План-конспект проведення лекційного заняття з теми №2



Сторінка1/4
Дата конвертації07.03.2017
Розмір0.51 Mb.
ТипПлан-конспект
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
ПЛАН-КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ з теми № 2

«ФОРМИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО КОНТРОЛЮ

ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ»

(дисципліна «Судова бухгалтерія»)



Категорія слухачів:

курсанти та студенти навчально-наукових інститутів та факультетів НАВС.

Кількість годин:

2 години

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

набути та розширити теоретичні знання по темі: «Форми фінансово-економічного контролю господарської діяльності підприємств».

ВИХОВНА МЕТА:

залучити, заохотити, зміцнити інтерес до інформації з даної теми;

спонукати курсантів та студентів до постійного вдосконалення знань та професійного зростання, сприяти встановленню довірливих відносин між викладачем та курсантами.



РОЗВИВАЛЬНА МЕТА:

розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам’ять, сприяти ініціативності, активності, самостійності в роботі, привчати до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу;

розширити кругозір курсантів та студентів, навчити мислити масштабно в інтересах держави, навчити правильно та чітко висловлювати свою думку.

НАВЧАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ, ТЗН:

ноутбук, мультимедіатека, мульмедійний проектор.

НАОЧНІ ЗАСОБИ:

лекція, підручник, навчально-методичний комплекс, електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках.


МІЖПРЕДМЕТНІ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ:


ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ ДИСЦИПЛІНИ:

філософія, теорія держави та права, основи економічної теорії, цивільне право.

ЗАБЕЗПЕЧУВАНІ ДИСЦИПЛІНИ:

господарське право, податкове право, фінансове право, банківське право.


ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Ревізія як форма державного фінансового контролю. Види ревізій та завдання ревізійних органів.

2. Порядок призначення та проведення ревізій. Оформлення матеріалів ревізії.

3. Аудит як форма незалежного фінансово-економічного контролю.



ЛІТЕРАТУРА:

Нормативні акти:

    1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 16.07.1999 року № 996-XIV, із наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40.

    2. Національні стандарти бухгалтерського обліку. – Харків.: Фактор, 2001. – 264 с.

    3. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року // Відомості Верховної Ради України – 1993, №23, ст.244

    4. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 14.09. 2006 р. // Відомості Верховної Ради України 2006, № 44 ст.432.

    5. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (Назва Закону в редакції Закону від 16.10.2012 року № 5463-VI): Закон України від 26.01.1993 року № 2939-ХІI // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 30.

    6. Питання проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 р. № 36 // Офіційний вісник України 2006 № 13, ст. 868.


Основна література:

7. Дубоносов Е.С. Судебная бухгалтерия: учебник для бакалавров / Е.С. Дубоносов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Издательство Юрайт, 2013. – 415 с.

8. Вітвицька Н.С., Кузьмінська О.Е. Контроль і ревізія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 166 с.

9. Мандриченко О.В. Аудиторська діяльність в Україні: фінансово-правовий аспект: Автореферат дисертації к.е.н. – К.: – 2011.

10. Пшенична А.Ж. Аудит. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.


Додаткова література:

11. Фінансово-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні – Львів, 2011.

12. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 670 с.
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
1. Ревізія як форма державного фінансового контролю. Види ревізій та завдання ревізійних органів.
Велика кількість економічних злочинів, пов’язаних з розкраданням державного майна, майна приватних та громадських організацій, господарських злочинів розкривається за допомогою документальної ревізії. Ревізія як метод фінансового контролю є найбільш розповсюдженою і результативною з позицій правоохоронної практики.

Ревiзiя ( від пізньолат. Revisio – перегляд) – це метод документального контролю за фiнансово-господарською діяльністю пiдприємства, установи, органiзацiї, дотриманням законодавства з фiнансових питань, достовірністю облiку i звiтностi, спосiб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштiв i матерiальних цiнностей, попередження фiнансових зловживань. За наслідками ревiзiї складається акт.

При проведенні ревізії, як однієї з форм наступного та документального контролю, може здійснюватися і фактичний контроль. Успішність та результативність проведення ревізії як методу фінансового контролю, залежать від реалізації у роботі контрольного апарату наступних принципів організації перевірки: своєчасності, раптовості, цілеспрямованості і всебічності.

Ревізії фінансово-господарської діяльності можуть бути класифіковані за такими ознаками:

1) залежно від органів, що здійснюють контроль;

2) за відношенням до плану роботи;

3) за повнотою перевірки господарських операцій;

4) за обсягом документів, що перевіряються;

5) за широтою охоплених питань;

6) за повторюваністю.

Практичне значення класифікації ревізій полягає в тому, що вона дозволяє розрахувати необхідний робочий час для перевірок і складати конкретні і реальні плани ревізій. Розглянемо детальніше різні види ревізій.



Залежно від органів, що здійснюють контроль, ревізії поділяються на: відомчі ревізії, позавідомчі ревізії; внутрішньогосподарські ревізії.

Відомчі ревізії проводяться контрольно-ревізійним апаратом вищестоящих органів (міністерств, відомств) у підвідомчих їм підприємствах, організаціях, установах. Позавідомчі ревізії спрямовані на захист державних інтересів (правильність використання бюджетних асигнувань тощо). Позавідомчі ревізії проводяться органами державного контролю, які наділені контрольними правами по відношенню до підприємств,організацій і установ усіх галузей економіки, незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Внутрішньогосподарські ревізії проводяться працівниками підприємства (об'єднання), які контролюють діяльність внутрішніх структурних підрозділів, що не мають юридичної самостійності.

За відношенням до плану роботи ревізії поділяють на планові та позапланові.

Планові – здійснюються за раніше розробленим і затвердженим планом.

Позапланові – які проводяться в терміни, не передбачені затвердженим планом (при незадовільній роботі установи, у випадках крадіжок цінностей і т.д.); на вимогу слідчих органів – при порушенні кримінальних справ; за дорученням Президента України або Кабінету Міністрів.

Згідно Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Під підконтрольними установами маються на увазі міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетні установи і суб’єкти господарювання державного сектору економіки, підприємства, установи та організації, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів. Продовження термінів проведення планової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів. Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків і зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.



Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

  1. Підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії.

  2. У разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

  3. Проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи.

  4. У разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольним установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю.

  5. У разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватись вищестоящим органом державного фінансового контролю лише в тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. За дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України проводяться в основному тоді, коли готуються зміни у чинному законодавстві

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Позапланові виїзні ревізії суб’єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, які не віднесені до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за рішенням суду, ухваленим на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження.

Орган державного фінансового контролю, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також на вимогу суду – інші відомості.

Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та бухгалтерських документів, арешт коштів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах, можуть прийматися лише судом.

Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів. Продовження термінів проведення позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 5 робочих днів.

За повнотою перевірки господарських операцій ревізії поділяють на повні та часткові.

Повні – ревізії, які охоплюють всю діяльність підприємства, що перевіряється за певний проміжок часу, тобто під час ревізій може перевірятися вся фінансово-господарська діяльність установи.

Частковіревізії, які охоплюють тільки окремі напрямки роботи підприємства, установи (виробництво, постачання, збут), окремі види операцій (касові, розрахункові), правильність використання або зберігання різного виду засобів (готівки, товарів тощо).

За обсягом документів, що перевіряються, ревізії діляться на суцільні та вибіркові.

Суцільна перевірка дає повне уявлення про діяльність підприємства та змогу усунути можливість пропущення незаконних документів. Під час проведення суцільних документальних ревізій дослідженню піддаються всі господарські операції об'єкта ревізії і за весь ревізійний період. Вказані ревізії проводяться, як правило, на вимогу правоохоронних органів.

При суцільній перевірці перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображена фінансово-господарська діяльність. Суцільна перевірка може використовуватись не тільки по всіх операціях фінансово-господарської діяльності установи, але і по окремих однорідних операціях. При ревізіях фінансово-господарської діяльності суцільній перевірці підлягають касові і банківські операції, інші питання ревізії можуть перевірятись вибірково. У випадку встановлення нестач, крадіжок, зловживань, суцільній перевірці також підлягають операції, по яких виявлені зазначені порушення. Згідно із завданням, які ставляться перед ревізією, можуть перевірятися всі документи і матеріальні цінності або лише частина їх вибірково за певний період. Суцільні перевірки фінансово-господарської діяльності через затрати на них великої кількості робочого часу проводяться порівняно рідко.

На практиці більш поширені вибіркові перевірки, в ході яких дослідженню підлягає частина господарських операцій, документів та регістрів бухгалтерського обліку за попередньо затвердженим планом (наприклад, перевірка оприбуткування та правильності списання продуктів харчування в школі-інтернаті). При цьому деякі господарські операції перевіряються не за весь ревізійний період, а лише за окремі відрізки часу (наприклад, продуктів харчування – за лютий, травень, вересень, листопад). При підготовці та здійсненні таких ревізій дуже важливо правильно вибрати відрізок часу, за який потрібно проводити перевірки відповідних первинних документів і операцій, а також визначити їх кількість. Це повністю залежить від кваліфікації і досвіду ревізорів.

Під час вибіркової ревізії аналізуються тільки окремі документи бухгалтерської звітності. Вибіркові ревізії – один з основних способів перевірки фінансово-господарської діяльності установ, коли досліджуються документи, які стосуються окремих операцій. Але методика їх проведення розроблена ще не повністю. В багатьох випадках навіть досвідченим ревізорам не завжди вдається виділити з загальної маси дослідження потрібну частину документів або господарських операцій. Якщо у процесі вибіркової ревізії виявлені серйозні порушення і зловживання, то ревізор повинен провести суцільну перевірку видатків. І слід мати на увазі, що лише суцільна перевірка повністю гарантує виявлення наявних в установах і організаціях недоліків і порушень.



Залежно від широти охоплення питань ревізії можна поділяти на тематичні, фінансові (не комплексні), комплексні.

Тематичні ревізії передбачають перевірку однотипних установ і організацій або окремих ділянок їх роботи за спеціальною тематикою. Мета тематичних ревізій полягає в одержанні загальної характеристики стану справ по окремих питаннях. Під час цих ревізій перевіряється, наприклад, раціональне використання нафтопродуктів, правильність використання і повнота повернення бюджетної позички, правильність нарахування і виплати премій, нормування і використання оборотних активів. Це дає можливість за наслідками тематичних ревізій, проведених на значній кількості однотипних об'єктів, глибше визначити фактичний стан справ з метою його поліпшення не лише на об'єктах, що перевіряються, але й в інших установах і організаціях.

Фінансові (не комплексні) ревізії проводяться одним ревізором (спеціалістом з бухгалтерського обліку та звітності) шляхом перевірки фінансово-господарської діяльності установи за даними бухгалтерської документації, облікових регістрів і звітності. Ця форма ревізії найбільш поширена і часто застосовується контрольно-ревізійною службою, при цьому прикметник «фінансова» здебільшого опускається.

Комплексні документальні ревізії здійснюються бригадою ревізорів (4-5 працівників) і спеціалістів з метою перевірки цілеспрямованості і законності господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни, забезпечення збереження державної власності, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Проведення комплексної ревізії сьогодні є найбільш ефективним, бо вона полягає насамперед в системному вивченні економіки підприємства (установи, організації): взаємозв'язків між фінансово-економічними показниками, технікою, технологією і організацією виробництва; збереження і раціонального використання ресурсів; дотримання планової, звітної і фінансової дисципліни. Основною ознакою комплексної ревізії є участь в її проведенні спеціалістів різних галузей (економістів, бухгалтерів, технологів, інженерів тощо), які поряд із фінансовою стороною перевіряють на підприємстві якісний, технологічний рівень виробництва.

У комплексній ревізії органічно поєднані документальна ревізія, при якій послідовно перевіряється доцільність і законність господарських операцій, дотримання фінансової і кошторисної дисципліни, забезпечення збереження державної власності, і перевірка загального стану господарства на всіх його ділянках. Нерідко при комплексних ревізіях установ, що входять в одну систему, ревізуються і їх вищі організації. Це дає можливість глибше перевірити рівень господарського керівництва і внести за результатами ревізій більш обґрунтовані і кваліфіковані пропозиції. Зрозуміло, до комплексна ревізія є одночасно і повною ревізією.



Залежно від повторюваності контрольних дій розрізняють: первинну, повторну та додаткову ревізії.

Первинна ревізія проводиться за первинними завданнями, а також, коли вперше перевіряються відповідні документи. Первинна ревізія проводиться ревізором відповідно до його робочого плану.

Необхідність повторних ревізій виникає у випадку поверхневого проведення первинної ревізії, необ'єктивного висвітлення фактів порушення чинних інструкцій і положень щодо проведення ревізій, порушення дисципліни ревізійним апаратом в період ревізії і внаслідок деяких інших причин. Для проведення повторних ревізій, як правило, призначаються інші ревізори.



Додаткові ревізії проводяться у разі виявлення нових обставин, не викритих первинними або повторними ревізіями після закінчення первинної або повторної ревізії з ініціативи контролюючого органу або за вимогою установ, які контролюються.

На практиці зустрічаються також змішані види ревізій. Повні-суцільні, коли перевірці підлягають всі документи і по всіх операціях підприємства; повні-вибіркові, коли ревізією охоплюються всі сторони діяльності підприємства, а документи перевіряються на вибірку; часткові-суцільні, при ревізії касових операцій, при якій суцільним методом перевіряються всі документи і всі операції з готівкою; часткові – вибіркові (прикладом може служити перевірка документів при авансових звітах по оплаті проїзду, представлених підзвітними особами).

Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», не поширюються на ревізії, що проводяться після повідомлення посадовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.

Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення визначених Законами України та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб’єктів господарської діяльності під розписку:



  1. Направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю.

  2. Копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому визначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб’єктів господарської діяльності, не віднесених до підконтрольних установ, – також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу фінансового контролю до проведення ревізії.

Проведення ревізій органами державного фінансового контролю не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб’єктів господарської діяльності. При проведенні ревізій орган державного фінансового контролю має право вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду – вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям.

Отже, основними завданнями документальної ревізії є: перевірка законності операцій, здійснених підприємством, установою господарською організацією; дотримання фінансової й кошторисної дисципліни; боротьба з розкраданням власності; перевірка правильності постановки бухгалтерського обліку, доброякісності документів, що оформлюють окремі операції, і правильності бухгалтерських записів; перевірка правильності матеріального обліку складського господарства. Ці завдання виконуються ревізором шляхом дослідження первинних документів і рахункових регістрів.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал