Підліток вже не дитина але ще не дорослий



Скачати 128.8 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір128.8 Kb.

Міністерство юстиції України

Головне управління юстиції у м. Києві


http://miytrener.com/uploads/1232542237_gerb.gif


http://zz.te.ua/wp-content/uploads/2010/12/0_2_big1.jpg

Київ

2012

Підліток - вже не дитина але ще не дорослий.

В усі часи актуальною проблемою являється підліткова злочинність. Адже проблема підліткової злочинності стоїть не тільки перед працівниками міліції, а і перед всім суспільством в цілому, бо підлітки - це діти, а діти наше майбутнє. Так яке може бути майбутнє, якщо в такому ранньому віці вони стають на злочинний шлях.

Причиною підліткової злочинності найчастіше є неналежний догляд за дітьми батьків або їхня відсутність. Загальне зниження рівня життя, неблагополуччя сімей, які з втратою прибутку втрачають і моральні цінності, відсутність нормальних побутових умов — все це призводить до того, що діти, прагнучи жити так, як усі, намагаються досягти цього шляхом крадіжок та інших злочинів. Крім того, згубний вплив на неповнолітніх справляє телебачення, що пропагує насильство і життя заради власного задоволення.

Нажаль наша держава та окремі батьки не в змозі турбуватися належним чином про дітей. Якщо зануритись глибше, то можна побачити, що у них повністю змінилися норми, цінності, установки, атрибути, проведення дозвілля та обрання професії.



Фахівці б'ють на сполох: на тлі загального зниження темпів дитячої злочинності щороку зростає частка тяжких злочинів, які скоюють підлітки. Уже зараз вона наближається до критичної позначки - 10% злочинів від вчинених неповнолітніми. Психологи стверджують, що психіка українських дітей зазнала за останнє десятиріччя незворотних змін: вони нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Вони стають дедалі жорстокішими, а їхні злочини -моторошнішимиhttp://helsinki.org.ua/files/photos/1291304005.jpg

Адміністративна відповідальністьhttp://www.cpprk-1.narod2.ru/vihovna_robota/pravovii_poradnik_dlya_uchnv_batkvpedagogv/prava_i_obovyazki_pdltkv_u_kontaktah_z_organami_pravoporyadku/lawyer2.jpg

Під адміністративною відповідальністю слід розуміти накладення на правопорушників загальнообов'язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.
Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення (проступок). Притягнення до адміністративної відповідальності — обов'язок державних органів, які є суб'єктами виконавчої влади, їх перелік наводиться в розділі III КпАП України.
До винних у вчиненні правопорушення застосовуються адміністративні стягнення, передбачені ст. 24 КпАП України. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності спрощений, що створює умови для його оперативного і економічного використання. Слід звернути увагу на те, що між правопорушником і органом (посадовою особою), який накладає стягнення, відсутні службові відносини, що характерно для дисциплінарної відповідальності. Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх. До цього виду юридичної відповідальності притягаються порушники загальнообов'язкових правил (норм), встановлених повноважними суб'єктами. Суб'єктами правопорушень можуть бути фізичні особи — громадяни і посадові особи, а за окремі правопорушення — державні службовці.http://www.zak.gp.gov.ua/userfiles/adm.gif
Серед суб'єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб'єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.
Згідно зі статтею 13 КпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.100309_courts-for-social-benefits-.jpg
Неповнолітні — це особи, які не досягли 18 років, тобто віку, з досягненням якого закон пов'язує настання повної дієздатності.

Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні
проступки, можуть бути застосовані заходи, передбачені ст. 24 КпАП, а саме:

Зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим;

Найменш суворим заходом є зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим. Цей захід орган адміністративної юрисдикції застосовує тоді, коли він дійшов висновку, що неповнолітній визнав неправомірність своєї поведінки, суспільну шкоду скоєного діяння і покаявся в ньому. Публічність вибачення при цьому полягає у здійсненні його не тет-а-тет (тобто неповнолітній і потерпілий), а у присутності інших осіб.

Питання про форму публічного вибачення вирішує орган адміністративної юрисдикції з урахуванням усіх обставин справи і побажань потерпілого.


Догана або сувора догана;

Догана або сувора догана є заходами морально-психологічного впливу, які застосовуються до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання ними встановлених правил поведінки і скоєння правопорушень, що свідчать про формування анти-суспільної установки. Догана або сувора догана є жорстокішими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним від імені держави суворим засудженням неповнолітнього правопорушника і скоєного ним діяння.




Попередження — суворіший захід виховного впливу, що полягає в усному
оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного від імені держави осудження неповнолітнього правопорушника і його поведінки, яка виявилась у скоєнні адміністративного проступку, що не становить значної суспільної небезпеки.

Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які ї\ замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.



Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших

Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, складається з накладення на вказаних осіб органом адміністративної юрисдикції зобов'язання з посилення виховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів; роз'яснювальної роботи; систематичного контролю поведінки неповнолітнього та ін. Під особами, що замінюють батьків, розуміються усиновителі, опікуни і піклувальники.

Передавати неповнолітнього правопорушника під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, доцільно лише в разі їх згоди і здатності забезпечувати нагляд і відповідний виховний вплив на неповнолітнього. Бажання і згода останнього при цьому не враховуються.

Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд педагогічному або трудовому колективу означає накладення органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (колективу) згоди зобов'язання здійснювати на неповнолітнього виховний вплив і контролювати його поведінку. По суті, це довіра педагогічному аби трудовому колективу неповнолітнього, якого вони знають за спільною роботою або навчанням і за поведінку якого беруть на себе зобов'язання. Таким колективом може бути, наприклад, педагогічний колектив школи, де навчається неповнолітній, або трудовий колектив підприємства, де він працює. При цьому орган адміністративної юрисдикції, який розглядає справу про правопорушення неповнолітнього, повинен бути впевнений у можливостях позитивного впливу такого колективу на неповнолітнього правопорушника, що передається під нагляд колективу.

Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд окремим громадянам складається з покладення на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. Цей захід накладається тільки за згодою громадян, яким передається неповнолітній і які добре зарекомендували себе на педагогічній роботі або в іншій сфері суспільне корисної діяльності.

Недопустиме передання неповнолітнього правопорушника батьку або матері, що позбавлені батьківських прав, а також батькам або іншим особам, що за рівнем культури і характером своєї поведінки не здатні позитивно впливати на нього.






Кодексом про адміністративні правопорушення встановлено, що до адміністративної відповідальності притягаються особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.
Зауважимо також, що скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, навичок правочинної поведінки, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

Кримінальна відповідальність

http://socialistworld.ru/assets/images/mir/belarus/arrest.jpg
В основу встановлення віку, з якого наступає кримінальна відповідальність покладені вікові межі соціалізації особистості підлітків.

Вікова класифікація неповнолітніх найбільш відпрацьована в розділах психології, пов'язаних з педагогікою.


Весь підлітковий вік поділяється на 3 груп:


-перший підлітковий

- другий підлітковий

- третій підлітковий

вік (12-13 років);

вік (14-15 років);

вік (16-18 років).

Для нас особливий інтерес становить другий підлітковий вік (14-15 років), саме в цей період відбувається інтенсивний фізичний і психологічний розвиток неповнолітнього. Він починає розуміти і об'єктивно оцінювати свою поведінку, суспільну небезпеку тих чи інших дій.


Кримінальну відповідальність несуть особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років. Але за деякі злочини, спеціально зазначені в ст. 22 Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.

Особи, які вчинили злочин у віці з 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів:


умисне вбивство

умисне тяжке

тілесне ушкодження



умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

умисне знищення або пошкодження

майна;


Диверсія


розбій

зґвалтування

захоплення заручників

бандитизм

крадіжка

Хуліганство


вимагання

терористичний акт

грабіж

незаконне заволодіння транспортним засобом


пошкодження

шляхів сполучення і транспортних засобів -



посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронної о органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх

діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави;



угон або захоплення

залізничного рухомого складу,

повітряного, морського

чи річкового судна;

насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.




Одною із особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх є визначення самого факту скоєння злочину неповнолітньою особою, як обставини, що пом'якшують кримінальну відповідальність (ст. 66 КК України). Це означає, що суди, визначаючи вид покарання обов'язково повинні враховувати вік злочинця.

Наявність в кримінальному праві положення про те, що вчинення злочину неповнолітньою особою є пом'якшуючою обставиною, являється досягненням права України і свідчить про гуманність кримінального законодавства України.
Кримінальне покарання неповнолітніх має декілька особливостей, які ви являються не тільки в обмеженні застосування до неповнолітніх визначених його різновидів, не тільки у формах його проявлення і у строках відбування, але й у обсязі покарання.http://dps.km.ua/news/data/upimages/stop_road_sighn.jpg
Велике значення при призначенні покарання підлітку за скоєний ним злочин є визначення виду покарання, повний перелік всіх видів покарань, що застосовуються на Україні міститься в ст. 98 КК України. Перелічимо їх:

  • штраф;http://www.techreaders.com/wp-content/uploads/2009/08/arrest.png

  • громадські роботи;

  • виправні роботи;

  • арешт;

  • позбавлення волі на певний строк.

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Але слід зауважити, що ці покарання можуть бути застосовані до неповнолітніх з певними обмеженнями, а деякі з них зовсім не застосовуються. Так не можуть приговорити до довічного ув'язнення особу, якій на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років.

Одиничні випадки застосування до неповнолітніх таких видів покарань, як конфіскація майна (ст. 59 КК України); позбавлення права займати визначені посади або займатися визначеною діяльністю (ст. 55 КК України) досить обмежено застосовуються до неповнолітніх такі покарання як позбавлення волі (ст. 63 КК України). Обмежене застосування штрафу або конфіскація майна пов'язано з тим, що ці покарання застосовуються до осіб, які мають у приватній власності майно, неповнолітні ж не завжди, в силу вікових особливостей, мають у приватній власності якесь майно. Виправні роботи без позбавлення волі (ст. 57 КК України) не призначаються особам до 15 років та обмежено призначається особам яким не виповнилось 16 років. Це пов'язано з тим, що таке покарання буде заважати неповнолітнім у навчанні. Досить рідко до неповнолітніх злочинців застосовується таке покарання як направлення в дисциплінарний батальйон (ст. 62 КК України), тому що це покарання використовується у випадках, якщо суб'єктом злочину є військовослужбовці, тобто особи, яким виповнилося 18 років і які проходять строкову військову службу або військову службу за контрактом. Але законодавцем визначені випадки, коли військову службу можуть нести особи, які не досягли 18-ти річного віку, це особи, які мають загальну середню освіту і навчаються у військових учбових закладах.




765765


Н О Т А Т К И

765

765

765

765


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал