Підвищення ефективності і якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу шляхом впровадження проблемного навчання та здоров’язберігаючих технологій



Сторінка1/3
Дата конвертації23.02.2017
Розмір0.56 Mb.
  1   2   3

Демократичний напрямок розвитку суспільно-економічних відносин, обраний Україною, вимагає від системи освіти якісно нових підходів до стратегії формування особистості молодої людини.

Взагалі всі проблеми освіти можна звести до кінцевого результату – сформована компетентна особистість випускника, який не тільки знає, а й вміє використовувати свої знання, приймає адекватні рішення у ситуаціях, коли вони потрібні, несе відповідальність за наслідки цих рішень для себе, оточуючих та громадськості.

Але наріжним каменем всього життя особистості був, є і буде феномен здоров’я. Адже здоров’я означає свободу діяльності, воно є обов’язковою умовою повноцінної участі у фізичній та розумовій праці, у громадянському та особистому житті.

Стан здоров’я є одним із вирішальних чинників формування особистості молодої людини та одним із самих важливих для отримання якісної освіти.

В збірці представлена робота творчої групи «Педагогічні здоров’язберігючі технології в режимі роботи Школи сприяння здоров’ю» над проблемою школи „Підвищення ефективності і якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу шляхом впровадження проблемного навчання та здоров'я зберігаючих технологій”.


Педагогічні здоров’язберігаючі технології

в режимі роботи Школи сприяння здоров’ю
Науково-методична проблема, над якою працює заклад:

Підвищення ефективності і якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу шляхом впровадження проблемного навчання та здоров’язберігаючих технологій.
Науково-методична проблема, над якою працює творча група:

Формування здоров’язберігаючого освітнього середовища через удосконалення системи науково-методичної роботи Школи сприяння здоров’ю.
Завдання творчої групи.


  • Реалізація особистісно-орієнтовної моделі Школи сприяння здоров’ю.

  • Формування потреби педагогів, учнів у саморозвитку і рефлексії.

  • Впровадження сучасних активних форм і методів оздоровчої роботи у навчально-виховному процесі.

  • Здійснення моніторингу та самоаналіз результатів роботи.

  • Узагальнення і розповсюдження результатів роботи з фізкультурно-оздоровчої діяльності.


Засоби реалізації завдань.

  • Систематизація всієї діяльності школи на основі здоров’язберігаючого підходу в єдину систему навчально-виховної, позакласної роботи.

  • Здійснення навчальної консультаційної та інформаційно-просвітницької діяльності з розроблення пріоритетних напрямків розвитку здоров’язберігаючих технологій.

  • Валеологізація навчально-виховного процесу.

  • Створення комфортного психологічного середовища для учнів і вчителів.

  • Організація системи корекційних заходів, щодо збереження здоров’я дітей.

  • Формування ціннісних орієнтацій на збереження здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу.


Алгоритм дії творчої групи.

  1. Постановка проблеми.

  2. Визначення шляхів її розв’язання.

  3. Вибір оптимального шляху.

  4. Розв’язання проблеми.


Очікувані результати.

    • Розроблення, апробація та впровадження моделі діяльності Школи сприяння здоров’ю, спрямованої на збереження та зміцнення здоров’я школярів і педагогічних працівників засобами створення відповідного навчального соціального та фізичного середовища.

    • Підготовка методичних рекомендацій з питань впровадження здоров’язберігаючих технологій у практику роботи школи.

    • Дотримання всіма учасниками навчально-виховного процесу довготривалих принципів здоров’яформуючої та здоровя’зберігаючої поведінки.

    • Підвищення рівня санітарної культури батьків з питань охорони здоров’я дітей.

    • Залучення школярів до просвітницької роботи з однолітками.

    • Корекція порушень здоров’я з використанням комплексу оздоровчих та медичних заходів.

Серпень


ЗАСІДАННЯ 1.

  1. Вибори секретаря.

  2. Обговорення плану роботи творчої групи, його доповнення, уточнення.

  3. Обговорення та затвердження моделі, концепції Школи сприяння здоров’ю.

Листопад


ЗАСІДАННЯ 2.

Тема: «Технології реального зниження здоров’явитратності в школі»



  1. Головні фактори здоров’явитратності освітнього процесу. (доповідає вчитель початкових класів, шкільний психолог Мельниченко Г.В)

  2. Щільність і динаміка навчальних занять.(доповідає вчитель зарубіжної літератури Шуляк О.М)

  3. Відвідування засідання валеологічного гуртка «Краса і здоров’я». (розробка проекту «Струнка фігура – краса і здоровя»)

Січень


ЗАСІДАННЯ 3.

Аукціон педагогічних ідей

«Впровадження здоров’язберігаючих технологій»

  1. Роль педагогів у подоланні здоров’явитратності освітнього процесу.(доповідає вчитель фізичного виховання Півторак Ю.В)

  2. Інноваційні оздоровчі технології для дітей дошкільного віку.(доповідає вчитель англійської мови Довбнюк Н.М)

3. Ярмарок здоров’язберігаючих технологій (доповідає вчитель початкових класів Ткачук Л.І., вчитель основ здоров’я Тертишна Н.А)

- рухова активність;

- фітотерапія;

- аромотерапія;

- музична терапія.

4. Поради для вчителів з поліпшення здоров’я. (доповідає вчитель математики Безугла К.В)

5. Майстер-клас «Комп’ютер і здоров’я».
Квітень

ЗАСІДАННЯ 4.

Моніторинг Школи сприяння здоров’ю.

Етапи реалізації Школи сприяння здоров’ю.

Організаційно-підготовчий

(2007 -2008рр.)

Етап реалізації

(2008 – 2011рр.)

Узагальнюючо-підсумковий


  • підсумкова діагностика;

  • аналітична робота;

  • менеджмент змін.

(2011- 2012рр.)

Корекційний етап:



  • постановка перспективних завдань

(2012-2013рр.)

Етап подальшої реалізації

(2012-2017рр.)

Листопад


ЗАСІДАННЯ 2.

Тема: «Технології реального зниження здоров’явитратності в школі»



  1. Головні фактори здоров’явитратності освітнього процесу. (доповідає вчитель початкових класів, шкільний психолог Мельниченко Г.В)

  2. Щільність і динаміка навчальних занять.(доповідає вчитель зарубіжної літератури Шуляк О.М)

  3. Відвідування засідання валеологічного гуртка «Краса і здоров’я». (розробка проекту «Струнка фігура – краса і здоровя»)


Виступили:

Мельниченко Г. В.

«Головні фактори здоров’явитратності освітнього процесу»

Дослідження показують, що хвороботворний, патогенний характер навчання сучасних дітей і підлітків складається з ряду конкретних факторів.

Розглянемо їх докладніше. Шкільний стрес. Це явище відкрив канадський учений Ганс Сельє. Реакція стресу виникла в процесі еволюції як важливий пристосувальний механізм. Для наших предків стресорами були напади хижаків або інших ворогів, подолання бурхливої ріки або полювання на небезпечного звіра.

У таку хвилину потрібно зібрати всі силу, всю волю, щоб залишитися живим і непошкодженим. Для цього в організмі немов оголошується бойова тривога - режим «атаки або втечі».

Щоб забезпечити цей режим, у першу чергу перерозподіляється кровообіг Зростає артеріальний тиск; кров заповнює судини великих пальців, обличчя й внутрішніх органів. Серцебиття й подих частішають. Паралельно надниркові виділяють гормони – адреналін і кортизон.

Під їх дією розпадаються запаси жиру й глікогену, щоб кров наситилась «пальним»: жирними кислотами й глюкозою, а для успішного управління рухом різко активуються аналізатори, та й весь мозок.

Чим більше людина буває під дією стресів, тим «зношується» і виснажується її організм. В режимі «атаки» включаються всі системи організму. А коли дія стресора минає організм намагається повернутися в норму. Але чи добре це для організму?

Ні. «Розкатана» нервова і імунна система.

Фактори стресу починають діяти на людину вже в дитинстві. Адже школа – це середовище, де їх вплив особливо сильний.

«Шкільна поза» суперечить природній екології людини. Не дивно, що вона порушує роботу крово- і лімфообігу, подиху, травлення.

Вологі долоні й ступні. Застій кровці в органах малого таза. Стиснуті легені. Повітря, насичене випарами десятків людей. Під час перерви чергові повторюють:

не бігати, не кричати! А що дитину очікує на уроках? Концентрація уваги на тому, що має мало практичного й емоційного значення. Робота на нудьгу. Постійний страх випробувати приниження. Вічні недовиконані завдання, матеріал, що недостатньо розуміється, не до кінця ясні правила гри: а чому мені трійна? Непередбачуваність: викличуть – не викличуть. І постійний «віртуальний» поспіх: треба встигнути до дзвінка, треба бігти – і «бігти» на місці, не відриваючись від парти. І регулярні нотації, які діти змушені вислуховувати, не маючи можливості діяти: відповісти,

а може, виправити положення в одну хвилину…

Багато дітей в освітніх установах перебувають у стані постійного стресу – фізіологічного, інформаційного, комунікативного, непередбачуваністю, страхом приниження й покарання, образою від безправ’я недорозумілим навчальним матеріалом, непереконливою мотивацією оцінок, завищеним темпом навчальної роботи та інші.

До числа патогенних факторів сучасної школи також відносяться:



  • незадовільний фізичний розвиток і хронічна гіподинамія – широко розповсюджене порушення функцій організму ( опорно-рухового апарата, кровообігу, дихання, травлення), викликані недоліком рухової активності й зниження сили скорочення мязів;

  • кисневе й «сонячне» голодування.

Не всі педагоги й батьки ясно розуміють, що при порушенні в навчальному приміщенні балансу між вмістом кисню й вуглекислого газу спрацьовує захисна функція дитячого організму, що «відключає» розумові функції мозку. І ніякі заклики, образливі зауваження й навіть лементи дорослих нічого, крім сильного стресу, не приносять. Варто також памятати, що організм дитини виробляє нормальну кількість вітаміну Д, якщо сонце освітлює шкіру рук і обличчя не менше 20 хвилин у день;

  • інші «професійні» захворювання школярів: зниження зору, сколіоз, часті простудні захворювання та ін.

Найпоширеніше захворювання серед школярів України (і багатьох інших країн) – короткозорість. Статистика показує: у цілому по країні в початковому періоді шкільного навчання лише 3% дітей мають порушення зору. Однак уже до 3-4 класу цей показник виростає до 10%. В 7-8 класі він становить 16%, а серед старшокласників приблизно 20% страждають на короткозорість.

Дидактогенія – викликаний порушенням педагогічного такту з боку вихователя (педагога, тренера, керівника й т.д.) негативний психічний стан учня (пригноблений настрій, страх, й ін.), що негативно позначається на його діяльності й міжособистісних відносинах.

Дослідження в школах показують, що близько 30% дітей мають потребу в спеціальній психологічній допомозі. У педагогічній практиці таких учнів відносять до групи «важких», запущених або непристосованих до школи дітей. У сучасній психологічній літературі ці явища класифікуються як «психогенна шкільна дезадаптація», що має на увазі «психогенні реакції, психогенні захворювання й психогенне формування особистості дитини, що порушують її субєктивний і обєктивний статус у школі й у сімї.». Крім цього поняття у літературі зустрічаються терміни «шкільна фобія», «шкільний невроз» і «дидактогенний невроз». У дітей, що підпадають під цю категорію, спостерігається стан шкільної тревожності, що виражається у хвилюванні, підвищеному занепокоєнні в навчальних ситуаціях,

у класі, очікуванні поганого ставлення до себе, негативної оцінки з боку педагогів, однолітків.

Дидактонегії й дидактогенні неврози споконвічно «закладені» у сучасній системі шкільного навчання. Справа в тому, що у звичайній школі реальні цілі вчителя й цілі учня споконвічно розходяться. Вчитель – навчає, а учень – сприймає, слухає, запам’ятовує, що нерівно за визначенням.

У ситуації, коли особистість учня розглядається лише як навчальний об’єкт ( а не суб’єкт навчальної діяльності) можливі різного роду дидактонегії. І це буде відбуватися доти, доки вчитель не змінить своєї позиції «над школярем». А коли вчитель дасть можливість учням проявляти ініціативу в навчальній діяльності, тоді

і буде відчутний результат у навчанні.

Велику роль відіграє педагогічний такт у спілкуванні з дітьми, з будь-якими віковими категоріями. Педагог повинен володіти своїми емоціями та мати витримку,

і пам’ятати, що не виважене слово може вдарити в стократ болючіше, ніж батіг.


Шевченко О. М.

«Щільність і динаміка навчального заняття»

Серед валеологічних критеріїв ефективності освітнього процесу у світлі АОК (авторської освітньої концепції) важливе місце приділяється поняттям «щільності»

і «динаміки» навчального заняття.

Поняття щільність уроку (заняття) запозичене із критеріїв уроків фізичної культури. Воно пов’язане з раціональним розподілом часу й забезпеченням оптимального фізичного навантаження дітей, різних за розвитком й здібностями, ступенем стомлюваності, особистим темпом, концентрацією уваги й т.ін.

Відомо, що високу щільність заняття дають активні роботи учнів:


  • самостійна диференційована робота над різним за труднощами, обсягом й характером навчальним матеріалом в обстановці читального залу;

  • диференційована колективна робота учнів у парах або у складі малих різнорівневих груп над матеріалом, обсягом й характером, під керівництвом лідера групи й спостереженням педагога;

  • спільна робота всіх учнів під керівництвом педагога в складі підгрупи або групи (класу), за умови її педагогічної доцільності.

Традиційні пасивні форми: лекції, індивідуальне опитування, перевірка домашнього завдання в ході уроку й т.ін. дають низьку щільність навчального заняття.

Критерієм щільності (насиченості) уроку є раціональне, педагогічно й валеологічно доцільне використання навчального часу як групою (класом) у цілому, так і кожною дитиною окремо.

Раціональність використання часу встановлюється за допомогою спостережень і вимірів кожної хвилини уроку.

У контексті підвищення щільності уроку (заняття), велика увага АОК приділяється також використанню максимального числа каналів одержання інформації.

Відомо, що в людини є три головних канали одержання інформації.

Зоровий канал є найважливішим. Він забезпечує до 75% і найбільший обсяг інформації. Слуховий канал дає 15-20%. Ще 5-7% інформації людина одержує за допомогою моторики, тобто різних дій і маніпуляцій.

Досвідчені педагоги знають, що якщо учні одержують інформацію за допомогою одного тільки каналу, вона засвоюється слабко й швидко забувається. Якщо за двома одночасно – то значно краще. А коли включені всі три канали, то можна домогтися високої щільності навчальної роботи й ефективного засвоєння знань.

Мова йде про правильне дозування часу при виконанні різних видів навчальної роботи з урахуванням великого числа зовнішніх факторів та індивідуальної працездатності дітей. Концентрація уваги на одному навчальному матеріалі у дітей може тривати від 3 до 7-8 хвилин. Потім мозок дитини «відключається» - спрацьовує захисна функція організму. У такому випадку у педагога є вибір. Можна змусити дитину знову «включити» свій мозок під страхом покарання, що й практикує більшість учителів. Але можна перемінити вид навчальної діяльності праці, з’єднавши його з рухом (зміною робочого місця, наприклад), тобто підвищити динаміку уроку, як у переносному, так і в буквальному значенні.

Для досягнення за допомогою високої динаміки високого освітнього ефекту потрібно навчити дітей швидко перемикатися з одного виду діяльності на інший.

Поняття динаміки уроку як критерію ефективності розглядають у двох площинах:



  • в буквальному значені припускає організацію в ході уроку раціональну рухову активність дітей, максимально позвязану зі змістом цього заняття, що особливо важливо в дошкільних групах і початкових класах;

  • в переносному значенні пов’язана з обліком вікових та індивідуальних особливостей дітей при плануванні й організації навчальних занять і позаурочної діяльності.

Висока динаміка в цьому розумінні – це раціональна послідовність, виправдана часта зміна видів і форм навчальної роботи в ході уроку. Розумно висока щільність і динаміка навчальних і позаурочних занять помітно підвищує якість навчання, навчальну мотивацію, вчить дітей раціонально використовувати час, і що найцінніше, сприяє зміцненню здоров’я і дітей, і педагогів.

Дідик Л. Я.

Медико-педагогічний контроль

за фізичним вихованням учнів

у загальноосвітніх навчальних закладах

З метою зменшення здоров’явитратності в навчально-виховному процесі, зокрема під час проведення уроків фізкультури, потрібно здійснювати медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів. (Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах).

Схема

візуального визначення втоми учнів



під час фізичного навантаження

Об’єкти спостереження


Ознаки втоми


Колір шкіри обличчя


значне почервоніння


Міміка

вираз обличчя напружений

Пітливість

виразна у верхній частині тіла

Дихання

сильно прискорене, уривчасте дихання через рот

Рухи

хитання, нетвердий крок

Самопочуття

скарги на втому, біль в м’язах, серцебиття, задуху, шум у вухах, запаморочення

Увага

помилки при виконанні команд, нечітке їх виконання

Розрахунок

загальної щільності уроку

та показника моторної щільності уроку

Загальна щільність уроку хз = (∑раціонального часуX 100%)/45, де 45 загальна тривалість уроку.

Загальна щільність включає:



  • виконання учнями вправ (стройові, загальнорозвивальні, основні, ігри, перевірка домашнього завдання, тощо);

  • сприйняття (повідомлення і закріплення теоретичної інформації, інструктаж, тощо);

  • відпочинок (відпочинок між підходами, очікування черги до снаряда);

  • допоміжні дії (страховка, корекція, перехід до інших снарядів, прибирання обладнання, тощо);

  • простій з вини вчителя і учнів (пошук інвентаря, тривале переодягання учнів, тощо)

хз повинен наближатися до 1.
Моторна щільність хм = (∑ к / 45) X 100% , де ∑ к - сума часу, витраченого однією дитиною на виконання різних рухів.

Наприклад ∑ к = 30хв, тоді хм = 66%, гігієнічна норма не менше 60%.

Протягом уроку потрібно перевіряти серцебиття однієї чи двох (бажано хлопчика і дівчинки) дитини. Серцебиття дитини під кінець уроку повинно бути майже таким як і на початку, а якщо ( десь в середині уроку) під час гри серцебиття дитини < 140, то навантаження недостатнє, якщо ж > 160 то це перевантаження. 140 < оптимальне навантаження < 160.

Засідання валеологічного гуртка «Краса і здоров’я»

Проект на тему «Струнка фігура – краса і здоров’я»

Актуалізація проекту.

Перед суспільством постає питання першорядної важливості – виростити здорове покоління, здатне жити, працювати, створювати цінності за нинішніх умов. Саме в школі повинні вирішуватися завдання формування відповідального ставлення до свого здоровя в сукупності процесів навчання, виховання й розвитку особистості.

І найбільш важке, важливе завдання педагога – створення умов, за яких дитина зацікавиться тим, як потрібно піклуватися про своє здоровя. Прямі заклики до ведення здорового способу життя й заборони так званих шкідливих звичок, погрози й залякування не тільки без результативні, але й шкідливі, тому що викликають приховану протидію в дітей. Формування ціннісних орієнтацій, переконань, активної життєвої позиції можливо в разі використання педагогами таких методів і прийомів, які сприяють залученню учнів до активного процесу одержання й переробки знань. Це має відбуватися в обстановці довірливих відносин між учасниками освітнього процесу, в атмосфері співробітництва й співтворчості.

Мета проекту:


  • дослідити рецепти стрункої фігури для учнів;

  • оформити буклет «Струнка фігура – краса і здоров’я»

  • провести виховний захід і презентацію роботи груп.

Ключове питання проекту: Як стати красивим і струнким?
Тематичні питання: Чи є місце фізкультурі у вашому житті? Чим важлива фізкультура для здоров’я, і чи потрібна вона для людей? Чи зможемо ми самостійно стати стрункими? Хто нам допоможе стати стрункими і красивими?

План проекту

Для виконання проекту учні вирішили об’єднатися у чотири групи:

соціологів, спортсменів, менеджерів, дизайнерів.
Завдання першої групи – соціологів:


  • дослідити відношення дівчат та хлопців до фізичних вправ;

  • визначити, які найулюбленіші види спорту є для учнів та їх батьків.


Завдання другої групи – спортсменів:

  • зібрати інформацію про види спорту;

  • знайти відомості про спортивні вправи, які дозволяють зберегти струнку фігуру людині.


Завдання третьої групи – менеджерів:

  • вивчити можливості населеного пункту, де можна зайнятися спортом.


Завдання четвертої групи – дизайнерів:

  • оформлення і випуск буклету «Струнка фігура – краса і здоров’я».


Опис проекту

Група соціологів проводить соціологічне дослідження з метою вивчення відношення учнів до фізкультури, спорту, фізичних вправ:



  1. Чи займаєшся ти фізкультурою у вільний час: так; ні; іноді?

  2. Вважаєш ти, що струнка фігура – це запорука здоров’я: так; ні; не знаю?

  3. Який твій улюблений вид спорту: командний; індивідуальний?

Завдяки проведеному дослідженню учні виявили, що майже 68 % учнів займаються фізкультурою постійно, 21% - іноді, 11 % - не займаються ніколи, крім уроків фізкультури. Серед опитаних 55 % вважають фігуру запорукою здоров’я.

37 % учнів обирають індивідуальний вид спорту, 63 % вважають кращим командний вид спорту.

Група спортсменів зібрала інформацію про види фізкультурних занять та знайшла відомості про спортивні вправи, які дозволяють зберегти струнку фігуру людині.

Так, корисною стала інформація про здоровий спосіб життя та оздоровчу фізкультуру.

Серед видів гімнастики діти знайшли відомості про гігієнічну, атлетичну, ритмічну, лікувальну гімнастику та їх особливості.

Група спортсменів підібрала комплекс вправ для стрункої талії, вправи для брючного пресу.

Учні представили систему зміцнення стрункої фігури: загальні рекомендації, підготовку до роботи, вправи стоячи для шиї, м’язів грудного пресу, зміцнення попереку, вправи на спині лежачи, вправи сидячи.

Учні також знайшли окремо інформацію про фітнес.

Фітнес – це образ життя, який гарантує досягнення фізичної, внутрішньої гармонії для того, щоб отримувати радість від кожного прожитого дня, не дивлячись ні на які стресові ситуації.


Група менеджерів вивчала можливості нашого населеного пункту і місця де можна займатися спортом.

Група дизайнерів оформила і випустила буклет «Струнка фігура – краса і здоров’я».

Січень

ЗАСІДАННЯ 3.



Аукціон педагогічних ідей

«Впровадження здоров’язберігаючих технологій»

  1. Роль педагогів у подоланні здоров’явитратності освітнього процесу.(доповідає вчитель фізичного виховання Півторак Ю.В)

  2. Інноваційні оздоровчі технології для дітей дошкільного віку.(доповідає вчитель англійської мови Довбнюк Н.М)

3. Ярмарок здоров’язберігаючих технологій (доповідає вчитель початкових класів Ткачук Л.І., вчитель основ здоров’я Тертишна Н.А)

- рухова активність;

- фітотерапія;

- аромотерапія;

- музична терапія.

4. Поради для вчителів з поліпшення здоров’я. (доповідає вчитель математики Безугла К.В)

5. Майстер-клас «Комп’ютер і здоров’я». (проводить учитель біології Ленартович В.В)

Виступили:



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал