Пікуль О.І., Чумаченко Л. М. Проекти в початковій школі як інструмент формування пізнавального інтересу учнів



Скачати 110.41 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір110.41 Kb.


Пікуль О.І., Чумаченко Л. М.

Проекти в початковій школі як інструмент формування пізнавального інтересу учнів

У даній статті окреслено проектні технології на уроках в початкових класах як інструмент формування пізнавального інтересу молодших школярів.

Сьогодні в Україні відбувається реорганізація системи освіти, яка орієнтована на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами цільових установок, зокрема: перехід від основної мети – всебічний і гармонійний розвиток підростаючого покоління – до формування особистості учня, розвитку його здібностей, талантів, розширення наукового світогляду, нарощення культурного рівня. Відбувається зміна освітньої парадигми: пропонується новий зміст, інші підходи, нестандартні форми роботи, інші відносини і цінності, інший педагогічний менталітет.

В. Огнев’юк відмічає: “Головне у реформі школи – не термін, а зміст навчання. Сьогодні знання не можуть бути самоціллю. Важливо дитині дати інструмент, щоб вона змогла впродовж всього життя навчатися, адже кожні 4-5 років фактично пізнане раніше втрачає свою актуальність. У людині повинна бути сформована здатність вчитися впродовж всього життя, бути мобільним і конкурентноспроможним у суспільстві високих технологій” [1, с. 5-6].

Саме тому таким актуальним питанням залишається в педагогіці і на сьогодні формування пізнавального інтересу школярів. Значення пізнавального інтересу для розвитку особистості ґрунтовно розкрито у роботах видатних педагогів минулого, зокрема Г. Сковороди, В. Ушинського, Я Коменського, В. Сухомлинського, А. Макаренка. Усі вони висловлювали думки про те, що успішність дитини залежить від розвитку його пізнавальних інтересів, підвищення творчої активності. Стійкий пізнавальний інтерес є основою всієї навчально-виховної роботи з дітьми, запорукою розвитку творчої активності та нарощення культури навчальної діяльності. У початковій школі важливо пробудити пізнавальну активність учнів, що стане фундаментом розвитку творчої активності особистості.

Досвід показує, що ефективно ця проблема може вирішуватися шляхом впровадження сучасних педагогічних технологій, зокрема методу проектів. Такий підхід забезпечує одночасний розвиток, навчання і виховання дітей, тому як активізує творчу та пізнавальну діяльність під час виконання проектів.

Широке коло науковців у своїх дослідженнях вказують на те, що проектна діяльність це засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Серед них: О. Авраменко, Т. Бербер, Н. Дубова, О. Коберник, А. Костюкова, Т. Кравченко, Ю. Кузьменко, Л. Стеців, Г. Хабазня та ін.

Мета даної статті – окреслити проектні технології на уроках в початкових класах як інструмент формування пізнавального інтересу молодших школярів.

Пізнавальний інтерес – це емоційно усвідомлена, вибіркова спрямованість особистості, звернена до предмета й діяльності, пов’язаної з ним, що супроводжується внутрішнім задоволення від результатів цієї діяльності. Це один із важливих мотивів навчання школярів [2, с. 148].

Пізнавальний інтерес відрізняється пошуковим характером, сприяє розвиткові таких психічних процесів, як мислення, уява, пам’ять, увага; під його впливом навіть у слабких учнів навчання проходить набагато продуктивніше. Завдяки його впливу у школярів постійно виникають питання, відповіді на які він сам активно шукає. В інтелектуальній діяльності, що відбувається під впливом пізнавального інтересу, проявляється активний пошук, дослідницький підхід до виконання завдань, а також емоційні прояви: емоції здивування, почуття очікування нового, почуття інтелектуальної радості, успіху. Таким чином, сутність пізнавального інтересу полягає в цілісній нерозривності взаємопов’язаних і взаємообумовлених інтелектуальних та емоційно-вольових процесів [3, с.25].

Інтерес до навчання є основним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних результатів. Активні школярі вирізняються більшою самостійністю як у розв’язанні навчальних завдань, так і в життєвих ситуаціях. Тому педагогічна діяльність повинна забезпечувати розвиток узагальненого навчально-пізнавального інтересу, бути так організована, «щоб діти шукали різницю між новими та вже отриманими знаннями, приймали альтернативні рішення, мали змогу зробити відкриття, формулювати свої власні ідеї та думки. Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, знайти в собі сили, щоб відшукати відповіді на запитання, не відступити перед труднощами, а, діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане, – усе це, разом узяте, і є інтерес.» [4, с. 152]. Як зазначає О. Бівол: «Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність» [5, с. 103]. Вирішенню поставлених завдань допомагає запровадження та виконання проектів загальноосвітніми навчальними закладами. Проектування спрямовує навчання на самостійну діяльність, науковці стверджують, що він є «універсальним», оскільки синтезує проблемний, дослідницький та пошуковий методи навчання.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективніших видів навчання, виступає важливою ланкою технології формування пізнавального інтересу дітей. Використання проектної технології в навчально-виховній роботі початкової школи дозволяє не лише створювати умови для творчої самореалізації учнів, для розвитку їх інтелекту, а й реалізувати як пошуково-дослідні, так і зорієнтовані на практичну діяльність завдання; навчатися працювати в колективі; розвивати вміння самостійно знаходити необхідну інформацію, поєднувати і застосовувати нову інформацію з різних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; проявляти самостійність у роботі й набувати практичного досвіду; творчо підходити до вирішення поставлених завдань; розвивати критичне мислення; підвищити особисту активність учня і його інтерес до навчання та ін.

О.Онопрієнко, аналізуючи прояви пізнавальних інтересів учня у навчальній діяльності, окреслює їх вираження у процесі проектної діяльності так [6, с. 8]:

1) інтелектуальна активність учня:


  • довільне залучення до процесу обговорення задуму проекту та його проблеми, бажання взяти участь у спільному з учителем чи товаришами плануванні діяльності;

  • наявність внутрішнього плану дій;

  • обмін інформацією, отриманою з різноманітних джерел;

  • консультації у вчителя в процесі самостійної творчої діяльності з метою розширити сферу пошуку необхідної інформації, виявити альтернативні способи розв'язання завдання проекту, удосконалити кінцевий продукт діяльності тощо;

готовність відповідати на запитання під час презентації проекту;

2) характер самостійної діяльності:



  • ініціативність і самостійність під час планування діяльності;

  • оперативна мобілізація сил для розв'язання проектного завдання;

  • зосередженість на власній діяльності щодо вирішення проблеми;

  • намагання розв'язати завдання самостійно;

  • завзятість та наявність бажання подолати перешкоди;

  • намагання завершити розробку проекту згідно з визначеним планом;

  • виявлення бажання розробити інший проект;

3) емоційні реакції учня:

  • емоційне піднесення у процесі діяльності, радість відкриття нового;

  • адекватні емоційні прояви щодо спільної роботи над проектом, отриманого результату, набутого досвіду, а також вираження емоцій стосовно роботи інших учасників проекту;

  • позитивна (чи негативна) реакція на завершення проекту;

  • відчуття особистої значущості від долучення до нового виду діяльності.

Проте, у молодших школярів ще відсутній достатній досвід проектної діяльності, тому особливістю запровадження проектної технології у початковій школі є те, що вчитель є організуючим початком: він планує проект; обирає тему, яка підпорядковується не лише інтересам дітей, а й потребам конкретної освітньої ситуації; ознайомлює учнів із проектною роботою, здійснює безпосередню її координацію; навчає визначати джерела необхідної інформації (шкільні підручники, довідкова література, Інтернет тощо).

Слід відмітити, що деякими навчальними програми передбачено роботу над навчальними проектами, серед них: «Основи здоров’я», «Я і Україна. Громадянська освіта», «Я і Україна. Довкілля», «Трудове навчання». Оскільки проектні технології мають інтегративний характер, то їх використання можливо при вивченні будь-якого навчального предмету. Так вчитель на любому уроці може створювати такі проблемні ситуації, які учні можуть вирішувати у формі проекту. Для цього необхідно: вивчити зміст програм загальноосвітньої школи з метою виділення системи проектів; врахувати можливості навчального матеріалу, міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язки у змісті навчального матеріалу з метою формування системи знань на змісті навчальних предметів і наукової картини світу в учнів; сформувати основні завдання, вправи, способи дій, що повинні діти виконувати на кожному етапі виконання проекту; продумати й визначити індивідуальні для кожного учня завдання в змісті проекту, щоб вони були кожному під силу; визначити навчальні, розвиваючі цілі проекту; визначитися зі змістом проекту, а для цього слід відібрати відповідно до теми проекту навчальний матеріал за змістом і обсягом.

Дуже важливо під час організації проектної діяльності враховувати певні вимоги до цього процесу. Так, у ході впровадження проектної діяльності в роботу вчителя початкових класів слід враховувати такі:


  • тема для всього класу може бути одна, а шляхи її реалізації у кожної групи – різні. Можливе одночасне виконання учнями різних проектів;

  • проект є значущим для найближчого та опосередкованого оточення учнів – однокласників, їх батьків, знайомих;

  • проект завжди педагогічно значущий, тобто учні одержують знання, будують взаємини, оволодівають необхідними способами мислення та дії;

  • проект повинен бути завчасно спланованим, але разом з тим допускає гнучкість та зміни під час його виконання;

  • проект орієнтовано на вирішення конкретної проблеми. Цілі проекту обмежені рамками завдання, що вирішується, та часом [7, с. 15].

Основна мета методу проектів полягає в тому, щоб актуалізувати необхідні знання, уміння, навички учня на відповідному рівні; навчити застосовувати їх практично у взаємодії з товаришами, вчителем, у своїй життєдіяльності; стимулювати учня до самореалізації, до творчої навчальної діяльності. В той же час використання методу проектів забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, дозволяє охоплювати різні навчальні предмети, більш повно використовувати міжпредметні зв’язки, навчати використовувати свій досвід на практиці, самостійно здобувати інформацію, здійснювати такі розумові операції, як-от: аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, систематизація інформації тощо. Основне завдання проектної діяльності – озброїти школярів комплексом таких знань, умінь, навичок, досвіду, що допоможуть йому у вирішенні проблем, пошуку та дослідженнях життєвих ситуацій. «Суть проектної технології – формувати інтерес в учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань та через проектну діяльність, яка у своїй основі передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Проектна діяльність як форма навчально-пізнавальної активності учнів має значний розвивальний потенціал» [8, с. 104].

Враховуюче усе вищесказане, слід додати, що вчитель виконує багато специфічних ролей під час організації, керування та реалізації проектів дітьми. Він ентузіаст, спеціаліст, консультант, організатор доступу до ресурсів і необхідним спеціалістам, керівник, порадник, партнер, наставник, приклад для наслідування. Учитель може працювати як індивідуально з учнем, так і з окремими групами дітей, з колективом класу на основі загального для всіх дітей проекту або окремих проектів для відповідних груп дітей.

Таким чином, виконання проекту, різних його видів за тематикою створює умови для активізації пізнавального інтересу учнів і через це підвищує ефективність навчання, виховання, розвитку дітей, відкриває можливості практичної реалізації творчих ідей, допомагає використовувати отримані знання в діяльності, пов’язаного з проблемами реального життя. Такий підхід допомагає педагогам оптимізувати навчально-виховний процес, зробити його більш насиченим і цікавим, забезпечити підвищення пізнавальної активності школярів, робить дітей більш відповідальними, старанними, самостійними, зацікавленими в результатах своєї навчально-трудової діяльності.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що проектна діяльність в початковій школі це той інструмент, який допомагає вчителю формувати стійкий інтерес до навчання. Більш того, школярі поступово опановують проектування не лише як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності.



Література

  1. Огнев’юк В.О. Організаційно-управлінське забезпечення переходу на 12-річний термін навчання (Проблеми переходу початкової школи на нову структуру і зміст навчання) / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції у м. Донецьку 2-3 листопада 2000 року. – Донецьк: ВАТ “УкрНТЕК”, 2000. – С. 5-6.

  2. Грибко Л.О. Упровадження особистісно орієнтованого підходу до навчання для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів / Л.О.Грибко // Таврійський вісник освіти. – 2012. – № 1. – С.148-153.

  3. Щукіна Г.І. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів / Г.І. Щукіна. – К.: Либідь, 1998. – 274 с.

  4. Мельниченко Т.Л. Формування пізнавальної активності молодшого школяра на уроках у початкових класах / Т.Л.Мельниченко // Таврійський вісник освіти. – 2012. – № 2. – С.152-160.

  5. Бівол О.С. Проблемно-пошукові методи навчання на уроках у початкових класів як засіб підвищення пізнавальної діяльності учнів / О.С.Бівол // Таврійський вісник освіти. – 2012. – № 3. – С.103-107.

  6. Проекти в початковій школі: тематика та розробки занять / упоряд.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.

  7. Кузьменко Ю.В. Реалізація проектної методики у процесі формування культури навчальної діяльності школярів. – Херсон, РІПО, 2008. – 50 с.

  8. Баранова А. Проектна технологія як засіб формування інтересу до навчання молодших школярів / Анастасія Баранова // Освіта і управління. – 2011. – Т.14. – № 2-3. – С.102-105.

Відомості про авторів

Пікуль Оксана Іванівна – вчитель І категорії початкових класів Скадовської гімназії Скадовської міської ради. 0954546988



Чумаченко Лариса Миколаївна – вчитель вищої категорії початкових класів Скадовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Скадовської міської ради. 0665607657

Науковий керівник – Кузьменко Ю.В.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал