Постанова від 2013 р. № Київ Про затвердження Порядку І правил проведення




Сторінка1/4
Дата конвертації08.12.2016
Розмір0.77 Mb.
  1   2   3   4

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 2013 р. №
Київ
Про затвердження Порядку і правил проведення
обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації
Відповідно до частини третьої статті 117 Повітряного кодексу України
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок і правила проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації, що додаються.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів
України від 12 жовтня 2002 року № 1535 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст.1943).
3. Ця постанова набирає чинності через 90 днів після опублікування.
Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 20__ р. №
ПОРЯДОК І ПРАВИЛА проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації
Загальні положення
1. Обов’язкове авіаційне страхування цивільної авіації проводиться з метою забезпечення захисту інтересів експлуатантів, користувачів повітряного транспорту, третіх осіб і включає: страхування повітряних суден (авіаційне КАСКО); страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації; експлуатанта або власника повітряних суден авіації загального призначення, у тому числі легких, надлегких, аеростатичних та аматорських; розробників, виробників цивільної авіаційної техніки, організацій з технічного обслуговування, що мають право проводити випробувальні польоти; навчального закладу під час виконання навчально- тренувальних польотів за шкоду, заподіяну третім особам; страхування відповідальності експлуатанта аеропорту (аеродрому) та сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування за шкоду, заподіяну третім особам; страхування відповідальності організацій, що надають послуги з аеронавігаційного обслуговування, за шкоду, заподіяну третім особам; страхування відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу і пошті; страхування осіб, які мають право перебувати на борту повітряного судна на законних підставах без придбання квитків; страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу; страхування працівників замовника авіаційних робіт, працівників інших організацій, задіяних у виконанні авіаційних робіт, та осіб, які забезпечують технологічний процес під час виконання авіаційних робіт.
2. У цих Порядку і правилах проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації (далі - Порядок і правила) наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: власник повітряного судна – юридична або фізична особа, право власності якої на повітряне судно підтверджене відповідними документами; комерційна авіація – авіація, що використовується для регулярних або нерегулярних повітряних перевезень пасажирів, пошти або вантажу та виконання авіаційних робіт за плату або за договором найму; подія – авіаційна подія, серйозний інцидент, інцидент, надзвичайна подія та пошкодження повітряного судна на землі та інші випадки, внаслідок яких

2 завдана шкода життю і здоров’ю фізичних осіб та/або шкода майну фізичних і юридичних осіб, та/або шкода внаслідок затримки в повітряному перевезенні пасажирів, багажу, пошти, вантажу; технічне розслідування – обов’язкове розслідування авіаційних подій, серйозних інцидентів, інцидентів, надзвичайних подій та пошкоджень повітряних суден на землі з метою встановлення їх причин і вжиття заходів щодо запобігання таким подіям у майбутньому, що проводиться експертною установою з розслідування авіаційних подій.
Інші терміни, що використовуються у цьому Порядку і правилах застосовуються відповідно до Закону України «Про страхування» та
Повітряного кодексу України.

3. Суб’єктами обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації є страховики, страхувальники.
Страховиками є юридичні особи-резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензії на здійснення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації.
Страхувальниками можуть бути: експлуатанти повітряних суден; власники повітряних суден; авіаційні перевізники; експлуатанти аеропортів (аеродромів); сертифіковані суб’єкти наземного обслуговування; організації, що надають послуги з аеронавігаційного обслуговування; розробники, виробники цивільної авіаційної техніки, організації з технічного обслуговування, що мають право проводити випробувальні польоти, в тому числі інші польоти з виробничої необхідності (приймально- здавальні, сертифікаційні польоти або виробничі перельоти, тощо); навчальні заклади, що мають право виконання навчально-тренувальних польотів; замовники авіаційних робіт.
Вимоги цих Порядку і правил поширюються на іноземних експлуатантів повітряних суден під час виконання ними польотів у повітряному просторі
України в частині відповідальності за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу та третім особам.
4. Конкретні умови обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації визначаються договорами обов’язкового страхування. Форму типових договорів обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації наведено у додатках 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 до цих Порядку і правил.
Договорами обов’язкового страхування можуть бути передбачені інші умови, що не суперечать законодавству.
Факт укладення договору обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації посвідчується страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом).

3 5. У разі дострокового припинення дії договору обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації (призупинення дії страхового захисту), в тому числі у зв’язку з виникненням заборгованості по сплаті страхових платежів
(коли будь-який із страхових платежів не вноситься страхувальником у зазначений в договорі страхування термін), страховик зобов’язаний у найкоротші строки, але не менш ніж за 10 робочих днів до можливої дати припинення (призупинення),
письмово повідомити про це уповноважений орган в галузі цивільної авіації та страхувальника. При цьому страховик повинен переконатись в отриманні та реєстрації такого повідомлення у адресата.
6. У разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, страхувальник зобов’язаний протягом 2 робочих днів, з моменту, коли йому стане відомо про її настання, письмово (листом, факсом, телеграфом або електронною поштою) повідомити про це страховика.
Розслідування обставин події, яка може бути визнана страховим випадком
(страхове розслідування), проводиться страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром), які мають право доступу до об’єкта та певних матеріалів технічного розслідування, в тому числі до його закінчення комісією, відповідно до вимог законодавства.
Страховик протягом 2 робочих днів, з моменту його повідомлення про настання події, яка може бути визнана страховим випадком, зобов’язаний вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або відшкодування. Страховик може робити запити про відомості, пов’язані із подією, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють
інформацією про обставини цієї події, а також може самостійно з’ясовувати причини та обставини події.
Строк страхового розслідування не повинен перевищувати 30 діб з моменту отримання заяви страхувальника щодо виплати страхового відшкодування (здійснення страхової виплати) та всіх необхідних документів, які потрібні для здійснення зазначених виплат і визначення розміру збитків. У разі відсутності будь-якого документа повинно бути надано письмове обґрунтування причин його відсутності. Відсутність таких документів не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Якщо розслідування потребує надання додаткової інформації державними органами та іншими підприємствами, установами, організаціями, страховик (аварійний комісар) може продовжити строк розслідування ще на 60 діб.
Строк виплати страхового відшкодування (здійснення страхової виплати) повинен бути передбачений договором обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації та не повинен перевищувати 10 робочих днів після підписання страхового акта (аварійного сертифіката).
7. Страховик має право відмовити у страховому відшкодуванні (страховій виплаті) у разі: вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір

4 страхування, навмисних дій, спрямованих на настання страхового випадку; надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання події, що може бути визнана страховим випадком; несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання події, що може бути визнана страховим випадком, без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (страхової виплати), якщо це не суперечить законодавству.
Строк обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховому відшкодуванні (страховій виплаті) – 15 діб після закінчення страхового розслідування.
8. Військові та пов’язані з ними ризики можуть бути застраховані відповідно до вимог діючого законодавства країни, до якої (на території якої) здійснюються польоти, а також відповідно до інших умов, які застосовуються у міжнародній практиці.
Страхування повітряних суден (авіаційне КАСКО)
9. Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном.
10. Страховим випадком вважається повна загибель повітряного судна, а також пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції під час руління, у польоті чи на землі.
Повною загибеллю повітряного судна вважається: повна втрата повітряним судном здатності виконувати політ у зв’язку з руйнуванням основних елементів несучих конструкцій (планера) або у разі, коли компетентною комісією встановлено, що ремонт цього повітряного судна технічно неможливий чи економічно недоцільний; втрата повітряного судна у зв’язку з вимушеною посадкою на місцевість, яка не придатна для зльоту повітряного судна, або економічною недоцільністю його евакуації; зникнення повітряного судна безвісти, коли повітряне судно, яке виконувало плановий політ, не прибуло до пункту призначення і заходи щодо його розшуку протягом 60 діб не дали наслідків, або коли його розшук офіційно припинено до закінчення зазначеного терміну.
11. Страхувальником є: експлуатант або власник цивільного повітряного судна комерційної авіації;

5 розробник, виробник цивільної авіаційної техніки, організація з технічного обслуговування, що має право проводити випробувальні польоти, в тому числі інші польоти з виробничої необхідності (приймально-здавальні, сертифікаційні польоти або виробничі перельоти, тощо); навчальний заклад, що має право виконання навчально-тренувальних польотів.
12. Страхова сума, встановлена договором обов’язкового страхування, не повинна бути меншою, ніж балансова вартість повітряного судна.
Для експериментальних повітряних суден, які ще не знаходяться на балансі, страхова сума – не повинна бути меншою, ніж дійсна вартість цих повітряних суден.
13. На повітряне судно, що підлягає обов’язковому страхуванню, повинні бути в наявності: а) Реєстраційне посвідчення повітряного судна або тимчасове облікове посвідчення повітряного судна. б) Документи, що підтверджують право власності на повітряне судно або його оренди (лізингу).
У випадку, коли повітряне судно вже передано орендарю
(лізингоодержувачу) і ще не має реєстраційного посвідчення чи тимчасового облікового посвідчення повітряного судна та вже знаходиться під відповідальністю експлуатанта згідно умов договору оренди (лізингу), але до його внесення до сертифікату експлуатанта, це повітряне судно може бути застрахованим без вищезазначених документів тільки на землі, у тому числі по заводському номеру.
14. Страхувальники мають право під час укладання договорів обов’язкового страхування призначати фізичних або юридичних осіб
(вигодонабувачів) для отримання страхового відшкодування.
Якщо повітряне судно є власністю кількох осіб, кожна особа отримує страхове відшкодування пропорційно її частці у праві власності на повітряне судно.
15. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний надати страховику оригінали або засвідчені належним чином копії документів, передбачених договором обов’язкового страхування, а саме: заяву щодо виплати страхового відшкодування; страхове свідоцтво (поліс, сертифікат); розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів; сертифікат льотної придатності будь-якого виду або дозвіл на виконання польотів; технічний акт огляду повітряного судна після його пошкодження та документи, які обґрунтовують суми витрат на ремонт повітряного судна, а у разі загибелі – акт списання повітряного судна;

6 документи, які засвідчують право власності страхувальника на повітряне судно або встановлюють межі його відповідальності перед власником у разі загибелі або пошкодження повітряного судна; документи реєстрації події з повітряним судном; при необхідності – інші документи та відомості, що не суперечать законодавству, за обґрунтованою вимогою страховика.
16. Якщо заподіяну шкоду компенсовано іншими особами, страховик сплачує тільки різницю між сумою, що підлягає відшкодуванню за договором обов’язкового страхування, і сумою, що компенсована іншими особами.
Про таку компенсацію страхувальник зобов’язаний повідомити страховика.
17. Максимальні розміри страхових тарифів на один рік для повітряних суден з максимальною злітною масою до 15 000 кілограмів не повинні перевищувати 8 відсотків, від 15 001 кілограма і більше – 6 відсотків, для вертольотів – 10 відсотків страхової суми, визначеної договором обов’язкового страхування.
18.
Страхове свідоцтво (поліс, сертифікат), яке належить до бортової документації повітряного судна, повинно містити: номер/серію та дату видачі; підставу видачі; найменування страховика; найменування страхувальника; найменування вигодонабувача (при наявності); найменування додатково застрахованих осіб (у разі потреби); тип повітряного судна, його державний і реєстраційний знаки або тимчасовий обліковий знак; перелік страхових випадків; страхову суму; географічні межі дії договору страхування; термін дії; види польотів; найменування перестраховика (за вимогою страхувальника);
інші особливі умови страхування; винятки/застереження.
Страхове свідоцтво (поліс, сертифікат) засвідчується підписом та печаткою страховика (із зазначенням посади, прізвища та ініціалів особи, що підписує), який його видав.
19. У разі, коли договором обов’язкового страхування передбачено страхування двох чи більше повітряних суден, вимоги цього розділу застосовуються окремо для кожного повітряного судна.

7
Страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації; експлуатанта або власника повітряних суден авіації загального призначення, у тому числі легких, надлегких, аеростатичних та аматорських; розробників, виробників цивільної авіаційної техніки, організацій з технічного обслуговування, що мають право проводити випробувальні польоти; навчального закладу під час виконання навчально- тренувальних польотів за шкоду, заподіяну третім особам

20. Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству і пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третім особам під час експлуатації
(виконанні окремих/спеціальних польотів) повітряного судна.
21. Третіми особами вважаються фізичні та юридичні особи (їх майно), які не пов’язані із страхувальником договірними зобов’язаннями (в тому числі договором на перевезення) та які не є працівниками страхувальника або не діють за його дорученням.
22. Страховим випадком вважається подія за участю повітряного судна страхувальника, внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю фізичних осіб, та/або майну фізичних і юридичних осіб.
23. Страхувальником є: експлуатант цивільного повітряного судна комерційної авіації; експлуатант або власник повітряних суден авіації загального призначення, у тому числі легких, надлегких, аеростатичних та аматорських; розробник, виробник цивільної авіаційної техніки, організація з технічного обслуговування, що має право проводити випробувальні польоти, в тому числі інші польоти з виробничої необхідності (приймально-здавальні, сертифікаційні польоти або виробничі перельоти, тощо); навчальний заклад, що має право виконання навчально-тренувальних польотів.
24. Страхова сума (ліміт відповідальності), встановлена за договором обов’язкового страхування на кожну подію та на кожне повітряне судно, не повинна бути меншою, ніж: для польотів, що виконуються у межах України, на повітряному судні з максимальною злітною масою: а) до 500 кілограмів – 100 000 гривень; б) від 501 до 1000 кілограмів – 200 000 гривень; в) від 1001 до 2000 кілограмів – 500 000 гривень; г) від 2001 до 6000 кілограмів – 1 000 000 гривень;
ґ) від 6001 до 25 000 кілограмів – 5 000 000 гривень; д) від 25 001 до 50 000 кілограмів – 25 000 000 гривень;

8 е) від 50 001 до 100 000 кілограмів – 50 000 000 гривень;
є) від 100 001 до 500 000 кілограмів – 100 000 000 гривень; ж) понад 500 001 кілограм – 150 000 000 гривень; для міжнародних польотів – відповідно до вимог, передбачених міжнародними угодами або законодавством країн (у тому числі для військових та пов’язаних з ними ризиків), до яких або над територією яких здійснюються польоти повітряного судна, але не нижче рівня, визначеного у цьому пункті для польотів по Україні.
25. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний надати страховику оригінали або засвідчені належним чином копії документів, передбачених договором обов’язкового страхування, а саме: заяву щодо виплати страхового відшкодування; страхове свідоцтво (поліс, сертифікат); розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів; письмові претензії третіх осіб або їх спадкоємців; документи, які підтверджують розмір збитків (висновки експертів, рішення судових органів, якщо випадок був винесений на їх розгляд, тощо); листок тимчасової непрацездатності або довідку спеціалізованої медичної установи, у разі інвалідності – довідку про встановлення інвалідності потерпілій особі;
свідоцтво про смерть та документи про правонаступництво для спадкоємців (у разі загибелі чи смерті потерпілої
особи); документи реєстрації події з повітряним судном; при необхідності – інші документи та відомості, що не суперечать законодавству, за обґрунтованою вимогою страховика.
26. Максимальний розмір страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати 1 відсотка страхової суми, визначеної договором обов’язкового страхування.
27. Страхове свідоцтво (поліс, сертифікат), яке належить до бортової документації повітряного судна, повинно містити: номер/серію та дату видачі; підставу видачі; найменування страховика; найменування страхувальника; найменування експлуатанта повітряного судна (у разі потреби); найменування додатково застрахованих осіб (у разі потреби); тип повітряного судна, його державний і реєстраційний знаки або тимчасовий обліковий знак; перелік страхових випадків; страхову суму (ліміт відповідальності); географічні межі дії договору страхування; термін дії;

9 види польотів; найменування перестраховика (за вимогою страхувальника);
інші особливі умови страхування; винятки/застереження.
Страхове свідоцтво (поліс, сертифікат) засвідчується підписом та печаткою страховика (із зазначенням посади, прізвища та ініціалів особи, що підписує), який його видав.
Страхування відповідальності експлуатанта аеропорту (аеродрому) та сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування за шкоду, заподіяну третім особам

28.
Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству і пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третім особам під час діяльності страхувальника (його структурних підрозділів, організацій, що входять в якості спеціалізованого органу до складу страхувальника) або яка стала наслідком цієї діяльності.
29. Третіми особами вважаються фізичні та юридичні особи (їх майно), які не є працівниками страхувальника або не діють за його дорученням, в тому числі власники та/або експлуатанти повітряних суден, що не входять в якості спеціалізованого підрозділу (органу) до складу страхувальника.
30. Страховим випадком вважається подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника, за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю фізичних осіб, та/або майну фізичних і юридичних осіб.
31. Страхувальником є: експлуатант аеропорту (аеродрому); сертифікований суб’єкт наземного обслуговування.
32. Страхова сума (ліміт відповідальності), не повинна бути меншою, ніж: для експлуатанта аеропорту (аеродрому):
Для аеропортів, що використовують аеродроми за класифікацією ІСАО:
Мінімальна страхова сума (ліміт відповідальності), доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку України
а) з кодовою літерою «С» та «D», відповідно до кількості повітряних суден (відправлені та прибулі), обслугованих в аеропорту (аердромі) за попередній рік, одиниць: до 1 000 20 000 000 1 001 – 4 000 40 000 000 4 001 – 10 000 70 000 000 понад 10 001 86 000 000 б) з кодовою літерою «E» та «F»
110 000 000

10 для експлуатантів вертодромів (вертопалуб) – 10 000 000 доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку України; для сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування:
Кількості повітряних суден
(відправлені та прибулі), обслугованих в аеропорту
(аеродромі) за попередній рік, одиниць
Види послуг наземного обслуговування
І
ІІ
ІІІ
ІV
Наземне адміністрування та диспетчерський контроль в аеропорту
(аеродромі).
Обслуговування пасажирів;
Обробка багажу.
Обробка вантажу та пошти;
Обслуговування повітряних суден на пероні та місцях стоянок.
Зберігання авіапалива;
Заправлення повітряних суден авіаційним паливом, злив палива з повітряних суден.
Мінімальна страхова сума (ліміт відповідальності), доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку України. до 10 000 120 000 1 200 000 2 400 000 9 200 000 10 001– 50 000 700 000 7 000 000 14 000 000 53 500 000 понад 50 001 1 400 000 14 000 000 28 000 000 106 000 000
У випадку, коли суб’єкт наземного обслуговування виконує операції наземного обслуговування з різних груп, то мінімальна страхова сума (ліміт відповідальності) визначається згідно колонки, до якої належить вид обслуговування з найбільшим розміром мінімальної страхової суми (ліміту відповідальності).
33. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов’язаний надати страховику оригінали або засвідчені належним чином копії документів, передбачених договором страхування, а саме: заяву щодо виплати страхового відшкодування; страхове свідоцтво (поліс, сертифікат); розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів; письмові претензії третіх осіб або їх спадкоємців; документи, які підтверджують розмір збитків (висновки експертів, рішення судових органів, якщо випадок був винесений на їх розгляд, тощо); документи, які засвідчують право власності третьої особи на повітряне судно або встановлюють межі її відповідальності перед власником у разі загибелі або пошкодження повітряного судна; листок тимчасової непрацездатності або довідку спеціалізованої медичної установи, у разі інвалідності – довідку про встановлення інвалідності потерпілій особі;
свідоцтво про смерть та документи про правонаступництво для спадкоємців (у разі загибелі чи смерті потерпілої
особи); акти про знищення/пошкодження/утрату багажу; акти про знищення/пошкодження/утрату вантажу (пошти); при необхідності – інші документи та відомості, що не суперечать законодавству, за обґрунтованою вимогою страховика.

11 34. Максимальний розмір страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати 2 відсотка страхової суми, визначеної договором обов’язкового страхування.
35. Страхове свідоцтво (поліс, сертифікат) повинно містити:
номер/серію та дату видачі; підставу видачі; найменування страховика; найменування страхувальника; найменування додатково застрахованих осіб (у разі потреби); перелік страхових випадків; страхову суму (ліміт відповідальності); межі дії договору страхування; термін дії; види діяльності або робіт; найменування перестраховика (за вимогою страхувальника);
інші особливі умови страхування; винятки/застереження.
Страхове свідоцтво (поліс, сертифікат) засвідчується підписом та печаткою страховика (із зазначенням посади, прізвища та ініціалів особи, що підписує), який його видав.
Страхування відповідальності організацій, що надають послуги з аеронавігаційного обслуговування за шкоду, заподіяну третім особа
36. Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству і пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третім особам під час аеронавігаційного обслуговування повітряного руху.
37. Третіми особами


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал