Порядок створення та припинення юридичних осіб



Скачати 215.21 Kb.
Дата конвертації15.07.2017
Розмір215.21 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ШЕПЕТІВСЬКЕ МІСЬКРАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

Розроблені відділом правової роботи,

правової освіти та державної реєстрації

нормативно-правових актів

Методичні рекомендації на тему:

«Порядок створення та припинення



юридичних осіб»
Схвалено рішенням оперативної

наради Шепетівського міськрайонного

управління юстиції

від “25” серпня 2015 р.№ 34

Шепетівка — 2015

 Учасниками майнових і особистих немайнових відносин, що регулюються чинним цивільним законодавством, крім фізичних осіб, виступають різноманітні організації - державні, кооперативні, громадські, господарські товариства та інші організації. Для того, щоб ці організації стали суб’єктами цивільних правовідносин, вони повинні бути юридичною особою.

Інститут юридичної особи вводиться для того, щоб його норми закріпили організаційно-структурну, майнову і функціональну єдність відмінного від фізичної особи учасника цивільних правовідносин, встановили межі його цивільної правоздатності і дієздатності, визначили порядок створення і припинення, врегулювали також низку питань, що загалом дають можливість визначити правове становище такого учасника.

Юридична особа з'являється як форма задоволення громадських потреб в централізації капіталу для реалізації значних господарських проектів, а також з метою захисту різних корпоративних інтересів.

На відміну від фізичних осіб, юридичні особи не є живими істотами і тому не мають природної волі, однак у них діє об'єднана людська воля і об'єднана людська сила в певному напрямі, зумовленому метою створення юридичної особи. Внаслідок цього за юридичною особою і визнається можливість бути суб'єктом права.

Слід зазначити, що юридична особа є самостійним суб'єктом правовідносин і існує незалежно від фізичних осіб, які її утворили, і хоч це колективне утворення і визнається суб'єктом правовідносин, однак як юридична особа воно може бути носієм лише таких прав та обов'язків, які не пов'язані з природними властивостями людей.
Поняття, ознаки та види юридичних осіб.
Поняття та ознаки юридичної особи розкриваються у главі 7 Цивільного Кодексу України.
Юридична особа - це організація, яка має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових та немайнових прав, нести цивільну відповідальність і виступати позивачем та відповідачем в суді.

Ознаки юридичної особи:

1) організаційна єдність, тобто юридична особа повинна мати певну структуру, яка характеризується наявністю системи соціальних взаємозв’язків членів юридичної особи та їх структурною і функціональною диференціацією (органи управління, структурні підрозділи), певну мету і завдання, які закріплені статутом або іншим установчим документом;

2) реєстрація у встановленому законом порядку, тобто юридична особа має бути легалізована державою, шляхом засвідчення факту її створення. Державна реєстрація юридичної особи здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-VI.
Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і з цього часу вона може бути суб’єктом цивільних та інших відносин.
До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мета установи, а також інші відомості, встановлені законом;

3) наявність цивільної правоздатності та дієздатності, тобто юридична особа повинна мати соціально-правову можливість бути визнаною учасником цивільних правовідносин;

4) наявність майнової відокремленості, тобто юридична особа повинна мати своє майно, відокремлене від майна колективу, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади та інших юридичних осіб і володіти ним за правом власності.;

5) самостійна майнова відповідальність за зобов’язаннями, тобто юридична особа повинна нести самостійну відповідальність за зобов’язаннями всім своїм майном, якщо інше не встановлено законом;

6) участь у цивільному обігу від власного імені, тобто кожна юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить вказівку на її організаційно-правову форму та характер її діяльності. Юридична особа, крім повного, може мати скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування;

7) здатність бути позивачем і відповідачем у суді, тобто юридична особа від свого імені має право бути учасником цивільного процесу, захищати свої права та відповідати за взяті на себе зобов’язання.


Цивільна правосуб'єктність юридичної особи складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності.

У цивільному законодавстві декларується принцип універсальної правоздатності юридичної особи, тобто відповідно до статті 91 Цивільного Кодексу юридична особа може мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Водночас окремі види діяльності юридична особа може здійснювати лише за наявності спеціального дозволу (ліцензії) - займатися медичною практикою, капітальним будівництвом, наданням охоронних послуг та ін.


Дієздатність юридичної особи виникає одночасно з правоздатністю і здійснюється її органами. Розрізняють такі органи юридичної особи:

1) одноособові (директор, ректор, начальник) та колегіальні (правління, рада, колегія);

2) ті, що обираються, та ті, що призначаються;

3) керівні та структурні, залежно від повноважень.


Поділ юридичних осіб на види може проводитися за різними підставами.


Залежно порядку утворення



особи публічного права

особи приватного права.


Юридичні особи приватного права - це організації, що створюються за ініціативою приватних осіб, порядок створення, правовий статус, організаційно-правові норми яких встановлюються Цивільним кодексом України. До таких належать, наприклад, господарські товариства, кооперативи, громадські організації, благодійні фонди і т.д.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів.. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.


Юридичні особи публічного права - це організації, що створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та з владними повноваженнями. Порядок створення та правовий статус таких суб'єктів встановлюються Конституцією України та законами України. Це можуть бути як державні чи комунальні установи, так і публічно-правові утворення. До юридичних осіб публічного права відносяться, наприклад, органи внутрішніх справ України, міністерства, відомства і т.д.


Залежно від суб'єктного складу



іноземні

українські



міжнародні організації та об'єднання

спільні з участю іноземного інвестора

В залежності від організаційно-правової форми юридичні особи виділяють на товариства, установи та інші форми, встановлені законом.




Установи – це організації, що створюються одним або кількома особами (засновниками), що не приймають участі в управлінні цією організацією, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками. До установ належать фонди, «унітарні підприємства» і т.д. 

Товариствами є добровільні об'єднання суб'єктів (учасників), організовані на засадах членства їх учасників. Товариство може бути створено і однією особою, якщо інше не встановлено законом. 

Товариства поділяються на підприємницькі (такі, які мають на меті отримання прибутку) та непідприємницькі (така мета відсутня). 

Перехід до ринкової економіки зумовив появу нових організаційно-правових форм, покликаних забезпечити поєднання майнових та інших інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері підприємницької діяльності. Саме для цього створюються численні господарські товариства, до яких належать такі юридичні особи, які створені на підставі договору шляхом об'єднання майна (або майна і підприємницької діяльності) фізичних та юридичних осіб з метою одержання прибутку.

Господарські товариства можна поділити на дві групи:

- об'єднання капіталів;

- об'єднання осіб.

До першої групи належать такі товариства, які при їх створенні передбачають об'єднання майна засновників та учасників і необов'язково особистої участі (тобто підприємницької діяльності), до другої групи – товариства, в яких їх засновники беруть участь не тільки майновими внесками, а й безпосередньо особистою участю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-ХІІ можуть створюватися акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.


Акціонерним вважається товариство, яке має статутний фонд, поділений на певне число акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.
Товариства з обмеженою відповідальністю - господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки (паї), розміри яких визначаються установчими документами. Товариства з обмеженою відповідальністю утворюють статутні фонди за рахунок коштів учасників (пайовиків), число яких, як правило, невелике і наперед відоме.

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділено на частки, визначені статутними документами. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками у статутний фонд, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

До об'єднань осіб належать повні і командитні товариства.

Повне товариство - це таке товариство, всі учасники якого займаються сумісною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Солідарність відповідальності означає, що при недостатності майна у такого товариства кредитор має право звернутися з вимогою про покриття боргу як до всіх учасників разом, так і до кожного з них зокрема, як у частині, так і в повній сумі боргу.

Командитне товариство включає поряд з одним чи кількома учасниками, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, також одного чи більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства (вкладників).

Для участі в цивільних правовідносинах з метою одержання прибутку створюються і виробничі кооперативи. Кооперативи створюються і діють у сільському господарстві, промисловості, будівництві, на транспорті, в торгівлі, громадському харчуванні, у сфері платних послуг та інших галузях виробництва і соціально-культурного життя.

На кооперативних засадах діють і колективні сільськогосподарські підприємства. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 p. № 2114-XII воно є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції, що діє на засадах підприємництва і самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в установах банку і печатку із своїм найменуванням.

Серед названих організаційно-правових форм господарювання з використанням інституту юридичної особи слід виділити фермерські господарства, які є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.


Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського Кодексу України господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.

Асоціація – договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Корпорація – договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум – тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.



Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо)

Порядок, способи створення та державна реєстрація юридичних осіб.
Порядок створення юридичних осіб регламентується чинним законодавством України.

Залежно від характеру участі державних органів та їх засновників, традиційно вирізняють такі способи утворення юридичної особи:

Договірний

Дозвільний

Розпорядчий

Нормативно-явочний


Розпорядчий порядок утворення юридичної особи полягає у тому, що рішення (розпорядження) про створення юридичної особи публічного права приймає компетентний орган державної влади або місцевого самоуправління, а про юридичну особу приватного права - власник або уповноважена ним особа.

Розпорядчим способом створюються державні і дочірні підприємства.

Нормативно-явочний (реєстраційний) порядок передбачає наявність нормативного акта загального характеру, який регламентує порядок утворення та діяльності певного виду юридичної особи. Виконання передбачених у такому акті вимог дає право на визнання за ним утворення статусу юридичної особи і державний орган не може відмовити їй у реєстрації. У такому порядку виникають недержавні юридичні особи.

Дозвільний порядок створення юридичної особи передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу чи підприємства. Дозвільним способом утворення політичних партій, громадських та благодійних організацій. Реєструються в Міністерстві юстиції або в органах юстиції на місцях (управління юстиції), в залежності від статусу організації, значення її для громадськості.

Договірний порядок створення юридичної особи має місце, коли юридична особа утворюється шляхом укладення договору між її засновниками. У такому порядку виникають різноманітні господарські асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств.
Створення юридичних осіб являє собою процес, який можна умовно поділити на декілька стадій:

- Підготовча стадія - розробка і затвердження установчих документів;

- Реєстраційна стадія, яка бере свій початок із звернення засновника до компетентного органу із заявою про державну реєстрацію юридичної особи;

- Завершальна стадія, яка включає в себе післяреєстраційні процедури.
Важливо знати!!! Незалежно від порядку утворення юридичної особи, всі вони повинні мати установчі документи: розпорядчий акт, статут (положення); установчий договір і статут; протокол зборів тощо.
Відповідно до статті 87 Цивільного Кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Загальні положення щодо установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб містяться у ст. 87 Цивільного Кодексу України, ст. 57 Господарського Кодексу України та ст. 8 Закону України від 15 травня 2003 р. № 755-Р «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», відповідно до якої установчими документами є:


- установчий акт;

- статут;

- засновницький договір;

- положення.


Стаття 57 Господарського Кодексу України до установчих документів додатково відносить рішення засновників про утворення суб'єкта господарювання.

На перших загальних зборах засновники (учасники) майбутньої юридичної особи повинні вирішити ряд питань організаційного характеру. Тому рішення зборів засновників з цих питань в обов'язковому порядку оформляються протоколом, який подається разом із установчими документами до органу реєстрації.


Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Для того, щоб провести державну реєстрацію юридичної особи потрібно звернутися до державного реєстратора за місцем знаходження майбутньої юридичної особи.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи:

1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстації юридичної особи, до якої може бути подана як додаток заява щодо обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

2) примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

3) два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник);

4) документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа.

Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи засновником (засновниками) або уповноваженою ними особою повинна містити:



  • інформацію про структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб та містить такі дані про зазначених фізичних осіб:

- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

- країна громадянства;

- серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;

- місце проживання;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);


  • інформація про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, а саме:

- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

- країна громадянства;

- серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;

- місце проживання;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Зазначена інформація не включається до реєстраційної картки для проведення державної реєстрації політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій.

У разі утворення юридичної особи на підставі модельного статуту в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи проставляється відповідна відмітка з посиланням на типовий установчий документ.

Додатково до вищеперелічених документів у визначених законом випадках потрібно подати копію рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.

У випадку державної реєстрації фермерського господарства додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

Якщо засновником (засновниками) є іноземна юридична особа, додатково потрібно подавати документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або
судового реєстру, який відповідає вимогам законодавства України.

Необхідно знати!!! Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
ПАМЯТАЙТЕ!!! Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється його паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця.
У випадку подачі документів особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця та надається документ, що засвідчує її повноваження, або в разі подання електронних документів документ, що засвідчує повноваження цієї особи, в електронній формі залучається до інших документів, які необхідні для реєстрації юридичної особи.
Припинення юридичних осіб.


Припинення юридичної особи


реорганізація

ліквідація




добровільна

примусова

злиття




приєднання




поділ




перетворення

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного Кодексу юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Випадки припинення юридичних осіб зазначені також у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відповідно до якого юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Ліквідація - це така форма припинення діяльності юридичної особи, яка не передбачає перехід прав і обов 'язків у порядку правонаступництва.

Добровільний порядок ліквідації- це такий порядок, коли юридична особа припиняє свою діяльність з ініціативи власника, засновника (засновників), органу, уповноваженого на створення такої юридичної особи.


Мотиви ініціативи власника (засновників) можуть бути різноманітними і закон їх не регулює. Наприклад, якщо юридична особа створювалась на певний строк, то підставою ліквідації буде закінчення строку; якщо юридична особа створювалась з певною метою, то досягнення цієї мети буде підставою її ліквідації. Власник може дійти висновку про недоцільність існування юридичної особи і це також потягне за собою її ліквідацію. Підстави припинення діяльності юридичних осіб можуть бути додатково закріплені в статутах.

Примусова ліквідація юридичної особи провадиться на підставі рішень суду. Стосовно підприємства - це визнання його банкрутом; прийняття рішення про заборону діяльності підприємства, якщо не виконуються умови, встановлені законодавством, і в передбачений рішенням суду строк не забезпечено додержання цих умов або не змінюється вид діяльності; якщо будуть визнані недійсними установчі документи підприємства (невідповідність їх чинному законодавству тощо).

Для ліквідації юридичної особи органом (особою), який прийняв рішення про ліквідацію повинна створюватися ліквідаційна комісія, також встановлюватися порядок і строки ліквідації. Якщо ліквідація здійснюється у примусовому порядку (за рішенням суду), ліквідаційна комісія створюється судом.

Ліквідаційна комісія повідомляє про ліквідацію юридичної особи в пресі за місцем знаходження юридичної особи, порядок і строки ліквідації, вживає необхідних заходів для стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, виявлення її кредиторів та претензії останніх, провадить інвентаризацію і оцінку майна, його реалізацію, розрахунки з кредиторами і членами трудового колективу, складання ліквідаційного балансу і подання його органу, який призначив ліквідаційну комісію, або власнику.


Запамятайте!!! Юридична особа визнається такою, що припинила свою діяльність, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Припинення юридичної особи у формі реорганізації(правонаступництва) здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчим документом, а у випадках, встановлених законом, - за рішенням суду чи відповідних органів державної влади. Таким чином, припинення у формі реорганізації передбачає добровільний і примусовий порядок припинення юридичної особи.

Злиття - припинення діяльності двох або більше юридичних осіб і передання всіх прав та обов'язків одній новій створеній у результаті таких дій юридичній особі.

Приєднання передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передання всіх прав та обов'язків іншій юридичній особі.

Поділ відбувається у разі припинення діяльності однієї юридичної особи та передання у відповідних частках всіх прав та обов'язків кільком юридичним особам-правонаступникам.



При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до новоствореної юридичної особи переходять права і обов'язки попередньої.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал