План роботи школи молодого педагога методист В. О. Москалюк мета



Сторінка3/4
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0.75 Mb.
ТипПлан роботи
1   2   3   4

АНКЕТА МОЛОДОГО ПЕДАГОГА

 

1.                  Чому Ви обрали професію викладача?



         Подобається робота з дітьми;

         Підходить режим і характер роботи викладача;

         Вирішальний вплив мала любов до цієї спеціальності;

         Під впливом бажання здобути вищу освіту;

         Під впливом інших чинників (яких) ____________________________________________________________________

2.                  Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну роботу?

         Так ;

         Ні;

         Не знаю.

3.         Чи подобається Вам робота в ліцеї?

         Так;

         Ні;

         Не знаю.

4.         Що подобається Вам найбільше?

         Проведення уроків;

         Позакласна робота з предмета;

         Позакласна виховна робота;

         Робота з батьками;

         Методична робота;

         Робота із самоосвіти;

         Громадська діяльність.

5.       Чи обрали б Ви знову для вступу,якби можна було повернути час, педагогічний вуз?

         Так;

         Ні;

         Не знаю.

6.                  Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі?

         Підготовка до уроків;

         Організація навчального процесу;

         Спілкування з учнями та їхніми батьками, колегами, адміністрацією;

         Підготовка до виховних заходів;

         Організація свого часу і праці;

         Ведення ліцейної документації;

         Аналіз своєї діяльності, унесення відповідних коректив

         Інше (указати) _____________________________________________________

7.                              Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної роботи?

                     Цілком задоволений

                     Задоволений

                     Не задоволений

8.         Чи відчуваєте ви потребу у контакті з викладачами ВУЗу?

         Так (з яких питань) ________________________________________________

         Не впевнений

         Ні.

9.         Як ви ставитесь до обраної професії? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Закінчення навчального року

Анкетування молодого педагога



П.І.Б.

___________________________________________________________



 

п/п

Аспекти професійної діяльності

Самооцінка викладача

Оцінка наставника

Оцінка адміністрації

1.  

Формування загально навчальних умінь і навичок

 

 

 

2.  

Здійснення між предметних зв’язків.

 

 

 

3.  

Здійснення індивідуального і диференційованого підходу.

 

 

 

4.  

Розвиток пізнавальних здібностей учнів.

 

 

 

5.  

Організація самостійної роботи учнів.

 

 

 

6.  

Наступність і перспективність навчання.

 

 

 

7.  

Використання краєзнавчого матеріалу.

 

 

 

8.  

Використання інноваційних технологій.

 

 

 

9.  

Вибір оптимальних методів навчання.

 

 

 

10.       

Вибір оптимальних форм проведення уроку.

 

 

 

11.       

Формування внутрішньої мотивації.

 

 

 

12.       

Уміння ефективно використовувати засоби навчання.

 

 

 

13.       

Ведення тематичного обліку знань

 

 

 

14.       

Реалізація виховної спрямованості уроку.

 

 

 

15.       

Реалізація принципів розвивального навчання.

 

 

 

16.       

Вивчення рівня навчальних досягнень учнів.

 

 

 

17.       

Організація робочого місця вчителя, учня.

 

 

 

18.       

Організація позакласної роботи з предмета.

 

 

 

19.       

Уміння зберегти працездатність і робочу дисципліну учнів.

 

 

 

20.       

 Уміння раціонально використовувати час уроку.

 

 

 

21.       

Виконання санітарно-гігієнічних вимог до уроку.

 

 

 

22.       

Уміння здійснювати самоаналіз уроку.

 

 

 

23.       

Розвиток умінь і навичок само- і взаємоконтролю.

 

 

 

24.       

Методика організації роботи з учнями, що погано встигають.

 

 

 

25.       

 Методика проведення уроків різних типів

 

 

 

 

Звіт про роботу школи молодого педагога

Ставчанського професійного ліцею

за ___________ н.р. 

Ідучи працювати в ліцей, молодий спеціаліст ще глибоко не осмислює ті великі і відповідальні завдання, які покладені на вчителя, всю ту складність професії педагога. Адже батьки, держава довіряють йому найцінніший скарб світу - дитину, людину, свою надію, своє майбутнє. Сьогоднішній вчитель-початківець навчатиме і виховуватиме кілька поколінь учнів. А це вимагатиме постійної творчості, невтомної роботи думки, величезної душевної щедрості і, найголовніше, любові до дітей.

То чи зможе достойно справитися молодий педагог із такими великими і відповідальними завданнями, адже він ще далеко не майстер.

Звичайно, багато що залежить від самого молодого спеціаліста. Але не все. Не лише добра професійна підготовка і особисті якості визначають результат праці.

Як стверджував А.С. Макаренко, "справжнім учителем-вихователем можна стати після роботи в хорошому педагогічному колективі через кілька років". Таку ж думку мав і В.О. Сухомлинський: "Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, дякуючи обстановці творчої праці педагогічного колективу і учнівського".

Отже, входження молодих вчителів у складний світ шкільного життя, їх успішна професійна діяльність значною мірою залежить від того, в який колектив попаде вчитель, як його зустрінуть, які умови праці й побуту їм створять, якою турботою їх оточать, яку надаватимуть методичну допомогу, як стимулюватимуть до вияву ініціативи, творчості

Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкільної документації, у роботі з батьками.

Професійне становлення та зростання молодого викладача можна умовно поділити на три етапи адаптації:



Перший етап — ознайомлення молодого викладача з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

Другий етап — процес подолання труднощів у навчальній діяльності і початок формування майстерності.

Третій етап — етап високої адаптованості, яка склалася як результат ефективної діяльності викладача на попередньому етапі. Молодий педагог характеризується високим рівнем самостійності, творчим підходом до навчальної діяльності.

На всіх трьох етапах молодий педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому викладач-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу.

В ліцеї працює ___молодих спеціалістів:

- ___ першого року роботи;

- ___ другого року роботи;

- ___ третього року роботи.

Стажування проходять __________________________________________

Стажуванню (як перспективному засобу забезпечення професійного становлення педагога) необхідно приділити особливу увагу, адже багато залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили. Педагогічне шефство (наставництво) дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому викладачу працювати з молодими спеціалістами в тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, розвиток «їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективними.

Як організоване стажування молодих спеціалістів у ліцеї?

Провідна роль у забезпеченні стажування молодих спеціалістів належить адміністрації ліцею. Відповідальність за його проведення покладається на заступника директора з навчально-методичної роботи та відповідальної за роботу школи молодог8о вчителя.

 

Орієнтовний алгоритм організації стажування має такий вигляд:

 

 



1. Директор наказом по ліцею із числа найкращих учителів призначає наставника (враховуються побажання досвідченого вчителя й початківця), який є безпосереднім керівником стажування.

2. Розробляється пам’ятка для наставника і стажиста.

3. Наставник розробляє спільно зі стажистом індивідуальний план роботи і подає його на затвердження директорові.

4. Затверджується індивідуальний план стажування молодого спеціаліста з урахуванням методичної теми, над якою працює школа.

5. Під час складання розкладу уроків враховується необхідність взаємовідвідування уроків стажистом і його наставником.

6. Здійснюється внутрішньошкільний контроль за діяльністю наставника і стажиста та управління нею.

7. Підбиваються підсумки стажування молодого спеціаліста і розробляється план підвищення рівня його педагогічної майстерності протягом наступних 2 років. Як бачимо, безпосереднім керівником стажування молодого спеціаліста є учитель-наставник.

 

Його основні функції такі:

 

 

• професійно-освітня (наставник допомагає молодому педагогу в удосконаленні його професійних умінь, підвищенні рівня загальнонаукової та методичної підготовки, у формуванні педагогічної спостережливості й уяви, педагогічного такту);



• виховна (наставник активно впливає на формування ціннісних орієнтацій, залучення до системи самоосвітньої роботи);

• функція впливу авторитету наставника (ґрунтовно вивчивши здібності молодого вчителя, його нахили, інтереси, ставлення до колективу тощо, наставник повинен намагатися стати авторитетом для нього, стимулом для його самовиховання, більш швидкого включення в колектив);

• самоосвітня (наставник учиться сам для того, щоб допомогти молодому педагогу бути в курсі новітніх досягнень у галузі психологічної і педагогічної наук, методики викладання спеціальних дисциплін).

Педагогічне шефство передбачає також виховання в учительської молоді високих моральних якостей, розвиток творчості й самостійності. У процесі спілкування з досвідченим колегою педагог-початківець не тільки запозичує досвід, зразки, прийоми праці, а й виробляє власний стиль діяльності.

 

ОСновні методи роботи, які використовують наставники в ліцеї:

 

 



1. Бесіда з молодими спеціалістами за конкретними розділами педагогіки, з питань наукового змісту предмета, методики викладання.

2. Обмін думками щодо змісту нових здобутків психолого-педагогічної науки, педагогічної практики.

3. Спільне моделювання системи уроків з теми або окремого уроку, виховного заходу.

4. Випереджальне проведення уроків для молодого колеги.

5. Консультування молодого вчителя щодо організації навчально-виховного процесу.

6. Спільна підготовка дидактичного матеріалу.

7. Відвідування уроків, позакласних занять із подальшим детальним їх аналізом тощо.

Особливу увагу наставники приділяють запобіганню негативним проявам поведінки молодого вчителя: зарозумілості, вередливості, зверхньому ставленню до колег, учнів, батьків, безвідповідальності стосовно повсякденних обов’язків — і водночас підтримують ініціативу, творчий пошук.

Спостереження, опитування вчителів, вивчення досвіду молодих спеціалістів дозволяють зробити висновок, що у викладачів-початківців більшість труднощів має емоційно-комунікативний характер.

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого викладача є цілеспрямована й систематична самоосвіта.

Слід підкреслити: саме самоосвіта, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, мусить бути освітянин. 

Це вирішується через:

• залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об’єднань. У планах роботи методичних об’єднань передбачаються виступи молодих педагогів з певних теоретичних питань;

• відкриті уроки, виховні заходи;

• творчі звіти перед педагогічним колективом.

Професійному становленню молодого викладача значною мірою сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та попереджувальному контролю.

Оглядовий контроль, який необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем молодого педагога, проводиться після 2—3 тижнів роботи у ліцеї шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу.

Мета попереджувального контролю, який проводиться зазвичай у жовтні, — визначити можливі помилки у подальшій роботі викладача і намагатися запобігти їм. У квітні слід перевірити, як молодий педагог працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході оглядового та попереджувального контролю. Під час організації контролю визначають його мету, розробляють план перевірки, обирають форми та методи контролю.

Важливе значення для професійного зростання має творчий звіт педагогів-початківців «День молодого педагога», який сплановано так:

1. Проведення відкритих уроків і позакласних виховних заходів та їх обговорення.

2. Виставка методичних та дидактичних матеріалів, розроблених педагогом-початківцем:

• конспекти уроків різних типів та форм організації навчальних занять;

• плани роботи предметних гуртків;

• розробки позакласних виховних заходів;

• плани виховної роботи класних керівників;

• дидактичні матеріали та наочність, створені власноруч.

3. Огляд кабінетів учителів-початківців.

4. «Круглий стіл» із керівництвом закладу з питань рівня адаптації молодих фахівців у педколективі.

Протягом другого року роботи молодого вчителя використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя.

На третій рік здійснюється фронтальний та класно-узагальнювальний контроль.



У практику роботи школи планується ввести так звані місячники молодого педагога «Ініціатива і творчість молодих» та відкриття на сайті школи сторінки «Школа молодого педагога».


Серпень

Планування навчального матеріалу:

  1. Види планування: календарне та поурочне.

  2. Вимоги до сучасного уроку.

  3. Складання плану-конспекту уроку.

  4. Методичні рекомендації до проведення першого уроку.

  5. Обговорення інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення ліцейної математики.

Січень

  1. Виховна спрямованість програмового матеріалу.

  2. Форми роботи, які забезпечують виховання працелюбності, духовності.

  3. З історії педагогіки. Василь Сухомлинський.

  4. Практичне заняття: розробка позакласного заходу з математики.

Вересень

Ведення ліцейної документації:

  1. Види ліцейної документації.

  2. Ведення журналу.

  3. Єдині вимоги до усного і писемного мовлення учнів.

Психолого-педагогічні аспекти діяльності викладача:

  1. Про причини конфліктів між викладачами та батьками та як їм запобігти.

  2. Практичне заняття. Обговорення статті «Навчи дитину вчитися»

     В. Сухомлинського.

Лютий

Організація та види самостійної роботи учнів на уроках:

  1. Місце самостійної роботи під час вивчення теми.

  2. Проблеми часу на уроці.

  3. Практичне заняття: опрацювання пам’ятки для самостійної роботи з підручником.

Жовтень

Форми навчання в ліцеї:

  1. Урок – основна форма навчання .

  2. Структура уроків різних типів.

  3. Опрацювання критеріїв результативності роботи викладача.

Березень

  1. Забезпечення учнів раціональними прийомами навчальної праці.

  2. Формування розумової культури учнів у процесі навчання.

  3. Практичне заняття: самоаналіз проведених уроків.

Листопад

  1. Використання дидактичного та роздаткового матеріалів, наочності на уроках різних типів.

  2. Форми і методи, які сприяють ефективному засвоєнню навчального матеріалу.

  3. Практичне заняття: виготовлення зразків дидактичного матеріалу.

Квітень

  1. Поєднання колективної та індивідуальної форм навчання на уроці.

  2. З історії педагогіки. Софія Русова – педагог, громадський діяч.

  3. Практичне заняття:  огляд творчих доробків.

Грудень

Нетрадиційні форми проведення уроків та позашкільної роботи з учнями:

  1. Види нетрадиційних уроків.

  2. Практичне заняття: розробка нетрадиційного уроку.

Травень

Диференційований підхід до навчання:

  1. Моделі диференційованого навчання.

  2. Різнорівневі завдання.

  3. Практичне заняття: розробка диференційованих завдань.

 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал