Постанова №02-01/2013 Правління Всеукраїнської громадської організації



Скачати 135.32 Kb.
Дата конвертації10.04.2017
Розмір135.32 Kb.
ТипПостанова
ПОСТАНОВА № 02-01/2013
Правління Всеукраїнської громадської організації

«Український союз промисловців і підприємців»


м. Київ 17 травня 2013 року

«Державна програма активізації розвитку економіки

на 2013-2014 роки»
Фактично з ІІІ кварталу 2012 р. економіка України поступово занурилась в стан рецесії. У січні–грудні 2012 р. виробництво промислової продукції скоротилося на 1,8% порівняно з аналогічним періодом 2011 року.

Слабкий зовнішній попит негативно вплинув на показники експортоорієнтованих галузей промисловості – металургії (зниження обсягів виробництва на 6,2% за січень-грудень 2012р. порівняно із аналогічним періодом минулого року) та машинобудування (-6%). Спад промвиробництва спричинив скорочення ВВП. За підсумками 2012 року економічне зростання в Україні становило 0,2%.

Сукупна дія рецесії та скорочення зовнішнього попиту на вітчизняну продукцію вплинуло на сальдо зовнішньої торгівлі товарами, яке на кінець 2012 р. склало -15,85 млрд. дол. США.

На фоні погіршення соціально-економічного становища в країні – знизилась інвестиційна привабливість України, що спричинило скорочення обсягів прямих іноземних інвестицій, які за 2012 рік склали 6,13 млрд. дол. США, що на 5,25% нижче за обсяг 2011 року.

В 2013 р. економіка України продовжує все глибше занурюватися у стан рецесії. За січень-березень поточного року обсяг промислового виробництва знизився на 5% порівняно із показником за аналогічний період 2012 року. Причинами продовження спаду виробництва в поточному році є: слабкий зовнішній попит на українські експортні товари (продукція металургії -7,8%, машинобудування -14,9%, хімічної промисловості-21,8%); значний спад -21,3% за січень-березень відносно попереднього року в нафтопереробній промисловості, в наслідок практичної повної зупинки вітчизняних нафтопереробних підприємств через їхню технічну відсталість та не конкурентоспроможність.

За підсумками І кварталу поточного року обсяг ВВП знизився на -1,3% в порівняні з аналогічним періодом 2012 р. Міжнародні фінансові організації (МВФ, Світовий банк та інші) знижують прогнозовані темпи економічного зростання України в 2013 р. до рівня 0-1%.

За І квартал поточного року експорт товарів склав 15911,3 млн. дол. США, імпорт - 17898,1 млн. дол. Порівняно з відповідним періодом 2012 р. експорт склав 98,5%, імпорт – 93,8%. Від’ємне зовнішньоторговельне сальдо товарами за І квартал 2013 р. становило 1986,8 млн. дол. (за І квартал 2012 р. також від’ємне -2920,9 млн. дол.)
У І кварталі 2013 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено

1559,7 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що більше на 76,3% порівняно з І кварталом 2012 року (І квартал 2012р. 885,1 млн.дол.).

За експертними оцінками експертів Центру Разумкова щодо обсягу прямих іноземних інвестицій то інвестиційна привабливість України поступово буде знижуватися і складе у 2013 р. не більше 5 млрд. дол. США.

Необхідно враховувати те, що в Україні зараз існують передумови для подальшого скорочення обсягів виробництва, а саме: недоступність кредитних ресурсів. В умовах практично дефляції, облікової ставки Національного банку вартості кредитних ресурсів на рівні 7,5%, це створює дуже серйозні проблеми доступу до кредитних ресурсів. При цьому, реальна ставка комерційних кредитів в України перевищує 20%.

Окрім вище зазначеного, хочемо наголосити на тому, що на сьогоднішній день в Україні сформувались такі проблеми, що погіршують стратегічні перспективи розвитку країни, а саме:


  • перенасиченість внутрішнього ринку товарами імпортного виробництва, адже внутрішній ринок забезпечується промисловими товарами власного виробництва в середньому лише на 50-55% (за деякими товарними категоріями вітчизняних товарів споживається ще менше: автомобілі – 14%, одяг – 11%, взуття – 4%), вітчизняною інноваційною продукцією – на 20-25%;

  • низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

  • послаблення державного управління промисловим сектором;

  • відсутність дешевих кредитних ресурсів.

Ефективне розв'язання зазначених проблем потребує комплексного підходу до усунення основних чинників негативного впливу на розвиток виробництва, що передбачено розробленою Урядом Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки (далі – Програма), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2013 р. № 187.

В рамках виконання Програми заплановано здійснення заходів спрямованих на стимулювання розвитку та підтримку пріоритетних галузей економіки, здійснення імпортозаміщення, зниження енергозалежності, модернізацію і технічне переоснащення виробництва, підвищення конкурентоспроможності, покращення бізнес середовища та інвестиційного клімату тощо.

Програма була сформована на основі Державної програми розвитку внутрішнього виробництва затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2011 р. № 1130, за період виконання якої (2012-2015 рр.) передбачалося здійснення 159 інвестиційних проектів на загальну суму близько 340 млрд. грн., проте далі розробки та затвердження Держпрограми розвитку внутрішнього виробництва справа не пішла.

В новій Програмі передбачено п’ять напрямків активізації розвитку економіки, а саме: підвищення конкурентоспроможності економіки та покращення інвестиційного клімату; підтримка національного товаровиробника та реалізація політики імпортозаміщення; розвиток високотехнологічних перспективних секторів; структурні реформи у стратегічних секторах; збільшення обсягів експорту товарів вітчизняного виробництва та послуг.

Одним із найвагоміших заходів Програми, що спрямований на здешевлення доступу до довгострокових кредитних ресурсів є створення в 2013 році Державного банку розвитку, який являється державною фінансовою установою, що буде забезпечувати фінансовими ресурсами комерційні банки.

В рамках Програми за два роки передбачається здійснення великої кількості інвестиційних проектів, на загальну суму більш ніж 461,9 млрд. грн.

Як вже зазначалось, Програма носить комплексний та всеохоплюючий характер щодо усунення перепон розвитку економіки та підвищення обсягу і конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, проте є перелік галузей економіки, яким не було приділено достатньої уваги для забезпечення державною підтримкою, незважаючи на їх складну ситуацію. Мова йде про хімічну, нафтопереробну промисловості, машинобудування та ІТ-сферу, розвиток малого та середнього бізнесу.



Щодо хімічної промисловості. Спад виробництва хімічної промисловості за січень-березень поточного року склав 21,8% порівняно із аналогічним періодом 2012 року, головними причинами значного спаду даної галузі є скорочення зовнішнього попиту на продукцію, а також високий рівень зносу основних фондів (вище 60%).

На фоні такої складної ситуації в галузі в Програмі не передбачено заходів для модернізації та технічного переоснащення виробництва підприємств хімічної промисловості. Необхідно враховувати і те, що Економічна рада УСПП надала ряд пропозиції щодо внесення змін до Державної програми активізації розвитку економіки, що не були враховані, а саме: оптимізація та модернізація потужностей з виробництва базових видів хімічної продукції на сучасній технологічній основі; створення галузевих інвестиційних фондів розвитку у рамках державно-приватного партнерства зі спрямуванням до них 50% ввізного мита від імпорту продукції відповідних галузей та залученням приватного капіталу; надання державної підтримки через механізм державних гарантій для реалізації проектів модернізації у хімічному комплексі тощо.



Щодо нафтопереробної галузі. Починаючи з 2005 року обсяги переробки нафтової сировини в Україні високими темпами знижуються – за січень-березень 2013 року скорочення обсягу нафтопереробної промисловості становить 21,3% (в 2012 р. обсяги переробки знизились на 49,5% порівняно з 2011 р.), при чому необхідні обсяги нафтопродуктів імпортуються (частка імпортної сировини на ринку зросла за 2012 рік до 65%, до цього ж частка фальсифікату та контрабанди за експертними оцінками складає більше 20% вітчизняного ринку). Існуючі проблеми вітчизняної нафтопереробної галузі чітко корелюють із лозунгами Голови Уряду України щодо необхідності проведення імпортозаміщення та зниження енергетичної залежності, проте в Програмі не прописано жодного заходу для вирішення даних проблем в нафтопереробній галузі.

Щодо машинобудування. Обсяг промвиробництва в даній галузі за січень-березень поточного року знизився на 14,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2012 р., при чому дана галузь є третьою за обсягом спаду виробництва в Україні. У зв’язку із цим Уряду необхідно приділити значно більшу увагу до реальних потреб підприємств машинобудування за для забезпечення зростання конкурентоспроможності виготовленої продукції та збільшення обсягів виробництва.

Економічна рада УСПП надавала ряд пропозицій до Програми, що спрямовані на підтримку та пожвавлення виробництва авіабудівної галузі, загалом пропозиції спрямовані на здешевлення кредитних ресурсів та надання пільгових кредитів для виробництва літаків, надання державних гарантій на технічне переоснащення та реалізації бізнес-проектів із створення і організації серійного виробництва літаків. Необхідно враховувати, що розвиток авіабудування сприятиме зростанню виробництва у машинобудівельній галузі та ряду суміжних галузей.

Окрім цього, Економічною радою УСПП були розроблені пропозиції щодо пожвавлення в Україні суднобудування, а саме: створення Національної координаційної ради з питань морської індустрії; додаткового включення Заводу «Залив», ФПО «Море» та інших заводів суднобудування до переліку суб’єктів, що будуть брати участь в реалізації Програми та забезпечення їх відповідною підтримкою та інші пропозиції, що не були враховані в Програмі.

Щодо ІТ-сфери. В програмі не передбачено заходи, що спрямовані на активізацію розвитку цієї сфери, продукти якої є перспективним товаром в глобальній економіці, тому вітчизняна ІТ-галузь спроможна стати локомотивом економічного зростання.

В даній галузі головною із проблем є відсутність стратегії розвитку телекомунікації та галузі зв’язку, що впливає на рівень конкурентоспроможності України, освіченість суспільства (адже впевненими користувачами комп'ютерів є 51,7% жителів України), а також формує в суспільстві такий соціально-економічний феномен, як «цифрова нерівність», тобто нерівний доступ осіб до інформаційних технологій.

Економічною радою були подані пропозиції до Програми щодо: вдосконалення нормативно-правової бази України з удосконалення процедур спрощення умов доступу на ринок телекомунікаційних послуг; створення сприятливих умов для функціонування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг; визначення стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні до 2020 року; інші пропозиції.

Розробникам Програми необхідно враховувати: прийнятий державою Курс на євроінтеграцію; завдання Президента України щодо впровадження новітніх технологій у сфері телекомунікації, відповідних міжнародним стандартам; забезпечення права вільного доступу громадян до мережі Інтернет.



Щодо розвитку малого та середнього бізнесу. В складній макроекономічній ситуації, що сформувалась в Україні Уряду необхідно приділити більшої уваги забезпеченню стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, головна роль якого полягає в формуванні: додаткових робочих місць, конкурентного середовища, а також створення «середнього класу», що являється запорукою стабільності суспільства.

Першим кроком Уряду на шляху до стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва було прийняття Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» № 4618-17 від 22.03.2012 року. В даному нормативно-правовому акті на законодавчому рівні закріплені – Основні напрямами державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні, а саме: удосконалення та спрощення порядку ведення обліку в цілях оподаткування; запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва; забезпечення фінансової державної підтримки малих і середніх підприємств шляхом запровадження державних програм кредитування, надання гарантій для отримання кредитів, часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами та багато інших напрямків. Нажаль, більшість із зазначених в Законі положень не реалізовуються на практиці і головними перепонами в розвитку малого та середнього бізнесу на сьогоднішній день залишаються:



  • зависокі кредитні ставки. Середньозважена ставка за кредитами наданими реальному сектору економіки в національній валюті , в березні становила 15,93 % (у лютому –15,63 %), а в іноземній валюті  9,98 % (9,15 %) відповідно. При цьому середньозважена процентна ставка рефінансування банків в березні 2013 р. становила 8,41% річних;

  • високий рівень податкового навантаження на економіку. За оцінками Світового банку податкове навантаження в Україні на економіку становить більше 57%;

  • недостатній рівень захисту приватної власності.

Правління УСПП спільно з Економічною радою УСПП сподіваються на подальше налагодження існуючого діалогу між владою та бізнесом щодо врахування наданих пропозицій по вдосконаленню та відображенню дійсних потреб представників підприємницько-промислового середовища в Державній програмі активізації розвитку економіки.

Загалом, в розробці Державної програми активізації розвитку економіки досить активну участь взяли представники промислово-підприємницького середовища за рахунок надання своїх пропозицій до Програми та участі в її обговорені. Такий доступ для представників бізнес середовища до формування та обговорення Держпрограми можна вважати кроком на шляху до формування в Україні цивілізованого лобізму.

Поняття «цивілізований лобізм» у ринкових економіках передбачає забезпечення налагодження прозорих контактів між органами влади та представниками бізнес середовища, а також забезпечення підтримки і схвалення того чи іншого рішення Уряду з боку бізнесу та суспільства.

За останні декілька років в Україні все чіткіше прослідковується процес поступового злиття бізнесу та політики, при цьому влада розглядається як дієвий інструмент для лобіювання бізнес-інтересів. Наслідком даної ситуації є залежність політики від певних бізнесових кіл, монополізація сфер господарства (гірничо-металургійний комплекс, хімічна промисловість, енергетична промисловість тощо) та формування нерівних умов для відстоювання інтересів (лобіювання) в економічній сфері.

УСПП не поділяє таке трактування лобізму, протиставляючи йому послідовне сприяння розвитку пріоритетних галузей у гармонії з загальнонаціональною господарською системою, у дотриманні антимонопольного законодавства та інших законів України.

При розробці Держпрограми активізації розвитку економіки Уряд намагався досягнути збалансування інтересів представників бізнес середовища та влади, при цьому було враховано деякі надані пропозиції (близько 5% від загального обсягу наданих пропозицій) по удосконаленню Програми, однак найважливіші пропозиції та ідеї представників промислово-підприємницького середовища були залишені без уваги.

Крім цього, в Програмі можна чітко побачити сучасні упереджені лобістські тенденції, що існують в Україні, а саме: надання значної уваги та підтримки гірничо-металургійному комплексу України за рахунок надання державної підтримки через механізм державних гарантій для реалізації проектів модернізації (передбачається виділення 10 млрд. грн.), а також звільнення від сплати ввізного мита при імпорті обладнання, що не виробляється в Україні для технічного переоснащення виробництва підприємств гірничо-металургійного комплексу, при цьому майже залишились без уваги ІТ-сектор, машинобудування, нафтопереробна галузь та малий і середній бізнес.

Для уникнення існуючих диспропорцій державної підтримки та стимулювання розвитку певних галузей економіки та отримання такої підтримки першочергово великими підприємствами, необхідно здійснити розробку системи стимулів для налагодження системної співпраці великого та середнього бізнесу в Україні.

Заслухавши інформацію Президента УСПП, Кінаха А.К., щодо необхідності реалізації Державної програми активізації розвитку економіки, забезпечення конструктивного діалогу влади та представників промислово-підприємницької спільноти, галузевих асоціацій щодо врахування внесених пропозицій до Державної програми, Правління УСПП
П О С Т А Н О В Л Я Є :


  1. Інформацію Президента УСПП Кінаха А.К., представників органів державної влади, членів Правління УСПП взяти до відома.

  2. Доручити Президенту УСПП, Кінаху А.К.:

2.1. анонсувати та прискорити підписання нового Меморандуму про партнерство та співробітництво між КМУ та УСПП;

2.2. забезпечити підтримку наданих пропозицій членами Економічної ради УСПП, Правління УСПП щодо внесення змін до Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки за для продовження діалогу між владою та бізнесом;

2.3. звернутися до вищого керівництва держави з пропозицією створення Моніторингового центру з представників бізнесу та влади, щодо реалізації Програми;

3. Рекомендувати Прем’єр-міністру України:

3.1. прискорити процес створення Державного банку розвитку, як основної установи фінансування реалізації заходів програми;

3.2. дати відповідні доручення щодо прискорення роботи з затвердження Положення про Міністерство промислової політики України;

3.3. підписати відповідне доручення щодо проведення у червні місяці поточного року спільного засідання членів УСПП з Прем’єр-міністром України стосовно обговорення спільних дій з реалізації Державно програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки та поточних проблем розвитку підприємництва в Україні.

4. Доручити центральному апарату УСПП, керівникам РВ УСПП посилити роботу над моніторингом кредитної політики в Україні та всіляко сприяти підвищенню рівня доступності кредитних ресурсів для представників промислово-підприємницького середовища.

5. З метою покращення вітчизняного бізнес середовища та інвестиційного клімату в Україні Правління УСПП вважає за доцільне рекомендувати вищому керівництву держави здійснити наступні заходи:

5.1. внести зміни і доповнення до діючого законодавства України щодо захисту інвестицій, при цьому передбачити в цих змінах захист не лише іноземних, а й вітчизняних інвесторів;

5.2. внести зміни і доповнення до діючого законодавства України щодо захисту приватної власності, передбачити в цих змінах державні гарантії захисту і компенсації, а також більш суворе покарання за заподіяну шкоду приватній власності;

5.3. ініціювати внесення змін до діючого законодавства щодо зменшення розміру Єдиного соціального внеску, з метою вирішення проблеми нелегального працевлаштування та виплати заробітних плат в конвертах;

5.4. ініціювати підвищення ставок ввізних мит на товари, аналоги яких виробляються в Україні, з метою захисту вітчизняного товаровиробника. Для цього необхідно переглянути ряд позицій в Угодах, які підписані між Україною та країнами – членами СОТ при вступі до цієї організації;

6. Доручити центральному апарату УСПП, керівникам РВ УСПП забезпечити здійснення контролю за реалізацією Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки за рахунок створення Моніторингового центру з представників промислово-підприємницької спільноти.



7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Президента УСПП, Кінаха А.К.

Президент УСПП А.К. Кінах



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал