Порівняльне право про торговельні марки



Pdf просмотр
Сторінка9/15
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипПрограма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15
Тема
16
. Досвід Європейського Союзу в сфері охорони товарних знаків. Інститут
passing off.
Якщо звернутися до досвіду Європейського Союзу, то в підпункті «а» пункту 2 статті 11
Директив ЄС щодо охорони прав на промислові зразки №98/71 від 13.10.1998 визначено, що країни
- учасниці ЄС можуть передбачити відмову в реєстрації промислового зразка або визнання такої реєстрації недійсною, якщо є факт використання в промисловому зразку відмінного знаку, права на який у межах ЄС або у межах конкретної країни
- члена належат особі, яка має право заперечувати проти використання такого знаку. Аналогічна норма поміщається також і в підпункті «д» пункту 1 статті
25 Директив ЄС про зразки дизайну в межах Європейського Співтовариства №6/2002 від 12.12.2001, відповідно якій зареєстрований зразок дизайну у межах Співтовариства може бути визнаний недійсним у випадку, якщо він містить відмінний знак, а законодавчі акти Співтовариства або країни
- члени Співтовариства, які регламентують використання знаків, надають власникові знаку право забороняти використання такого знаку.
Необхідно вказати, що відповідно пункту 5 статей 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” позначення, які відтворюють промисловий зразок, права на який належать в
Україні іншій особі, не можуть бути зареєстровані як знак для товарів і послуг. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки», на жаль, не містить норми про заборону видачі патенту на промисловий зразок, який містить в своєму складі позначення, пріоритетного права яке належить
іншій особі.

Підсумовуючи, слід відмітити, що не кожна назва може стати торговельною маркою. І справа тут не тільки і навіть не стільки в лінгвістичних особливостях того або іншого слова, скільки в чинниках, що роблять вирішальний вплив на успіх всього комплексу просування. До таких чинників відноситься і спрямованість на певну цільову аудиторію, і специфіка різних методів просування, і перспективи подальшого розвитку марки, і її оригінальність, і багато, багато чого ще. Для визначення повного переліку цих чинників потрібне проведення комплексу досліджень ринку, товару і споживачів.
Коли ж назва торговельної марки затверджена, виникає питання про його розвиток і просування.
Коротко це виглядає так. Спочатку споживачів необхідно проінформувати про існування марки.
Подальші кроки направлені на їх тісніше знайомство, що дозволяє продовжити просування і закріпити в свідомості споживачів позитивне відношення до торговельної марки. Наступний етап
- розвиток пріоритетності по відношенню до марки. Воно досягається через комплекс спеціальних заходів,

Захист права власності на товарний знак

66 направлених на переважне відношення споживачів до бренду. Якщо і цей етап проходить вдало, то вже цілком можна говорити про те, що бренд відбувся, і подальшою загрозою для нього може стати тільки ослаблення уваги виробника. Бренд можна порівняти з плодоносним деревом, яке здатне довго приносити урожай власникові, але тільки якщо він не забуває поливати його і захищати від шкідників.
Найкрупніші світові бренди витрачають мільярди доларів на підтримку своїх торгових марок, розуміючи, що цей процес безперервний, як еволюція.
Найважливішим моментом просування є цілісність всіх його компонентів. Кожен з етапів розвитку бренду характеризується своєрідним набором аргументів, звернених до покупця. Якщо на етапі знайомства всі рекламні звернення так чи інакше закликають споживачів зробити пробні покупки, оцінити товар, то для наступних кроків потрібні вже абсолютно інші методи. Якщо спочатку велику важливість мають заходи, пов'язані з промоушном товару (виставки, презентації, дегустації,
PR - матеріали), то для подальших етапів доречніші дії із стимулювання збуту. До них відносяться різні конкурси, лотереї, спонсорство масових заходів, реклама на місцях продажів. Великої важливості набувають заходи щодо організації і підтримки дилерської мережі. Тут необхідні і більш цільові рекламні ходи, що дозволяють здійснювати дію на вужчі сектори споживчого ринку. В процесі пробних вузьконаправлених рекламних кампаній, визначаються найбільш ємкі і перспективні для продукту цільові групи. Все це повинно підтримуватися постійною рекламною кампанією в ЗМІ. Дуже важливо щоб ці заходи були скоординовані і пронизані основною ідеєю просування. Інакше дія кожного з елементів буде ослаблена. Необхідно добитися того, щоб кожен з елементів маркетингової комунікації підсилював дію інших. Реклама ради реклами не тільки даремна, але і небезпечна. Досягти потрібного результату можна тільки якщо весь комплекс заходів координується з одного центру, будь це відділ маркетингу компанії або спеціалізоване агентство.

Кажучи про торговельну марку, слід пам'ятати, що в сучасному, швидко змінному світі немає стабільнішої речі, ніж бренд. Торговельна марка переживає століття, долає моря і континенти. Вона забезпечує її власникові перспективу стабільного розвитку, а споживачам дає упевненість в морі різноманітних споживчих товарів. Щоб забезпечити своє майбутнє, необхідно вчасно задуматися про
ім'я свого продукту, познайомити з ним покупців і надалі підтримувати діалог між брендом і покупцем за допомогою ефективних рекламних заходів. Найбільш успішні бренди
- результат діяльності як великої групи фахівців усередині кампанії, так і її партнерів
- що спеціалізуються на розробці і просуванні торговельних марок агентств. Бренд, в якому по крупицях зібрані результати діяльності безлічі фахівців в області просування і реклами, приречений на успіх. З часом його цінність тільки росте. Справжні світові бренди коштують значно більше фондів компаній, що володіють ними. Це
- результат всестороннього просування марки, здійснюваного агентством в рамках рекламних кампаній для своїх клієнтів.

Торговельна марка і просування невід

ємні один від одного. Без наявності активної добре спланованої рекламної кампанії існування самої торговельної марки стає невиправданим. З іншого боку навіть самі масовані рекламні кампанії могли б принести більше результатів якби в їх основі знаходилася торговельна марка того або іншого продукту. Рекламний захід має індивідуальну спрямованість і працює виключно на товар підприємства. У комплексі ж заходів доречне використання всіх відомих видів рекламних комунікацій, але обов'язкова попередня оцінка ефективності їх дії.
Залежно від поставленого завдання до кінцевого варіанту кампанії увійдуть далеко не всі можливі і доступні засоби. Це варто враховувати, оскільки розміщення в ЗМІ з незрозумілими споживчими аудиторіями і погано вимірною ефективністю, але при цьому вкрай дешевими розцінками на рекламу, перетворюється на викидання грошей на вітер. Якщо з рекламними заходами прямої дії ситуація більш менш ясна, то такі аспекти просування торговельної марки як паблісіті і паблик релейшнз, промоушн і мерчендайзинг потребують окремого обговорення.
Особливої уваги заслуговують і питання оцінки ефективності дії на споживача. Оцінка дослідження допомагає не тільки вчасно зрозуміти ефективність тих або інших рекламних звернень,

Захист права власності на товарний знак

67 але і оцінити перспективні ринки, скоректувати позиціонування товару. Крім того, велике значення мають і способи оцінки ефективності всього комплексу рекламних заходів. Сьогодні не існує єдиної думки про методи визначення глибини рекламної дії, але є різні підходи, випробувані на практиці.

Існує два основних позови, які забезпечують найбільш ефективний захист прав правоволодільця торгової марки і його репутації: 1) позов про порушення права (infringement action) і 2) позов про ведення справ під чужим ім’ям (passing off).
Хоча позов про порушення права на марку і позов про ведення справ під чужим ім’ям ставлять та вирішують різні питання. А саме: у позові про порушення права питання полягає в тому,

чи є торгові марки такими, що схожі до ступеня змішання, тоді як у позові про ведення справ під чужим ім’ям вирішується питання,

чи є фактичні дії відповідача такими, що вводять в оману або є оманливими відносно товару (послуги), або джерела його походження.
У позовах про порушення права на торгову марку саме правоволоділець доводить схожість марок. Позивач повинен довести, що відповідач порушив його право на торгову марку (наприклад, використовував належну позивачу марку цілком чи в іншому кольоровому сполученні). Позивачем у такому позові буде як правоволоділець права на марку, так і зареєстрований користувач (залежно від умов угоди про зареєстроване користування). Відповідачем є особа, яка самостійно здійснює протиправну дію.
Порушення права на торгову марку має місце тільки в тому випадку, коли слово чи позначення використовується порушником в якості торгової марки чи хоча б у тому ж сенсі. Цей висновок знаходить своє підтвердження в судовій практиці.
Так, у судовому рішенні «Tina

Spezialversand II» і
«Shamrock
I» Верховний Суд Німеччини підтвердив принцип, що при сумніві діє презумпція використання саме в розумінні торгової марки. У своєму рішенні суд встановив, що включення торгової марки TINA у позначення поштового замовлення товарів є порушенням навіть у тому разі, якщо товари продаються під іншими торговими марками.
У справі «Shamrock I» суд установив, що прикрашання ірландською фірмою з торгівлі м’ясом виставкового кіоску зображеннями трилисника (емблема Ірландії), що звисають зі стелі, не було порушенням права на подібну торгову марку, зареєстровану для м’яса, оскільки використання в якості прикраси не є використанням торгової марки.
Верховний Суд Німеччини підтвердив, що поняття “використання торгової марки” трактується вільно, під нього підпадає використання марки на товарі, його упаковці, ярлику, так само, як і в рекламі. Виняток робиться лише для описових позначень, які повинні знаходитися в загальному вжитку і бути доступним усім конкурентам. Вони розглядаються як описові позначення і не виконують функції торгових марок. З іншого боку, у справі «Royal» використання марки ROYALE було розцінено як порушення права на зареєстровану торгову марку ROAL, оскільки ROYALE використовувалося як марка, і було встановлено можливість змішання торгової марки з
ROAL (незважаючи на її подібність з описовим терміном «Royal»

«королівський»).
У судовому процесі відповідачі вдаються до різних способів захисту від позову про порушення прав на торгову марку, основним з яких є доведення наступних фактів: недійсність права на торгову марку позивача; відсутність у діях відповідача порушення, тобто наявність у відповідача одночасного з позивачем і незалежного від позивача права; вжиття позивачем своєчасних заходів для захисту своїх прав у відповідь на неправомірне використання його марки третіми особами.
Не є порушенням права на торгову марку добросовісне використання особою власного імені, адреси чи опису товару. Добросовісним визнається використання, коли в особи немає наміру обдурити кого
- небудь чи використати репутацію, набуту іншим підприємцем. Не є добросовісним використання відповідачем свого імені (найменування), фірмового найменування, якщо він знає про торгову марку позивача і якщо таке використання неминуче призведе до ідентифікації його товарів з торговою маркою позивача.

Захист права власності на товарний знак

68
Інколи відповідач висуває на свій захист аргумент про мовчазну згоду правоволодільця марки.
Класичний випадок такої мовчазної згоди

коли правоволоділець знає про ігнорування своїх прав на марку порушником, у результаті чого останній діє з помилковим переконанням у правомочності своїх дій і тим погіршує своє становище. Така бездіяльність правоволодільця щодо ігнорування порушення не може розглядатись як захист від позову. Проста затримка правоволодільця марки в пред’явленні позову після того, коли він довідався про порушення свого права, звичайно не позбавляє його права на захист.
Але тривала затримка без поважних причин може забезпечити захист відповідачу. Наприклад, може змінитися розмір збитку, що відшкодовується, тобто сума обчислюється з моменту початку судового розгляду. У ряді випадків не виключена можливість того, що затримка у вжитті заходів із захисту права на торгову марку призведе до відмови від права на марку. Оскільки тривале непред’явлення позову при загальновідомих і численних порушеннях може призвести до перетворення торгової марки в суспільне надбання (родове поняття).
За відсутності фактичного і юридичного складу для подання позову про порушення прав на торгову марку може бути пред’явлений позов, на підставі порушення антиконкурентних норм. Позовом у такому разі є позов про ведення справ під чужим ім’ям
-
passing off
(дії особи, які мають на меті одержати прибуток, виказуючи свої товари за товари іншої особи). По суті, ведення справ під чужим
ім’ям є неправомірною дією

присвоєння переваг ділової репутації чи престижу (goodwill) іншої особи.
Правовий інститут
passing off
не тільки захищає від небезпеки змішування, а і в межах поняття
«комерційна цінність фірми» надає абсолютний захист діловій репутації юридичної особи. На практиці часто позов про порушення права на торгову марку супроводжує позов про
passing off.
Підставою для подання позову про ведення справ під чужим ім’ям є пропонування порушником з комерційною метою своїх товарів чи ведення свого бізнесу таким чином, що створюється враження, що ці товари чи діяльність позивача схожі до ступеня змішання з товарами чи діяльністю правоволодільця. І не має значення, чи здійснюється така діяльність прямо чи побічно, що в цілому призводить до сприйняття в очах середнього споживача товарів порушника як товарів правоволодільця.
При характеристиці права на позов
passing off
необхідно підкреслити, що охорона надається не тільки відносно права на торгову марку, а й відносно права на ділову репутацію, набуту торговою маркою. Оскільки такі неправомірні дії можуть негативно вплинути на репутацію правоволодільця марки.
Але в кожному випадку позивач повинен встановити дві обставин, перш ніж він може розраховувати на успіх: по
- перше, чи належать йому виключні права на торгову марку. По
- друге, позивач повинен надати докази того, що порушник порушив ці права, продаючи товари під цією маркою, що здатне призвести до того, що споживачі можуть бути введені в оману щодо джерела походження товару.
Для успіху будь
- якого позову passing off суттєвим є здатність позивача довести, що об’єкт спору
- торгова марка - в результаті використання стала індивідуалізувати товари порушника.
Наприклад, у справі Таїсії Повалій про порушення ТОВ «Українські макарони» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції і про визнання неправомірним використання її сценічного імені

«Тая». Головним доказом для АМКУ в цій справ є соціологічне дослідження, яке підтвердило, що у споживачів назва макаронів асоціюється с іменем Таїсії Повалій.
Репутація марки залежить від способу її використання в діловій практиці чи на товарах позивача. Параметри такого використання (територія, час і т.д.) є питаннями факту, і їх обсяг залежить від конкретних обставин кожної справи.
Другим елементом правопорушення при passing off є введення в оману споживачів у відношенні товарів і репутації позивача в результаті дій відповідача. Факт такої уяви повинно бути доведено у кожному випадку позивачем. Неправильна уява може бути прямою і непрямою.

Захист права власності на товарний знак

69
Пряме неправильне уявлення стосується місця походження товарів, їх виду чи якості. У справі
Таїсії Повалій, про визнання неправомірним використання її сценічного імені

«Тая» було встановлено, у споживачів назва макаронів асоціюється с іменем Таїсії Повалій, тобто склалась неправильна уяву про джерело походження товарів.
Позови, засновані на прямому неправильному уявленні, є порівняно рідкими. Частіше вимоги позивача засновані на копіюванні чи імітації торгової марки відповідачем. Таке порушення кваліфікується як непряме. Позов, заснований на припущенні, що марка відрізняє винятково товари позивача і використання її відповідачем, навіть у формі імітації, створює імовірність обману. Позивач повинний довести, неправомірність такого використання, а також те, що дана марка асоціюється саме з його товарами.
Доведення прямої шкоди в позові не є обов’язковим, якщо позивач зазначить, що в результаті дій відповідача може бути реальна небезпека заподіяння шкоди позивачу. У ситуації, коли позивач і відповідач знаходяться в безпосередніх конкурентних відносинах, діє презумпція заподіяння шкоди позивачу.
Після закінчення строку реєстрації право на марку зазвичай припиняється. Але коли марка продовжує використовуватися, то правоволоділець може охороняти свої права протягом трьох років на підставі позову passing off, за умови якщо марка не стала родовою.
В якості аргументу захисту в позові passing off відповідач може висувати наступні доводи: марка,
імітована відповідачем, не служить для відрізнення товарів позивача; відповідач має незалежне чи одночасне право на використання даної марки; використання марки не має характеру ведення справ під чужим ім’ям; неможливість для позивача ініціювати позов унаслідок: угоди з відповідачем про використання марки чи особистої відмови від позову; мовчазної згоди на таке використання; прострочення; обманного чи шахрайського характеру діяльності позивача; відсутності ймовірності заподіяння значного збитку позивачу.
Право на торгову марку і право на захист від недобросовісної конкуренції є тісно взаємозалежними інститутами. Право на торгову марку (в об’єктивному розумінні поняття «право») є частиною більш широкої галузі права

конкурентного права, а порушення у сфері торгових марок є різновидом недобросовісної конкуренції
На відміну від порушення, наявність недобросовісної конкуренції визнається в тому випадку, коли споживача вводять в оману щодо джерела походження товару в результаті загального враження від упаковки, розміру, форми, кольору і назви товару.
Взагалі, то можна виділити чотири елементи passing off: 1) незаконне присвоєння комерційної
репутації 2) конкурентом, 3) що призводить до виникнення в споживача помилкової уяви щодо джерела походження товару, 4) яке фактично наносить, чи, можливо, нанесе збитки виробнику або репутації продавця. Якщо відсутнє присвоєння комерційної репутації, то підстави для позову відсутні.
Таким чином, право на позов виникає тоді, коли внаслідок обману споживачі купують товари порушника, хоча мають на меті купити товари позивача. Неправомірна дія має місце не тоді, коли етикетки розміщають на товарі, а тоді, коли відбувається ведення справ під чужим ім’ям, тобто коли споживачі купують товари відповідача, пов’язуючи їх походження з виробами позивача.
Як правило, неправомірні дії у passing off розділяють на звичайне ведення справ під чужим ім’ям
і «зворотне» ведення справ під чужим ім’ям, у свою чергу, ці правопорушення підрозділяються на
«пряме» (express) і «яке мається на увазі» (implied).
Пряме ведення справ під чужим ім’ям відбувається тоді, коли правопорушник маркує свої товари торговою маркою конкурента чи спеціально подає в перекрученому світлі джерело походження своїх товарів таким чином, що споживачі приймають їх за товари конкурента. Ведення справ під чужим ім’ям має місце і в тих випадках, коли правопорушник використовує зразки продукції конкурента з метою просування своїх товарів на ринку, тобто непрямим чином видає свої товари за товари конкурента.

Захист права власності на товарний знак

70
Один із найпоширеніших прийомів такого роду недобросовісної конкуренції

застосування при продажу товарів реклами, в якій використовуються фотографії оригінальних товарів конкурента.
Пряме «зворотне» ведення справ під чужим ім’ям полягає в перепродажу товарів конкурента, маркованих торговою маркою порушника. Зворотне ведення справ під чужим ім’ям настає тоді, коли порушник вилучає торгову марку з товарів конкурента і продає ці товари із зазначенням своєї марки.
При «зворотному» веденні справ під чужим ім’ям відбувається перепродаж чужих товарів, з яких попередньо вилучені торгові марки конкурента. Наприклад, правоволоділець ресторану може купувати марочне вино, розливати його у свою тару (без маркування) для перепродажу своїм постійним клієнтам.
Як наслідок таких неправомірних дій відбувається послаблення права на торгову марку. У даному випадку відповідач буде більш пізнім за часом користувачем і не обов’язково має бути конкурентом позивача. Теорія, що обґрунтовує правомірність такого використання, базується на положенні того, що марка раннього за часом користувача має таку велику розпізнавальну здатність, що використання аналогічної торгової марки і її комерційної репутації пізнішим за часом користувачем у іншій галузі діяльності, тобто фактично не конкурентом, права не послабить


Теми рефератів та інших письмових робіт

71
4.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ІНШИХ ПИСЬМОВИХ РОБІТ

1.
Товарний знак як власність фірми.
2.
Розвиток товарних згаків в добу Середньовіччя.
3.
Паризька конвенція про охорону промислової власності.
4.
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.
5.
Види торговельних марок та їх правове значення.
6.
Суть та функції торговельних марок.
7.
Процедура реєстрації торговельної марки у Великобританії.
8.
Процедура реєстрації торговельної марки у Франції.
9.
Особливості словесних та образотворчих торговельних марок
10.
Особливості часткової передачі права на торговельну марку.
11.
Процедура реєстрації торговельної марки.
12.
Торговельна марка

засіб індивідуалізації підприємства.
13.
Судова практика розгляду справ про торговельні марки у Великобританії.
14.
Товарний знак в політиці.
15.
Процедура реєстрації товарних знаків в РФ.
16.
Мадридська система міжнародної реєстрації товарних знаків.
17.
Особливості реєстрації товарних знаків по Мадридській системі.
18.
Закон США «Про товарні знаки».
19.
Система захисту порушених або оспорюваних прав на товарний знак.
20.
Аналіз зарубіжної законодавчої і судової практики по товарних знаках.


Перелік питань для самоконтролю

72
5. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.
Що відноситься до зареєстрованих товарних знаків і знаків обслуговування?
2.
Які передумови виникнення потреби маркування товарів?
3.
Нормативно
– правове забезпечення товарних знаків.
4.
Чим регулюється порядок придбання права на товарний знак, його використання та захист.
5.
Дайте визначення поняття торговельна марка.
6.
Зазначте основні законодавчі акти України щодо торговельних марок
7.
Дайте характеристику Паризької конвенції про охорону промислової власності.
8.
Зробіть аналіз розвитку торговельної марки в період середньовіччя.
9.
Як вплинув розвиток міжнародної торгівлі на еволюцію торговельної марки?
10.
Яке значення мають голографічні технології при виготовленні товарних знаків?
11.
Де використовуються ГТЗ?
12.
Для чого виробниками позначаються товари торговельними м арками?
13.
Що слід розуміти під матеріальним об’єктом цивільних правовідносин?
14.
Дайте характеристику функцій торговельних марок?
15.
Які Ви знаєте ознаки торговельної марки?
16.
Охарактеризуйте теорію «гарантії якості».
17.
Чи є торговельна марка гарантією якості товару?
18.
Які Ви знаєте види торговельних марок?
19.
Дайте характеристику Закону Німеччини «Про реформу законодавства про торговельні марки»?
20.
Які позначення не реєструються як торговельні марки?
21.
В чому полягає реєстрація товарних знаків в Китаї?
22.
За якими критеріями визначається чи підлягає торговельна марка міжнародному захисту?
23.
Проблеми реєстрації товарного знаку в Великобританії, Франції, Німеччині, Китаї.
24.
В чому полягає часткова передача права на торговельну марку
25.
Що може бути товарною маркою?
26.
Чи є товарна марка важливим чинником для виживання на споживчому ринку? Поясніть чому?
27.
Для чого потрібна реєстрація т торговельної марки?
28.
В якому законодавчому акті вперше з’явився термін «торговельна марка»?
29.
Що є основним юридичним інструментами захисту прав інтелектуальної власності?
30.
До чого зводиться адміністративно

правовий захист порушених або оспорюваних прав щодо торговельної марки?


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал