації за ст ст 272-274

Оскільки диспозиція ч 1 ст 271 сконструйована як бланкетна, то при застосуванні цієї статті слід встановлювати не лише те які саме нормативно-правові акти порушено при вчиненні цього діяння, а й конкретно визначити, вимоги яких саме статей, пунктів, параграфів не дотримано винним а також розкрити суть допущеного порушення

Обов'язковою ознакою об'єктивно" сторони цього злочину є Місце його вчинення Ним с місце, де здійснюється виробництвопідприємство, установа, організація або підприємницька діяльність громадянина - суб'єкта такої діяльності Про поняття такого місця див коментар до ст. 272

Наслідки у вигляді шкоди здоров'ю потерпілого мають місце при заподіянні особі легкого або середньої тяжкості тілесних ушкоджень Про поняття таких тілесних ушкоджень див коментар до ст ст 122, 125 Аналогічні порушення за відсутності передбачених ст 271 наслідків тягнуть адміністративну відповідальність за ч. 2 ст 41 або за ст 93 КАП.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого

4 Суб'єкт злочину спеціальний Крім загальних ознак суб'єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме 1) є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності Про поняття службової особи див примітки 1 і 2 до ст 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК, 2) несе спеціальні обов'язки з охорони праці Такі обов'язки покладаються на службових осіб спеціальними наказами адміністрації, посадовими інструкціями, випливають із займаної посади чи в зв'язку із попередньою діяльністю Наприклад, такі обов'язки має керівник підприємства, який особисто взявся керувати виконанням певних робіт Громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності несуть обов'язки ч охорони праці найнятих ними працівників на підставі закону

Порушення вимог законодавства про охорону пращ службовими особами, на яких не покладено спеціальні обов'язки по охороні праці, чи службовими особами, які працюють у невиробничій сфері (в освіті, науці, медицині), за наявності підстав слід кваліфікувати за відповідними статями розділу XVІІ Особливої частини КК

Якщо ж такі порушення допущено рядовими працівниками (не службовими особами) то вони, за наявності відповідних наслідків та інших обов'язкових ознак, можуть бути кваліфіковані за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи

5 Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини до самого порушення вимог законодавства про охорону праці особа ставиться умисно (інколи - необережно), а до його суспільне небезпечних наслідків - тільки необережно

У випадку, коли особа не передбачала можливості настання наслідків, вказаних у ч ч 1 і 2 ст 271, у справі має бути доведено, що вона повинна була і могла їх передбачати (наприклад була своєчасно ознайомлена з новими стандартами щодо охорони праці)

6 Кваліфіковані види злочину (ч 2 ст. 271) мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило 1) загибель людей, 2) інші тяжкі наслідки

Поняття загибель людей означає смерть хоча б однієї особи До інших тяжких наслідків належить заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження

До інших тяжких наслідків не належить заподіяння матеріальної шкоди незалежно від її розміру (якщо порушення вимог законодавства про охорону праці супроводжується виробничими аваріями), оскільки зі змісту відповідних нормативних актів випливає, що вони спрямовані на охорону лише особи, її життя та здоров'я Заподіяння шкоди майнового характеру має отримувати самостійну кримінально правову оцінку

При встановленні наявності причинного зв'язку слід мати на увазі, що в ряді випадків нещасні випадки на виробництві можуть бути викликані порушеннями правил безпеки чи інших вимог охорони праці самими потерпілими (використання заборонених знарядь праці чи прийомів виконання певних робіт для їх полегшення чи прискорення) Це може вказувати на відсутність причинного зв'яз-

ку між діяннями службової особи чи громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і шкодою, яка настала внаслідок цього. Водночас злочин, передбачений ст. 271, має місце і у вказаних випадках, якщо службова особа чи підприємець були зобов'язані контролювати виконання робіт і попередити порушення виконавців робіт.

КЗЛ (глчва ХІ).

Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р

Постанова ПВС№ 6 від 10 жовтня 1982р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах, пов'язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці" (п. п. 6-30).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   107


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал