Початкова школа



Pdf просмотр
Сторінка5/17
Дата конвертації23.12.2016
Розмір5.06 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
Вилучено з програми твори: новелу Ю. Яновського «Подвійне коло»; усмішку Остапа Вишні «Як варити і їсти суп з дикої качки»; поезії В. Стуса
«Мені зоря сіяла рано вранці», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе».
Змінено кількість годин на вивчення творчості: П. Тичини (3 год.),
Ю.Яновського (2 год.), Богдана-Ігоря Антонича (1 год.), О. Довженка (4 год.),
Л. Костенко (5 год.), Олеся Гончара (2 год.), В. Шевчука (4 год.),
Узагальнення та систематизацію вивченого (3 год.).
Зменшено кількість творів для вивчення напам'ять: Богдан-Ігор
Антонич – 1 поезія; творчість поетів-шістдесятників – 1 поезія; Л. Костенко –
1 поезія.
Вилучено літературознавчі поняття: «повість-хроніка», «театр корифеїв»,
«віршові розміри
(повторення)»,
«взаємопроникненні літературних родів» (10 клас); «художній час і простір», «умовність зображення» (11 клас).
Уведено поняття: «психологічна новела» (10 клас).
Вилучено конкретизацію видів творчих робіт. Їх вибір віддано на розсуд вчителя.
Внесено зміни до анотацій програм і Державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів.
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель- словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
5
6
7
8
9
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору;
2


3


3


3


3


3


3


3


3


3


виконання інших завдань
(тестів, відповідей на запитання тощо)


2 1

2 1

2 1

2 1

2 1

2 1

2 1

2 2

2 2

2
Уроки розвитку мовлення*
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання
2 2
2 2
2 2
2 2
1 1
Перевірка зошитів
4 5
4 5
4 5
4 5
4 5
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
10
11
10
11
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ

Рівень стандарту, академічний
Профільний рівень
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання
інших завдань
(тестів, відповідей на запитання тощо)
3

1

2 3

1

2 3

1

2 3

1

2 4

1

3 4

1

3 4

1

3 4

1

3
Уроки розвитку мовлення*
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання
1 1
1 1
2 2
2 2
Перевірка зошитів
4 5
4 5
4 5
4 5
У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового.
Умовне позначення у таблиці – (у + п).
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом
«Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України»,
«Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».


Українська мова
в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами
національних меншин
Навчання української мови як державної в 5-8 класах здійснюватиметься за програмами затвердженими наказом Міністерства від
29.05.2015 № 585.
Програми розміщені на офіційному сайті МОН.
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (укладачі: Н. Бондаренко, С.
Караман, А. Ярмолюк, В. Кононенко, О. Савченко).
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (укладачі: Н. Бабич, Н.
Михайловська, Є. Квітень, А. Морараш, Т. Фонарюк).
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (укладачі: Т. Гнаткович, Є.
Борисова, А. Галас, К. Лавер, А. Лукач).
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (укладачі: С. Свінтковська,
О.Бойко, С. Дмитрієв, Г. Могильницька, О. Пасат).
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (укладачі: М. Пилип, О. Бойцун,
Н.Дуткевич, О. Мартиняк, О. Приставська, Н. Тушніцка).
Основна мета вивчення української мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин – допомогти учням опанувати граматику (морфологію і синтаксис) з використанням принципів особистісно зорієнтованої моделі навчання, навчити їх висловлювати думки, грамотно писати й любити українське слово, сприяти розвиткові комунікативних навичок школярів. У процесі навчання української мови вчителю необхідно застосовувати знання та вміння учнів, набуті на уроках рідної мови. Відповідно структура уроків повинна бути добре продумана.
У 8 класі продовжується вивчення розділу мовознавства «Граматика», який називається «Синтаксис. Пунктуація». Як зазначив І. Огієнко,
«синтаксис – цариця всіх наук про мову», тому учні повинні знати види і будову словосполучень і речень, види і способи вираження членів речення; навчитися будувати словосполучення й речення, визначати головні і другорядні члени речення.
Сучасний учитель має передбачати не лише інформаційну і відтворюючу функції, а спонукати до співпраці, співтворчості, діалогу, самоосвіти тощо, бо кожен учень відчуває в ньому довіру до себе, знаходить елементи спілкування з ним; зорієнтовувати на мовленнєвий розвиток учнів, на формування в них чуття мови, мовної інтуїції, на виховання любові до української мови і спрямований на вироблення бажання її опанувати.
Використання сучасних педагогічних технологій полягає в попередньому проектуванні процесу навчання з урахуванням конкретної навчальної мети, які забезпечать успіх у засвоєнні учнями знань та
формуванні у них умінь і навичок. Серед останніх – знаходять методи перевірки знань шляхом тестування. Тестові завдання також дозволяють учителю динамічно визначити рівень засвоєння учнями теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці. Тести активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір.
Методичний посібник «Тестові технології на уроках української мови та літератури у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням румунською мовою» (укладачі Є. Квітень, А. Морараш, Т.Фонарюк ) допоможе зекономити час на пошук теоретичних засад сучасних тестових технологій, їх класифікацій, змістових і оцінювальних принципів. Укладачі, враховуючи методичні рекомендації та специфіку румуномовних шкіл, обрали оптимальний варіант методичного посібника, у якому вдало поєднали теоретичні відомості та практичні завдання. Зміст посібника актуальний, оскільки впродовж останніх років поряд із традиційними формами контролю все більшого поширення набуває зовнішнє незалежне оцінювання.
Для ефективного вивчення української мови рекомендуємо також використовувати ряд проблемно-пошукових завдань, різноманітні види вправ
і завдань, запитання для самоперевірки. Дидактичний матеріал має бути для засвоєння теоретичної інформації цікавим і різноманітним, наповнений багатим пізнавальним змістом, сприяти вихованню в учнів високих гуманістичних, патріотичних, естетичних почуттів, позитивно впливати на формування життєвих пріоритетів, національної самосвідомості. Переважно завдання повинні мати творчий характер, вчити мислити, порівнювати, робити висновки, узагальнення.
Для розвитку стилістичної компетенції проводять словникову роботу, метою якої є поповнення й удосконалення лексичного запасу школярів, що дозволяє не лише збагатитися мовними засобами української мови, а й розвиває пам’ять, допомагає цілісному сприйняттю і розумінню текстів.
Окрім того, необхідно будувати урок за принципом «від меншого – до більшого», «від слова – до тексту»: сконструювати словосполучення, речення, підібравши слова, зробити переклад українського тексту румунською, молдовською, угорською та польською мовами і навпаки. Такі завдання дозволяють збагачувати мовлення, удосконалювати його, виробляти орфографічні та пунктуаційні навички. Обов’язковим має бути прийом
«Творча робота», спрямований на вироблення в учнів уміння стилістично правильно оформлювати висловлювання відповідно до намірів та ситуації спілкування. Завдання із стилістичного синтаксису розкриють учням красу синтаксичних одиниць, їх стилістичну семантику і формально-граматичну структуру. Створений навчально-методичний посібник «Вчимося писати твори: методичний комплекс» (укладачі В.Шуляр, Т.Гнаткович, Н.Ребрик ) сприятиме збагаченню словникового запасу учнів, поліпшенню їхньої мовної культури та правописної грамотності.
Під час вивчення української мови учням необхідно долучатися до загальної культури, до мовного багатства українців, розмаїття і величі їхніх духовних традицій і звичаїв, до осягнення вічних цінностей у житті людини: краси природи, любові до краю, де живеш, поваги до людей, які тебе
оточують, – а це є кроком до формування духовно збагаченої, інтелектуально розвиненої та національно свідомої особистості.
Інноваційна сутність навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин полягає в тому, що учень стає активним співтворцем навчально-виховного процесу, створюються повноцінні умови для його творчого самовираження, самопізнання, саморозвитку.
Навчання української мови у 9, 10-11 класах буде продовжено за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин зі змінами:
з навчанням російською та польською мовами:
«Українська мова» для 5-9 класів (10-11 кл. – рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
(Н.Бондаренко Н., С.Косянчук, В.Кононенко); академічний рівень – «Українська мова» для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
(Н.Бондаренко , С.Косянчук , В.Кононенко );
з навчанням угорською мовою:
«Українська мова» для 5-9 класів (10-11 кл. – рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою
(Т.Гнаткович, Є.Борисова, А.Галас, К.Лавер, А.Лукач ); академічний рівень – «Українська мова» для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою
(Т.Гнаткович, Є.Борисова, А.Галас, К.Лавер, А.Лукач );
з навчанням румунською та молдовською мовами:
«Українська мова» для 5-9 класів (10-11 кл. – рівень стандарту)
(Н.Бабич, Є.Квітень, А.Морараш, Т.Фонарюк ); академічний рівень – «Українська мова» для 10-11 класів (Н.Бабич,
Н. Михайловська, Є.Квітень, А.Морараш, Т. Фонарюк ).
Вивчення української літератури у 5-8, 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин здійснюється за навчальною програмою та підручниками для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання; у 9 класі – вчителі працюють за навчальною програмою з української літератури за редакцією О. Івасюк з урахуванням змін, внесених до неї, та підручниками цього ж авторського колективу.

Зарубіжна література
Вивчення зарубіжної літератури в 5-8 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН від 29.05.2015 № 585).
У 9 класах - за програмою: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
У 10-11 класах – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 №1021, крім рівня стандарту. Рівень стандарту зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826.

Програми курсів за вибором і факультативів:
Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;
Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ».
Звертаємо увагу на зміни, внесені в 2015 році до програми із зарубіжної літератури для 8 класу: збільшено кількість годин (на 1) на вивчення теми «Античність»; спрощено зміст розділів «Веди», «Коран». теми «Бароко» і «Класицизм» об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно спрощено їх зміст; здійснено заміну двох віршів Дж. Донна на сонет «Щоб мучить мене…».
Вірші «Галерник» Л. де Гонгори і «Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на альтернативне вивчення (1 за вибором учителя); тему «Просвітництво» перенесено до 9 класу; тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з 6 класу перенесено повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-
Екзюпері.
У 8 класі розпочинається новий етап літературної освіти – системного читання, тому головним об’єктом уваги стане перебіг літературного процесу від давнини до XVII століття (етап системного читання продовжиться в 9 класі). У 8 класі учні мають отримати цілісне уявлення про літературно- культурні епохи (античність, Середньовіччя, Відродження, бароко і класицизм), усвідомити їхні характерні ознаки, особливості розуміння краси в різні часи та в різних країнах, а також долучитися до визначних шедеврів словесності в межах епох, визначених програмою.
У 8 класі учні отримують уявлення про священні книги людства (Веди,
Біблія, Коран) як пам’ятки культури, про їхню структуру, провідні образи, специфіку втілення у видах мистецтва. Вивчення священних книг має сприяти формуванню в учнів толерантного ставлення до людей різних віросповідань, а також розумінню глибинних витоків культури.
Обізнаність із золотим фондом літератури в найкращих українських перекладах має сприяти розширенню ерудиції учнів, усвідомленню місця
України на тлі світової культури, вихованню високої особистої культури.
Твори сучасних авторів Європи та США (запропоновані в програмі на вибір) мають допомогти учням інтегруватися у XXI століття через культуру, познайомитися із сучасними підлітковими романами, замислитися над питаннями, що виникають у школярів у процесі дорослішання й вибору власного життєвого шляху.
У 8 класі учні дедалі більше залучаються до роботи з інформаційними ресурсами, творчо-проектної діяльності, групової роботи, діалогових форм
(дискусія, виступ перед аудиторією, виступ у блозі тощо).
До навчальної програми із зарубіжної літератури (10-11 класи, рівень стандарту) внесено такі зміни:
- максимально мінімізовано рубрику “Державні вимоги до рівня підготовки учнів”, а саме: скорочено розділ “Теорія літератури” (вилучено теоретико- літературні терміни й поняття: “алюзія”, “ремінісценція” тощо); зменшено
кількість творів для текстуального вивчення (так, повністю вилучено розділ, присвячений вивченню творчості поета Миколи Некрасова, зокрема його віршів “На смерть Шевченка”, “Роздуми біля парадного під’їзду”, “Трійка”,
“О шостій вчора завернув...”; із розділу, присвяченого творчості французького поета Гійома Аполлінера, вилучено поезію “Лорелея”).
Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських
перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів
іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію
вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
5
6
7
8
9
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
2




2 3


1

2 3


1

2 3


1

2 3


1

2 3


1

2 3


1

2 3


1

2 3


1

2 3


1

2
Уроки розвитку мовлення*
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання
2 2
2 2
2 2
2 2
1 1
Перевірка зошитів
4 5
4 5
4 5
4 5
4 5
У 8–9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
Класи
10
11

10
11

10
11
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Рівні
Рівень стандарту
Академічний рівень
Профільний рівень

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного.
Умовне позначення у таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом
«Напам’ять».

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах
України», «Зарубіжна література в школах України», газету «Світова література».
Вивчення мов національних меншин, інтегрованого курсу
«Література» в 2016-2017 навчальному році
Метою вивчення мов і літератур в загальноосвітніх навчальних закладах - орієнтація учнів на підготовку до міжкультурного діалогу та усвідомлення важливості толерантного спілкування як у своєму близькому оточенні (у своєму класі, школі, регіоні), так і за межами України.
Контрольн
і роботи у формі: контрольн ого класного твору; виконання
інших завдань
(тестів, відповідей на запитання тощо)
2


1

1 2


1

1 2


1

1 2


1

1 3


1

2 3


1

2 3


1

2 3


1

2 4


1

3 4


1

3 4


1

3 4


1

3
Уроки розвитку мовлення*
2 у+п
2 у+п
2 у+п
2 у+п
2 у+п
2 у+п
2 у+п
2 у+п
3 1у+2п
3 2у+1п
3 1у+2п
3 2у+1п
Уроки позакласн ого читання
1 1
1 1
2 2
1 1
2 2
2 2
Перевірка зошитів
4 5
4 5
4 5
4 5
4 5
4 5

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. При роботі над цими питання необхідно орієнтуватися на положення "Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді" та "Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах", затверджених наказом МОН України від 16.06.20154 р. № 641.
У 2016/2017 навчальному році вчителі-словесники загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин працюватимуть
у 5-8 класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту
України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014
№ 664) із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465;
у 9-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
у 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від
27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від
29.05.2014 № 657.
Звертаємо увагу, що мовна політика в освіті базується на принципі вільного вибору батьками та учнями мови навчання або вивчення тієї чи
іншої мови, у тому числі мов національних меншин, а державна мова як навчальний предмет обов‘язкова для вивчення в усіх навчальних закладах на всій території України.
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою за бажанням дітей та їх батьків мови національних меншин вивчаються за двома варіантами Типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66.
При обранні додатку 1, мови національних меншин в цих навчальних закладах можуть вивчатися за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. Форми вивчення мов (вони можуть вивчатися як предмет, спецкурс, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал