Положення про діяльність творчих груп. Проблему діяльності творчих груп в системі науково-методичної роботи досліджували І. П. Жерносек, Б. Л. Тевлін, В. В. Гуменюк, Н. М.Єрмола, З. М. Онишків та інші



Скачати 421.39 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір421.39 Kb.
ТипПоложення


Загальні положення про діяльність творчих груп.

 Проблему діяльності творчих груп в системі науково-методичної роботи досліджували І.П.Жерносек, Б.Л.Тевлін, В.В. Гуменюк, Н.М.Єрмола, З.М.Онишків та інші.

За визначенням І.П Жерносека.: «Творчі групи - це організовані невеликі колективи передових, найдосвідченіших працівників освіти, які поглиблено вивчають розв’язувану педагогічною наукою проблему і забезпечують творче впровадження в практиці шкіл висновків і положень науки. Це своєрідна форма залучення учителів і керівників шкіл у творчу діяльність по впровадженню у шкільну практику досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду» [11, с.93].

Необхідність створення творчих груп постає з загальних потреб модернізаційного розвитку освіти на певних потреб і запитів педагогічних працівників.

Як показує практика, творчі групи створюються з ініціативи:

-         методичних служб району (міста), враховуючи основні напрямки розвитку регіональної  освіти;

-         адміністрацій освітніх установ, виходячи з необхідності успішного розв’язання потреб окремого закладу освіти, реалізації загально шкільної проблеми;

-         методичних об’єднань різних рівнів, виходячи з питань здійснення науково-методичного забезпечення викладання предметів базових дисциплін;

-         окремих учителів, зацікавлених конкретними питаннями удосконалення навчально-виховного процесу.

Творчі групи вчителів покликані виконувати такі основні функції науково-методичної роботи: діагностичну, адаптивну, прогностичну, мотиваційну, моделюючу, розвивальну, компенсаторну, відновлюючу, коригуючу, пропагандиську, аналітично-оціночну, комунікативну, стимулюючу.

Діяльність творчих груп має базутися на таких основоположних принципах науково-методичної роботи, як науковості, актуальності, максимального цілеспрямування, цілевизначеності змісту, випереджаючого характеру, практичної спрямованості, стабільності і системності, індивідуалізації і самостійності, елективності, мотивації та розвитку творчого потенціалу особистості.

Творчі групи педагогічних працівників у своїй діяльності керуються Національною доктриною розвитку освіти, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Положенням про творчу групу в системі науково-методичної роботи педагогічних працівників загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, схваленим Вченою радою КОІППО імені Василя Сухомлинського (Протокол № ______ від ______) (Додаток №  1).



Головна мета творчих груп:

-         допомога вчителю у реалізації актуальних завдань розвитку освіти;

-         забезпечення всебічного поглибленого дослідження вибраної науково-методичної проблеми;

-         активізація творчого потенціалу вчителя з метою удосконалення і підвищення його професійної компетентності;

-         моделювання, апробація, впровадження інноваційних технологій навчання і виховання, ППД;

-         удосконалення методики застосування наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичних матеріалів;

-         розвиток традиційних і пошук нових високоефективних форм і методів навчально-виховного процесу;

-         розвиток у педагогів здібностей до пошуку шляхів вирішення реальних освітянських завдань, розв’язання  педагогічних ситуацій;

-         експериментально-дослідна діяльність;

-         забезпечення особистісно орієнтованої підготовки педагога до творчої діяльності;

-         розвиток інформаційної, дослідницької, методичної культури;

-         впровадження в практику роботи системи освітнього моніторингу.

Формування мети творчої групи залежить від багатьох чинників. Серед них:

-         законодавчі акти, нормативно-директивні документи;

-         інструктивно-методичні матеріали з проблем удосконалення навчально-виховного процесу;

-         сучасна науково-методична інформація з фаху;

-         психолого-педагогічні дослідження з науково-методичної роботи;

-         нові навчальні плани, програми, підручники, посібники;

-         результати аналізу навчально-виховного процесу;

-         професійна компетентність педагогічних працівників.



Головним завданням творчих груп, як зазначають І.П.Жерносек, І.А.Наумчук та В.В.Гуменюк є розроблення рекомендацій на основі вивчення досягнень науки і пробне впровадження їх у практику, пошук ефективних шляхів застосування результатів наукових досліджень, створення передового досвіду.

Визначенні завдання мають бути зорієнтовані не тільки на успішне планування творчої групи, але й на розвиток, удосконалення та підвищення фахового рівня кожного педагога - члена творчої групи.

Вважаємо доцільним наголосити, що кожне завдання повинне передбачати отримання конкретних результатів.

Так, наприклад, члени творчої групи вчителів біології Долинського району з проблеми «Використання інноваційних технологій в процесі викладання біології» (керівник В.П. Ковальчук)  визначили для себе такі головні завдання:

-         Вивчення теорії і методики активних та інтерактивних технологій навчання на уроках біології.

-         Практичне використання активних та інтерактивних методів навчання на уроках біології та в позаурочній діяльності.

-         Створення банку методичних розробок уроків біології з використанням інтерактивних технологій навчання.

-         Моделювання та апробація інтегрованих уроків;

-         Підготовка методичних рекомендацій з питань організації роботи з обдарованими дітьми на уроках біології.

-         Вивчення і узагальнення досвіду роботи вчителів з питань організації та проведення навчальних екскурсій та навчальної практики з біології.

-         Вивчення, апробація проектних технологій членами мікрогрупи.

-         Презентація досвіду роботи членів творчої групи на засіданнях РМО вчителів біології.

Творча група м. Кіровограда з проблеми «Основи здоров’я у 5-9 класах 12-річної школи за новими програмами» (керівник О.В. Борщенко своїми основними завданнями вважає:

-         Дослідження особливостей вивчення та планування навчального предмета «Основи здоров’я».

-         Створення бази даних з методики викладання предмета «Основи здоров’я».

-         Вивчення нормативних та інструктивно-методичних матеріалів, навчальних програм, вироблення рекомендацій щодо їх впровадження в навчально-виховний процес.

-         Вивчення і аналіз підручників з «Основ здоров’я» та вироблення рекомендацій щодо їх використання в навчально-вихованому процесі.

-         Розробка моделей, схем, методичних матеріалів, порад щодо застосування на практиці досягнень науки, практичних рекомендацій, розроблених вченими.

-         Створення методичних розробок уроків з окремих тем відповідно до розділів програми з «Основ здоров’я» у 5-9 класах,.

Формування здорового способу життя визначено одним з пріоритетів державної політики в розвитку освіти. Розв’язуючи це завдання, вчителі математики Добровеличківського району об’єдналися в творчу групу з проблеми «Формування свідомого ставлення до здорового способу життя засобами математичної освіти». Вони вважають, що реальних результатів можна добитися, лише виховуючи у дітей розуміння необхідності дотримання певних норм і правил, які орієнтують їх на відповідальне ставлення до власного здоров’я, його зміцнення і підтримку високої працездатності. Тому головними завданнями творчої групи визначили такі:

1.     Формування в учнів мотивації щодо дбайливого ставлення до життя і здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалів людини.

2.     Визначити прийоми валеологізації на підставі здоров’язберігаючих технологій на різних етапах організації навчально-виховного процесу з математики.

3.     Організація санітарно-гігієнічного режиму навчально-виховного процесу.

4.     Створення анотованого каталогу тематичної методичної літератури, періодичних педагогічних видань.

5.     Визначення конкретних тем шкільного курсу математики та їх валеологічного наповнення.

6.     Впровадження рекомендацій щодо формування здорового способу життя засобами математичної освіти.

7.     Апробація збірників задач валеологічного змісту для 5-6 класів та для 7-8 класів.

8.     Вироблення рекомендацій щодо формування здорового способу життя засобами математичної освіти.

Предметом дослідження на засіданнях творчої групи були такі актуальні питання:

·        Оздоровча освіта: стан і перспективи;

·        Психолого-педагогічні аспекти оздоровчої освіти;

·        Дослідження показників здоров'я на уроках математики;

·        Впровадження методик просвітницької роботи „рівний-рівному”;

·        Валеоаналіз уроку.

Для прикладу подаємо витяг з плану творчої групи (Додаток 3).

При організації роботи творчих груп варто дотримуватись основних напрямків, орієнтованих її етапів діяльності, рекомендованих провідними науковцями.

Марія Голубенко виділяє такі основні напрями роботи творчої групи:

1.  Навчальна робота:

-   реалізація системного підходу до пізнання;

-   створення психолого-педагогічних конструкцій навчального процесу (мета, типи зв’язків, результат, прогнозування і конструювання навчального процесу).

2.  Методична робота:

-   консультації за розробленою тематикою;

-   розробка методичної документації (програми конспектів уроків, занять, навчальних посібників, рекомендацій тощо);

-   розробка і практичне використання в навчальному процесі активних форм навчання, тренінгів, «мозкових штурмів», дискусій, дебатів тощо;

-   організація реферативно-дослідницької роботи вчителів (вивчення, аналіз психолого-педагогічної літератури).

3.  Науково-дослідна робота:

-   робота над експериментом;

-   індивідуалізація й диференціація навчання;

-   сучасні технології навчання;

-   діагностика діяльності вчителя і учня;

-   збагачення психолого-педагогічними знаннями;

-   краєзнавство.

4.  Пропаганда науково-практичних результатів:

-   проведення семінарів учителів, які творчо працюють;

-   організація виставок методичних знахідок;

-   створення інформаційних бюлетенів із науково-практичної діяльності[15, с.30]..

Науковці виділяють такі орієнтовні основні етапи діяльності творчих груп:

І. Підготовчий (діагностико-організаційний):

-         виявлення існуючих науково-методичних проблем, нерозв’язаних завдань, встановлення причин їх виникнення, можливих шляхів їх усунення, оцінка для цього наявних можливостей та ресурсів;

-         аналіз якісного складу педагогічних кадрів;

-         діагностування, визначення тих педагогів, яких цікавить дана проблема;

-         визначення науково-методичної проблеми, над вирішенням якої буде працювати творча група, обґрунтування її актуальності;

-         виявлення об’єктивного стану з обговореної проблеми;

-         вивчення науково-педагогічної, методичної літератури із визначеної проблеми;

-         освоєння наявного ППД з даної проблеми;

-         консультації з науковцями;

-         психологічна підготовка членів творчої групи;

-         розподіл обов’язків між членами творчої групи;

-         складання плану роботи, визначення мети, завдань діяльності творчої групи;

-         розробка змісту діяльності творчих груп.

ІІ. Системно-організаційний:

-         глибоке вивчення проблеми;

-         розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо застосування в практичній діяльності досягнень науки, ППД;

-         колективне обговорення шляхів розв’язання проблеми, висунутих гіпотез.



ІІІ. Моделюючий:

-         апробація набутого досвіду, напрацьованих рекомендацій, проектів, програм тощо; корекція їх у процесі практичного застосування;

-         моделювання власного досвіду;

-         узагальнення кращого педагогічного досвіду.



IV. Результативно-узагальнюючий:

-         визначення результативності діяльності творчої групи;

-         експертиза матеріалів для масового впровадження.

V. Пропагандисько-консультативний:

-         поширення напрацювань творчої групи, створеного педагогічного досвіду в масову практику;

-         допомога педагогічним працівникам, яких зацікавила дана проблема;

-         підведення підсумків роботи та визначення перспектив на існування творчої групи.

Слід пам’ятати, що творча група створюється і припиняє свою діяльність за ініціативи її учасників та по мірі вирішення поставлених перед нею завдань. Оптимальний склад творчої групи від 3 до 11-15 осіб. Членів творчої групи має об’єднувати зацікавленість однією педагогічною проблемою. Їм мають бути властиві такі якості:

-         креативність (здібність виробляти нові ідеї);

-         психологічна сумісність, взаємна симпатія, комунікативність;

-         дивергентність (здатність мати декілька підходів до вирішення однієї проблеми);

-         постійна орієнтація на пошук і оволодіння новими знаннями та педагогічними засобами;

-         потяг до професійного самоствердження;

-         бажання переосмислити особистий досвід та зробити його самооцінку;

-         пошук причин недоліків насамперед у собі, а потім зовні;

-         здатність змінювати стратегію та тактику педагогічної діяльності залежно від конкретної ситуації;

-         висока творча активність та ініціативність.

Зауважимо, що творчі групи створюються на добровільних умовах, працюють на основі колективно розподільного принципу.

Кожному членові творчої групи визначається конкретне завдання для поглибленого вивчення та практичного впровадження. Так, досліджуючи тему «Впровадження перспективних технологій навчання» членам творчої групи можна запропонувати такі індивідуальні проблеми для дослідження:

-         Творче впровадження нестандартних прийомів у процесі навчання.

-         Впровадження елементів семестрово-залікової системи у старших класах.

-         Використання елементів порівняльного аналізу на уроках літератури.

-         Рейтингова система оцінювання знань учнів.

-         Використання комп’ютера як дидактичного засобу навчання.

-         Впровадження групових форм навчання на уроці.

-         Пошук раціональних та ефективних методів оцінки життєвих компетенцій школярів.

-         Творче управління розв’язанням  проблемних ситуацій, завданьуроках та факультативних заняттях.

-         Впровадження технологій критичного мислення.

-         Впровадження проектних технологій та інші.

Члени районної творчої групи вчителів географії Ульяновського району (керівник Лаврук Л.М.) ефективно здійснюють дослідження таких ключових аспектів науково-методичної проблеми «Формування пізнавальних інтересів учнів»:

- Методологічні принципи забезпечення науково-дослідницької роботи з географії;

- Самостійна робота як один із шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів;

- Технології групової діяльності на уроках;

- Розробка творчих завдань і завдань підвищеної складності для окремих навчальних тем в конкретному класі.

З метою якісного розподілу обов’язків членів творчої групи, підвищення ефективності її роботи можна запропонувати її учасникам таку анкету:

1.     Назвіть методичну проблему, над якою Ви працюєте?

2.     Чому важлива для Вас ця проблема?

3.     Як Ви плануєте завершити роботу над проблемою?

4.     З яких питань до Вас можна звертатися за допомогою?

5.     Чий перспективний досвід Ви вивчаєте?

6.     На які результати очікуєте по закінченню роботи над проблемою?

7.     Яке громадське доручення бажаєте виконувати?

8.     Якої методичної допомоги потребуєте?

9.     Які методичні заходи, досліджуваної Вами проблеми можете провести:

авторський семінар

семінар-практикум

відкритий урок

майстер-клас?

10. Яку проводите роботу по вивченню та впровадженню інноваційних педагогічних технологій?

11. В яких формах роботи творчої групи бажаєте взяти участь?

12. Які з проведених протягом року засідань творчої групи вважаєте найбільш цікавими та корисними?

13. Назвіть методичні матеріали, підготовлені творчою групою, які користуються попитом серед педпрацівників.

14. Яку допомогу Вам надали методисти?

15. Назвіть найбільш суттєві недоліки в роботі творчої групи.

 

Види творчих груп та провідні напрямки їх роботи.

 Основна мета, завдання, зміст роботи даного методичного формування залежить від виду творчих груп. Науковці виокремлюють два види творчих груп:

перший – впровадження наукових досягнень психолого-педагогічної науки;

другий – вивчення і впровадження перспективного педагогічного досвіду.

Розглянемо детальніше кожен з цих видів.

Необхідність створення творчих груп I виду зумовлена актуальними проблемами модернізації змісту освіти, введенням нових навчальних предметів, курсів необхідністю освоєння нових навчальних програм, підручників, навчально-методичних комплексів, впровадженням інноваційних технологій.

Наталія Чепурна дає таке визначення творчих груп I виду:



Творчі групи – це організовані на громадських засадах невеликі колективи передових, найбільш досвідчених методистів, учителів, керівників шкіл, які поглиблено вивчають проблему, що вирішена педагогічною наукою, і забезпечують творче застосування в практиці висновків і положень, що з неї випливають[19].

Головною метою діяльності творчих груп даного виду має бути:

•   перебудова навчального процесу шляхом упровадження у шкільну практику досягнень педагогічної науки;

•   пошук ефективних шляхів використання результатів наукових досліджень;

•   подолання труднощів, з якими стикаються вчителі при трансформуванні педагогічних ідей, технологій, концепцій у практику своєї роботи;

•   спрямування методичної роботи на реалізацію творчого потенціалу вчителів.

Основним завданням  таких творчих груп є – вивчення рекомендацій педагогічної науки, їх апробація, внесення необхідних коректив, створення досвіду їх реалізації в навчально-виховному процесі освітніх установ.



До пріоритетних напрямків роботи творчих груп даного виду радимо віднести:

•   осмислення та впровадження нового змісту освіти, проведення педагогічних досліджень і формування аналітичних висновків щодо інноваційних напрямів розвитку освіти;

•   створення і апробація нових навчальних програм, введення нових навчальних предметів, курсів;

•   трансформування нових концепцій освіти і виховання;

•   розробку нових методів, прийомів, засобів, методик, технологій, систем навчання, виховання і розвитку дітей, управління;

•   створення нових моделей навчальних закладів, навчально-виховних комплексів;

• впровадження предметних ключових компетентностей (навчальна, культурна, здоров’язберігаюча, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадська, підприємницька) у навчальний процес за алгоритмом: знання, вміння → навички → ставлення → компетентності.

Результатом роботи даного виду творчих груп може бути:

·              розроблення власної моделі освітнього середовища на основі врахування досвіду, традицій своєї місцевості, демографічних особливостей і потреб ринку праці;

·              створення власної моделі нового типу навчального закладу I ступеня “Школа - родина – (розроблення даної моделі ініційоване Міністерством освіти і науки України);

·              напрацювання методичних рекомендацій щодо впровадження апробованих педагогічних ідей . інноваційних технологій. ППД та інше.

О.М. Галус пропонує такі основні етапи процесу трансформування науково-педагогічної ідеї:

Перший етап (підготовчий) включає три блоки завдань:

•   усвідомлення науково-педагогічної ідеї (проблеми),

•   підготовка і створення творчої групи,

•   розробка програми дослідження[5, с.26]..

Робота з науково-теоретичної підготовки передбачає:

а)    забезпечення психологічної підготовки вчителів і наявності відповідної навчально-матеріальної бази шкіл для трансформування в практику досягнень науки; професійна компетентність вчителів, можливість інформаційного забезпечення їх самоосвітньої роботи;

б)    складання списку необхідної для опрацювання літератури з урахуванням при цьому наявної літератури у школі, районній, міській бібліотеках, бібліотеці РМК, домашніх бібліотеках вчителів; зосередження у школі необхідної літератури, посібників, дидактичних матеріалів для успішної роботи вчителів над проблемою;

в)    вивчення шляхом анкетування рівня знань учителів, їх зацікавленості в проблемі; організація індивідуальної роботи з усунення прогалин у знаннях вчителів для досягнення, забезпечення зацікавленості і готовності кожного до засвоєння досягнень науки з даної проблеми…;

          г) організація занять теоретичного семінару для членів творчої групи [5, с.26-27].

          Ефективними формами на даному етапі є консультації з науковими працівниками кафедр педагогіки і психології, методики викладання навчальних дисциплін обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, обговорення новинок педагогічної літератури з даних проблем тощо;

На другому етапі (констатуючому) проводиться констатуючий експеримент за розробленою програмою.

На третьому етапі (адаптивному) проходить адаптація науково-педагогічної ідеї (проблеми). З цією метою порівнюються дані констатуючого експерименту з еталонними вимогами, розробляється програма втілення науково-педагогічних ідей в практику.

На четвертому етапі (конструюючому) проводиться конструюючий експеримент, який включає розробку корегуючої програми, її апробацію та узагальнення даних.

На п’ятому етапі (порівняльному) проходить порівняння даних конструюючого експерименту з еталонними вимогами, в результаті яких встановлюється ступінь (коефецієнт) відмінності одержаних результатів з еталонними.

Шостий етап (узагальнюючий) характеризується узагальненням результатів експериментальної роботи. У результаті аналізу матеріалів готується науковий звіт про роботу (реферат), проходять теоретичне те методико-практичне узагальнення, видається друкована продукція.

На сьомому етапі (завершальному) здійснюється розповсюдження результатів дослідження за такими напрямами: курсова підготовка, методична робота та індивідуальна творчо-пошукова діяльність педагогічного працівника.

Враховуючи різноманітні обставини (відсутність наукових працівників в структурі РМК (НМЦ), належної навчально-матеріальної бази, кваліфікованих вчительських кадрів тощо), які можуть порушити послідовність етапів дослідження, О.М. Галус рекомендує такий алгоритм роботи творчої групи.

1.     Актуалізація проблеми і планування роботи:

а) визначення ідеї, яка втілюється, аналіз її, виділення складових частин;

б) визначення об’єкта, предмета, гіпотези і завдань науково-педагогічного дослідження;

в) вивчення науково-методичної, психолого-педагогічної літератури з визначених питань;

г) ознайомлення з досягненнями передового педагогічного досвіду, аналіз практичних доробок членів творчої групи із зазначених проблем;

д) консультації з науковцями (якщо вони не входять до складу групи), врахування їх порад, рекомендацій;

е) розробка методики роботи обласної творчої групи з трансформування науково-педагогічних ідей.

2.     Проведення науково-педагогічного дослідження:

а) використання структурної схеми розробки науково-педагогічної ідеї, проведення операційно-технологічної процедури;

б) виділення шкіл, контрольних та експериментальних класів;

в) вивчення стану навчально-виховного процесу в класах;

г) втілення методики в експериментальних класах;

д) вивчення ефективності навчально-виховного процесу в класах;

е) апробація експериментальної методики, внесення корективів.

3.     Практичне відпрацювання результатів експерименту, підготовка методичних матеріалів на допомогу вчителю та їх пропаганда:

а) практична реалізація кращими вчителями запропонованої методики;

б) підготовка методичних матеріалів на допомогу вчителю та їх пропаганда[5, с.30].

Вважаємо за потрібне зауважити, що методичні працівники, керівники ЗНЗ мають виважено підходити до відбору освітніх інновацій для впровадження в діяльність закладів освіти, розробки планів і механізмів реалізації їх в навчально-виховному процесі, об’єктивно оцінювати педагогічну доцільність експериментально-дослідницької роботи та перспективність реалізації її результатів.

Дуже важливо, щоб творча група не знизила рівень наукових рекомендацій до готових рецептів.

Для забезпечення управління навчально-виховним процесом, доведення до педагогів інформації про результати наукових досліджень вчителів початкових класів, а також надання їм дієвої допомоги в удосконаленні професійної підготовки, впровадження в практику інноваційних технологій у Петрівському районі створена творча група вчителів початкових класів з проблеми “Інтерактивні технології навчання на уроках художньо-естетичного циклу” (керівник С.В.Баканьова).

Важливою передумовою її створення стали зміни у змісті освіти освоєння нових дисциплін, пошук оригінальних методик викладання “Художньої праці”. Творча група розпочала свою роботу із вивчення навчальних програм “Художня праця”, “Трудове навчання” (автори Тименко, Веремійчик) та навчально-методичного комплексу.

На початковому етапі діяльності члени творчої групи вивчали методику проведення уроків художньої праці, інноваційні технології, вчилися конструювати інтегровані уроки (образотворче мистецтво і художня праця).

На даному етапі члени творчої групи вчаться художньо проектувати, інтегрувати у сюжетні композиції тематичний зміст образотворчого мистецтва та художньої праці для 1-4 класів.

У додатку 4 подаємо витяг з плану роботи даної творчої групи.

На сучасному етапі основними засадами навчання іноземних мов у школі має стати комунікативна спрямованість, наступність та особиста творчість учня під час навчального процесу. Саме такий підхід сприяє вихованню молодої людини з активною життєвою позицією, небайдужою до того, що відбувається навколо неї.

Поглиблене опрацювання даної проблеми вчителями Ульяновського району сприяло їх  об’єднанню  у творчу групу, яка досліджує проблему “Розвиток мовленнєвих навичок за комунікативними методами”.

Темою свого дослідження вибрали: Зв’язок говоріння з іншими видами мовленнєвої діяльності.

Метою дослідження окреслили: навчити учнів планувати свою інформаційну та навчальну діяльність, виробити уміння навчатися протягом усього життя, формувати творчий підхід до використання отриманих знань на практиці.

Основними напрямками дослідження визначили:

-   впровадження нових технологій у процесі викладання англійської мови;

-    використання активних методів навчання для формування комунікативних та соціокультурних компетенцій учнів на уроках англійської мови;

-   формування комунікативних умінь в учнів на основі використання тестових технологій оцінювання їх навчальних досягнень;

 створення власного педагогічного досвіду.

Апробація навчальної літератури є одним з актуальних і важливих шляхів запровадження оновленого змісту освіти, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освітита необхідним етапом у процесі створення навчальної літератури сучасного покоління на нових методологічних та дидактичних засадах.

Апробація є одним із прикладів експериментальної роботи.

Починаючи з 2001 року, апробація здійснюється за новим терміном – протягом 2-х навчальних років, як це визначено новим “Положенням про апробацію навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів”, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2001р. № 447.

Зауважимо, що поряд з позитивними надбаннями практики апробації новостворених підручників існує ряд певних недоліків. Не всі вчителі, залучені до апробації, володіють прийомами дослідницької роботи. З огляду на це та з метою якісного науково-методичного забезпечення апробації на базі Центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради працює творча група “Проблеми сучасного підручника: дидактико-методичні аспекти”.

На засіданнях творчої групи в коло обговорюваних питань входили:

Опрацювання нормативних документів, науково-методичної літератури, статей щодо здійснення апробації навчальної літератури.

Вироблення стратегічних та методологічних засад апробації.

Проблеми сучасного підручника (дидактико-методичні аспекти).

Методика аналізу новостворених підручників та роботи за ними в умовах апробації навчальної літератури у ЗНЗ.

Особливості викладання за пробним підручником та інші.

Результатом роботи членів творчої групи стали розроблені методичні рекомендації щодо організації, проведення апробації та підготовки узагальнених результатів апробації навчальних посібників.

Для прикладу в додатку 5 приводимо витяг з плану роботи даної творчої групи.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу.

Запровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес надає широкі можливості для диференціації навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.

З метою надання практичної і науково-методичної допомоги керівникам шкіл у визначенні ефективних шляхів модернізації управління сучасною школою шляхом впровадження комп’ютерно-інформаційних технологій в 2004 році була створена обласна творча група керівників шкіл з питань модернізації управління школою шляхом впровадження інформаційних технологій.

Члени творчої групи протягом трьох років глибоко дослідили такі науково-методичні проблеми:

•   Управління школою в контексті інформатизації суспільства.

•   Модернізація управлінської діяльності керівника школи шляхом інформатизації.

•   Інформатизація – один із шляхів реалізації особистісно орієнтованого навчання і виховання учнів в контексті реалізації Національної доктрини розвитку освіти України.

•   Моніторинговий супровід управління сучасною школою (комп’ютерний варіант).

•   Творче використання нових інформаційних технологій – один із шляхів наукової організації праці директора школи.

•   Нові інформаційні технології в системі роботи директора школи щодо удосконалення професійної майстерності розвитку ініціативи і творчості вчителів.

•   Профілізація школи – один із шляхів особистісно орієнтованого навчання та виховання сучасних школярів. Роль інформатизації в цьому процесі.

Підвищенню якості інформаційного забезпечення навчальних закладів м. Кіровограда допомогли створені при Центрі методичної та соціально-психологічної служби творчі групи з проблем “Модернізація управління навчально-виховною роботою на засадах сучасних інформаційних технологій” та “Використання телекомунікаційних проектів як один із шляхів підвищення ефективності навчально-виховного процесу”.

Головною метою своєї діяльності творчі групи визначили:  формування у педагогів навичок ефективного застосування комп’ютерних технологій шляхом використання телекомунікаційних проектів та електронних засобів навчання, напрацювання та розповсюдження практичного досвіду з даного питання.

Допомогло реалізувати поставлену мету виконання таких пріоритетних завдань:

•   формування інформаційної культури педагогів;

•   тренінгова діяльність щодо удосконалення навичок педагогів з використання інформаційних технологій, організації та проведення навчальних проектів;

•   інтеграція телекомунікаційних проектів в навчально-виховний процес;

•   запровадження використання телекомунікаційних проектів та електронних програмних засобів у педагогічній практиці;

•   відбір найбільш ефективного методичного супроводу щодо використання телекомунікаційних проектів та електронних програмних засобів у педагогічній практиці;

•   аналіз результатів впровадження телекомунікаційних проектів та електронних програмних засобів в навчально-виховний процес.

Поглиблено досліджуючи дану проблему, члени творчої групи визначили, що найбільшу ефективність на сучасному етапі дає поєднання використання інформаційних технологій та проектної діяльності, це забезпечує раціональне поєднання теоретичних знань і їх практичне застосування для розв’язування конкретних педагогічних проблем в спільній діяльності учнів.

Результатом колективної творчої праці стали напрацьовані методичні рекомендації адресовані вчителям, які бажають використовувати телекомунікаційні проекти.

Методичні матеріали, що розкривають різні аспекти використання телекомунікаційних проектів під час навчально-виховного процесу з різних предметів, висвітлювались у педагогічній пресі.



Творчі групи є найбільш ефективною формою вивчення впровадження ППД.

За визначенням Гуменюка творча група такого виду це – невеликий колектив педагогів, який поглиблено вивчає певну проблему, сутність і технологію того чи іншого перспективного досвіду і забезпечує його творче застосування[7, с. 117].

Виходячи з означення, основним завданням творчих груп другого виду є: вивчення досвіду, який уже є, його моделювання, апробація, узагальнення, впровадження в своїй практичній діяльності, активне поширення і презентація серед педпрацівників.

Дуже важливо формувати навички у членів творчої групи здійснювати самоаналіз, саморегулювання власної професійної діяльності, прилучення вчителів до перспективних моделей педагогічного досвіду і спрямування їх на моделювання власного досвіду в широкій і різноманітній діяльності.

В.О.Сухомлинський стверджував “Якщо вчитель вдумливо аналізує свою роботу, в нього не може не виникнути інтересу до теоретичного осмислення свого досвіду… Логічний наслідок своєї роботи полягає в тому, що вчитель зосереджує увагу на якомусь боці педагогічного процесу, який на його думку, відіграє в даному разі найважливішу роль, досліджує, вивчає факти, читає педагогічну літературу. Так починається вищий етап педагогічної творчості – поєднання практики з елементами наукового дослідження» [27. т.4, с. 73].

Основу діяльності такої творчої групи становить програмно-цільовий підхід, який включає постановку мети та визначення програми її змісту. Пропонуємо орієнтовний алгоритм роботи творчих груп з питань вивчення та впровадження ППД, що передбачає таку поетапну їх діяльність:

1.     Моделювання ППД.

Цей процес включає визначення змісту досвіду, виділення його провідної ідеї, вивчення можливостей педагогів, особливостей місцевих умов щодо його впровадження.

2. Визначення вчителів які будуть реалізувати в своїй практичній діяльності розроблену модель.

3. Оформлення моделі.

“Під моделлю,  зазначає В.Штофф,  слід розуміти таку явно представлену чи матеріально реалізовану систему, яка, відображаючи чи відтворюючи об’єкт дослідження, здатна замінити його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт[31].

Н.Островерхова виділяє такі основні вимоги до побудови моделі:

 формування мети розв’язання педагогічної проблеми засобом моделювання;

 окреслення основних параметрів, що розкривають суть проблеми;

 виявлення між параметрами об’єктивно існуючих зв’язків;

 переклад педагогічних параметрів на абстрактну мову (символіку);

 вибір способу зображення моделі (текстова, графічна) та її побудова[17].

Проектована модель містить також технологію роботи педагогів, включає їх дії та дії учнів, методи й засоби, науково-методичне забезпечення впровадження досвіду та очікувані результати.

4. Апробація моделі на практиці.

Цей процес може тривати від одного до трьох років.

Слід зазначити, що у процесі перевірки моделі на практиці здійснюється систематичне спостереження за її апробацією, аналізуються проміжні результати, вносяться корективи зміни як у саму модель так і в технологію впровадження.

Це дає можливість виявити сильні і слабкі сторони моделі, визначити, які труднощі виникають у роботі вчителів, надати їм необхідну допомогу.

По закінченню перевірки моделі обов’язково проводиться її експертна оцінка.

5. Вирощування досвіду.

Даний етап включає узагальнення досвіду, підготовку рекомендацій, адресованих педагогічним працівникам щодо його впровадження.

Під час узагальнення досвіду розкриваються основні ідеї, положення, їх практичне значення. Обґрунтовуються актуальність, теоретична база, технологія досвіду. Акцентується увага на результативності, перевагах його порівняно з існуючою практикою. Виділяються також умови, при яких досягаються найкращі результати.



Зміст рекомендацій творчої групи має розкривати:

- обґрунтування основної (провідної) ідеї ППД;

- основні положення сформованого досвіду, висновки, поради щодо застосування форм, методів, які варто впровадити;

- особливості діяльності учителя та учнів;

- характеристику умов, за яких можуть бути реалізовані дані рекомендації.

Слід зосередити увагу на розв’язанні таких основних проблемних питань організації роботи творчих груп, які вивчатимуть перспективний педагогічний досвід:

1. Підбір складу групи.

До складу групи мають входити педагоги, обізнані з науково-теоретичними основами проблеми досвіду, уміти аналізувати, синтезувати і узагальнювати зібраний матеріал.

Всесторонньо і кваліфіковано оцінити діяльність вчителя, досвід роботи якого вивчається, допоможе об’єднання в творчій групі педагогів різних за віком, стажем педагогічної роботи.

2.     Складання програми вивчення досвіду.

3.     Встановлення реальних термінів вивчення й узагальнення об’єктів ППД.

4.     Вибір методів вивчення ППД.

5.     Моделювання і проектування ППД, створення власної практики та її моніторинг.

Підвищити ефективність роботи творчої групи допоможе (по можливості) включення автора досвіду (носія) у роботу творчої групи.



З метою цілеспрямованої ефективної, дієвої пропаганди перспективного досвіду радимо ефективно використовувати такі основні форми: науково-практичні конференції, творчі звіти, авторські семінари-практикуми, презентації, творчі портрети, ярмарки, педагогічні вітальні, методичні фестивалі та інші.

Презентації ППД доцільно здійснювати через:

o       випуск методичних бюлетенів, буклетів, альбомів, плакатів, стендів, інформаційно-методичних листів;

o       експонування матеріалів, напрацьованих творчою групою на шкільній, районній, обласній педагогічних виставках;

o       пропаганду за допомогою технічних засобів навчання – створення діафільмів, серій діапозитивів, фонотек магнітофонних записів, відео та кінофільмів, організації радіо та телепередач тощо.

Для прикладу в додатках 6 та 7 подаємо витяги з планів роботи творчих груп керівників ЗНЗ Кіровоградського району з проблеми “Трансформація ідей В.О.Сухомлинського як одна з форм науково-методичного забезпечення модернізації сучасної школи” та вчителів української мови і літератури Новгородківського району з проблеми “Інтерактивні технології в системі особистісно орієнтованого навчання на уроках української літератури як один із шляхів розвитку творчих здібностей учнів”.



Короткотривалі творчі групи.

 Вважаємо за необхідне акцентувати увагу на творчих групах термін роботи яких короткотривалий (він може тривати від 1 до 3-х місяців).

Тимчасові творчі групи поділяються на мікрогрупи ініціативні, фокусні.

Ініціативні групи – творчі об’єднання вчителів, які створюються здебільшого на період підготовки та проведення методичних заходів.

Діяльність ініціативних творчих груп зорієнтована на розвиток особистості педагога, сприяє мотивації членів групи до професійної діяльності, ефективно впливає на підвищення професійної компетентності, оскільки дозволяє педагогам бачити підсумки своєї праці, досягати конкретної важливої для себе мети в результаті творчої колективної діяльності.

Під мікрогрупою розуміють таку форму колективної методичної роботи, у якій  в основу створення покладено  взаємну симпатію педагогів і, головне, інтерес до певної педагогічної проблеми.

Алгоритм роботи мікрогрупи може бути слідуючим:

1.     Вибір проблеми.

2.     Кожен учасник самостійно досліджує вибрану проблему чи окремий її аспект.

3.     Звіт перед членами творчої групи за отримані результати.

4.     Обмін думками з приводу визначення шляхів реалізації проблеми.

5.     Апробація напрацьованих педагогічних ідей, методичних рекомендацій.

6.     Взаємовідвідування, проведення відкритих уроків.

7.     Узагальнення роботи творчої групи по розв’язанню проблеми.

8.     Підведення підсумків роботи творчої групи.

  

Фокус-групи.

Фокус-групи є однією з нестандартних форм методичної роботи.

В останній час особливого поширення набули фокус-групи. Їх діяльність сконцентрована на пошук оптимального варіанту розв’язання чітко окресленої проблеми.  Склад та кількість членів фокус-групи залежить від мети дослідження.

Найбільш оптимальна кількість членів фокус-групи 5-7 осіб. Термін дії такої групи визначається залежно від проблеми та мети дослідження (він може тривати 30-40 хвилин і більше).

До її складу, зокрема, можуть входити вчителі різних фахів, педагоги, які викладають предмет в одному класі, молоді учителі, досвід яких вивчається, члени методичного активу та інші категорії педагогічних працівників.

Основні переваги фокусної групи:

розуміння вчителями важливості педагогічної праці, необхідності її удосконалення;

вирішення нагальних проблем за короткий проміжок часу, творчо і ефективно;

можливість відвертої розмови;

отримання зворотної інформації;

мотивація учасників до саморозвитку, самореалізації, інноваційної діяльності;

створення колективу однодумців;

навчання у формі “рівний – рівному”.

Мета роботи  фокусної групи може бути:

контрольно-діагностичною (відслідкувати проблеми, актуальні для певної частини педколективу з метою забезпечення ефективного планування школи, методичного формування, з’ясування ефективності форм методичної роботи в минулому навчальному році, конкретизація напрямків допомоги, якої потребують молоді вчителі, члени методичного формування, педколективу та інше);

корекційною (взємовідвідування членів певної частини педколективу, методичного формування, активізувати проектування педагогічної творчості вчителя, здійснення підвищення професійної кваліфікації на курсах, семінарах та ін.);

контрольно-прогностичною (дослідження недоліків в організації методичної роботи, діяльності конкретного методичного формування; виявлення невикористаних резервів, визначення потенційних керівників фокусних груп на нові теми дослідження).

Дана форма роботи особливо ефективна при плануванні системи методичної роботи.

Метою дослідження в даному випадку радимо вибрати:

• з’ясування ефективності форм методичної роботи в минулому навчальному році;

• відслідкування актуальних для більшої частини колективу проблем, утруднень педагогічної діяльності;

• конкретизація напрямків методичної допомоги, якої потребують дані члени педколективу;

• проектування педагогічної творчості вчителя.

За допомогою фокусних груп можна дослідити такі проблеми:

• Результативність курсової підготовки вчителя.

• Участь певної частини колективу у дослідженні науково-методичної проблеми школи.

• Як підвищити якість та ефективність самоосвітньої діяльності вчителя?

• Чи готові вчителі до інноваційної діяльності?

• Особливості організації навчально-виховного процесу в 7-му класі

• Чи потрібен моніторинг в школі?

• Методика  організації  наукової праці школяра.

• Як підвищити якість проведення батьківських зборів, налагодити взаємозв’язок з батьками?

• Як підвищити якість проведення шкільних предметних олімпіад? і т.д.

Теми, які виносяться на обговорення засідань фокусних груп, надзвичайно різноманітні, головне, щоб вони були тісно пов’язані з завданнями сучасної школи та науково-методичною проблемою, яку досліджує педагогічний колектив.

Засідання фокусної групи здебільшого проводяться у  формі дискусій, дебатів, “мозкових штурмів” та інших інтерактивних методик.

Робота фокус-групи буде ефективною, коли:

-         заздалегідь буде вибраний професійно компетентний керівник групи;

-         буде визначена її мета;

-         складено план дискусії, вказані пріоритетні питання, які потребують детального обговорення чітко окресленої проблеми;

-         створені відповідні умови для проведення засідання (визначене зручне місце для роботи, створено затишну творчу атмосферу);

-         визначені основні правила роботи в групі.

 Динамічні групі.

 Динамічна група об’єднує вчителів, різних за фахом, які досліджують якусь єдину науково-методичну проблему.

Відмінність динамічної групи полягає в тому що вони можуть не мати постійного складу, кожний учитель за власним бажанням може перейти із однієї групи до іншої.

Участь вчителя в такій мобільній групі дає йому змогу займатися дослідженням цікавої теми, реалізувати себе, поділитися своїм досвідом з іншими, самовдосконалюватися. Мобільність забезпечується вільним переходом педагогів з однієї групи до іншої в тому разі, якщо вони відчули підвищення фахової компетенції з проблем, які опрацьовуються.

Динамічні групи створються при районних (міських) методичних кабінетах, в навчальних закладах, в структурі РМО (ШМО).

Особливо, ефективною формою методичної роботи вони є в сільських, малокомплектних школах.

Основними завданнями динамічної групи є:

-         підвищення фахової компетентності її членів, формування нового педагогічного світогляду;

-         створення умов для самореалізації особистості вчителя та конструювання власної системи педагогічної діяльності.

Аналогічно термін дії динамічної групи визначається відповідно до проблеми дослідження, змісту, обсягу завдань, які вона виконує. Зауважимо, що він може бути і довготривалим.

Пріоритетними напрямками діяльності динамічних груп вважаються:

-               апробація, адаптація, впровадження навчальних технологій навчання, виховання, управління;

-               вдосконалення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу;

-               моделювання, узагальнення, вивчення, впровадження ППД;

-               поширення ППД;

-               розробку моделей, схем, пам’яток, посібників рекомендацій щодо піднесення якості навчально-виховного процесу.

Колективною роботою динамічних груп може бути:

-               цільова комплексна програма діяльності й розвитку школи;

-               концепція діяльності школи;

-               шкільна концепція профільної освіти;

-               модель управління школою;

-               модель випускника школи;

-               система шкільного моніторингу;

-               пакет документів, які забезпечують функціонування шкільної методичної служби;

-               освітянські регіональні (шкільні) програми («Творча обдарованість», «Здоров’я», «Наступність» та інші);

-               методичні рекомендації щодо впровадження конкретних інноваційних технологій та інші.

Рекомендуємо такі актуальні науково-методичні проблеми для поглибленого опрацювання динамічними групами:

-               Організація роботи з обдарованими дітьми.

-               Впровадження телекомунікаційних технологій.

-               Впровадження проектних технологій.

-               Впровадження особистісно орієнтовних технологій.

-               Організація контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів.

-               Оздоровча освіта на уроках предметів природничого циклу.

В додатку 8 як приклад приводимо тематику засідань динамічної творчої групи вчителів біології Долинського району з проблеми «Метод проектів у системі роботи вчителів біології з використанням комп’ютерних технологій».

 Творчі групи у дослідженні загальношкільної науково-методичної проблеми.

 Одним із найважливіших показників діяльності освітніх закладів, методичних структур є результативна робота над науково-методичною проблемою. Аргументований вибір єдиної науково-методичної проблеми та цілеспрямована робота педколективу, направлена на її реалізацію, дає можливість підвищити якість навчально-виховного процесу.

Науковці І.Жерносек, Б.Тевлін серед основних умов для визначення та реалізації проблеми вказують на те, що обрана науково-методична проблема має пронизувати всі форми методичної роботи, мати діалектичний зв’язок проблеми вчителя з проблемою, над якою працюють педагогічні колективи району та області, наявним передовим педагогічним досвідом, з конкретними науково-дослідними установами.

Втім, при організації роботи над науково-методичною проблемою виникають певні труднощі, пов’язані в першу чергу з відсутністю творчих груп, які б здійснювали випереджаюче дослідження визначеної проблеми.

Основною метою роботи такої творчої групи є розроблення, обґрунтування. апробація моделі творчо пошукової діяльності педагогічних працівників в системі методичної роботи по дослідженню науково-методичної проблеми.

До пріоритетних завдань таких творчих груп радимо віднести:

1)     випереджаюче дослідження науково-методичної проблеми закладу;

2)     глибоке освоєння теоретичних основ досліджуваної проблеми;

3)     здійснення моніторингу рівня підготовленості учнівського і педагогічних колективів до сприйняття відповідних інноваційних технологій, педагогічних ідей, які вводяться;

4)     використання сучасних інноваційних технологій, ППД при виконанні програми реалізації науково-методичної проблеми.

Відповідно до етапів реалізації науково-методичної проблеми визначаються тема, мета, предмет, методи дослідження творчої групи. Зокрема, рекомендуємо такий орієнтовний алгоритм поетапної роботи творчої групи:

 


Термін роботи над проблемою

Тема дослідження

Мета дослідження

Предмет дослідження

Методи дослідження

І рік роботи над проблемою

Опанування теоретичного матеріалу.

Ознайомлення з існуючими ППД.

Прогнозування напрямів, форм та методів впровадження проблеми.


На основі вивчення теоретичних положень сучасної педагогічної та психологічної науки, діагностування вчителів визначити оптимальні напрямки дослідження науково-методичної проблеми, розробити алгоритм її дослідження.

Методи і форми таприйоми організації методичної роботи в навчальному закладі

Науково-теоретич-ний аналіз психолого-педагогіч-ної літератури з проблем-ного питання,

освоєння існуючого ППД,

бесіди, анкетував-ння, тестування, спостере-ження, семінари.


ІІ рік

 Усвідомлення змісту проблеми. Освоєння методики реалізації проблемної теми.

Науково-теоретичне обґрунтування даної проблеми та шляхів її реалізації, забезпечення переходу від стихійного пошуку до моделювання та проектування колективної роботи над темою.

Розробка творчою груповою моделі впровадження теоретичних та методичних рекомендацій. Визначення об’єктів для моніторингу.



Методи і форми таприйоми організації методичної роботи в навчальному закладі

Науково-теоретич-ний аналіз психолого-педагогіч-ної літератури,

аналіз досвіду існуючого ППД з проблем-ного питання;

бесіди, анкетував-ння, тестування, педагогічні спостере-ження,

моніторинг,

самоаналіз.

 


ІІІ рік

IV рік


Реалізація змісту визначених завдань

Створення власного досвіду



Виділення системи продуктивних ідей, форм, методів роботи.

Створення «Я-концепції вчителя». Впровадження в практику роботи педагогів школи напрацьованого досвіду реалізації нових педагогічних ідей, концепцій, рекомендацій.

Методична допомога вчителям.


Методи і форми таприйоми організації методичної роботи в навчальному закладі,

вивчення системи роботи вчителя.



Ті самі методи, що й на ІІ році дослідження плюс створення банку інформації щодо впровадже-ння науково-методичної теми в навчально-виховний процес школи.

V рік

Вироблення і ухвалення рекомендацій по організації роботи над науково-методичною проблемою

Обґрунтування та узагальнення роботи над проблемою. Презентація створеного власного досвіду.

Узагальнення результатів моніторингу результативнос-ті педколективу над проблемою та визначення нових завдань



Методи і форми таприйоми організації методичної роботи в навчальному закладі,

вивчення системи роботи вчителя.



Моніторинг результати-вності роботи над проблемою;

презентація банків роботи над проблемою;

презентація науково-методично-го процесу з даної проблеми;

відвідува-ння відкритих уроків, поза клас-них,мето-дичних заходів.



 

Поділіться з Вашими друзьями:



База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал