Положення про організацію освітнього процесу у київському дЕржавному інституті декоративно-прикладного мистецтва І дизайну імені михайла бойчука ухвалено



Сторінка2/7
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.11 Mb.
ТипПоложення
1   2   3   4   5   6   7

7. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

ТА ВИДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
7.1.Освітній процес в інституті здійснюється за кредитно-модульноюсистемою. При встановленні кількості модулів враховується кількість годин у семестрі, виділена на опанування змісту дисципліни; у осінньому семестрі – не менше 2-х змістових модулів, у весняному семестрі – не менше 3-х змістових модулів.

Принципами модульного навчання є розподіл програми навчальної дисципліни визначеного циклу чи підготовки окремого навчального предмета на блоки та модулі.



Блок – обґрунтована і методично організована частина навчальної дисципліни чи сукупності навчальних дисциплін, що забезпечує досягнення однорідних узагальнених цілей конкретного предмета навчання.

Модуль – частина блоку, засвоєння якої є предметом обов’язкової оцінки відповідно до цілей навчальних тем, що складають цей модуль. Це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними засобами навчального процесу.

Змістовий модуль– це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності до певного навчального об’єкта. Він може охоплювати окремі модулі (теми) аудиторної та самостійної роботи. Кожен змістовий модуль повинен бути оцінений. Змістові модулі, об’єднані в блоки, являють собою розділи навчальних дисциплін.

Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

7.2.Освітній процес в інституті здійснюється за такими формами: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи, державна атестація студента (захист дипломних робіт (проектів в Екзаменаційній комісії).

7.3. Основні види навчальних занять в інституті:

-лекція;

- семінарське заняття;

- практичне заняття;

- індивідуальне заняття;

- консультація

7.4. Лекція це основна форма проведення навчальних занять, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Навчальна лекція– це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом (робочим навчальним планом), а його тематика– робочою навчальною програмою навчальної дисципліни.

Лекції проводяться лекторами-професорами, доцентами, старшими викладачамиа також, в окремих випадках, іншими висококваліфікованими фахівцями, які мають значний досвід наукової, науково-методичної та практичної діяльності.

Лекційні потоки, як правило, формуються із студентів певного курсу одного напряму підготовки (спеціальності). У необхідних випадках за рішенням ректора інституту кілька лекційних потоків можуть об'єднуватися в один або, навпаки, великі потоки можуть бути поділені на менші.

Викладач, якому доручено читання курсу лекцій, перед початком навчального року (семестру) подає на кафедру конспект лекцій (в окремих випадках анотований тематичний план) лекційного курсу, контрольні завдання для проведення передбаченого навчальним планом проміжного та підсумкового контролю, інші методичні матеріали, які забезпечують реалізацію робочої навчальної програми.

Лектор зобов'язаний дотримуватись робочої навчальної програми щодо тематики і концептуальних основ змісту лекційних занять. Він вільний у виборі форм, методів і засобів донесення навчального матеріалу студентам.

7.5.Практичне заняття– форма навчального заняття, що передбачає організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формування вмінь і навичок їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань.

Основна дидактична мета практичного заняття– розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Перелік тем і зміст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.

Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів.

Практичне заняття проводиться, як правило, з академічною группоюв спеціально обладнаних аудиторіях, навчальних майстернях. Кількісний склад навчальних груп для проведення практичних занять мистецько-творчого спрямування визначається навчальною програмою дисципліни або рішенням ректора інституту.

В разі необхідності практичні заняття можуть проводитись на базі підприємств, установ, інших ВНЗ та музеїв.

Якість підготовки студентів до практичного заняття із соціально-гуманітарних, психолого-педагогічних та загальноосвітніх дисциплін, їх участь у розв'язуванні практичних завдань оцінюються викладачем при проведенні атестації з певного змістовного модуля даної навчальної дисципліни та враховуються при виставленні підсумкової оцінки з цієї навчальної дисципліни.

Практичні творчі роботи студентів з фахових навчальних дисциплін і дисциплін спеціалізацій експонуються в приміщеннях інституту для екзаменаційних переглядів,обговорюються та оцінюються кафедрою під час поетапного модульного контролю та вченоюрадою інституту при підсумковій атестації. З кращих робіт формується методичний і виставковий фонд кафедр.

7.6.Семінарське заняття– форма навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди (просемінар), рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій. Особливим видом семінарського заняття є спецсемінар, що практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі.

Проведення семінарського заняття передбачає обов'язкове підведення викладачем підсумків обговорення теми та оцінювання участі в ньому студентів.

Участь студентів у семінарських заняттях враховується при виставленні підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни.

Семінари сприяють розвиткові творчої самостійності студентів, поглиблюють їх інтерес до науки і наукових досліджень, виховують педагогічний такт, розвивають культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.

7.7.Індивідуальне заняття–форма організації освітнього процесу, що передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

Індивідуальні заняття проводяться, як правило, у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студента, або включаються до розкладу аудиторних занять відповідного семестру.

Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам.

Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком, затвердженим завідувачем кафедри та деканом факультету. Контроль за дотриманням графіка покладається на деканат факультету.

Години, заплановані для проведення індивідуальних занять, записуються до індивідуального плану роботи викладача в розділі «Навчальна робота».

7.8.Консультація–форма навчального індивідуального заняття, під час якої студент отримує від викладача відповіді на окремі теоретичні чи практичні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації протягом семестру (поточні консультації, семестрові) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком кафедр. Проведені консультації фіксуються в спеціальному журналі обліку проведення консультацій, який зберігається на кафедрі.

Кількість годин на проведення консультацій фіксується в індивідуальному плані роботи викладача. Обсяг часу на проведення консультацій визначається відповідно до Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботинауково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджених наказом МОН України від 07.08.2002 № 450.

Консультація може бути індивідуальною або проводитись для академічної групи чи потоку студентів. Це залежить від того, чи консультує викладач студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань (курсового та дипломного проекту (роботи)), чи з теоретичних питань навчальної дисципліни або певних аспектів їх практичного застосування. Форма проведення консультацій визначається кафедрами.

7.9.Індивідуальне завдання є однією із форм організації навчання, що має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До індивідуальних завдань відносяться реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах і спеціальностях.

Індивідуальні завдання є обов’язковим видом самостійної роботи студентів-заочників. Вони виконуються згідно з робочим навчальним планом та робочою навчальною програмою дисципліни.

Строк виконання індивідуальних проектних завдань встановлюється до початку наступної сесії.

Завдання до виконання індивідуальних завдань видаються студентам факультету заочної форми навчання на попереднійнастановній сесії.

Результати перевірених індивідуальних проектних завдань оцінюються за вимогами європейської модульної системи і фіксуються у відомості встановленого в інституті зразка.

Невиконання студентом до початку сесії визначених навчальним планом індивідуальних проектних завдань виключає можливість участі його в заліково-екзаменаційній сесії.

7.9.1.Курсовий проект (робота) є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології.

За час навчання в інституті кожний студент виконує 2–3 курсові проекти (роботи) з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

Тематика курсових проектів (робіт) визначається кафедрами відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною із вирішенням практичних фахових завдань.

Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми.

Порядок затвердження тем курсових проектів (робіт) та їх керівників визначається наказом ректора інституту.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється професорами, доцентами і старшими викладачами та іншими фахівцями, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри, у тому числі керівника курсового проекту (роботи).

Якість виконання курсового проекту (роботи) та результати його захисту оцінюються за національною чотирибальною шкалою «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»та за 100-бальною шкалою ЄКТС.

Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі протягом одного року.

7.9.2.Дипломна (кваліфікаційна) робота– це індивідуальне завдання науково-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке студент виконує на завершальному етапі фахової підготовки і яке є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння застосовувати їх при вирішення конкретних наукових, творчих, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань. Для перевірки якості виконання студентом всіх етапів індивідуального завдання викладач планує і дотримується графіка виконання індивідуальних занять.

Тематика дипломних проектів (робіт) визначається випусковими кафедрами.

Керівниками науково-дослідної частини дипломних проектів(робіт) призначаються з числа професорів і доцентів, практичної частини найбільш кваліфіковані і досвідчені викладачів.



У випадках, коли дипломний проект (робота) має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані спеціалісти відповідної галузі.

Студентам надається право запропонувати свою тему дипломного проекту (роботи) з обгрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують розробку виконаного студентом курсового проекту (роботи), або які безпосередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

Науково-методична робота та організаційні заходи, пов’язані з порядком виконання дипломних робіт (проектів) таїх захистув Екзаменаційній комісії здійснюються відповідно до «Положенняпро порядок створення, організацію роботи і функціонування Екзаменаційної комісії»,«Положенняпро організацію виконання та захист дипломних робіт (проектів)».

Дипломні проекти (роботи) зберігаються в приміщенні сховища музею інституту протягом п'яти років. Порядок обліку, умови зберігання, відповідальних осіб визначає «Положення про зберігання і використання дипломних проектів (робіт)».



Після закінчення термінів зберігання зазначені проекти (роботи) знищуються, про що складається відповідний документ (акт).

Відгуки керівника та рецензії на дипломні роботи (проекти) зберігаються на кафедрах протягом 2 років.

7.10.Індивідуальний графік навчаннянадається за медичними показниками студентам старших курсів або студентам молодших курсів, що протягом навчання на попередніх курсах виявили високий ступінь успішності опанування навчального матеріалу та сумлінне ставлення до занять. Для оформлення індивідуального графіка студент має подати заяву до декана факультету, і в разі позитивного вирішення питання, сформувати із кожним із викладачів графік поточного контролю, який підписується студентом, викладачем та завідувачем кафедри. Лише наявність повного обсягу сформованої документації про умови виконання студентом індивідуального графіка дають підстави для формування наказу по факультету, що є офіційним документом для подальшого навчання студента за означеним індивідуальним графіком.

7.11. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом (робочим навчальним планом) і повинен у навчальному році становити не менше 1/3 та не більше1/2 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.

Зміст самостійної роботи над конкретною навчальною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Предметом самостійної роботи студента можуть бути: опрацювання лекційного матеріалу; підготовка до практичних, семінарських занять; підготовка до складання екзаменів, контрольних робіт, тестування, підготовка рефератів; виконання індивідуальних завдань; виконання курсових робіт; опрацювання окремих тем змістовних модулів, робота з Інтернет-ресурсами тощо.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова, фахова монографічна література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо).

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці інституту, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

При організації самостійної роботи студентів з використанням унікального обладнання та устаткування, складних систем доступу до інформації (комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування) тощо можлива, а іноді й необхідна, співпраця студента за участю викладача або іншого фахівця інституту.

Матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Інститут повинен створити студенту всі умови, необхідні для успішної самостійної навчальної праці, а також надавати йому потрібні для цього методичні засоби (навчальну літературу, лабораторне обладнання й устаткування, електронно-обчислювальну техніку тощо).

7.12.Контрольні роботи є обов’язковим видом самостійної роботи студентів-заочників. Вони можуть бути аудиторні або домашні (розрахункові роботи, реферати, есе, доповіді з конкретних проблем тощо).

Контрольні роботи виконуються згідно з робочим навчальним планом таробочою навчальною програмою.

Строк виконання домашніх контрольних робіт встановлюється до початку наступної сесії.

Завдання до виконання контрольних робіт видаються студентам ФЗФН на попередній сесії.

Результати перевірених домашніх та аудиторних контрольних робіт оцінюються за вимогами європейської модульної системи і фіксуються у відомості встановленого в інституті зразка.

Невиконання студентом до початку сесії визначених навчальним планом контрольних робіт виключає можливість участі його в заліково-екзаменаційнійсесії.


8.ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ
8.1.Практика студентів інституту є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців за освітніми рівнями«бакалавр» та «спеціаліст», початковою ланкою в системі їх практичної підготовки до самостійної творчої роботиі проводитися на оснащених відповідним чином базах практики відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців,профілю спеціальності та укладених угод.

Практика організовується відповідно до Положення про проведення практики, методичних рекомендацій щодо організації і проведення практики студентів І - ІV курсів освітнього ступеня «бакалавр» та 1-го року навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», графіка освітнього процесу згідно з навчальними планами, наскрізними програмами практики та розробленими на їх основі робочими програмами відповідних видів практики.

Дидактичною метою практичної підготовки студентів є оволодіння ними навичками, вміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності, сучасними методами і формами організації праці у відповідній галузі народного господарства чи науки, формування вмінь і надбання практичних навичок самостійного виконання професійних завдань.

8.2.Практика передбачає наступність зв’язків із змістом навчального матеріалу, опанованого студентами протягом навчального року (проводиться після 2, 4, 6, 7-го семестрів і після 2-го семестру навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст»).

За змістом і метою практики поділяють на навчальні, виробничі й переддипломні. Перелік усіх видів практик визначається інститутом самостійно. Терміни проведення практики визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом), а її зміст — навчальною програмою практики.

Після 2-го семестру проводиться навчальна (біонічна)практика.

Після 4-го семестру проводиться навчальна(ознайомча)практика.

Після 6-го семестру проводиться виробничапроектно-технологічна практика.

Після 7-го семестру проводиться переддипломна практика бакалавра.

Після 2-го семестру навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» проводиться переддипломна практика спеціаліста

8.2.1.Навчальні практики організовуються на І – ІІ курсах і дозволяють ознайомити студентів з методами планування і організації мистецько-зображувальної діяльності, спрямованої на вільне оволодіння різноманітними засобами виразності і обґрунтування доречності застосування кожного з них.

Навчальні практики залежно від спеціальності може проводитися на різноманітних натурних об’єктах – в ботанічному саду, музеях; культурно-мистецьких осередках тощо.

8.2.2.Виробничі практики спрямовані на ознайомлення та практичне опанування засадами майбутньої фахової діяльності, основними характеристиками і прийомами користування обладнанням, засобами механізованої (автоматизованої) обробки відповідної виробничої інформації, відпрацювання технологічних і виробничих процесів, складання основних видів організаційно-розпорядчих, облікових документів, набуття інших практичних навичок і вмінь за обраною спеціальністю. Мета виробничої практики – сформувати у майбутнього фахівця професійні вміння, навички прийняття самостійних рішень на конкретній ділянці роботи в реальних виробничих умовах.

8.2.3.Виробнича (проектно-технологічна) практика спрямована на поглиблене оволодіння студентами теоретичних основ професійної діяльності, визначення специфічних відмінностей проектної тематики, обраної для виконання кваліфікаційного проекту та збір матеріалу візуальних аналогів для подальшого творчого опрацювання.

Під час виробничої практики студенти вивчають напрям діяльності організацій, підприємств і установ, їх завдання і функції, закріплюють на практиці теоретичні знання, що отримані при вивченні спеціальних дисциплін; відпрацьовують на посадах, що заміщаються фахівцями відповідно до їх спеціальності, технології виконання основних і найбільш масових видів управлінських робіт, виробничих процесів, що передбачені освітньо-кваліфікаційними характеристиками.

До завдань виробничої практики входить:



  • закріплення у виробничих умовах теоретичних знань, що були отримані в процесі навчання;

  • вивчення роботи підприємства, установи та їх спеціальних підрозділів;

  • придбання практичних навичок та освоєння передового виробничого досвіду;

  • отримання матеріалів практичної роботи, власних експериментів для виконання в подальшому курсових та дипломних проектів (робіт).

Перелік виробничих практик для кожної спеціальності або спеціалізації, форми і тривалість їх проведення визначаються робочими навчальними планами спеціальностей.

Студенти-заочники проходять виробничу практику на базах за місцем проживання.

8.2.4.Переддипломна практика як частина основної освітньої програми планується після 7-го семестру навчання за освітнім ступенем «бакалавр», 2-го семестру навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», є завершальним етапом навчання і проводиться після засвоєння студентом програм теоретичного і практичного навчання з метою систематизації та практичного застосування теоретичних знань для якісного виконання поставленої у темі випускної науково-практичної задачі, розвитку навичок самостійної наукової, інженерно-практичної роботи.

Завдання з цієї практики, як правило, пов’язуються з потребами чи проблемами підприємств-замовників, науково-дослідними роботами кафедр, з підготовкою доповідей студентів на наукових конференціях, а також набуття навичок, умінь і знань планування, підготовки, організації і виконання науково-дослідної роботи і оформлення її результатів. Це досягається шляхом вивчення і узагальнення літературних джерел за темою дипломного проекту (роботи), підготовки матеріальної бази для її виконання, оволодіння технікою і методикою експериментальних досліджень, отримання попередніх експериментальних даних за темою дипломного проекту (роботи), розробки алгоритму його подальшого виконання і грамотного оформлення.

Результати навчально-наукового стажування можуть бути представлені окремо у вигляді: доповідей на конференції, статей до наукових видань, науково-практичних семінарів тощо, або складової випускної роботи та ін.

8.2.5.Форма атестація з практики – залік з виставленням оцінки.Оцінка, яка виставляється за результатами виконання студентом програми практики, не може бути змінена або підлягати покращенню, як оцінки із планових навчальних дисциплін. Повторне проходження та перескладання оцінки з практики не допускається.

8.3. Ступеневе набуття практичних навичок студентів розробляється випускними і загальноінститутськими кафедрами у наскрізній програмі та у робочих програмах з кожного виду практики і після обговорення їх на засіданнях науково-методичної ради інституту і факультету затверджуються першим проректором інституту.

В основу формування наскрізної програмипрактичної підготовки студентів закладаються освітньо-кваліфікаційні характеристики підготовки фахівців з певної спеціальності. У наскрізній програмі практичної підготовки фахівців визначаються: мета і завдання, види, узагальнений зміст практики, можливі індивідуальні завдання для студентів, перелік занять і екскурсій під час практики, навчальні посібники, форми та методи поточного контролю, вимоги до звіту, порядок підведення підсумків практики тощо, виходячи з вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики за фахом.

8.4.На основі наскрізної програми практики випускні кафедри складають та перезатверджують кожний навчальний рік робочі програми з окремих видів практики окремо. У робочих програмах практики кафедри визначають конкретний зміст даного виду практики, послідовність вивчення окремих питань, форми поточного і підсумкового контролю, перелік занять і екскурсій під час практики на конкретній базі практики, навчальні посібники, уточнені вимоги до звіту, порядок підведення підсумків практики тощо.

Зміст практики – це система наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-етичних ідей, якими необхідно оволодіти під час практичного навчання відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності.

Зміст практики не може бути зведеним тільки до переліку знань, умінь і навичок з навчальних предметів. Він повинен охоплювати всі основні елементи соціального досвіду: системи знань про природу, суспільство, мислення, способах діяльності, систему інтелектуальних та практичних навичок і вмінь; досвід творчої діяльності; систему відношень до світу, один до одного.

8.5.Бази практики закріплюються наказом по інституту за поданням першого проректора після обговорення їх на факультетах на основі пропозицій випускових кафедр і укладання з базами відповідних угодна певний термін.Тривалість дії угод погоджується договірними сторонами. Вона може визначатися на період конкретного виду практики або до п’яти років.

Практика студентів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми та мають необхідне обладнання та педагогічні кадри.

Для студентів-іноземців бази практики передбачаються у відповідному контракті чи договорі як на території країн-замовникі на спеціалістів, так і в межах України. Студентам-іноземцям у встановленому порядку видаються програма та індивідуальне завдання. Після закінчення практики вони складають звіт в порядку, встановленому кафедрою. При проходженні практики в межах України студенти-іноземці додержуються Положення про проведення практики інституту.

Студенти можуть самостійно з дозволу відповідних кафедр підбирати для себе місця.

8.6.Навчально-методичне забезпечення і керівництво практикою, а також виконання програми практики забезпечують випускові кафедри.

Випускові кафедри виконують наступні роботи:



  • розробляють наскрізні робочі програми практики студентів;

  • розробляють робочі програми з кожного виду практики студентів;

  • розробляють і затверджують перелік індивідуальних завдань з методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

  • вдосконалюють комплекс методичного забезпечення організації практичного навчання;

  • визначають керівників практики від кафедр;

  • формують комісії з прийому заліків з практик і організовують їх роботу;

  • проводять підсумкові конференції про результати практики студентів, заслуховують звіти керівників практики про проведену роботу, розробляють заходи щодо удосконалення проведення практики;

  • викладачі кафедр разом із керівником практики від інституту чи факультету вивчають нові підприємства і установи з метою найбільш ефективного використання їх у якості баз практики студентів.

8.7.Відповідальністьза організацію і контроль за організацією та проходженням практики покладається безпосередньо на ректора інституту, в межах повноважень – на проректора, декана факультету, на завідувача кафедри, на завідувача практики від інституту чи факультету.

Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують відповідні кафедри інституту. Загальну організацію практики студентів та контроль за її проведенням у вищому закладі освіти здійснює керівник практики.

До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі інституту, фахівці випускових кафедр та спеціалісти з даного фаху, які працюють в організації, установі, де проходить практика.

8.7.1. Відповідальні за проведення та навчально-методичне забезпечення практики від кафедр інститутів чи факультетів затверджуються щорічно у вересні розпорядженням деканів факультетів.

Від інституту чи факультету організаційні питання щодо проведення практик студентів вирішують ректор інституту чи декан факультету, їх заступники з навчальної роботи, завідувач практики від структурного підрозділу інституту, методисти кафедр та факультетів ( в тому числі факультету ЗФН).

8.7.2.Завідувач кафедри або його заступник:

контролює готовність баз практики і подає свої пропозиції, погоджені з деканатом, першому проректору за місяць до початку практики;

забезпечує контроль за проведенням всіх організаційних заходів перед виходом студентів на практику, у тому числі й настановним заняттям, де студенти знайомляться з порядком проходження практики та з технікою безпеки; отримують необхідні документи: направлення, завдання-програму, індивідуальне завдання, щоденник, журнал обліку роботи, відомості для оцінки, методичні рекомендації тощо.

8.7.3.Керівник практики:


  • повідомляє студентам про систему звітності з практики;

  • у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість проходження практики відповідно до програми;

  • проводить інструктаж студентів, забезпечує їх необхідною допоміжною методичною документацією (схемами, пам’ятками, методичними розробками, списком рекомендованої літератури, посібниками тощо);

  • проводить настановне заняття на базі практики, закріплює студентів за робочими місцями;

  • по закінченню практики протягом 7-ми днів подає завідувачу практики інституту письмовий звіт про її проведення за затвердженою в інституті формою.

  • надає студентам необхідні документи: направлення, завдання-програму, індивідуальне завдання, відомості для виставлення оцінки, методичні рекомендації тощо.

  • надає методичні рекомендації щодо складання індивідуальних календарних планів проходження практики студентів і затверджує їх після погодження з керівником від бази практики;

  • знайомить керівників від бази практики з програмою практики й обов’язками, які покладаються на них;

  • забезпечує постійне керівництво та контроль за виконанням індивідуального плану кожним студентом і надає необхідну допомогу;

  • надає консультації студентам щодо виконання індивідуальних завдань і робочої програми практики;

  • періодично інформує декана факультету, завідувача кафедри, про хід практики, вирішує з ними поточні питання;

  • контролює виконання студентами правил внутрішнього трудового розпорядку, контролює ведення керівником від бази практики обліку відвідування студентами практики;

  • підводить підсумки практики, оцінює роботу кожного студента та складає звіт про підсумки проведеної практики і надає його у деканат факультету;

у складі комісії бере участь у прийомі заліків з практики.

8. 7.4.Керівник практики від бази практики:

забезпечує якісне проведення інструктажів з охорони праці і техніки

безпеки;


    • забезпечує облік відвідування практики кожним студентом у його щоденнику на сторінці «Журнал відвідування»;

    • повідомляє інститут про всі порушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку та про інші порушення;

    • веде облік виконаної кожним студентом роботи та оцінює її;

    • після закінчення практики дає письмову характеристику роботи студента;

    • за запрошенням кафедри у складі комісії бере участь у підсумковій атестації студентів під час захисту звітів за практику.

8.8. Студенти-практиканти зобов’язані:

    • до початку практики одержати консультацію щодо оформлення документів (на конференції з практики або в індивідуальному порядку);

    • своєчасно прибути на базу практики;

    • вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

    • у повному обсязі виконати всі завдання програми практики;

    • скласти індивідуальний план і затвердити його у групового керівника;

    • вести щоденник проходження практики;

    • працювати не менше 6 годин на день; щодня представляти керівнику практики від бази щоденник для відмітки щодо своєї наявності на практиці (сторінка «Журнал відвідування»);

    • з дотриманням усіх вимог стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) своєчасно оформити всі документи з практики у вигляді звіту, зброшурувати його в альбом за форматом А4 (297 х 210 мм) і скласти підсумковий контроль з практики;

    • проходити практику за строками, визначеними у наказі по інституту. Зміна терміну проходження практики з поважних обставин або продовження терміну практики проводиться за рішенням кафедри, погодженим з ректоратом чи деканатом, і затверджується розпорядженням першого проректора інституту.

Студенти-практиканти несуть повну відповідальність за виконання робочої програми практики. Студент, який не виконав у повному обсязі робочу програму практики або отримав негативну залікову оцінку з практики, відраховується з інституту за поданням декана факультету. У разі невиконання повного обсягу програми практики з поважної причини студент за поданням його заяви на ім'я ректора інституту з доданням відповідних документів залишається на повторний курс.

8.9.Староста групи практикантів на базі практики:



    • складає розклад зайнятості практикантів на кожний день наступного тижня практики і зберігає його у секретаря директора бази практики;

    • повідомляє студентів-практикантів про колективні консультації і семінари, виконує доручення керівників практики.

8.10. Підведення підсумків практики

Форма проміжного і підсумкового контролю проходження практики встановлюється робочою програмою практики з урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми підготовки фахівців.

Форма, зміст і вид звітності студентів про проходження практики визначається робочою програмою з дотриманням відповідних стандартів щодо оформлення такої документації. Рейтингова оцінка з практики враховується при підведенні підсумків загальної успішності студентів.

Як правило, загальна форма звітності студента за практику – це подання оформленого відповідним чином звіту, щоденника практики з характеристикою і оцінкою роботи студента та при необхідності інших документів, що визначені у робочій програмі практики.

Кінцева узагальнена оцінка затверджується комісією випускової кафедри, призначеною завідувачем кафедри, куратором практики навчального закладу. До складу комісії входять керівник практики від інституту, викладачі кафедри та (по можливості) керівник від бази практики. Вона повинна ураховувати рівень виконання завдань практики та зміст представлених документів.

Студенти-заочники, які працюють на підприємствах і установах на посадах за фахом навчальної спеціальності, що підтверджено копією трудової книжки, завіреної в інституті, на основі розпорядження проректора інституту отримують оцінку з практики на підставі виданої керівництвом підприємства (установи) виробничої характеристики на студента і співбесіди з ним під час засідання фахової комісії (призначається кафедрою за участю декана факультету).

За проходження практики виставляється залік з оцінкою. Оцінка за практику враховується при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатом підсумкового контролю.

Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, відраховується з інститутуза поданням декана факультету.Перескладання оцінок з практики не дозволяється. Якщо програма практики не виконана студентом з поважної причини, то інститутом надається можливість студенту пройти практику повторно в інші терміни.

Підсумки проведення кожної практики обговорюються на засіданнях випускових кафедр, радах факультетів і на вченій раді інституту.

Загальний звітпро проходження практики подається деканом факультету у 7-денний термін після отримання результатів оцінювання практик на засіданнях кафедр.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал