Порівняльна характеристика міжнародних та українських норм щодо застосування податкових коригувань



Скачати 226.78 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір226.78 Kb.
УДК 347.73 : 336.2
Порівняльна характеристика міжнародних та українських норм щодо застосування податкових коригувань
Огороднікова Ірина Ігорівна,

к.ю.н., с.н.с. відділу вивчення міжнародного досвіду та європейської інтеграції Науково-дослідного інституту фінансового права

У статті проведено порівняльний аналіз міжнародних та українських норм бухгалтерського обліку щодо застосування податкових коригувань. Аналіз проведено через призму реформування порядку визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Ключові слова: податок на прибудок, податкові коригування, міжнародні стандарти бухгалтерськоо обліку, податковий облік, бухгалтерський облік, фінансова звітність, податкова декларація.
В статье проведен сравнительный анализ международных и украинских норм бухгалтерского учета относительно применения налоговых корректировок. Анализ проведен через призму реформирования порядка определения объекта налогообложения налогом на прибыль предприятий.

Ключевые слова: налог на прибыль, налоговые корректировки, международные стандарты бухгалтеской учета, налоговый учет, бухгалтерский учет, финансовая отчетность, налоговая декларация.
This article presents a comparative analysis of international and Ukrainian accounting standards for the application of tax adjustments. The analysis carried out in the light of the reform agenda definition of the object of taxation on profits.

Keywords: income tax, tax adjustments, billing international standards of accounting, tax accounting, bookkeeping, financial statements, tax returns.
Актуальність нашого дослідження продиктована, в першу чергу, намаганням Уряду України наблизити вітчизняну систему законодавства, що закріплює основи ведення обліку та звітності до найкращих світових практик. Так, зокрема п. 95.2 Національного плану дій на 2013 року щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» закріплено положення щодо реформування порядку визначення фінансового результату, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, повʼязаного з оподаткуванням податком на прибуток підприємств [1]. На виконання зазначеного положення розроблено Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України», яким передбачається комплексне реформування розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, згідно з яким об’єкт оподаткування податком на прибуток визначатиметься шляхом коригування фінансового результату, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку у фінансовій звітності (ст. 134) [2].

Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО), інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Стосовно кроків, що повʼязані з виконанням даного положення, необхідно зазначити затвердження Міністерством фінансів Положення бухгалтерського обліку «Податкові різниці» Наказом від 25.01.2011 [3]. Проте, зазначений наказ, вносячи новий підхід до порядку визначення фінансового результату одночасно став причиною великої кількості суперечок серед науковців, та практикуючих бухгалтерів, економістів та юристів.

Так, згідно п. 1 розділу ІІІ зазначеного Положення у фінансовій звітності відображаються постійні та тимчасові податкові різниці, які мають враховуватися при визначенні податкового прибутку (збитку) звітного періоду, що підлягають вирахуванню або оподаткуванню.

Зазначені вимоги застосовуються до підприємств,
організацій та інших юридичних осіб, які згідно із законодавством є платниками податку на прибуток. Винятки складають банки, бюджетні установи та суб'єкти малого підприємництва – юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п. 6 ст. 154 розділу III Податкового кодексу України (далі – ПКУ) [4], які відповідно, застосовують порядок спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат.

Проте, залишається ряд невирішених запитань, зокрема, на підставі яких даних буде визначатись обʼєкт оподаткування прибутковим податком, як саме будуть закріплені так звані податкові різниці (коригування) в податковій звітності і, насамкінець, яким чином буде побудовано алгоритм взаємодії бухгалтерського та податкового обліку.

Слушним з цього приводу є проблемне питання, окреслене в монографії Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфіменко, та Л.Г. Ловінської щодо можливості використання міжнародних або національних стандартів бухгалтерського обліку для складання податкової декларації [5]. Адже, наприклад згідно абз. 2 п 44.2 ст. 44 ПКУ [4] платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ), при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні норми МСФЗ.

Таким чином, метою даної статті є зʼязування особливостей застосування українськими підприємствами міжнародних норм фінансової звітності при визначенні обʼєкта оподаткування податковим прибутком, враховуючи реформування податкового законодавства України.

Вихід українських суб'єктів господарювання на зовнішні ринки товарів і капіталу, інтенсифікація процесу розміщення акцій на фондових біржах, залучення іноземних інвесторів об'єктивно зумовлюють необхідність вивчення систем обліку і принципів підготовки фінансової звітності інших економічно розвинених країн.

Вивчаючи світовий досвід застосування податкових коригувань при визначенні обʼєкта оподаткування прибутком підприємств, потрібно, в першу чергу, враховувати особливості саме облікових систем країн, що підлягають аналізу в нашому дослідження. Так, вибір системи, вимоги якої слід враховувати при підготовці фінансової звітності, залежить від наступних основних факторів:

- вимог інвестора (враховуючи той факт, чи є господарюючий суб'єкт дочірньою або асоційованою компанією);

- правил біржі (враховуючи той факт, чи котируються акції такого підприємства на іноземних біржах);

- вимог регулюючих органів (наприклад, національної Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для акціонерних товариств), Антимонопольного комітету або іншого подібного органу).

Cлід зазначити, що в даний час у світовій практиці спостерігається тенденція орієнтації національних систем бухгалтерського обліку на загальноприйнятий комплекс підходів і правил, що дають змогу уніфікувати правила інтерпретації інформації, що відображається в бухгалтерській звітності підприємств. Так, наприклад, можна говорити про існуючу з 80-х років тенденцію в європейських країнах переходу до використання Міжнародних стандартів фінансової звітності (International Financial Reporting Standards) (далі - МСФО).

Враховуючи зазначене вище, потрібно підкреслити, що основним стандартом, що регламентує визначення облікового підходу визначення обʼєкту оподаткування податком на прибуток, а також порядок відображення відстрочених податкових активів, що виникають від невикористаних податкових збитків або невикористаних податкових пільг, визначення податок на прибуток у фінансових звітах і розкриття інформації про податки на прибуток, є International Accounting Standards 12 ‟Income Taxes”. Для України зазначений норматив більш відомий під назвою Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 12 (далі – МСБО 12) [6].

Водночас, П(С)БО 17 Положення бухгалтерського обліку [7] у більшості його положень не відповідає МСБО та, в свою чергу, потребує доопрацювань та узгоджень. Так, відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності є обовʼязковим лише для публічних акціонерних товариств, банків, страховиків, а також підприємств, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Всі інші підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності [8].

Проте деякі кроки щодо наближення національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності до міжнародних стандартів вже зроблено. Серед останніх ключових змін в напряму реформування національної системи обліку необхідно виділити прийняття наказу Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73, яким було затверджено новий Національний стандарт (положення) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», що набув чинності з 19.03.2013 р (далі – НП(С)БО 1) [9]. Згідно Наказу № 73 втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року N 87 «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку», а нові форми згідно п. 3 уперше застосовуються при складанні фінзвітності за I квартал 2013 р., до яких, відповідно віднесено «Звіт про фінансовий стан» (замість Балансу) та «Звіт про сукупний доход» (замість Звіту про фінансові результати).

До цього вимогу щодо наближення до МСБО було озвучено НКЦПФР в 2010 році [10] щодо до публічних акціонерок, чиї папери знаходяться у біржовому лістингу. Згадана вимога набула чинності з 2011 року та, відповідно, в листі від 27.05.2011 р. № 13/02/9587 НКЦПФР чітко визначила, що ПАО повинні подати свою першу МСФО-звітність за підсумками 2011 року в 2012 році.

А згідно роз'яснення НКЦПФР «Про порядок застосування частини шостої статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації відповідно до МСФЗ [7] розкриття інформації за 2012 рік публічними акціонерними товариствами має здійснюватись вже за МСФЗ.

Водночас згідно ч. 2 Порядку подання фінансової звітності [11] фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за МСФЗ публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 р., кредитними спілками - з 1 січня 2014 р. Крім того відповідно до ст..4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [12] здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів віднесено до діяльності з надання фінансових послуг. Таким чином, професійні учасники фондового ринку, крім тих, що є ПАТ, складають фінансову звітність та консолідовану фінансова звітність, а також розкривають інформацію про свою діяльність за МСФЗ починаючи з 1 січня 2013 року.

Згідно змін, внесених згідно з  постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 р. N 29 [13] фінансову звітність за МСФЗ складають також підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:

- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) - починаючи з 1 січня 2013 року;

- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), а також діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010) - починаючи з 1 січня 2014 року.

Для порівняння наведемо приклад сусідньої Російської Федерації, законодавчий досвід якої досить активно використовується в більшості сферах економічної діяльності нашої держави. Так, ще в 1998 прийнята і виконується програма реформування бухгалтерського обліку відповідно до МСФЗ в Росії. Зокрема, з 2005 норми МСФЗ стали обовʼязковими для складання звітності всіма кредитними організаціями. А вже з червня 2006 року почалася активна робота зі створення комплекту національних стандартів фінансової звітності (СФО), що ведеться Національною радою зі стандартів фінансової звітності (Фонд НСФО). В результаті зазначеного, у 2011 році було прийнято Положення про визнання МСФЗ та їх роз'яснень для застосування на території Російської Федерації. Враховуючи відповідні зміни, встановлено процедуру проходження окремої експертизи кожного нормативу МСФЗ перед застосуванням в Російській Федерації. Повноваженнями щодо надання легітимної сили зазначеним документам займається Міністерство фінансів РФ шляхом прийняття відповідного рішення про вступ документа в силу [14]. Така процедура, на нашу думку, є необхідним елементом запровадження міжнародних положень, а практика щодо імплементації положень міжнародних стандартів є досить корисною для України.

Іншу ситуацію можні спостерігати в США, досвід якої також є досить цікавим для України, адже на території нашої держави діє значна кількість транснаціональних компаній (ТНК), що мають значну частку американського впливу). Це, в свою чергу, обумовлює необхідність вивчення правил визначення оподатковуваного прибутку, враховуючи нормативи застосування податкових коригувань.

В США компанії розкривають інформацію про доходи для власників і кредиторів з використанням Загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (Generally Accepted Accounting Principles - GAAP), які є національною системою бухгалтерського обліку США та розробляються державними органами (Securities and Exchange Commission - SEC, Government Accounting Standards Board - GASB) і професійними бухгалтерськими організаціями (AICPA, FASB, NAA, AAA, IMA). Контроль за дотриманням стандартів ведуть держава і професійні організації.

Виділяють чотири рівні системи US GAAP :


  1. офіційно встановлені стандарти обліку;

  2. документи, прийняті уповноваженими професійними бухгалтерськими організаціями;

  3. бухгалтерська практика, рекомендована іншими документами і бухгалтерською літературою, яка є ‟загальноприйнятою”;

  4. Принципи бухгалтерського обліку призначені для забезпечення необхідної та достовірної інформації для користувачів фінансової звітності, яка складається у відповідності до норм US GAAP.

Що ж до обліку податку на прибуток - конкретні положення щодо його визначення та відображення у фінансовій зфітності міститься у Statement of Financial Accounting Standards (далі - SFAS) № 109.

Зазначені вище система є однією з основних відмінностей від діючої практики в Україні, коли всі стандарти офіційно затверджуються в Міністерстві фінансів і реєструються в Міністерстві юстиції відповідно. Проте, необхідно враховувати той важливий факт, що з 2014 року формування звітності за МСФЗ стане обов'язковим для всіх американських компаній [15].

Враховуючи зазначене вище, потрібно звернути увагу на той факт, що одним із шляхів вирішення проблеми зближення МСБО / МСФЗ та GAAP USA може бути перехід від стандартів, які базуються на правилах, до системи обліку, яка базується на принципах. Kрім того, розуміючи стратегічний вектор розвитку облікових систем, в 2002 р. Рада зі стандартів фінансового обліку США і Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку проголосили початок процесу конвергенції GAAP USA і МСБО / МСФЗ.

Розглянемо далі особливості складання фінансової звітності, що мають бути враховані підприємствами при складані звітності відповідно до МСФЗ, враховуючи останні зміни українського законодавства. Як вже зазначалося, більшість змін, внесена новим НП(С)БО 1, пов'язана з наміром наблизити форми національної фін звітності до вимог МСФО. Водночас, зазначене Положення не дає описів кожної статті звітності, а розʼяснення щодо складання окремих статей звітності закріплено Методичними рекомендаціями по заповненню форм фінансової звітності [16]. Це викликає додаткові труднощі у підприємств, які не застосовують міжнародні стандарти, оскільки облік окремих операцій за правилами національних П(С)БУ не відповідає вимогам МСФО і, отже, виникнуть труднощі з відображенням таких операцій в нових формах.

Серед основних нововведень потрібно виділити наступні:

1) підприємство має право не відбивати у фін звітності статті, по яких відсутня інформація (за винятком випадків, коли така інформація була присутньою в попередньому періоді). Додаткові рядки у фін звітності (приведені в додатку 3 до НП(С)БУ 1) вписуються за умови, що: інформація істотна, оцінка статті може бути достовірно визначена.

При чому відповідно до п. 3 р. I НП(С) БУ [9] 1 інформація вважається істотною, якщо її відсутність може вплинути на рішення користувачів фін звітності. Окрім НП(С)БО та МСБО істотність інформації визначається керівником підприємства.

Для порівняння раніше усі рядки фін звітності заповнювалися в обов'язковому порядку, а в тих рядках, для заповнення яких відповідні показники були відсутні, проставлявся прочерк (п. 11 П(С) БУ 1) [9]. Назви і зміст окремих рядків регулювалися нормами окремих стандартів (неповний перелік таких рядків був приведений в роз'ясненні Міністерства фінансів України від 20.06.2008 р.).

2) відсутність вимоги про заповнення фін звітності в тисячах гривен без десяткових знаків. Натомість одним з принципів підготовки фін звітності є те, що вимір і узагальнення усіх операцій у фін звітності має бути виражений в єдиній грошовій одиниці (п. 6 р. III НП(С) БУ 1) [9]. В той же час обов'язкове заповнення фін звітності в грошовій одиниці України (гривні) передбачене ст. 5 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, а в шапці нових форм вказано, що заповнюються вони, як і раніше, в тисячах гривен без десяткового знаку.

3) однією з істотних змін є нова можливість вибору способу складання звіту про рух грошових коштів : по прямому або непрямому методу. В зв'язку з цим розроблені дві форми цього звіту : Форма № 3 - по прямому методу і Форма № 3-н - по непрямому методу.

Таким чином, зробимо порівняльний аналіз основних нормативних підходів до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Далі наведені результати порівняльного аналізу окремих положень міжнародних та вітчизняних облікових стандартів, а також документів GAAP USA (табл.1).

Таблица 1


Порівняльний аналіз загальних правил ведення обліку та

складання звітності за нормами GAAP USA та МСБУ/МСФО



Позиція

UA-GAAP

IFRS

Загальний підхід до стандартизації обліку

Процедури обліку детально регламентовані на нормативному рівні


Облік не стандартизується. Об'єктом стандартизації є фінансова звітність



План рахунків

Встановлений на нормативному рівні. Обов'язковий до застосування


Не стандартизований. Підприємства вільні у виборі і визначенні системи бухгалтерських рахунків.



Кореспонденція рахунків

Для більшості операцій встановлена нормативно


Нормативно не регламентована



Інструктивні тематичні документи, що прийняті окремо від стандартів

Окрім П(С) БУ, в деяких сферах діють інструктивні документи, регулюючі облікові процедури із спеціальних питань (облік ПДВ, облік підприємств держсектора і т. п.)

Інструктивних документів за межами самих МСФО немає.

Рекомендаційні документи

Існують галузеві і тематичні офіційні рекомендації по обліку певних статей і господарських операцій (галузева калькуляція собівартості, облік основних засобів, запасів і т. п.)

До деяких МСФО прийняті супроводжуючі документи рекомендаційно-пояснювального характеру, що не є складовою частиною самих стандартів

Первинні документи як основа даних

Законодавчо визначені реквізити первинних документів.

Деякі господарські операции в обов'язковому порядку оформляються типовими первинними документами строго певної форми. Будь-які облікові дії мають бути грунтовані на первинних документах.



Облік має бути грунтований на достовірних даних.

Тип, форма і реквізити документів, що підтверджують такі дані, не встановлені.



Принцип економічності

Не встановлений

Вигоди від звітності повинні перевищувати витрати на її складання (параграф 35 третього розділу Концептуальної основи МСФО)

Принцип обачності

Не встановлено

У системі МСФО визначено, що звітність має бути нейтральною

Можливість не виконувати вимоги стандартів

Не передбачена

Передбачена для окремих випадків, коли виконання вимоги стандарту може ввести користувача звітності в оману (параграфи 19, 23 МСБУ 1)

У разі відхилення від вимог МСФО треба відбити відповідну інформацію в примітках (параграфи 20 - 21 МСБУ 1)



Правило для ситуацій, коли стандарти не містять вказівок відносно обліку

Відсутній

Слід керуватися професійним судженням, грунтованим на загальних постулатах системи МСФО. Можна використати стандарти, що належать до " споріднених" систем стандартизації (параграфи 10 - 12 МСБУ 8).

Облік несуттєвих статей

Спеціальних правил немає

Система МСФО не стандартизує облік несуттєвих статей (параграф 8 МСБУ8). Несуттєві статті в системі МСФО можуть об'єднуватися

Надзвичайні доходи (витрати)

Визнаються і розкриваються у звітності окремо від доходів (витрат) звичайної діяльності, а також від результатів подій, які є або не є характерними для підприємства, або виникають рідко

Скасовано поділ діяльності підприємства на звичайну і надзвичайну; надзвичайні доходи (витрати) окремо не представляються

Фінансові витрати

Фінансові витрати, які безпосередньо стосуються придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу *, повинні капіталізуватися як частина вартості даного активу, якщо їх величина істотна

(FAS 34 "Kапіталізація витрат на позики")



Фінансові витрати, які безпосередньо стосуються придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу*, можуть капіталізуватися як частина вартості даного активу (альтернативний підхід)

(МСБО 23 "Витрати на позики)"



Нематеріальні активи

Об'єкти нематеріальних активів, що мають необмежений термін корисного використання, не підлягають амортизації (Якщо внутрішні або зовнішні фактори вказують на те, що актив знецінився, тобто його відновлювальна вартість стала меншою за балансову, то різниця між балансовою і відновлювальною вартістю відноситься на витрати поточного періоду)

Об'єкти нематеріальних активів, що мають необмежений термін корисного використання, не підлягають амортизації

Гудвіл

Не амортизується

Не амортизується (гудвіл визнається нематеріальним активом з необмеженим терміном використання, тому на кожну звітну дату він тестується на знецінення. При цьому він може бути повністю списаний впродовж першого року після придбання компанії, а може переноситися на витрати впродовж декількох (чи багатьох) звітних періодів)

Основні засоби та інвестиційна нерухомість

Після визнання об'єкти оцінюються за історичною собівартістю, підлягають амортизації та перевіряються тільки на зменшення корисності

Після визнання оцінка об'єктів здійснюється за однією з двох моделей:

за моделлю собівартості або за моделлю справедливої ​​вартості



Необоротні активи, що утримуються для продажу

Нарахування амортизації об'єктів необоротних активів припиняється з дати їх класифікації як тих, що утримуються для продажу

Нарахування амортизації об'ектів необоротних активів припиняється з дати їх класифікації як тих, що утримуються для продажу

Таким чином, виходячи з наведеного порівняння, для стандартів IFRS на відміну від UA-GAAP більш характерною є:



  • відсутність жорсткої нормативної регламентації правил ведення обліку та складання фінансової звітності;

  • відсутність розгалуженої системи підзаконних нормативно-правових актів інструктивного характеру;

  • рекомендаційно-пояснювальний характер додатків до стандартів.

Таким чином, принцип обачності т а принцип превалювання змісту над формою відповідають стандартам МСБО, водночас, принцип економічності, як один з основних, не закріплено в українських нормативах, як в цілому і більшість інших принципів. Також НП(С)БУ 1 не містить правил для ситуацій, коли стандарти не містять вказівок відносно обліку, а також правил, коли виконання вимог стандартів є необовʼязковим.

Таким чином, підсумовуючи зазначене вище, можна зробити висновок про основні відмінності положень українських та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, що мають бути враховані при обрані відповідної облікової політики:



  1. особливістю визнання фінансових витрат на придбання кваліфікаційних активів згідно положень ПБО 31 «Фінансові витрати» [17] є те, що, по-перше, на відміну від норм GAAP USA та МСБО/МСФЗ, вони визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони нараховані, по-друге, дещо відмінний від міжнародних стандартів підхід до визначення поняття кваліфікаційного активу, по-третє, наявність можливості капіталізувати витрати на відсотки.

  2. за новим НП(С)БО 1 [9] усунуто невідповідність із МСБО / МСФЗ щодо поділу на «Звичайні» на «Надзвичайні» доходи/витрати (за старим П(С)БО 1 «Надзвичайні доходи» зазначалися в рядку 200, «Надзвичайні витрати» - в рядку 205);

  3. у звітності за МСБО / МСФЗ дохід від реалізації товарів чи послуг, що не відноситься до основної діяльності, до складу виручки не включається. А включається до «Інших доходів» (Згідно НП(С)БО 1 у формі № 2 (Звіт про сукупний дохід (Звіт про фінансові результати – за старими правилами) - рядок 2240). І то не в повній мірі, а за вирахуванням їх собівартості. Якщо при цьому маємо негативний фінансовий результат – відносимо його до «Інших витрат» (рядок 2270 у формі № 2);

  4. статті «Інші операційні доходи» (рядок 2120), «Інші доходи» (рядок 2240) в міжнародній звітності вимагається об'єднувати в одну - «Інші доходи». Аналогічно і з витратами (рядки 2180, 2270);

  5. не за МСБО / МСФЗ, на за GAAP USA не передбачено амортизації гудвілу, як і взагалі нематеріальних активів. Деякі нематеріальні активи, такі як торгові знаки, не мають встановленого обмеження терміну корисного використання. Тому вони не амортизуються, а щорічно тестуються на знецінення. ( згідно ;

  6. об'єкти основних засобів та інвестиційної нерухомості оцінюються за моделлю собівартості або за моделлю справедливої вартості за МСБО / МСФЗ на відміну від українських ПБО, в яких об'єкт основних засобів може переоцінюватися, якщо його залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу, а інвестиційна нерухомість як окремий об'єкт обліку взагалі не визнається;

  7. у ПБО України не передбачено підходу щодо нарахування амортизації на необоротні активи, що утримуються для продажу;

  8. згідно норм міжнародних стандартів порядок відображення доходів і втрат від курсових різниць повинен бути визначений у обліковій політиці підприємства (відображаються у складі інших доходів, інших витрат, фінансових витрат (якщо вони стосуються зовнішніх запозичень) або окремою статтею звіту).

Враховуючи проведений аналіз та узагальнення особливостей положень міжнародних та національних стандартів обліку щодо порядку визнання та відображення окремих статей доходів та витрат при визначенні обʼєкту оподаткування податком на прибуток, потрібно врахувати наступне. При реформуванні українського законодавства, що закріплює засади ведення обліку та складання звітності в цілому враховуються поступово світові тенденції, головною з яких є світова тенденція до переходу до норм МСФЗ/МСБО. Дійсно, як показали результати проведено дослідження, деякі положення МСФЗ/МСБО були враховані і при розробці нового НП(С)БО , проте залишається ряд невирішених запитань.

По-перше, це стосується проблеми чіткої регламентації не тільки на законодавчому рівні, а й на інституціональному рівні процесу імплементації норм міжнародних стандартів в українське законодавство. По-друге, відсутня чітке нормативне закріплення порядку застосування міжнародних стандартів національними компаніями, які зобовʼязані їх застосовувати згідно чинного законодавства України. Зокрема не чітко прописано перелік субʼєктів, а також порядок їх переходу на МСФЗ/МСБО при складанні звітності. Все це створює додаткові складнощі, а охарактеризовані особливості мають бути враховані при подальшому реформуванні податкового законодавства з метою гармонізації бухгалтерського та податного обліку при визначенні обʼєкту оподаткування податком на прибуток, зокрема при подальшому реформуванні розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" : затв. Указом Президента України від 27 квітня 2011 року N 504/2011  [Електронний ресурс] – Режим доступу : http:/ ligazakon.net.ua.

  2. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/98222.html

  3. Положення бухгалтерського обліку "Податкові різниці" : затв. Наказом Міністерством фінансів від 25.01.2011[Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ligazako.net.ua

  4. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ligazako.net.ua

  5. Ярошенко Ф.О., Єфименко Т.І., Ловінська Л.Г. Податок на прибуток: концепція визначення об’єкта оподаткування. - К.: НДФІ, 2005. – 192 с. , С. 16.

  6. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 12 (МСБО 12) «Податки на прибуток» від 01.01.2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_012

  7. Положення (стандарт ) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" : затв. Наказом Міністерством фінансів від 28.12.2000 № 353 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0047-01

  8. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T990996.html

  9. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" : затв. Наказом Міністерством фінансів від 07.02.2013 N 73 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ligazakon.ua

  10. Роз'яснення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про порядок застосування частини шостої статті 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" щодо розкриття інформації відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності" : затв. Рішенням НКЦПФР від 9 лютого 2012 року N 270 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ligazakon.ua

  11. Порядок подання фінансової звітності : затв. Постановою КабМіну від 28 лютого 2000 р. N 419 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ligazakon.ua

  12. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12.07.2001 № 2664-III [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2664-14

  13. Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності : затв. Постановою КабМіну 16.01.2013 р. N 29 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ligazakon.ua

  14. Положення про визнання МСФЗ та їх роз'яснень для застосування на території Російської Федерації: затв. Постановою Уряду РФ від 25.02.2011 № 107.

  15. Михайло Оверченко. Прощай, GAAP - / / Відомості, № 162 (2184), 29 серпня 2008 [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.vedomosti.ru/newspaper/article.shtml?2008/08/29/159414

  16. Методичні рекомендації по заповненню форм фінансової звітності : затв. наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433[Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ligazakon.ua

  17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" : затв. затв. Наказом Міністерством фінансів від 28 квітня 2006 р. N 415 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://ligazakon.ua


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал