Положення про організацію навчального процесу



Pdf просмотр
Сторінка2/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.05 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8



19
III. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Форми навчання
Навчання студентів в університеті здійснюється за такими формами:
- очна (денна);
- заочна (дистанційна);
- екстернат.
Форми навчання можуть поєднуватися. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо- професійної програми підготовки (ОПП) фахівців певного освітньо- кваліфікаційного рівня.
Здобувати освіту за денною та заочною формою навчання мають право громадяни України незалежно від роду і характеру їх занять та віку.
Навчання здійснюється за кошти державного бюджету, а також за кошти юридичних і фізичних осіб на підставі договорів між університетом та підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами.
Очна форма навчання – це форма здобуття певного рівня вищої освіти, яка побудована на принципі особистого спілкування студентів і викладачів під час аудиторних занять в установленому розкладом обсязі. Вважається, що саме це дозволяє максимально розширити і зміцнити знання студентів, а на самостійне вивчення відводиться незначна кількість тем, причому не найважливіших. Студенти зобов’язані щодня бути присутніми на заняттях
(не враховуючи вихідних днів) і не пропускати їх без поважної причини;
Заочна форма навчання – форма здобуття певного рівня вищої освіти, яка поєднує риси самонавчання та очного навчання (періодичне відвідування аудиторних занять). Характеризується фазністю. Перша фаза – отримання бази знань, навчальної літератури та її вивчення (установча сесія); друга фаза – перевірка засвоєного матеріалу.
Організація навчального процесу для студентів заочної форми навчання здійснюється під час сесій і в міжсесійний період.

20
Заочна форма навчання з певної спеціальності можне бути відкрита якщо: а) спеціальність акредитована та ліцензована за відповідним рівнем; б) є денна форма навчання з цієї спеціальності; в) є необхідне навчально-методичне, інформаційне та матеріально- технічне забезпечення цієї форми навчання.
Відкриття заочної форми навчання з певної спеціальності ініціюється деканом факультету та здійснюється за рішенням Вченої ради університету на підставі рекомендації Навчально-методичної ради університету за умови
інформаційного та методичного забезпечення цієї форми навчання.
Екстернат – особлива форма навчання осіб (екстернів), які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівні, для здобуття ними певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом. Екстернат зі спеціальності відкривається за поданням декану факультету після розгляду на Навчально-методичній та Вченій радах університету за умови
інформаційного та організаційно-методичного забезпечення цієї форми навчання.
Навчання екстерна здійснюється за індивідуальним навчальним планом, складеним на основі навчального плану спеціальності з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напрямку підготовки
(спеціальності).
Диплом державного зразка видається екстерну, який виконав всі вимоги навчального плану, склав державні іспити, захистив атестаційну роботу, та рішенням державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії йому присвоюється відповідний освітній рівень.


21
3.2. Планування навчального процессу
Облік трудомісткості навчальної роботи студентів в КНУБА здійснюється у кредитах ЄКТС.
Ціна кредиту ЄКТС становить 30 академічних годин. На навчальний рік відводиться, як правило, 60 кредитів, на семестр – 30 кредитів.
Облікова одиниця навчального часу студента – це академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс.
Навчальний курс (рік) – період навчання студента тривалістю 12 місяців, який, розпочинається для студентів 1 вересня, і регламентується графіком навчального процесу. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.
Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними розпорядженнями декана факультету.
Навчальний семестр – складова навчального часу, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом і становить 20 тижнів. На випускових курсах тривалість окремих семестрів може бути зміненою.
Навчальний тиждень – складова навчального часу студента тривалістю
45 академічних годин (1,5 кредити ЄКТС).
Навчальний день – складова навчального часу студента тривалістю 9 академічних годин.
Академічна година – мінімальна облікова одиниця навчального часу, яка служить основою для планування та обліку аудиторних занять.
Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хв. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (далі – пара). Зміна тривалості академічної години не допускається, проте в разі проведення пари без перерви її тривалість може змінюватись, але має становити не менше як
80 хв.

22
Навчальні заняття у КНУБА тривають по дві академічні години і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.
3.2.1. Графік навчального процесу
В Університеті у навчальному році планується 40 тижнів теоретичного навчання, з них 6 тижнів – тривалість проведення сесії. Навчальний рік для студентів денної форми навчання складається з двох семестрів.
Практики, як цикл підготовки, входять до числа навчальних дисциплін.
Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю не менше 8 тижнів. На факультетах конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік з урахуванням перенесень робочих і вихідних днів. Графік погоджується з начальником навчального відділу і щорічно затверджується до 1 травня на наступний начальний рік.
Нормативний термін підготовки бакалавра за денною формою навчання – 4 роки (240 кредитів ECTS), магістра за освітньо-професійною програмою– 1,5 роки (90 кредитів ECTS), магістра за освітньо-науковою програмою– 2 роки (120 кредитів ECTS).
При навчанні без відриву від виробництва нормативний термін бакалаврської підготовки становить 5 років (240 кредитів ECTS), а термін підготовки магістрів такий же, як при денній формі навчання.
Навчальний процес в університеті організується за кредитно- модульною системою. Суть її полягає в тому, що навчальний матеріал кожної дисципліни поділяється на навчальні модулі – логічно завершені одиниці навчальної інформації, що мають кінцеву форму контролю знань (екзамен або залік). В основу технології покладений поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність. За результатами модульного контролю знань студентів з окремих модулів визначається рейтинг студента з дисципліни і загальний рейтинг студента на курсі.

23
3.2.2. Навчальні плани
Навчальний
план є нормативним документом навчального закладу, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності (напряму). Навчальні плани складаються окремо для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та за кожною формою навчання (в тому числі навчання зі скороченим або подовженим, порівняно з типовим, терміном навчання) на основі відповідної ОПП.
Навчальний план повинен містити:
- відомості про галузь знань;
- спеціальність (напрям підготовки) і спеціалізацію (за наявністю);
- освітній або освітньо-науковий рівень, кваліфікацію;
- нормативний термін навчання;
- графік навчального процесу;
- обсяги теоретичної, практичної підготовки;
- блоки обов’язкових та варіативних навчальних дисциплін (навчальні курси, практики із вказаними обсягами у кредитах ECTS і академічних годинах);
- дані про кількість і форми семестрового контролю, атестації в екзаменаційній комісії;
- загальний бюджет навчального часу за весь нормативний термін навчання та його поділ на аудиторний навчальний час та час, відведений на самостійну навчальну роботу, а також поділ бюджету аудиторного навчального часу за окремими формами занять з кожної навчальної дисципліни та за весь термін навчання загалом.
Навчальні плани розробляються на весь період реалізації відповідної освітньо- професійної програми підготовки, ухвалюються Вченими радами відповідних факультетів і затверджуються ректором (проректором). Підпис ректора скріплюється печаткою університету.
Робочий
навчальний план – це нормативний документ, який розробляється з метою удосконалення змісту навчання, конкретизації

24 планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН, рішень Навчально-методичної та Вченої рад університету, врахування регіональних потреб і вимог роботодавців, закріплення навчальних дисциплін за певними кафедрами. Робочі навчальні плани складаються щорічно на наступний навчальний рік і до 15 квітня подаються до навчального відділу разом із графіком навчального процесу.
Робочі навчальні плани складаються окремо для кожного освітньо- кваліфікаційного рівня та форми навчання, в тому числі навчання зі скороченим або подовженим, порівняно з типовим, терміном навчання.
Робочі навчальні плани ухвалюються методичною радою відповідного факультету та затверджуються проректором.
Розробка навчальних і робочих навчальних планів є одним з найбільш відповідальних видів методичної роботи професорсько-викладацького складу університету. Навчальні і робочі навчальні плани розробляються методичними комісіями спеціальностей із залученням представників випускових кафедр. Персональний склад методичних комісій затверджується
Вченою радою факультету щорічно на початку навчального року. Методичні комісії спеціальностей працюють під безпосереднім керівництвом їх голів, а координацію діяльності і контроль за виконанням вимог до навчальних планів здійснює декан факультету та навчально-методичний відділ університету.
Під час формування навчальних планів необхідно враховувати вимоги затверджених стандартів вищої освіти у частині освітньо-кваліфікаційних характеристик для відповідної спеціальності і освітньо-кваліфікаційного рівня за діючим на час розроблення Переліком спеціальностей.
Навчальним планом для певної спеціальності має визначатися перелік обов'язкових дисциплін (максимум — 75% від загального обсягу кредитів ЄКТС).
Загальний обсяг вибіркових дисциплін має складати не менше 25% від загального обсягу кредитів ЄКТС. Серед вибіркових дисциплін навчальним планом може встановлюватися перелік професійно-орієнтованих дисциплін

25 на вибір для певної спеціалізації. Кількість навчальних дисциплін на навчальний рік повинна бути не більше шістнадцяти.
Розподіл студентів для вивчення навчальних дисциплін із переліку варіативних здійснюється деканатом шляхом опитування студентів та формування списків. Академічні групи студентів по вивченню варіативних дисциплін на наступний навчальний рік затверджується деканом факультету та до 15 квітня подається до навчального відділу разом із робочим навчальним планом.
Кількість годин аудиторних занять в одному кредиті ЄКТС (денна форма навчання) для здобувачів ступеня бакалавра може становити від 1/3 до
2/3 загального обсягу годин. При цьому важливо зважати, що кількість аудиторних годин в одному кредиті ЄКТС може відрізнятися залежно від галузі знань та спеціальності.
Розподіл навчальних годин з дисциплін за видами занять проводиться рішенням Вченої ради факультету на основі пропозицій методичних комісій спеціальностей та з урахуванням рекомендацій Навчально-методичної ради університету. При цьому треба брати до уваги, що аудиторні заняття всіх видів на тиждень повинні складати від 16 до 30 годин. Необхідно передбачити послідовне зменшення обов’язкових аудиторних занять (у зазначеному діапазоні) на старших курсах, для чого рекомендується переносити вивчення деяких розділів і питань навчальної програми дисципліни з обов’язкових аудиторних на самостійну роботу студентів.
Зменшення кількості обов’язкових аудиторних занять студентів повинно супроводжуватися посиленням методичної допомоги та контролю за самостійним вивченням навчального матеріалу.
Рекомендується таке щотижневе аудиторне навантаження студента:

І та II курс –24-30 годин;

III та ІV курс – 20-24 години;

V курс магістерської підготовки – 16-20 годин.

26
При розробці робочих навчальних планів для форм навчання з відривом від виробництва необхідно мати на увазі, що перелік та послідовність дисциплін, загальна кількість годин на їх засвоєння, вид семестрової атестації повинні бути такими самими, як у навчальному плані денної форми навчання. Обсяги аудиторних занять при заочному навчанні обмежуються тривалістю установчих сесій та розкладом занять у міжсесійний період.
Розподіл аудиторних занять з дисципліни рекомендується визначати пропорційно до їх обсягів у навчальному плані з денної форми навчання.
Навчальні і робочі навчальні плани складаються за визначеними в університеті формами.
Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який складається напередодні навчального року.
Індивідуальний
навчальний план студента (ІНПС) складається на підставі робочого навчального плану і включає нормативні і варіативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом, з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. ІНПС містить інформацію про перелік і послідовність вивчення дисциплін, що передбачені програмою підготовки, форми організації навчального процесу, обсяги навчального навантаження студента з кожної дисципліни, оцінки поточної і підсумкової успішності та державної атестації.
Вибіркові навчальні дисципліни, включені до індивідуального навчального плану студента, є обов’язковими для вивчення.
Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується деканом факультету. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента, надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента і його реалізації протягом усього періоду навчання покладається на куратора академічної групи. Куратором може бути науково-педагогічний працівник кафедри,

27
ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти та який керується Положенням про куратора.
За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає ректор університету, декан факультету, завідувачі кафедрами.
За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.
3.2.3. Розклад занять
Розклад навчальних занять разом із навчальним планом і навчальними програмами дисциплін є основним документом, що регламентує організацію та проведення навчального процесу в університеті.
Чисельність навчальної групи за програмами підготовки бакалаврів повинна бути не більше 30 та не менше 14 осіб. Чисельність навчальних груп за програмами підготовки магістрів може бути зменшена. Лекційні потоки за програмами підготовки бакалаврів складаються, як правило, з 3-6 навчальних груп, за програмами підготовки магістрів – з 2-4 навчальних груп.
Семестровий розклад занять та іспитів складає диспетчерська навчального відділу університету. Для складання розкладу до диспетчерської
2 рази на рік у терміни згідно наказу ректора подаються такі документи:

деканатами (затверджені деканом):

робочий навчальний план;

графік навчального процесу;

сітки годин,

кафедрами (затверджені завідувачем кафедри):

розподіл навчального навантаження між викладачами.
Складений розклад корегується деканом (заст. декана), подається на підпис начальнику навчального відділу, затверджується проректором з навчальної роботи. Всі зміни до розкладу деканати подають на розгляд начальнику навчального відділу. На оригінал розкладу ставиться печатка університету і розклади розміщують на інтернет-сторінці КНУБА.
Затверджений розклад змінам не підлягає.

28
Розклад занять усіх форм навчання доводиться до відома викладачів
(відповідає вчений секретар кафедри) та студентів (відповідає деканат) не пізніше ніж за 1 тиждень до початку кожного семестру, а екзаменів – за 2 тижні до початку сесії.
Завантаження аудиторного та лабораторного фондів контролюється диспетчерською службою навчального відділу. Графік використання аудиторій для проведення державної атестації надається на початку семестру.
Заявка на виділення аудиторії для проведення конференцій, олімпіад та ін. загальних зборів повинна подаватись не пізніше ніж за дві доби до навчального відділу. Згідно розкладу занять відповідальні за кабінети співробітники зобов’язані забезпечити умови для проведення занять.
Київський національний університет будівництва і архітектури надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених "Правилами внутрішнього розпорядку КНУБА ".

3.3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕССУ
1. Навчальний процес в університеті здійснюється за такими формами:
1.1) навчальні заняття;
1.2) самостійна робота;
1.3) виконання індивідуальних завдань;
1.4) практична підготовка;
1.5) контрольні заходи.
2. Основними видами навчальних занять є:
2.1) лекція;
2.2) лабораторне, практичне, семінарське, заняття
2.3) індивідуальна робота;
2.4) консультація.

29
Лекція
– це основний вид проведення навчальних занять, призначена формувати у студентів основи знань до рівня компетентності з певної галузі знань, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.
Лекція
є логічно завершений, науково обґрунтований
і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.
1. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою, а обсяг лекційного курсу визначається навчальним планом
(робочим навчальним планом).
2. Лекції проводяться тільки лекторами – професорами, доцентами, старшими викладачами. Інші висококваліфіковані фахівці, які мають значний досвід наукової та практичної діяльності але не мають вченого звання, чи не входять до штатного розпису професорсько-викладацького складу КНУБА, допускаються до проведення лекцій за наказом ректора.
3. Лектор повинен мати широкий науковий світогляд, володіти
ґрунтовними знаннями і практичним досвідом, вміти системно, аргументовано, на належному науковому і методичному рівні викладати в лекціях теоретичні основи навчального курсу. Його лекції мають бути глибокими за змістом, доступними за формою викладу.
4. Викладач, якому доручено читати курс лекцій до початку навчального року подає на кафедру складену ним робочу програму з дисципліни, конспект лекцій, комплект індивідуальних завдань (якщо вони заплановані) та контрольні завдання (білети, тести тощо) для проведення проміжного (атестація із змістовних модулів), ректорського та підсумкового контролю з дисципліни (затверджені на поточний навчальний рік) .
5. Лектор зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми щодо тематики та змісту лекційних занять, але не обмежуватися тільки цим у

30 питаннях інтерпретації навчального матеріалу, формах, методах і засобах його викладення.
6.
Керівник інституту, декан факультету, завідувачі кафедр систематично відвідують лекції, перевіряють методичне забезпечення курсу лекцій. Запис про відвідування занять робиться в спеціальних журналах, що зберігаються на кафедрі, та замінюються актом списання при заміщені завідувача.
7. Розподіл студентів на лекційні потоки формується деканом факультету за погодженням з начальником навчального відділу.
8. Лекція проводиться у відповідно обладнаних та забезпечених технічними засобами приміщеннях – аудиторіях.
Лабораторне
заняття – вид навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуває практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень в конкретній предметній галузі та обробки отриманих результатів.
1. Лабораторні заняття проводяться у спеціально оснащених навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок та ін.).
Лабораторні заняття можуть проводитися також в умовах реального професійного середовища (на підприємстві, в наукових лабораторіях тощо).
2. З окремих навчальних дисциплін, з урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та безпеки життєдіяльності студентів, допускається поділ академічної групи на підгрупи. Перелік цих дисциплін затверджується наказом ректора. Такий поділ навчальних груп повинен бути зазначений у робочих навчальних планах.
3. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

31 4. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не допускається.
5. Лабораторне заняття включає проведення контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи; виконання власне лабораторних досліджень; оформлення індивідуального звіту про виконану роботу та його захист; оцінювання результатів роботи студентів викладачем.
Підсумкова оцінка ставиться в журналі обліку виконання лабораторних робіт
і враховується при виставленні семестрової підсумкової оцінки (рейтингу) з даної дисципліни.
6. Наявність позитивних оцінок, одержаних студентом за всі лабораторні роботи, передбачені робочою навчальною програмою, є необхідною умовою його допуску до семестрового контролю по даній дисципліні.
7. У разі виконання лабораторних робіт, пов’язаних з можливою небезпекою для студентів, обов’язковим є інструктаж з правил безпеки і контроль за їх дотриманням.
Практичне
заняття –вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача шляхом виконання певних відповідно сформульованих завдань закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають вмінь та навичок їх практичного застосування.
Основна дидактична мета практичного заняття – розширення, поглиблення ї деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, застосування умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.
1. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо.
2. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

32 3. Практичне заняття включає проведення контролю знань, вмінь та навичок, постановку загальної проблеми (завдання) викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язання задач з їх обговоренням, вирішення контрольних завдань, їх перевірку та оцінювання.
4. Оцінки, одержані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при визначенні підсумкової оцінки (рейтингу) з даної навчальної дисципліни.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал