Постатейний коментар до Кримінального кодексу України загальна частина розділ І загальні положення стаття Завдання Кримінального кодексу



Скачати 19.46 Mb.
Сторінка62/107
Дата конвертації25.12.2016
Розмір19.46 Mb.
1   ...   58   59   60   61   62   63   64   65   ...   107

Стаття 243. Забруднення моря

1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних 'вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи' здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів -

караються штрафом від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням воді на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні досади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

3. Неповідомлення спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, адміністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання - і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходівякщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря,-

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок використання та охорони моря, екологічна безпека морсько-

го середовища. Його додатковими факультативними об'єктами можуть бути життя і здоров'я особи, власність та інші блага.

2. Предметом злочину є внутрішні морські води, територіальні

води України, води виключної (морської) економічної зони України, відкрите море.

Внутрішні морські води - це морські води, розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України; води портів України, обмежені лінією, що проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря; води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль; води заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать УкраїніПро поняття територіальні води (територіальне море) див. коментар до ст. 6. Виключну (морську) економічну зону України становлять морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать. Ширина цієї зони становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України. Відкрите море - це простір морів І океанів, який не входить у внутрішні і територіальні води України або іншої" держави, на який не поширюється нічий суверенітет і використання якого регулюється міжнародно-правовими нормами.

3. З об'єктивної сторони вчинення злочину можливе у трьох формах: 1) порушення спеціальних правил, що потягло забруднення моря шкідливими матеріалами, речовинами, а також відходами і створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря; 2) незаконне скидання чи поховання зазначених матеріалів, речовин і відходів (ч. 1 ст. 243); 3) неповідомлення про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря (ч. З ст. 243).

Порушення спеціальних правил при вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст, 243, може полягати у: 1) діях, які прямо заборонені (застосування стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод тощо); 2) бездіяльності, що проявляється у невжитті водокористувачем відповідних заходів щодо запобігання забруднення моря, зокрема скидання у море стічних вод.

Матеріали і речовини визнаються шкідливими, якщо вони, потрапляючи у морське середовище, здатні заподіяти шкоду життю або здоров'ю людини, морській флорі та фауні, створити перешкоди для правомірного використання моря. Це можуть бути радіоак тивні матеріали, господарсько-фекальні стічні води, сира нафта, рідке паливо, осади, залишки і суміші, які вміщують нафту, пести

циди, солі важких металів тощо. Про поняття відходів див. коментар до ст. 239.

Скидання або поховання у морі шкідливих матеріалів, речовин та відходів утворює склад розглядуваного злочину за умови, що ці дії є незаконними, тобто здійснюються всупереч вимогам законодавства (наприклад, скидання із суден очищених господарсько-побутових стічних вод у чотиримильній зоні прибережних вод(.

Скидання в море зазначених матеріалів, речовин, відходів може здійснюватись як із суден, плавучих засобів, повітряних суден, платформ, інших штучно споруджених у морі конструкцій, так і з берега (наприклад, з промислових підприємств, портів).

Для визнання злочину у його першій і третій формах (матеріальні склади злочину) закінченим необхідно, щоб забруднення моря або неповідомлення відповідної інформації належним адресатам створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря. Про поняття створення небезпеки життя, здоров'я людей див. коментар до ст. 239. Злочин у другій формі є закінченим з моменту скидання чи поховання у морі зазначених у ч. 1 ст. 243 матеріалів, речовин і відходів.

Живі ресурси моря - це водні біоресурси, які знаходяться у морському середовищі і нерозривно пов'язані з ним усім життєвим циклом (див. також коментар до ст. 249).

До законних видів використання моря, яким може зашкодити забруднення і засмічення морського середовища, слід відносити, зокрема, морське судноплавство, рибальство, розвідку і видобування корисних копалин, використання морської води для опріснення, оздоровчо-рекреаційну діяльність.

Шкода зонам лікування і відпочинку, небезпека створення якої виникає, може полягати у забрудненні прибережної смуги та морської акваторії, що унеможливлює їх використання як місць відпочинку й оздоровлення людей або потребує значних матеріальних вкладень для поновлення рекреаційних властивостей цих зон.

4. Суб'єкт злочину у першій і другій його формах - спеціальний. Ним можуть бути особи, зобов'язані дотримуватись відповідних правил (зокрема, капітани та інші службові особи морських і повітряних суден, інших перебуваючих у морі споруд і засобів, до службових повноважень яких входить забезпечення дотриманім спеціальних правил охорони моря від забруднення, службові особи промислових, комунальних, сільськогосподарських та інших підприємств і організацій, які здійснюють забруднення моря з берега, якщо на цих Осіб покладався службовий обов'язок дотримуватись правил охорони моря і контролювати їх виконання підлеглими). За ст. 243 слід кваліфікувати також діяння працівників суден, інших морських об'єктів, які безпосередньо експлуатують системи, установки і механізми при виконанні операцій зі шкідливими речовинами чи відходами (помпові машиністи, вахтові мотористи тощо).

Суб'єктом злочину у його третій формі є спеціально відповідальні за інформування належних адресатів особи морських та повітряних суден, інших засобів і споруд, що знаходяться у морі.

5. Суб'єктивна сторона цього злочину за змістом є аналогічною суб'єктивній стороні злочину, передбаченого ст. 242.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину у першій і другій його формах (ч. 2 ст. 243) є спричинення загибелі або захворювання людей, масової загибелі об'єктів тваринного і рослинного світу

або інших тяжких наслідків (про ці поняття див. коментар до ст. ст. 236 і 242).

КТМ (ст. ст. 15. 25, 48-72, 277-325). ВК(ст.ст.1,5,18-110).

Закон України "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 р. (ст. ст. 5, 6).

Закон України " Про виключну (морську) економічну зону України" від 16 травня 1995р.

Заходи щодо забезпечення виконання зобов'язань Радянською стороною, що випливають із Конвенції по попередженню забруднення моря скидами відходів та

інших матеріалів 1972р. Затверджені постановою Ради Міністрів СРСР№ 222 від 6 березня 3979р.

Правила охорони внутрішнього моря І територіальних вод від забруднення та засмічення. Затверджені постановою КМ № 269 від 29 лютого 1996р.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України N3 37 від 18травня 1995р

Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України. Затверджене наказом Мінєкобезпеки України № 116 від 26 жовтня 1995р.

Постанова ПВС від 26 січня 1990 р. № 1 "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи ".


Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України

1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжиття особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей,-

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних, мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з конфіскацією всіх знарядь, якими користувалася винувата особа для вчинення злочину або без такої.

2. Дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які провадяться іноземцями, якщо це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку,-

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, з конфіскацією обладнання.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок використання, освоєння й охорони континентального шельфу України та його природних багатств. Додатковими об'єктами визнаються безпека морського судноплавства, екологічна безпека (у разі забруднення моря над континентальним шельфом).

2. Предметом злочину є континентальний шельф та його природні багатства,

Під континентальним шельфом розуміють прибережне морське (океанічне) мілководдя, яке визначається внутрішньою і зовнішньою межею, має аналогічну сусідньому суходолу геологічну будову, є найбільш продуктивним для господарського використання і населене живими організмами. Континентальний шельф України - це поверхня і надра морського дна підводних районів, прилеглих до узбережжя і островів України, але які знаходяться поза зоною територіального моря, до глибини 200 метрів або за цими межами до такого місця, де глибина покриваючих, вод дозволяє вести розробку природних багатств. Поверхня і надра морського дна впадин, розташованих у суцільному масиві континентального шельфу, незалежно від глибини, е частиною континентального шельфу України.

Природні багатства континентального шельфу - це мінеральні та інші неживі ресурси поверхні і надр морського дна (руди, мінерали, нафта, газ тощо), а також живі організми "сидячих видів" (наприклад, краби, мідії, трепанги, морські зірки).

3. 3 об'єктивної сторони злочин може набувати однієї з трьох форм, дві з яких передбачені ч. 1, а третя - ч. 2 ст. 244.

Порушення законодавства про континентальний шельф України може виражатись в діях або в бездіяльності і полягати, зокрема, у: будівництві споруд та інших установок (штучні острови, бурові установки, стаціонарні платформи) на континентальному шельфі України, а також створенні навколо них зон безпеки без належного дозволу або з недотриманням вимог, вказаних у дозволі, порушенні правил їх експлуатації, охорони та ліквідації. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу злочину у цій формі є настання наслідків у виді істотної шкоди, а також причинного зв'язку між вказаними порушенням і наслідками.

Невжиття особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або Інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 244 лише тоді, коли це створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей.

Дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи (товарне вирощування продукції, її обробка, транспортування тощо) на континентальному шельфі України, які провадяться іноземцями, утворюють склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244 за умови, що це не передбачено договором України з іноземною державою або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку. Рішення про надання у користування за контрактом окремих ділянок, у т.ч. континентального шельфу, для геологічного вивчення, дослідне-промислової розробки родовищ корисних копалин, їх видобування, інших цілей приймає КМ на підставі результатів тендера.

Злочин визнається закінченим: 1) з моменту заподіяння істотної шкоди - у разі порушення законодавства про континентальний шельф (матеріальний склад злочину); 2) з моменту створення небезпеки загибелі живих організмів або загрози життю чи здоров'ю людей - у разі неприйняття відповідною особою заходів захисту (матеріальний склад злочину); 3) з моменту проведення іноземцем

недозволених робіт на континентальному шельфі України (формальний склад злочину).

Якщо в результаті невжиття суб'єктом, відповідальним за експлуатацію джерел небезпеки, сталася смерть людини або заподіяні тілесні ушкодження, діяння винного потребує додаткової кваліфікації за статтями Особливої частини КК про відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є місце його вчинення - певна ділянка (район) континентального шельфу України.

4. Суб'єкт злочину у формі порушення законодавства про континентальний шельф України загальний. Суб'єкт невжиття заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань - спеціальний: це особа, яка відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки у зонах безпеки на континентальному шельфі. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244, є осудний громадянин іноземної держави, якому виповнилось 16 років.

5. Суб'єктивна сторона злочину залежно від характеру діяння характеризується умисною або необережною формою вини. Наприклад, розвідування і розробка природних багатств, якщо це не передбачено договором чи дозволом, вчинюються умисно, а невжиття відповідною особою заходів захисту живих організмів моря може бути вчинено як умисно, так і необережно,

Конституція України (ст. ІЗ).

Конвенція 00Н про континентальний шельф від 28 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960р.

Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про континентальний шельф Союзу РСР" від 6 лютого 1968 р.

Положення про охорону континентального шельфу СРСР. Затверджене постановою Ради Міністрів СРСР №24 від 11 січня 1974 р.

Порядок укладення контрактів на користування надрами за участю іноземних

юридичних осіб і громадян Затверджений постановою КМ№ 949 від 27листопада 1995р.
Стаття 245. Знищення або пошкодження лісових масивів

1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів; вздовж залізниць або інших 'таких насаджень вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -

караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

1. Суспільна небезпека злочину полягає у посяганні на лісовий фонд України та його корисні властивості, у порушенні тих функцій, які покликані виконувати ліси.

2. Основний безпосередній об'єкт злочину - це встановлений грядок охорони І відтворення лісу як важливого екологічного й економічного багатства, інтереси громадської безпеки. Додатковим

факультативним об'єктом знищення або пошкодження лісових масивів можуть бути життя і здоров'я особи, власність, Інші блага.

3. Предмет злочину - лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження.

Під лісовими масивами розуміються більш-менш значні за площею ділянки землі, які належать до земель лісового фонду і щільно покриті лісовою рослинністю - деревами і чагарниками. Зелені насадження навколо населених пунктів - це ліси, розташовані за міською (селищною) межею навколо населених пунктів або поблизу них, які виконують важливі захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі функції і є місцем відпочинку населення. Під іншими зеленими насадженнями розуміються такі насадження,'зокрема у вигляді захисних смуг вздовж залізниць, автомобільних доріг, каналів, інших водних об'єктів, гідротехнічних споруд, полезахисних лісових смуг тощо.

Предметом злочину, передбаченого ст. 245, не визнаються зелені насадження міст та інших населених пунктів за умови, що вони не віднесені до категорії лісів (міські парки, парки культури і відпочинку, ботанічні сади, сади житлових районів, сквери, бульвари, насадження на територіях шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, промислових підприємств тощо, вздовж вулиць, ліній електропередач високої напруги тощо). Знищення або пошкодження зазначених зелених насаджень за наявності підстав слід кваліфікувати як відповідний злочин проти власності.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у знищенні або пошкодженні насаджень, які є предметом даного посягання, певним способом - вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом. У ст. 245 поняття знищення і пошкодження використовуються для позначення одночасно і суспільно небезпечного діяння, і шкідливих наслідків.

Знищення лісового масиву означає повну втрату ним свого екологічного, господарського та культурно-естетичного значення. За таких обставин лісовий масив перестає бути об'єктом природи. Під пошкодженням лісового масиву слід розуміти заподіяння йому такої шкоди, яка значно погіршує його якість, зменшує його цінність (припиняється ріст дерев і чагарників, вони засихають, трухлявіють або хворіють, ліс стає непридатним для проживання в ньому диких тварин тощо).

Злочин визнається закінченим з моменту, коли настали вказані суспільно небезпечні наслідки.

Знищення або пошкодження лісових насаджень вогнем охоплює1) підпал - свідоме спричинення пожежі шляхом застосування джерел вогню до лісу, якщо при цьому існувала загроза життю або здоров'ю людей чи заподіяння значних матеріальних збитків;

2) необережне поводження з вогнем, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у лісах (розведення багаття у невстановлених місцях, заправка в лісах транспортних засобів пальним тощо).

Інший загальнонебезпечний спосіб- це такий спосіб знищення або пошкодження лісових насаджень, який за силою свого руйнуючого впливу на флору та негативними для неї наслідками можна;

прирівняти до пожежі (наприклад, вибух, затоплення, обвал).

Знищення або пошкодження лісових масивів у інший, ніж зазначені, спосіб, утворює склад відповідного адміністративного проступку (ст. ст. 65, 65-1, 66, 72 КАП).

При відмежуванні злочину, передбаченого ст. 245 (у разі знищення або пошкодження лісу вогнем}, від знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі (ч. 2 ст. 77 КАП), слід виходити з того, що суспільна небезпека розглядуваного злочину визначається не тільки способом, а й кількісними, якісними і вартісними параметрами шкоди, заподіяної лісовим ресурсам.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини. Психічне ставлення до загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 245) як правило є необережним. Якщо винна особа передбачає і бажає або свідомо допускає настання наслідків у виді позбавлення життя іншої людини або тяжких тілесних ушкоджень, її дії треба додатково кваліфікувати за ст. ст. 115 або 121.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 245) є спричинення загибелі людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків. Про ці поняття див. коментар до ст. 236 І ст. 242.

ЛК (ст. ст. 1. 3-4, 7-9, 18-22, 36-41. 81-86, 98). Закон України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993р. Правила пожежної безпеки України. Затверджені наказом МВС№ 400 від 22 червня 1995р.

Постанова ПВС від 2 липня 1976 р. № 4 "Про судову практику в справах про

знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або

внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки" (в

редакції № 3 від 3 березня 2000 р.).


Стаття 246. Незаконна порубка лісу

Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.

1. Об'єкт злочину - встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища.

2. Предмет злочину - дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду. За ст. 246 слід кваліфікувати посягання на сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска.

Не визнаються предметом злочину, передбаченого ст. 246, трава, очерет, пеньки, хмиз - мертві стовбури дерев або їх частин, які

лежать на поверхні ґрунту (вітровал, бурелом, сніговал, сніголам тощо). За наявності для цього підстав порушення порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань може кваліфікуватись за ст. 356 як самоправство.

Дерева - це багаторічні рослини з чітко вираженим твердим стовбуром з гілками, які утворюють крону. Дерева відіграють головну роль у формуванні лісових біоценозів, становлять основу ландшафту у лісових зонах. Чагарники - це багаторічні рослини, які у дорослому стані не мають головного стовбура (стебло чітко виражене лише у перший рік життя), із деревоподібними гілками, які починають рости з поверхні ґрунту.

Протиправне заволодіння заготовленим чи складованим лісом, а також незаконна порубка з корисливою метою дерев і чагарників у розсадниках, ботанічних і зоологічних садах, квітникарських господарствах за наявності підстав утворює склад відповідного злочину проти власності. ;

Предметом злочину не визнаються деревостани, які хоч і утворюють певну біологічну сукупність, але ростуть поза межами лісового фонду. До останнього не належать: а) усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; б) окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому кваліфікація таких дій за ст. 246 залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за ст. 246 - істотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

Про поняття об'єктів природно-заповідного фонду див. коментар. до ст. 252. Іншими особливо охоронюваними лісами слід вважати:

І) ліси, що мають наукове чи історичне значення (знаходяться на території історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, у місцях, пов'язаних з важливими історичними подіями, тощо); 2) ліси генетичних резерватів, виділені у встановленому порядку за своїми типовими фітоценотичними, лісівничими та лісорослинними показниками для даного району з метою збереження цінних частин популяції виду, підвиду, екотипу лісової породи; 3) лісоплодові насадження - природні або штучно створені плодово-ягідні і горіхоплідні ліси, що мають спеціальне господарське значення; 4) субальпійські деревні і чагарникові угруповання (розташовані у межах відкритої гірської місцевості - полонин, яйл), угруповання субальпійського поясу.

Під порубкою розуміються: 1) повне відокремлення дерева або чагарника від кореня будь-яким способом (спилювання, зрубування, повалення транспортним засобом тощо); 2) викорчовування - видалення деревостану з корінням; 3) пошкодження дерева або чагарника до стану припинення росту (наприклад, відокремлення основних гілок від стовбура дерева, глибокі насічки на стовбурі дерева).

Знищення або пошкодження лісових масивів і зелених насаджень вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом слід кваліфікувати за ст. 245.

Порубка є незаконною, якщо вона здійснюється: а) без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом;

б) за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, способу і строків порубки, кількості і порід дерев та чагарників (вирубування цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, хвойних насаджень, наданих для заготівлі живиці, до закінчення строку підсочки тощо);

в) за наявності дозволу на проведення суцільної санітарної рубки, але без дотримання обмежень, встановлених щодо площі, строків, технологій проведення робіт.

Порушення порядку заготівлі деревини, яке безпосередньо не полягає у незаконній порубці лісу (наприклад, залишення на лісосіках пнів вище встановленого розміру, захаращування місць вирубки відходами, залишення недорубів або зрубаних дерев у завислому стані, ведення рубок способами, які викликають ерозію грунту), тягне не кримінальну, а адміністративну відповідальність (ст. 64 КАП).

Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях визнається закінченим злочином з моменту заподіяння в результаті незаконної порубки лісу істотної шкоди, а вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - з моменту відокремлення дерева або чагарника від кореня або заподіяння зазначеним представникам флори пошкоджень, які викликають їх загибель або припинення росту.

Вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконною порубкою, істотною (оціночне поняття), потрібно у кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами. Якщо шкода судом не визнається істотною, винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. ст. 65, 65-1, 66 КАЛ.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

ЛК (ст. ст. І, 3-4. 7-9, 36-41, 48-70, 98).

Санітарні правила в лісах України Затверджені постановою КМ № 555 від 27липня 1995р.

Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду. Затверджені постановою КМ № 557 від 27 липня 1995р.

Правила рубок головного користування в лісах України. Затверджені постановою КМ № 559 від 27 липня 1995р.

Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок. Затверджені постановою КМ № 535 від 16 травня 1996р.

Постанова КМ "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням та іншим об'єктам озеленення загального використання в межах населених пунктів" №676 від 26 червня 1996р.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю. Затверджені постановою КМ№ 44 від 20 січня 1997р.

Правила відпуску деревини на пні в лісах України. Затверджені постановою КМ№ 1378 від 29 липня 1999р.

Інструкція про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів. Затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №26 від 31 березня 1997р.

Постанова ПВС від 26 січня 1990р.№ І "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи".



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   58   59   60   61   62   63   64   65   ...   107


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал