Положення про організацію навчального процесу у Харківському ордена "Знак Пошани" електромеханічному технікумі транспортного будівництва Загальні положення



Скачати 179.39 Kb.

Дата конвертації23.12.2016
Розмір179.39 Kb.
ТипПоложення

1
УХВАЛЕНО на засіданні педагогічної ради пр. № 4 від 09 лютого 2015 року
Голова педагогічної ради________________В.М.Немченко
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ у Харківському ордена “Знак Пошани” електромеханічному технікумі транспортного будівництва
1. Загальні положення
1.1. Навчальний процес у технікумі - це система організаційних і дидактичних за- ходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.
Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних
інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально- культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
1.2. Зміст освіти - це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.
Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін,
іншими нормативними актами органів держаного управління освітою і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.
Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
Структурно-логічна схема підготовки - це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.
Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.
Вибіркова частина змісту освіти визначається технікумом.
2. Нормативно-правова база організації навчального процесу
2.1. Організація навчального процесу у технікумі базується на Законі України "Про освіту", державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.
Державний стандарт освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до

2 освітнього (кваліфікаційного) рівня.
Складові державного стандарту освіти:
- освітньо-кваліфікаційна характеристика;
- нормативна частина змісту освіти;
- тести.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень, до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.
Тест - це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітньо- кваліфікаційних характеристик.
2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами технікуму (відділеннями і цикловими комісіями). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.
Навчальний план - це нормативний документ технікуму, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.
Навчальний план затверджується директором технікуму.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти.
Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються технікумом.
Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій технікуму.
Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.
Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти.
Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється технікумом.
2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану викладачем технікуму складається робоча навчальна програма дисципліни, яка подається на розгляд та погодження відповідною цикловою комісією та затвердження заступником директора з навчальної роботи і є нормативним документом технікуму.
Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:
- тематичний план;
- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;
- перелік навчально-методичної літератури.
2.4. Технікум надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою

3 літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.
2.5. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідають керівники навчальних структурних підрозділів (відділень та циклових комісій).
3. Форми організації навчання
3.1. Навчальний процес у технікумі здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
3.2. Основні види навчальних занять у технікумі:
- лекція;
- урок;
- лабораторне, практичне, семінарське заняття;
- консультація.
Інші види навчальних занять (екскурсії, уроки на виробництві) визначаються робочими навчальними планами дисциплін.
3.3. Лекція
3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять у технікумі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.
Лекції проводяться викладачами технікуму, а також провідними спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.
Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
3.3.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на циклову комісію складений ним конспект лекцій
(авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.
Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути залучений головою циклової комісії до проведення пробних лекцій за участю викладачів циклової комісії.
Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.
3.4. Лабораторне заняття
3.4.1. Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керіництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апарату- рою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні

4 заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (на виробництві, в наукових лабораторіях тощо). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.
3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.5. Практичне заняття
3.5.1. Практичне заняття -форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом
індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.
Практичне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.
Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.
3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь
і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.6. Семінарське заняття
3.6.1. Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
3.6.2. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.
Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

5 3.7. Урок.
3.7.1. Урок - основна форма навчально-виховної роботи зі студентами, які навчаються за програмою повної загальної середньої освіти, при якому викладач проводить заняття у межах, встановлених часом, з постійною групою студентів згідно розкладу. Урок може поєднувати в своїй структурі як викладення навчального матеріалу, так і поточний контроль знань і умінь. Незалежно від структури та типу, кожний урок повинен відповідати визначеним дидактичним вимогам:

мати чітку намічену тему та мету;

забезпечувати єдність навчальних та виховних заходів;

чітко будуватися в організаційному відношенні, складати органічну частину системи уроків;
3.8. Консультація
3.8.1. Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
3.8.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом згідно з нормами, зазначеними у наказі Міністерства освіти України № 103 від 13.03.1998р.
3.9. Індивідуальне завдання
3.9.1. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені навчальним планом та робочою навчальною програмою дисципліни. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.
Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.
3.9.2. Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.
Тематика курсових проектів (робіт) розробляється цикловою комісією та затверджується завідуючим відділенням не пізніше, як за два тижні до початку проектуваня. Індивідуальне завдання на виконання курсового проекту (роботи) з зазначенням теми, переліку основних складових частин, вихідних даних, списку літератури, терміну виконання проекту (роботи) складається викладачем, погджується цикловою комісією, затверджується завідуючим відділенням і видається студенту перед початком проектування.
Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.
Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів циклової комісії за участю керівника курсового проекту (роботи).
Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). Курсові проекти (роботи) зберігаються в навчальній частині технікуму протягом одного року, потім списуються

6 в установленому порядку.
3.9.3. Дипломні проекти виконуються на завершальному етапі навчання студентів і передбачають:
- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань;
- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту.
Студенту надається право обрати тему дипломного проекту, визначену випускаючими цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.
Керівниками дипломних проектів призначаються викладачі технікуму, висококваліфіковані спеціалісти виробництва. Теми, керівники та консультанти дипломних проектів встановлюються наказом по технікуму не пізніше, ніж за місяць до початку переддипломної практики.
Порядок захисту дипломних проектів здійснюється відповідно до пункту
3.12.3.3 даного Положення.
Дипломні проекти зберігаються в архіві технікуму протягом п'яти років, потім списуються в установленому порядку.
3.10. Самостійна робота студента
3.10.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
3.10.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
3.10.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
3.10.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально- методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.
Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.
3.10.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці технікуму, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах, лабораторіях, а також в домашніх умовах.
У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.
3.10.6. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

7 3.10.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
3.11. Практична підготовка студентів
3.11.1. Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та умінь.
Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, транспорту, будівництва.
3.11.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача технікуму та спеціаліста з даного фаху.
Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.
Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом
Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N93.
3.12. Контрольні заходи
3.12.1. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначається відповідною цикловою комісією.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
Технікум може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.
3.12.2. Семестровий контроль
3.12.2.1. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних

8 заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
3.12.2.2. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Технікум може встановлювати студентам
індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись.
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.
Екзамени приймаються, як правило, викладачем, який вів навчальні заняття з даного предмету в групі, що екзаменується. При проведенні усних екзаменів група ділиться на підгрупи, які здають екзамен одна після іншої в той самий день. Письмові екзамени проводяться одночасно з усім складом групи.
Екзаменаційні білети для проведення усних екзаменів і завдання для письмових екзаменаційних робіт складаються викладачами відповідних дисциплін, обговорюються на циклових комісіях і затверджуються головою циклової комісії не пізніш, ніж за два тижня до початку сесії.
До екзаменаційних білетів входять 2-3 питання з різних розділів програми і, залежно від специфіки предмета, одна задача або один приклад. Комплект білетів повинен за своїм змістом охоплювати всі основні питання вивченого матеріалу з предмета. Кількість екзаменаційних білетів повинно бути обов'язково більшим від кількості студентів в групі, що екзаменується.
Письмові екзаменаційні роботи виконуються на папері зі штампом технікуму.
3.12.2.3. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків
- за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано") і вносяться особисто викладачем в екзаменаційну відомість, залікову книжку, зведену семестрову відомість, а також куратором відповідної навчальної групи – в навчальну картку студента.
Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з технікуму.
Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру.
Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється завідувачем відділення.
Студенти, які не з'явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
Результати Державної підсумкової атестації, складання семестрових екзаменів і диференційованих заліків студентами, які навчаються у технікумі за програмою повної загальної середньої освіти, оцінюються за 12-бальною шкалою.
3.12.3. Державна атестація студента
3.12.3.1. Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною
(кваліфікаційною) комісією (далі - державна комісія) після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам

9 освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій - державна екзаменаційна комісія.
Державна комісія створюється як єдина для денної (стаціонарної), заочної
(дистанційної) форми навчання та екстернату з кожної спеціальності. При наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з однієї і тієї ж спеці- альності. При малій кількості випускників може бути організована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей.
Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня
(кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі.
3.12.3.2. Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається
Міністерством освіти і науки України на пропозицію директора технікуму з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених.
До складу державної комісії входять: директор технікуму або заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділення, викладачі профілюючих дисциплін, провідні спеціалісти виробництва.
До участі в роботі державної комісії як екзаменатори можуть залучатися викладачі відповідних циклових комісій, якщо в складі комісії немає представників цих предметних або циклових комісій. У цьому випадку вони користуються правами членів комісії.
Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується директором технікуму не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.
Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені навчальними планами технікуму. Графік роботи комісії затверджується директором технікуму.
Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи на підставі подання завідувача відділення
і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів або захисту дипломних проектів.
3.12.3.3. У державних комісіях студенти, які закінчують технікум, складають державні екзамени та захищають дипломні проекти.
До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.
Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів або до захисту дипломних проектів, подаються в державну комісію завідувачем відділення.
Тематика дипломних проектів розробляється цикловими комісіями на початку навчального року і затверджується заступником директора з навчальної роботи.
Індивідуальні завдання на дипломні проекти складаються керівниками проектів, призначеними наказом по технікуму, розглядаються і узгоджуються цикловими комісіями з відповідних спеціальностей, затверджуються завідуючим відділенням і видаються студентам перед початком переддипломної практики
Державній комісії перед початком державних екзаменів або захисту дипломних проектів завідуючим відділення подаються такі документи:
- зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик, з державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних проектів).

1 0
Примітка. При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни, в зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням її до цілого значення;
- відгук керівника про дипломний проект;
- рецензія на дипломний проект спеціаліста відповідної кваліфікації.
Склад рецензентів затверджується завідувачем відділення за поданням керівника відповідної циклової комісії.
Примітка. Державній комісії можуть бути подані також і інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту - друковані статті за темою проекту, документи, які вказують на практичне застосування проекту, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.
3.12.3.4. Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини
її складу при обов'язковій присутності голови комісії.
Захист дипломних проектів може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика проектів, що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.
Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.
Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною технікумом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.
3.12.3.5. Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".
Результати захисту дипломних проектів, а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.
Студенту, який захистив дипломний проект, склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний доку- мент про освіту (кваліфікацію).
Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією циклової комісії, видається документ про освіту
(кваліфікацію) з відзнакою.
Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, захисті дипломного проекту , а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.
Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з технікуму і йому видається академічна довідка.
У випадках, коли захист дипломного проекту визначається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той

1 1 самий проект з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною цикловою комісією.
Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення технікуму.
Примітка. Перелік дисциплін, що виноситься на державні екзамени, для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу.
Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект з поважної причини (документально підтвердженої), директором технікуму може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів відповідно, але не більше, ніж на один рік.
3.12.3.6. Всі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту, записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), а також, який державний документ про освіту
(кваліфікацію) (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив технікум.
Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у технікумі.
Після закінчення роботи державної комісії голова комісії складає звіт і подає його директору технікуму.
У звіті голови державної комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників і якості виконання дипломних проектів, відповідність тематики дипломних проектів сучасним вимогам, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.
Звіт голови державної комісії обговорюється на засіданні педагогічної ради технікуму.
3.12.3.7 Державна підсумкова атестація студентів на здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється у відповідності до “Положення про Державну підсумкову атестацію студентів із загальноосвітніх предметів у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової середньої освіти”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від
25.04.2001р. № 341.
4. Навчальний час студента
4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.
Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.
Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.
Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі "пара").
Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.
Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не

1 2 більше 54 академічних годин (18 кредитів).
Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
Примітка. Облік навчального часу може здійснюватись у кредитах (credit).
Кредит - це три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.
Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і за- кінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними
(перевідними) наказами.
Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
4.2. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів і затверджується директором технікуму.
Навчальні заняття тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.
4.3. Відвідування навчальних занять студентами є обов”язковим. Вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів) допускається з поважних причин за їх особистими заявами та клопотанням куратора навчальної групи і завідувача відділення. Дозвіл на вільне відвідування занять оформлюється наказом по технікуму. Відвідування інших видів навчальних занять
(крім консультацій) є обов'язковим для студентів.
В разі хвороби, що перешкоджає відвідуванню занять, студент повідомляє про це технікум, а при виході на заняття після хвороби подає куратору групи медичну довідку. Дозволяється надання студенту за його заявою відпустки на повний навчальний день або його частину з поважних причин. Дозвіл на відпуску надає завідувач відділення за клопотанням куратора групи, а для неповнолітніх студентів також за згодою їх батьків. Дозвіл на відпустку тривалістю більше трьох навчальних днів надає директор технікуму з оформленням наказу по технікуму.
Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
5. Робочий час викладача
5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в
індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.
5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

1 3
Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються цикловою комісією.
5.3. Обсяг навчального навантаження викладача визначається згідно з чинним законодавством. Попередній обсяг навчального навантаження педагогічних працівників на наступний навчальний рік, узгоджений з профспілковим комітетом технікуму, оголошується наказом по технікуму до кінця поточного навчального року.
Уточнений обсяг навчального навантаження встановлюється до початку навчального року і враховує виконання плану прийому студентів на навчання.
5.4. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та
іншими видами робіт, передбачених індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому технікумом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.
Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.
Забороняється відволікати викладачів від проведення навчалних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.
6. Форми навчання
6.1. Навчання у технікумі здійснюється за такими формами:
- денна (стаціонарна);
- заочна;
- екстернат.
Можливе поєднання різних форм навчання.
6.2. Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.
Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється технікумом згідно з державними стандартами освіти і даним
Положенням.
6.3. Заочна форма навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Організація навчального процесу на заочній формі навчання здійснюється технікумом згідно з державними стандартами освіти і існуючим положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.
6.4. Екстернат є особливою формою навчання осіб, які мають відповідний освітній
(кваліфікаційний) рівень, для здобуття ними певного рівня освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
6.4.1. Організація навчального процесу в екстернаті здійснюється технікумом згідно з державними стандартами освіти і існуючим положенням у терміни, передбачені графіком навчального процесу для денної (стаціонарної) і заочної форм навчання.
6.4.3. Особи, які виявили бажання навчатись в екстернаті, подають заяву та документ про освіту (кваліфікацію) до технікуму.

1 4
Зарахованим до екстернату видається залікова книжка.
6.4.4. Особи із числа екстернів, які успішно склали усі передбачені навчальним планом заліки, екзамени та інші форми підсумкового контролю, допускаються до складання державних екзаменів і захисту дипломного проекту.
7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу
7.1. Науково-методичне забезпечення включає:
- державні стандарти освіти;
- навчальні плани;
- навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
- робочі навчальні програми навчальних дисциплін;
- програми навчальної, виробничої й інших видів практик;
- підручники і навчальні посібники;
-
інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;
- індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
- контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
- методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів.
Інші характеристики навчального процесу визначає викладач або циклова комісія технікуму.
Заступник директора з НР
В.О.Величко

1 5

1 6


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал