Положення про організацію навчального процесу в приватному вищому навчальному закладі міжнародний університет бізнесу І права херсон 2012 зміст 1 Загальні положення 2 2



Сторінка3/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.75 Mb.
ТипПоложення
1   2   3   4

Принципи організації контролю

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий семестровий контроль та заходи державної атестації. Організація контрольних заходів здійснюється у відповідності до Розділу 3 «Контрольні заходи», Системи внутрішнього мониторингу якості підготовки фахівців. Методичні матеріали щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Ред. С.В. Білоусова. Укл. Л.С. Гончаренко. – Херсон: МУБіП, 2006. – 47с.

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку рівня засвоєння студентом навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах за національною шкалою і шкалою ЕСТS.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену або заліку (диференційованого заліку) з конкретної навчальної дисципліни в обсязі начального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни, і в терміни, встановлені робочим навчальним планом, індивідуальним навчальним планом студента.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий залік (диференційований залік) виставляється за результатами поточного модульного контролю і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін (або інтегральних модулів, які складаються з декількох дисциплін) здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і/або підсумкового контролю знань (ПСК) – екзамену, заліку або диференційованого заліку.

Завданням ПМК є перевірка рівня засвоєння та розуміння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати наукові та навчальні тексти, здатності осмислити зміст теми, чи розділу (змістовного модуля), умінь публічно чи письмово представляти (презентувати) певний матеріал, умінь самостійно проводити нескладні лабораторні експерименти та презентувати їх результати і висновки з них тощо.

Завданням ПСК є перевірка розуміння та засвоєння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими темами, розділами (змістовними модулями) дисципліни, здатності системного творчого використання набутих знань тощо.

Оцінювання знань студентів з конкретної дисципліни здійснюється за варіантами:

- варіант I: поточний модульний контроль (ПМК) оцінюється від 0 до 100 балів включно протягом семестру, семестровий контроль (екзамен, залік, диференційований залік) виставляється за результатами ПМК (студент на сесію не виходить);

- варіант II: ПМК оцінюється від 0 до 85 балів включно протягом семестру, екзамен оцінюється від 0 до 15 балів включно.

Вибір варіанту здійснює інститу/коледж, де навчаються студенти. Вибраний варіант фіксується в робочій програмі дисципліни в розділі «Розподіл балів, які отримують студенти», після чого він є обов’язковим для виконання, кафедрою, студентами.

Результати складання екзаменів і заліків (диференційованих заліків) оцінюються за національною шкалою, шкалою ECTS і вносяться у відомість обліку успішності (форма Н-5.03.), залікову книжку студента (форма Н-2.03.), індивідуальний навчальний план студента (форма Н-2.02.), навчальну картку студента (форма Н-2.04.), що запроваджені наказом МОН МС України від 29.03.2012р. №384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у ВНЗ I – IV рівнів акредитації».

До відомості обліку успішності та залікової книжки студента вноситься інформація щодо назви дисципліни, загальної кількості годин та кредитів.

Організація поточного модульного контролю

Під час організації ПМК кафедри викладачі розподіляють загальну кількість балів діапазону, в якому оцінюється вся поточна робота студента з дисципліни, між відповідними об’єктами контролю, визначеними цим положенням. Вони також визначають форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання і включають всі зазначені вище відомості до робочих навчальних програм, а також доводять їх до відома студентів на початку семестру. Методика організації поточного контролю визначена Розділів 4, 5, Системи внутрішнього мониторингу якості підготовки фахівців. Методичні матеріали щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Ред. С.В. Білоусова. Укл. Л.С. Гончаренко. – Херсон: МУБіП, 2006. – 47с.

За протокольним рішенням кафедр студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності, зокрема в роботі наукових конференцій, підготовці наукових публікацій, проведенні наукових експериментів тощо, можуть присуджуватися додаткові (бонусні) бали за результати поточного контролю.

Об’єктами ПМК знань студентів освітньо-професійного рівня «бакалавр» є наступні:

а) Систематичність та активність роботи на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, під час контролю яких можуть підлягати оцінці: рівень знань, продемонстрований у виступах на семінарах та практичних заняттях; результати виконання та захисту лабораторних робіт; результати експрес-контролю тощо.

б) Виконання завдань для самостійного опрацювання, під час контролю яких, можуть підлягати оцінці ступінь самостійності та повнота виконання завдання.

в) Виконання модульних контрольних завдань, тестів, робіт тощо, під час перевірки яких, оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, набуті в ході вивчення змістовного модуля (диференціальної частини) дисципліни. Форми модульного контролю (тести, колоквіуми, контрольні роботи, кейси (ситуативні вправи), дебати тощо) обираються кафедрою, за якою закріплена певна навчальна дисципліна.

Об’єктами поточного контролю знань студентів освітньо-професійного рівня «спеціаліст», «магістр» є програмний матеріал дисципліни, який перевіряється за двома напрямками:

а) Перевірка теоретичних знань;

б) Перевірка виконання самостійної і індивідуальної роботи.

Оцінювання рівня засвоєння теоретичних знань магістрів може здійснюватися у різноманітних формах: за підготовку звітів або рефератів з відповідних тем дисципліни; за виконання письмових контрольних робіт; за результатами тестів; за результатами відповідей на екзаменаційні білети, затверджені кафедрою; за результатами усної співбесіди викладача і студента, в ході якої студент дає відповіді на запитання з різних тем дисципліни тощо.

Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуальних практичних завдань, що виконуються студентами на базі матеріалів виробництва, за місцем роботи або за місцем практики.

Відповідно до графіку навчального процесу при вивченні дисципліни протягом семестру (18 тижнів) обов’язковим є виконання двох модульних контрольних робіт у письмовій формі, протягом тетраместру (9 тижнів) - однієї модульної контрольної роботи у письмовій формі (роботи зберігаються у викладача до закінчення поточної сесії).

З метою підвищення вимоги та контролю практичної підготовки (практики) студентів, організовується розгорнутий захист звітів студентів з практик на випускових кафедрах.

Бали за індивідуальну роботу з дисципліни (реферат, розрахунково-графічна робота, курсова робота (проект) тощо) враховуються в підсумкову оцінку тільки за умови вчасного виконання графіка індивідуальної роботи відповідно до робочої програми дисципліни.

Результати ПМК знань студентів заносяться до журналу обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни та його наступного переводу в оцінки національної шкали та шкали ECTS.



Організація підсумкового семестрового контролю

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є екзамен, здійснюється на основі результатів ПМК і/або підсумкового контролю знань – екзамену.

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є диференційований залік, залік, як правило, здійснюється на основі результатів ПМК.

При отриманні необхідної кількості балів протягом семестру екзаменаційна оцінка може бути виставлена під час тижня контрольних заходів. Якщо студент має підстави для підвищення оцінки, то він складає екзамен під час сесії.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється в письмовій формі за екзаменаційними білетами, затвердженими на засіданні кафедри в поточному навчальному році, або з використанням комп’ютерних технологій.

На екзамен виносяться ключові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх для вирішення практичних задач тощо.

Перелік питань, які охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, визначаються кафедрою, оформлюються в методичні матеріали і доводяться до відома студентів на початку семестру.

При оцінюванні результатів екзамену в діапазоні від 0 до 15 балів рекомендується типовий екзаменаційний білет, який, як правило, містить 3 завдання, кожне з яких оцінюється оцінками за шкалою: 0 - 5 балів. За рішенням кафедри в екзаменаційний білет може бути внесена інша кількість питань та визначений окремий порядок їх оцінювання.

До журналів та відомостей обліку поточної і підсумкової успішності вносяться в балах сумарні результати поточного контролю та екзамену

У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач дисципліни, який веде зазначений вид занять.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформлюється під час останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття відповідного семестру.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, заліку (диференційованого заліку)), якщо він виконав всі види робіт, що передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни.

Екзамени складаються студентами в період підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), що передбачено графіком навчального процесу. Організація проведення контрольних робіт і екзаменіз здійснюється у відповідності до Розділу 7, Системи внутрішнього мониторингу якості підготовки фахівців. Методичні матеріали щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Ред. С.В. Білоусова. Укл. Л.С. Гончаренко. – Херсон: МУБіП, 2006. – 47с.

Критерії оцінювання знань та вмінь студента

Критерії оцінювання знань та вмінь студента за результатами вивчення навчальної дисципліни:



«Відмінно» — за глибокі знання навчального матеріалу, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах; вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв'язку і розвитку, чітко і лаконічно; логічно і послідовно відповідати на поставлені запитання; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.

«Добре» — за міцні знання навчального матеріалу, засвоєння основної літератури, включаючи розрахунки; аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (несуттєві) неточності; вміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.

«Задовільно» — за посередні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв'язання практичних задач.

«Не задовільно» — за незнання значної частини навчального матеріалу, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосовувати теоретичні положення під час розв'язання практичних задач.

Курсова робота (проект) оцінюється окремо за національною, за 100-бальною шкалою та шкалою ECTS.

Критерії оцінювання якості виконання курсових робіт: – відповідність змісту курсової роботи завданню та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо її виконання:


  • самостійність розв'язання поставленої задачі, проектного рішення, виконання розрахунків, графіків і таблиць тощо;

  • наявність елементів науково-дослідного характеру;

  • використання інформаційних технологій;

  • оформлення пояснювальної записки, графічних матеріалів згідно з вимогами нормативних документів.

Рейтингова оцінка курсової роботи (проекту) повинна мати складові. Перша, характеризує пояснювальну записку (сучасність прийнятих рішень, глибину обґрунтування та розрахунків), друга, якість виконання ілюстративної частини (креслення, схеми, презентації, наявність графічного матеріалу, якість оформлення, дотримання вимог нормоконтролю, виконання графіку роботи тощо), третя складова, характеризує якість захисту проекту (ступінь володіння матеріалом, аргументованість рішень, вміння захищати свою думку тощо). Розподіл балів між складовими рейтингової оцінки повинен враховувати їх трудомісткість.

Захист курсових робіт (проектів) проводити у присутності комісії, створеної кафедрою під контролем деканатів.



Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ECTS

В ПВНЗ МУБіП переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали в національну та європейську шкали здійснюється в такому порядку:

мінімальний бал – 0,

максимальний бал – 100,

крок шкали – 1,

мінімальний бал для отримання позитивної оцінки – 60,

максимальний бал за виконання необов’язкових завдань – 10


Оцінка за 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

Відмінно

A

82-89

Добре

B

74-81

C

64-73

Задовільно

D

60-63

E

35-59

Незадовільно з правом перескладання

FX

0-34

Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

F


Порядок ліквідації академічних заборгованостей

Академічні заборгованості ліквідуються згідно з чинним законодавством.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання здійснюються відповідно до Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ (наказ МОН України від 02.07.1993р. №161), Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів ВНЗ (наказ МОН України від 15.07.1996р., №245).

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок (FХ, F), відраховуються з вищого навчального закладу.

Студенти, які під час сесії не склали екзамени, заліки з однієї або двох дисциплін, повинні ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру.

Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз – викладачу, другий – комісії, яка створюється директоратом інституту/коледжу.

Студент, який під час складання екзамену комісії, отримав незадовільну оцінку (FХ, F) відраховується з вищого навчального закладу.


  1. Науково-методичне забезпечення навчального процесу

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає державні стандарти освіти; навчальні плани; програми навчальних дисциплін, робочі програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники й навчальні посібники; методичні вказівки до практичних та семінарських занять; методичні вказівки та тематику курсових робіт; методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів; комплексні контрольні роботи; індивідуальні навчально-дослідні завдання; текстові та електронні варіанти тестів для поточного й підсумкового тестування, методичні матеріали для студентів із питань самостійного опрацювання фахової літератури, виконання ІНДЗ, дипломних робіт.

Інноваційною формою науково-методичного забезпечення навчальної діяльності в умовах КМСОНП є інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД).

ІКНМЗД — це пакет навчально-методичних матеріалів, підготовлений в електронному форматі на носіях або розміщений у комп’ютерній мережі, включаючи Інтернет, який містить навчальну програму дисципліни, тексти лекцій; завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; модулі перевірки знань; індивідуальні навчально-дослідні завдання; термінологію, яку повинен засвоїти студент у процесі вивчення курсу; хрестоматію; рекомендовану літературу; тести для самоконтролю; екзаменаційні питання.




  1. Державна атестація студента

Державна атестація студента – це визначення фактичної відповідності рівня його освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики. Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією (далі – державна комісія) після завершення ним навчання у ПВНЗ МУБіП на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Державна комісія перевіряє й оцінює якість науково-теоретичної та практичної підготовки студентів, які закінчують вищий навчальний заклад, із метою встановлення відповідності їх освітнього та кваліфікаційного рівнів до вимог стандарту якості освіти, положень про вищий навчальний заклад України і ступеневу систему освіти, а також навчальних планів та програм підготовки фахівців; вирішує питання про присвоєння випускниками відповідної кваліфікації та видачу диплома (звичайного зразка чи з відзнакою); розробляє пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців із певної спеціальності.

Порядок комплектування, організація та підведення підсумків роботи державної екзаменаційної комісії визначається: «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» МОН України від 02.06.1993 р., «Рекомендаціями про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України» МОН України від 29. 12. 1993 р.

Державна комісія створюється щорічно в складі голови та членів комісії для кожної спеціальності за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями з усіх форм навчання й діє протягом календарного року.

Головою державної екзаменаційної комісії призначається найбільш висококваліфікований фахівець із виробництва з цієї ж спеціальності або вчений, який не працює у ПВНЗ МУБіП. Одна й та ж сама особа може бути головою державної комісії на одному напрямі підготовки (спеціальності) не більше трьох років підряд.

За поданням директорів інститутів формуються списки голів державних екзаменаційних комісій (ДЕК) за встановленою формою у двох примірниках. Списки підписуються ректором університету й подаються на затвердження в Міністерство освіти і науки України на пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної комісії.

Після затвердження списків голів ДЕК, навчальним відділом університету формується наказ про персональний склад державної комісії. До складу комісії, крім голови ДЕК, входять професори або доценти кафедр, які формують профіль підготовки спеціалістів, а також представник відділу охорони праці. Чисельність комісії не повинна перевищувати шести представників від кафедр (у т. ч. голови та секретаря державної екзаменаційної комісії).

Державна атестація проводиться у формі державного екзамену з окремих дисциплін або комплексної перевірки знань студентів із кількох дисциплін в обсязі діючих навчальних програм і захисту випускної роботи. Форма атестації обумовлюється навчальним планом.

Програма державного іспиту, вимоги до оцінювання дипломних (магістерських) робіт (проектів) та проведення екзаменів визначаються випускною кафедрою й затверджуються вченою радою університету. Державним комісіям надається право здійснювати інші методи проведення державних екзаменів, у тому числі – комп'ютерне тестування студентів.

Державні комісії працюють у терміни, передбачені навчальним планом спеціальності.

Навчальною частиною складається графік роботи ДЕК, який затверджується проректором з навчально-методичної роботи, подається в навчальний відділ і доводиться до відома студентів не пізніше ніж за два місяці до складання державних екзаменів або захисту дипломних (магістерських) робіт (проектів).

Розклад роботи державної комісії, узгоджений із головою комісії, затверджується проректором з навчально-методичної роботи не пізніше ніж за місяць до початку державних екзаменів. Інтервал між державними екзаменами в кожній групі повинен складати не менше п’яти календарних днів. Оригінал розкладу роботи ДЕК подається в навчальний відділ.

До державного екзамену, захисту випускної роботи допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план. Допуском є список студентів-випускників, який підписується методистом денної (заочної) форм навчання, погоджується директором інституту, бухгалтерією та затверджуються ректором університету. Затверджений список допуску разом зі зведеною відомістю успішності, підписаною директором інституту/коледжу, подається в навчальний відділ.

У державну комісію подаються такі документи:

- наказ (витяг із наказу) про затвердження персонального складу комісії зі спеціальності;

- розклад роботи комісії;

- список допуску;

- характеристика на випускника за підписом декана;

- списки підгруп, підписані деканом;

- закриті й завірені директором інституту/коледжу індивідуальні навчальні плани (залікові книжки) студента;

- зведена відомість успішності, підписана деканом факультету;

Під час складання державних екзаменів з окремих дисциплін або комплексного екзамену додатково в комісію подаються:

- навчальні програми з дисциплін, винесених на державні екзамени;

- комплект екзаменаційних білетів, варіанти комплексних завдань або письмових екзаменаційних робіт;

- перелік наочного приладдя, матеріал довідкового характеру, передбачені для використання студентами під час підготовки та відповіді на питання державного екзамену, технічні й дидактичні засоби та лабораторне обладнання.

Екзаменаційні білети, варіанти завдань, перелік наочного приладдя й матеріалів визначаються кафедрою, затверджуються директором інституту/коледжу.

Запечатаний пакет екзаменаційних білетів, варіантів завдань до державного екзамену, зберігаються у директора інституту/коледжу й видаються на початок екзамену голові державної екзаменаційної комісії.

Під час захисту дипломних робіт (проектів) у державну комісію подаються:

- виконана випускна робота (проект) із записом на них висновку завідувача кафедри про допуск студента до захисту;

- письмовий відгук керівника з характеристикою діяльності випускника під час виконання випускної роботи (проекту);

- письмова рецензія на випускну роботу.

Рецензія проводиться висококваліфікованими спеціалістами, які є фахівцями з певної спеціальності, як правило. Рецензія повинна мати оцінку роботи за прийнятою шкалою, із подальшим її переведенням у 100-бальну та шкалу ЕСТS. Негативна рецензія не є підставою для відхилення роботи від захисту.

Засідання державної екзаменаційної комісії проводиться за участю не менше ніж половини її складу за обов’язкової присутності голови комісії. Засідання комісії оформляється протоколом, у якому зазначаються оцінки, одержані на державних екзаменах (захисті випускної роботи). Записуються питання, поставлені випускникові, особливі думки членів комісії, указується здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень та виданий диплом (встановленого зразка чи з відзнакою). Протокол підписують голова й члени комісії, які брали участь у засіданні. У протоколі не допускаються будь-які виправлення. Книга протоколів і звіт голови ДЕК подаються в навчальний відділ разом із наказом ректора на вручення дипломів.

Тривалість усного державного екзамену з кожної дисципліни, а також захисту однієї роботи (проекту), як правило, не повинна перевищувати 30 хвилин. Для розкриття змісту випускної роботи студенту надається не більше 20-ти хвилин. Для проведення державного екзамену за тестом комплексного контрольного завдання доцільно відвести не більше чотирьох годин на групу.

Оцінка результатів складання державних іспитів здійснюється в порядку, передбаченому системою контролю знань, прийнятому в університеті, за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням у шкалу ЕСТS та національну шкалу.

Студентам, які позитивно склали державні екзамени, а також захистили випускну роботу, рішенням державної комісії присвоюється кваліфікація відповідно до отриманої спеціальності й видається диплом звичайного зразка.

Тим, хто має загальні оцінки «відмінно» (А), не менше ніж із 75 % усіх дисциплін навчального плану, а з решти дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки «добре» (В, С), склав державні іспити або захистив випускну роботу з оцінкою «відмінно», а також виявив себе у науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається диплом із відзнакою, про що записується в протоколі засідання державної екзаменаційної комісії.

Студент, який отримав незадовільну оцінку під час складання державного іспиту або захисту випускної роботи, відраховується з університету. Йому видається академічна довідка встановленого зразка.

Якщо студент не з'явився на засідання державної комісії для складання іспитів або захисту випускної роботи, то в протоколі комісії записується, що він є не атестованим у зв'язку з неявкою на засідання комісії.

У разі одержання незадовільної оцінки з однієї дисципліни (під час складання окремо декількох), студент не позбавляється права продовжувати складати державні іспити з інших дисциплін у термін, установлений розкладом, і захищати випускну роботу.

Студенти, які не атестовані в затверджений для них термін і не склали державні іспити або не захистили дипломної (магістерської) роботи, мають право на повторну атестацію в наступний термін роботи державної комісії протягом трьох років після закінчення університету. Заява із проханням про допуск до повторного складання державного екзамену або захисту випускної роботи подається за два місяці до початку роботи державної екзаменаційної комісії за наявності вільного ліцензованого місця на певній спеціальності . До заяви студент додає витяг із наказу про відрахування, копію паспорта. Заява візується деканом факультету , навчальним, юридичним відділом та бухгалтерією, проректором з навчальної роботи.

Перелік дисциплін, які виносяться на державні екзамени, для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв у рік закінчення студентом теоретичного курсу. Повторно складаються тільки ті державні іспити, із яких була отримана оцінка «незадовільно», з урахуванням змін, які відбулися в навчальних програмах цих дисциплін.

У випадках, коли захист випускної роботи визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він повинен опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Підсумки роботи державної екзаменаційної комісії, обговорення звіту голови ДЕК та розроблення відповідних заходів обговорюються на засіданні кафедр, рад факультетів та університету.

У десятиденний термін після закінчення роботи ДЕК лаборанти кафедри, при яких писалися випускні роботи (секретарі ДЕК), готують акт про передання випускних робіт до архіву університету. Акт передання підписують завідувач кафедри, начальник навчального відділу.

Випускні роботи зберігаються протягом п’яти років, після чого фондоутримувач готує акт про списання, який підписує ректор, після чого роботи утилізуються.
10. Навчальний час студента
Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на певному освітньому або кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, кредит, семестр, курс, рік.

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»). У разі проведення пари без перерви, її тривалість не повинна становити менше ніж 80 хвилин.

Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (1,5 кредита).

Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, яка закінчується підсумковим семестровим контролем.

Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний кредит – це 36 академічних годин навчальних занять самостійної та індивідуальної роботи протягом навчального семестру. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів.

Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні заняття тривають дві академічні години (80 хв) без перерви між ними й проводяться за розкладом, погодженим із навчальним відділом та затвердженим проректором з навчальної роботи й завіреним печаткою університету. Копія розкладу навчальних занять подається в навчальний відділ.

Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях і контрольних заходах, установлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
11. Робочий час науково-педагогічного працівника
Робочий час науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про вищу освіту», Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністра освіти України від 2 червня 1993 р. № 161, Нормами часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та Переліками основних видів методичної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджених МОН України від 07. 08.02002 р. № 450, та Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи викладачів ХНТУ.

Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час, що становить не більше 1548 годин.

Обсяг навчального навантаження науково-педагогічних працівників вимірюється в академічних (облікових) годинах і не може перевищувати 900 годин на навчальний рік. Мінімальний обсяг лекційного навантаження професора, доцента, старшого викладача – не менше 100 годин, максимальний обсяг лекційного навантаження – 250 годин.

Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, установлюються кафедрою з урахуванням виконання ним методичної, наукової й організаційної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, яку викладає науково-педагогічний працівник.

Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, затверджуються наказом ректора та відображаються в індивідуальному плані роботи викладача.

У випадках виробничої необхідності в університеті науково-педагогічний працівник може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов'язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, у межах свого робочого часу (10 % від максимального навантаження викладача).

Зміни в обов'язковому навчальному навантаженні викладача вносяться за наказом ректора університету й відображаються в індивідуальному плані роботи викладача.

Під час планування навчального навантаження викладачів, які працюють за сумісництвом, потрібно дотримуватися таких вимог:

- Після розподілу навантаження штатним викладачам плануються години, які будуть читатися сумісниками, після чого сумісник пише заяву, де вказує частку ставки, яку він буде виконувати. Завідувач кафедри, візуючи заяву, указує кількість годин та термін роботи сумісника. Сумісник може приступити до виконання запланованого навантаження після підписання наказу ректором університету про його зарахування на роботу.

- Виконання навчального навантаження за сумісництвом не може перевищувати 4-ох годин у день. Тому викладач-сумісник повинен узгодити свій розклад таким чином, щоб в один день він вичитував не більше двох пар за сумісництвом. У вихідні дні навчальне навантаження сумісників може складати 6 год.

Обсяг запланованої роботи науково-педагогічного працівника може бути зменшено у випадку його хвороби, перебування у відрядженні чи на підвищенні кваліфікації, стажуванні. Установлене йому на цей період навчальне навантаження виконується іншими науково-педагогічним працівниками кафедри в межах 36-годинного робочого тижня за рахунок зменшення їм обсягу методичної, наукової й організаційної роботи.

Графік робочого часу науково-педагогічного працівника визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Науково-педагогічний працівник зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Забороняється відволікати науково-педагогічних працівників від проведення навчальних занять і контрольних заходів, передбачених розкладом.

Навчальна, методична, наукова та організаційна робота науково-педагогічного працівника університету відображається в його індивідуальному плані роботи викладача протягом навчального року.

Індивідуальний план роботи викладача розглядається на засіданні кафедри й затверджується завідувачем кафедри. Зміни в індивідуальний план роботи викладача протягом навчального року можуть бути внесені на підставі рішення кафедри за згодою науково-педагогічного працівника. Після завершення навчального року в індивідуальному плані роботи викладача робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи.
12. Форми навчання в ПВНЗ МУБіП
Навчання в ПВНЗ МУБіП здійснюється за такими формами: денна (стаціонарна), заочна. Можливе також поєднання цих форм навчання.

Основною формою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня є денна форма навчання, яка здійснюється з відривом від виробництва.

Організація навчального процесу на денній (стаціонарній)
формі навчання здійснюється згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

Заочна (дистанційна) форма навчання є формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал