Поради психолога класному керівнику



Сторінка1/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.64 Mb.
  1   2   3
Поради психолога класному керівнику

Як успішно провести зустріч з батьками?

 Можна надіслати батькам запрошення, звертаючись персонально до кожного.

 Слід завжди передбачати час для того, щоб родини могли поспілкуватися.

 Потрібно враховувати інтереси та потреби родин у виборі тематики зустрічі.

 Зустріч з батьками доцільно проводити у затишному, зручному приміщенні, поставивши стільці колом, щоб всі бачили один одного і змогли вільно спілкуватися.

 Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, можна використовувати нетрадиційні методи представлення учасників. Наприклад, запропонувати батькам відрекомендуватися, називаючи своє повне ім’я та пригадуючи, як їх називали у дитинстві, розповідаючи про те, що сказала їм їхня дитина, коли вони виходили з дому тощо.

 На початку зборів, коли учасники почуваються ще не досить комфортно, щоб відкрито висловлювати свої очікування, можна зробити це індивідуально, використовуючи маленькі клейкі картки. Ці картки пізніше батьки можуть приклеїти на великий аркуш паперу під назвою «Наші очікування». Аркуш можна використати наприкінці зборів, щоб визначити, які очікування здійснилися, а які – ні.

 Слід заохочувати батьків до активного обговорення. Цього можна досягти, ставлячи запитання, які вимагають розгорнутої відповіді, або поділяючи учасниківна пари чи невеличкі групи, в яких батьки почуватимуться вільніше і де їм легше буде висловити власну точку зору.

 Доповідь вчителя має бути короткою, оскільки батьки стомилися після робочого дня і їм важко концентрувати увагу.

 Під час виступу доцільно використовувати наочність, відео, роздатковий матеріал.

 Розповідаючи про життя класу, можна використовувати фотографії, магнітофонні записи дітей.

 Обов’язково слід увести до виступу розважальні ігрові моменти.

 З метою діагностики сімейного мікроклімату можна провести анкетування.



Рецепт хорошого робочого настрою

 Будьте оптимістами! Педагогіка – наука суто оптимістична (втім, як і

будь-яка наука; песимістичний лише дилетантизм).

 Не забувайте найголовнішого: діти істоти парадоксальні, алогічні

(дорослі теж).

 Як спілкуватись з батьками? Так само, як і з дітьми. Декотрі наївні

люди радяться з батьками, читають для них лекції тощо. Не робіть

таких дурниць.

Пам’ятайте: дорослі – це дуже стомлені діти. Виходьте з принципу: не

батьки мають виховувати дітей, а навпаки – діти батьків.

 У взаєминах з адміністрацією: погоджуйтеся абсолютно з усім, що вам

радитимуть або наказуватимуть, але робіть лише те, що самі вважаєте

за потрібне. І не рвіться до кар’єри. Пам’ятайте: відмінність директора

від учителя полягає в тому, що його легко звільнити, а вчителя

складно.

Не забувайте: впедагогіці вирішальне значення має перша мить

входження до класу, перші уроки, перше знайомство з дітьми – все перше.

Пам’ятайте: ваша найголовніша справа – це спілкування з дітьми.

Умійте відчувати радість від зустрічі з дитиною. Нудних діти тихо

ненавидять.

 Не тиняйтеся на очах у дітей без діла.

 Якщо маєте сумнів у тому, як вчинити, краще не поспішайте.

У сумніві – втримуйтесь.

 Вчіться вітатися з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви кажете

просте «здрастуйте», теж можна виховувати.

 Не бентежтеся через свої помилки. Діти, на відміну від дорослих,

завжди прощають нам помилки. Діти дуже поблажливі до дорослих. А

крім того, якщо вам не вдалося виховати ваших дітей, значить, їм

вдалося виховати вас.

 Хваліть себе тричі на день: вранці, вдень і ввечері. Застосовуйте таку

магічну формулу самонавіювання: я – найгеніальніший,

найвеличніший, найдосконаліший Педагог, Усім Педагогам Педагог;

діти мене слухають, батьки мене поважають, адміністрація мене

любить, а вже як я сам себе люблю, це й не передати.

 Умійте бути лінивим! Недолік багатьох педагогів у тому, що вони

розвивають бурхливу діяльність, але забувають міркувати.

Пам’ятайте: міркувати – ваш найголовніший обов’язок.

 Умійте залишатися дітьми. Грайте з дітьми, дурійте, скачіть і

стрибайте. Сприймайте своє вчительство як продовження дитинства.

Психологічні поради вчителю, що працює з агресивними дітьми

 Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні

способи у виправленні агресивності.

 Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за

допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.

 Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій гнів, не

надаючи йому форму погроз та звинувачень.

 Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її

цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про

інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне

русло.

 Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де



успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися,

домовлятися.

 Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це

піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і

не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина

реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру

відношення – звичкою.

 Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання,

виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі

наслідки своєї поведінки.

 Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи

їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше

монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на

проблемних дітях.



Поради виховання важких підлітків

Як упоратись з підлітком? Що ж трапилось з цією милою маленькою

дитиною, яка була в нас кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже

складними, і це не має дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з

якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячими,

щоб упоратись з цим.

Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, складними

для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато праці, щоб зрозуміти,

через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв’язок із

нею.


Це завжди не просто, і вам доведеться дуже постаратися під час цих

двох важливих періодів у житті ваших дітей – юності й молодості. Вашим

дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати.

Спілкування й розуміння протягом складних періодів можуть задати тон для

життєвих рішень, які доведеться робити вашій дитині.

Нижче наведено кілька корисних порад, які придадуться батькам при

вихованні підлітків і налагодженні зв’язку з ними:

1. Інтерес

З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був

дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли

вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби

довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але

здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою

частиною побудови відкритих стосунків з нею.

Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним

другом.


2. Строгість

Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають,

що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так,

підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть

заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе

відповідальністю.

Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому

й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда.

Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед.

Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.

3. Спілкуйтеся щодня

Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами.

Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з

нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на

багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.

Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на

його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще

зрозуміти його поведінку.

Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це

дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з

батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше підлітки можуть

звернутися до ненадійний однолітків за порадою або настановами. Дуже

важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу, що їм так

потрібно.

Виховання важких підлітків ніколи не було й не буде легким

завданням. Різні батьки користуються для його розв’язання різними

підходами. Безперечно, важливо вчинити так, як ви вважаєте правильним,

але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі

пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації.

Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на

ньому, що ваша дитина завжди залишиться важким підлітком. Натомість

сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратись з її

проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли

дитина була маленькою?..

4. Терпіння

Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже

важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати

негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости

таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр

виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки

програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі

терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще.

5. Упереджу вальний підхід

Тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно

починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну

виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете

відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже

підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому

уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не

схвалюєте. Упереджу вальний підхід може скоротити глибину і тривалість

проблем вашого підлітка.

6. Єдиний фронт

У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення

їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У

жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди

демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно,

однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші

плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.

Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стресу в педагогічній

діяльності

 Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас

стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного

мислення змініть свої ставлення до них.

 Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров”ї, освіті,

діяльності, сім”ї, позитивному мисленні.

 Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає

загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння

розслаблятися – секрет боротьби із стресом.

 Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з

приміщення. Такі „перерви” потрібно робити якнайчастіше в ті

моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.

 При виникненні почуття тривоги або напруги, занурьтеся в„тут ізараз”

сконцентруйтеся на своємк диханні.

 Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте головним

умінням – перетворюйте негативні події у позитивні.

 Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Паозитивне

мислення – це головний людський інстремент забезпечення здоров”я і

благополуччя.



Поради психолога учителю-предметнику

 На помилках учаться. Помилки навіть потрібні для навчального

процесу. Діти не мають боятися припуститися помилки.

 Давайте дітям можливість максимально виявити свою ініціативу. Учіть

учнів самостійно думати і працювати.

 Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного уроку.

 Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово

переходити від простого до складного. Не дозволяйте учням не вірити

у свої сили.

 Якщо ваш голос виказує ваше роздратування, розчарування та зневіру,

діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до

них донести.

 Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це.

 Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а

на думки.

 Добрій пам’яті передує пильна увага.

 Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.

 Чогось навчитись можна тільки практикою.

 Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так

економніше та ефективніше.

 Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає

мислення.

 Якщо дитина дивується – вона починає мислити. Нові ідеї – продукт

творчої уяви.

 Зацікавленість – найсильніша мотивація для навчання.

 Учіть дітей робити записи.

 Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу.

Про рівень учителя можна зробити висновок з того, як він уміє

висловлюватися.

 Є два основних мотиви, які формують поведінку людини: отримати

винагороду й уникнути покарання. Застосуйте ці мотиви на уроках.

 Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

 Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.

 Учитель не має говорити без упину. Діти не встигатимуть за його

думками.

 Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого

погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку.

Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.

Тема: АДАПТАЦІЯ УЧНІВ 5 КЛАСУ ДО СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Мета: з'ясувати причини дезадаптації та розробити рекомендації для

всього колективу, які б допомогли якісному навчанню учнів і сприяли їх

адаптації.


Розташування учасників: стільці розташовані колом.
Сьогоднішнє засідання ми проведемо у вигляді тренінгу

використовуючи інтерактивні форми роботи. Це дасть можливість усім взяти

участь у процесі обговорення та прийняття рішень. Кожен із вас був

учасником різних тренінгів, тому ви знаєте, що головне правило тренінгу —

активність кожного.

Коло, яке ми утворили з вами є символом єдності у досягненні

спільної мети в навчанні й вихованні учнів. Сьогодні немає окремо

доповідачівта окремо слухачів. Сьогодні — ми одна команда, перед нами

одне завдання: з'ясувати причини дезадаптації та розробити рекомендації для

всього колективу, які б допомогли якісному навчанню учнів і сприяли їх

адаптації.
Вправа «Очікування»

Кожен свій урок ви розпочинаєте з визначення мети,

до якої йдете разом із учнями. Від правильної постановки

мети залежить хід уроку та його кінцевий результат. Зараз

кожен із вас визначить мету, з якою ви прийшли на тренінг.

Для цього дайте коротку відповідь на запитання: з якою

метою ви прийшли? Що сподіваєтеся взяти для себе

корисного? (Всі свої очікування учасники записують на

листочках й вивішують на спеціальному плакаті

«Очікування», де зображене дерево.)

Ця вправа має на меті залучити всіх учасників до

роботи. Визначивши й проговоривши свою мету вголос, педагоги тим самим

ставлять перед собою завдання, виокремлюють інформацію, яку б хотіли от-

римати. (Занотовую ті питання, на які необхідно звернути особливу увагу,

підводять підсумки висловлювань, даючи зрозуміти присутнім, яка

інформація обов'язково буде дана в процесі роботи.)


Психологічні особливості молодших підлітків

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕДУЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У школярів 5-го класу істотно змінюється зміст діяльності - ведучою

стає суспільно корисна діяльність. На новому рівніпротікають психічні

процеси. Якісні новоутворення характеризуютьсяінтенсивністю проявів
28

відбувається якісне зрушення в розвитку самосвідомості,у результаті чого в

підлітка формується уявлення про себе як про дорослу людину.

Прагнення до дорослості і самостійності, критичне

ставленнявідношення до навколишніх, уміння підкорятися

нормамколективного життя визначають всі інші особливості– поведінки,

спрямованість активності. Підлітковий вік характеризується значними

змінами в будові тіла, упротіканні фізіологічних процесів, статевим

розвитком.Зміни що відбуваються в цьому віці, мають пряме відношення до

рухової діяльності підлітка.


ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ

Неодмінною умовою правильного виконання вправи в процесі його

засвоєння є усвідомленість, розуміннявиконуваних дій. Під усвідомленістю

дій варто розумітидифференційованість відчуттів, правильність сприйняття,

чіткість уявлень, здатність аналізувати. У зв'язку з цим необхідно

враховувати наступні особливості пізнавальнихпроцесів підлітків. При

сприйманні предмета в підлітківвелику роль грає перше враження. Разом з

тим підліток здатний до тонкого аналізу сприйманих

об'єктів.Сприйняттяйого більш змістовне, послідовне,планомірне, що дає

можливість формувати спостереження як цілеспрямоване організоване

сприйняття.

Мислення в підлітка (особливо в 11 - 12 років),значною мірою

носить конкретно-образний характер. При засвоєнні знань підліток прагне

обпертися на наочний матеріал.Тому величезне значення має

застосування при аналізідій чітко намальованих плакатів,піктограм із

найважливішими елементами вправ.

У той же час мислення в підлітковому віці стає більш логічним, системним,

доказовим і обґрунтованим,розвивається здатність самостійно аналізувати,

порівнювати, узагальнювати.

Важливою психологічною умовою правильного засвоєння і виконання

вправ є організація уваги. Увага підлітка стає усе більш довільною.

Займаючись цікавою і важливою справою,підліток може зберігатитривалий

час стійкість і високу інтенсивність уваги. Унього виробляється уміння

швидке концентрувати і чітко розподіляти свою увагу. У той же час

спостереження показують, що в підлітків увага значна погіршується в

порівнянні з молодшими школярами. Це пояснюється багатьма

причинами. По-перше, змінюються умови життя й навчання підлітків. Світ

вражень і переживань у них значно розширюється.Серйозніше стають

пропоновані до них вимоги,багатобічне - обов'язку. У результаті увага часом

не може справитися з великою кількістю вражень і

переживань,зосередитися на чому-небудь одному. По-друге, нерідко

причиною поганої уваги може стати неврівноваженість процесів збудження

і гальмування, особливо при тривалійодноманітній роботі,що зв'язано з

процесом статевого дозрівання. Нарешті, неуважність підлітка може бути

результатом поганого виховання уваги в молодшому віці. Тому вирішальне

значення у вихованні і розвитку уваги підлітка має правильна організація

його роботи: у нього не повинно бути ні часу,ні бажання, ні можливості

відволікатися.


ЕМОЦІЙНА СФЕРА ПІДЛІТКІВ

У підлітковому віці емоційні переживання якіснозмінюються, тому що

змінюються і самі відносини підлітка з навколишнім світом. Більш

складними стають відносини з дорослими, з однолітками, особливо з

однолітками іншоїстаті. По-новому підлітки починають відноситися до

навчальної діяльності і самим собі. Усе це є джерелом різноманітних,

складних, нерідко суперечливих переживань.

Разом з тим, незважаючи на загальний більш високий рівень розвитку

емоційної сфери в цей період, прояви емоційнедостатньо стійкі. Підлітковий

вік характеризуєтьсяпідвищеною емоційною збудливістю,

імпульсивністю,перевагою збудження над гальмуванням, швидкою

зміноюнастрою, схильністю до афектів - жагучому, різкому ібурхливому

вираженню пережитих почуттів.

Отже коротка характеристика підліткового віку має такий вигляд.

1. Підлітковим ми називаємо вік з 10 до 15 років з нормативною кризою в

13 років (яка може зміщуватися за часом). Він характеризується спадом

успішності, зниженням працездатності, дисгармонійністю у внутрішній

будові особистості, відмирання насамперед усталеної системи

інтересів, негативним, протестуючим характером поведінки.

2. Однією з головних тенденцій підліткового віку є переорієнтація

спілкування з дорослих на однолітків.

3. Провідною діяльністю для даного періоду є інтимно – особистісне

спілкування, яке будується на основі морально – етичних норм.

4. Характерним новоутворенням є "почуття дорослості", розвиток

самосвідомості і самооцінки, інтересу до себе, як до особистості,

критичне ставлення до оточуючих, уміння підкоряти свої інтереси

нормам колективного життя, здатність до ідентифікації.

5. Діяльність (навчальна, організаційна, трудова, пізнавальна тощо)

спрямована на систему відносин в різних ситуаціях.
Характеристика класу (учителі початкових класів).

Вправа «Мікрофон»

Запитання;

— Як вам працювалося з класом?

— Які труднощі виникали в процесі на-

вчання?


— На яких учнів вихотілиб, щоб зверну-

ли особливу увагу?


Вправа «Портрети учнів»
Вправа допомагає з'ясувати причини

дезадаптації, які виникають через відсутність

наступності між початковою та середньою ланкою

навчання. Вправа дає змогу педагогам визначити

різницю між: вимогами до учнів у 4-му класі та на початку навчання в 5-му класі. (Часто вчителі 4-х класів вимоги трішки занижують, а вчителі 5-х

навпаки завищують.)

Для того, щоб визначити причини дезадаптації, нам необхідно спочатку

познайомитися з дітьми. Які ж вони майбутні п'ятикласники та п'ятикласники

на початку навчального року.

Присутні діляться на 2 команди:

• вчителі початкових класів та вихователі;

• вчителі 5-го класу.

Кожна команда складає портрет учня, за допомогою спеціально

розробленого переліку вмінь та навичок (згідно вимог програми):

• перша команда складає портрет випускника початкової школи;

• друга команда складає портрет умовного п'ятикласника.

Кожна команда готує презентацію своєї роботи. На дошці плакат

«Спільне й відмінне» на ньому фіксують відповіді команд і після виступів

підводять підсумки та роблять висновок про розбіжності у вимогах вчителів

5-го та 4-го класів, про відсутність наступності.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал