Підручник географії як джерело інформації і як засіб навчання



Скачати 321.74 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір321.74 Kb.


Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Курсова робота
Підручник географії

як джерело інформації і як засіб навчання.


Роботу виконала:Бараннік Валентина Вікторівна

вчитель географії НВК № 12

м. Дніпродзержинська

Науковий керівник:

Скоробогатов Андрій Вікторович

старший викладач


2016 р.
Зміст


Вступ 3
Розділ І Використання підручника з географії та прийоми

роботи з ним 7


    1. Використання основих елементів роботи з підручником

при формуванні географічних компетентностей учнів 7

1.2 Основні прийоми роботи з підручником географії 10


Розділ ІІ Врахування вікових особливостей учнів при роботі

з підручником географії в різних класах 17


Розділ ІІІ Підручник географії у творчому розвитку учнів 22
Висновок 26
Список використаних джерел 28
Додатки 30
Вступ
Тема: Підручник географії як джерело інформації і як засіб навчання.

Актуальність: В сучасних умовах життя людина повинна оперувати такими знаннями та технологіями, що відповідають потребам інформаційного суспільства, пристосовуватися до нових потреб ринку праці, здатності швидко приймати рішення. Тому важливо сформувати у школярів всі види ключових компетентностей через використання підручника як головного джерела знань.

Обєкт: Систематизація і узагальнення знань на уроках географії на підставі використання підручника.

Предмет: Організація навчальної діяльності учнів на етапі систематичного використання підручника.

Мета та завдання: ознайомитися з системою методичних прийомів шкільного підручника, виявити дидактичні функції сучасного шкільного підручника географії та дослідити можливості використання методичного апарату підручника. Визначити найбільш перспективні шляхи формування і розвитку всебічно розвиненої особистості в сучасних умовах навчання і виховання на основі використання підручника як джерела інформації і як засобу навчання.

Методи, використані в роботі: літературний аналіз, статистичний аналіз, порівняльний аналіз.

Сутність роботи: Робота з підручником дає учням можливість самостійно набувати знання, закріплювати, розширювати та поглиблювати їх, а також спонукає школярів до оволодіння методами самоосвіти.

Робота складається зї вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел.

Актуальність роботи

Сьогодні школа покликана, ґрунтуючись на особистісно орієнтованому підході в освіті, формувати компетентності, що дозволять кожному випускнику стати успішною, життєспроможною особистістю, здатної до творчої самореалізації. Школа на рубежі століть повинна не просто дати учням той чи інший обсяг знань і вмінь, а й сформувати таку людину, яка здатна творчо мислити, приймати рішення, виробити свою позицію в житті, власний світогляд, ставлення до себе й інших і вміння адаптуватись до умов життя, змінюючи його на краще.

Компетентний випускник – це життєво компетентна молода людина, яка володіє життєвими навичками та компетенціями, необхідними для самостійного вирішення життєвих завдань, з якими вона зустрічатиметься або вже зустрічається у різних сферах власної життєдіяльності (виробництво, політика, життя громади, освіта, сімейне життя, мистецтво та дозвілля, релігія тощо). Компетентний випускник спроможний зберегти, розкрити, розвинути та конструктивно реалізувати свій життєвий і життєтворчий потенціал в умовах складних вимог і ризиків, які висуває до нього сьогодення.

Підготовка компетентного випускника – це реалізація високої гуманістичної місії середньої освіти. Адже школа – це не тільки місце, де здобувають тільки знання, вміння та навички, тобто освіту. У школі розвивається та примножується життєвий потенціал особистості, її життєва компетентність. У школі може й має відбуватися становлення індивідуально-особистісної життєтворчості учня.

Тому постала проблема перебудови й підвищення ефективності педагогічного процесу, надання йому особистісно зорієнтованого характеру. Така перебудова обумовлюється спроможністю вчителя позбутися стереотипів, готовністю до перегляду власних поглядів, постійною самоосвітою та самовдосконаленням.

Компетентнісний підхід передбачає переорієнтацією на створення умов для задоволення потреб у якісній освіті громадян, суспільства та ринку праці з метою оновлення структури та змісту освіти, формування системи неперервної освіти, що повинна забезпечити можливості навчання протягом життя.

Підручник традиційно називають головним засобом навчання. Він являє собою навчальний посібник по навчанню, який конкретизує навчально-виховну мету, сформульовану в навчальних програмах, визначає зміст і об’єм навчального матеріалу, причому його створення і оформлення має характер загального сценарію навчального процесу.

Але чи завжди підручник є головним засобом навчання? Часто в деяких вчителів на уроках можна чути сакраментальні фрази: «Чому відкритий підручник?», «Всім закрити підручники», «Де повинен лежати підручник?», «Вдома треба дивитися, а не на уроці». Маємо, що підручник, визнаний як головний засіб навчання не допомагає, а тільки заважає вчителю вирішувати завдання, які стоять перед ним: вчити, розвивати, виховувати. Переді мною постало запитання, що є причиною, що на уроці вчителі часто відмовляються працювати з підручником? Думаю, що це перш за все нестабільність в останні роки навчальних програм і планів, перенасичення науковими поняттями і термінами, незадовільна якість окремих видань. Великий вплив несе відсутність і нестача деяких підручників на уроці, їх висока ціна.

Часто кажуть, що підручник – це книга тільки для учнів, а вчителю весь матеріал, який є в ньому відомий в меншому об’ємі. На мою думку, мета вчителя – дати учням максимум знань, вмінь, навичок за відведений проміжок часу, і що хороший вчитель не має права викладати матеріал по підручнику – це абсурд. Вчитель розповідає, показує, вчить працювати, мова його чітка, переконлива. Він звертає увагу на тонкості, нюанси, наводить безліч прикладів, жаліється на обмеженість матеріалу в програмі, що не дозволяє розповісти найцікавіше. Так, непомітно для себе, але постійно пояснюючи новий матеріал, мимоволі розширює його, пропонуючи вивчати те, що загальною освітою не заплановано.

На мою думку, зникнення підручника на уроці, пов’язано з невмінням вчителя ним користуватися. Вміння користуватися підручником на уроці –це вміння організувати діяльність учнів на матеріалі підручника і вміння учнів працювати з ним. Одне без одного не буває, тобто не може бути так, щоб вчитель вмів, а учні – ні, або навпаки: учитель не вмів, а учні вміли з такою роботою впоратися добре. Якщо вчитель не вміє знайти в тексті головну думку, не відрізняє висновок від пояснення, не називає факти, використані автором підручника, як доказ теоретичного матеріалу, цього не вмітимуть і діти.

Сучасний підручник – це своєрідна система, багатофункціональний комплекс, у якому все підпорядковано єдиній меті – забезпеченню творчої співпраці вчителя та учнів, підручник має надавати вчителеві можливості для реалізації методичних ідей, матеріалів для вибору найрізноманітніших видів діяльності.

Тому я зосередила свою діяльність над роботою «Підручник географії як джерело інформації і як засіб навчання».



І. Використання підручника з географії та прийоми роботи з ним

1.1. Використання основих елементів роботи з підручником при формуванні географічних компетентностей учнів
Успішна організація роботи з підручником можлива лише за умови, якщо вчитель добре знайомий з його змістом, особливостями побудови й володіє прийомами роботи із цим засобом навчання. У підручниках виділяються два структурних «блоки»: навчальний текст і позатекстові компоненти. Кожний з них складається з декількох елементів, що виконують певну функцію .

Основу підручника становить текст, органічно пов'язаний із позатекстовими компонентами. Останні в багатьох випадках несуть нову для учнів інформацію.

Тексти підручників географії близькі до тексту наукового пояснення й включають теорію, пояснення, описи, методологію. Теорія представлена формулюваннями наукових понять, законів, принципів, світоглядних ідей, що узагальнюють висновки.

Більшість термінів, що позначають поняття, виділено шрифтом, дані визначення багатьох понять, тобто названі їхні істотні ознаки.

Пояснювальний матеріал покликаний розкрити географічні зв'язки (наприклад, між окремими компонентами усередині природних і територіально-виробничих комплексів), пояснити принципи розміщення галузей виробництва, причини виникнення тих або інших природних явищ або процесів. Нерідко пояснення в тексті носить проблемний характер, що сприяє розвитку творчого мислення школярів, служить засобом активізації їхньої пізнавальної діяльності. Традиційними для географічних текстів залишаються описи й характеристики об'єктів і явищ.

Значне місце займає в тексті розкриття способів отримання наукового знання, знайомство з методами науки. Найбільша увага приділена картографічному методу.

Розуміння тексту − процес складний. Воно залежить, зокрема, від наявності необхідних знань, що вивчаються, від співвідношення кількості знайомих і незнайомих слів, від рівня сформованості навички читання.

Позатекстові компоненти підручника виконують і навчальну і контролюючу функцію. У кожному підручнику поміщено кілька сотень запитань і завдань, спрямованих на засвоєння понять, установлення зв'язків, залежностей, на застосування вмінь. Питання й завдання розташовані в різних місцях підручника. Завдання, що передують параграфу, розраховані на активізацію раніше засвоєних знань з географії й інших предметів. Питання й завдання, вміщені в тексті, допомагають направити розумову діяльність учнів у ході засвоєння нового навчального матеріалу, а ті, що стоять наприкінці параграфів, вимагають застосуванню отриманих знань і вмінь, контролюють засвоєння нового матеріалу. Завдання наприкінці великих розділів і тем носять узагальнюючий характер, сприяють систематизації знань, підведенню школярів до узагальнюючих світоглядних висновків.

Під час повторення й закріплення матеріалу на уроках використовуються подані в підручнику питання. На деякі питання учні знайдуть пряму відповідь у підручнику. Але крім цих питань, можна використати питання, на які в підручнику немає прямої відповіді; вони вимагають від учнів творчого обмірковування матеріалу тексту, що особливо важливо в старших класах. До такого типу питань належать, наприклад, такі:


  • Наведіть фактичні дані, що підтверджують певні положення (наприклад, факти, що показують економічну відсталість країн Африки).

  • Установіть відмінні риси географічних обєктів (наприклад, порівняйте рельєф Західної і Східної України).

  • Поясніть причини, покажіть взаємозв’язок явищ (наприклад, поясніть причини спеціалізації сільського господарства зони мішаних лісів).

Ще можна використати наступні завдання для роботи з підручником по темі «Хімічна промисловість України»

Завдання 1. Використовуючи текст підручника та словник географічних термінів, поясніть поняття «хімічна промисловість».

Завдання 2. Використовуючи текст підручника, виберіть кілька речень і до кожного з них доберіть питальне слово.

Завдання 3. Використовуючи текст підручника, назвіть основні галузі хімічної промисловості та на чому вони спеціалізуються.

Завдання 4. Використовуючи текст підручника, складіть схему структури хімічної промисловості

Завдання 5. Використовуючи текст підручника, заповніть таблицю «Продукція виробництва галузей хімічної промисловості».



Галузь хімічної промисловості

Продукт виробництва галузі

Центр розміщення галузі










Завдання 6. Використовуючи текст підручника й карти атласу, охарактеризуйте одну з галузей хімічної промисловості за планом:

а) сировинна база;

б) принципи розміщення підприємств;

в) райони і центри розвитку галузі;

г) проблеми в галузі.

Завдання 7. Використовуючи текст підручника, накресліть схему міжгалузевих зв’язків хімічної промисловості.

Виконання завдань і запитань опирається на різні джерела знань: текст, карти підручника й атласу, графіки й діаграми, статистичні таблиці, малюнки й фотографії, схеми й профілі. Завдання різні за формулюванням й вимагають різноманітної діяльності школярів: визначити по карті, порівняти, навести приклади, дати опис, пояснити, накреслити профіль, записати у зошит, нанести на контурну карту, заповнити таблицю й т.д.

Ілюстративний матеріал має різноманітний вигляд і форму: різні за змістом карти в тексті, на форзаці, діаграми й графіки, схеми й таблиці, малюнки й фотографії, прості й складні профілі, орографічні схеми. Ілюстрації не тільки конкретизують текст, але є й самостійним джерелом знань.

Необхідним елементом роботи школярів з підручником на уроці є звернення до словника термінів. Це сприяє засвоєнню географічних понять. При цьому виділяють кілька етапів:


  1. самостійна робота – формування поняття географічного обєкта;

  2. колективне обговорення варіантів, запропонованих учнями в класі;

  3. висновок визначення поняття, запис у словник.

Словник термінів, поміщений наприкінці підручників, дає майже повний перелік наукових понять кожного курсу географії.

Вивчення практики масової школи показує, що більшість учителів правильно розуміє функції підручників географії й широко використовує їх на всіх етапах навчання, особливо при вивченні нового матеріалу. Але все-таки закладені в підручниках можливості реалізуються в навчальному процесі не повністю. У роботі з підручником є типові недоліки: учителі найчастіше звертаються до ілюстративного матеріалу, але мало організовують роботу учнів з текстом. Школярі ж при виконанні домашньої роботи, як правило, обмежуються читанням тексту, не звертаючи уваги на текстові карти, схеми й інші позатекстові компоненти. Учителі мало займаються формуванням в учнів умінь працювати з підручником. У результаті цього багато школярів часто працюють із підручником нераціонально, затрачаючи на підготовку уроків надмірно багато часу.



1.2 Основні прийоми роботи з підручником географії.

Підручник − основне джерело знань. Головним завданням у роботі з ним при навчанні географії є формування в школярів уміння самостійно користуватися підручником для придбання нових знань. Методичний апарат підручника складається з логічно пов'язаного, систематизованого навчального матеріалу, який необхідно засвоїти, картографічного матеріалу, ілюстрацій, статистики й завдань.

Уміння користуватися підручником виробляється поетапно. Першим і найбільш простим етапом є загальне знайомство з підручником географії. На цьому етапі вчитель знайомить учнів зі змістом підручника, пояснює, для чого в ньому поміщені схеми, ілюстрації, таблиці і як з ними працювати.

На другому етапі здійснюється пояснювальне читання. Учитель читає текст, пояснюючи важкодоступні моменти. Після цього школярі ставлять питання до прочитаного фрагмента з метою осмислення тексту й виділення в ньому головного.

На третьому етапі робота з підручником ускладнюється. Учням пропонується самостійно скласти план переказу. У такий спосіб формується вміння послідовно, на основі попередньої систематизації вивчати матеріал, поміщений у підручнику. Робота зі складання плану полягає в читанні школярами тексту, поділі його на значеннєві відрізки, формулюванні їхніх назв, переказі за складеним планом.

На четвертому етапі здійснюється вибіркове читання. Воно проводиться для того, щоб поглибити вміння учнів самостійно вибирати з підручника необхідні їм відомості. Наприклад, учитель пропонує наступне завдання: «Знайти в підручнику, чим відрізняються верхові болота від низинних». Рішення подібних навчальних завдань направляє школярів на усвідомлений відбір необхідного навчального матеріалу. У цьому випадку підручник виконує не тільки функцію джерела знань, але й розвиваючу функцію, оскільки розвивається вміння аналізувати й вибирати головне.

Робота з підручником не обмежується аналізом тексту. Більшу роль у формуванні вміння самостійно здобувати знання грають і інші його компоненти. Аналіз картографічного матеріалу допомагає осмисленню причинно-наслідкових зв'язків. Ілюстрації підручника сприяють образному сприйняттю тексту за рахунок включення в мислення емоційної сфери учнів. Питання й завдання, вміщені наприкінці параграфів, направляють розумові процеси на вивчення основних, принципових положень теми.

У процесі підготовки до уроку вчителеві потрібно визначити компоненти методичного апарату підручника, а також етапи уроку, на яких ці компоненти будуть використані.

У методиці навчання географії розроблені наступні прийоми роботи з підручником:


  • орієнтування в підручнику (знаходження необхідного
    параграфа, малюнка, визначення структури підручника);

  • робота з текстом (пояснювальне читання, знаходження необхідних даних, розподіл тексту на значеннєві блоки, формулювання понять, складання плану);

  • робота з питаннями й завданнями (орієнтування в питаннях і завданнях, самостійна робота з ними, відбір інформації, необхідної для відповіді на питання);

  • робота з текстовими картами (читання умовних знаків карти, зіставлення карт, характеристика об'єктів, які на них зображені);

  • робота зі статистичними матеріалами (аналіз, порівняння, систематизація, розрахунки);

  • робота з малюнками, ілюстраціями, фотографіями (опис, аналіз, порівняння);

  • робота із профілем (читання, аналіз);

  • робота з декількома компонентами підручника (текст − текстова карта, текст − малюнок, текст − завдання, текст − статистичні матеріали − таблиці, профіль − карта − завдання й т.п.).

Навчання розглянутим прийомам здійснюється на уроках і припускає певну послідовність.

Перший етап − уведення прийому. Учитель знайомить учнів зі складом прийому, пояснює його значення, Повідомляє інструкцію з виконання прийому. Після цього на конкретному прикладі школярі знайомлять зі зразком виконання прийому. Підсумком роботи на цьому етапі є репродуктивна діяльність учнів. Другий етап − засвоєння прийому. Школярі під керівництвом учителя виконують комплекс завдань, пов'язаних з використанням прийому. На цьому ж етапі перевіряється, як сформований прийом, і вносяться необхідні корективи.

Третій етап − самостійне використання прийому з метою набуття нових знань.

Сучасні підручники географії відрізняє високий науковий рівень і педагогічно обґрунтований методичний апарат, побудова якого спрямована на вирішення важливого завдання − навчити учня вчитися. Підручник географії − це засіб навчання комплексного характеру. При роботі з ним сполучаються прийоми роботи зі словом (текст підручника), картографічними й статистичними матеріалами, зі схемами, малюнками, фотографіями й т.д.

Названі вище особливості побудови підручників географії дають можливість широко використовувати їх у складі різних методів навчання. Наприклад, пояснювально-ілюстративний метод, тобто передача учнем готової інформації, має місце в тих випадках, коли учні читають і переказують текст, роблять описи по малюнках, зчитують дані з текстових карт і т.д. Репродуктивний метод здійснюється за допомогою завдань, спосіб виконання яких учнем відоме, наприклад складання плану тексту, складання схем, систематизація навчального матеріалу в таблиці й т.д. Частково-пошуковий і дослідницький методи застосовуються при аналізі тексту з метою виявлення якої-небудь закономірності, правила для встановлення нових для учнів прямих і зворотних зв'язків. Для організації пошукової діяльності використовуються ілюстрації підручника, особливо умовні − у вигляді схем, графіків, статистичні додатки. Частина завдань підручника носить характер проблемних питань і завдань, наприклад: «Відомо, що в лісах утворюється більше рослинної маси, ніж у степах, однак чорноземні ґрунти набагато родючіші підзолистих. Чим це пояснити?» (VІІ клас).

Найбільш сприятливі умови для використання дослідницького методу створюють краєзнавчі завдання підручника.

Вони спонукають школярів самостійно вести пошук, збір, обробку й інтерпретацію краєзнавчого матеріалу.

Багато прийомів роботи з текстом є міжпредметними. Наприклад, шестикласникам, що приступають до вивчення географії, повинні бути знайомі такі прийоми, як просте відтворення тексту (переказ, правильна побудова відповіді на основі тексту), розподіл тексту на частини, складання короткого й розгорнутого плану, відповіді на питання по тексту, виділення в ньому істотного (головної думки), установлення на основі тексту причинно-наслідкових зв'язків, знаходження в тексті тих положень, які доводить учитель, і т.д. Тому роботу с текстом підручників географії доцільно починати з перевірки прийомів, якими учні повинні вже володіти. При цьому варто враховувати своєрідність географічних текстів, їхній тісний зв'язок з іншими джерелами знань, насамперед з картою

Географічні тексти включають кілька логічних елементів і тому важливо навчити школярів при роботі з текстом їх розрізняти. Із цією метою на початку навчального року варто провести пояснювальне читання декількох нових текстів, указуючи на логічні частини: опису об'єктів і явищ (погодних умов, рослинності, вигляду міст і т.д.), факти (довжина рік, висота гір), пояснення причин явищ і процесів, висновки. Особливо важливо навчити школярів виділяти в тексті теоретичний матеріал: визначення понять, формулювання принципів, ідей, закономірностей.

Одним з ефективних прийомів роботи з підручником є складання розгорнутого плану теми, досліджуваної на уроці. І хоча це добре знайомий учням прийом роботи, все-таки, як показує практика, нерідко вони затрудняються складати плани до географічних текстів. При складанні планів учням необхідно роз'ясняти, як користуватися апаратом орієнтування підручника (підзаголовками, розходженням у шрифтах, розподілом на абзаци).

При роботі з географічними підручниками особливо характерні завдання на одночасне використання тексту й карт, на зіставлення даних карт і тексту, на виділення додаткових до карти відомостей, знайдених у тексті. Доцільно також висновки, отримані на основі аналізу карт та іншого ілюстративного матеріалу підручника, зіставляти з текстом. Так, проаналізувавши кліматичні графіки й діаграми в підручнику VI класу, учні зіставляють свої висновки з описом клімату й погодних умов у тексті або ж, навпаки, підбирають відповідні графіки і діаграми до тексту.

Ефективним видом роботи з текстом є складання на його основі малюнків, схем, таблиць, за допомогою яких можуть бути систематизовані географічні факти, вироблені правильні уявлення, розкриті істотні ознаки понять.

За завданням учителя школярі роблять перегрупування тексту зі знаходженням наслідків і причин по наслідках (наприклад, визначити загальні риси в будові рельєфу й історії його розвитку в материків південної півкулі, знайти причини виявлених рис подібності), здійснюють порівняння, знаходять у тексті положення, які доводить учитель. Учитель зобов'язаний ставити завдання як можна конкретніше (наприклад, указувати, скільки доказів необхідно знайти в тексті). Прийоми використання питань і завдань також різноманітні, що залежить від мети й змісту уроку. Підручники включають завдання різної складності, це дозволяє здійснювати з їхньою допомогою індивідуальний підхід до учнів. Корисно запропонувати учням провести самостійно класифікацію питань по джерелах знань або по видах діяльності (установлення фактів, зв'язків, порівняння, визначення поняття, формулювання принципу, закону, креслення схем, таблиць і т.д.).

При організації роботи з текстовими картами необхідно насамперед визначити їхню роль у формуванні знань, вивчити значеннєве навантаження, зв'язок з текстом, виявити види робіт, які можна використати при аналізі. У підручнику для ІХ класу більшість карт-схем супроводжуються запитаннями й завданнями, які вимагають пояснити причини розвитку й розміщення продуктивних сил, установити динаміку явища, знайти риси подібності або розходжень у спеціалізації економічних районів і т.д. Однак в інших підручниках географії текстові карти найчастіше носять характер ілюстрацій основних положень, викладених у тексті, і тому вчителеві доводиться самому конструювати питання для аналізу текстових карт. Наприклад, завдання до карти-схеми «Будова поверхні Передньої Азії» у підручнику VI класу вчитель може доповнити наступними питаннями: чим відрізняється географічне положення Іранського нагір'я від положення Малоазіатського нагір'я? Що загального в будові рельєфу нагір'їв? Зіставте карту підручника й атласу, назвіть деякі гірські хребти, що оточують нагір'я. Продукти руйнування якого нагір'я заповнюють прогин Месопотамської низовини? Зіставляючи карти підручника й атласу, установіть, які корисні копалини добувають на внутрішніх частинах нагір'їв, які − в окраїнних горах. Чим відрізняється рослинність окраїнних гір від рослинності внутрішніх частин нагір'їв? І т.д.

В організації роботи з підручником географії доцільно розрізняти кілька етапів. Перший характеризується тим, що робота проводиться під безпосереднім керівництвом учителя; він закріплює в школярів уже відомі їм уміння й навчає новим. На другому етапі вчитель дає лише провідні вказівки до роботи з підручником. Робота школярів носить напівсамостійний характер, до вчителя вони звертаються за допомогою у випадку ускладнення. І нарешті, на третьому етапі учні працюють із підручником по спеціальних завданнях учителя самостійно.

Учитель повинен направляти роботу учнів з підручником і при виконанні домашніх завдань, роз'яснивши школярам, який текст необхідно запам'ятати (визначення понять, принципи, закономірності й т.д.), який можна переказати своїми словами, які завдання підручника необхідно виконати в зошиті для практичних робіт, на які питання підготувати усні відповіді, які схеми або таблиці можна зробити на основі тексту й т.д.


ІІ Врахування вікових особливостей учнів при роботі з підручником географії в різних класах
Робота з підручником географії поряд із загальними рисами має ряд відмінностей від класу до класу.

Проблема формування вмінь працювати з підручником особливо актуальна на першому щаблі навчання географії в VІ класі. Тут особливо важливо підготувати школярів до роботи з текстом географічного змісту й навчити користуватися позатекстовими компонентами.

На першому уроці вчитель знайомить школярів зі змістом і оформленням нового для них підручника, розкриває його структуру, називає авторів, пояснює, як користуватися змістом і словником термінів, додатками, ілюстративним матеріалом. Доцільно на цьому ж уроці провести бесіду з метою виявлення підготовленості школярів до роботи з підручником.

Найбільш раціональні в VІ класі такі прийоми роботи з підручником, як пояснювальне читання, відповіді на питання по тексту, складання плану тексту, виділення в ньому головної думки, а також додаткового й пояснювального матеріалу. Дуже важливо навчити школярів розрізненню логічних частин (описів, фактів, пояснень, висновків, визначень понять, правил), аналізу цифрового матеріалу, малюнків, карт-схем і т.д. Пояснювального читання в VІ класі вимагає матеріал, викладений важкою для шестикласника мовою, у якому багато незнайомих школяреві слів. Це текст розділів «Вступ», «Зображення Землі на глобусах і картах», «Географічна оболонка», «Висновок». Необхідно вчити шестиласників виділенню в тексті визначень понять. Якщо визначення в тексті чітко не дано, то для учнів потрібно знайти родове слово, через яке варто визначити поняття і його істотні ознаки, сформулювати визначення, тобто сказати, що називається, наприклад, низовиною, погодою й т.д. При цьому в процесі формування понять використається не тільки текст підручника, але й ілюстративний матеріал. Наприклад, при формуванні понять «ріка», «вододіл» і інших застосовується аналіз текстових карт і карт-схем «Басейн ріки Дніпро», «Вододіл».

У VIІ класі особлива увага звертається на наступні види роботи з текстом: порівняння, складання по тексту схем, малюнків і таблиць, виписування даних, складання переліку об'єктів, розгорнутого плану до тексту. Увага до цих прийомів пояснюється особливостями змісту курсу географії материків. У цьому класі ведеться цілеспрямована робота з питаннями, завданнями й ілюстративним матеріалом підручника, удосконалюються вміння характеризувати об'єкти і явища, зображені на фотографіях і малюнках. Наприклад, при вивченні особливостей природи й занять жителів північної частини Центральної Азії проводиться аналіз малюнка підручника по завданнях: «Визначите, що зображено на передньому, середньому й задньому плані малюнка». «Укажіть зразкову абсолютну висоту зображеної на малюнку території». «Опишіть характер рельєфу». «Визначите пору року». Особлива увага в VIІ класі приділяється аналізу схем, що відбивають різні явища в атмосфері, що роз'ясняє причини формування клімату материків, навчанню читанню й зіставленню текстових карт, карт-схем, простих і складних профілів, кліматичних графіків і діаграм. Робота з ілюстративним матеріалом, із системою питань і завдань найчастіше проводиться в комплексі з аналізом тексту підручника.

Відзначимо, що в методичному апараті підручника за курсом географії материків поміщено досить багато завдань, що орієнтують учнів на роботу з різними компонентами підручника. Кількість і складність цих завдань зростає від теми до теми, що створює сприятливі умови для цілеспрямованого навчання шестикласників прийомам роботи з підручником.

У VIIІ класі робота з підручником ускладнюється. Великий обсяг інформації, спеціальна термінологія, застосовувана в тексті, велика кількість текстових карт, що несуть інформацію, якої немає в тексті, статистичний матеріал, частина якого винесена в додаток, − все це вимагає особливої уваги до організації роботи з підручником VIIІ класу. Доцільно практикувати вибіркове пояснювальне читання деяких складних тем (наприклад, «Геосинкліналі й платформи», «Атмосферні фронти, циклони й антициклони» і т.п.). Ефективні завдання на складання розгорнутих планів до тексту, креслення схем (наприклад, що відбивають види природних ресурсів або класифікацію об'єктів, по яких проходить державний кордон України), таблиць, що показують різні зв'язки й залежності (наприклад, рельєфоутворюючі процеси й форми рельєфу, що виникають під їхнім впливом, властивості повітряних мас і погодні умови в літній і зимовий період, що складаються під впливом цих повітряних мас, і т.д.), При роботі з підручником VIIІ класу ускладнюється аналіз текстових карт, які несуть додаткову до тексту інформацію про такі компоненти природного комплексу, як рельєф, клімат, внутрішні води. От чому при підготовці до уроків учителеві необхідно планувати спеціальну роботу з аналізу таких карт. Наприклад, при складанні характеристики однієї з великих рік України поряд з текстом використовуються й всі позатекстові компоненти (карти, таблиці, додатки, малюнки). Характеристика складається за планом, що включає не тільки пункти, відомі з курсів VІ і VIІ класів, але й такі відомості, як водність ріки, тип водного режиму, падіння, похил, початок льодоставу й весняного льодоходу, будова річкової долини на різних ділянках ріки, характеристика твердого стоку, зміна рівня води у зв'язку з її господарським освоєнням.

Використання підручника в старших класах ґрунтується на вже сформованих уміннях. Однак при переході від вивчення фізичної географії до економічної види робіт з підручником ускладнюються. Текст підручників ІХ і X класів різко відрізняється від тексту підручників з фізичної географії. У ньому багато нових, незвичних для школяра термінів. Часто ці терміни означають економічні поняття. У тексті багато цифрового матеріалу, посилань на статистичні таблиці додатка. Використання тексту в цих підручниках тісно переплітається з аналізом позатекстових компонентів.

Для того щоб учні якнайшвидше освоїли специфіку роботи з підручниками економічної географії, доцільні такі прийоми, як вибіркове читання, установлення причинно-наслідкових зв'язків на основі роботи з текстом. Найчастіше їх можна виразити у вигляді таблиць із колонками: особливості − причини особливостей або наслідку − причини.

Для більш швидкого оволодіння прийомами роботи з текстом доцільно давати завдання на складання плану не тільки до всього тексту, але й до характеристики окремих об'єктів. Наприклад, при вивченні паливної промисловості в ІХ класі учнем дається завдання скласти план характеристики вугільної бази; при вивченні чорної металургії − план характеристики металургійної бази й т.д.

Новими прийомами в роботі з підручниками ІХ і X класів є складання тез і конспектів тексту підручника. Наприклад, до тексту «Загальна характеристика господарства України», «Енергетика» і т.п. під керівництвом учителя складаються короткі тези статей підручника. Конспектування тексту підручників економічної географії може виражатися й у складанні по тексту схем, що відбивають основний матеріал теми. Наприклад, зроблена на основі тексту схема видів енергетичних ресурсів допомагає учням краще їх запам'ятати. Іноді конспектування носить форму таблиць, створених учнями самостійно при проробленні тексту. Наприклад, при вивченні будь-якого економічного району можна запропонувати таке завдання по тексту підручника: в одній колонці таблиці відбити галузі спеціалізації району, в іншій − причини, що обумовили цю спеціалізацію.

На завершальному етапі навчання географії в X класі застосовуються всі вже названі види роботи, але особливо поширені прийоми складання тез і конспектування, аналіз статистичних таблиць, текстових карт і різних картограм і діаграм. Робота з підручником часто сполучається з аналізом матеріалів сучасної преси, іноді вимагає звертання до підручників нової й новітньої історії.

Загальні методичні вимоги до роботи з підручником зводяться до наступного:

1. Систематичне використання підручника на всіх етапах процесу навчання: при вивченні нового навчального матеріалу, перевірці, закріпленні й узагальненні знань.

2. Цілеспрямоване навчання школярів умінням працювати з усіма елементами підручника.

3. Поетапне ускладнення видів роботи з підручником.

4. Застосування підручника в сполученні з іншими засобами навчання: картами, навчальними картинами, аудіовізуальними засобами, матеріалами позакласного читання й ін.

Робота з підручником повинна розглядатися як обов'язкова навчальна праця школярів.




ІІІ Підручник географії у творчому розвитку учнів

Розвиток творчих здібностей, формування творчого мислення, яке допомагає особистості знаходити рішення будь-яких життєвих проблем, на сьогодні визначається як одна з ключових проблем сучасної освіти. Важливе значення для розв'язання окреслених соціальних задач відводиться шкільній географії — єдиному шкільному предмету, що інтегрує природничі й соціально-економічні знання, а тому формує в учнів комплексне уявлення про Батьківщину, Землю та інші країни. Адже таке широке змістове наповнення надає для цього значно більше можливостей (дидактичних, методичних, практичних та ін.). Серед основних шляхів розвитку творчості учнів дослідники називають:



  • проблемний підхід;

  • розв'язання творчих завдань;

  • розвивальні;

  • технічні засоби навчання;

  • самостійна робота творчого характеру та ін.

Перші два аспекти можуть і повинні бути реалізовані й за допомогою такого важливого навчального засобу, як шкільний підручник, якщо він відповідатиме певним вимогам.

Реалізація принципу проблемного викладу забезпечує творчий розвиток пізнавальної активності школярів. Активність учня, спрямована на розв'язання протиріччя (яка є основою будь-якої навчальної проблеми), є ґрунтом для розвитку особистості. Проблемне питання (задача) може викликати інтерес учня і стати важливою для неї, створить проблемну ситуацію, розв'язання якої забезпечить досягнення двох пов'язаних цілей освіти: засвоєння нового змісту і розвиток учня. З одного боку, підручник розглядається як найважливіше джерело знань, у якому в доступній формі формулюються і розкриваються основні наукові поняття та уявлення, що передбачено програмою, фіксуються освітні стандарти. З іншого боку, підручник — це важливий засіб навчання. Саме через нього здійснюється організація процесу засвоєння змісту, не лише в пізнавальному аспекті, а й з точки зору розвитку самостійності, творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення. Сучасні вимоги до підручника визначаються його основним призначенням, яке безпосередньо пов'язане з актуальними цілями сучасної освіти. Тому зрозуміло, що соціальний запит на творчо мислячу, активну особистість має знайти відбиття і в сучасному шкільному підручнику. На жаль, на сьогодні можливості підручника вчителями використовуються далеко не повною мірою. Досить часто робота й на уроці, і вдома зводиться лише до прочитання тексту, його переказу, розглядання ілюстративних матеріалів тощо, тобто носить виключно репродуктивний, а не творчий характер. Одним із найважливіших напрямів удосконалення сучасного підручника є підвищення рівня його проблемності. Проблемний виклад матеріалу в підручнику передбачає постановку перед учнями проблеми, демонструє шляхи її розв'язання, розкриває логіку міркувань. Текст підручника при цьому демонструє зразок наукового міркування, наукового пізнання світу, надає учневі загальний алгоритм дій під час розв'язання проблеми.

Текст підручника також може бути використаний як своєрідна підказка для розв'язання проблемних питань, які ставляться не безпосередньо в тексті (а тому й не мають прямої відповіді), а пропонуються вчителем або учнями. Більш підготовлені учні зможуть самостійно відповісти на питання. Але ж неможливо позбавляти можливості проявляти творчу активність і учнів, яким потрібні невеликий поштовх і допомога. У цьому випадку вчитель може запропонувати учням ще раз прочитати текст і таким чином підійти до майже самостійного розв'язання проблемного питання. За текстом та малюнками, схемами, фотографіями, якими досить насичені шкільні підручники географії, вчитель може запропонувати й на уроці, й у вигляді домашньої роботи найрізноманітніші завдання, що відносять до категорії творчих. Наприклад: За текстом підручника скласти логічний ланцюжок, структурнологічну схему, опорний конспект, порівняльну таблицю, розгорнутий план, підбірку запитань, сенкан (п'ятирядок), кросворд, комп'ютерну презентацію тощо. За фото або рисунками скласти художній (можливо, навіть віршований) опис природного об'єкта, явища. Або, навпаки, за текстом намалювати вигляд певної території тощо. Наприклад: за рисинком, де зображено фотографії «Полісся», «Лісостепу» та «Степу», визначити закономірності природних зон, і їх можливості у розвитку господарства. Це дає можливість закріпити прийоми опису за схемою:


  • виділення головних об’єктів змісту з відповідальністю до її назви;

  • виділення основних ознак які відповідають цим об’єктам;

  • виділення другорядних об'єктів і явищ відображених на фотографіях;

  • визначення зв’язків між головними та другорядними об'єктами.

Отже, фотографії відіграють не тільки контрольну, навчаючу але й розвиваючу функцію. Такі завдання повинні виконуватись виключно за бажанням учнів.

Вагомою їх перевагою, окрім творчої спрямованості змісту, є те, що вони дають можливість реалізувати особистісно орієнтований підхід, враховуючи індивідуальні здібності, нахили й бажання дитини. Окрім безпосередньо текстової складової шкільного підручника географії до основних його компонентів належить апарат організації засвоєння змісту (це насамперед питання й завдання), який активно став включатися до навчальних видань, збільшуватися й урізноманітнюватися з другої половини XX століття. Ця частина дидактично-методичного забезпечення підручника покликана стимулювати й спрямовувати пізнавальну діяльність учнів у процесі засвоєння ними змісту, це саме той структурний елемент, за допомогою якого досягається цілеспрямоване й продуктивне осмислення матеріалу підручника в свідомості школяра. В усіх підручниках географії, що зараз використовуються в середній школі, представлені різноманітні питання й завдання, які відповідають певним рівням навченості (початковому, середньому, достатньому й високому) й поділяються на репродуктивні (спрямовані на відтворення матеріалу), практичні (застосування набутих знань, умінь та навичок на практиці у стандартних умовах) і творчі (творче перенесення дій у нові умови). В деяких підручниках вони поділені за цими ознаками на блоки, позначені відповідними піктограмами, що допомагає вчителю й учню зорієнтуватися, підійти диференційовано до організації навчального процесу. Творчі завдання представлені різноманітними їх видами: Проблемні питання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, доведення, пояснення тощо. Наприклад, у підручнику «Географія України». 8 клас, автор Й. Р. Гілецький до теми «Клімат» пропонується питання: «Чому влітку в хмарний день холодніше, ніж у ясний, а взимку — навпаки?». У психолого-педагогічній літературі висуваються загальні вимоги до творчих завдань (в тому числі й тих, що наведені в підручниках географії), до яких можна додати й специфічні саме для шкільної географії:

- наявність можливості закріпити й поліпшити якість набутих знань та навичок;

- базування на наявних знаннях та досвіді учнів;

- різноманітність й варіативність шляхів виконання та презентації результатів;

- урахування вікових психологічних особливостей учнів;

- забезпечення можливості реалізації творчого потенціалу кожного учня;

- наявність можливості опрацювання різноманітних джерел знань, у першу чергу картографічних та ін.

Для того, щоб ці завдання слугували органічною складовою в процесі творчої навчальної діяльності учнів, реалізували повною мірою свої можливості, вчитель повинен використовувати їх методично грамотно, постійно й систематично. Таким чином, можна сказати, що однією з нагальних проблем сучасної освіти України визнається розвиток творчих здібностей учнів, формування досвіду навчальної творчої діяльності. Одним із засобів, що сприяє розв'язанню цього завдання, є шкільний підручник географії, його текстові та позатекстові компоненти. Спрямованості підручника на організацію пізнавального процесу на творчому рівні найбільше сприяють проблемний виклад теоретичного матеріалу й включення до змісту підручника системи різноманітних завдань творчого характеру.

Висновок


Концепція загальної середньої освіти, 11-річної школи, визначає одними з основних завдань сучасної школи формування творчої особистості, здатної до самореалізації, забезпечення умов для розвитку особистісних якостей школяра на основі знань з урахуванням його вікових та індивідуальних типологічних особливостей. Саме на уроках та в позаурочній діяльності розкриваються природні здібності учня, формується вміння особистості ставити значущі цілі й досягати їх, самореалізуватися й бути адекватним запитам і потребам сучасного суспільства, що відзначається непередбачуваністю й постійними змінами

Підручник - найважливіший складовий навчально-методичний комплекс, суттєвий компонент освітньої системи і, зокрема, конкретної моделі навчання, який відіграє подвійну нормативно-регулярну роль у навчально-виховному процесі.

У функціонуванні освітніх систем підручник посідає виняткове місце серед інших засобів навчання. Саме він через зміст, структуру, оформлення, визнає глибину розкриття навчального предмету, обсяг знань, норм і цінностей, який в обов’язковому порядку має одержати кожний учень на тому чи іншому етапі навчання. Відтак, підручник не тільки задає єдиний стандарт освіти у практичній роботі середньої школи, а й визначає поле індивідуальних варіантів розвитку педагога і виховання.

Під формою використання підручника на уроках і в позаурочний час слід розуміти спеціально організовану діяльність учителя і учнів, яка проводиться в установленому порядку і в певному режимі. Стосовно школи це означає формування творчої особистості, а, отже, творчих здібностей учнів, поширення цієї вимоги не лише на пізнавальну (що найчастіше має місце), а й на всю їх діяльність Творчу особистість учня формує неодмінно творчий учитель. Діяльність учителя складається, як правило, з нестандартних ситуацій, тому майже кожна його дія несе в собі елемент новизни. Звичайно, вибір форм роботи з підручником багато в чому залежить від особистості вчителя, а також від того, як він розуміє своє завдання. При цьому він повинен створювати умови для найбільш повного розкриття особистісних якостей і здібностей кожного учня. При роботі з підручником учитель повинен викликати в учнів інтерес навчання в цілому, створювати відчуття "інтелектуального голоду", воно виникне тоді, коли учень не тільки одержує задоволення від пізнання, а й має бажання сам робити відкриття. Поставивши перед собою намічені завдання, учитель намагається виконувати їх за допомогою нестандартних методів і прийомів, що довели свою ефективність.

Робота показала, що використання підручника активізує пізнавальну діяльність учнів на всіх стадіях вивчення нового матеріалу, використовуючи можливості методичних прийомів, спрямованих на вивчення географії .

Список використаних джерел

1. Баранский Н.Н. Методика преподавания экономической географии.М.: Учпедгиз, 1960. - 452 с.

2. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетенції школярів. – Харків : Вид. група «Основа», 2005. – 112 с.

3. Географія. № 4, 2012.

4. Даринский А.В. Методика преподавания географи. - М. : Просвещение, 1975. - 368 с.

5. Життєва компетентність особистості. Наук. метод. посібник /за ред. Л. В.Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. Н. Нансен. – К.: Богдан, 2003.

6. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти. - К. : Віпол, 2000.

7. Каптерев П.Ф. Избранные педагогические сочинения. - М.: Педагогика, 1982. - 704 с.

8. Корнєєв В.П. Технології в навчанні географії. – Харків : Вид. група «Основа», 2004. – 112 с.

9. Корнєєв В.П. Становлення і розвиток підручників географії. - К.: Педагогічна думка, 2003. - Вип.4. - С.166-172.

10. Кучерявий І.Т. Творчість – основа розвитку потенційних джерел особистості: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2002.

11. Методика викладання географії в школі / за ред. С. Г. Коберніка. – К.: Стафед-2, 2000.

12. Откаленко М.П. Методика роботи з картою на уроках географії. – К.: Радянська школа, 1966. – 140 с.

13. Пономарев Я.А. Психология творческого мышления. – М.: Просвещение, 1960.

14. Трегуба С.Г. Система завдань для вивчення географічних карт. - К.: Радянська школа. - 88 с.

15. Ушинський К.Д. Собрание сочинений : В 11 т. - 1950. - Т.2. – С. 500.

16. Шарко В.Д. Сучасний урок : Посібник для вчителів і студентів. - К. : СПД, 2007.

17. Шипович Є.Й. Методика навчання географії. – К .: Вища школа, 1988. -182 с.

18.Штойко П. Фундатор української географії // Вісник НТШ. - Львів. 1992.

Додатки


Додаток 1

Види робіт

Результат

Підготовка відповідей за підручником на поставлені вчителем запитання.

Учні читають текст і визначають провідні ідеї та здійснюють логічний взаємозв’язок між окремими положеннями.

Самостійне опрацьовування тексту підручника, робота з картами атласу.

Учні знаходять та виписують визначення окремих понять, об’єктів, географічної номенклатури, заповнюють узагальнюючі таблиці

Розглядають у підручнику малюнки, ілюстрації, таблиці, схеми, картосхеми, додатки.

Учні аналізують і результати аналізу записують у зошитах.

Використовують текст підручника, географічні атласи, додаткові джерела інформації для написання рефератів, повідомлень, доповідей.

Учні опрацьовують інформацію в усній та письмовій формі.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал