Поняття особистої безпеки працівників податкової міліції



Скачати 148.97 Kb.
Дата конвертації07.06.2017
Розмір148.97 Kb.
Поняття особистої безпеки працівників податкової міліції.
Навколишнє середовище завжди характеризується наявністю певних небезпечних та шкідливих для здоров’я людини факторів. Джерела небезпеки оточують людину всюди: на виробництві, в побуті, під час праці і відпочинку. Забезпечення безпеки закладено в біологічній та соціальній природі людини і є невід’ємною категорією її життєдіяльності.

Аналіз ієрархії потреб людини (згідно з теорією мотивації) дозволяє стверджувати, що безпека є однією з найважливіших після потреб у їжі, одязі, помешканні тобто після фізіологічних. Незважаючи на те, що безпека не є чимось предметним (матеріальним), це своєрідна характеристика і необхідна умова життєдіяльності та життєздатності об’єктів реального світу. У даному випадку мова йде про людину, суспільство, державу. Тому це цілком конкретна категорія, що має за мету захист та просування життєвих інтересів людини, суспільства, держави. Поняття “безпека” здається доступним на інтуітивно-побутовому рівні, тому вживається досить широко. Але його суть та зміст у науковому плані повною мірою ще не досліджені. Так, до цього часу відсутня цілісна теорія забезпечення безпеки України у різних сферах її життєдіяльності: державній, економічній, соціальній тощо. Доказом сказаного, зокрема, є наявність дискусій та різних підходів щодо визначень та розуміння таких базових понять як “національні інтереси”, “національна безпека”, “військова організація держави” та інших критеріїв і методів оцінки безпеки, характеристик можливих небезпек та їх структуризації, принципів побудови ефективного механізму забезпечення безпеки тощо.

Розглянемо як тлумачать визначення безпеки в юридичній енциклопедії. Безпека – стан захищенності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішньої і внутрішньої загрози. Система безпеки охоплює такі основні елементи: наукову теорію (філософію), доктрину (концепцію), політику, стратегію і тактику забезпечення безпеки і сукупність міжнародних, державних і громадських інститутів та організацій, які забезпечують безпеку особи, суспільства, держави і засоби, способи і методи запезпечення безпеки. Розрізняють різні типи безпеки: за масштабом (міжнародна, регіональна, локальна); за суб”єктами (особиста, суспільна, національна, колективна); за суспільними сферами (політична, економічна, військова, екологічна, радіаційна тощо).

В Україні забезпечення безпеки регулюється Конституцією, законами й нормативно-правовими актами, а також системою відповідних державних органів і об’єднань громадян. В 1997 році Верховна Рада прийняла Концепцію національної безпеки України. У словнику російської мови С.І.Ожегова наведено таке визначення безпеки – положення, при якому не загрожує небезпека кому - небудь, або чому - небудь. Розглянемо, яке визначення безпеки дає російський вчений В.Б.Карєлін. Саме розуміння безпеки трактується як стан захищеності від зовнішніх та внутрішніх загроз. Папкин А.І. визначає, що: „В службовій діяльності сутність безпеки, як правило, визначається категоріями “розвиток”, “стійкість” та “удосконалення”. Для співробітників податкової міліції найбільш актуальним, з точки зору особистої безпеки, буде здатність до самозбереження та самовиховання (стійкість) і нормальнее (стабільне) функціонування в умовах впливу різних внутрішніх та зовнішніх загроз, діяльності в умовах ризику та інших екстремальних ситуаціях. Більш того, необхідно завжди пам’ятати, що специфіка службової діяльності завжди пов’язана з ризиком (фінансовим, соціальним, економічним, політичним, психологічним) і він є звичайним для тих, хто веде боротьбу з правопорушниками.

Зв’язуючи в єдиний логічний ланцюг зміст службово-професійної діяльності та визначену сутність безпеки, визначаємо конкретні функції безпеки: прогнозування, з’ясування, попередження, зниження, послаблення, нейтралізація, припинення, локалізація, відбиття та усунення загроз, що виникають в процесі здійснення службової діяльності. Відповідно, метою забезпечення безпеки в службовій діяльності буде комплексний та системний вплив на потенційні та реальні загрози, що дозволяють працівнику податкової служби успішно функціонувати у нестабільних зовнішніх та внутрішніх умовах, зниження та нейтралізація ризик-факторів, що безпосередньо впливають на службово-професійну підготовку (Я.П. Пригунов).

Науковець Папкін А.І. стверджує, що: „В самій системі безпеки можна виділити ряд взаємопов’язаних підсистем”:



Правова безпека – стан юридичної захищеності особи податківця та його діяльності. Наявність діючих державно-правових механізмів, що дозволяють працівнику ефективно відстоювати свої законні права та інтереси.

Економічна безпека – стан найбільш ефективного використання всіх видів ресурсів з метою припинення (нейтралізації, ліквідації) загроз і забезпечення стабільного економічного функціонування об’єктів податкової служби.

Організаційно-управлінська безпека – здатність працівника організовувати свою професійну діяльність, вибирати оптимальний стиль керівництва, що дозволяє підтримувати стан захищеності і безпеки не лише своєї діяльності, а й своїх співробітників, членів родини (родичів).

Техногенна безпека – сукупність дій по забезпеченню експлуатації технічних приладів з дотриманням необхідних вимог безаварійної безпеки, небажання дотримуватись вимог, що ставляться до технічної безпеки, спроба заощадити на здоров’ї своїх співробітників, тягне за собою незворотні наслідки, штрафи, а під час і кримінальну відповідальність.

Екологічна безпека – стан захищеності життєвоважливих інтересів співробітників та їх майна від потенційних та реальних загроз, що утворюються наслідками антропогенного впливу на оточуюче середовище, а також стихійних лих і катастроф.

Інформаційна безпека – це здатність працівників забезпечити захист інформаційних ресурсів і потоків від загроз несанкціонованого доступу до них.

Психологічна безпека – стан захищеності від негативного психологічного впливу працівників. Психологічна здатність працівників до стрев-факторів, його готовність протистояти негативним впливам є однією із складових психологічної безпеки.

Фізична безпека – стан захищеності життя і здоров’я окремих осіб від насильницьких злочинів. Ми вважаємо, що немає необхідності коментувати значення фізичної безпеки для працівників податкової міліції. Справа тут не лише в фізичній силі, здатності постояти за себе, а в умінні не допустити фізичного впливу, своєчасно розробити відповідну тактику поведінки.

Пожежна безпека – стан об’єктів податкової міліції, при якому заходи попередження пожеж та протипожежного захисту відповідним нормативним вимогам.

Всі перераховані підсистеми безпеки невід’ємно пов’язані між собою та в сукупності утворюють єдину систему безпеки службово-професійної діяльності. Це далеко не повний перелік, що складає систему безпеки, але і те, що вище перераховано показує необхідність професійного підходу до проблеми безпеки службово-професійної діяльності працівників податкової міліції.

Ще одне визначення безпеки наводиться в сучасній літературі (С.К. Делікатний, Ж.Ю. Половникова, П.Я.Пригунов). Під безпекою особи розуміється такий стан захищенності його життєво важливих інтересів від фізичного, психологічного або іншого насильницького посягання, що загрожує нанесення шкоди і яке дозволяє йому приймати рішення і здійснювати відповідні заходи захисту.

Проаналізувавши поняття безпеки необхыдно розглянути поняття особистої безпеки та її вплив на службово-професійну діяльність.

Числені факти злочинних зазіхань на життя і здоров’я працівників ОВС України під час виконання ними службових обов’язків (причому останні досить часто виступають безпосередньою ціллю нападу або ж перешкодою на шляху досягнення основної злочинної мети) потребують теоретичного аналізу і детальної розробки обгрунтованих науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення їх особистої безпеки. Між тим, проблема ця у сучасній спеціальній літературі практично не представлена, що зумовлює необхідність у визначенні та висвітленні її базових понять. Так, в сучасній літературі автори ( М.И.Дзлиев, Н.Н.Потрубач, В.Л.Манилов, Г.Г.Почепцов) наводять слідуюче визначення особистої безпеки: “Забезпечення індивідуальної (особистої) безпеки є відправною точкою в дослідженні та забезпеченні її інших рівнів – групової, суспільства, держави, національної, регіональної, та глобальної безпеки”.

Розвиваючи цю думку В.Т.Білоус, Н.Р. Нижник, Г.П.Ситник стверджують, що: „У сучасних умовах основним змістом безпеки все більше стає не тільки і не стільки захист держави та її державних інститутів, а людини й суспільства. На перший план вийшла проблема соціальної безпеки в широкому розумінні цього слова (соціально-економічної), іншими словами, безпеки особи, окремих груп населення, суспільства в цілому, тобто соціуму. Це означає, що першоосновою концепції національної безпеки повинні бути інтереси окремих особистостей, із яких витікають інтереси суспільства і держави.



Проблема особистої безпеки знаходить все більше відображення в сучасній літературі, так вчені Національної академії внутрішніх справ України (Г.О.Юхновець., В.Р.Андросюк., Л.І.Казміренко) дають визначення особистої безпеки: „Особиста безпека – це система організаційно-правових, фізичних і тактико-психологічних заходів, які дозволяють забезпечити збереження життя та здоров”я працівника ОВС і підтримувати високий рівень ефективності його професійних дій. Особиста безпека, перш за все, базується на достатньому рівні професійно-психологічної готовності працівника”.

Розглядаючи людину як особистість, необхідно враховувати, що в її структурі завжди взаємодіють два чинники: біологічний, тобто природний, спадковий, і соціальний, що придбаний у процесі спілкування, взаємодії з оточуючим світом. Той чи інший чинник повинен враховуватися при визначені критеріїв, які ставлять той чи інший напрям діяльності перед особистістю, що вибрала ту чи іншу професію.

Вивчаючи проблему забезпечення особистої безпеки працівника державної податкової служби України необхідно відзначити, що ця категорія набагато ширша, ніж поняття слів "робітник податкової міліції". За законом “Про державну податкову службу в Україні” до категорії “спеціаліст податкової служби” входить як інспектор податкової адміністрації, так і співробітник податкової міліції. На кожного з них покладено Законом України ряд притаманних лише йому завдань. До завдань, покладених на працівника податкової інспекції належить: здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб; роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків.

На співробітника податкової міліції покладаються слідуючі завдання: запобігання злочинним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, що ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Головними завданнями Державної податкової адміністрації України, згідно з Указом президента України від 22 серпня 1996року № 760/96 “ Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій” є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів, інших обов’язкових платежів, установлених законодавством; прийняття рішень щодо накладення фінансових санкцій та адміністративних штрафів на порушників податкового законодавства та забезпечення їх стягнення, захист інтересів держави в судових органах у справах, що стосуються сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів; прийняття нормативних та методичних документів з питань оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності на виконання відповідних законодавчих актів.

На сучасному етапі будівництва вітчизняної правової держави концептуальним є завдання органічного поєднання української національної ідеї з проблемами стабілізації , суттєвого оздоровлення економіки в умовах бурхливого розвитку підприємництва. Саме в процесі формування ринкової економіки необхідно створити ефективні механізми і належні умови для реалізації термінових економічних завдань. Перш за все, на увазі є правове забезпечення складної системи трудових прав громадян, де особлива увага приділялася б не тільки підприємницькій діяльності взагалі, але й справді безпечним умовам такої праці, її правовій охороні, в тому числі й заходами кримінально-правового впливу.

Забезпечення безпеки особистості в суспільстві є невід’ємною частиною прав людини, які гарантуються Конституцією і низкою законів, а також підзаконними нормативними актами, загальними та особистими правилами безпеки, діями державних та відомчих органів, фахівцями в сфері безпеки.

Конституція України оголосила людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищою соціальною цінністю, а її права і свободи – визначаючими зміст і мету діяльності держави. Але негативні явища так званого перехідного періоду в значною мірою заважали перетворенню в життя цих орієнтирів. Економічна криза, що затягнулась, соціальні проблеми, сплеск злочинності, особливо найбільш корисних і жорстоких її проявів, підірвали віру людей у законність та можливість захистити свої права та свободи.

Рівень безпеки особистості, що існує в суспільстві, є таким же загальним надбанням як рівень демократії, освіти, культури. Він не може бути підвищений водночас із введенням тієї чи іншої постанови Уряду, тому що залежить від багатьох факторів:історичного минулого народу; його менталітету; рівня розвитку економіки; рівня знань та добробуту людини; індивідуальних особливостей людини; психології поведінки людей в екстремальних і стресових ситуаціях.

Безпека людини є складовою частиною безпеки держави. Держава має дбати про безпеку своїх громадян. Тому перед нею стоїть надзвичайно важливе завдання - пов’язати та узгодити інтереси кожного громадянина з інтересами держави. Ці завдання, в повній мірі, покладаються на безпеку життєдіяльності.

Автори навчального посібника „Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях” О.І.Бабенко, О.М. Задорожна, Р.І.Черевко дають таке взначення безпеки життєдіяльності - це ступінь захисту людини від надзвичайної небезпеки, де під терміном “ небезпека” розуміється вплив на людину факторів, які можуть викликати відхилення стану його здоров’я від середньостатистичного значення. Природа цих факторів може бути пов’язана з низьким економічним рівнем життя, умовами праці та діяльності людини, рівнем забруднення навколишнього середовища, надзвичайними ситуаціями тощо.

Поруч з таким розумінням як безпека життєдіяльності, нам необхідно визначити і таку категорію як надзвичайна ситуація. Надзвичайна ситуація це порушення нормальних умов життя і діяльності на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Аналіз джерел небезпеки свідчить, що з одного боку, розвиток цивілізації – створення благ, нових комфортних умов, з іншого - це створення нових джерел небезпеки більш небезпечних, частіше у відкритій формі та постійно існуючих. Вірогідність ризику зіткнення людини з джерелом небезпеки має тенденцію на збільшення. При цьому небезпека зростає швидше, ніж протидія їй з боку людини. Усе це обумовлює необхідність створення безпечних умов життєдіяльності населення, прогнозування наслідків науково-технічного розвитку та прийняття в надзвичайних умовах правильних рішень, спрямованих на захист населення від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, злочинних посягань, протиправних дій тощо.

Важливе місце займає проблема особистої безпеки в професійно-службовій діяльності працівників податкової міліції. В ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що одним із завдань діяльності податкової міліції є: “запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні порушення”.

Так, Голова ДПА України М.Я. Азаров на одній із прес-конференції заявив, що: „Важливе значення мала якісна організація наступу на тіньову економіку. Пріоритетом для податкової міліції у 2001 році стало викриття і попередження найбільш небезпечних і кваліфікованих злочинів: відмивання грошей, незаконне відшкодування ПДВ, нелегальний обіг підакцизних товарів.

Вісім з десяти кримінальних справ, порушених у 2001 році (всього їх – 10000), стосувалися ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. У 225 справах суми ухилення становлять від мільйона до десятків мільйонів гривень. Як наслідок, за виявленими правопорушеннями та кримінальними справами податковою міліцією стягнуто до бюджетів та цільових фондів 4,4 млрд. грн. – на чверть більше ніж у 2000 році.

Податкова міліція сповна використала накопичений досвід викриття фіктивних фірм і попередження та викриття незаконного відшкодування ПДВ. Кожна десята кримінальна справа – саме у цій сфері. При цьому вдалося попередити незаконне відшкодування понад 800 млрд. грн. Припинено діяльність 4600 фіктивних фірм та 112 конвертаційних центрів. У 345 випадках працівники Департаменту боротьби з відмиванням грошей завадили ділкам – „пральникам” придбати валюту на загальну суму 2,2 млрд. грн”.

В сучасних умовах, коли багато суб’єктів підприємницької діяльності приховують свої прибутки та не сплачують податки, використовуючи при цьому будь-які протиправні методи, співробітники податкової міліції при розкритті і розслідуванні цих злочинів зустрічаються із сильною протидією. Це підтверджується тим, що за останній час багато працівники зазнали нападу: загинули, втратили своє здоров’я, стали інвалідами, або зазнали майнових збитків.

Згідно з статистичними даними правопорушень проти працівників ДПА України в 1997 році скоєно 149, в 1998 році – 205, в 1999 році – 141, в 2000 році – 180, в 2001 – 158. Про те, які протиправні дії були скоєні, свідчать дані, приведені в таблиці 1 (Див.: Додаток 1).

Проблема забезпечення безпеки працівників податкової служби стоїть дуже гостро. Розв’язання цієї проблеми більшою мірою залежить від самих працівників податкової міліції. Їх непідготовленість фізично і теоретично, байдужість про себе і своїх колег, байдуже ставлення до можливої безпеки, невміння прийняти вірне рішення в скрутній ситуації, невміння протидіяти злочинцю в різних ситуаціях приводить до небажаних наслідків. І навпаки, якщо працівник підготовлений, може правильно оцінити обстановку, здатний вміло застосувати прийоми самооборони або зброю, не розгубиться в складній екстремальній ситуації і може прийняти правильне рішення, то можна сказати, що він не потрапить в небажану ситуацію або вийде з неї з мінімальними втратами.

Проаналізувавши стан справ у діяльності податкової міліції, а також виходячи з актуальності цієї проблеми в сучасних умовах кафедрою, бойової та спеціальної фізичної підготовки факультету податкової міліції Академії державної податкової служби України було проведено наукове дослідження з відповідної теми: ”Безпека працівників податкової міліції”. Метою дослідження стало вивчення ситуацій, психологічної оцінки стану реальної загрози працівникам податкової служби як при виконанні службових обов’язків, так і поза службою, правова характеристика правомірності дій та підготовка методичних рекомендацій по практичним діям в складних ситуаціях, а саме: поняття особистої безпеки працівників податкової міліції; фактори і принципи безпеки; застосування заходів необхідної самооборони; особливості забезпечення особистої безпеки при виконанні службових обов’язків та поза службою; забезпечення особистої безпеки при проведенні спеціальних операцій в екстремальних ситуаціях мирного та воєнного часу; особиста безпека працівників підрозділів фізичного захисту при охороні фізичних осіб і по забезпеченню безпеки працівників податкової служби в їх професійній діяльності; застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу працівниками податкової міліції; прийняття рішення в стані ризику; психологічні аспекти забезпечення особистої безпеки співробітників податкової міліції; забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції та членів їх сімей у складних та екстремальних ситуаціях; надання долікарської допомоги працівникам податкової міліції та іншим особам, які цього потребують; правовий і соціальний захист працівників податкової міліції; відповідальність фахівців податкової міліції; інші.

Враховуючи важливість і актуальність проблеми забезпечення особистої безпеки в службовій діяльності співробітників податкової міліції доцільно включити до навчальних планів підготовки фахівців навчальну дисципліну “Особиста безпека працівника податкової міліції”.

Під час вивчення курсу “Особиста безпека працівника податкової міліції” особливу увагу необхідно приділяти особистій безпеці при виконанні службових обов’язків, затриманню злочинців в буденних ситуаціях та під час проведення спеціальних операцій, при охороні осіб підрозділами фізичного захисту, правовому регулюванню питань особистої безпеки. На спеціальних курсах або в рамках службової підготовки мають також вивчатися заходи безпеки працівника у разі стеження та переслідування підозрюваної особи, форми і засоби виживання при загрозі та захопленні його злочинцями, психологічна підготовка до дій в екстремальних ситуаціях.

Одним з вирішальних факторів особистої безпеки є психологічна підготовленість працівників податкової міліції, їх адаптація після стресових ситуацій. Адже можна знати практично і теоретично всі навички, відмінно відпрацювати ситуації та заняття, а при виникненні реальної загрози спасувати. Порушення чи втрата психічного здоров’я – це реальна передумова для виникнення негативної поведінки. В умовах стресових ситуацій та емоційно-психологічних перевантажень (це практично буває щодня) працівнику необхідно володіти хоча б найпростішими навичками психологічної самодіагностики і саморегуляції, щоб якісно вирішувати службові завдання.

Особливістю вивчення деяких тем може бути практичне моделювання екстремальних ситуацій, проведення оперативно-тактичних навчань, відпрацювання практичних навиків під час практики та стажування курсантів.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал