Положення про систему контролю якості навчального процесу Положення про контроль знань студентів Контроль якості викладання Додатки



Сторінка1/3
Дата конвертації17.02.2017
Розмір0.53 Mb.
ТипПоложення
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ОДЕСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор коледжу

_______Й.Й.Дидишко

«___»________20___р.


ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розглянуто та схвалено

на засіданні педагогічної

ради коледжу

Протокол №___

від «____» ________20___ р



Одеса -2015р.
ЗМІСТ

1 Положення про систему контролю якості навчального процесу……..3


2 Положення про контроль знань студентів………………………………7
3 Контроль якості викладання…………………………………………….21
4 Додатки……………………………………………………………………24

«Положення про систему контролю якості навчального процесу»



  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



«Положення про систему контролю якості навчального процесу» (далі – Положення) регламентує організаційні форми і складові системи контролю якості навчального процесу підготовки фахівців у Одеському коледжі транспортних технологій. Положення базується на засадах Закону «Про вищу освіту», «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», окремих внутрішніх положеннях.
Система контролю якості навчального процесу є організаційною формою, яка дозволяє виявляти факти, що негативно впливають на якість підготовки фахівців у ОКТТ, та своєчасно організовувати заходи, спрямовані на її підвищення.

  1. ОБ’ЄКТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

До об’єктів контролю якості навчального процесу належать:

  • готовність циклових комісій до навчального року;

  • дотримання розкладу навчальних занять;

  • якість проведення навчальних занять та контрольних заходів;

  • методичне забезпечення навчальних дисциплін;

  • рівень знань студентів.




  1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

3.1 Організація контролю готовності циклових комісій до навчального року
Метою проведення контролю готовності циклових комісій до навчального року є оцінка стану планування організаційно-методичної та виховної роботи.

Контроль проводиться заступником директора з навчальної роботи та методистом коледжу. У процесі контролю аналізується планування роботи за напрямами: організаційна робота, методична робота викладачів по наповненню навчально-методичного комплексу, методична робота викладачів з удосконалення форм і методів навчання і виховання, проведення відкритих занять і виховних годин, заходи під час чергування циклових комісій, графік проведення контрольних робіт, заходи з розвитку і модернізації навчально-технічної бази та ін.

Аналіз журналів планування та обліку роботи циклових комісій проводиться на першій нараді завідувачів відділеннями і голів циклових комісій при заступникові директора з навчальної роботи до 15 вересня.


3.2 Організація контролю дотримання розкладу навчальних занять

Метою проведення контролю є виявлення порушень розкладу проведення занять. Контроль дотримання розкладу навчальних занять проводиться навчальною частиною, цикловими комісіями.

Організацію контролю виконання розкладу занять здійснює заступник директора з навчальної роботи, голови циклових комісій. При цьому встановлюються такі нормативні показники періодичності контролю дотримання розкладу навчальних занять:


  • Заступник директора з навчальної роботи – не менше одного разу на тиждень;

  • Голови циклових комісій – постійно.

Про результати перевірок інформується заступник директора з навчальної роботи, диспетчер.

3.3 Організація контролю якості проведення занять та контрольних заходів

Завданнями контролю якості проведення занять та контрольних заходів (екзаменів та інших форм контролю навчальних досягнень студентів) є:


- встановлення відповідності змісту занять вимогам „ Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах ”, робочої програми;

- встановлення рівня підготовленості викладача до занять;


- наявності навчально-методичної документації;
- визначення теоретичного та методичного рівня викладання дисципліни.
Планування контролю якості проведення занять та контрольних заходів проводиться з урахуванням аналізу результатів екзаменаційних сесій, загальних показників якості успішності студентів, нарікань студентів тощо.
Контроль якості проведення занять та контрольних заходів здійснюється за допомогою:
- контрольних відвідувань занять (або екзаменів та інших форм контролю навчальних досягнень студентів) працівниками навчального відділу;

- завідувачами відділень, взаємовідвідуваннями занять;


- проведенням відкритих занять.
Для контролю якості проведення занять та контрольних заходів встановлюються такі нормативи періодичності:

  • заступник директора з навчальної роботи - відвідування не менше двох занять на тиждень;

  • завідувачі відділеннями - відвідування не менше одного заняття на тиждень;

  • взаємовідвідування занять – відвідування викладачами не менше п’яти за навчальний рік.

Проведення відкритих занять є обов'язковим з періодичністю один раз на два роки. Види та порядок проведення відкритих занять регулюється Положенням про відкриті заняття, розглянутому на засіданні методичної ради , протокол №2 від 20.11.2014р. та затвердженому Директором коледжу.

Графіки контролю складаються головами циклових комісій на початку кожного семестру навчального року за затвердженим розкладом, із зазначенням дати, виду, теми і місця проведення такого заняття, подаються до методичного кабінету.

Результати контролю якості проведення занять та контрольних заходів, оформляються в картках контролю та надаються для аналізу та контролю до методичного кабінету.

Результати контролю якості проведення занять, що відвідані викладачами циклової комісії та колегами, описуються в індивідуальних планах викладачів.



4 ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН

Метою контролю методичного забезпечення є встановлення відповідності забезпечення дисциплін навчально-методичною літературою, що відповідають чинним нормативам (ліцензійним та акредитаційним умовам МОН України, вимогам внутрішніх документів коледжу).

Контроль методичного забезпечення здійснюється цикловими комісіями на початку навчального року, розглядається та затверджується на першому засіданні циклової комісії у вересні.

Навчальний відділ здійснює контроль за методичним забезпеченням дисциплін упродовж року.

За окремим планом роботи методичної комісії продовж року аналіз методичного забезпечення проводять викладачі-члени організаційно-методичної комісії та результати заслуховується на відповідній педраді.

Контроль здійснюється шляхом аналізу:

- наявності робочих програм, методичних вказівок до самостійної роботи студентів, до практичних (семінарських, лабораторних) занять, контрольних робіт заочників, методичних рекомендацій до курсових робіт (проектів), до дипломного проектування відповідно до чинного робочого навчального плану;

- стану забезпеченості навчальних дисциплін літературою за кількісними нормативними показниками з урахуванням фактичного контингенту студентів;

- ефективності використання наявної навчально-методичної літератури, та відповідає внутрішньому положенню «Про головні завдання і зміст діяльності коледжу»(Протокол №2 від 18.12.2013).

Результати контролю щорічно не пізніше червня місяця розглядаються на засіданнях комісії по підведенню підсумків роботи викладачів та циклових комісій.



  1. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Метою контролю рівня знань студентів є виявлення рівня відповідності набутих студентами знань та вмінь навчальним програмам дисциплін, освітнім стандартам, виявлення залишкових знань.

Контроль рівня знань студентів здійснюється на рівні циклової комісії, коледжу, директора коледжу.

Організація контролю повинна відповідати:


  • контролю поточної успішності студентів;

  • підсумкового контролю;

  • контролю залишкових знань;
    За підсумками проведення контролю знань студентів цикловими комісіями проводиться його детальний аналіз, результати якого розглядаються на засіданнях циклових комісій за напрямами підготовки (спеціальностями), засіданнях завідувачів відділеннями, голів циклових комісій при заступникові директора з навчальної роботи, засіданнях педагогічної ради коледжу.


«Положення про контроль знань студентів»
ВСТУП

Посилення уваги до проблеми контролю занять викликано не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, але і потягом до удосконалення всієї системи навчання. Перевірка і оцінка знань виконують шість функцій: контрольну, навчальну, виховну, організаторську, розвиваючу і методичну

Система навчання у вищій школі - багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль знань, тобто організація зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Ця проблема особливо актуальна у наш час у зв'язку з тим, що вся система вищої освіти в Україні підлягає повній організаційній перебудові.

2 ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінювання навчальних досягнень студентів проводиться за 12-тибальною шкалою оцінювання, в основу якої покладено орієнтири чотирьох рівнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень – початковий. Відповідь студента (студентки) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Студент (студентка) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Студент (студентка) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущенні помилки. Відповідь студента (студентки) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання студента (студентки) є глибокими, міцними, системними; студент (студентка) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльності позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. (Додаток А)

3 ФУНКЦІЇ, ВИДИ, ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

 Розрізняють такі функції контролю:

–   контролююча (контроль дає інформацію про рівень здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів);

–  освітня (у процесі контролю викладач стежить за навчальною діяльністю студентів, виявляє її результати);

–   діагностична (викладач виявляє успіхи і недоліки в знаннях, встановлює причини недоліків, визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності);

–    виховна (систематичний контроль і оцінка успішності, залучення студентів до взаємоконтролю і самоконтролю, сприяє вихованню у них таких моральних рис, як дисциплінованість, наполегливість, відповідальність, працьовитість, принциповість, справедливість і т.п.);

–    розвивальна (обґрунтована оцінка, самооцінка і взаємооцінка сприяє розвитку у студентів логічного мислення, пам'яті, мовлення, уміння аналізувати, порівнювати тощо);

–    стимулююча (добре вмотивована і справедлива оцінка успішності є важливим стимулом у навчанні);

–    прогностична (дані контролю використовуються для прогнозування можливих результатів навчання, шляхів поліпшення роботи викладача).

За місцем у навчальному процесі розглядають такі види контролю:

–   поточний – в процесі вивчення нового матеріалу для виявлення якості засвоєння студентами знань і умінь з метою їх корекції продовж навчального семестру;

–    підсумковий – наприкінці вивчення окремої теми, розділу, навчального семестру, року, при закінченні курсу;



Взаємоконтроль – взаємна перевірка студентами усних, письмових та інших завдань.

Самоконтроль – самостійна перевірка та оцінювання завдань студентами.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів здійснюється у таких формах:

–   фронтальна (фронтальне опитування) – система питань до всієї групи;

–   групова – використовується у тих випадках, коли перевіряється виконання групового завдання;

–    індивідуальна (індивідуальне опитування) – ґрунтовне ознайомлення із знаннями, уміннями і навичками одного студента; при індивідуальному опитуванні викладач концентрує свою увагу на студентові, який відповідає;

–  комбінована (ущільнене опитування) – поєднання фронтального опитування з індивідуальним: кілька студентів виконують індивідуальні завдання біля дошки чи на місцях, з рештою проводиться фронтальне опитування.



Методи контролю і самоконтролю дають можливість перевірити рівень засвоєння студентами знань, сформованості вмінь і навичок.

Методи усного контролю включають: індивідуальне опитування, залік, екзамен, програмований контроль, усний самоконтроль.

Методи письмового контролю – це контрольні роботи, твори, диктанти, тестовий контроль, письмовий самоконтроль, письмові заліки й екзамени, курсовий та дипломний проект (робота).

Методи лабораторного та практичного контролю, застосовуються для перевірки вмінь користуватися приладами, проводити досліди, розв'язувати експериментальні задачі.

Програмований контроль передбачає виконання програмованих завдань на комп'ютері.

В коледжі проводиться два види контролю знань студентів: поточний і підсумковий.



Поточний контроль

Мета поточного контролю - є стимул та допомога студентам самостійно і систематично вивчати всі навчальні дисципліни. Поточний контроль застосовується при проведенні лекцій, семінарів, лабораторних і практичних занять.



Контроль на лекції може здійснюватись:

  • усно (на початку лекції з метою актуалізації опорних знань);

  • письмово (із застосуванням тестових завдань для встановлення ступеня засвоєння матеріалу);

  • письмово або усно в кінці лекції для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції на етапі зворотного зв’язку.

Час контролю на лекції повинен бути незначним у порівнянні із загальним обсягом.

Контроль на семінарах.

Для оцінювання знань студентів з матеріалу семінарського заняття контроль може застосовуватися у таких формах:



  • вибіркове і фронтальне усне опитування;

  • тестове письмове і усне опитування;

  • опитування окремих студентів біля дошки;

  • диктанти;

  • письмові контрольні роботи (до 40-а хвилин );

  • оцінка виконання домашніх завдань;

  • оцінка знань, отриманих самостійно;

  • оцінка якості конспекту;

  • оцінка рефератів;

  • оцінка активності студента, уточнень, доповнень попередніх відповідей тощо.

Доцільно на етапі письмового контролю семінарського заняття включати тестові завдання, розроблені за тією ж методикою, що і завдання для контрольних робіт за темами, комплексних контрольних робіт і письмових екзаменів. Методику розробки тестових завдань викладена в Положенні про оцінку рівня знань студентів методом педагогічного тестування.

Контроль на лабораторних і практичних заняттях проводиться у таких формах:

  • на початку заняття у вигляді вибіркового усного опитування або за тестами вихідного контролю з метою з'ясування готовності

студентів до виконання завдань лабораторної або практичної роботи;

  • після виконання завдань лабораторної або практичної роботи шляхом розв'язання проблемних питань письмово, розроблених у декількох варіантах (відповіді на проблемні питання можна включити в звіт про виконання роботи замість висновків);

  • протягом заняття у вигляді спостережень за роботою кожного студента;

  • перевірка індивідуальних звітів з виконаної роботи.

Підсумкова оцінка з лабораторного заняття виставляється на підставі вище перелічених форм контролю.

Підсумкові оцінки, отримані студентами за виконання лабораторних або практичних робіт, враховуються при виставленні семестрової оцінки з даної навчальної дисципліни.



Директорська контрольна робота (ДКР).

Директорський контроль якості навчання здійснюється з метою визначення глибини і міцності засвоєння студентами навчального матеріалу та об'єктивності оцінки викладачами їх знань.



Порядок проведення ДКР.

    • Контроль проводиться за семестровим графіком не більш одного разу на рік з даної дисципліни. Для складання графіка з врахуванням черговості голови циклових комісій складають графіки виконання ДКР, а методист складає таблицю обліку ДКР, які пройшли директорський контроль.

    • Перед проведенням ДКР видається наказ з вказуванням:

  • які групи залучаються;

  • за якими темами і навчальними дисциплінами;

  • хто розробляє документацію і дата її затвердження;

  • хто з представників директора буде присутнім на ДКР.

    • Виконання ДКР здійснюється за індивідуальними завданнями з критеріями оцінювання, які затверджує голова циклової комісії. Завдання повинні бути диференційованими і максимально охоплювати навчальний матеріал.

    • Використовувати конспекти та інші навчальні посібники на ДКР забороняється.

    • Оформлення титульних листів, завдання та аналіз виконання ДКР оформляються у відповідності до додатків Б, В.

    • Студенти виконують ДКР на листах учнівських зошитів. На першій сторінці в лівому верхньому куті має бути штамп коледжу, в правому верхньому куті - номер варіанту. На кожній сторінці повинні бути поля.

    • При перевірці ДКР, помилки тільки підкреслюються. Бали за кожну відповідь виставляються окремо на полях.

    • На першій сторінці ДКР, яку виконав студент, необхідно ставити отримані бали і оцінку у відповідності до критеріїв оцінювання. Наприкінці – підпис перевіряючого викладача.

    • Перевірка виконання ДКР здійснюється викладачем в присутності представника директора.

    • Зберігаються ДКР протягом навчального року в методичному кабінеті.

Підсумковий контроль

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих етапах.

Підсумковий контроль включає: контроль за навчальними темами, контроль виконання курсових проектів і робіт, контроль знань і умінь, отриманих при проходженні виробничої практики, семестровий контроль і державну підсумкову атестацію. Норми проведення державної атестації, виробничої практики, виконання курсових проектів відображені в окремих документах.



Контрольна робота за темами, розділами

Контроль за темами, розділами - це контроль знань студентів після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять, який проводиться у формі письмових контрольних робіт.



  1. Кількість та зміст контрольних робіт (далі КР) визначається робочою програмою.

  2. При встановленні кількості КР враховується тижневе навантаження студентів.

  3. Зміст КР розглядається та погоджується на засіданні циклової комісії.

  4. На кожну КР має бути відповідна рецензія, яка може бути складена головою обласної методичної комісії відповідної дисципліни, фахівцем вищої кваліфікаційної категорії іншого навчального закладу, в окремих випадках - викладачем вищої кваліфікаційної категорії іншої циклової комісії коледжу.

  5. Циклові комісії складають семестрові графіки виконання КР. Графіки містяться в журналах планування та обліку роботи циклової комісії.

  6. У разі відсутності студента або у разі отримання незадовільного балу, студенту пропонується виконання варіанту КР в термін, який встановлений викладачем.

  7. В журналі навчальних занять робиться запис: «Контрольна робота №». На лівій сторінці журналу після графи з датою, залишається графа без дати для відповідного балу.

  8. Час проведення КР - дві академічні години.

  9. Виконання КР здійснюється за індивідуальним завданням з критерієм оцінювання, які затверджує голова циклової комісії. Завдання повинні бути трьохрівневими, диференційованими і максимально охоплювати навчальний матеріал.

  10. Використовувати конспекти та інші навчальні посібники на КР забороняється.

  11. Титульні листи завдань для КР оформляються у відповідності до додатку Г.

  12. Студенти виконують КР на листах учнівських зошитів.

• При перевірці КР, помилки підкреслюються. Бали за кожну відповідь виставляються окремо на полях.

• Контрольні роботи зберігаються викладачем протягом навчального року та знищуються комісією у вересні наступного навчального року про що складається акт.



Проміжний контроль.

Протягом семестру з усіх навчальних дисциплін проводиться проміжний контроль.

Проміжний контроль з навчальної дисципліни проводиться один раз на семестр. Такий контроль передбачає виставлення підсумкової оцінки на підставі поточних оцінок, отриманих студентом за виконання визначених викладачем обов’язкових видів навчальної діяльності з навчальної теми, декількох тем, розділу (виконання лабораторно-практичних робіт, оцінок, отриманих на семінарських заняттях, за виконання контрольних, самостійних робіт, тестів, рефератів, завдань самостійної роботи студентів та інших).

З метою забезпечення об’єктивності в оцінюванні, усунення двозначності у трактуванні норм виставлення оцінок враховується динаміка діяльності студента протягом періоду оцінювання: при позитивній динаміці – округлення за математичними правилами до більшого (3,5- 4), а при негативній динаміці – до меншого цілого (3,5 – 3).

Терміни проведення проміжного контролю: в 1-му семестрі – на 1 грудня, в 2-му семестрі – на 1 квітня.

Проміжний контроль виставляється в окрему колонку без дати і не коригується.



Семестровий контроль.

Семестровий контроль здійснюється у формі диференційованого заліку або семестрового екзамену. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за дванадцятибальною шкалою.

Періодичність, термін і форми проведення підсумкових контрольних заходів визначаються робочими навчальними планами і робочими програмами навчальних дисциплін.

Контроль за виконанням і результатами контролю знань здійснюють: заступник директора з навчальної роботи, завідувачі відділеннями і методист коледжу.

Диференційований залік - це форма підсумкового контролю за семестр, що полягає в оцінюванні знань студентів на підставі результатів виконання ними завдань під час лекційних, семінарських занять, оцінок за контрольні роботи, на підставі результатів виконання графічних, розрахункових завдань, завдань на практичних і лабораторних заняттях, а також виконання ККР. Диференційований залік не передбачає присутність студентів.

Курсовий проект, курсова робота та підсумок виробничо-технологічної практики оформляються окремою відомістю як диференці-йований залік.

Державна підсумкова атестація

Державна підсумкова атестація студентів коледжу - це форма контролю за відповідністю освітнього рівня студентів навчальним програмам. Атестація проводиться відповідно до Положення про державну підсумкова атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють

підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України №675 від 07.07.2010 р.

Зміст, форми, терміни атестації, перелік предметів, з яких здійснюється атестація, визначається навчальними планами підготовки молодших спеціалістів, які погоджуються з Міністерством освіти і науки України.

Семестровий екзамен.

На семестровому екзамені відбувається письмовий або усний контроль засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої дисципліни за семестр.



Допуск до семестрових екзаменів.

  • Допуск до екзаменів здійснює завідувач відділенням;

  • до семестрових екзаменів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок з диференційованих заліків і академічної заборгованості за попередню екзаменаційну сесію;

  • допускається складання екзаменів в інші терміни у зв'язку з поважними причинами за погодженням із завідувачем відділенням і з директором коледжу;

  • для допуску до екзаменів завідувачі відділеннями отримують навчальні журнали від кураторів академічних груп в останній день семестру з виставленими підсумковими оцінками за всіма дисциплінами;

  • куратори академічних груп відповідають за наявність семестрових оцінок за всіма дисциплінами.

Порядок підготовки до семестрових екзаменів.

  • Тривалість та термін екзаменаційної сесії визначається робочим навчальним планом;

  • форма проведення екзамену за дисциплінами письмова та усна установлюється цикловою комісією, погоджується з методичною радою і на початку семестру доводиться до відома студентів;

  • розклад екзаменів і графік ліквідування заборгованості розробляється навчальною частиною і доводиться до відома студентів не пізніше як за десять днів до початку екзаменаційної сесії;

  • екзамен проводиться в об'ємі вивченого матеріалу не більш, як за два семестри;

  • перерва між екзаменами повинна становити не менше 2-х днів;

  • час і місце проведення екзамену дозволяється змінювати тільки за погодженням із заступником директора з навчальної роботи;

  • кількість білетів і варіантів завдань для письмового екзамену повинно бути не менш числа студентів в групі. Для паралельних

груп складаються окремі білети і завдання для письмових екзаменів;

  • екзаменаційні білети і завдання для письмових екзаменів розробляються на один рік і затверджуються цикловою комісією не пізніше двох тижнів до сесії;

  • екзаменаційні білети і завдання для письмових екзаменів діють в термін функціонування робочої програми;

  • студенти повинні бути ознайомлені з переліком питань до екзаменів не пізніше місяця до початку екзаменаційної сесії;

  • перед кожним екзаменом обов'язково проводиться консультація.
    Порядок проведення екзаменів.

  • Викладач особисто отримує екзаменаційну відомість у завідувача відділенням в день проведення екзамену;

  • при проведенні письмового екзамену академічна група поділяється на дві підгрупи, які складають екзамен одна за другою;

  • під час усного екзамену в аудиторії може знаходитись не більше 5 студентів;

  • присутність на екзамені сторонніх осіб без дозволу директора не допускається;

  • після відповіді на запитання білета студенту можуть бути запропоновані додаткові запитання в рамках матеріалу, винесеного на екзамен;

  • письмові роботи виконуються на папері зі штампом коледжу і зберігаються викладачем протягом одного року;

  • студент, який складає екзамен, може користуватись довідковою літературою, таблицями, макетами та іншими наочними посібниками, які не мають методик проведення розрахунків, або короткого викладу процесів і явищ;

  • якщо студент не з'явився на екзамен, в екзаменаційній відомості викладачем робиться відмітка „не з'явився". Якщо студент не з'явився на екзамен без поважних причин, завідувач відділенням виставляє йому оцінку „незадовільно";

  • перескладання екзаменів з метою підвищення оцінки не допускається;

  • після завершення навчання перескладання семестрових екзаменів для підвищення оцінки нормативно не регламентується, але в

окремих випадках може мати місце перескладання не більш з двох предметів з дозволу директора коледжу;

  • при проведенні усних екзаменів для відповіді на кожного студента передбачається одна третина академічної години;

  • на проведення письмових екзаменів передбачається час не більше чотирьох академічних годин на підгрупу, одної академічної години на диктант;

  • оцінки, в тому числі і незадовільні, заносяться викладачем в екзаменаційну відомість і в залікову книжку.

Ліквідація заборгованості за результатами екзамену.

  • Якщо студент отримав під час екзаменаційної сесії більше двох незадовільних оцінок, він підлягає відрахуванню з коледжу;

  • студенти, які під час сесії не склали екзамени з однієї або двох дисциплін, повинні ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Як виняток, директор коледжу може продовжити термін ліквідації академзаборгованості, якщо є поважні причини;

  • повторне складання екзамену допускається не більше двох разів: перший - викладачеві, другий - комісії, яка створюється завідувачем відділенням;

  • на ліквідацію заборгованості завідувач відділенням видає викладачеві індивідуальну відомість для кожного студента (Додаток Д);

  • дозвіл на перескладання фіксується завідувачем відділенням в книзі обліку видачі відомостей для ліквідації заборгованостей.

Завідувачі відділеннями ведуть журнал обліку успішності студентів, де фіксуються результати екзаменів, диференційованих заліків та виконання студентами інших видів навчальної роботи: навчальних і виробничих практик, курсових проектів (робіт), інших завдань протягом усього терміну навчання.

Ці дані подаються до навчальної частини коледжу і Державної кваліфікаційної комісії під час проведення державної атестації студентів-випускників коледжу.



ДОДАТОК А


Рівні навчальних досягнень


Бали


Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів


І.Початковий



1

Студент розрізняє об’єкти вивчення.

2

Студент відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення.

3

Студент відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою викладача виконує елементарні завдання.


ІІ. Середній



4

Студент з допомогою викладача відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію.

5

Студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.

6

Студент виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосувати знання при виконанні завдань за зразком.


ІІІ. Достатній

7

Студент правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії.

8

Знання студента є достатнім, він застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежить між явищами, фактами, робити висновки. Відповідь його логічна, хоч і має неточності.

9

Студент добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.


ІV. Високий

10

Студент має повні, глибокі знання, здатний використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.

11

Студент має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми.

12

Студент має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

ДОДАТОК Б


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал