Положення про організацію навчального процесу




Сторінка4/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.05 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8
IV. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Методичне та організаційне забезпечення навчального процесу є важливою та необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає:

навчально-організаційні документи деканату і кафедр;

навчально-методичну документацію зі спеціальності (напряму);

навчально-методичний комплекс дисципліни.


46
Документація деканату:
1. Організаційно-методичне забезпечення включає:

положення про факультет;

графіки навчального процесу за всіма формами навчання;

розклад занять за всіма формами навчання;

семестрові графіки виконання індивідуальних завдань з дисципліни студентами напряму (спеціальності);

журнал реєстрації відомостей успішності студентів;

навчальні картки студентів;

книга видачі екзаменаційних (залікових) відомостей та листів;

екзаменаційні (залікові) відомості та листи;

журнал реєстрації довідок-викликів та повідомлень студентів-заочників;

книга реєстрації атестаційних листів екстернів;

книга реєстрації академічних довідок;

журнали занять навчальних груп;

накази по студентах (зарахування, відрахування, переведення, поновлення та ін.);

концепція розвитку факультету за всіма напрямками діяльності;

протоколи засідань Вченої ради факультету;

наказ (розпорядження) по факультету про склад методичної комісії
(ради) факультету;

положення про методичні комісії спеціальностей;

план роботи методичних комісій;

протоколи засідань методичних комісій;

список кураторів академічних груп;

протоколи засідань стипендіальної комісії;

копії документів студентів-“пільговиків” (осіб, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС; дітей-сиріт; інвалідів; студентів, які мають дітей, та ін.);

списки студентів, які мешкають у гуртожитках;

47 2. Навчально-методична документація:

освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальностей;

освітньо-професійна програма підготовки за спеціальностями;

засоби діагностики якості підготовки фахівців;

навчальні та робочі навчальні плани.
Документація кафедри:
1. Навчально-організаційне забезпечення включає:

положення про кафедру;

концепція розвитку кафедри на 5 років (програма розвитку спеціальностей і спеціалізацій, поліпшення кадрового складу, підвищення кваліфікації викладачів, перспективні напрямки наукових досліджень, розвиток науково-методичного забезпечення навчального процесу, тощо);

посадові інструкції завідувача кафедри, вченого секретаря, професора, доцента, асистента, завідувача лабораторії, інженера, методиста, лаборанта та ін.;

штатний розподіл кафедри;

графіки навчального процесу за всіма формами навчання;

план роботи кафедри;

обсяг навчальної роботи кафедри;

розподіл навчальної роботи між викладачами кафедри;

індивідуальні плани роботи викладачів;

графік підвищення кваліфікації викладачів та їх звіти;

розклад занять викладачів;

графік зайнятості лабораторій кафедри;

графік консультацій викладачів;

протоколи засідань кафедри;

звіти про різні напрями роботи кафедри (навчальної, методичної, наукової, організаційної та інших видів);

журнали обліку виконання контрольних робіт та індивідуальних завдань студентами-заочниками та екстернами;

48

журнал взаємних і контрольних відвідувань занять науково- педагогічних працівників кафедри;

графік проведення відкритих занять;

організаційно-методична документація з усіх видів практик.

накази, положення про навчальні лабораторії, кабінети.
2. Навчально-методична документація:

робочі навчальні програми дисциплін кафедри;

індивідуальні семестрові завдання з навчальних дисциплін, у тому числі курсових проектів і робіт;

комплект контрольних завдань з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами окремих модулів навчального матеріалу та критерії оцінки рівня підготовки студентів;

екзаменаційні білети та комплекти контрольних завдань для семестрового контролю з дисциплін;

матеріали для проведення ректорських контрольних робіт;

методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни, методичні вказівки до практичних, семінарських, лабораторних занять; методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань, курсових і дипломних проектів, розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо;

навчальні плани та документи з усіх спеціалізацій, закріплених за кафедрою;

довідки викладачів про навчально-методичне забезпечення навчального процесу;

зведена відомість про забезпечення навчально-методичною літературою;
Додаткова навчально-методична документація випускових кафедр:

галузевий стандарт вищої освіти відповідної спеціальності (напряму підготовки), що містить освітньо-кваліфікаційну характеристику, освітньо- професійну програму підготовки, засоби діагностики та їх варіативні частини;

49

навчальні і робочі навчальні плани підготовки фахівців відповідних освітніх рівнів;

програми практик;

програми державних екзаменів;

накази про закріплення за студентами тем дипломних проектів, магістерських робіт;

вимоги до атестаційних робіт випускників відповідних освітніх рівнів.
Навчально-методична документація зі спеціальності (за винятком її частини, що являє собою галузевий стандарт вищої освіти) розробляється методичною комісією спеціальності. Відповідальність за якість та повноту навчально-методичної документації зі спеціальності покладається на голову методичної комісії.
Організаційно-методична документація з дисциплін розробляється кафедрами, що здійснюють викладання цих дисциплін, узгоджується з відповідними методичними комісіями спеціальностей
(навчально- методичною радою університету для дисциплін гуманітарного і соціально- економічного циклу) до початку семестру, в якому викладається навчальна дисципліна. Відповідальність за розробку організаційно-методичної документації з дисциплін кафедри покладається на завідувача кафедри.
Організаційно-методична документація з дисциплін зберігається на кафедрах, які забезпечують викладання цих дисциплін.
Основними документами, що визначають зміст навчання є навчальні та робочі навчальні плани, а також робочі програми навчальних дисциплін.
Навчально-методичний комплекс дисципліни складається з таких структурних розділів (елементів):
1.
Типова навчальна програма дисципліни;
2.
Робоча програма навчальної дисципліни;
3.
Програми навчальної, переддипломної, виробничої та ін. видів практик (за наявності);
4.
Плани занять;

50 5.
Навчальні, наочні посібники, технічні засоби навчання тощо;
6.
Конспект лекцій з дисципліни;
7.
Комплекс контрольних робіт (ККР) для визначення залишкових знань з дисципліни, проведення ректорських контрольних робіт;
8.
Методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять, до виконання індивідуальних завдань;
9.
Завдання на курсові проекти, роботи;
10.
Контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять, завдання для заліків.
11.
Питання до екзаменаційних білетів, екзаменаційні білети;
12.
Методичні матеріали, що забезпечують самостійну роботу студентів;
13.
Методичні матеріали щодо виконання контрольних робіт для заочної форми навчання;
14.
Інші матеріали.
Робоча програма навчальної дисципліни є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання. Робоча програма навчальної дисципліни складається на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану спеціальності. Робочий навчальний план визначає рамки технології навчання з конкретного кредитного модуля шляхом розподілу навчального часу за видами занять, розподілу контрольних заходів та індивідуальних семестрових завдань.
Робочі програми навчальних дисциплін для одної спеціальності розглядаються на засіданнях кафедр, методичних комісій факультетів та затверджуються проректором.
Робочі програми загальноуніверситетських дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів та загальних дисциплін магістерських програм підготовки розглядаються
Навчально-методичною радою університету.
Робоча програма навчальної дисципліни містить викладення конкретного змісту кредитного модуля з розподілом на окремі навчальні

51 заняття, визначає організаційні форми його вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, самостійна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення.
При плануванні часу на самостійну роботу студентів необхідно забезпечити баланс часу СРС. Підґрунтям цього розрахунку є орієнтовні норми часу на виконання окремих робіт середнім студентом, які наведено у даному Положенні.
У робочій програмі можуть бути змінені послідовність та ступінь докладності (рівень) вивчення окремих розділів, тем і питань залежно від особливостей спеціальності, форми навчання тощо.
Робочі програми щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. У разі необхідності, методичні комісії факультетів, інститутів (замовників) можуть запросити робочі навчальні програми дисциплін для узгодження, запропонувати розробникам внести до робочої програми певні зміни та доповнення.
До початку навчального року робочі програми навчальних дисциплін мають бути затверджені (перезатверджені) в установленому порядку.

V. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ТА ЯКОСТІ НАВЧАННЯ
5.1. Види та рівні контролю
Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти
і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.
У навчальному процесі використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний, підсумковий та відстрочений.

52
Вхідний
контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс. Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, які відповідають програмі попередньої дисципліни. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах спільно з викладачами, які проводять заняття з відповідних дисциплін. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу.
Поточний
контроль проводиться викладачами на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи.
Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, комп’ютерного тестування, звітів про практику тощо.
Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю
(поточна успішність) є основною інформацією при проведенні заліку і враховуються викладачем при визначенні підсумкової оцінки з даної дисципліни. Найбільш об’єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингової системи оцінки.
Підсумковий
контроль забезпечує оцінку результатів навчання студентів певного освітньо-кваліфікаційного рівня на проміжних або заключному етапах їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

53
Семестровий___контроль'>Семестровий
контроль з певної дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.
Семестровий
екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Форма проведення екзамену, зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної кафедри.
Залік
– це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання
індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутністю екзамену і не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході.
Державна

атестація
студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо- кваліфікаційним рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня й обсягу знань, умінь, інших компетентностей до вимог стандартів вищої освіти.
За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію.
Нормативні форми державної атестації (захист дипломного проекту або роботи, державний екзамен тощо) визначається навчальним планом згідно з вимогами відповідної ОПП.
Самоконтроль
призначений для самостійної оцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках та методичних розробках для кожної теми (розділу) передбачаються питання для самоконтролю.

54
Відстрочений
контроль, або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково, як правило, в інтересах зовнішнього контролю якості навчання чи внутрішнього, з метою вивчення стійкості засвоєних знань студентами.
Щорічний ректорський контроль є відстроченим.
Ректорський
контроль – особливий вид внутрішнього контролю рівня знань, вмінь і навичок студентів Університету, метою якого є встановлення рівня ефективності використання різних форм і методів викладання науково- педагогічними працівниками дисциплін; отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, рівень самостійності та активності студентів; оцінка залишкового рівня знань із дисципліни з подальшим аналізом та узагальненням; належна підготовка для проходження ліцензійних і акредитаційних процедур і забезпечення максимально об’єктивного оцінювання знань студентів; перевірка якості навчального процесу на кафедрах і рівня викладання дисциплін окремими науково-педагогічними працівниками.
Порядок проведення ректорського контролю регламентується
Положенням про організацію ректорського контролю якості знань студентів.
5.2. Семестровий контроль
5.2.1. Загальні відомості
Перелік екзаменів та заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом зі спеціальності. Кількість екзаменів у кожній сесії не повинна перевищувати 4.
Семестрові заліки з окремих дисциплін проводяться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії. Заліки приймаються викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

55
Залік виставляється за виконання студентом робочої програми дисципліни у повному обсязі, якщо він отримав з дисципліни не менше оцінки “E” (за семибальною рейтинговою шкалою оцінювання).
Семестрові екзамени складаються студентами у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом, який затверджується ректором університету.
Відхилення від розкладу екзаменів неприпустимо. У разі захворювання екзаменатора завідувач кафедри повинен здійснити його заміну і сповістити про це деканат.
На підготовку студентів до кожного екзамену необхідно планувати не менше 2-3 днів (залежно від семестрового обсягу навчальних годин з дисципліни).
Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.
Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань (лабораторні роботи та певні індивідуальні завдання), передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
Студент, який захворів під час сесії, зобов’язаний повідомити деканат про свою хворобу не пізніше наступного дня після екзамену та в тижневий термін після одужання подати довідку медичного закладу.
Екзамени приймаються лекторами, які викладали курс. У прийманні екзамену можуть брати участь викладачі, які проводили у навчальній групі
інші види занять з дисципліни. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач кафедри за узгодженням з деканом може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа лекторів даної дисципліни.
Результати складання екзаменів, заліків, захистів курсових проектів (робіт) та практик оцінюються за національною (чотирибальною), уніфікованою рейтинговою
(семибальною) шкалою
(“відмінно”(А),
“добре”(В,С),
“задовільно”(D,E), ”незадовільно”(FX,F) і 100-бальною системою, а заліків –

56 за двобальною, семибальною шкалою (“зараховано”(А,B,C,D,E), “не зараховано”(FX,F) і 100-бальною системою та вносяться до екзаменаційної відомості, залікової книжки (позитивні результати) та навчальної картки студента.
Оцінка «незадовільно» до залікової книжки та навчальної картки студента не вноситься.
У разі отримання незадовільної оцінки, складання екзамену (заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. Втретє складання екзамену
(заліку) студента приймає комісія, яка створюється розпорядженням декана.
Оцінка комісії є остаточною.
Якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився без поважної причини, то вважається, що він використав спробу скласти екзамен (залік) і має заборгованість.
Студент, який виконав робочу програму навчальної дисципліни у повному обсязі та претендує на оцінку «відмінно», може бути звільненим від складання екзамену за рішенням кафедри.
У випадках конфліктної ситуації за мотивованою заявою студента чи викладача, деканом створюється комісія для приймання екзамену (заліку), до якої входять завідувач кафедри (провідний викладач) і викладач відповідної дисципліни кафедри, представник деканату, представник ради студентського самоврядування.
Складання екзамену з метою підвищення позитивної оцінки для отримання диплому з відзнакою допускається не більше, ніж з трьох дисциплін за весь період навчання. Дозвіл на це дає декан на підставі заяви студента за погодженням із завідувачем відповідної кафедри.
Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Ліквідація студентами академічної заборгованості проводиться протягом тижня після закінчення сесії.

57
Студент має можливість перездати заборгованість з дисципліни, викладання якої продовжується на протязі навчального року, до початку контрольних заходів наступного семестру.
За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), що документально підтверджені, окремим студентам може встановлюватись
індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) або ліквідації академічної заборгованості тривалістю не більше місяця з початку наступного навчального семестру
Якщо цей термін є недостатнім для виконання індивідуального графіку, розглядається питання про надання йому академічної відпустки або повторного курсу навчання.
Результати семестрового контролю регулярно обговорюються на засіданнях кафедр, Вчених рад факультетів та Вченої ради університету і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в університеті.
5.2.2. Підготовка до семестрового контролю
Семестровий контроль може проводитися в усній формі по білетах або у письмовій формі за контрольними завданнями (КЗ), а також шляхом тестування з використанням технічних засобів. Можливо поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю зазначається у робочій програмі, а зміст повинен повністю охоплювати матеріал дисципліни. Зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання обговорюються та визначаються рішенням відповідної кафедри.
Екзаменаційні білети (контрольні завдання) повинні забезпечувати перевірку всіх знань, навичок і умінь відповідного рівня, що передбачені програмою підготовки. Кількість екзаменаційних білетів для екзамену повинна бути на 10% більше кількості студентів у навчальній групі.
Крім цього, екзаменаційні білети (КЗ) мають відповідати таким вимогам:

58

забезпечувати перевірку умінь студентів використовувати набуті знання для вирішення практично спрямованих завдань;

складність білетів для усного екзамену повинна бути приблизно однаковою і дозволяти студенту глибоко та повно розкрити зміст усіх питань;

складність та трудомісткість КЗ для письмового контролю повинні відповідати відведеному часу контролю (90 – 135 хвилин);

при формулюванні завдань
(питань) необхідно використовувати відомі студенту терміни, назви, позначення.
Критерії оцінки відповіді студента (виконання КЗ) повинні враховувати, насамперед, її повноту і правильність, а також здатність студента:

узагальнювати отримані знання;

застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях;

аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.
При розробці критеріїв оцінювання з певної дисципліни необхідно орієнтуватися на такі загальні рекомендації.
“Відмінно”(А)(90-100 балів) - ставиться, якщо студент демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно й обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях.
“Добре”(В) (82-89 балів) – студент демонструє гарні знання але допускає окремі неточності.
“Добре“(С) (74-81 бал) – студент в загальному правильно розуміє матеріал але допустив окремі досить грубі помилки.
“Задовільно”(D) (64-73 бали) – студент засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає значну кількість неточностей і грубих помилок, уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань.

59
“Задовільно”(Е) (60-63 бали) – студент має певні знання по курсу, які задовольняють мінімальним критеріям.
“Незадовільно”(FX) (35-59 балів) – незасвоєння студентом окремих розділів дисципліни, слабе вміння вирішувати практичні задачі, при цьому подальше навчання можливе тільки після повторної здачі іспиту.
“Незадовільно”(F) (1-34 бали) – незасвоєння студентом принципових положень дисципліни, нездатність застосувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання без обов’язкового повторного вивчення курсу.
Зміст екзаменаційних білетів (контрольних завдань), а також критерії оцінки рівня підготовки студентів обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються завідувачем кафедри не пізніше, ніж за місяць до початку складання екзаменів (заліків).
Названі матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал