Податкова реформа



Скачати 213.35 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка3/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір213.35 Kb.
1   2   3
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
1) відміна додаткового імпортного збору.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА:
Оцінка основних ініціатив
24 11. ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ
Коаліційна Угода ВРУ:
«Реформувати податок на нерухомість у відповідності до європейської практики (зараху-
вання до місцевих бюджетів), надання органам місцевого самоврядування права визначати
ставки та базу оподаткування з урахуванням соціально-економічного стану на відповідній
території та граничних обмежень, визначених законом».
Стратегія «Україна – 2020»:
документом не визначено.
Програма діяльності КМУ:
документом не визначено.
План заходів з виконання програми КМУ і Стратегії «Україна – 2020»:
документом не визначено.
Угода про Асоціацію між Україною та ЄС:
документом не визначено.
Меморандум між Україною та МВФ:
«ми розширили базу оподаткування податком на нерухомість».
Нова податкова реформа Мінфіну (вересень 2015р.):
• «відміна пільг по комерційній нерухомості та складським приміщенням (рішення міс-
цевих рад);
податок на нерухомість – підвищення максимальної ставки до 3% від мін ЗП (рішення
місцевих рад);
«розкішні» квартири та будинки (300/ 500 кв. м., 25.000 грн.);
податок з авто класу «люкс” 25.000 грн. при вартості авто понад 1 млн. грн.».
Податкова реформа Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної
політики:
документом не визначено.
Реанімаційний пакет реформ:
«Включає визначення бази оподаткування в залежності від його вартості, ставок та меха-
нізмів розрахунку, що дозволить зменшити навантаження на заробітну плату і перерозпо-
ділити його на більш заможних людей, що дозволить вирівняти соціальну нерівність, що
була сформована в Україні».
Нова країна:
«Диференційоване оподаткування площі (однакові ставки для комерційної і некомерційної
площі)».
Результат:
• прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та дея- ких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА:
Оцінка основних ініціатив
25
Оцінка громадськості: проблемним питанням залишається соціальна несправедливість самого податку, оскільки він обчислюється в залежності від площі об’єкта нерухомості; проблемним є адміністрування податку.
Оцінка бізнесу: щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є правильним в умовах фінансової кризи та суттєвого зниження доходів значної кількості на- селення країни включення до об’єкта оподаткування допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси тощо, адже такі об’єкти, передусім, розташовані у сільській місцевості та є невід’ємною частиною ведення підсобного господарства.
Проблеми:
1) обмежений реєстр нерухомості;
2) проблеми з реалізацією закону в частині допоміжних житлових приміщень;
3) база оподаткування не відповідає європейському досвіду.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
1) вирішення питання обмеженості реєстрів; базою оподаткування повинно бути вартість нерухомості, а не площа;
2) зменшення переліку об’єктів оподаткування.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА:
Оцінка основних ініціатив
26 12. ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ
Коаліційна Угода ВРУ:
«Забезпечення відповідності процедур контролю за трансфертним ціноутворенням у від-
повідності до принципів ОЕСР; Ініціювання укладення договорів про уникнення подвійного
оподаткування, зокрема з країнами, які внесені до переліку офшорних зон; Запроваджен-
ня законодавчих умов та стимулів для деофшоризації економіки України».
Стратегія «Україна – 2020»:
«…удосконалення законодавства з питань трансфертного ціноутворення».
Програма діяльності КМУ:
«Контроль за трансфертним ціноутворенням, зокрема розроблення та сприяння прийнят-
тю змін до законодавства, що регулює трансфертне ціноутворення».
План заходів з виконання програми КМУ і Стратегії «Україна – 2020»:
«Ініціювання укладення договорів про уникнення подвійного оподаткування, зокрема з кра-
їнами, які внесені до переліку офшорних зон (Угода)».
Угода про Асоціацію між Україною та ЄС:
Сторони намагаються покращувати співробітництво та обмін досвідом у боротьбі з подат- ковим шахрайством
Меморандум між Україною та МВФ:
«1) Для посилення платіжної дисципліни ми внесли зміни в законодавство з питань транс-
фертного ціноутворення, розширивши охоплення правил трансфертного ціноутворення; 2)
Ми посилюватимемо адміністративну спроможність при застосуванні законодавства про
трансфертне ціноутворення».
Нова податкова реформа Мінфіну (вересень 2015 року)
документом не визначено.
Податкова реформа Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної
політики:
документом не визначено.
Асоціація податкових радників:
«Укладення договорів про уникнення подвійного оподаткування з країнами, які відносяться
до офшорної зони».
Результат:
• прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удо- сконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» від 28.12.2014;
• прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.2015.
Проблеми: більшість працівників органів фіскальної служби потребують підвищення ква- ліфікації щодо перевірок трансфертного ціноутворення.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
1) провести додаткові обговорення та опитування бізнесу через півроку після введення в дію Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо тран- сфертного ціноутворення» від 15.07.2015;
2) підвищувати кваліфікацію інспекторів із залучення міжнародних консультантів.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА:
Оцінка основних ініціатив
27 13. ПОДАТКОВИЙ КОМПРОМІС
Коаліційна Угода ВРУ:
«…надання можливості для досягнення податкового компромісу (податкової угоди) у 2014
році та проведення податкової амністії капіталів після реформування податкової системи
шляхом одноразового добровільного декларування з 1 січня 2016 року».
Стратегія «Україна – 2020»:
документом не визначено.
Програма діяльності КМУ:
«Запровадження інституту податкового компромісу з метою повного декларування наяв-
них активів та введення обов’язкового декларування доходів».
План заходів з виконання програми КМУ і Стратегії «Україна – 2020»:
«Надання можливості для досягнення податкового компромісу (податкової угоди) у 2014
році та проведення податкової амністії капіталів після реформування податкової системи
шляхом одноразового добровільного декларування з 1 січня 2016 р. (Угода)».
Угода про Асоціацію між Україною та ЄС:
документом не визначено.
Меморандум між Україною та МВФ:
документом не визначено.
Нова податкова реформа Мінфіну (вересень 2015 року)
документом не визначено.
Податкова реформа Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної
політики:
документом не визначено.
Асоціація податкових радників:
«…податкова амністія, а не податковий компроміс».
Результат:
• прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та дея- ких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014;
• прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від
25.12.2014.
Оцінка громадськості: частина громадськості виступає за податкову амністію, а не компроміс.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА:
Оцінка основних ініціатив
28
Оцінка бізнесу: бізнес не дуже активно застосовує податковий компроміс через страх бути притягненим до кримінальної відповідальності за іншими статтями або ж через нара- хування йому більшої суми суму боргу.
Проблеми: чимало порушень з тих чи інших причин не підпадають під дію компромісу; сама реалізація цієї процедури надто залежить від фіскальних органів.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
1) продовження дії податкового компромісу після внесення змін до законодавства, що коректуватимуть основні проблеми, які виникли під час його першого застосування;
2) реформа судових органів.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА:
Оцінка основних ініціатив
29 14. МІЖСЕКТОРАЛЬНИЙ ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ
Податкова реформа тісно пов’язана з реформами в інших сферах, зокрема реформою дерегуляції, адміністративною реформою та децентралізацією, конституційною реформою, антикорупційною та реформою судово-правоохоронних органів, реформою державної служби, реформою у сфері енергетики та пенсійною реформою.
Дерегуляційна реформа передбачає створення сприятливих умов для ведення підпри-
ємницької діяльності, що тісно пов’язано із податковою реформою. У 2015 році реформа дерегуляції проводилася найактивніше серед інших економічних реформ, що позитивно вплинуло на бізнес-клімат в Україні.
Адміністративна реформа та децентралізація передбачає передачу бюджетних повно- важень місцевій владі, що створюватиме конкуренцію між регіонами та впливатиме на ефективність справляння податків. Запровадження у 2015 році акцизного збору з роздріб- них продажів як компенсатора зменшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб було не зовсім вірним рішенням у зв’язку зі складністю адміністрування податку та не- відповідністю його європейським вимогам. У контексті децентралізації також важливою є
конституційна реформа, яка серед інших заходів передбачає зміни у системі державного управління та передачу владних повноважень і відповідальності з «центру» на рівень орга- нів місцевого самоврядування, виходячи в т. ч. із принципу субсидіарності.
Антикорупційна та реформа судово-правоохоронних органів позитивно впливає на за- хист прав бізнесу, що є важливим індикатором для іноземних інвесторів. На жаль, у 2015 році дані реформи проводяться не дуже активно, що створює додаткові перешкоди для
інвестування капіталу в Україну. Недосконалість судової та правоохоронної системи, від- сутність чіткої державної програми боротьби з організованою злочинністю, в тому числі і в економічній сфері, низький рівень довіри населення до судових та правоохоронних органів поглиблюють проблеми, пов’язані з підприємницькою діяльністю та створюють додаткові стимули для ведення бізнесу в «тіні».
Відсутність реформа державної служби спричинює відсутність довіри бізнесу до держави та держави до бізнесу, високу бюрократизація, недосконале інституційне та законодавче забезпечення. Результатом проблем є формування на цій основі корпоративно-бюрокра- тичних структур, які фактично підміняють собою механізм державного управління. Іншою проблемою є часта зміна законодавчого забезпечення підприємницької діяльності, що уне- можливлює ефективно планувати діяльність бізнесу та сприяє постійному пошуку шляхів до тінізації діяльності.
Реформа у сфері енергетики та податкова реформа перебувають у певній залежності.
Зокрема, державне рішення щодо підвищення ставки рентної плати до 70% для газовидо- бувних компанія, працюють на основі договорів про спільну діяльність негативно вплинуло на розвиток вітчизняного газодобувного ринку, знизило конкуренцію на газовому ринку для українських компаній та погіршило імідж України серед іноземних інвесторів у цій сфері.
Податкова реформа тісно пов’язана із пенсійною реформою, передумови для здійснення якої виникли вже давно. Серед них і зменшення кількості платників податків у солідарній системі, і зростання податкового навантаження на працюючих, і велика різниця у розмірі пенсій, а також постійний дефіцит Пенсійного фонду. Ці кошти компенсуються з державно- го бюджету, а отже їх доводиться забирати з інших статей видатків або шляхом підвищен- ня податкового навантаження на платників податків.

ПОДАТКОВА РЕФОРМА:
Оцінка основних ініціатив
30
ПОЗНАЧЕННЯ
1. Коаліційна угода ВРУ – Угода про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Укра-
їна» ВРУ VIII скликання від 27 листопада 2014 року.
2. Стратегія «Україна – 2020» – Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020», схвалена
Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015.
3. Програма діяльності КМУ – Постанова Верховної України від 27.02.14 №799-VII «Про
Програму діяльності Кабінету Міністрів України»
4. План заходів з виконання програми КМУ і Стратегії «Україна – 2020» – План заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого роз- витку «Україна-2020» у 2015 році, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 4 березня 2015 р. № 213.
5. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС– Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії
і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року, № 1678-VII.
Меморандум між Україною та МВФ – Меморандум про економічну та фінансову полі- тику до Листа про наміри України до МВФ від 27.02.15 № 3080/0/2-15. МЕМОРАНДУМ про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як
Кредитором.
6. Нова податкова реформа Мінфіну– презентація Міністерства фінансів України на На- ціональній раді реформ 3 вересня 2015 р.
7. Податкова реформа Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики - презентація Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на Національній раді реформ 3 вересня 2015 р.
8. Реанімаційний пакет реформ – є громадською платформою, яка об’єднує провідні не- урядові організації і експертів з усієї України та виконує функції координаційного цен- тру з розробки та реалізації ключових реформ в Україні.
9. Асоціація податкових радників - об’єднує інтелектуальні зусилля фахівців податкової та митної сфери – податкових консультантів та радників, юристів, аудиторів, бухгалте- рів, представників державних органів, науковців та суспільних діячів.
10. Громадянська платформа Нова Країна — це неполітичне громадське об’єднання, що має на меті розробку і втілення реформ в Україні.

МЦПД
– провідний незалежний аналітичний центр, що функціонує з
1994 року та орієнтується у своїй роботі на стандарти RAND Corporation та інших провідних світових think-tanks.
МЦПД
– це команда з понад 20-ти аналітиків. Впродовж понад 20-ти ро- ків аналітики та експерти МЦПД розробляють рекомендації для Уряду, місцевої влади та громад щодо запровадження найкращого європейсько- го та світового досвіду реформ в Україні.
МЦПД
– це низка законопроектів та інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі рекомендацій Центру.
МЦПД
– це проекти, реалізовані в європейських краї нах, та партнерство з міжнародними інституціями, аналітичними центрами та громадськими організаціями з усього світу.
МЦПД
– це потужний майданчик для обміну думками, на якому відбу- вається понад 100 конференцій, семінарів, вебінарів, круглих столів, тре- нінгів та інших заходів на рік за участю представників влади, політиків, експертів та аналітиків, громадських діячів та активістів.
МЦПД
– це регулярні аналітичні публікації Inside Ukraine, Foreign Policy
Insight та щомісячний Економічний прогноз, що тримають руку на пульсі державних рішень, політичної конкуренції та економічної ситуації всере- дині України, а також зовнішньополітичних стратегій та подій у світі, що мають вплив на Україну.
МЦПД
– синергія аналітичного й інформаційного напрямків роботи завдяки унікальному партнерству з новинним порталом «Апостроф» apostrophe.com.ua.
МЦПД
– це можливість проходження стажування для талановитої моло- ді та обміну досвідом для реалізованих професіоналів.
Наше гасло: Робимо зміни можливими!

ДЛЯ НОТАТОК

Міжнародний центр перспективних досліджень
Телефон: +38 (044) 253-44-82
Факс: +38 (044) 253-44-82
Електронна пошта: office@icps.kiev.ua
www.icps.com.ua


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал