Підсумовуються і складають основу для аналізу змісту всього твору



Скачати 101.27 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації05.02.2017
Розмір101.27 Kb.

21
підсумовуються і складають основу для аналізу змісту всього твору, формування його основної ідеї.
Інтегративний і комплексний характер домашнього читання за умови правильного формулювання завдань, оптимальної організації
їх виконання, наявності відповідного методичного забезпечення здатний значно підвищити ефективність навчання іноземних мов у середній школі, розширити змістовий контекст діалогу культур.
1. Бігич О. Б., Тищенко О. Ж. Навчання домашнього читання англійською мовою у середніх навчальних закладах // Іноземні мови. –
2000. – № 2. – С. 51–55. 2. Селиванова Н. А. Литературно- страноведческий подход к отбору текстов для домашнего чтения // ИЯШ
– 1991. – № 1. – С. 60–64. 3. Соловова Е. Н. Методика отбора и работы с текстом для чтения на старшем этапе обучения школьников / Е. Н.
Соловова // ИЯШ – 2007. – № 2. 4. Стеценко О. О., Яремчук Н. Ю.
Оволодіння читанням як видом іншомовної мовленнєвої діяльності // Зб. наук. праць. «Менеджмент». – К, 2009. – №12. 5. Тарнопольський О. Б.
Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти. – К., 2006.
Дмитрук О. В., к. філол. н.,
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ
В МІЖОСОБИСТІСНОМУ СПІЛКУВАННІ
(НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ СЕРІАЛІВ)


Стаття
присвячена
дослідженню
мовних
засобів,
що
використовуються комунікантами у міжособистісному спілкуванні для
маніпулювання свідомістю адресата з метою досягнення бажаної мети.
Ключові слова: маніпулятивні стратегії й тактики, вербальні й невербальні
засоби маніпуляції, оцінне значення, комунікативна ситуація флірту.

Статья посвящена исследованию языковых средств, которые
используются коммуникантами в межличностном общении для
манипулирования сознанием адресата с целью достижения желаемой цели.
Ключевые слова: манипулятивные стратегии и тактики,
вербальные и невербальные средства манипуляции, оценочное значение,
коммуникативная ситуация флирта.


22
The article deals with the language means used by the communicants in
interpersonal conversations to manipulate the addressee's mind to reach the
desirable effect.
Key words: manipulative strategies and tactics, verbal and non-verbal
means of manipulation, evaluative meaning, communicative situation of flirt.
У сучасному світі маніпулятивний вплив є невід’ємною частиною усіх сфер спілкування. Актуальність статті зумовлена цікавістю лінгвістів до проблеми маніпуляції свідомістю, оскільки маніпулятивні прийоми й тактики широко застосовуються як у масовій, так і міжособистісній комунікації. Тоді як маніпуляція масовою свідомістю є популярним об’єктом дослідження сучасних лінгвістів, міжособистісна комунікація вивчається переважно психологами. Варто зазначити, що сучасні лінгвісти приділяють недостатньо уваги невербальним маніпулятивним прийомам, які супроводжують вербальні засоби маніпулювання свідомістю.
Метою дослідження є аналіз відеофрагментів, які містять приклади міжособистісної маніпуляції, та визначення конкретних вербальних та невербальних прийомів маніпулювання свідомістю адресата.
Об’єктом дослідження виступають фрагменти сучасних англомовних серіалів, які містять маніпулятивні елементи.
Предметом дослідження є вербальні та невербальні засоби, що застосовуються адресантом для маніпулювання свідомістю.
Серіали стали вдалим матеріалом для аналізу, оскільки завдяки багатосерійності в них досить глибоко розкривається характер персонажів, що дозволяє більш чітко зрозуміти мотиви їх дій.
Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній здійснюється комплексне дослідження мовних маніпулятивних засобів у міжособистісному спілкуванні.
Міжособистісні маніпуляції виступають окремою сферою маніпуляції свідомістю. Незважаючи на те, що маніпулятивний вплив як на рівні масової, так і міжособистісної комунікації спрямований на зміну установок адресата, міжособистісна маніпуляція має низку відмінностей, пов’язаних із комунікативною ситуацією. Масова комунікація спрямована на широку аудиторію, через що адресант обирає універсальні, загальні особливості психології мас, на які він спрямовує маніпулятивний вплив.
Маніпулятивний вплив у мас-медійному політичному дискурсі залежить від способу передачі інформації, тобто від опосередкованості мас-медіа й неможливості миттєвого коригування засобів упливу залежно від реакції адресата. Маніпулятивний вплив у друкованих

23
засобах масової інформації, на відміну від маніпулятивного впливу в міжособистісному спілкуванні, спрямований не на індивідуального адресата, але й не на масового (як натовп на мітингу). Тому можна виділити індивідуально-масового адресата, коли мас-медіа спрямовані на велику кількість споживачів інформації [Подшивайлова 2009, 9].
Однак, у випадку друкованих ЗМІ кожен такий споживач є
індивідуальним. Маніпулятивний вплив у мас-медіа не може врахувати
індивідуальні властивості реципієнта. Отже, йдеться лише про можливого адресата й більш універсальні мовні засоби, розраховані на різнорівневу аудиторію.
Ефективність впливу в міжособистісному середовищі, у свою чергу, забезпечується таким сильним чинником як індивідуалізована ситуація, де спілкування агента впливу з його об'єктом відбувається безпосередньо, міжособистісно. У такій ситуації емоційно- мотиваційна сфера особистості спрацьовує підсвідомо, діє блискавично [Москаленко 2007]. На такому підґрунті можна застосувати багато різних "особистісно-орієнтованих" технік впливу.
Міжособистісна маніпуляція спрямована на певні особистісні структури, психічні утворення людини. Так, автори підручника "Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти)" наводять класифікацію мішеней маніпулятивного впливу на особистість, до якої належать такі п'ять груп компонентів людської психіки
[Інформаційна безпека 2010]:
 збуджувачі активності людини: потреби, інтереси, схильності;
 регулятори активності людини: групові норми, самооцінка
(відчуття власної гідності, самоповага, гордість), суб'єктивні відносини, світогляд, переконання, вірування, смислові, цільові, операційні установки тощо;
 когнітивні (інформаційні) структури (у тому числі
інформаційно-орієнтована основа поведінки людини загалом) – знання про навколишній світ, людей та інші різноманітні відомості, які є інформаційним забезпеченням активності людини;
 операційний склад діяльності: спосіб мислення, стиль поведінки та спілкування, звички, уміння, навички тощо;
 психічні стани: фонові, функціональні, емоційні.
Потужність і ефективність маніпулятивного впливу залежить від наявності у маніпулятора певних переваг над адресатом.
Класифікацію цих переваг, в основі якої лежить джерело, що створює переваги, запропонував Є. Доценко [Доценко 2000, 138–139]. З урахуванням цього вчений виділяє чотири основні групи.

24
По-перше, маніпулятору притаманний власний набір переваг: статусні (рольова позиція, посада, вік) або ділові переваги
(кваліфікація, аргументи, здібності, знання).
По-друге, маніпулятор може використати силу третіх осіб, аргумент апеляції до авторитету: залучення представницької підтримки або конвенціональних переваг (традиції, мораль тощо).
По-третє, маніпулятор може скористатися перевагами власне процесу взаємодії з партнером, до яких належать динамічні сили
(темп, паузи, ініціатива), позиційні переваги (експлуатація емоційного тону колишніх чи актуальних відносин), договір як результат спільних угод.
По-четверте, маніпулятор отримує переваги у спілкування зі слабкості партнера або його психічних особливостей: чутливість до похвал, любов до дітей, запальність, мовчазність тощо.
Ця класифікація є цікавою у зв'язку з тим, що джерела переваг маніпулятора своєю чергою виступають для адресата джерелами загроз його інформаційно-психологічній безпеці в міжособистісний взаємодії і можуть використовуватися для діагностики факту маніпулятивного впливу та оцінки його потужності.
Типовий приклад міжособистісного маніпулювання – спілкування людей протилежної статі для отримання особистої вигоди. Маніпуляція в цьому випадку не тотожна флірту. У комунікативній ситуації флірту комунікативна інтенція мовця полягає, з одного боку, у виявленні дружньої прихильності, сигналізуючи співрозмовникові про те, що його/її помітили, виокремили з-поміж інших, а з іншого боку – в отриманні задоволення, яке є прелюдією до більш тісних стосунків, "любовної гри" [Тарнавська 2009, 345–346]. Під час флірту відбувається взаємодія між комунікантами, яка здійснюється за допомогою мовленнєвого та позамовленнєвого впливу, у результаті якої виникає психологічний контакт. Фліртуючи, комуніканти можуть виявляти свій шарм, дотепність, сексуальність, відчути себе привабливими і бажаними. Комунікативній ситуації міжособистісної маніпуляції притаманні ідентичні біхевіоральні схеми, однак мета спілкування є відмінною від комунікативної ситуації флірту.
Прикладом використання флірту як маніпулятивної стратегії може слугувати відеофрагмент серіалу Bunheads, в якому головна героїня,
Мішель, намагається отримати згоду чоловіків провести будівельні роботи задарма. Після того, як чоловіки відмовляють їй, коли вона визнає, що не має грошей заплатити за роботу, Мішель вдається до

25
флірту. Першою зі стратегій, яку вона використовує, є стратегія встановлення близького контакту, входження у внутрішнє коло адресата, адже жінки – тонкі комуніканти, винахідливі й мобільні у застосуванні засобів для встановлення контактів, легше вловлюють бажання і настрій співрозмовника, простіше входять у світ інтересів
іншої людини, здатні виявити співчуття у найрізноманітніших вербальних і невербальних формах [Синельникова 2001, 23].
- Bob, right?
- Yup.
- Bob… short for Robert? It's a nice, solid name. I like this vest too.
Says workin' man. Strong workin' man. Knows his Phillips heads.
- You need something else?
- Yes. Bob, you are looking at a damsel in distress. She is desperately
in need of a knight to come and rescue her… white horse optional. Be my
knight, Bob.
- I'm sorry. We can't extend credit. Nothing personal [Bunheads,
S01E04, 00:31:31– 00:31:58].
На початку діалогу Мішель намагається досягти своєї мети за допомогою психічних особливостей партнера, його слабкості, що тією чи іншою мірою властива будь-якій людині – чутливість до похвали. Мішель апелює до бажання більшості чоловіків виглядати мужнім в очах у жінки, тому в межах маніпулятивної тактики похвали вона використовує прикметники, що належить до тематичного кола мужності, надійності (solid, working, strong). Коли ця тактика не спрацьовує, вона вдається до маніпуляцій почуттями адресата, намагається викликати у нього жалість та співчуття.
Мішель залучає концептуальний образ дами у відчаю й лицаря на білому коні, використовуючи відповідну лексику (a damsel in distress,
knight, white horse, desperately in need, rescue). Гумористичний елемент (white horse optional) вживається для створення дружної атмосфери, не дозволяє сприймати адресанта як носія агресивних намірів й обману, оскільки сміх є давнім сигналом прагнення уникнути конфлікту [Антонова 2010, 53].
На рівні невербальної комунікації Мішель залучає емоційний тон для створення інтимної атмосфери, намагаючись створити спільне коло в межах стратегії інклюзивності. Цьому сприяє і порушення меж загальноприйнятого для певної культури міжособистісного простору між комунікантами, що в аналізованій комунікативній ситуації є маркером проникненням на чужу територію з метою

26
створення психологічного впливу [Доценко 2000, 129], а також встановлення зорового контакту з адресатом.
Однак маніпулятивні прийоми, які Мішель застосовує для отримання бажаного, виявляються неефективними, оскільки адресат їй відмовляє.
Тоді вона вдається до аналогічної стратегії з колегою Боба, Доном, який вочевидь чув попередню розмову, через що відмовляє після першої ж маніпулятивної тактики, яку використовує Мішель.
- Don, right? Short for Donald.
- Donick, actually.
- Even better. No vest for you, huh?
- We can't help you.
- Okay [Bunheads, S01E04, 00:32:08–00:32:17].
Тут також присутні невербальні прийоми маніпуляції – зоровий контакт та вторгнення в особистий простір адресата. Маніпуляції
Мішель не справляють бажаного ефекту через низку причин: вік адресатів, сімейний стан, їх досвідченість, відносна психологічна стійкість при апелюванні до емоційних слабостей, а також очевидність намірів маніпулятора.
Враховуючи наведені вище причини, маніпуляція могла б бути успішною, підтвердження тому можна знайти у фрагменті серіалу
Desperate Housewives, де жінка також вдається до маніпулятивної стратегії флірту для отримання бажаного результату. Габі працює
індивідуальним продавцем-консультантом, в обов’язки якого входить допомогти покупцю підібрати одяг. Оскільки її зарплатня залежить від комісійних, які вона отримує за свою роботу, Габі зацікавлена в тому, щоб продати якомога більше речей максимальній кількості покупців. Вона бачить чоловіка, що потрапив до її відділу, який виглядає розгубленим (повільна хода, блукаючий погляд). Як досвідчена жінка вона робить висновок, що він підходяща мішень для маніпуляції свідомістю (на відміну від ситуації, де маніпулятором виступала Мішель). Про це свідчать його вік, зовнішній вигляд та манера поведінки.
Перш за все Габі знімає обручку, оскільки чинити психологічний вплив на чоловіка легше, якщо він розуміє, що жінка вільна, і в нього є шанси на стосунки. Звертаючись до чоловіка, Габі знижує тон голосу для створення інтимного ефекту. Для підсилення аудіального ефекту вона використовує найрізноманітніші рухи (кокетливі жести, вираз обличчя, пози, інтонаційно-ритмічні особливості голосу, дотик), які мають на меті вираження її психічного стану, ставлення до адресата та ситуації спілкування загалом. У своїй комунікативній поведінці Габі спирається на

27
те, що виражальні рухи тіла та інтерпретація невербальної поведінки залежать від віку, особистісних особливостей людей, а також від ситуації спілкування, комунікативних завдань і комунікативних установок
[Філоненко 2008].
Наступною тактикою, до якої вдається маніпулятор, є тактика похвали, апелювання до маскулінних стереотипів (equisite/perfect
ankles, work out). Після цієї тактики Габі вдається до тактики реверсивної психології, тобто висловлюється негативно, щоб викликати протилежний ефект. Принцип реверсивності базується на твердженні, що, по-перше, люди не завжди поводяться однаково навіть в абсолютно однакових ситуаціях, але демонструють своєю поведінкою цілу гаму відносин і почуттів, які можуть переходити від однієї крайності до іншої. Таке розуміння людської поведінки суперечить традиційному погляду, згідно з яким особистість складається з набору статичних рис. По-друге, принцип реверсивності враховує, що людський досвід в основі своїй – неоднозначний. Тобто все, що ми відчуваємо, може бути оцінено позитивно і негативно, і ми можемо повертатися від однієї оцінки до
іншої [Аптер 2002, 9−10].
- Good morning. My name's Gabrielle. I'm a personal shopper here.
Can I help you?
- No, no, no. I'm just trying to find the men's department. I need some
socks.
- Oh, I can help you with that. May I? Oh, you're right. These ankles
deserve... So much better.
- You think? I-I've always thought they were just average ankles.
- Average? They're exquisite. Ooh! Do you work out?
- I do a little mall walking, yes.
- Well, I don't say this to every man, but you've got the perfect ankles
for cashmere. Let me show you a few pairs.
- 40 bucks for socks?
- I know. There's just something irresistible about cashmere. Promise
me you won't buy one of these cashmere sweaters. I wouldn't be able to
keep my hands off you.
- Well... [Desperate Housewives, S08E19, 00:17:36–00:18:39].
В аналізованій комунікативній ситуації маніпулятор, беручи до уваги сукупність чинників, отримує бажаний результат завдяки поєднанню вербальних та невербальних засобів маніпуляції свідомістю. Позитивний ефект також обумовлений майстерним

28
втіленням відомих тактик та вдалим прихованням маніпулятивних намірів адресанта.
Варто зазначити, що ретельне приховування намірів маніпулятора не є обов’язковою умовою успішності маніпулятивних засобів. У деяких випадках адресат розуміє, що ним намагаються маніпулювати, однак приймає цей факт і погоджується з ним, дозволяючи адресанту використати арсенал маніпулятивних засобів та вплинути на свідомість адресата.
Прикладом такої комунікативної ситуації може бути фрагмент серіалу Grey's Anatomy. Один з комунікантів, Марк Слоун, прагне довести, що володіє лідерськими якостями і заслуговує на посаду головного лікаря, обов’язки якого він тимчасово виконує. Перш за все, він змінює свій зовнішній імідж. Як лікар, що має ходити у лікарняному халаті, Слоун вирішує додати до свого іміджу безпровідну гарнітуру, яка вказує на його професійність та доступність, якщо виникне потреба в його невідкладному втручанні.
З іншого боку, на вербальному рівні він прагне показати, що він сильний керівник, спроможний не тільки управляти персоналом, але й надихати його задля вищого блага пацієнтів та іміджу лікарні.
До лікарні потрапляє пацієнт, якого лікарі-колеги Слоуна відмовляються оперувати негайно через складність операції. Слоун пояснює, що є медичні підстави для того, щоб провести операцію негайно. Інший лікар, Дерек Шеперд, відмовляє через брак ідей щодо того, як здійснити настільки складну операцію. Тоді Слоун застосовує тактику маніпуляції психічними особливостями адресата, оскільки як близький друг Шеперда він знає, що останній – дуже амбітна людина. Він заохочує Шеперда на вербальному рівні, граючи на його бажанні втілювати в життя прогресивні методики й проводити операції, які до нього не наважувались робити інші лікарі.
Він уживає імперативну форму дієслова (rise) і вимовляє її тоном, який повинен надихати. Повторення імперативу в поєднанні з
іменником (rise to the challenge) є наступною тактикою, за допомогою якої Слоун намагається маніпулювати адресатом.
- The patient has a major abscess in the back of his mouth. Which
could lead to sepsis or endocarditis. Infection's a killer, which is why this
can't wait. So let's figure out a way to get Mr. Cooper into surgery on
schedule.
- Well, frankly, I don't know what you think I can do for him by 3:00
this afternoon.
- Rise.

29
- Excuse me?
- You have it in you. Lost causes, right? Making the impossible
possible? Rise to the challenge, Shepherd. I believe in you. Rise. [Grey's
Anatomy, S08E19, 00:13:16–00:13:43].
Повтор є напрочуд ефективним засобом маніпуляції свідомістю адресата. Через це Слоун знову застосовує повтор, коли Шеперд пропонує рішення, яке може забезпечити успішність операції. При цьому він говорить безапеляційним тоном, перериває співрозмовника, тобто застосовує тактику домінування, користуючись своїм соціальним положенням, і використовує тактику похвали, знову апелюючи до психологічних слабкостей адресата.
- I think I can carve out of foam a cradle that holds the patient's head
and neck during surgery, reducing the chance of respiratory complication.
- That's a good idea. But you can do better.
- Excuse me?
- Well, foam's fine if nothing goes wrong, but it won't be flexible
enough if we have to adjust him mid-surgery. It's a good idea, but…
- Are you aware of what...
- I'm aware that that surgery is taking place at 3:00, and Jason
Cooper's airway needs to be secured. So rise, Shepherd. Rise. [Grey's
Anatomy, S8E19, 00:20:02–00:20:28].
Як наслідок, Шепард піддається впливу Слоуна і знаходить оригінальне рішення проблеми.
Дослідження маніпуляції свідомістю в міжособистісному спілкуванні показує, що маніпулятивні стратегії і тактики, які використовуються при цьому, кардинально відрізняються від масової комунікації.
Успішність маніпулятивних прийомів у міжособистісному спілкуванні зумовлена не лише майстерним володінням маніпулятивних засобів із боку адресанта, але і його знанням реципієнта. Головною відмінністю маніпуляцій на міжособистісному рівні від масового можна вважати необов’язковість приховання факту маніпуляції та її мети.
Перспективним вбачається дослідження маніпулятивних стратегій
і тактик на міжособистісному рівні у різних комунікативних ситуаціях для визначення набору стратегій і тактик, притаманних конкретним видам комунікативних ситуацій.
1. Антонова А. В. Смех, юмор и речевая манипуляция / А. В.
Антонова // Вестник Пермского университета. – Российская и зарубежная филология. – Пермь: Пермсикй ун-т, 2010. – Вып. 4(10). – С.
52–58. 2.
Аптер М. Дж. Предисловие // Бахтиярова С.А. Азбука

30
самопонимания. Реверсивный психоанализ / С. А. Бахтиярова. – К.:
Росава, 2002. – С. 8−16. 3. Доценко Е. Л. Психология манипуляции / Е. Л.
Доценко. – М.: "ЧеРо" совместно с издательством "Юрайт", 2000. – 344 с. 4.
Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): підручник / [Остроухов В. В.,
Петрик В.М., Присяжнюк М. М. та ін.] ; за заг. ред. Є. Д. Скулиша. – К.: КНТ, 2010. –
776 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1597012236940/politologiya/viznachennya_manipulyuvannya_
yogo_rivniv 5. Москаленко В. В. Психологія соціального впливу: навчальний посібник / В.В. Москаленко. – К.: Центр учбової літератури,
2007. – 448 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://b- ko.com/book_37_glava_28_5.1._Основні_понят.html. 6. Подшивайлова Г.
М. Мовні засоби маніпулятивного впливу в політичному дискурсі (на матеріалі друкованих російськомовних ЗМІ України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 – "Російська мова" / Г. М. Подшивайлова. – К., 2009. – 20 с. 7. Синельникова Л. Н.
Введение в лингвистическую гендерологию: Материалы к спецкурсу / Л.
Н. Синельникова, Г. Ю. Богданович. – Луганск – Симферополь:
Луганский гос. пед. ун-т им. Т. Шевченко; Таврич. нац. ун-т им. Б. И. Вернадского, 2001. – 40 с. 8. Тарнавська О. М. Стратегічна поведінка чоловіків і жінок у комунікативній ситуації флірту / О. М.
Тарнавська // Науковий вісник Волинського національного університету
імені Лесі Українки. – Філологічні науки: Мовознавство. – Луцьк: ВНУ
ім. Лесі Українки, 2009. – № 6. – С. 345–348. 9. Філоненко М. Психологія спілкування Навчальний посібник / М. Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 224 c. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-8437.html.
Джерела ілюстративного матеріалу
1. Bunheads – Season 1, Episode 4. – Режим доступу: abcfamily.go.com/shows/bunheads. 2. Desperate Housewives – Season 8,
Episode 19. – Режим доступу: abc.go.com/shows/desperate-housewives. 12.
Grey's Anatomy – Season 8, Episode 19. – Режим доступу: abc.go.com/shows/greys-anatomy.

Довбня К.В., асист.,
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОВИ ГІНДІ
ЗА МЕЖАМИ ІНДІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Розглядаються різні точки зору на роль мови гінді в сучасному світі.
Аналізуються прогнози, що стосуються глобального розвитку мови гінді.
Ключові слова: глобалізація, міжнародні відносини, демографія, мас-медіа.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал