Положення про організацію навчального процесу в приватному вищому навчальному закладі міжнародний університет бізнесу І права херсон 2012 зміст 1 Загальні положення 2 2



Сторінка1/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.75 Mb.
ТипПоложення
  1   2   3   4
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛНИЙ ЗАКЛАД

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В

ПРИВАТНОМУ ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

ХЕРСОН 2012

ЗМІСТ

1

Загальні положення

2

2

Основні терміни і поняття

2

3

Нормативно-правова база організації навчального процесу

6

4

Основні принципи організації навчального процесу

7

5

Учасники навчального процесу

8

6

Навчально-методичне, інформаційне та організаційне забезпечення навчального процесу

9

6.1.

Провадження навчального процесу в Університеті

9

6.2.

Форми організації навчального процесу

11

7

Організація навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи

20

8

Науково-методичне забезпечення навчального процесу

26

9

Державна атестація студента

26

10

Навчальний час студента

30

11

Робочий час науково-педагогічного працівника

31

12

Форми навчання

33

13

Особливості переведення, поновлення та відрахування студентів

35

14

Порядок внесення змін та доповнень до Положення

40


1. Загальні положення
Положення з організації навчального процесу в Приватному вищому навчальному закладі Міжнародний університет бізнесу і права (далі – Положення) регламентує навчальні, методичні, окремі управлінсько-організаційні аспекти діяльності університету (далі – Університет, ПВНЗ МУБіП) та спрямоване на самореалізацію особистості, удосконалення підготовки кадрів з метою забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.

Положення розроблене з метою вдосконалення організації навчального процесу та адаптації нормативно-правової бази до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ЕСТS).

Організація навчального процесу запроваджується у формі кредитно-модульної системи з метою:


  • адаптації навчального процесу до європейських стандартів;

  • втілення технології партнерства в освіті (особиста роль студентам, як активним учасникам навчального процесу);

  • стимулювання систематичної роботи студентів протягом усього періоду навчання та підвищення якості їх знань;

  • формування змагальності у навчанні;

  • формування у студентів навичок самоосвіти;

  • підвищення об’єктивності оцінювання знань, а через це – якості освіти в цілому.

Перелік галузей знань, напрямів підготовки із зазначенням форми навчання й ліцензованого обсягу студентів визначається ліцензією ПВНЗ МУБіП.

Прийом на всі форми навчання в університеті здійснюється через приймальну комісію, відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів України, Правил прийому до ПВНЗ МУБіП.

Мова навчального процесу визначається згідно із чинним законодавством України.

Університет надає особам, що навчаються, можливість користуватися навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, електронними дидактичними засобами, мережею Інтернет, електронними базами даних, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.


2. Основні терміни і поняття
У даному положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Навчальний процес в Університеті (далі – навчальний процес) – система науково-обґрунтованих організаційних, методичних, дидактичних і виховних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до стандартів вищої освіти;

Організація навчального процесу – цілеспрямована діяльність учасників навчального процесу на етапах планування, реалізації та аналізу виконання освітньо-професійної програми підготовки фахівців і контролю якості знань.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Кредит ECTS – 1) умовна одиниця виміру трудомісткості навчального навантаження студента на один тиждень, яка згідно з нормативними документами МОНмолодьспорту України дорівнює 36 академічним годинам і включає навчальну роботу студента з урахуванням часу на проведення аудиторних занять, самостійної роботи, семестрового контролю та практик; 2) одиниця виміру часового обсягу, що виділяється навчальним планом на кожну навчальну дисципліну або певні види навчальної діяльності, зокрема на практики і стажування.

Заліковий кредит – 1) одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів; 2) навчальна дисципліна або частина значної за обсягом навчальної дисципліни, що вивчається більше одного семестру, передбачає відповідно до навчального плану певну форму контролю і зараховується студентові після проходження усього навчального матеріалу й успішного складання підсумкового модульного контролю.

Модульна технологія навчання – сучасна педагогічна технологія, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного й ґрунтовного опрацювання навчальних (змістових) модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента, різноманітні форми діагностики рівня його знань і вмінь.

Модуль – 1) задокументована, завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу; 2) цілісний, структурований та належним чином задокументований елемент навчальної діяльності студента, який проходить підготовку за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, – аудиторні заняття, курсова, дипломна, магістерська робота, індивідуальний проект, самостійна робота, практика і стажування, контрольні заходи – що забезпечує здобуття ним відповідних компетенцій і слугує підставою нарахування балів за затвердженими кафедрою шкалами оцінювання.

Змістовий модуль – 1) система навчальних елементів, що об’єднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові; 2) логічно завершена частина навчального матеріалу в межах однієї навчальної дисципліни (залікового кредиту), як правило, блок тем, що логічно пов’язані між собою, після вивчення чого проводиться проміжний модульний контроль.

Проміжний (рубіжний) модульний контроль – дидактичні заходи з контролю якості знань, що здійснюються науково-педагогічним працівником згідно з тематичним планом (структурою залікового кредиту) після проходження певного змістового модуля.

Підсумковий модульний контроль – дидактичні заходи, що здійснюються науково-педагогічним працівником з метою діагностики якості виконаної студентом навчальної роботи з певної навчальної дисципліни (залікового кредиту) та загального оцінювання цієї діяльності.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (далі – ОКХ) – складова державного стандарту. Є галузевим нормативним документом, у варіативній частині – визначається Університетом, який відображає мету освітньої та професійної підготовки фахівця в межах галузі, визначає вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему службових функцій і типових завдань діяльності й умінь з їх реалізації.

Освітньо-професійна програма (далі – ОПП) підготовки фахівців є складовою державного стандарту, галузевим нормативним документом, варіативна частина – за вибором Університету, у якому визначаються нормативні терміни, зміст навчання та форми державної атестації випускників відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за певним напрямом, спеціальністю і спеціалізацією.

Структурно-логічна схема підготовки фахівців – наукове і методичне обґрунтування послідовності реалізації освітньо-професійної програми, її нормативної та варіативної частин з урахуванням міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків.

Зміст навчання – науково, методично та дидактично обґрунтований навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття вищої освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем, спеціальністю та спеціалізацією за спеціальністю підготовки випускників Університету.

Навчальний план – нормативний академічний документ, що регламентує навчання за певним освітнім і освітньо-кваліфікаційним рівнем і розробляється відповідно до освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, види навчальних занять та їх обсяг, форми контролю.

Графік навчального процесу – складовий компонент навчального плану, за яким визначаються періоди теоретичної та практичної підготовки, підсумкового модульного контролю (заліково-екзаменаційних сесій), а також канікулярні періоди. Графік навчального процесу є основою для розкладів занять.

Робочий навчальний план – витяг з навчального плану з конкретизацією видів навчальних занять на поточний навчальний рік, їх обсягу, форм контролю за семестрами.

Індивідуальний навчальний план студента – персональний робочий документ, який складається особисто студентом під керівництвом куратора і містить перелік та часовий обсяг (в тому числі за кредитами ECTS) нормативних та вибіркових дисциплін, практик і стажування відповідно до робочого навчального плану, терміни їх проходження і складання (захисту), а також відображає результати навчальної діяльності.

Розклад навчальних занять – один з основних документів, що регламентує організацію навчального процесу та визначає час, місце і тематичну послідовність реалізації змісту освіти в межах навчальних дисциплін конкретними науково-педагогічними працівниками кафедр.

Навчальна дисциплінакомпонент освітньо-професійної програми підготовки фахівця, при вивченні якого студент здобуває компетенції, передбачені відповідною освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

Програма навчальної дисципліни – документ, що укладається профільною кафедрою з метою визначення місця навчальної дисципліни у системі підготовки фахівця, змісту освіти для фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та вимог до сформованості їх компетенцій.

Робоча програма навчальної дисципліни – документ, що укладається профільною кафедрою для користування науково-педагогічними працівниками і містить загальний опис дисципліни, прогнозовані цілі та результати навчання, структуру навчальної діяльності студента, засоби діагностики (критерії, методи і шкалу оцінювання); перелік методичного й інформаційного забезпечення.

Інформаційний пакет – документ, що розміщується на сайті Університету і відображає загальну інформацію про навчальний заклад в цілому, його структурні підрозділи, назви напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців, перелік і анотації навчальних дисциплін і спецкурсів, умови прийому на навчання, інфраструктуру, тобто інформацію, яка може зацікавити потенційних абітурієнтів.

Договір (угода) про навчання – документ, що укладається між комплектуючим підрозділом, студентом і Університетом та містить зобов’язання із підготовки фахівця із зазначенням напряму і спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня, порядку і джерел фінансування.

Засоби діагностики якості вищої освіти – галузевий нормативний документ, в якому встановлюються вимоги до стандартизованих методик, що призначені для кількісного та якісного оцінювання ступеня досягнутих студентами Університету цілей вищої освіти. Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для визначення відповідності досягнутого студентами рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадських якостей під час їх державної атестації.

Порівняльна шкала оцінювання ECTS – європейська система оцінювання успішності засвоєння студентом кредитних модулів, яка передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) і подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

Рейтингова система оцінювання – система, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студента з певного кредитного модуля (дисципліни).

Рейтингові бали з навчальної дисципліни (практики, стажування) – кількісний показник в балах (до 100 балів за шкалою ECTS) результатів навчальної (практичної) діяльності студента з урахуванням її вагомості та якості.
Перелік умовних скорочень, що використовуються у Положенні

КМСОНП – кредитно-модульна система організації навчального процесу

МК – модульний контроль

ПВНЗ МУБіП – Приватний вищий навчальний заклад Міжнародний університет бізнесу і права

СП – структурний підрозділ

З та ДН – заочне та дистанційне навчання

НМЦ – навчально-методичний центр

ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика

ОПП – освітньо-професійна програма

ПМК – підсумковий модульний контроль

ECTS – Європейська кредитно-трансферна система.
3. Нормативно-правова база організації навчального процесу
Положення розроблено відповідно до вимог Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інформацію», «Про державну таємницю», Національних класифікаторів: «Класифікація видів економічної діяльності», «Класифікатор професій ДК 003:2010»;

постанов Кабінету Міністрів України:

від 17.09.2002 № 1134 «Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності»;

від 13.12.2006 № 1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра»;

від 27.08.2010 № 787 «Про перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра»;

від 27.08.2010 №1728 «План заходів щодо розвитку вищої освіти до 2015 року»;

наказів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України:

від 08.04.1993 № 93 «Про затвердження проведення практики студентів вищих навчальних закладів України»;

від 02.06.1993 № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»;

від 06.06.1996 № 191/153 «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих навчальних закладах освіти»;

від 15.07.1996 № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти»;

від 31.07.1998 № 285 «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою»;

від 07.08.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»;

від 23.01.2004 № 49 «Про затвердження тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців»;

від 20.10.2004 № 812 «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»;

від 30.12.2005 № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»;

від 31.07.2008 р. № 1/9-484 «Щодо нормативно-методичного забезпечення розроблення галузевих стандартів вищої освіти»;

від 16.10.2009 року № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах Європейської кредитно-трансферної системи»;

від 26.02.2010 року №1/9-119 «Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у ВНЗ»;

від 29.03.2012 року №384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-IVрівнів акредитації»


4. Основні принципи організації навчального процесу
Навчальний процес в Університеті базується на засадах науковості, гуманізму, демократизму, ступеневості освіти, її наступності та неперервності, органічного поєднання освітньої і наукової діяльності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Основними принципами організації навчального процесу в Університеті є:

принцип соціальної адекватності: повага до кожної людини, її прав і свобод, зокрема права на освіту; забезпечення можливостей гнучкого й оперативного реагування всіх структур Університету на динаміку змін у соціальному замовленні і потребах ринку праці;

принцип непорушності зв’язку навчання з наукою та практикою: полягає у побудові стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями .

принцип партнерства та продуктивної взаємодії: забезпечує створення та запровадження у практику навчального процесу оптимальної моделі взаємодії викладача з студентом, з комплектуючими підрозділами, що максимально сприяє вирішенню головних завдань фахової підготовки працівників;

принцип ступеневості, наступності й безперервності освіти: ґрунтується на підготовки фахівців за моделлю – бакалавр – спеціаліст, магістр – підвищення кваліфікації – аспірант – докторант і забезпечує реалізацію навчання впродовж життя за визначеною самою особою освітньою траєкторією;

принцип усвідомленої перспективи: полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення;

принцип діагностичності: передбачає забезпечення можливості оцінювання рівня навчальних досягнень та ефективності сформульованих і реалізованих в системі цілей освіти та професійної підготовки;

принцип кредитної організації навчального процесу: сприяє впорядкуванню та унормуванню трудомісткості навчання, що дозволяє адекватно вимірювати та оцінювати навчальні досягнення студента, планувати й системно організовувати їх навчання на кожному з етапів підготовки фахівців в Університеті, забезпечити їх мобільність в системі однопрофільних навчальних закладів;

принцип модульної організації змісту та видів навчання: сприяє створенню структурної організації навчання, що впорядковує та систематизує зміст навчальних предметів і видів навчальної діяльності, забезпечує якісний контроль за послідовністю, повнотою та якістю відпрацювання навчальних завдань.
5. Учасники навчального процесу
Основними учасниками навчального процесу в Університеті є:

  • особи, які навчаються в Університеті: студенти, слухачі, аспіранти, докторанти;

  • науково-педагогічні та наукові працівники;

  • працівники Університету, на яких за посадовими обов’язками покладені функції організації та супроводження навчального процесу (керівники ПВНЗ МУБіП, начальники структурних підрозділів, методисти, бібліотекарі, лаборанти та інші).

Учасники навчального процесу здійснюють свою діяльність в межах структурних підрозділів Університету (інститутів, коледжу, кафедр, відділів, бібліотеки).

Навчальні групи формуються одразу після підписання ректором університету наказу про зарахування студентами осіб, які відповідно до Правил прийому успішно пройшли конкурс. Розподіл студентів по навчальних групах здійснюється працівниками навчальної частини, за якими закріплений даний курс, і затверджується відповідним наказом ректора в установленому порядку.

З урахуванням дидактичних і санітарних вимог кількість осіб у навчальній групі не може перевищувати 30 осіб.

Щорічно на підставі розрахунків навчального навантаження по кафедрах навчальний відділ Університету спільно з бухгалтерією та відділом кадрів до початку навчального року здійснює корегування штатної чисельності науково-педагогічних працівників по кафедрах з підготовкою проекту відповідного наказу по Університету.

Права та обов’язки учасників навчального процесу реалізуються згідно із Законом України «Про вищу освіту», а також відповідними нормативно-правовими актами МОН України.

6. Навчально-методичне, інформаційне та організаційне забезпечення навчального процессу
6.1. Провадження навчального процесу в Університеті

Організація навчального процесу у ПВНЗ МУБіП здійснюється факультетами, кафедрами.

Основним нормативним документом, що визначає навчальний процес, є навчальний план. Навчальний план – нормативний документ вищого навчального закладу, який складається відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми й засоби проведення поточного та підсумкового контролю.

Навчальні плани складаються випускаючими кафедрами на основі галузевих стандартів; підписуються директорами та завідувачами кафедр; подаються в навчальний відділ. Після розгляду в навчальному відділі й навчально-методичному відділі навчальні плани погоджуються проректором з навчальної роботи, затверджуються вченою радою університету, ректором університету.

Погоджений у встановленому порядку оригінал навчального плану подається до навчального відділу, другий його примірник зберігається в деканаті.

Протягом усього терміну навчання студент навчається за тим навчальним планом, який був на момент його вступу в університет.

На основі навчального плану для конкретизації й планування навчального процесу на кожен навчальний рік складається робочий навчальний план. Він формується відповідною кафедрою, погоджується навчальним відділом, навчально-методичним відділом, директором інституту/коледжу та затверджується проректором з навчально-методичної роботи.

Оригінал робочого навчального плану зберігається на кафедрі, копія в навчальному відділі.

Місце й значення навчальної дисципліни, вимоги до вмінь та знань студентів, організаційні форми вивчення навчальної дисципліни визначаються навчальною програмою дисципліни. Навчальна програма дисципліни повинна включати:


  • пояснювальну записку;

  • формулювання цілей навчання;

  • структурований план навчальної дисципліни;

  • зміст програми;

  • тематичний план лекцій;

  • план практичної підготовки;

  • тематичний план самостійної роботи;

  • перелік питань для підсумкового контролю;

  • форми контролю;

  • перелік навчально-методичної літератури.

Навчальна програма складається викладачем, який читає курс, обговорюється та погоджується на засіданні кафедри (про що є відповідний запис у навчальній програмі), затверджується проректором з навчальної роботи.

Для кожної навчальної дисципліни на основі освітньо-професійної програми відповідно до навчального плану та навчальної програми викладач складає робочу навчальну програму дисципліни. Рекомендації щодо розробки робочих навчальних програм навчальних дисциплін затверджені наказом МОНмолодьспорту №384 від 29.03.2012р. «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у внз І-IV рівнів акредитації». Робоча навчальна програма дисципліни за своїм змістом є документом, що визначає обсяги знань, умінь, якими повинен оволодіти студент відповідно до освітньо-професійної характеристики; алгоритм вивчення навчального матеріалу з урахуванням міждисциплінарних зв’язків, що виключає дублювання навчального матеріалу під час вивчення спільних для різних курсів проблем; необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання знань.

Робоча програма навчальної дисципліни розробляється за такою структурою:


  • опис навчального курсу;

  • пояснювальна записка;

  • структура залікового кредиту;

  • тематичний план змістових модулів курсу;

  • теми практичних занять;

  • теми семінарських занять;

  • теми лабораторних занять;

  • завдання для самостійної роботи;

  • індивідуальні завдання;

  • оцінювання;

  • рекомендована література.

Робоча навчальна програма погоджується на засіданні кафедри й затверджується проректорм з навчально-методичної роботи.

Навчальний план, навчальна програма, робоча навчальна програма дисципліни є основними документами, якими керуються кафедри в організації навчального процесу. Вони мають бути затверджені до початку навчального року та зберігатися на кафедрах.

Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) є робочим документом студента, що відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності, містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяги навчального навантаження студентів з усіх видів навчальної діяльності, типи індивідуальних завдань, систему оцінювання, а також результати поточної, підсумкової діяльності й державної атестації випускника.

Індивідуальний навчальний план формується кафедрами на основі навчального плану в розрізі семестрів, узгоджується та підписується студентом, куратором, затверджується директором інституту/коледжу, проректором з навчально-методичної роботи і на початку сесії роздається студентам.

Після закінчення заліково-екзаменаційної сесії ІНПС вивіряються методистами навчальної частини, завіряються підписом директора інституту/ коледжу та зберігаються в навчальній частині.



    1. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал