Постатейний коментар до Кримінального кодексу України загальна частина розділ І загальні положення стаття Завдання Кримінального кодексу



Скачати 19.46 Mb.
Сторінка100/107
Дата конвертації25.12.2016
Розмір19.46 Mb.
1   ...   96   97   98   99   100   101   102   103   ...   107

Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до

них


Порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації повітряних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок здійснення польотів та підготовки до них, а також порядок експлуатації військових повітряних апаратів, Його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я людини і право власності.

2. З об'єктивної сторони злочин характеризується суспільне небезпечним діянням (діями або бездіяльністю), суспільне небезпечними наслідками у вигляді катастрофи або інших тяжких наслідків, причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками, і може виражатися у порушенні правил: 1) польотів; 2) підготовки до польотів; 3) експлуатації повітряних апаратів.

Повітряний апарат - це повітряне судно (літальний апарат), що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від, земної поверхні, і здатне маневрувати в тривимірному просторі. До військових повітряних апаратів належать літаки, у т.ч. безпілотні, гелікоптери, планери, аеростати тощо, які належать ЗС, ПВ, іншим військовим формуванням України та зареєстровані у реєстрі державних повітряних суден.

Порушення правил польотів може полягати в порушенні правил пілотування (ухилення від завданого ешелону польоту, порушення

встановлених норм і схем набору висоти, виходу із зони аеродрому, зниження чи заходу на посадку), проведення різних повітряних операцій (десантування, бомбардування, будування інженерних споруд за допомогою вертольотів тощо), або інших правил польотів (взяття на борт судна кількості пасажирів, яка перебільшує встановлені нормативи, політ з виключеним радіозв'язком, несанкціоноване світлове чи інше електромагнітне випромінювання, вліт без дозволу в заборонені зони, передача управління літальним апаратом сторонній особі, політ літерного рейсу гелікоптером за правилами візуальних польотів у гірській місцевості вночі) тощо.

Порушення правил підготовки до польотів полягає у недоброякісному плановому або неплановому ремонті і технічному обслуговуванні повітряних апаратів, тобто в ремонті (технічному обслуговуванні) з відступом від стандартів, норм і правил, які визначають технологію їх проведення (наприклад, залишення тих вад, які треба було усунути, встановлення зіпсованих деталей). Порушенням вказаних правил є і випуск повітряного апарата в політ з незавершеним технічним обслуговуванням, заправка його некондиційним пальним чи спеціальними рідинами, неврахування стану ресурсів та строків служби повітряного судна і його комплектуючих, допуск до польоту з порушенням передполітного відпочинку чи нормативів робочого часу, вимог щодо медичного огляду, або недоброякісний ремонт і утримання аеродромів, засобів сигналізації, зв'язку тощо.

Порушення правил експлуатації повітряних апаратів може виразитись в експлуатації несправних -повітряних суден, або таких, що не зареєстровані та не мають посвідчення про придатність до польотів (або особливого посвідчення про придатність до польотів, яке видається для перельоту до місця ремонту після пошкодження, яке спричинило часткову втрату придатності до польотів), використанні повітряних суден не за призначенням, неправильному розміщенні вантажу на борту повітряного апарата і т. ін.

Повністю охоплюється ст. 416 і не потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 269 незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин, що спричинило тяжкі наслідки, якщо воно вчинене членом екіпажу літака. Проте, відповідальність за вказані дії за відсутності таких наслідків, у т.ч. для членів екіпажу, настає за ч. 1 ст. 269.

Взагалі ж порушення правил польотів, підготовки до них і експлуатації повітряних апаратів передбачає порушення встановленого порядку організації, виконання і забезпечення польотів, здійснення нагляду і контролю за їх безпекою польотів, забезпечення безпеки польотів, її профілактику тощо. Правила польотів та підготовки до них, експлуатації повітряних апаратів встановлені в актах міжнародного І внутрішнього права, зокрема, в актах Комітету з використання повітряного простору України, порадниках з інженерно-авіаційного забезпечення та штурманській службі ЗС.

Указані правила можуть бути порушені під час як бойової підготовки, так і виконання випробувальних, демонстраційних, спеціальних польотів чи підготовки до них, участі у виставках і змаганнях тощо.

Якщо порушення правил польотів військових повітряних апаратів були поєднані з порушенням правил міжнародних польотів, то за вчинені умисно незаконний вліт в Україну або виліт із України члени екіпажу військового повітряного судна несуть відповідальність за ст. 331, а за інші порушення правил міжнародних польотів, які не потягли наслідків, передбачених ст. 416, - за ст. 334. У разі порушення не правил польотів, а правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що виконуються у будівництві за допомогою гелікоптерів, винна особа несе відповідальність за ст. 272, а за певних обставин - за ст. 425. Якщо порушення правил польотів екіпажем військового повітряного апарата полягали у вльоті в Україну, вильоті із України без відповідного дозволу, а так само у недодержанні зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів і потягли наслідки, передбачені ст. 416, вони кваліфікуються за цією статтею.

Відхилення за межі повітряних трас у випадках обходу небезпечних явищ погоди, вимушена посадка в аварійних та інших ситуаціях, які загрожують безпеці польоту, та інші подібні діяння мають розглядатися з урахуванням положень ст. ст. 39 і 42.

Військовослужбовці, які вчинили порушення правил польотів військових повітряних апаратів після Їх угону, несуть відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 278 і 416.

Не є порушенням правил польотів і кваліфікуються за ст. 282 такі діяння, як пуск ракет, проведення всіх видів стрільби, у т.ч. з метою впливу на гідрометеорологічні процеси, проведення вибухових робіт у повітрі, проведення іншої діяльності у повітряному просторі України (запуск і посадка космічних об'єктів, повітряних куль, зондів, навчальне бомбардування, десантування тощо).

Під катастрофою у ст. 416 слід розуміти зруйнування або пошкодження військового повітряного судна, яке було поєднане з загибеллю хоча б однієї особи із числа членів екіпажу або інших осіб.

До інших тяжких наслідків треба відносити аварію - суттєве пошкодження повітряного апарата чи його серйозну поломку, зруйнування чи суттєве пошкодження інших об'єктів (будинків, споруд, аеродрому чи інших шляхів сполучення), заподіяння великої матеріальної шкоди, заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, зрив виконання бойового завдання тощо.

3. Суб'єктом злочину можуть бути військовослужбовці - члени екіпажу військового повітряного судна (командир судна, штурман, бортінженер тощо), а також інші особи, на яких відповідними нормативно-правовими актами покладені обов'язки по забезпеченню правил польотів чи підготовки до них (керівник польотів, технік літака, механік, диспетчер тощо), - військовослужбовці та військовозобов'язані під час проходження зборів.

4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується в цілому необережною формою вини. Ставлення ж до порушення конкретних правил може бути й умисним.

Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 p. CPCP приєднався до Конвенції 14 листопада 1970 p.

Гельсінкський договір з відкритого неба від 24 березня 1992 p. Ратифікований Україною 2 березня 2000 p.

Положення про об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України. Затверджене постановою KM від 19 липня 1999р,№ 1281.

Положення про використання повітряного простору України. Затверджене наказом Комітету з використання повітряного простору України від 5 лютого 1996 р. № 16.

Положення про порядок реєстрації державних повітряних суден України. Затверджене наказом МО від 2 грудня 1998 р. № 435.

Положення про порядок, перевірки стану льотної придатності державних повітряних суден України та про видачу (припинення чинності посвідчень про придатність до польотів. Затверджене наказом МО від 2 грудня 1998р. №435.

Положення про розпізнавальні знаки. Затверджене спільним наказом МО, Голови Держкомкордону, Командувача НГ від 14 серпня 1993р. № 184/209/S6S.
Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння

Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок кораблеводіння, якого мають дотримуватися військові кораблі, Його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я людини і право власності.

Правила кораблеводіння передбачені актами міжнародного та внутрішнього права, які включають як норми, що регулюють загальний порядок кораблеводіння, так і порядок, якого мають дотримуватися тільки військові кораблі.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечним діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення правил кораблеводіння, суспільно небезпечними наслідками у вигляді загибелі людей, загибелі корабля або інших тяжких наслідків, причинним зв'язком між вказаними діяннями та наслідками.

До кораблів (корабельного складу) належать бойові кораблі (підводні човни, авіаносці, крейсери, міноносці), кораблі спеціального забезпечення (мінні, торпедні та інші катери тощо), морські та рейдові судна забезпечення, які перебувають під командуванням офіцера та укомплектовані військовослужбовцями (буксири, баржі, паливозаправники тощо), а також інші судна та шлюпки під військово-морським прапором України.

Порушення правил кораблеводіння, тобто безпосереднього управління кораблем, іншим судном у плаванні, може полягати у неправильному визначенні курсу корабля, порушенні правил входу його у порт чи виходу з порту, правил маневрування і подачі сигналів, проведення водолазних робіт і буксирування, посадки і висадки пасажирів, перевищення установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, зупинення судна в заборонених місцях, неправильному розміщенні вантажів, невиконанні сигналів зустрічних суден та невжитті інших заходів щодо запобігання зіткненню кораблів у морі, заходів безпеки на випадок шторму чи інших надзвичайних подій, порушенні порядку врятування на морі і т, ін.

Порушення правил експлуатації військового корабля, яке може полягати, наприклад, в наданні військовим начальником дозволу на вихід у море технічно несправного чи перевантаженого корабля,

не охоплюється ст. 417 і у разі настання тяжких наслідків може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 423, ч. З ст. 424 або ч. 2 ст. 426.

Під загибеллю людей слід розуміти загибель внаслідок порушення правил кораблеводіння хоча б однієї людини. Загибель корабля - це його затоплення або зруйнування. Корабель також вважається таким, що загинув, якщо його поновлення технічно неможливе чи економічно цілком неефективне. До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень членам екіпажу або іншим особам, зрив виконання бойового завдання, спричинення великої матеріальної шкоди (внаслідок, наприклад, зіткнення корабля з наземними спорудами чи посадження корабля на мілину), розгерметизація підводного човна, нанесення значної екологічної шкоди.

Якщо велика матеріальна шкода чи інші тяжкі наслідки були заподіяні внаслідок порушення заходів безпеки під час проведення ремонту корабля, порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення або внаслідок Інших діянь, не пов'язаних з кораблеводінням, винна особа може бути притягнута до відповідальності, наприклад, за ст. ст. 271, 272, 274, 412, 414, 425.

Оскільки Корабельний статут вимагає від командира корабля управляти кораблем сміливо, енергійно та рішуче, без боязні відповідальності за ризикований маневр, що диктується обстановкою, то у відповідних випадках питання про відповідальність має вирішуватися з урахуванням положень КК щодо виправданого ризику (ст. 42) або крайньої необхідності (ст. 39).

Особа, яка управляла кораблем з порушенням правил кораблеводіння і під час його загибелі не виконала до кінця своїх службових обов'язків і залишила корабель, несе відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 417 і 428.

3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який знаходиться при виконанні обов'язків по управлінню кораблем. Здебільшого ним є командир військового судна. Адже саме командир корабля відповідає за безпеку кораблеводіння і маневрування корабля. Командир корабля не несе відповідальність за аварію корабля, який іде під проводкою лоцмана, але лише у випадку, якщо ця аварія сталася через такі місцеві умови фарватеру, які можуть бути відомі тільки лоцману. Проте, якщо командир корабля виявить, що лоцман веде корабель до явної небезпеки або взагалі не знає своєї справи, він зобов'язаний відсторонити його від управління маневрами корабля.

В окремих випадках суб'єктом злочину може бути старший помічник командира корабля, помічник командира корабля, штурман, вахтовий офіцер, боцман та інший військовослужбовець (військовозобов'язаний під час проходження зборів) - член екіпажу корабля, а також командир з'єднання кораблів, якщо він вступає в безпосереднє управління кораблями.

4. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений тільки через необережність.

Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960р.

Конвенція про міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі від 20 жовтня 1972р. Україна приєдналася до Конвенції 17 листопада 1992р.

Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі від 27 квітня 1979р. Україна приєдналася до Конвенції 17 листопада 1992р.

Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р. Ратифікована Україною З червня 1999 p. (cm. cm. 29-31).

Кодекс торговельного мореплавства від 23 травня l995p. (cm. 13).

Корабельный устав Военно-морского Флота СССР. Введен в действие приказом главнокомандующего Военно-Морским Флотом СССР от 10 января 1978г. № 10.
Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання

І. Порушення статутних правил вартовоЇ (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання,-

карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

1. Об'єкт злочину - порядок несення вартовоЇ (вахтової) служби

і патрулювання.

2. Злочин може виразитися у порушенні статутних правил:

1) вартової (вахтової) служби; 2) патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) або патрулювання. Його об'єктивна сторона характеризується суспільне небезпечними діяннями та наслідками, а також причинним зв'язком між, ними.

Основні правила вартової служби встановлені Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, дія якого поширюється на інші військові формування, створені відповідно до законів України. В розвиток статутних правил вартової (вахтової) служби в гарнізонах, у військових частинах (на кораблях) видаються розклад гарнізонних (внутрішніх) варт, схема розміщення постів у кожній варті, відомість наряду варт, табель постів, схема розміщення постів та інструкція начальникові варти, план посилення охорони об'єктів варти, а для варт, які змінюються під час тривоги, крім цього, - документація на випадок оголошення тривоги. Особливості несення вахтової служби, крім того, визначаються Корабельним статутом.

Вартою є озброєний підрозділ, відряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).

Спеціальними видами варти є; а) почесна варта (почесний ескорт) - підрозділ (команда), призначений для віддання військових почестей під час зустрічі вищих службових осіб держави, для винесення на урочисті засідання Бойового Прапора, під час відкриття державних пам'ятників, для зустрічі та проводів представників іноземних держав, а також під час поховання деяких категорій осіб;

б) варта по охороні та обороні об'єктів, обладнаних технічними засобами охорони, яка здійснюється шляхом чергування контрольноохоронних груп з виставленням або без виставлення чатових на пости; в) варта по охороні озброєння і техніки під час перевезення військ; г) варта по охороні військових вантажів під час перевезення; д) вахта - особливий вид чергування на кораблях ВМС. При цьому розрізняються корабельна вахта (по кораблю у цілому) і спеціальна (по бойових частинах та службах); е) конвоювання - супроводження засуджених, що утримуються в дисциплінарному батальйоні (частині), а також на гауптвахті під охороною військовослужбовців, озброєних штатною зброєю і засобами спеціального впливу.

Варти також бувають гарнізонні (призначаються для охорони та оборони об'єктів центрального, оперативного та корпусного підпорядкування, які не мають своїх підрозділів охорони, а також для охорони осіб, що тримаються на гарнізонній гауптвахті) і внутрішні (корабельні) (призначаються для охорони та оборони об'єктів однієї військової частини), постійні або тимчасові. Постійні варти передбачаються розкладом варт. Тимчасові варти в розклад варт не включаються і призначаються наказом начальника гарнізону або командира військової частини для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), тимчасового складування, супроводу вантажів, які перевозяться різними видами транспорту, а також для охорони заарештованих.

Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби може проявитись, зокрема, з боку: а) начальника варти - в ненаправленні у визначений час зміни на пости, неперевірці стану технічних засобів охорони, неприбутті на пост особисто під час виклику чатовим тощо; начальника варти на гауптвахті - у невжитті заходів. для попередження втечі заарештованих і для припинення безладдя у разі виникнення заворушень серед них тощо; б) помічника начальника варти - у неперевірці несення служби чатовими тощо;

в) розвідного - у неприйнятті від розвідного попередньої варти під час виставлення чатових на пости об'єктів, що перебувають під охороною згідно з табелем постів тощо; г) чатового (озброєного вахтового) - у відволіканні від пильної охорони свого поста, залишенні поста, допущенні до поста ближче встановленої відстані сторонніх осіб, відданні зброї стороннім особам і т. ін.; д) водія транспортного засобу - у недоставленні за наказом начальника варти та його помічника до постів та з постів зміни й осіб, які перевіряють несення служби чатовими, тощо; е) вивідного - у недбалому ставленні до охорони заарештованих під час їх виведення з гауптвахти, у невжитті заходів до затримання заарештованого у разі його втечі тощо; ж) оператора технічних засобів охорони - у нездійсненні безперервного контролю за апаратурою, непроведенні технічного обслуговування технічних засобів охорони тощо; з) помічника начальника варти з технічних засобів охорони - у невмиканні (вимиканні) на об'єктах технічних засобів охорони та ін.; й) вахтового офіцера - в неоголошенні тривоги у випадках, що не терплять зволікання, у невиконанні спеціальних обов'язків під час руху корабля або стоянці на якорі (швартових); і) вахтового центрального поста (носових, кормових відсіків) - у неоголошенні аварійної тривоги при виникненні пожежі чи поступленні води у підводний човен; не-

своєчасному вентилюванні акумуляторної батареї; к) командира вахтового поста - у неслідкуванні за утриманням в належному стані швартових, кранців, східців, за безпекою катерів (шлюпок) в районі

його поста і т. ін.

Крім того, з боку будь-якого військовослужбовця зі складу варти

(вахти) порушення правил вартової служби може полягати в порушенні встановленого порядку застосування фізичної сили, вогнепальної та холодної зброї. Але питання про відповідальність чатового за такі порушення треба вирішувати з урахуванням положень КК про необхідну оборону і затримання особи, що вчинила злочин:

статутні норми вимагають від чатового стійко обороняти свій пост, застосовувати зброю проти правопорушників, рішуче і сміливо діяти багнетом і прикладом для захисту себе або об'єкта.

Основні провода патрулювання встановлені Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. В їх розвиток військовим комендантом гарнізону складаються і начальником гарнізону затверджуються схеми патрулювання та інструкції патрулям. До ін. струкції додаються схема руху патрульних, список осіб, які мають право розпечатувати сховища або бути допущеними до приймання техніки і майна, зразки допусків, зліпки з печаток (відтиски пломб).

Патруль може перебувати у складі гарнізонного або внутрішнього наряду. У складі гарнізонного наряду передбачаються, зокрема: гарнізонні патрулі і патрульні контрольних постів військової інспекції безпеки дорожнього руху.

Патрулювання в гарнізоні призначене для підтримання порядку

серед військовослужбовців на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах, а також у прилеглих до гарнізону населених пунктах і

організується наказом начальника гарнізону.

Патрулі споряджаються зі складу військових частин гарнізону.

При цьому патруль складається із начальника патруля (офіцера, прапорщика (мічмана) або сержанта (старшини) і двох-трьох патрульних (осіб рядового чи сержантського складу). Патрулі можуть бути піші чи на автотранспорті. Патрулювання проводять протягом

доби або лише у певний час дня чи ночі.

Охорона окремо розташованих підрозділів здійснюється спорядженими від підрозділів патрульними, озброєними штатною зброєю. Такі внутрішні патрулі входять до складу добового наряду підрозділу, вони підпорядковані командирові, старшині та черговому підрозділу (черговому окремої роти, батальйону, дивізіону).

Порушення статутних правил патрулювання може полягати;

а) з боку начальника патруля - в неналежному керуванні несенням служби патрульними, неналежному стеженні за поведінкою військовослужбовців, незатримуванні військовослужбовців, які порушують військову дисципліну чи громадський порядок, тощо; б) з боку патрульного - у невиконанні ним обов'язків стежити за поведінкою військовослужбовців і доповідати про помічені порушення ними військової дисципліни та громадського порядку начальникові патруля, нікуди не відходити без його дозволу, нічого не брати від затриманих і не передавати Їм без дозволу начальника патруля, а патрульного по охороні окремо розташованих підрозділів - у відволіканні від виконання поставленого завдання.

Порушення вказаних правил буде мати місце також у випадках порушення встановленого порядку застосування сили до правопорушника.

Тяжкими наслідками, для запобігання яким призначено варту (вахту), слід вважати випадки викрадення військового майна з об'єктів, що охороняються, його знищення, пошкодження із заподіянням матеріальної шкоди у великих розмірах, втрата Бойового Прапора, втеча з гауптвахти заарештованих, а із дисциплінарного батальйону осіб, які відбувають покарання, зрив бойового завдання, що виконується військовою частиною (підрозділом) тощо. Тяжкими наслідками, для запобігання якам призначено патруль, можуть бути визнані випадки масового або грубого порушення порядку серед військовослужбовців у громадських місцях, яким, на порушення своїх обов'язків, не запобіг склад патруля, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень внаслідок порушення правил застосування патрульними зброї і т. ін.

Для кваліфікації діяння за ст. 418 треба встановити, що наслідки, які настали, є такими, відвернення яких становило обов'язок даної особи зі складу варти (вахти), а не обов'язок варти (вахти) у цілому. Так, начальник варти, який систематично підтримував телефонний зв'язок і здійснював перевірки несення служби, не повинен відповідати за крадіжку, що вчинив на охоронюваному вартою об'єкті один із чатових у проміжок між телефонним зв'язком та перевірками. Не несе відповідальності за ст. 418 (а тільки за ст. 408) вартовий; який дезертирував із приміщення варти, оскільки варту призначено не для запобігання подібним випадкам.

Порушення вартовим, чаговим, іншою особою зі складу варти (вахти) або патруля правил поводження зі зброєю, а також з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, яке не потягло заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам або смерті потерпілого, інших тяжких наслідків повністю охоплюється ч. 1 ст. 418. В інших випадках таке діяння потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 414 і 418.

Викрадення військового майна, вчинене чатовим із охоронюваного ним об'єкта, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 410 і 418. Якщо чатовий попередньо домовився про крадіжку майна з іншими військовослужбовцями і під час несення служби допустив їх з цією метою на пост, він несе відповідальність за ст. 418 і ч. 2 ст. 410 (за ознакою вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб).

3. Суб'єктом злочину у першій його формі є військовослужбовець (військовозобов'язаний під час проходження відповідних зборів), в установленому порядку призначений: а) начальником варти, вартовим, чатовим, розвідним, помічником начальника варти, помічником начальника варти з технічних засобів охорони або оператором з технічних засобів охорони, помічником начальника варти із служби вартових собак, вожатим вартових собак, водієм транспортних засобів; б) у варті при гауптвахті - вивідним чи конвойним; в) у варті з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ - вартовим контрольно-пропускних пунктів; г) на військовому кораблі - вахтовим офіцером, помічником вахтового офіцера, командиром вахтового поста, озброєним вахтовим біля трапа, командиром рятувальної шлюпки, вахто-

вим на шлюпці, вахтовим на кінцях, розсильним, і, крім того, у складі спеціальної вахти - вахтовим офіцером-механіком, вахтовим рульовим, вахтовим у машинному відділенні тощо (всього у складі спеціальної вахти передбачено понад двадцять осіб).

Суб'єктом злочину у другій формі може бути військовослужбовець (військовозобов'язаний під час проходження зборів) - начальник патруля або патрульний.

Суттєве значення для правильної кваліфікації злочину, залежно від конкретного його суб'єкта, має визначення початкового і кінцевого моментів несення вартової (вахтової) служби та патрулювання взагалі, а також початкового і кінцевого моментів знаходження чатового (вахтового) на посту. Ці моменти визначені у військових статутах та інших актах законодавства.

4. З суб'єктивної сторони порушення статутних правил вартової (вахтової) служби і патрулювання може бути вчинене як умисно, так і через необережність.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня

S 999р. (розділи 2, 4-5).

Положення про особливості організації і несення вартової (вахтової) служби в дисциплінарному батальйоні (частині). Затверджене постановою KM № 1931 від

19 жовтня 1999р.

Наказ МВС та МО № 428/220 від 26 вересня 1994 р. " Про організацію спільного патрулювання співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців

Збройних Сил України".

Інструкція про виділення сил та технічних засобів Збройних Сил України для спільного патрулювання і взаємодії з органами Міністерства внутрішніх справ України. Затверджена наказом МО № 292 від 16 грудня 1994 р.

Положення про охорону та супровід військових вантажів при їх перевезенні залізничним і водним транспортом. Затверджене наказом МО від 9 грудня І997 р.

№451.


Інструкція про порядок тримання та охорони у Прикордонних військах України

затриманих осіб, Затверджена наказом Держкомкордону № 176 від 12 квітня 1996р. (розділи 6-9)

Корабельный устав Военно-Морского Флота СССР. Введен в действие приказом главнокомандующего Военно-Морским Флотом СССР № 10 от 10 января 1978г.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   96   97   98   99   100   101   102   103   ...   107


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал