Положення про організацію освітнього процесу у київському дЕржавному інституті декоративно-прикладного мистецтва І дизайну імені михайла бойчука ухвалено



Сторінка1/7
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.11 Mb.
ТипПоложення
  1   2   3   4   5   6   7

Положення
про організацію освітнього процесу

У Київському дЕржавному інституті

декоративно-прикладного мистецтва і дизайну

ІМЕНІ МИХАЙЛА БОЙЧУКА


УХВАЛЕНО


Протокол засідання

Вченої ради інституту

6 від 23.12.2015.

Київ – 2015


зміст


1.Загальні положення…………………………………………………………..3

2.Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти…………………………..4

3. Ступенева система освіти………………………………………………...…6

4.Навчальний план, графік освітнього процесу……………………………...6

5. Форми навчання…………………………………………………………...…9

6. Науково-методичне забезпечення освітнього процесу…………………..10

7. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять……..13

8.Практична підготовка………………………………………………………19



9.Забезпечення якості вищої освіти…………………………………………26

10. Підсумковий семестровий контроль………………………………………29

11.Атестація здобувачів вищої освіти………………………………………...37

12.Відрахування студентів…………………………………………………….40

13.Переведення студентів……………………………………………………...42

14.Поновлення до складу студентів………………………………………….44

15. Оформлення документів……………………………………………………45

16. Академічні відпустки та повторне навчання……………………………...46

17. Навчальний час студентів…………………………………………………..48

18.Робочий час науково-педагогічних працівників………………………….50

19.Права студентів……………………………………………………………..52

20. Обов’язки студентів………………………………………………………...54

21. Особливості організації освітнього процесу

без відриву від виробництва………………………………………………..55






1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1.Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука це самоврядний (автономний) вищий навчальний заклад, який здійснює профільну спеціалізовану освітньо-професійну та освітньо-наукову діяльність з підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі культури і мистецтва 02за спеціальностями022 « Дизайн», 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» .Інститут такожздійснює науково-дослідницьку, культурно-виховну, мистецьку, просвітницьку діяльність.

В межах ліцензованих спеціальностей інститут запроваджує спеціалізації:

по спеціальності дизайн


  • графічний дизайн, промисловий дизайн, дизайн середовища;

по спеціальності образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

-художній текстиль, художня вишивка та моделювання костюма,

художнє моделювання костюма, монументально–декоративний живопис,

художня кераміка, художній метал,художнє дерево та декоративна

скульптура.

Освітній процесс в інституті базується на принципах:

1)автономії - самостійності, незалежності і відповідальності вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору, розстановки кадрів у межах встановлених законом «Про вищу освіту»;

2) академічної мобільності – можливості учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому навчальному закладі на території України чи поза її межами;

3) академічної свободи -самостійності і незалежності учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів.

1.2. Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться в інституті через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Освітній процес в інституті базується на принципах науковості, творчості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, національного характеру освіти,незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій відповідно до Статуту інституту,з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами. Він орієнтований на формування освіченої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до динамічних процесів в освітній та соціально-культурній сферах, галузях техніки і технологій, системах управління й організації праці в умовах ринкової економіки.

Організація освітнього процесу в інституті здійснюється навчальними підрозділами інституту (факультетами, кафедрами).

Мовою викладання в інституті є державна мова – українська.

1.3.Основу організації освітнього процесу в інституті становлять засади та принципи Європейської кредитної трансферної системи (далі – ЄКТС).

Мета ЄКТС – підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Європейська кредитно-трансферна система - система трансферу і накопичення кредитів (міждержавна система виміру й порівняння результатів навчання у вищих закладах освіти.) що використовуєтьсяз метою надання , визнання, підтвердження кваліфікації та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності.Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання та обліковується у одиницях вимірювання кредитах ЄКТС.

Обсяг одного кредиту становить 30 академічних годин

Кредит передбачає всі види навчальної діяльності студента (аудиторні заняття, самостійну та індивідуальну роботу, навчальні й виробничі практики, контрольні заходи, курсові, кваліфікаційні (випускні, дипломні) проекти (роботи)
2.СТАНДАРТИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ
2.1. Організація освітнього процесу в інституті базується на Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", стандартах вищої освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

2.2.Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням створення умов для осіб з особливими освітніми потребами відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).

Стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

2.3.Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

2) перелік компетентностей випускника (ОКХ);

3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання(ОПП);

4) форми атестації здобувачів вищої освіти;

5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

6) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) це основні вимоги до якості знань, умінь і професійного рівня фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов’язків.

Освітньо-професійна програма(ОПП) є державним нормативним документом, в якому розкриваються нормативні посилання і зміст освіти, відображаються цикли підготовки та структура системи знань, що потрібні для формування умінь випускника- фахівця вищого навчального закладу.

Зміст навчання для кожного освітнього рівня визначається відповідною освітньо-професійною програмою, яка задовольняє вимогам стандарту вищої освіти для кожного освітнього ступеня, а також вимогам наступності та безперервності освіти.

Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

Зміст освітидля підготовки фахівців за освітніми рівнями «бакалавр» та «спеціаліст» у галузі 02 «Культура та мистецтво» за спеціальностями «Дизайн», « Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво,реставрація» -це науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійних програм підготовки (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань та проведення контролю тощо).

Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу часу (в годинах), відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисциплін.



Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти як сукупність модулів із зазначенням їх обсягу, рівня засвоєння, форм атестації, формується за вимогами освітньо-професійної програми та забезпечується навчальними дисциплінами, вивчення яких є обов’язковим у межах відповідного освітньо-професійного рівня.

Вибіркова частина змісту навчання – рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у фахівцях певної спеціальності, спеціалізації, ефективного використання можливостей і традицій інституту.

Вибіркова частина змісту освіти визначається інститутом.

Автономія навчального закладу у формуванні освітньо-професійної програми полягає в самостійному визначенні переліку та змісту вибіркових навчальних дисциплін

Автономія навчального закладу у викладанні нормативних навчальних дисциплін освітньо-професійної програми полягає в самостійності розроблення робочих програм цих дисциплін.


3. СТУПЕНЕВА СИСТЕМА ОСВІТИ
3.1.Організація освітнього процесу в інституті базується на багатоступеневій системі вищої освіти. Здобуття вищої освіти на кожному рівні передбачає успішне виконання особою відповідної освітньо-професійної чи освітньо-наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти.

Виходячи із структури вищої освіти на першому іірівні передбачається отриманняв інституті освітнього ступеня «бакалавр» (базова вища освіта); другому рівні – освітній ступепень «спеціаліст» (повна вища освіта).

3.2.Бакалавр – це освітній ступінь,який на основі повної загальної середньої освіти або диплому молодшого бакалавра, здобувається на першому рівні вищої освіти, та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми,обсяг якої становить 240 кредитів ЄКТС, та отримав фундаментальні та професійно-орієнтовані знання та вміння для вирішення типових професійних задач, що передбачені для відповідних посад, у певній галузі народного господарства. Термін навчання на основі повної загальної середньої освіти -4 роки.

Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом,Термін навчання залежить від рівня підготовки та спорідненої спеціальності, яку здобули вступники, і складає 2 -3 роки.

3.3.Спеціаліст– це ступінь,який на основі отриманого ступеня бакалавра, здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-професійної або освітньо-наукової програми, обсяг якої становить 90 кредитів,та здобув спеціальні знання та вміння, має первісний досвід їх застосування для вирішення складних професійних задач, що передбачені для відповідних посад у певній галузі народного господарства. Термін навчання 1,5 роки.

Із реалізацією ступеневості вищої освіти диференціюється прийом до інституту за освітніми рівнями:

– на базі освітніх рівнів (повна загальна середня освіта);

– на базі освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший бакалавр , бакалавр).

Прийом на навчання для здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти за ліцензованими спеціальностями здійснюється за конкурсом відповідно до Правил прийому до інституту, які щорічно затверджуються Вченою радою інституту і оприлюднюються на веб.сайті.

4.НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН та ГРАФІК ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
4.1.Освітній процес в інституті організовується за затвердженими ректором навчальними планами та навчальними програмами з урахуванням науково-педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази інституту, сучасних інформаційних технологій, створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів.

Інститут на підставі освітньо-професійної програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план (по видам, спеціалізацій), що визначає організацію освітнього процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки.

4.2.Навчальний планце нормативний документ інституту, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, самостійна робота, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план розробляється на весь нормативний період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки фахівців. Навчальний план розробляється робочими групами, до складу яких входить декан, завідувачі та провідні викладачі випускових кафедр із залученням представників інших кафедр, для кожного напряму підготовки, спеціальності ,спеціалізацією, за кожною формою навчання (денна, заочна, ), з урахуванням не більше 16 дисциплін на навчальний рік з урахуванням усіх видів практик та не більше 8 дисциплін на семестр. .Навчальний план розглядається на засіданні випускової кафедри, методичній комісії факультету, схвалюється Вченою радою інституту і затверджується ректором інституту.

4.3.Загальній обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни включає час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студента і обліковується в кредитах. Ціна кредиту складає 30 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік – 60 кредитів ЄКТС.

Навчальні дисципліни плануються в обсязі не менше 3 і не більше 6 кредитів на семестр. Орієнтовно кількість годин аудиторних занять в одному кредиті ЄКТС (денна форма навчання) для здобувачів ступеня бакалавра рекомендується від 50% до 33%.

Співвідношення між обсягами аудиторних занять та годинами самостійної роботи дисциплін різне ізалежить від приналежності навчальної дисципліни до певного циклу дисциплін навчального плану.

По циклу теоретичних гуманітарних, соціально-економічних дисциплін, де більше часу виділяється на лекції , обсяг аудиторних занять становить до 33% ,

і відповідно більше годин відводиться на самостійну роботу.

Кількість аудиторних годин з циклу фундаментальних та професійно-практичних дисциплін для спеціальностей «дизайн» та «образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», за якими інститут проводить підготовку фахівців, і потребують більшого часу на практичну підготовку, відповідно частка аудиторних годин становить 50%.

4.4. Нормативна частина плану формується за вимогами освітньо-професійної програми та забезпечується навчальними дисциплінами, вивчення яких є обов’язковим у межах відповідного освітньо-професійного рівня та відповідає державним стандартом освіти як сукупність модулів із зазначенням їх обсягу, рівня засвоєння, форм атестації.

Обсяг обов’язкових навчальних дисциплін становить до 75% від загального обсягу кредитів освітньої програми фахівця.

4.5.Вибіркова частинапланупризначена для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у фахівцях певної спеціальності, спеціалізації, ефективного використання можливостей і традицій інституту, сформована як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації.Вибіркова частина плану визначається інститутом.

Обсяг вибіркових дисциплін складає 25% від загального обсягу кредитів. Серед вибіркових дисциплін навчального плану є дисципліни самостійного вибору інституту, які є обов’язковими для певної спеціальності, та дисциплін вільноговибору студентівпрофесійно-орієнтованих для кожної спеціалізації.

Вибіркові навчальні дисципліни, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової (теоретичної і практичної) підготовки, введені інститутом до освітньо-професійної програми

і включені до індивідуального навчального плану студента. Кафедри інституту

надають пропозиції щодо закріплення конкретних курсів з переліку дисциплін вільного вибору студентів за кафедрою, згідно з ії напрямком спеціальності та спеціалізації, призначають науково-педагогічних співробітників, відповідальних за викладання та за розробку навчально-методичних комплексів курсів.

Академічні групи студенів,склад , яких затверджений деканом факультету, обирають спеціальний курс з переліку дисциплін вільного вибору студента в весняному семестрі, але не пізніше 1 квітня. . Умовою вибору є забезпечення формування нормативної чисельності потоків та академічних груп. Перелік обраних курсівзаноситься в індивідуальні плани студентів.



Форма підсумкової атестації курсів вільного вибору студентів визначається навчальними планами та програмами.

Викладачам курсів, які обрали студенти, враховується педагогічне навантаження на наступний навчальний рік. Обов’язковим для вивчення є не менше 1–го вибіркового курсу на рік з переліку дисциплін

4.6.Для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план для кожного курсу за семестрах для кожного напряму підготовки, спеціальності, спеціалізації.Робочий навчальний план — це також нормативний документ, який складається інститутом на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семестрами. Робочий навчальний план розробляється випусковою кафедрою разом з деканом факультету. Робочий навчальний план розглядається на методичній комісії факультету та затверджується проректором .

4.7.Графік освітнього процесу визначає календарні терміни семестрів (теоретичного навчання та екзаменаційних сесій), проведення практик, канікул на кожний рік навчання за певною освітньою програмою, підготовки дипломних проектів/робіт та випускної атестації студентів. У графіку наводиться таблиця зведеного бюджету часу (у тижнях).

Для підготовки фахівців за освітнім ступенем «бакалавр» зведений бюджет часу складає 200 тижнів, в тому числі:

-теоретичне навчання -136 тж.

-практика - 15 тж.

-екзаменаційна сесія - 11 тж.

- державна атестація - 1 тж.

- канікули - 10 тж.

-кваліфікаційна робота- 5 тж.

Для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» зведений бюджет часу складає 79 тижнів, в тому числі:

-теоретичне навчання - 32 тж.

-практика - 6 тж.

-екзаменаційна сесія - 4 тж.

- державна атестація - 1 тж.

- канікули - 11 тж.

- наукові дослідження та виконання

кваліфікаційної роботи - 25 тижнів

4.8.Освітній процес за денною та заочною формою навчання організується за семестровою системою.

В інституті у навчальному році планується, як правило, 35 тижнів теоретичного навчання , крім випускних курсів. Екзаменаційні сесії плануються по дві у навчальному році тривалістю один або два тижня, в залежності від навчального плану конкретної спеціалізації.

Усі види практикпроводяться поза термінами теоретичного навчання.

Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю 10-11 тижнів. Їх терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік.

Нормативний термін підготовки бакалавра за денною формою навчання – 4 роки, спеціаліста-1,5 років і визначається відповідним стандартом вищої освіти.

При заочній (дистанційній) формі навчання нормативний термін підготовки може збільшуватися до 20 %.

5. ФОРМИ НАВЧАННЯ
Навчання в інституті здійснюється за такими формами:

- очна (денна);

- заочна (дистанційна)

Денна форма організації навчання є основною.

Навчальний процес за денною (очною) формою навчання передбачає особистісний контакт науково-педагогічного працівника і студента, що забезпечує надбання глибоких системних знань, стійких умінь. Студенти денної форми навчання зобов’язані відвідувати всі заняття згідно з розкладом занять та своєчасно виконувати навчальні завдання згідно з робочим (індивідуальним) навчальним планом та робочими програмами . У встановленому законодавством порядку студенти денної форми навчання мають право на гарантовані державою: стипендіальне забезпечення, пільги на проїзд у міському транспорті, поселення у гуртожитку, відстрочення військової служби тощо.



Заочна форма навчання – вид навчання, який поєднує в собі риси самонавчання і очного навчання, є формою отримання певного освітнього рівня без відриву від виробництва осіб, що працюють за обраною або спорідненою спеціальністю. Навчальний процес цієї форми навчання організований з урахуванням практичного досвіду роботи таких студентів і пільг, передбачених Кабінетом Міністрів (додаткові оплачувані відпустки, податкову соціальну пільгу тощо).

Заочне навчання понад держзамовлення здійснюється на договірній основі з фізичними особами.



Дистанційне навчання – це варіант реалізації заочної форми навчання, який ґрунтується на використанні сукупності сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій. Основними принципами дистанційного навчання є інтерактивна взаємодія у процесі навчання, надання слухачам можливості самостійної роботи з освоєння навчального матеріалу, а також консультаційний супровід у процесі навчальної діяльності. Така технологія дає змогу навчатися на відстані.

6. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
6.1. До державних складових навчально-методичного забезпечення відносяться: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик, наскрізні програми, підручники і навчальні посібники, інструктивно-методичні матеріали до семінарських і практичних занять (у тому числі в електронному вигляді);

індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін (у тому числі в електронному вигляді);

контрольні завдання до семінарських і практичних занять;

контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт);

екзаменаційні матеріали: білети, тексти, письмові завдання;

електронні сторінки в Internet- сайті інституту тощо.

6.2. Навчальні програми, робочі навчальні програми разом з навчальними планами є основними документами, якими керуються факультети та кафедри інституту в організації освітнього процесу. Основою для складання робочої навчальної програми є система змістових модулів, наведена у відповідних освітньо-професійних програмах (ОПП) стандартів вищої освіти України з урахуванням змісту компетенцій фахівця (ОКХ). Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

6.3.Навчальні і робочі навчальні програми є частиною навчально-методичного комплексу з кожної навчальної дисципліни.Навчально-методичний комплекс кожної дисципліни створюється і зберігається на кафедрі окремим комплектом за відповідальністю провідного викладача окремої дисципліни. До НМК входять:

− навчальна програма;

− робоча навчальна програма;

− робочий навчальний план;

− опорний конспект лекцій;

− плани практичних занять;

− плани семінарських занять;

− тести навчальні;

− тематика рефератів;

− екзаменаційні білети;

− методичні вказівки (рекомендації);

− нормативні та інструктивні документи.

6.4.Місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів визначаються навчальною програмою дисципліни.

Навчальна програма включає пояснювальну записку, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни і список літератури.

Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові.

Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються і затверджуються інститутом.

6.5.Для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану кафедрою складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом інституту.

У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

Основними структурними складовими робочої навчальної програми дисципліни є:

мета і завдання дисципліни;

зміст, структура і тематичний план дисципліни;

матеріали для самостійної роботи (у тому числі тематика курсових та випускних робіт);

пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю;

перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

Робочі навчальні програми нормативних і вибіркових навчальних дисциплін з урахуванням форми навчання розробляються відповідними кафедрами, розглядаються та погоджуються Радою факультету та деканами факультетів і затверджуються проректором.

Робочі навчальні програми з дисциплін кафедри розробляються провідними викладачами (професорами, доцентами) до початку навчального року (семестру). Робочі навчальні програми розглядаються і схвалюються на засіданні кафедри, за якою закріплено дисципліну, а також на вченій раді факультету і узгоджуються з випусковою кафедрою відповідної спеціальності.

Робочі навчальні програми дисциплін корегуються кожен рік . Навчальні і робочі навчальні програми розробляються за формою встановленого зразка, зберігаються на кафедрах.

6.6.Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом.

Індивідуальний навчальний план студента (залікова книжка) є робочим документом студента, що складається на підставі робочого навчального плану і містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, атестацію випускника).

Реалізація індивідуального навчального плану (залікової книжки) студента здійснюється протягом часу, який не перевищує терміну його навчання.

Індивідуальний навчальний план (залікова книжка) розробляється на кожний навчальний рік і затверджується деканом факультету. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років. При цьому навчальне навантаження студента має бути виконано в повному обсязі.

За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

Контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента здійснює декан факультету за участю кураторів.

6.7.Терміни та час проведення різних видів навчальної роботи регламентуються розкладами занять, екзаменів, роботи екзаменаційних комісій, графіками консультацій відповідно до графіку освітнього процесу за кожним напрямом підготовки, спеціальністю.Розклади погоджуються з деканами факультетів та затверджуються проректором.

Графіки консультацій викладачів складаються на відповідних кафедрах і затверджуються завідувачами кафедр.

Розклади занять оприлюднюються та доводяться до відома викладачів і студентів не пізніше як за три дні до початку семестру.

Розклад екзаменів оприлюднюється не пізніше як за місяць до початку сесії.

Розклад роботи екзаменаційних комісій оприлюднюється не пізніше як за місяць до початку атестації.

6.8. Інститут надає студентам можливість користуватися навчальними приміщеннями, бібліотекою, навчальною, навчально-методичною та науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених Правилами внутрішнього розпорядку університету.

За відповідність рівня підготовки студента до вимог стандартів вищої освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (факультету, кафедри).



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал