Поняття насильства в сім’ї, його види, причини та прояви. Національне та міжнародне законодавство



Скачати 90.47 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір90.47 Kb.
ТипЗакон
Поняття насильства в сім’ї, його види, причини та прояви. Національне та міжнародне законодавство.
Україна ратифікувала багато міжнародних договорів про права людини, зокрема Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенцію ООН проти тортур, Конвенцію ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок (CEDAW), Конвенцію ООН про права дитини, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод. Хоча всі ці договори захищають права чоловіків та жінок, лише в Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок є конкретні положення, що зобов’язують держави-учасниці ООН вживати заходів для захисту прав жінок. Цей договір є спеціалізованим і спрямованим на приділення додаткової уваги до проблем, які постають лише перед жінками або від яких страждають переважно жінки, зокрема домашнє насильство.
Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу із цими явищами1

Стаття 3. Визначення (витяг)

Для цілей цієї Конвенції:

а) «насильство стосовно жінок» розуміється як порушення прав людини й форма дискримінації стосовно жінок та означає всі акти насильства стосовно жінок за гендерною ознакою, результатом яких є або може бути фізична, сексуальна, психологічна або економічна шкода чи страждання стосовно жінок, у тому числі погрози таких дій, примус або свавільне позбавлення волі, незалежно від того, чи відбувається це в публічному або приватному житті;

b) «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому



самому місці, що й жертва, чи ні

Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»2

Стаття 1. Визначення термінів (витяг)

Насильство в сім’їбудь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Жертва насильства в сім'ї – член сім'ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї.

Члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти;особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Економічне насильствоумисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Психологічне насильство – насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Сексуальне насильствопротиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.

Фізичне насильствоумисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.




Виділяють такі причини, що призводять до насильства в сім’ї:

  • соціальні (напруження, конфлікти, насильство в суспільстві, пропагування в засобах масової інформації насильства як моделі поведінки);

  • економічні (матеріальні нестатки, відсутність гідних умов життя поряд із відсутністю умов для працевлаштування, заробляння грошей,економічна залежність, безробіття);

  • психологічні (стереотипи поведінки);

  • педагогічні (відсутність культури поведінки – правової, моральної, громадянської, естетичної, економічної, трудової);

  • соціально-педагогічні (відсутність усвідомленого батьківства,сімейних цінностей у суспільстві, позитивної моделі сімейного життя на засадах ґендерної рівності, сімейного виховання на основі прав дитини);

  • правові (ставлення до насильства як до внутрішньо сімейної проблеми, а не як до негативного суспільного явища, до членів сім’ї як до власності через відсутність правової свідомості);

  • політичні (прихильність до ґендерних стереотипів, недостатній пріоритет проблем сім’ї та ґендерної рівності, увага до материнства і дитинства, а не сім’ї в цілому, брак уваги до батьківства, чоловіків);

  • соціально-медичні (відсутність репродуктивної культури у населення,відповідального батьківства, системи сімейних лікарів, алкоголізм,наркоманія, агресія тощо);

  • фізіологічні та медичні (порушення гормонального фону, обміну речовин, швидкості реакцій, прийом збуджувальних ліків, хвороби нервової системи тощо).

Масштаби проблеми та стереотипи.


  • Про гостроту цієї проблеми для України свідчить як державна статистика, так і дані громадських організацій. За даними МВС України, кількість осіб, що перебувають на профілактичному обліку за вчинення насильства в сім'ї, щорічно зростає і наближається вже до 100 тис.

  • За даними ООН, кожна 3-я жінка у світі стикається із домашнім насильством, як правило фізичним чи сексуальним. 70% загиблих насильницькою смертю жінок були вбиті колишніми або нинішніми партнерами. ВООЗ констатує, що від 29% до 62% жінок, що страждають від насильства в сім’ї, не заявляють в поліцію. Рада Європи вважає, що 15-20% жінок в країнах колишнього СРСР страждають від насильства в сім’ї.


  • Міністерство соціальної політики:

  • До центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в 2013 р. надійшло 93 000 звернень від постраждалих від насильства в сім’ї. 9 місяців 2014 р. – 93 780 звернень до ЦСССДМ.



  • Міністерство внутрішніх справ України

  • У 2007 році правоохоронцями було прийнято 109 749 заяв про факти вчинення насильства в сім’ї, на облік за вчинення цього правопорушення поставлено 65 042 особи,

  • у 2008 році - 132 370 заяви та 66 119 осіб поставлено на облік;

  • у 2009 році – 143 430 заяви та 72 945 осіб поставлено на облік;

  • у 2010 році – 157 167 заяв та 81 135 осіб поставлено на облік;

  • у 2011 році – 162 766 заяв та 87 540 осіб поставлено на облік;

  • у 2012 році – 137 782 заяви та 82 962 особи поставлено на облік,

  • у 2013 році – 174 229 заяв та 95 466 осіб поставлено на облік.



  • В 95% випадків постраждалими були жінки, понад 91% осіб, які вчиняють насильство в сім’ї в Україні – чоловіки.

  • Протягом 2014 р. – прийнято 117 941 заяв

  • На облік поставлено – 77 709; з них жінки – 6 541, чоловіки – 70 977, діти – 191.

  • Захисних приписів – 6 411

  • Проходження корекційних програм – 5 274.



ОЗНАКИ, ЩО ПРИТАМАННІ ДІТЯМ, ЯКІ ТРИВАЛИЙ ЧАС ПОТЕРПАЮТЬ ВІД НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї


Тип насильства

Прояви


Фізичне

  • самокаліцтво (заподіяння дитиною травм самій собі);

  • крововиливи сітківки ока;

  • зсув суглобів, переломи кісток, гематоми;

  • забиті місця на тілі, сідницях або голові, які мають особливу форму предмета (наприклад, має форму пряжки ременя, долоні, лозини); рани і синці, різні за часом виникнення та/або у різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно), або незрозумілого походження;

  • сліди укусів людиною;

  • незвичні опіки (наприклад, цигаркою або розжареним посудом)


Сексуальне

  • знання термінології та жаргону, не властивого дітям;

  • висипи в паху, захворювання, що передаються статевим шляхом (для дітей молодшого та підліткового віку);

  • ознаки вагінального або анального проникнення стороннього тіла;

  • підліткова проституція;

  • вагітність (для підлітків);

  • сексуальні злочини серед неповнолітніх;

  • сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;

  • нерозбірлива та/або зухвала сексуальна поведінка;

  • уникнення контактів з однолітками, відсутність догляду за собою


Психологічне

  • замкненість;

  • демонстрація повної відсутності страху;

  • неврівноважена поведінка;

  • агресивність, схильність до нищення і насильства;

  • уповільнене мовлення, нездатність вчитися, відсутність загальновідомих знань, невміння читати, писати та рахувати;

  • надто висока зрілість та відповідальність у порівнянні зі звичайними для цього віку;

  • уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми;

  • занадто низька самооцінка;

  • тривожність;

  • намагання справити враження людини, що живе в злиднях;

  • демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому;

  • страх фізичного контакту;

  • депресія, спроби самогубства;

  • вживання алкоголю або наркотиків;

  • психосоматичні хвороби;

  • насильство щодо свійських тварин та до слабших істот загалом;

  • почуття провини за отримання фізичних ушкоджень


Види насильства в сім’ї:



Фізичне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• побиття;

• штовхання;

• ляпаси;

• спроби придушення;

• смикання волосся;

• викручування рук;

• кусання;

• хапання;

• катування;

• мордування.

Фізичне насильство в сім’ї може призвести до таких наслідків:

• смерті постраждалого;

• порушення фізичного чи психічного здоров’я;

• нанесення шкоди честі та гідності постраждалого члена сім’ї.



Сексуальне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• зґвалтування, у тому числі «зґвалтування у шлюбі»;

• примус до небажаних сексуальних контактів;

• сексуальні домагання;

• дії сексуального характеру по відношенню до дитини: розбещення дітей, втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою порнографією, тощо.

Психологічне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• словесних образ;

• погрози вбивством;

• погрози завдання каліцтва, травм, побиття;

переслідування;

• залякування;

• приниження.

Психологічне насильство в сім’ї може спричинити:

• емоційну невпевненість;

• нездатність захистити себе;

• шкоду психічному здоров’ю.


Економічне насильство в сім’ї має місце, коли здійснюється:

• умисне позбавлення члена сім’ї житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які жертва має передбачене законом право;

• знищення власності;

• пошкодження власності;

• підпал;

• проникнення в житло;

• обмеження (позбавлення) доступу до сімейного бюджету;

• економічна експлуатація.



Економічне насильство в сім’ї може призвести до:

• смерті постраждалого члена сім’ї;



• порушення фізичного чи психічного здоров’я.

1



2




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал