Положення про організацію навчального процесу




Сторінка3/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.05 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Семінарське
заняття – вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію з попередньо визначених проблем. На підставі
індивідуальних завдань (рефератів) студенти готують тези виступів з цих проблем.
1. Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни.
2. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах в складі академічної групи.
3. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію та ін.
4. Одержані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при визначенні підсумкової оцінки (рейтингу) з даної навчальної дисципліни.
Консультація
– вид навчального заняття, на якому студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, державних) проводяться групові консультації.
Протягом семестру консультації з навчальних дисциплін проводиться за встановленим кафедрою розкладом із розрахунку відповідного часу, що планується на консультації з певної навчальної дисципліни.

33
Планування обсягу консультацій з курсу регламентується «Нормами часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково- педагогічних працівників »
Самостійна
робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
1. Самостійна робота студента включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу, яка складає від 1/3 до 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни студента денної форми навчання.
Враховуючи тижневе навчальне навантаження студента відповідно до навчального курсу, щотижнева самостійна робота повинна бути в межах
16-30 годин.
2. Самостійна робота студента може включати такі види робіт:
- підготовка до лекції - до 0,5 год.;
- підготовка до практичного заняття – до 0,5 год.;
- підготовка до лабораторної роботи – до 1 год.;
- опрацювання окремих тем змістовних модулів, які не викладаються на лекціях – визначається обсягом тем, винесених на самостійне опрацювання;
- виконання розрахунково-графічної роботи – до 12 год.;
- підготовка реферату – до 6 год.;
- виконання курсової роботи – до 30 год.;
- виконання курсового проекту – до 45 год.;
- підготовка до модульної контрольної роботи – до 2 год.;
- підготовка до заліку – до 6 год.;
- підготовка до екзамену – до 30 год.
3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально- методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної

34 дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум (у тому числі на електронних носіях) тощо.
Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література, електронні підручники тощо.
5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці КНУБА, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.
У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.
Матеріали для самостійної роботи розміщуються на сайті кафедр університету.
6. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до
інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.
7. Матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.
Індивідуальні
завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, курсові та ін.) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань. Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються робочим навчальним планом. Терміни видачі,

35 виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни.
Курсовий
проект (КП) з навчальної дисципліни – це творче
індивідуальне завдання, кінцевим результатом виконання якого є розробка проекту споруди, пристрою, обладнання, технологічного процесу, механізму, макету, апаратних і програмних засобів тощо. Курсовий проект містить розрахунково-пояснювальну записку, креслення та інші матеріали, які визначаються завданням на курсове проектування. Курсовий проект виконується студентом самостійно під керівництвом викладача протягом визначеного терміну згідно з технічним завданням на основі знань та умінь, набутих з даної та суміжних дисциплін, а також матеріалів промислових підприємств і науково-дослідних установ, патентів тощо.
Курсова
робота (КР) з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає розробку сукупності документів (розрахунково- пояснювальної або пояснювальної записки, при необхідності – графічного,
ілюстративного матеріалу), та є творчим рішенням конкретної задачі щодо об’єктів діяльності фахівця (окремих складових частин споруд, пристроїв, обладнань, технологічних процесів, механізмів, апаратних та програмних засобів тощо), виконаних студентом самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням, на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь.
Курсові проекти (роботи) сприяють розширенню і поглибленню теоретичних знань, розвитку навичок їх практичного використання, самостійного розв’язання конкретних завдань.

36
Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху.
Мета, завдання та порядок виконання курсових проектів і робіт, зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами, що ведуть курсове проектування.
В одному семестрі планується не більше двох курсових проектів або трьох курсових робіт. Вони можуть плануватися з дисциплін обсягом не менше 3-х кредитів.
Студент, який без поважної причини не захистил курсовий проект у зазначений термін, вважається таким, що має академічну заборгованість. При отриманні незадовільної оцінки студент за рішенням кафедри виконує курсовий проект за новою темою або переопрацьовує попередню роботу в термін, визначений деканом.
Підсумки курсового проектування обговорюються на засіданнях кафедр.
Розрахунково
-графічна робота (РГР) – індивідуальне завдання, яке передбачає вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Частину такої роботи складає графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог.
Розрахункові
та графічні роботи (РР, ГР) – індивідуальні завдання, які передбачають вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Основну частину розрахункової роботи складають розрахунки, які можуть супроводжуватися ілюстративним матеріалом: графіками, схемами тощо. Графічна робота містить схеми, проекції, моделі, замальовки, які можуть супроводжуватись пояснювальною частиною.

37
Контрольні
роботи (реферати та ін.) – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Контрольні роботи, як і розрахункові роботи, можуть передбачати певний ілюстративний матеріал.
Курсові проекти
(роботи) та розрахунково-графічні роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються та утилізуються в установленому порядку.
Практика
студентів КНУБА є важливою і невід’ємною складовою частиною навчального процесу з підготовки фахівців і початковою ланкою в системі їх практичної підготовки до роботи на виробництві за:

освітньо-кваліфікаційною характеристикою
і освітньо- професійними програмами відповідного освітнього рівня;

навчальними планами;

наскрізними програмами практики та розробленими на їх основі робочими програмами відповідних видів практики.
Практики, як цикл підготовки, входять до числа навчальних дисциплін на семестр і враховуються у баланс навчального часу студента.
Загальна кількість навчальних дисциплін та практик не повинна перевищувати шістнадцять на навчальний рік.
Практики повинні проводитися на базах, що розташовані в організаціях, підприємствах і установах відповідно до профілю спеціальності та укладених договорів.
Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації праці у відповідній галузі господарства чи науки, формування вмінь і надбання практичних навичок самостійного виконання професійних завдань.
За змістом і метою практики поділяють на навчальні, виробничі й переддипломні. Перелік усіх видів практик визначається університетом

38 самостійно і передбачається в навчальних планах для кожної спеціальності й спеціалізації, де також зазначаються форми і терміни проведення.
Навчальні практики, як правило, організовуються на 1 – 2 курсах і дозволяють в умовах університету, а також на діючих підприємствах і установах ознайомити студентів з методами планування і організації виробничої діяльності, основними характеристиками і прийомами користування обладнанням, засобами механізованої (автоматизованої) обробки відповідної виробничої інформації, відпрацювання технологічних і виробничих процесів, складання основних видів організаційно-розпорядчих, облікових документів, набуття інших практичних навичок і вмінь за обраною спеціальністю.
Навчальна практика залежно від спеціальності може проводитися в структурних підрозділах університету (лабораторії, комп’ютерні класи, спортивно-оздоровчий табір «Будівельник»), а також безпосередньо на виробництві.
Перелік навчальних практик за спеціальностями університету визначається робочим навчальним планом з кожної спеціальності. З ряду спеціальностей під час проведення навчальної практики студенти можуть отримати робітничі професії за профілем навчання.
Виробнича практика включає в себе, як правило, такі види:

практика за профілем спеціальності;

науково-педагогічна;

науково-дослідна.
Мета виробничої практики – сформувати у майбутнього фахівця професійні вміння, навички прийняття самостійних рішень на конкретній ділянці роботи в реальних виробничих умовах.
Атестація з практики – залік.
Під час виробничої практики студенти вивчають напрям діяльності організацій, підприємств і установ, їх завдання і функції, закріплюють на практиці теоретичні знання, що отримані при вивченні спеціальних

39 дисциплін; відпрацьовують на посадах, що заміщаються фахівцями відповідно до їх спеціальності, технології виконання основних і найбільш масових видів виробничих процесів, що передбачені освітньо- кваліфікаційними характеристиками.
До завдань виробничої практики входить:

закріплення у виробничих умовах теоретичних знань, що були отримані в процесі навчання;

вивчення роботи підприємства, установи та їх спеціальних підрозділів;

придбання практичних навичок та освоєння передового виробничого досвіду;

отримання матеріалів практичної роботи, власних експериментів для виконання в подальшому курсових та дипломних проектів (робіт).
Перелік виробничих практик для кожної спеціальності або спеціалізації, форми і тривалість їх проведення визначаються навчальними планами.
Переддипломна практика як частина основної освітньої програми є завершальним етапом навчання і проводиться після засвоєння студентом програм теоретичного і практичного навчання з метою систематизації та практичного застосування теоретичних знань для якісного виконання випускної атестаційної роботи, розвитку навичок самостійної наукової,
інженерно-практичної роботи.
Завдання з цієї практики, як правило, пов’язуються з потребами чи проблемами підприємств-замовників, науково-дослідними роботами кафедр, з підготовкою доповідей студентів на наукових конференціях, а також набуття навичок, умінь і знань планування, підготовки, організації і виконання науково-дослідної роботи і оформлення її результатів. Це досягається шляхом вивчення і узагальнення літературних джерел за темою дипломного проекту (магістерської роботи), підготовки матеріальної бази для її виконання, оволодіння технікою і методикою експериментальних

40 досліджень, отримання попередніх експериментальних даних за темою дипломного проекту (магістерської роботи), розробки алгоритму його подальшого виконання і грамотного оформлення.
Переддипломна практика, як правило, проводиться на випускових кафедрах університету.
Керівниками практики призначаються наукові керівники майстерських робіт. Вони відповідають за організацію і проведення практики студента.
Навантаження за керівництво переддипломною практикою призначається відповідно до затверджених норм часу навчальної роботи науково- педагогічних працівників.
Ступеневе набуття практичних навичок студентів розробляється випусковими кафедрами у наскрізній програмі та у робочих програмах з кожного виду практики і після обговорення їх на навчально-методичних комісіях факультетів і затверджуються проректором з навчально-методичної роботи університету.
В основу формування наскрізної програми практичної підготовки студентів закладаються освітньо-кваліфікаційні характеристики підготовки фахівців з певної спеціальності. У наскрізній програмі практичної підготовки фахівців визначаються: мета і завдання, види, узагальнений зміст практики, можливі індивідуальні завдання для студентів, перелік занять і екскурсій під час практики, навчальні посібники, вимоги до звіту, порядок підведення підсумків практики тощо, виходячи з вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики за фахом.
На основі наскрізної програми практики випускові кафедри складають та перезатверджують кожний навчальний рік робочі програми з окремих видів практики окремо. У робочих програмах практики кафедри визначають конкретний зміст даного виду практики, послідовність вивчення окремих питань, перелік занять і екскурсій під час практики на конкретній базі практики, навчальні посібники, уточнені вимоги до звіту, порядок підведення підсумків практики тощо.

41
Зміст практики – це система наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-етичних ідей, якими необхідно оволодіти під час практичного навчання відповідно до освітньо- кваліфікаційної характеристики спеціальності.
Зміст практики не може бути зведеним тільки до переліку знань, умінь і навичок з навчальних предметів. Він повинен охоплювати всі основні елементи соціального досвіду: системи знань про природу, суспільство, мислення, способах діяльності, систему інтелектуальних та практичних навичок і вмінь; досвід творчої діяльності; систему відношень до світу, один до одного.
Бази практики закріплюються наказом по університету за поданням випускових кафедр.
Для студентів-іноземців бази практики передбачаються у загальному порядку.
Студенти заочної форми навчання та екстерни проходять тільки переддипломну практику.
Відповідальність за організацію і контроль практики покладається на завідувачів випускових кафедр, в межах повноважень – на керівника відділу практики КНУБА, а проведення

на декана факультету, на відповідального за практику від випускової кафедри.
Навчально-методичне забезпечення і керівництво практикою, а також виконання програми практики забезпечують випускові кафедри.
Випускові кафедри виконують такі роботи:

розробляють наскрізні робочі програми практики студентів;

розробляють робочі програми з кожного виду практики студентів;

розробляють і затверджують перелік індивідуальних завдань з методичними рекомендаціями щодо їх виконання;

вдосконалюють комплекс методичного забезпечення організації практичного навчання;

визначають керівників практики від кафедр;

42

формують комісії з прийому заліків з практик і організовують їх роботу;

заслуховують звіти керівників практики про проведену роботу, розробляють заходи щодо удосконалення проведення практики;

викладачі кафедр вивчають нові підприємства і установи з метою найбільш ефективного використання їх у якості баз практики студентів.
Відповідальні за проведення та навчально-методичне забезпечення практики від кафедр факультетів затверджуються щорічно у лютому розпорядженням деканів факультетів.
Від факультету організаційні питання щодо проведення практик студентів вирішують декан факультету чи його заступники, керівник практики від кафедри.
До керівництва практикою від університету залучаються досвідчені викладачі, які мають стаж роботи не менше 3-х років; від бази практики – які мають стаж практичної роботи за фахом підготовки не менше 3-х років і подали заяву до університету на роботу за сумісництвом.
Розподіл студентів за базами практики готує декан факультету з завідувачем практики від університету, подають в навчальний відділ університету службову записку за місяць до початку практики. Після цього видається наказ по університету.
Відповідальний за практику на випусковій кафедрі:

контролює готовність баз практики і подає свої пропозиції, погоджені з деканатом завідувачу практики університету за місяць до початку практики;

забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед виходом студентів на практику, у тому числі й настановчих зборів на випускових кафедрах, де знайомить студентів з порядком проходження практики та з технікою безпеки; надає студентам необхідні документи: направлення, завдання-програму, індивідуальне завдання, щоденник, журнал обліку роботи, методичні рекомендації тощо;

повідомляє студентам про систему звітності з практики;

43

у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість проходження практики відповідно до програми;

проводить інструктаж студентів, забезпечує їх необхідною допоміжною методичною документацією
(схемами, пам’ятками, методичними розробками, списком рекомендованої літератури, посібниками тощо);

проводить настановчі збори на базі практики разом з груповим керівником практики від університету та керівниками від баз практики;

по закінченню практики протягом 10-ти днів подає завідувачу практики університету письмовий звіт про її проведення за затвердженою в університеті формою.
Груповий керівник практики:

розподіляє разом з керівником від бази практики студентів на робочі місця;

надає методичні рекомендації щодо складання індивідуальних календарних планів проходження практики студентів і затверджує їх після погодження з керівником від бази практики;

знайомить керівників від бази практики з програмою практики й обов’язками, які покладаються на них;

забезпечує постійне керівництво та контроль за виконанням
індивідуального плану кожним студентом і надає необхідну допомогу;

надає консультації студентам щодо виконання індивідуальних завдань і робочої програми практики;

періодично інформує декана факультету, завідувача кафедри про хід практики, вирішує з ними поточні питання;

контролює виконання студентами правил внутрішнього трудового розпорядку, контролює ведення керівником від бази практики обліку відвідування студентами практики;

підводить підсумки практики, оцінює роботу кожного студента та складає звіт про підсумки проведеної практики і надає його відповідальному за практику на випусковій кафедрі;

у складі комісії бере участь у прийомі заліків з практики.
Керівник практики від бази практики:

44

забезпечує якісне проведення інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

забезпечує облік відвідування практики кожним студентом у його щоденнику на сторінці «Журнал відвідування». Про всі порушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку та про інші порушення повідомляє університет;

веде облік виконаної кожним студентом роботи та оцінює її. Після закінчення практики дає письмову характеристику роботи студента.
4.7.9. Студенти-практиканти зобов’язані:

до початку практики одержати консультацію щодо оформлення документів (на конференції з практики або в індивідуальному порядку);

своєчасно прибути на базу практики;

вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

у повному обсязі виконати всі завдання програми практики;

скласти індивідуальний план і затвердити його у групового керівника;

вести щоденник проходження практики;

працювати не менше 6 годин на день; щодня представляти керівнику практики від бази щоденник для відмітки щодо своєї наявності на практиці;

з дотриманням усіх вимог стандартів ЄСКД своєчасно оформити всі документи з практики у вигляді звіту, зброшурувати його і скласти залік з практики;

проходити практику за строками, визначеними у наказі по університету. Зміна терміну проходження практики з поважних обставин або продовження терміну практики проводиться за рішенням кафедри, погодженого з деканатом і затверджується розпорядженням декана
Студенти-практиканти несуть повну відповідальність за виконання робочої програми практики. У разі невиконання повного обсягу програми практики за поважної причини студент за поданням його заяви на ім’я ректора університету з доданням відповідних документів залишається на повторний курс. Студенту, який не виконав у повному обсязі робочу

45 програму практики або отримав залікову оцінку «незадовільно» з практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених деканатом. Студент, який востаннє отримав оцінку «незадовільно» з практики в комісії, відраховується з університету за поданням декана факультету.
Програма практики визначає види і форми перевірки рівня сформованості необхідних умінь та навичок, вимоги до звіту студента про виконання програми практики та індивідуального завдання. Звіт з практики захищається студентом у комісії, яка призначається завідувачем відповідної кафедри.
Форма, зміст і вид звітності студентів про проходження практики визначається робочою програмою з дотриманням відповідних стандартів щодо оформлення такої документації. Рейтингова оцінка з практики враховується при підведенні підсумків загальної успішності студентів та враховується при наданні студентам стипендії.
Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на вчених радах факультетів не рідше одного разу протягом навчального року.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал