Положення про організацію навчального процесу у коледжі зв’язку та інформатизації Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова Розглянуто І схвалено на засіданні



Сторінка1/5
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.75 Mb.
ТипПоложення
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти і науки України

одеська національна академія зв’язку ім. о. с. попова

коледж зв’язку та інформатизації

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Директор


коледжу зв’язку та інформатизації

ОНАЗ ім. О. С. Попова


_____________________ С. Ю. Петрусенко
“_______” _______________ 2014 р.



ПОЛОЖЕННЯ

про організацію навчального процесу

У коледжі зв’язку та інформатизації

Одеської національної академії зв’язку

ім. О. С. Попова



Розглянуто і схвалено на засіданні

педагогічної ради КЗІ ОНАЗ ім. О. С. Попова


Протокол № _____

від «_____» _________ 2014 р.




Одеса, 2014

1. Загальні положення

1.1. Положення є основним нормативним документом, що регламентує організацію та здійснення навчального процесу в коледжу зв’язку та інформатизації Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова (далі – КОЛЕДЖ).

1.2. Навчальний процес у КОЛЕДЖІ (надалі – навчальний процес) – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на освітньо-кваліфікаційному рівні молодший спеціаліст відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Організація освітньої діяльності в КОЛЕДЖІ спрямована на створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, підготовки до життя і праці в сучасних умовах, розроблення та запровадження освітніх інноваційних технологій, демократизацію освіти та навчально-виховного процесу, розвитку неперервної освіти впродовж життя, інтеграцію української освіти в європейський і світовий простір, забезпечення соціального захисту студентів та науково-педагогічних працівників, відповідального ставлення до власного здоров’я, охорони навколишнього середовища, створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності суспільства.

Підготовка фахівців в КОЛЕДЖІ здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» (І рівень акредитації).

Навчання в КОЛЕДЖІ проводиться за модульною системою навчання з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Навчальний процес здійснюється відділеннями та цикловими комісіями, діяльність яких регламентується відповідними Положеннями, затвердженими директором коледжу.

Учасниками навчально-виховного процесу в КОЛЕДЖІ є:


  • адміністративно-педагогічні працівники (директор, заступник директора з навчальної роботи, заступник директора з навчально-виховної роботи, заступник директора з адміністративно-господарської роботи, завідувач денного відділення);

  • педагогічні працівники (викладачі);

  • особи, які навчаються в коледжі (студенти);

  • працівники коледжу (методист, бібліотекар провідний, секретар навчальної частини, завідувач навчальної лабораторії, завідувач навчально-методичного кабінету, лаборант та інші), права та обов’язки яких визначені відповідними внутрішніми нормативними документами.

Мова навчання в КОЛЕДЖІ визначається законодавством України.

1.3. Зміст освіти – науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.


2. Нормативно-правова база організації

навчального процесу

2.1. Організація навчального процесу у КОЛЕДЖІ базується на таких нормативно-правових документах:

  • Закон України «Про вищу освіту»;

  • Закон України «Про освіту»;

  • Постанови Кабінету Міністрів України (зі змінами та доповненнями):

  • «Про затвердження положення про державний вищий навчальний заклад», (постанова КМУ від 05.09.96р. №1074);

  • «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними характеристиками молодшого спеціаліста» (постанова КМУ від 20.06.2007р. №839);

  • «Питання стипендіального забезпечення» (постанова КМУ від 12.07.2004р. №882);

  • накази Міністерства освіти і науки України та інших міністерств (зі змінами та доповненнями):

  • «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (наказ Міністерства освіти України від 02.06.1993р. №161);

  • «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної та виховної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002р. №450);

  • «Положення про створення та організацію роботи державної екзаменаційної комісії у вищих навчальних закладах України (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013р. №584);

  • «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.1993р. №93);

  • «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 15.07.1996р. №245);

  • «Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.07.2010р. №675);

  • «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації» (наказ Міністерства освіти і науки від 12.06.2014р. №711);

  • «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» (наказ Міністерства освіти України і Міністерства охорони здоров’я України від 06.06.1996р. №191/153);

  • установчі та регламентуючі документи:

  • Статут Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова, прийнятий конференцією трудового колективу ОНАЗ ім. О. С. Попова (протокол № 1 від 30.05.2013 року), затверджений Міністерством освіти і науки України, наказ від 05.08.2013 року №108 та зареєстрований Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 26.12.2013 року, номер запису 15361050017013273;

  • Положення коледжу зв’язку та інформатизації Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова, затверджене директором коледжу;

  • Державні стандарти вищої освіти;

  • Галузеві стандарти вищої освіти.

Державні стандарти вищої освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня. Містять такі складові:

  • перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

  • перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

  • вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

  • вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти відповідного напряму підготовки, галузі знань, спеціальності, кваліфікації включають такі складові:

  • освітньо-кваліфікаційні характеристики;

  • освітньо-професійні програми підготовки;

  • засоби діагностики якості вищої освіти.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускників вищого навчального закладу є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

ОКХ установлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу з певного напряму підготовки та освітньо-кваліфікаційного рівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.



Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) є галузевим нормативним документом, у якому визначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу й рівня освіти та професійної підготовки фахівця з певного напряму підготовки та освітньо-кваліфікаційного рівня.

Нормативний термін навчання за ОПП встановлюється відповідно до визначеного рівня професійної діяльності.



Засоби діагностики (ЗД) якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, а також їх професійних, світоглядних та громадянських якостей.

Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.



Варіативна частина освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВНЗ, освітньо-професійних програм їх підготовки та засобів діагностики якості освіти визначають вимоги до професійної підготовки та змісту навчання фахівців за спеціальностями та спеціалізаціями з урахуванням особливостей суспільного поділу праці щодо задоволення потреб ринку праці. Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників, освітньо-професійних програм, засобів діагностики якості вищої освіти визначається КОЛЕДЖЕМ в межах структури та форми, встановленої МОН України.

2.2. Організація навчального процесу здійснюється в КОЛЕДЖІ навчальною частиною, відділеннями та цикловими комісіями.

Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план складаються окремо для кожної спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та за кожною формою навчання (в тому числі навчання за скороченим, порівняно з типовим, терміном навчання) на основі відповідної ОПП та графіка навчального процесу.

Навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин та кредитів за видами занять у семестрах, вид семестрового контролю та державної атестації.

Навчальний план розробляється випусковою цикловою комісією, погоджується із заступником директора з навчальної роботи, директором коледжу, схвалюється Педагогічною радою КОЛЕДЖУ та затверджується ректором АКАДЕМІЇ не пізніше ніж за 4 місяці до початку навчального року. Підпис ректора АКАДЕМІЇ та директора коледжу скріплюються відповідними печатками.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складаються робочі навчальні плани.

Робочі навчальні плани складаються окремо для кожної спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та форми навчання, в тому числі навчання за скороченим, порівняно з типовим, терміном навчання. Робочі навчальні плани розробляються завідувачем відділення і затверджуються заступником директора з навчальної роботи не пізніше ніж за 2 місяці до початку навчального року.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для КОЛЕДЖУ.

Програма нормативної навчальної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Цей різновид програм навчальних дисциплін розробляється провідними ВНЗ та затверджується навчально-методичною комісією (НМК) з певного напряму підготовки фахівців. У разі відсутності такої стандартної (типової) навчальної програми, навчальна програма нормативної дисципліни розробляється циклової комісією КОЛЕДЖУ, за якою закріплена певна дисципліна. Навчальна програма нормативної дисципліни обговорюється, рекомендується для використання Педагогічною радою КОЛЕДЖУ та профільною кафедрою АКАДЕМІЇ та затверджується ректором АКАДЕМІЇ.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються КОЛЕДЖЕМ. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб, ефективного використання можливостей і традицій КОЛЕДЖУ та ОНАЗ ім. О. С. Попова, регіональних потреб тощо. Програма вибіркової навчальної дисципліни є нормативним документом КОЛЕДЖУ. Навчальна програма вибіркової навчальної дисципліни розробляється відповідною цикловою комісією і затверджується в установленому порядку.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється цикловими комісіями КОЛЕДЖУ.

Програма навчальної дисципліни визначає інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії та засоби діагностики успішності навчання.



Структурні складові програми навчальної дисципліни:

  • опис навчальної дисципліни;

  • мета та завдання навчальної дисципліни;

  • інформаційний обсяг навчальної дисципліни;

  • рекомендована літературу основну та додаткову;

  • форма підсумкового контролю успішності навчання.

  • засоби діагностики успішності навчання.

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану КОЛЕДЖЕМ складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом КОЛЕДЖУ. Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Робочі навчальні програми дисциплін розробляються та схвалюються цикловими комісіями і затверджуються заступником директора з навчальної роботи.



Робочі навчальні програми дисциплін затверджуються (перезатверджуються) не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

  • опис навчальної дисципліни;

  • мета та завдання навчальної дисципліни;

  • програма навчальної дисципліни за змістовими модулями та темами;

  • структура навчальної дисципліни (розподіл навчального часу в годинах за змістовними модулями за темами та видами занять та формою навчання);

  • теми семінарських, практичних та лабораторних занять з розподілом в годинах за формами навчання;

  • самостійна робота за темами з розподілом в годинах;

  • індивідуальні завдання;

  • методи навчання;

  • методи контролю;

  • розподіл балів, які отримують студенти за залік, за екзамен, за курсовий проект (роботу);

  • шкала оцінювання: національна та ECTS;

  • методичне забезпечення;

  • рекомендована література: основна та додаткова;

  • інформаційні ресурси.

2.4. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і? завідувачем відділення. Вибіркові навчальні дисципліни, введені КОЛЕДЖЕМ в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента, є обов’язковими для вивчення.

2.5. КОЛЕДЖ надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотекою, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

2.6. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає завідувач відділення та голови циклових комісій. За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.
3. Форми організації навчання

3.1. Навчальний процес у КОЛЕДЖІ здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

3.2. Основні види навчальних занять у КОЛЕДЖІ: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація.

3.3. Лекція

3.3.1. Лекція – це логічно вивершений, науково-обґрунтований і систематизований виклад певного науково- або науково-методичного питання, з використанням різноманітного демонстраційного матеріалу. Лекція є основною формою проведення навчальних занять у КОЛЕДЖІ, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Лекції проводяться викладачами КОЛЕДЖУ у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.



3.3.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на циклову комісію складений ним конспект лекцій (підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни. Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов'язаний головою циклової комісії до проведення пробних лекцій з участю викладачів циклової комісії. Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

3.4. Лабораторне заняття

3.4.1. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторні заняття забезпечуються відповідними методичними матеріалами.

Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Теми лабораторних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не дозволяється.

3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем з виставленням відмітки «зараховано» до журналу обліку роботи академічної групи. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Студент допускається до складання заліку з модуля лише при зарахуванні усіх лабораторних робіт, які включаються до даного модуля.



У разі виконання лабораторних робіт, пов’язаних з можливою небезпекою для життя і здоров’я студентів, обов’язковим етапом його підготовки і проведення є інструктаж з правил техніки безпеки і контроль за їх дотриманням.

3.5. Практичне заняття

3.5.1. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при визначенні модульної (підсумкової) оцінки з даної навчальної дисципліни.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал