Положення про організацію навчального процесу в Національному університеті харчових технологій та його відокремлених структурних підрозділах



Pdf просмотр
Сторінка4/7
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.75 Mb.
ТипПоложення
1   2   3   4   5   6   7
7.1.3. Основні завдання КМСОНП:
- адаптація системи вищої освіти України до ідей ECTS;
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.
7.1.4. Питання щодо форм організації навчального процесу в умовах
КМСОНП, організаційно-методичного забезпечення навчальних дисциплін, організації контрольних заходів, системи оцінювання викладені в розділах 5,
8 і 10 даного Положення.
7.1.5. КМСОНП передбачає використання наступних елементів ECTS:
інформаційний пакет; договір про навчання між студентом і університетом для студентів, що навчаються за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб; академічна довідка; додаток до диплому європейського зразка.
Інформаційний пакет включає загальну інформацію про університет
(факультет), назви базових бакалаврських програм (спеціальностей) та програм професійного спрямування (спеціалізацій), анотації дисциплін
(кредитних модулів) із зазначенням їх статусу (нормативних або вибіркових) та обсягів, методики й технології викладання, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання знань, умінь та навичок і реєстрації успіхів студента; умови прийому, навчання, проживання для кожного студента. Його призначення полягає в сприянні прозорості освітньо- професійної програми, орієнтування студентів на вибір відповідних програм підготовки фахівців і плануванню подальшого навчання, забезпечення практичною інформацією.
Договір про навчання між студентом і університетом з підготовки за певним напрямом (спеціальністю) та освітньо-кваліфікаційним рівнем визначає порядок і джерела фінансування навчання, порядок розрахунків.
Індивідуальний навчальний план студента складається за затвердженою МОНМС України формою NH-2.02. за його участю під керівництвом куратора від факультету, що відповідає за індивідуальні програми навчання. Вимоги щодо змісту індивідуальних навчальних планів студентів викладено у п. 3.11.
Зазначений час, передбачений для засвоєння навчального матеріалу під час аудиторної та самостійної роботи студента протягом навчального року, повинен становити не менше 60 кредитів ECTS.
Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання.

Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.
Академічна довідка засвідчує досягнення студента у певному періоді навчання. В ній вказуються навчальні дисципліни, обсяг та якість їх засвоєння за шкалою успішності на національному рівні та за системою
ECTS.
Диплом європейського зразка та додаток до нього підтверджують отримання випускником університету академічного ступеня/кваліфікації.
Вони мають чіткий формат, затверджений Європейською комісією та Радою
Європи і ухвалений державами, які підписали Болонську декларацію.
7.2. Організація навчального процесу з підготовки магістрів
7.2.1. Прийом на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
«магістр» здійснюється на основі базової або вищої школи шляхом конкурсного відбору за результатами вступного випробування.
Вступне випробування проводиться з визначеного переліку фахових дисциплін у письмовій формі і оцінюється за 100-бальною шкалою. Для конкурсного відбору осіб загальний бал обчислюється як сума балів результату випробування з фахових дисциплін, результату вступного екзамену з іноземної мови, середнього балу документу про базову чи повну вищу освіту та балів за творчі та професійні досягнення.
Порядок прийому заяв і документів для здобуття відповідного освітньо- кваліфікаційного рівня, проведення фахових випробувань, конкурсного відбору та зарахування осіб визначений Правилами прийому до НУХТ.
Навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» проводиться за державним замовленням та за кошти фізичних і юридичних осіб.
7.2.2. Навчальний процес для осіб, які навчаються за освітньо- кваліфікаційним рівнем «магістр», організовується з урахуванням таких особливостей:
- навчання здійснюється за індивідуальними навчальними планами магістрантів;
- обов’язкове аудиторне навантаження магістрантів не повинно перевищувати 18 годин на тиждень;
- на індивідуальні заняття і СРС необхідно планувати до 1/2 навчального часу загальних дисциплін і до 2/3 – для навчальних дисциплін магістерської підготовки з відповідних спеціальностей;
- основні форми навчальної роботи в магістратурі включають оглядові, проблемні лекції, індивідуальні навчальні заняття, науково-навчальні семінари з окремих тем та розділів навчальних дисциплін і досліджень, що проводяться магістрантами;
- формами звітності магістрантів про виконання індивідуальних навчальних планів є складання екзаменів та диференційованих заліків, виступ з доповідями на наукових конференціях і семінарах, підготовка статей та заявок на винаходи, звітування на засіданні випускової кафедри про стан
виконання індивідуальних навчальних планів та підготовки магістерських робіт (дипломних проектів);
- навчання магістрантів проводиться під керівництвом наукових керівників.
7.2.3. Наукові керівники магістрантів призначаються наказом ректора за поданням деканів факультетів та завідувачів випускових кафедр з числа провідних вчених у певній галузі знань. Науковий керівник може керувати не більше ніж п’ятьма магістерськими роботами (проектами) одночасно.
Науковий керівник магістранта:
- надає допомогу у складанні індивідуального навчального плану та контролює його виконання;
- разом із магістрантом визначає тему кваліфікаційної роботи (проекту), складає графік її (його) підготовки;
- сприяє організації індивідуальних навчальних занять магістранта;
- контролює і аналізую самостійну роботу магістранта;
- проводить регулярні консультації;
- надає допомогу в організації та плануванні науково-дослідної роботи, яку виконує магістрант, вирішує питання виділення йому робочого місця, використання приладів і обладнання кафедри та інших підрозділів університету, придбання реактивів та допоміжних матеріалів тощо;
- рекомендує магістранту необхідну навчальну, наукову і технічну літературу за темою досліджень;
- надає допомогу у підготовці публікацій, заявок на винаходи;
- керує підготовкою кваліфікаційної роботи (проекту) і перевіряє її
(його);
- готує магістранта до захисту кваліфікаційної роботи (проекту);
- дає відзив на магістерську роботу (проект) і характеристику професійних та особистісних якостей магістранта;
- сприяє підвищенню загальної культури магістранта, його формування як особистості.
7.2.4. Теми кваліфікаційних робіт і проектів магістрантів повинні формуватися з урахуванням тематики наукових досліджень випускових кафедр, актуальних проблем розвитку науки і техніки, змісту індивідуальних навчальних планів, а також наукових досліджень, виконаних студентами під час навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».
7.2.5. Університет створює умови для виконання магістрантами своїх
індивідуальних навчальних планів, а саме:
- надає студентам можливість публікації наукових статей у журналах
«Наукові праці НУХТ», «Харчова промисловість» та «Ukrainian Food
Journal»;
- надає студентам можливість користування науковими фондами бібліотеки, приладами та обладнанням;
- забезпечує доступ до інформаційних мереж, у тому числі мережі
Інтернет;
- сприяє участі студентів у наукових конференціях і семінарах;

- організовує для студентів викладання навчальних дисциплін за їх вибором;
- організовує щорічно університетський конкурс на кращі магістерські роботи (проекти) з метою відзначення студентів, стимулювання їх до навчальної та наукової роботи.
7.2.6. Державна атестація студентів, які навчалися за освітньо- кваліфікаційним рівнем «магістр», здійснюється ДЕК у формі захисту магістерської роботи чи магістерського дипломного проекту. Порядок створення відповідних ДЕК, підготовки, захисту та оцінювання проектів і робіт наводиться в п. п 10.7. даного Положення.
Виконання та захист магістерської роботи чи магістерського дипломного проекту є заключним етапом навчання студента за відповідною програмою підготовки і має за мету систематизувати, закріпити і розширити теоретичні знання і практичні навички у вирішенні професійних задач, а також визначити відповідність рівня його підготовки вимогам освітньо- кваліфікаційної характеристики фахівця з повною вищою освітою певної спеціальності.
7.3. Організація навчального процесу за заочною формою навчання
7.3.1. Робочі навчальні плани по заочній формі навчання за переліком дисциплін (за винятком фізичної культури), кількістю годин і формами підсумкового контролю повинні повністю відповідати навчальним планам денної форми навчання для відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, напрямів і спеціальностей.
7.3.2. Навчальний процес за заочною формою навчання організовується відповідно до цього Положення і здійснюється під час настановчо- лабораторних та заліково-екзаменаційних сесій і в міжсесійний період.
7.3.3. Сесія для студентів заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються усі форми навчального процесу, передбачені робочим навчальним планом (лекції, лабораторні, практичні та семінарські заняття, консультації та контрольні заходи).
Лекції, як правило, мають настановчий, концептуальний, узагальнюючий та оглядовий характер.
Лабораторні та практичні заняття повинні забезпечувати формування необхідних умінь і навичок.
Семінарські заняття проводяться за основними темами лекційних курсів навчальних дисциплін, які виносяться на самостійне вивчення студентами.
Кількість сесій і терміни їх проведення встановлюються щорічно графіком навчального процесу з урахуванням особливостей напряму підготовки (спеціальності), року навчання, можливостей студентів і побажань роботодавців.
7.4.4. Міжсесійний період для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюється робота студентів над засвоєнням навчальних матеріалів як самостійно, так і при консультуванні викладачів. Основними формами роботи студентів заочної форми навчання є
виконання контрольних робіт, індивідуальних завдань, курсових проектів і робіт, підготовка до екзаменів та заліків.
Контрольні роботи, індивідуальні завдання та курсові проекти і роботи можуть виконуватися як у домашніх умовах (поза навчальним закладом), так
і в університеті.
З метою забезпечення систематичної самостійної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період кафедри за окремими графіками, затвердженими деканами факультетів, забезпечують
індивідуальні та групові консультації.
Контрольні роботи, виконані і надіслані до університету до початку сесії, у тижневий термін з часу їх реєстрації на кафедрах перевіряються викладачем, який робить відмітку про зарахування або необхідності їх доопрацювання.
Курсових проектів і роботи зараховуються студентам за результатами їх захисту на кафедральних комісіях. До складу комісії входить керівник та не менше 2-х викладачів кафедри.
7.3.5. Екзамени та заліки приймається у студентів заочної форми навчання в тому ж порядку, що і в студентів денної форми навчання (див. п.
10.5).
7.3.6. Організація навчання під час сесій і в міжсесійний період здійснюється відповідно до графіків навчального процесу та робочих навчальних планів на поточний навчальний рік, які доводяться до відома всіх студентів перед початком навчального процесу.
7.3.7. Проректор з навчальної роботи за поданням деканів факультетів для окремих студентів за певних умов (хвороба, службове відрядження, складні сімейні обставини) може надавати індивідуальні графіки навчального процесу.
7.3.8. Студенти заочної форми навчання допускаються до участі в лабораторно-екзаменаційних сесіях
,
якщо вони не мають заборгованості по сплаті за навчання (для студентів, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб), заборгованості
за попередній курс (семестр) і до початку сесії виконали всі контрольні роботи, курсові проекти та роботи з навчальних дисциплін, що виносяться для підсумкового контролю на сесію. Виконаними вважаються зараховані контрольні роботи і допущені до захисту курсові проекти та роботи.
7.3.9. Виклик студентів на сесію здійснюється відповідно до графіку навчального процесу довідкою-викликом встановленої форми (додаток 6).
Довідка-виклик є підставою для надання додаткової оплачуваної відпустки студентам, які виконали навчальний план за попередній семестр. Довідка- виклик є документом суворої звітності і підлягає реєстрації в окремій книзі із зазначенням номера та дати видачі. Після закінчення сесій деканати факультетів видають студентам довідки про участь у сесії.
7.3.10. Студенти заочної форми навчання, які не виконали вимог робочого навчального плану і не мають права на додаткову оплачувану відпустку, але з’явилися на лабораторно-екзаменаційну сесію, допускаються
до навчальних занять, складання заліків і в установленому порядку до складання екзаменів (заліків) без наступного надання оплачуваної додаткової відпустки за поточний навчальний рік.
7.3.11. Студенти заочної форми навчання, які працюють за обраним фахом (напрямом підготовки, спеціальністю) або мають відповідний досвід практичної роботи, за рішенням декана факультету можуть бути звільнені від проходження фахової практики. В інших випадках студенти проходять практику за відповідною програмою для денної форми навчання.
7.4. Особливості організації навчального процесу заочних
факультетів НУХТ.
7.4.1. Робочі навчальні плани за напрямами та спеціальностями по заочній формі навчання розробляються відповідними випусковими кафедрами НУХТ на базі навчальних і робочих навчальних планів підготовки бакалаврів і спеціалістів, затверджених в установленому порядку. Такі робочі навчальні плани щорічно до 1 лютого передаються навчально-методичним відділом НУХТ на заочні факультети.
7.4.2. Навчальний процес за заочною скороченою формою здійснюється у відповідності до цього Положення і здійснюється під час настаново- лабораторних сесій та у міжсесійний період.
7.4.3. НУХТ щорічно до 1 червня забезпечує заочні факультети за їх заявками необхідними нормативними документами (ОКХ, ОПП, навчальні та робочі плани, програмами та робочими навчальними програмами навчальних дисциплін), навчально-методичною літературою (методичні рекомендації до вивчення дисциплін, практичних і семінарських занять, виконання лабораторних робіт), а також навчальною літературою (підручниками і навчальними посібниками), що видається Редакційно-видавничим центром університету.
7.4.4. Студенти заочних факультетів мають право на користування бібліотекою університету згідно з Правилами користування науково- технічною бібліотекою НУХТ. Електронна бібліотека університету використовується заочним факультетом через мережу Інтернет у визначеному порядку.
Бібліотека НУХТ сприяє поповненню фондів бібліотеки заочного факультету, передає йому (за можливості)ьв установленому порядку необхідну навчальну літературу.
7.4.5. Для проведення навчального процесу на заочних факультетах за наказами ректора НУХТ залучаються викладачі НУХТ та інших вищих навчальних закладів, викладачі базового коледжу (технікуму), а також провідні фахівці підприємств і організацій. Для цього декани заочних факультетів щорічно до початку навчального року подають до університету переліки навчальних дисциплін і кандидатури викладачів, яких факультет пропонує залучити до проведення навчальних занять, а також графіки проведення настановних і лабораторно-екзаменаційних сесій. Ці документи аналізує відділ координації діяльності навчального комплексу навчально- методичного відділу НУХТ з урахуванням необхідності дотримання
встановлених ліцензійних умов щодо якісного складу викладачів, погоджує з начальником навчально-методичного відділу і подає на затвердження проректору з навчальної роботи. За потреби до них за погодженням з деканом заочного факультету вносяться необхідні зміни.
До початку настановних і лабораторно-екзаменаційних сесій заочний факультет направляє до відділу координації діяльності навчального комплексу графіки відряджень викладачів НУХТ для проведення навчального процесу, попередньо погоджені із завідувачами відповідних кафедр університету. Графіки також погоджуються з начальником навчально-методичного відділу і затверджуються проректором з навчальної роботи.
За наказом ректора викладачів університету також залучають до роботи в державних кваліфікаційних і екзаменаційних комісіях, що створюються для проведення державної атестації студентів заочних факультетів. Кандидатури таких викладачів заочні факультети подають до відділу координації діяльності навчального комплексу навчально-методичного відділу НУХТ після погодження із завідувачами відповідних випускових кафедр університету.
7.4.7. кафедри базового університету надають заочним факультетам необхідну допомогу з питань організації, нормативного та методичного забезпечення навчального процесу, проведення державної атестації студентів.
7.4.8. Моніторинг освітньої діяльності заочних факультетів у навчальному році проводиться відповідно до Положення про проведення моніторингу діяльності заочних факультетів навчального комплексу НУХТ.
Узагальнені відділом координації діяльності навчального комплексу навчально-методичного відділу НУХТ результати моніторингу доводяться до відома керівництва університету, деканів заочних факультетів, аналізуються на засіданнях Ради навчального комплексу.
7.4.9. Для підвищення об’єктивності оцінювання діяльності заочних факультетів може проводиться соціологічний моніторинг (анкетування, опитування) серед студентів, результати якого враховуються деканами заочних факультетів, викладачами і співробітниками у практичній роботі.
7.5. Організація навчального процесу зі здобуття другої вищої освіти
(перепідготовка фахівців)
7.5.1. Здобуття другої вищої освіти (перепідготовка фахівців) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» фінансується за рахунок юридичних або фізичних осіб (за договором). Виключенням можуть бути випадки, коли інвалідність не дозволяє працювати за першою освітою.
Другу освіту можуть отримувати громадяни України з вищою освітою,
іноземці та особи без громадянства, які мають бажання отримати кваліфікацію фахівця з іншої спеціальності.
7.5.2. Здобуття другої вищої освіти може здійснюватися за денною і заочною формами навчання за умови повного навчально-методичного,
матеріально-технічного та кадрового забезпечення певної форми навчання за другою освітою з даної спеціальності (спеціалізації).
7.5.3. Здобуття другої вищої освіти здійснюється, як правило, за
індивідуальним навчальним планом за встановленою МОНМС України формою.
В індивідуальному навчальному плані студента перелік дисциплін на кожен семестр визначається відповідною випусковою кафедрою з урахуванням можливостей та побажань студента. Термін навчання за другою освітою визначається часом, необхідним для оволодіння освітньо- професійною програмою підготовки, що передбачена індивідуальним навчальним планом студента. Індивідуальний навчальний план підписується студентом (здобувачем другої вищої освіти), завідувачем кафедри і затверджується деканом того факультету, на якому студент здобуває другу вищу освіту.
7.5.4. Перезарахування результатів раніше складених студентом екзаменів та заліків може проводитись деканом за умови ідентичної назви, обсягу навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю. В інших випадках питання про перезарахування результатів екзаменів та заліків вирішується деканом факультету за погодження з кафедрами за умови відповідності програмних вимог з цих дисциплін.
На підставі співставлення даних додатку до диплому (попередня освіта) визначається курс, на який зараховується претендент для одержання другої вищої освіти.
7.5.5. Здобуття другої вищої освіти засвідчується отриманням особою диплома державного зразка за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст».
У додатку до диплома вказуються всі дисципліни навчального плану цієї спеціальності із зазначенням перезарахованих дисциплін та документу, на підставі якого здійснювалося це перезарахування (з основної спеціальності).
8. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ
8.1. Належне навчально-методичне забезпечення навчального процесу є важливою умовою підготовки фахівців відповідно до діючих стандартів вищої освіти, потреб ринку праці та вимог роботодавців, якісного засвоєння студентами навчальних матеріалів, їх ефективної самостійної роботи.
8.2. Навчально-методичне забезпечення навчального процесу повинно включати:
- навчально-методичні комплекси усіх напрямів за освітньо- кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та спеціальностей університету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» і «магістр»;
- навчально-методичні комплекси дисциплін, що викладаються в університеті.
8.3. До навчально-методичного комплексу напряму (спеціальності) відносяться такі нормативні та інші документи:

- освітньо-кваліфікаційна характеристика (нормативна і варіативна частини);
- освітньо-професійна програма (нормативна і варіативна частини);
- засоби діагностики знань студентів;
- навчальний план;
- робочий навчальний план;
- інформаційний пакет напряму (спеціальності);
- навчально-методичні комплекси усіх дисциплін напряму
(спеціальності);
- програми практик;
- програма державного екзамену (якщо державна атестація студентів проводиться в формі державного екзамену);
- методичні рекомендації до виконання дипломного проекту (роботи) магістерського проекту чи роботи;
- тематику дипломних проектів (робіт) або магістерських проектів чи робіт.
8.4. До навчально-методичного комплексу дисципліни входять:
- програма навчальної дисципліни;
- робоча програма навчальної дисципліни з додатками;
- підручник або навчальний посібник, що його повністю замінює
(друкований чи електронний);
- навчальний посібник, що доповнює або частково замінює підручник
(друкований чи електронний);
- навчально-методичний посібник (друкований чи електронний);
- практикум (лабораторний практикум, у т. ч. мультимедійних, збірник задач і вправ тощо) (друкований чи електронний);
- курс (конспект) лекцій з дисципліни (друкований чи електронний);
- методичні рекомендації до лабораторних, практичних (семінарських) занять;
- методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання
(індивідуальних завдань);
- методичні вказівки до виконання курсового проекту (роботи);
- методичні рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи (контрольних робіт) (для студентів заочної форми навчання);
- наочні навчальні засоби (плакати, слайди, кіно- та відеофільми і відеофрагменти), інформаційний (роздавальний) матеріал (рисунки, креслення, схеми, таблиці тощо.);
- програмні засоби (спеціалізовані програми і (або) пакети прикладних програм;
- відомості щодо забезпечення студентів навчальною та навчально- методичною літературою.
Складові навчально-методичного комплексу для кожної навчальної дисципліни визначаються відповідною кафедрою з урахуванням її складності, обсягу й видів занять та індивідуальних завдань, наявної
навчальної та навчально-методичної літератури, ілюстративних матеріалів і програмних засобів.
Навчальна програма і робоча програма навчальної дисципліни, курс чи конспект лекцій, а також методичні рекомендації до виконання окремих видів робіт і занять, відомості щодо забезпечення студентів навчальною та навчально-методичною літературою є обов’язковими складовими навчально- методичного комплексу навчальної дисципліни.
Відповідальність за розроблення навчально-методичних комплексів дисциплін та їх якість несуть викладачі, що читають лекційні курси з цих дисциплін, а також завідувачі випускових кафедр.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал