Положення про організацію навчального процесу в Національному університеті харчових технологій та його відокремлених структурних підрозділах




Сторінка3/7
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.75 Mb.
ТипПоложення
1   2   3   4   5   6   7
Підсумковий контроль. Підсумковий контроль – це семестровий контроль, що проводиться в обсязі навчальних матеріалів, визначеному робочими навчальними програмами навчальних дисциплін, що вивчаються
протягом семестру у терміни, встановлені робочим навчальним планом. Він може здійснюватися у таких формах:
екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни.
диференційований залік – оцінювання рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання
індивідуальних завдань;
Студент допускається до складання диференційованого заліку, якщо він виконав усі види робіт, передбачених робочою навчальною програмою навчальної дисципліни.
Відтермінований (ректорський) контроль проводиться з метою оцінювання рівня збереження знань, умінь і навичок, одержаних студентами при вивченні певної навчальної дисципліни.

6. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
6.1. Планування навчального процесу на навчальний рік включає розроблення:
- робочих навчальних планів для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня за окремими формами навчання;
- графіків навчального процесу (за напрямами і спеціальностями факультетів);
- індивідуальних навчальних планів студентів;
- робочих навчальних програм навчальних дисциплін;
- розкладу навчальних занять за денною формою навчання по факультетах і семестрах;
- кафедральних розкладів консультацій (по семестрах);
- розкладу екзаменаційних сесій (за денною формою навчання по факультетах і семестрах);
- графіків проведення державної атестації студентів (засідань ДЕК);
- графіку проведення консультацій викладачами студентів заочної форми навчання у суботні дні.
Крім того, важливими складовими планування навчального процесу є рівномірний розділ навчального навантаження по семестрам між кафедрами та науково-педагогічними працівниками, розрахунок штату науково- педагогічних працівників, необхідного для забезпечення виконання навчального навантаження і погодинного фонду на навчальний рік, а також розроблення планів роботи кафедр і індивідуальних планів роботи викладачів.
6.2. Робочі навчальні плани розробляються робочими групами випускових кафедр під безпосереднім керівництвом їх завідувачів.
Координацію діяльності робочих груп здійснюють декани факультетів та відповідальні на факультетах за навчально-методичну роботу.
При розробленні проектів робочих навчальних планів враховується необхідність внесення до них щорічних змін і доповнень з урахуванням
відповідних рішень МОНМС України та Вченої ради університету, а також змін у структурі навчальних підрозділів (факультетів, кафедр) університету.
Робочі навчальні плани складаються за визначеними навчально- методичним відділом формами.
Проекти підготовлених робочих навчальних планів схвалюються на засіданнях випускових кафедр і Вчених рад факультетів, погоджуються з начальником навчально-методичного відділу і затверджуються проректором з навчальної роботи.
6.3. Проекти графіків навчального процесу для кожного факультету розробляються навчально-методичним відділом з урахуванням робочих навчальних планів, погоджуються з деканами факультетів, підписуються начальником навчально-методичного відділу і затверджуються проректором з навчальної роботи не пізніше ніж за сім днів до початку навчального року.
6.4. Робочі навчальні програми на наступний навчальний рік, розроблені викладачами, розглядаються і схвалюються на засіданнях відповідних кафедр, узгоджуються з деканами факультетів, для студентів яких вони призначені і подаються до 1 червня поточного навчального року в трьох примірниках разом із електронною версією до навчально-методичного відділу. Подані робочі навчальні програми перевіряються на їх відповідність чинним робочим навчальним планам та програмам цих дисциплін і подаються на затвердження проректору з навчальної роботи. По одному примірнику програми зберігаються на кафедрах, в деканатах та у навчально- методичному відділі.
6.5. Розклади навчальних занять за денною формою навчання по семестрах складаються навчально-методичним відділом окремо для кожного факультету на підставі наступних документів:
- графіків навчального процесу;
- робочих навчальних планів;
- розподілу навчального навантаження між викладачами кафедр;
- даних про аудиторне кафедральне навантаження викладачів (по семестрах) за денною формою навчання;
- даних про закріплення змін між факультетами університету на навчальний рік;
- даних факультетів про чисельність студентів денної форми навчання
(по напрямах, спеціальностях, курсах і навчальних групах);
- даних про наявні навчальні аудиторії, лабораторії та комп’ютерні класи.
При плануванні розкладу навчальних занять враховують наступне:
- лекційні потоки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» складається, як правило, з 2 – 5 навчальних груп, «спеціаліст» – 1 – 5 навчальних груп, «магістр» – 1 – 3;
- чисельність навчальної групи, як правило, не повинна бути меншою 20 чоловік. При проведенні лабораторних занять навчальна група чисельністю
20 чоловік і більше ділиться на підгрупи.

Розклади навчальних занять погоджуються деканами факультетів, начальником навчально-методичного відділу і затверджується проректором з навчальної роботи. Затверджені розклади доводяться до відома викладачів і студентів не пізніше ніж за 7 днів до початку кожного семестру або настановних та лабораторно-екзаменаційних сесій (для студентів заочної форми навчання), розклад екзаменів – за 10 днів до їх початку.
6.6. Розклади настановних і лабораторно-екзаменаційних сесій для студентів заочної форми навчання по факультетах укладаються з урахуванням:
- графіків навчального процесу;
- робочих навчальних планів,
- контингенту студентів заочної форми навчання (по напрямах, спеціальностях, курсах і навчальних групах);
- розкладів навчальних занять і екзаменаційних сесій по денній формі навчання.
6.7. Кафедральні розклади консультацій розробляються на кожен семестр з урахуванням обсягів навчального навантаження, запланованого викладачами та розкладу їх аудиторних занять. Після затвердження завідувачем кафедри він вивішується на інформаційному стенді кафедри.
Для студентів заочної форми навчання на поточний навчальний рік наказом ректора затверджується загально університетський розклад проведення консультацій по суботам.
6.8. Графіки проведення державної атестації студентів (засідань ДЕК) розробляються окремо за кожним освітньо-кваліфікаційним рівнем за пропозиціями випускових кафедр з урахуванням графіків навчального процесу та кількості випускників, погоджуються із завідувачами кафедр та деканами факультетів і після затвердження проректором з навчальної роботи доводяться до відома випускових кафедр і студентів.
6.9. Навчальне навантаження науково-педагогічних працівників кафедр на навчальний рік розраховується з урахуванням:
- робочих навчальних планів;
- затверджених норм розрахунку штатів кафедр;
- затверджених норм часу для планування і обліку навчальної роботи.
Мінімальні та середні обсяги навчального навантаження для окремих категорій науково-педагогічних працівників встановлюються щорічно наказом ректора. Максимальне навчальне навантаження не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.
6.10. Встановлення окремому науково-педагогічному працівнику відповідно до його посади обсягу обов’язкового навчального навантаження
(в межах мінімального та максимального обсягів) і видів навчальних занять, що входять до нього, здійснюється кафедрою з урахуванням виконання працівником методичної, наукової й організаційної робіт, особливостей і структури навчальних дисциплін, які він викладає. Обсяг та зміст навчального навантаження зазначається в індивідуальному плані роботи викладача.

Переліки основних видів робіт та норми часу, необхідного для їх виконання, регламентуються наказом ректора від 31.05.2012р. № 136 «Про удосконалення планування роботи кафедр університету та їх інформаційного забезпечення»
При розподілі навчального навантаження між викладачами кафедр необхідно дотримуватись таких норм:
- максимальний загальний обсяг лекційних годин професора або доцента не повинен перевищувати 250 годин, а кількість лекційних курсів – не більше п’яти;
- викладач, якому планується читання лекційного курсу навчальної дисципліни повинен, як правило, проводити хоча б в одній навчальній групі
інші види занять з цієї дисципліни (лабораторні, практичні чи семінарські);
- викладач випускової кафедри може одночасно бути керівником не більше 8 дипломних проектів (робіт) за ОКР «бакаларв» та «спеціаліст», а також не більше 5 магістерських робіт (проектів). При цьому право керівництва магістерськими роботами (проектами) надається лише професорам та доцентам.
6.11. Робочий час науково-педагогічного працівника визначається
Кодексом законів про працю України. Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов’язків у навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час – 1548 годин.
6.12. Штат науково-педагогічних працівників, необхідний для забезпечення виконання навчального навантаження і погодинного фонду на навчальний рік, розраховується на підставі затверджених норм розрахунку штатів кафедр та навчального навантаження.
6.13. План роботи кафедри на навчальний рік включає наступні розділи: навчальна робота; навчально-методична робота; наукова робота; міжнародна діяльність; організаційна робота; підготовка кадрів; підвищення кваліфікації викладачів; розвиток матеріально-технічної бази кафедри; робота навчально- допоміжного персоналу; виховна робота; план засідань кафедри. План розробляється за встановленою МОНМС України формою, схвалюється на засіданнях кафедри і Вченої ради факультету, погоджується з першим проректором, проректором з навчальної роботи, проректором з науково- педагогічної та виховної роботи, проректором з наукової роботи та міжнародних зв’язків , начальником навчально-методичного відділу і затверджується ректором або, за його дорученням, першим проректором.
Форма плану роботи кафедри наведена у додатку 4.
Підсумки виконання плану заслуховуються на засіданні кафедри, де визначається рівень його виконання та перелічуються роботи, що не виконані. Кінцевий висновок про виконання плану робить декан факультету, який підписує план з відмітками про стан виконання окремих заходів.
6.14. На початку нового навчального року кожен штатний викладач заповнює за встановленою МОНМС України формою індивідуальний план роботи на поточний навчальний рік. Навчальна робота викладача повинна
відповідати запланованому йому навчальному навантаженню Методична, наукова, організаційна і виховна робота планується викладачем з урахуванням забезпечення реалізації відповідних кафедральних, факультетських і університетських планів роботи, рішень Вченої і Науково- методичної рад, наказів і розпоряджень ректора, рішень Вченої ради факультету, які мають відношення до діяльності викладача, а також методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу з дисциплін, з яких він проводить заняття.
Запланована на навчальний рік робота відображається викладачем в годинах з визначенням термінів виконання окремих пунктів (крім розділу
«Навчальна робота»).
Форма індивідуально плану роботи викладача наведено в додатку 5.
Індивідуальний план роботи викладача до 15 вересня поточного навчального року розглядається і схвалюється на засіданні кафедри, кожен його розділ підписує викладач і завідувач кафедри.
Звіт викладача про виконання індивідуального плану роботи заслуховується на засідання кафедри за результатами діяльності в осінньому семестрі і за навчальний рік з прийняттям відповідних рішень, про що робляться відповідні записи в розділі «Висновок про виконання плану».
7. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
7.1.
Використання
кредитно-модульної
системи
організації
навчального процесу на засадах ECTS
7.1.1. Навчальний процес в НУХТ по денній формі навчання організується за кредитно-модульної системою, яка є основою Європейської кредитно-модульної та акумулюючої системи (ECTS) і являє собою модель організації навчального процесу, що базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів.
Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи.
Модульна технологія навчання – це одна із сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.
Модульна побудова навчального матеріалу - це структурування навчального матеріалу на основі модульної програми.
Модульна програма – це система засобів та прийомів, за допомогою яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх навчальних модулів конкретної навчальної дисципліни.

Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми поточного та підсумкового рейтингового контролю.
Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою і доводяться до відома студентів.
Кількість навчальних модулів з дисципліни рекомендується визначати з розрахунку: один модуль на 1,5 кредити ECTS, але, як правило, не більше трьох.
Курсова робота (проект), що виконується в даному семестрі, вважається одним модулем у складі навчальної дисципліни і на нього розповсюджується всі норми відповідного Положення.
Складовими навчального модуля дисципліни, як правило, є:
- номер і назва;
- цілі навчання щодо засвоєння даного модуля;
- теоретична частина з переліком та стислим змістом ключових питань;
- тематика та завдання семінарських, практичних, лабораторних занять та методичні вказівки з їх проведення;
- завдання для аудиторного поточного контролю;
-
індивідуальні завдання, що виконуються під час самостійної роботи
(СРС): розрахунково-графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, реферати тощо та навчально-методичні вказівки з їх виконання;
- варіанти модульних контрольних завдань;
- питання для самоперевірки;
- рейтингові оцінки (в балах) за виконанням кожного з видів завдань.
Зарахування навчальних модулів дисциплін, введених до
індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами поточного та модульного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу.
Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження).
Кредити відповідно до системи ECTS відображають обсяг усіх видів роботи студента: лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо, тобто базуються на повному навантаженні студента, а не обмежуються лише аудиторними годинами, причому:
- один кредит відповідає 36 академічним годинам;
- максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академічних години або 1,5 кредитам;
- один тиждень практики відповідає 1,5 кредитам;

- один тиждень екзаменаційної сесії відповідає 1,5 кредитам;
- трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи (проекту) розраховується, виходячи із співвідношення6 – 1,5 кредити;
- трудомісткість виконання різноманітних індивідуальних завдань
(розрахунково-графічних, розрахункових, аналітичних, контрольних робіт, у тому числі – модульних, рефератів, курсових робіт та проектів) входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни.
Розрахунок трудомісткості дисципліни у кредитах здійснюється, виходячи з ділення її трудомісткості в академічних годинах на 36 годин з наступним округленням до 0,5 відповідно до встановлених правил.
Зарахування студенту кредитів ECTS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.
Рейтингова система оцінювання (РСО) – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового
(підсумкового) контролю з наступним переведенням оцінки в балах у оцінку за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.
РСО є невід’ємною складовою модульної технології навчання і має за мету оцінку систематичності та успішності навчальної роботи студента. Вона формується на засадах накопичення рейтингових балів за різноманітну навчальну діяльність студента за певний період навчання.
РСО має вагомі переваги порівняно з традиційними формами контролю знань: стимулює систематичну, свідому самостійну роботу студента, диференціює студентів за рівнем засвоєння навчального матеріалу, створює можливості для індивідуалізації навчання, дозволяє знизити рівень випадковості при визначенні підсумкової оцінки тощо.
Відповідно до видів контролю набутих студентом знань та вмінь РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.
Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримає за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.
Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.
Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визнається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінко, отриманих за засвоєння всіх модулів.
Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань
(або без екзамену – за позитивними підсумками поточного та модульного контролю протягом семестру).
Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.
Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок або як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). Оцінювання проводиться за 100-бльною шкалою у відповідності до таблиці 1. Якщо з навчальної дисципліни передбачається проведення екзамену під час сесійного контролю, то із можливих 100 балів
60 балів відводиться на модульні заходи протягом навчального семестру і 40 балів – на екзамен. Зазначена оцінка заноситься до додатку до диплому фахівця, якщо дисципліна викладається протягом семестру.
Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок за ці семестри у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься у додаток до диплому фахівця.
Переведення підсумкових семестрових рейтингових оцінок (підсумкових рейтингових оцінок з дисципліни), виражених у балах за багатобальною шкалою, у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS здійснюється відповідно до таблиці 1.
Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
Європейська кредитно-трансферна та акумулюючи система – це система трансферу і накопичувальних кредитів, що використовується в
Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визначення, підтвердження кваліфікації та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти.
ECTS – система базується на тому, що 60 кредитів вимірюють працемісткість (навчальне навантаження) студента денної форми навчання протягом навчального року.

Таблиця 1
Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах
Оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
Оцінка в балах
Оцінка за національною шкалою
Оцінка шкалою ECTS
Оцінка
Пояснення
90 – 100
Відмінно
А
Відмінно
(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
82-89
Добре
В
Дуже добре
(вище середнього рівня з кількома помилками)
74-81
С
Добре
(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
64-73
Задовільно
D
Задовільно
(непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-63
Е
Достатньо
(виконання задовольняє мінімальним критеріям)
35-59
Незадовільно
FX
Незадовільно
(з можливістю повторного складання)
1-34 F
Незадовільно
(з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)
Працемісткість навчального навантаження студента в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, проходження практики, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних семестрових завдань, підготовку кваліфікаційної роботи(проекту), а також на семестровий контроль.
7.1.2. Мета використання кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) – підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу університету.
При використанні системи підвищення якості навчання досягається за рахунок:
- стимулювання систематичної та якісної як аудиторної, так і самостійної роботи студентів протягом семестру;

- підвищення мотивації студентів до набуття знань та вмінь, а також відповідальності за результати власної навчальної діяльності;
- психологічного розвантаження студентів завдяки розподілу підсумкового контролю протягом навчального року;
- забезпечення мобільного зворотного зв’язку викладачів зі студентами протягом семестру;
- підвищення об’єктивності оцінювання рівн набутих студентами знань та вмінь.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал