План роботи школи молодого педагога методист В. О. Москалюк мета



Сторінка4/4
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0.75 Mb.
ТипПлан роботи
1   2   3   4

Рекомендації

 щодо підготовки молодого викладача до уроку

1. Учитайся в розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках – і в пояснювальному запису до програми.

2. Вивчіть матеріал цього розділу, питання, теми.

3. Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли досягнути в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

4. Уявіть колектив даного класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5. Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.

6. Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.

7. Продумайте структуру уроку й зафіксуйте все знайдене в плані-конспекті.

8. Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати і перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.

9. Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.

10. Спитайте себе: «Я готовий до уроку?»



Орієнтовна схема аналізу уроку молодим педагогом

1. Група


2. Предмет

3. Тема уроку

4. Мета (триєдина) уроку

5. Тип, вид уроку 

6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми організації діяльності учнів меті уроку?

7. Які методи і прийоми навчання використав викладач на уроці?

8. Які дидактичні завдання простежені на окремих етапах уроку, чи пов'язані вони із загальною метою уроку?

9. Які форми роботи з учнями використав викладач на уроці?

10. Чи спостерігалася на уроці індивідуалізація або диференціація навчання? В чому вони виявилися!

11. Чи побачили ви на уроці прийоми, які б допомагали учневі самому здобувати знання, чи використано на уроці алгоритми, пам'ятки, схеми, опорні конспекти?

12. Чи використовував викладач на уроці інноваційні педагогічні технології?

13. Чи було підбито підсумок уроку? Як?

14. Що нового для себе ви взяли з уроку? Чим збагатився ваш методичний багаж?

15. Що ви порадили викладачу для вдосконалення уроку?




Самоосвіта викладача-початківця

має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності.  



Критерії  готовності викладача-початківця до

самоосвітньої діяльності:

- уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити, в яких публікаціях є відповідь на запитання, які цікавлять молодого педагога; в яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію, в яких бібліографічних показниках має бути інформація, що цікавить стажиста; 

- здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення молодими педагогами особистого досвіду; 

- потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному з засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури. 

Відповідно до діючих нормативних документів, адміністрація ліцею не має права вимагати від викладача планування самоосвіти, але це не виключає необхідності здійснення контролю за нею з боку адміністрації та громадських організацій. Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціалістів є відповідна організація самоосвіти ліцейною адміністрацією. Мова йде про: 

- створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи; 

- організацію семінарів-практикумів для викладачів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи; 

- визначення конкретних вимог до викладачів стосовно самоосвіти; 

- забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділянкою методичної роботи. 

Самоосвіта молодого педагога

Колективні форми роботи (на курсах інститутів підвищення кваліфікації, в інститутах післядипломної освіти, в методичних об'єднаннях, лекторіях тощо), спрямовані на підвищення кваліфікації і теоретичного рівня вчителів, необхідно поєднувати з самоосвітою. Тільки в органічному поєднанні колективних та індивідуальних форм роботи може бути успішне вирішення проблеми систематичного розширення світогляду і підвищення ділової кваліфікації кожного педагога. Серйозну увагу необхідно приділяти питанням теорії і практики гуманістичного виховання.

Найважливішими напрямками самоосвітньої роботи з предмету можуть бути:

¾ вивчення нових програм та підручників, розуміння їх особливостей та вимог;

¾ вивчення додаткового наукового матеріалу;

¾ самостійне розв'язання задач, організація лабораторних і практичних робіт, дослідів та вправ;

¾ вивчення технічних засобів навчання, комп'ютера.

 

В галузі методики варто приділяти особливу увагу прийомам диференційованого навчання, розвитку розумової діяльності учнів, самостійності, практичних навичок та встановленню зв'язку урочних і позаурочних занять з свого предмету.

 

Педагогічна самоосвіта здійснюється різними засобами: систематичне вивчення новинок художньої, спеціальної і педагогічної літератури, при цьому робляться нотатки, складаються конспекти або тези. Багато викладачів мають спеціальні картотеки, які допомагають використовувати необхідний матеріал. Самоосвіта дає ефективні результати у тому випадку, коли вона здійснюється цілеспрямовано, рівномірно й систематично. Корисно скласти індивідуальний план самоосвіти. Як показує досвід, викладач в змозі виділити на підвищення кваліфікації 7-9 год. на тиждень (виключаючи безпосередню підготовку до уроків). В ці години входить і відвідування методичних об'єднань, лекторіїв, музеїв, екскурсій, диспути, практикуми, проблемні семінари та інші види колективної й індивідуальної роботи, спрямованої на вивчення наукової літератури і передового досвіду кращих викладачів. 



Організація допомоги молодому педагогу

Молодий педагог прийшов в ліцей. Чи підготовлений він до роботи з учнями? Цілком зрозуміло, що як би добре не готував вуз, вирішальне становлення майстерності відбувається лише в школі, в живій роботі з дітьми, на практиці. Саме в перші роки, з перших днів розпочинається найбільш інтенсивне формування тих якостей, які й визначають міру майстерності майбутнього викладача.

Кажуть, добре, якщо вчитель потрапив у висококваліфікований, добре згуртований міський педагогічний колектив. Під рукою і посібники, і методичні розробки, досвідчені вчителі, поряд інститути, бібліотеки. Але тут є свої труднощі: у таких школах — високий рівень вимог, розвинуті учні, підготовлені батьки. А як бути молодому вчителю у сільській школі? Там нижчий рівень вимог, але вчитель фактично один, викладає він у різних класах і нерідко два-три предмети, порадитися ні з ким, потрібних посібників знайти ніде... Різні умови вимагають і різних форм допомоги, але є й дещо спільне, що потрібно враховувати.

Які труднощі зустрічаються в роботі молодого педагога?

Перш за все, у галузі навчання молодий викладач недостатньо володіє конкретним матеріалом з теми. Він знає, наприклад, творчість Т.Г.Шевченка, Ї.Я.Франка або історію французької революції, закони Ньютона, але йому дуже важко відібрати конкретні факти біографії письменника або популярно розкрити суть законів Ньютона. Молодий педагог має значні труднощі у підборі матеріалу, в підготовці уроків тощо. Як правило, він не володіє методами роботи. "Опитування для мене справжні тортури, - зізнається одна молода вчителька. - Що робити тридцяти дітям, поки тягнеться ця "канитель" з витягуванням відповіді? І яку ставити оцінку?"

Пояснення матеріалу – улюблена частина уроку для молодого педагога. Він старанно і, як правило, добре розповідає. В класі тиша, слухають зацікавлено.Але урок - це не тільки пасивне сприйняття, це ще й формування знань, навичок, умінь і ось тут найбільша небезпека чекає новачка: він втрачає керування, клас шумить, урок зривається. Не володіючи арсеналом методів навчання, молодий учитель поспішає знову й знову що-небудь цікаве розповісти, заспокоїти учнів, розважити.

Складно зі здійсненням диференційованого підходу до учнів. Молодий учитель ще не в змозі розібратися в характері здібностей своїх учнів, встановити діагноз відставання, міру запущеності, своєрідність пам'яті, уваги окремих учнів, а томувін позбавлений можливості ефективно впливати на якість формування знань. Молодий учитель уникає викликати слабких учнів, він боїться їх, намагається мати справу з сильними, не знає як допомогти окремим учням. В результаті відставання у деяких учнів зростає, їх розвиток у процесі навчання здійснюється стихійно.

Не менше труднощів і у виховній роботі. Молодий учитель, як правило, непогано проводить з учнями дозвілля: грає з ними, ходить у походи, на екскурсії, але як важко для нього провести збір, диспут, конференцію, організувати чергування, трудові справи... Готуючи диспут, конференцію, вчитель намагається все зробити сам. "Вони в мене нічого не вміють і, головне, не хочуть", — нерідко засмучено констатує він. Важко налагоджувати стосунки з учнями; багато емоційних рішень, нерідко виникає психологічний бар'єр, взаємна неприязнь. І на уроці, і після уроків говориться багато непотрібних слів, прямолінійних настанов, погроз.

Спостереження показують, що у багатьох школах допомога молодому вчителеві організована вкрай слабо. Переважно вона полягає у фіксації відвіданих уроків та позаурочних заходів. Багато молодих учителів бояться відвідування їх уроків і всіляко намагаються цього уникнути. Однак, є великий позитивний досвід, який варто враховувати молодому директору. Надання допомоги молодому вчителю розпочинається з розумної регламентації його праці та створення сприятливих умов у школі. Треба дуже уважно продумати навантаження, зручно скласти розклад, з урахуванням можливості вчителя, доручити йому класне керівництво.

Центральна ланка в організації допомоги молодому викладачу — це попередня робота з ним. Немає необхідності читати йому лекції, проводити теоретичні заняття. У нього достатньо свіжі відомості, які він отримав у вузі. Молодий педагог потребує практичних порад. Така допомога може бути: а) попереджувальною і охоплювати всю групу молодих вчителів; б) індивідуально попереджувальною, пов'язаною з конкретною підготовкою до уроків і різних заходів; в) в результаті ознайомлення з роботою молодого вчителя.

Попередня бесіда з молодими вчителями розпочинається з елементарного ознайомлення з традиціями школи, особливостями навчально-виховного процесу. Директор ліцею показує кабінети, класи, приліцейну ділянку. В простій і яскравій бесіді розкриває особливо вдалі прийоми роботи окремих вчителів і класних керівників. Разом з цим даються перші конкретні поради: "У нас у школі не прийнято кричати на учнів. Крик вчителя викликає відповідну реакцію, виникає конфлікт, а це, як правило, не сприяє вирішенню питання". "У нас у школі не виставляють учнів з класу, не читають "нотацій" під час уроків" тощо.

Заступник директора з навчальної роботи проводить з молодими вчителями бесіду про те, як складати плани уроків, заповнювати журнали, вести потрібну документацію, показує зразки. Особлива увага звертається на підготовку до уроку, організаційні моменти навчального процесу. З молодими вчителями проводять бесіди і досвідчені вчителі, які, в першу чергу, дають найпростіші доступні поради: як проводити класну виховну годину, організувати чергування, розподілити обов'язки, підібрати актив класу тощо.

 

З чого починати молодому викладачу? З ретельної підготовки до уроку. Необхідно так підготуватися до уроку, щоб в учнів не було і хвилини вільного часу, щоб протягом всього уроку учень думав, працював, був максимально зайнятий. Найнебезпечніше, якщо вчитель виробив "штамп" комбінованого уроку. Під час опитування він виступає в ролі бездушного контролера (а клас не працює), під час пояснення — в ролі інформатора, закріплення проводить формально, домашнє завдання задається поспішно... На таких уроках все зводиться до засвоєння готових знань та їх відновлення, не відбувається залучення учнів до розумової діяльності, вони не розвиваються, не ростуть інтелектуально й духовно.

 

Важливо переконати молодого вчителя, що перша умова успішного уроку - чітке, науково обґрунтоване, переконливе пояснення. Матеріал з теми ділиться на окремі частини, структурні елементи, кожний з них, особливо підкреслюється (план, теза, повторення, демонстрація), певним чином усвідомлюється, підтверджується прикладами, доведеннями. На уроці учні крок за кроком просуваються від простого до складного, оволодіваючи необхідним обсягом знань, умінь і навичок. Мистецтвом - учити на уроці — і потрібно оволодіти вчителю з перших кроків його викладацької діяльності. Здавалось би, що тут нового? Насправді – все! Молодого вчителя потрібно орієнтувати з перших кроків на творче ставлення до навчального процесу, думати самому і змушувати мислити учня.



Наступний етап в організації роботи з молодим учителем полягає в конкретно-індивідуальній попередній допомозі в навчально-виховній роботі. Вивчається нова складна тема. Директор і його заступники організують своєчасну допомогу. Досвідчений учитель чи методист може скласти тематичний план, підібрати задачі, приклади, вправи, матеріали. Таку роботу доцільно проводити в три етапи: перший етап - загальні поради досвідченого педагога, бесіда за два-три тижні до вивчення теми, чорнові нотатки загального плану роботи: другий етап - особиста підготовка молодого вчителя, підбір матеріалу, читання потрібних розділів, розв'язування задач, підготовка дослідів, складання тематичного плану; третій етап – безпосереднє вивчення роботи вчителя з теми і коригуючі вказівки, а також відвідування уроків більш досвідчених вчителів.

Під керівництвом і з допомогою адміністрації школи молодий вчитель кваліфіковано готується до уроків. Звісно, немає ні можливості, ні потреби так готувати кожну тему, але отримані зразки стануть гарним прикладом, матимуть вплив на формування стилю роботи вчителя, привчать його до творчого пошуку, ґрунтовної підготовки до занять. Зрозуміло, що при такому підході значно складніше готуватися до уроків, але це об'єктивні труднощі, їх треба перебороти, проте довго в "портфелі" вчителя буде зберігатися фундаментальний матеріал, яким він зможе користуватися роками.

Орієнтовно в цьому ж напрямку надається допомога і в проведенні виховних заходів. Заступник директора попередньо обговорює хід підготовки до вечора, походу, класної години. Особливо успішно це проходить тоді, коли є два паралельні класи і можна порадитися з досвідченим класним керівником. Такі попереджувальні бесіди і перегляд планів та сценаріїв дозволяють уникнути серйозних помилок та промахів. Дуже корисним є аналіз проведених заходів, виконаної роботи, обмін досвідом.

Ефективною формою допомоги є відкриті та показові уроки. Недосвідченому вчителю хочеться подивитись на зразки педагогічної роботи. І все ж, найважчим видом допомоги є аналіз конкретної роботи молодих вчителів. Ми часто зустрічаємося з такою ситуацією, коли і бесіди пройшли успішно, і попередня допомога надавалася, а уроки принесли тільки засмучення. Крок за кроком, відвідуючи уроки, аналізуючи плани, перевіряючи знання учнів, керівники школи зможуть забезпечити індивідуальний ріст учителя з урахуванням його особистих якостей, рівня розвитку, педагогічних даних, складу характеру.



Велику увагу слід приділити питанням педагогічної етики і розвитку педагогічної техніки. Молоді педагоги, які не мають досвіду роботи з дітьми, дуже прямолінійні, легко збуджуються, ображаються, кричать, погрожують.Постійно чути: "Останній раз тобі говорю", "Марш із класу!", "Без батьків у школу не приходь!" тощо. Діти відповідають неприязню, намагаються образити вчителя, виникає так званий емоційний бар'єр, що заважає нормальній роботі.Нелегко навчитися мистецтву першої реакції, спілкуванню з учнями, терпінню. За будь-яких обставин учитель не повинен вибухати, втрачати "педагогічне обличчя".

Успіх молодого вчителя залежить часто від "дрібниць": від одягу, голосу, жестів, випадково зроблених зауважень.

З іншого боку, намагання окремих молодих учительок виглядати надто модно стає причиною їх непопулярності серед дітей. Керівники школи тактовно повинні прямо пояснити все це молодим педагогам.

 

Дуже влучно сказав А.С. Макаренко: "Для мене … такі "дрібниці" стали вирішальними: як стояти, як сидіти, як піднятися зі стільця, з-за столу, як підвищити голос, посміхнутися, як подивитися."

 

Підготовка, отримана у вузі, не може вирішити проблему формування майстерності. Тільки шляхом самоосвіти і творчих пошуків прийде вчитель до своєї майстерності. Допомогти йому в цьому в найвідповідальніший період його становлення повинні керівники школи. Від них у значній мірі залежить, яким буде він, молодий викладач!



Соціальний паспорт молодого спеціаліста станом

 на 1 жовтня 20___ року



1.    

 

Прізвище, ім’я, по батькові

 


 

2.    

 

Рік народження

 


 

3.    

 

Склад сім’ї

 


 

4.    

Освіта: назва навчального закладу, рік закінчення, спеціальність

 

5.    

 Посада, місце роботи

(дата призначення, номер наказу)



 

6.    

Педагогічне навантаження, наявність кабінету, індивідуального робочого місця

 

7.    

 Прізвище, ім’я, по батькові наставника

 

8.    

Участь у роботі методичних підрозділів на рівні:

-         ліцею

-         міста

-         області



 

9.    

Умови проживання (власне житло, житло з батьками, наймане житло, гуртожиток, інше)

 

10.                       

Чи користуєтесь пільгами

(ст. 57 закону України «Про освіту»)



 

11.                       

 Домашня адреса

 


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал