Постанова Головного державного санітарного лікаря України 20. 12. 2000 n 57 Гігієна транспорту Водний транспорт



Сторінка10/14
Дата конвертації11.01.2017
Розмір1.88 Mb.
ТипПостанова
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

4.1.5. У разі перевищення рівнів шуму або вібрації нормативних, повинен бути розроблений і реалізований додатковий комплекс заходів і перевірена їх ефективність.

4.1.6. При недостатній ефективності заходів щодо зниження рівнів шуму чи вібрації питання про можливість приймання головного судна і подальшого будівництва суден серії повинно бути погоджено з Міністерством охорони здоров'я.

4.1.7. Питання про введення в експлуатацію суден після переобладнання і ремонту, на яких рівні шуму чи вібрації перевищують нормативні, вирішуються місцевими установами санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті.

4.2. Захист від впливу електромагнітних полів

4.2.1. З метою захисту екіпажу та пасажирів від впливу електромагнітних полів (ЕМП), що створюються засобами радіозв'язку (в діапазонах СЧ, ВЧ, УВЧ) і радіолокаційними станціями (в діапазоні НВЧ), повинні бути передбачені заходи на виконання вимог санітарних правил і норм при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких та надвисоких частот відповідно до ДЕСТів.

4.2.2. Інтенсивність ЕМП на робочих місцях персоналу, який обслуговує устаткування, що генерує електромагнітну енергію, не повинна перевищувати гранично допустимі рівні:

- по електричній складовій (В/м):

50 В/м в діапазоні 60 кГц - 3 МГц,

20 В/м - " - 3 МГц - 30 МГц,

10 В/м - " - 30 МГц - 50 МГц,

5 В/м - " - 50 МГц - 300 МГц;

- по магнітній складовій (А/м):

5 А/м в діапазоні 60 кГц - 1,5 МГц,

0,3 А/м - " - 30 МГц - 50 МГц.

Щільність потоку енергії ЕМП в діапазоні 300 МГц - 300 ГГц (НВЧ) слід визначати виходячи із допустимого значення енергетичного навантаження на організм людини та часу його перебування в зоні випромінювання. У всіх випадках вона не повинна перевищувати 10 Вт/кв.м (1000 мкВт/кв.см), а при наявності рентгенівського випромінювання або високої температури (вище +20 град.C) - 1 Вт/кв.м (100 мкВт/кв.см).

Гранично допустима щільність потоку енергії ЕМП (ГДЩЕ) визначається за формулою:

ГДЩЕ = W/T, де:

W - нормоване значення допустимого енергетичного навантаження на організм людини, що дорівнює:

- 2 Вт.г/кв.м (200 мкВт.г/кв.см) - для всіх випадків випромінювання, за винятком випромінювання від антен, що обертаються і сканують;

- 20 Вт.г/м (2000 мкВт.г/кв.см) - у випадках випромінювання від антен-радіолокаторів, що обертаються і сканують;

T - час перебування в зоні випромінювання в годинах.

При наявності рентгенівського випромінювання доза для персоналу не повинна перевищувати прийнятих гігієнічних норм.

4.2.3. Для запобігання шкідливого впливу ЕМП радіочастот на суднах слід передбачати такі заходи:

- всі випромінюючі елементи радіопередавачів та систем радіолокаційних станцій (РЛС) повинні розташовуватися у спеціальних екранових приміщеннях, достатніх по площі для ремонту та налагоджування апаратури;

- радіопередавачі, фідерні та хвилепровідні тракти, комутуючі та погоджуючі пристрої також повинні бути екрановані;

- у разі розташування відкритого фідера у приміщенні (апаратній), що не обслуговується, слід екранувати перегородки суміжного приміщення, що обслуговується;

- над дверима апаратної, де розташовуються передавачі та неекрановані фідерні тракти, слід передбачати світлове таблопопередження, яке вмикається одночасно з вмиканням передавачів;

- для захисту операторів від впливу ЕМП у ВЧ діапазоні слід передбачати дистанційне управління передавачами;

- при відсутності дистанційного управління рекомендується розташовувати передавачі таким чином, щоб передні панелі, які виходять в радіорубку, були ефективно екрановані, а корпус передавача та фідери розташовувалися за екраном;

- антени радіопередавачів, РЛС та супутникового зв'язку повинні розташовуватися не нижче 2500 - 3000 мм над рівнем навігаційного містка.

4.2.4. Ділянки відкритих палуб, небезпечні для перебування людей під час роботи РЛС та радіопередавачів, повинні бути позначені попереджуючими написами чи світловим табло.

Вмикання попереджуючого світлового сигналу повинне виконуватися до початку роботи систем, які випромінюють електромагнітну енергію.

4.2.5. Випромінювання напруги та щільності потоку енергії ЕМП повинне виконуватися після побудови судна і після модернізації або ремонту (налагоджування) засобів радіозв'язку та радіолокації.

4.3. Захист від інфрачервоного випромінювання

4.3.1. З метою захисту екіпажу від шкідливого впливу інфрачервоного випромінювання поверхні обладнання, трубопроводи та огородження, які є джерелом такого випромінювання, повинні бути ізольовані (герметизовані, теплоізольовані, екрановані та ін.) для запобігання виділенню конвекційного і променевого тепла у виробничі приміщення.

4.3.2. Для зниження інтенсивності інфрачервоного випромінювання пропонується використовувати ізоляцію з гладкою поверхнею.

Перегородки, борти, підволоки, механізми, обладнання, трубопроводи і т.п. слід фарбувати в світлі кольори: білий (з коефіцієнтом відбиття не менше 70%) та сірий (з коефіцієнтом відбивання не менше 42%).

Фланцеві з'єднання та арматуру трубопроводів рекомендується ізолювати знімною теплоізоляцією.

4.3.3. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання на відстані 10 мм від поверхонь, що нагріваються, не повинна перевищувати 140 Вт/кв.м хв., тобто температура вказаних поверхонь обладнання та огороджень на робочих місцях не повинна перевищувати 40 град.C.

4.4. Захист від іонізуючого випромінювання та статичної електрики

4.4.1. На всіх суднах, на яких використовуються радіоактивні речовини та джерела іонізуючого випромінювання, повинні дотримуватись вимог діючих санітарних правил при роботі з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання та норм радіаційної безпеки.

4.4.2. Забороняється використовувати написи та прилади з циферблатами зі світлосполукою, яка містить радіоактивні речовини.

4.4.3. Напруга поля статичної електрики, що утворюється на поверхні полімерного матеріалу, з яким може контактувати людина, не повинна перевищувати 200 В/см.

Розділ другий

Санітарно-гігієнічні вимоги, що підлягають виконанню при експлуатації суден

5. Санітарні вимоги щодо утримання суднових приміщень, приготування страви та особистої гігієни

5.7. Утримання приміщень

5.1.1. Приміщення судна повинні постійно утримуватися в чистоті. Окрім щоденного прибирання приміщень на суднах, які виконують рейси тривалістю не більше 5 діб, після кожного рейсу проводиться вологе прибирання всіх приміщень.

На суднах, які виконують рейси тривалістю більше 5 діб, вологе прибирання приміщень повинно проводитись не рідше одного разу на тиждень. Не рідше одного разу на місяць проводиться санітарний аврал, відповідно до статуту служби на суднах морського флоту.

5.1.2. Кожне судно повинно бути забезпечене достатньою кількістю прибирального інвентарю, засобами механізації виконання прибиральних робіт, миючими та дезінфікуючими засобами.

Прибиральний інвентар повинен мати відповідне маркірування і постійні штатні місця для його зберігання.

5.1.3. Відповідальність екіпажу та пасажирів за дотримання чистоти визначається правилами внутрішнього розпорядку судна.

5.2. Порядок користування санітарними приміщеннями

5.2.1. На всіх суднах, що знаходяться в експлуатації, приміщення особистої гігієни та санітарно-побутового обслуговування повинні бути постійно в робочому стані, мати все обладнання і інвентар, передбачені табелем забезпечення. Всі поломки та несправності, що виникають під час експлуатації, повинні ліквідуватися негайно.

5.2.2. Душовими, банями (саунами), туалетами, призначеними для членів екіпажу, користуватися пасажирам забороняється.

5.2.3. В суднові пральні для прання білизни екіпажу доступ пасажирів забороняється.

5.2.4. Після закінчення рейсу на пасажирських суднах всі приміщення особистої гігієни повинні бути ретельно вимиті, а ванни, умивальники, унітази та біде продезінфіковані.

При висадці пасажирів у проміжних портах їх каютні санвузли повинні бути вимиті та продезінфіковані до закінчення рейсу.

5.3. Забезпечення екіпажу та пасажирів постільними речами

5.3.1. Всі члени екіпажу та пасажири, які мають спальні місця, повинні бути забезпечені постільними речами.

Постільна білизна та рушники повинні бути замінені на першу вимогу членів екіпажу та пасажирів, але користування постільною білизною та рушниками більше 7 днів не допускається.

5.3.2. На суднах I та II категорій рекомендується мати не менше трьох комплектів змінної білизни.

На суднах III та IV категорій при бригадному методі їх обслуговування необхідно передбачати комплекти білизни для кожного вахтового та підвахтового члена екіпажу.

5.3.3. У разі прання постільної та столової білизни безпосередньо на судні їх прання повинне виконуватися окремо.

5.3.4. Подушки, ковдри та матраци не рідше ніж один раз на 3 місяці повинні провітрюватися, сушитися і чиститись.

Тканинні ковдри у міру забруднення повинні пратися, але не рідше одного разу на місяць.

5.4. Утримання басейнів для плавання

5.4.1. Для наповнення басейнів безпосередньо забортною водою вона повинна збиратися за межами 12-мильної зони від берега.

5.4.2. Зміна води в басейні повинна забезпечуватися протягом кожних 2 годин. Повне злиття води з очищенням та обробкою басейну миючими засобами визначається в залежності від навантаження і умов експлуатації басейну.

5.4.3. Контроль за санітарним станом басейну здійснюється судновим медичним персоналом або особою, визначеною судновою адміністрацією.

5.4.4. Режим роботи та правила користування басейном повинні бути вивішені безпосередньо біля басейну.

5.4.5. На пасажирських суднах, де лише один басейн, члени екіпажу користуються ним в спеціально виділений час.

5.4.6. Кількість осіб, що одночасно купаються в басейні, визначається з розрахунку 2,6 кв.м площі дзеркала води на 1 людину.

5.4.7. Особи, які користуються басейном, попередньо повинні прийняти душ, а перед спуском до басейну вимити ноги у ванні для ніг.

5.4.8. В басейнах з підігрівом води в холодний період року температура повинна бути не нижче +20 град.C, а в дитячих басейнах - не нижче +24 град.C.

Режим роботи відкритих та закритих басейнів без підігріву води визначається судновим лікарем або старшим помічником капітана.

5.5. Утримання приміщень харчоблоку, зберігання та обробка харчових продуктів

5.5.1. Загальні вимоги

5.5.1.1. Перед прийманням харчових продуктів провізійні комори, в тому числі і охолоджуючі, повинні бути ретельно вичищені, вимиті, провітрені, а при необхідності, продезінфіковані дозволеними для цього засобами.

5.5.1.2. В усіх приміщеннях харчового блоку прибирання проводиться щоденно. Обладнання та інвентар після користування повинен розбиратися, відчищатися від залишків харчів, промиватися гарячою водою та сушитися.

5.5.1.3. В обробних м'яса, птиці та риби палубу слід мити не рідше двох разів на день гарячими 1 - 2% розчином кальцинованої соди або іншим миючим засобом, а в кінці дня - 1% розчином хлороутримуючих препаратів.

5.5.1.4. Виробничі та мийні ванни, обробний інвентар та інструменти, а також виробничі столи після закінчення роботи повинні промиватися із застосуванням миючих засобів та споліскуватися гарячою водою.

5.5.1.5. Виробничі поверхні столів для розрубування м'яса та колоди після закінчення роботи повинні зачищатися ножем і посипатися сіллю, а бокові поверхні змиватися гарячою водою.

В міру спрацьовування виробничих поверхонь столів для розрубування м'яса чи колод вони повинні спилюватися.

5.5.1.6. Використовувати одне і теж обладнання для обробки сирої та готової продукції не дозволяється.

5.5.1.7. Генеральне прибирання приміщень харчоблоку та ретельна обробка обладнання і інвентарю повинні проводитися не рідше одного разу на 5 діб, а також після закінчення рейсу, незалежно від обов'язкового щоденного прибирання.

5.5.1.8. Персонал харчоблоку повинен забезпечуватися в достатній кількості милом, щітками для рук та особистими рушниками.

5.5.2. Приймання та зберігання харчових продуктів

5.5.2.1. При прийманні на судно продовольства повинні виконуватися такі вимоги:

- харчові продукти доставляються на судно у відповідній тарі і тільки спеціальним, призначеним для цього транспортом;

- всі харчові продукти та напівфабрикати повинні відповідати діючим нормативно-технічним документам, знаходитися у справній та чистій тарі, супроводжуватися документами, які засвідчують їх якість (сертифікати, накладні), а також маркірувальні ярлики на кожне місце (ящик, флягу, коробку) з зазначенням дати, часу виготовлення та граничного строку реалізації, а також найменування підприємства-виробника;

- особливо швидкопсувні продукти та напівфабрикати доставляються в спеціальній маркірованій тарі з щільно притертими кришками, запобігаючи забрудненню продуктів, і тільки охолоджуваним або ізотермічним транспортом;

- доставка на судно хлібобулочних виробів повинна проводитися в спеціальній тарі, яка не допускає деформації та забруднення продуктів;

- продукти харчування в іноземних портах повинні одержуватися від постачальників, які мають відповідний дозвіл місцевих санітарно-ветеринарних органів;

- продукти, що доставляються на судно з порушенням зазначених вимог, адміністрацією судна прийматися не повинні.

5.5.2.2. Забороняється завантажувати харчові вантажі на судно одночасно із завантаженням курних, з неприємним запахом і санітарно-небезпечних вантажів. Завантаження харчових продуктів на пасажирські судна одночасно з посадкою пасажирів може здійснюватися тільки при наявності окремих трапів.

5.5.2.3. Якість харчових продуктів, які надходять на судно для харчування екіпажу та пасажирів, перевіряється кухарем або комірником в присутності суднового лікаря (фельдшера), а при відсутності на судні медичного працівника - старшим помічником капітана.

5.5.2.4. Забороняється приймати на судно:

- м'ясо всіх видів сільськогосподарських тварин без клейма та ветеринарного свідоцтва;

- птицю, яка не попатрана;

- качачі та гусячі яйця;

- курячі яйця із інкубаторів ("міражні");

- консерви з порушенням герметичності (бомбажні, хлопуші);

- крупу, борошно, суху садовину та інші подібні продукти, вражені комірними шкідниками;

- овочі і фрукти з ознаками гниття;

- гриби свіжі, червиві та зім'яті;

- гриби солоні, мариновані, консервовані та сушені без наявності свідоцтва про якість;

- особливо швидкопсувні продукти із закінченим строком реалізації або на межі його закінчення;

- інші харчові продукти, що не відповідають вимогам стандартів.

5.5.2.5. Зберігання харчових продуктів повинно здійснюватися згідно з прийнятою класифікацією щодо умов зберігання та тільки в коморах, обладнаних відповідно до виду продуктів: сухі (борошно, цукор, крупа, макаронні вироби), хліб, м'ясні, рибні, молочно-жирові, гастрономічні, овочі.

Зберігати консерви дозволяється разом з будь-якими продуктами.

5.5.2.6. Допускається сумісне зберігання у загальній охолоджуючій коморі при температурі не вище -10 град.C і строком не більше 2 місяців: м'яса мороженого (яловичини, баранини, свинини); шпику, яловичого та баранячого жиру, маргарину, вершкового та топленого масла, морожених яєчних продуктів (меланжу) у закритій тарі.

5.5.2.7. Допускається сумісне зберігання при забезпеченні умов окремого розміщення:

- молочних продуктів, жирів та копченостей;

- м'яса, птиці та риби;

- овочів, зелені, картоплі, фруктів та напоїв;

- солоної риби, оселедців в бочках та овочів.

5.5.2.8. Зберігання особливо швидкопсувних продуктів повинно здійснюватися відповідно до діючих санітарних правил "Умови та строки зберігання особливо швидкопсувних продуктів".

5.5.2.9. Забороняється зберігати разом сирі продукти та готові вироби, зіпсовані або підозрілі щодо якості - з доброякісними; а також зберігати разом з харчовими продуктами тару, речі і матеріали нехарчового призначення.

5.5.2.10. Всі недоброякісні продукти повинні негайно відокремлюватися від доброякісних, здаватися на утилізацію або знищуватися з складанням відповідного акту.

5.5.2.11. Продукти з різким характерним запахом (оселедці, солона та охолоджена риба, копченості, сири, спеції і т.п.) забороняється зберігати поблизу продуктів, які легко вбирають сторонні запахи (вершкове та топлене масло, харчові жири, кондитерські вироби, яйця, борошно, цукор, чай, кава, сіль та ін.).

5.5.2.12. Зберігання м'ясних продуктів повинно здійснюватися з додержанням таких умов:

- морожене м'ясо в рефрижераторних коморах зберігається на стелажах (підтарниках), в штабелях або у підвішеному стані на гаках із нержавіючої сталі;

- охолоджені м'ясні туші (напівтушки, четвертини) підвішуються на гачки так, щоб вони не торкалися між собою, з перегородками і палубою;

- морожена та охолоджена птиця в коморах зберігається в тарі постачальника на стелажах та підтарниках; для кращої циркуляції повітря між ящиками прокладають дерев'яні рейки;

- м'ясні копченості (ковбаси, шинки) зберігаються підвішеними на гачках або в тарі постачальника;

- м'ясні сосиски, сардельки, варені ковбаси зберігаються у підвішеному стані.

5.5.2.13. Зберігання рибних продуктів повинно здійснюватися з додержанням таких вимог:

- морожену рибу зберігають на стелажах в тарі постачальника;

- охолоджена велика червона риба зберігається в рефрижераторних коморах у підвішеному стані.

5.5.2.14. При відсутності на судні охолоджуючих комор або шаф зберігати фляжне або фасоване молоко забороняється.

5.5.2.15. Вершки та сир необхідно зберігати у тарі постачальника. Після відкриття тара повинна щільно закриватися кришкою, виключаючи можливість забруднення продукту. Забороняється залишати ложки, лопатки в тарі з сиром чи вершками, їх необхідно зберігати в спеціальному посуді і після використання промивати.

Маркірувальний ярлик на кожному тарному місці слід зберігати до остаточного використання продукту.

5.5.2.16. Вершкове масло повинно зберігатися на холоді у виробничій тарі або брусками, загорнутими в пергамент, на підносах; масло топлене - у флягах.

5.5.2.17. Сири повинні зберігатися в охолоджуючих коморах. Великі сири зберігаються без тари на стелажах. При укладанні сирів один на другий між ними повинні бути прокладені картонні або фанерні прокладки.

Дрібні сири зберігаються в тарі на полицях чи стелажах.

5.5.2.18. Столові яйця повинні зберігатися в коробках на підтарниках у сухому прохолодному приміщенні.

Яєчний порошок повинен зберігатися в сухому приміщенні з температурою не вище +20 град.C, меланж - при температурі не вище +6 град.C.

5.5.2.19. Сипучі продукти зберігаються в мішках на підтарниках штабелями не більше 8 мішків заввишки. Відстань між мішками і перегородками повинна бути не меншою 20 см.

5.5.2.20. З метою запобігання залежування та самозаймання борошна, при зберіганні більше двох тижнів між мішками повинні прокладатися деревині грати.

При тривалому зберіганні борошна в штабелях час від часу слід перекладати мішки з нижніх рядів на верхні.

5.5.2.21. Невелику кількість круп чи борошна зберігають у пристінних скринях з кришками. Висота завантаження скринь не повинна перевищувати 1 метра. Час від часу скрині слід промивати 1% розчином кальцинованої соди та добре просушувати.

5.5.2.22. Макаронні вироби зберігаються в тарі постачальника на стелажах чи підтарниках.

5.5.2.23. Цукор, сіль, чай, кава зберігаються в сухих вентилюючих приміщеннях.

5.5.2.24. Хліб слід зберігати на стелажах, полицях чи у шафах. Двері в шафах для хліба повинні мати отвори для вентиляції. Хліб повинен кластися на полиці таким чином:

- формовий - на ребро або на нижню шкоринку;

- череневий - на нижню шкоринку;

- вистиглий формовий - не більше ніж у 2 ряди;

- не вистиглий формовий та череневий - в 1 ряд.

5.5.2.25. Житній та пшеничний хліби повинні зберігатися окремо.

5.5.2.26. При прибиранні стелажів та шаф для зберігання хліба крихти слід змітати спеціальними щітками і не рідше 1 разу на тиждень ретельно промивати з використанням 1% розчину столового оцту.

5.5.3. Вимоги до обробки сировини та виготовлення страви

5.5.3.1. Всі технологічні процеси по переробці сировини та приготуванню страви повинні виконуватися з обов'язковим додержанням технології і санітарних вимог для запобігання можливого забруднення готової продукції сировинними матеріалами.

З цією метою все обладнання та інвентар повинні бути промаркіровані і використовуватися тільки при тих технологічних процесах, для яких вони передбачені.

5.5.3.2. В суднових харчоблоках забороняється виготовлення та реалізація:

- субпродуктів (ніг, кендюхів, губ, сичугів, свинячих шлунків), а також ліверних та кров'яних ковбас;

- вироби із масної обрізі, свинячих боків, діафрагм, крові, із м'якоті голови;

- макарони по-флотському;

- використання сирого та пастеризованого молока в природному вигляді без попереднього кип'ятіння;

- приготування кислого молока - самоквасу у вигляді напою та виготовлення з нього сиру;

- приготування млинців з сиром з непастеризованого молока.

5.5.3.3. Приготування у жаркий період року та в тропіках м'ясного та рибного холодців; заливних із м'яса, птиці, риби; паштетів, млинців та пиріжків з м'ясним і ліверним фаршем забороняється.

5.5.3.4. Дефростування м'яса проводиться на стелажах або виробничих столах в обробній м'яса.

Забороняється розморожувати м'ясо дрібними шматками, а також у воді або коло плити.

Повторне заморожування м'яса не допускається.

5.5.3.5. Туші, половини або четвертини перед обвалюванням ретельно зачищаються та промиваються проточною водою зі щіткою. Місця, де є згустки крові, клейма, повинні ретельно зрізатися.

Не допускається обмивання туші за допомогою ганчір'я. Після закінчення обмивання туш щітки повинні промиватися розчином миючих засобів та споліскуватися гарячою водою.

5.5.3.6. Тушки птиці розморожуються на повітрі. При необхідності їх обпалюють, промивають холодною водою і вкладають розрізом донизу для стікання води.

5.5.3.7. М'ясний фарш може зберігатися не більше 6 годин при температурі +2 - +6 град.C.

При відсутності холоду зберігання фаршу категорично забороняється.

5.5.3.8. Рибу слід розморожувати на повітрі або в холодній воді з температурою не вище +20 град.C з розрахунку 2 літри на 1 кілограм риби.

Для зменшення витрат мінеральних речовин до води пропонується додати 7 - 10 г солі на 1 літр води.

Не рекомендується розморожувати у воді рибне філе.

5.5.3.9. Напівфабрикати із січеного м'яса, м'ясо птиці обжарюють 3 - 5 хвилин з обох боків до утворення підсмаженої шкоринки, а потім доводять до готовності у жаровій шафі при температурі +250 - +280 град.C протягом 5 - 7 хвилин.

5.5.3.10. Допускається жарити напівфабрикати без попереднього обжарювання в жаровій шафі при температурі +250 - +270 град.C протягом 20 - 25 хвилин.

5.5.3.11. При приготуванні битків на пару тривалість теплової обробки повинна бути не менше 20 хвилин.

5.5.3.12. Органолептичними показниками готовності м'ясних виробів є виділення безбарвного соку в місцях проколів та сірий колір на розрізах.

При цьому температура в середині виробу повинна бути не нижче +85 град.C для природних січених виробів і не нижче +90 град.C для виробів із котлетної маси.

При повній готовності птиці на зламі стегнової кістки не повинно бути червоного або рожевого кольору.

5.5.3.13. Відварене м'ясо та птиця для перших та других страв нарізається на порції, заливається бульйоном, кип'ятиться 5 - 7 хвилин і зберігається у гарячому стані до видачі.

5.5.3.14. При приготуванні холодцю відварені та приготовані продукти заливають процідженим бульйоном і повторно кип'ятять.

Холодець в гарячому стані розливають в попередньо ошпарені форми, охолоджують і зберігають у холодильних шафах.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал