Підходи до формування структури терміносистеми цивільно-військового співробітництва під час участі збройних сил україни в міжнародних миротворчих операціях



Скачати 133.47 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації25.12.2016
Розмір133.47 Kb.

УДК 355.357:006.72
П. М. ГРИЦАЙ к.в.н.
1
;
І. А. РУДНІЦЬКИЙ к.т.н., с.н.с.
1
;
Н. В. ВАСЮКОВА
2 1
- Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України;
2
- Навчально-науковий центр міжнародної миротворчої діяльності Національного університету оборони України.
ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТЕРМІНОСИСТЕМИ
ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПІД ЧАС УЧАСТІ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ
ОПЕРАЦІЯХ

Резюме. На основі аналізу організаційно-функціональної структури цивільно-
військового співробітництва під час участі Збройних Сил України в міжнародних
миротворчих операціях за допомогою морфологічного підходу синтезована структура його
термінологічної системи та обґрунтовано склад її термінологічних груп.
Ключові слова: цивільно-військове співробітництво, терміносистема, міжнародні
миротворчі операції, синтез структури.
Резюме.
На
основе
анализа
организационно-функциональной
структуры
гражданско-военного сотрудничества во время участия Вооруженных Сил Украины в
международных миротворческих операциях с помощью морфологического подхода
синтезированная структура его терминологической системы и обоснованно состав её
терминологических групп.
Ключевые
слова:
гражданско-военное
сотрудничество,
терминосистема,
международные миротворческие операции, синтез структуры.
Summary. On the basis of analysis organizationally functional structure of Civil-Military
Cooperation during participation of Armed Forces of Ukraine in international peacekeeping
operations by morphological approach the synthesized structure its terminology system and
grounded compound of terminology groups.
Keywords: civil-military cooperation, terminological system, international peacekeeping
operations, structure synthesis.

Постановка проблеми.
Потенціал міжнародної конфліктності в ХХІ ст. продовжує зростати. У зв’язку з цим міжнародним співтовариством основні зусилля у сфері безпеки були спрямовані на запобігання та вирішення збройних локально-регіональних конфліктів, пошук нових засобів підтримки регіональної стабільності та надання допомоги у подоланні наслідків конфліктів.
Врегулювання цих конфліктів здійснюється проведенням міжнародних миротворчих операцій (ММО) під егідою ООН, ОБСЄ чи інших регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави VІІІ Статуту ООН, або багатонаціональних сил, що створюються за згодою Ради Безпеки ООН, дії та заходи яких здійснюються під загальним контролем Ради Безпеки ООН. В
таких умовах набуває актуальності питання цивільно-військового співробітництва, значення та питома вага якого в успішному завершенні ММО постійно зростає [1].
Активна участь Збройних Сил України (ЗС України) в ММО потребує
інституалізації цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Першими кроками було створення органу управління ЦВС Збройних Сил України та прийняття
Концепції цивільно-військового співробітництва під час участі Збройних Сил
України в міжнародних миротворчих операціях [2]. На стадії затвердження знаходиться проект Керівництва цивільно-військового співробітництва під час участі Збройних Сил України в міжнародних миротворчих операціях, в якому деталізовані завдання, порядок застосування сил та засобів ЦВС, взаємодія з цивільним оточенням у зоні відповідальності українських миротворчих контингентів та підготовки особового складу ЦВС Збройних Сил України.
Процес інституалізації вимагає наявності терміносистеми цивільно- військового співробітництва під час участі Збройних Сил України в міжнародних миротворчих операціях (ЦВС ЗС України). Вирішення завдань упорядкування термінології ЦВС ЗС України буде сприяти вирішенню як наукових, так і практичних питань у сфері міжнародного співробітництва ЗС
України.
Проте до цього часу проблема формування терміносистеми ЦВС ЗС
України не знайшла відображення у наукових дослідженнях вітчизняних науковців та нормативно-правових актах, що й становить актуальність даних досліджень.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано
розв’язання даної проблеми і на які опирається автор. Побудова терміносистеми ЦВС ЗС України вимагає виконання ряду етапів, до яких, крім відбору термінів, відноситься систематизація понять термінів, побудова їх класифікаційних схем, нормалізація та гармонізація термінів. На етапі, коли визначені концептуальні основи сфери ЦВС та започатковано формування термінологічного поля, важливим завданням є обґрунтування структури терміносистеми, яка взаємопов’язана з організаційно-функціональною діяльністю ЦВС.
Державними стандартами [7, 8] регламентовані вимоги до побудови терміна та його дефініції (табл. 1). Теоретичні підходи до формування структури термінологічних систем були предметом аналізу зарубіжних та українських науковців
[3-6].
Загальні вимоги до побудови самої терміносистеми були визначені в [3, 4, 5] та адаптовані державним стандартом
[7] до науково-технічної термінології. Огляд наявних джерел стандартизованої військової термінології показує відсутність спеціальних лексикографічних видань, присвячених упорядкуванню термінології ЦВС ЗС України.
Аналіз останніх публікацій, в яких започатковано вирішення проблеми формування термінів ЦВС під час участі збройних сил в ММО, засвідчує, що окремі питання ЦВС щодо організаційно-функціональної структури діяльності
ЦВС досліджуються у Степанової К. А. [9], Голопатюка Л.С. [10], Апполонова
О.А. [11, 12] та ін.

Частину термінів та понять ЦВС ЗС України введено у низці вітчизняних нормативно-правових актів [13-16]. На сьогодні це 9 термінів (табл. 2), які стосуються сфери ЦВС ЗС України.
Більш широко термінологія з питань ЦВС представлена у нормативній документації НАТО [17-20], ООН [21, 22], у глосаріях і словниках [23-26] держав – членів НАТО та її партнерів.
Таблиця 1
Загальні вимоги до терміносистем, термінів та визначень понять [7]
Вимоги до терміносистем
Вимоги до термінів
Вимоги до визначення поняття
• Цілісність
• Повнота
• Структурованість
• Системність;
• відповідність лексичного значення терміна позначеному ним поняттю;
• однозначна відповідність терміна поняттю;
• раціональна стислість;
• стилістична нейтральність;
• словотворча (дериваційна) здатність;
• мовна правильність;
• переважність рідної мови;
• згармонізованість;
• наявність визначення поняття
(як виняток
є терміни без визначення поняття)
• Сумірність;
• визначеність поняття;
• наявність лише суттєвих ознак;
• системність;
• уникнення хибного кола;
(нездатність спричинювати хибне коло);
• уникнення тавтології;
• уникнення заперечувальних ознак незаперечного поняття;
(відсутність заперечу вальних ознак незаперечувального поняття;)
• однозначність;
• несуперечливість визначенням понять
інших стандартів;
• раціональна (оптимальна) стислість;
• мовна правильність визначення;
• унормованність
Таблиця 2
Номенклатурна розбіжність кодифікованої термінології ЦВС ЗС України в
національному законодавстві та міжнародних нормативних актах
№ з/п
Визначення термінів у нормативно – правових актах України
Визначення термінів у міжнародних актах
1.
Закон України “Про порядок направлення
підрозділів Збройних Сил України до інших
держав” [15]:
• підрозділ Збройних Сил України;
• особи військового персоналу;
• особи цивільного персоналу
AJP-9 [17]:
• група з підтримання миру;
• група ЦВС;
• Спеціальна група зі співробітництва в миротворчій діяльності,
• група цивільних відносин;
• центр ЦВС;
• група військових спостерігачів
2.
Закон України “Про участь України в
міжнародних миротворчих операціях” [14]:
• міжнародні миротворчі операції;
• миротворчий контингент;
• миротворчий персонал;
NATO
Glossary
AAP-15(English,
French, Russian and Ukrainian) [20]:
• міжнародні миротворчі операції;
• група з підтримання миру;
• збройні сили ООН;

• матеріально-технічні ресурси та послуги
• колективні сили з підтримки миру
3.
Концепція цивільно-військового співробітництва під час участі Збройних Сил
України в міжнародних миротворчих операція
[2]:
• цивільно-військове співробітництво;
• фахівці ЦВС
AJP-9 [17]:
• цивільно-військове співробітництво;
• фахівці ЦВС;
Концепція цивільно-військової координації для гуманітарних операцій ООН [21]:
• цивільно-військова координація і взаємодія.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим
присвячується дана стаття. Поряд з проведеними науковими дослідженнями залишається недостатньо вивченими методичні питання побудови структури терміносистеми для ЦВС ЗС України, в тому числі підходів до її складу та ознак класифікації термінів. Різноманітність досліджень, пов’язаних з удосконаленням термінологічного апарату, вказують на необхідність розв’язання визначення структури терміносистеми ЦВС ЗС України.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у визначенні підходів до формування структури терміносистеми ЦВС
ЗС України у міжнародних миротворчих операціях. Це вимагає вирішення таких завдань:
1) визначення ознак класифікації термінів для формування термінологічних груп терміносистеми;
2) обґрунтування переліку термінологічних груп терміносистеми ЦВС ЗС
України.
Викладення
основного
матеріалу
дослідження
з
повним
обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Основою фахової мови у сфері ЦВС є терміни, які мають однозначно й чітко позначати певні поняття.
Для опису діяльності та проведення досліджень в сфері ЦВС терміни об’єднуються в терміносистеми.
Під термінологічною системою
(терміносистемою) розуміється відносно замкнена, кількісно обмежена множина термінів, що відбиває поняттєву систему певної предметної сфери на відповідному етапі її розвитку.
Відповідно до [3-7] основними системними вимогами до терміносистеми
є:
• цілісність – забезпечення взаємопов’язаності кожного терміна з іншим;
• повнота – забезпечення наявності необхідної й достатньої кількості термінів для позначення будь-яких об’єктів та процесів у сфері ЦВС;
• структурованість – структура терміносистеми повинна відповідати структурі діяльності сфери ЦВС.
Крім того, до складу терміносистеми в залежності від джерела походження повинні входити такі групи термінів [3]: основні, які складають ядро терміносистеми, базові, похідні, запозичені, складні, загальнонаукові терміни та терміни широкої семантики.

Виконання цих вимог потребує структуризації термінологічного поля
ЦВС за відповідними правилами. В основу визначення ознак класифікації термінів терміносистеми ЦВС ЗС України ми пропонуємо покласти такі міркування.
Структура будь – якої термінологічної системи має співпадати з розподілом понять предметної галузі. Сукупність термінів у сфері ЦВС повинна відображати його організаційно-функціональну структуру, яка забезпечує реалізацію функцій через етапи від постановки завдань та планування операцій з підтримки миру до передачі управління цивільній владі.
На даний час у практиці організації ЦВС відпрацьовані основні етапи планування та проведення заходів ЦВС під час участі ЗС України в ММО, які можуть бути покладені в основу класифікації термінів. Серед цих етапів виділимо: ЦВС – як вид специфічної діяльності ЗС України, планування заходів
ЦВС, організація заходів на різних етапах підготовки ММО, підготовка сил і засобів ЦВС, визначення засад взаємодії з цивільним оточення в зоні відповідальності українських миротворчих контингентів. Назвемо цю класифікаційну ознаку як “Основні напрями діяльності ЦВС”.
Реалізація кожного із визначених напрямів діяльності ЦВС асоціативно пов’язана з наявністю таких складових як розвиток теорії та практичних процедур діяльності у зазначеній сфері, сукупністю механізмів регулювання і реалізації та ресурсним забезпеченням. Сукупність цих складових в проектному аналізі називається оцінкою реалізуємості напрямів діяльності ЦВС. Тому цю ознаку назвемо “Основні напрями реалізуємості ЦВС”. Відповідно до розуміння теоретичної суті
ЦВС розробляється та удосконалюється методологія практичної діяльності ЦВС, яка втілюється за допомогою низки конкретних механізмів
(політико-правових, організаційних, фінансово- економічних,
інформаційно-просвітницьких тощо) при відповідному ресурсному забезпеченні. У зв’язку з цим термінологію щодо оцінки реалізуємості діяльності ЦВС доцільно структурувати за такими напрямами: теорія ЦВС, дослідницька методологія, методологія практичної діяльності, механізми, ресурсне забезпечення.
Використання окремо кожного із запропонованих способів приводить до втрати частини термінів відповідного напряму діяльності ЦВС. З метою усунення зазначеного недоліку пропонується підхід до класифікації термінологічного поля шляхом морфологічного синтезу двох запропонованих способів структурування (рис. 1) [28].

Формування термінологічних груп проводиться шляхом поєднань значень ознаки “Основні напрями діяльності” з подальшим перебором значень ознаки “Основні напрями реалізуємості ЦВС”. Для основного напряму діяльності ЦВС “ЦВС – як вид специфічної діяльності ЗС України” це будуть групи: теоретичні засади ЦВС, методологія досліджень у сфері ЦВС, методології практичної діяльності у сфері ЦВС, механізми ЦВС, ресурсне забезпечення ЦВС.
Наведений підхід передбачає аналіз кожного виділеного напряму діяльності ЦВС з науково-ресурсними можливостями його реалізації.
На сучасному етапі розвитку ЦВС ЗС України найбільший розвиток отримали такі термінологічні групи: “Теоретичні засади ЦВС”, “Методологія практичної діяльності у сфері ЦВС”, “Методи планування заходів ЦВС”,
“Практична організація заходів ЦВС на різних етапах підготовки ММО”,
“Підготовка сил і засобів ЦВС”.
До складу групи “Теоретичні засади ЦВС” включаються терміни, що визначають ядро ЦВС, функціональну його направленість, спрямовану на формування механізмів створення передумов врегулювання збройних конфліктів: визначення місії, принципів, основних функцій (цивільно- військовий зв'язок і взаємодія, підтримка цивільного середовища, підтримка сил), завдань, сил та засобів, механізму моніторингу ефективності ЦВС.
Наповнення цієї групи залежить від змісту терміна “цивільно-військове співробітництво”, який за визначенням [2] є “комплекс заходів, спрямованих на організацію взаємодії командування українських миротворчих контингентів з цивільним населенням, місцевими органами влади, міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, а також релігійними та іншими організаціями й агенціями з метою створення сприятливих умов для виконання завдань українськими миротворчими контингентами та досягнення кінцевої мети міжнародних миротворчих операцій”.
Основні напрями діяльності ЦВС
Основні напрями реалізуємості
ЦВС
ЦВС – як вид специфічної діяльності
ЗС України
Планування заходів ЦВС
Організація заходів ЦВС на різних етапах підготовки ММО
Засади взаємодії з цивільним оточенням в зоні відповідальності українських миротворчих контингентів
Теорія
Дослідницька методологія
Методологія практичної діяльності
Підготовка сил і засобів ЦВС
Механізми
Рис. 1. Структура термінологічної системи діяльності ЦВС ЗС України
Ресурсне забезпечення

Тобто, визначення ЦВС залежить від цілей, завдань та функціонального спрямування заходів ЦВС, що формуються уповноваженою міжнародною або регіональною організацією безпеки. Зміст поняття ЦВС ЗС України включає три видові ознаки:
1) тип функції управління – організація взаємодії [2]; співробітництво та взаємодія між військовою та цивільною складовими з акцентуацією на виконання військової місії (НАТО); координація зусиль цивільної і військової
сторін та їхню взаємодію (ООН),
2) визначається мета взаємодії (наприклад, “для виконання військової задачі” (НАТО), “для захисту і підтримки гуманітарних принципів, уникнення суперництва та дублювання зусиль, мінімізації конфлікту та досягнення відповідних спільних цілей” (ООН), “для виконання завдань українськими миротворчими контингентами та досягнення кінцевої мети ММО” [2]);
3) сукупність цивільних інституцій, з якими планується установити взаємодію в процесі проведення ММО (“з цивільним населенням, місцевими органами влади, міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, а також релігійними та іншими організаціями й агенціями” [2]).
В сучасній практиці ММО визначилися дві форми місій – місія під егідою
ООН та місія під егідою НАТО та ЄС. Так, особливості місії під егідою ООН характеризуються за такими напрямами: структура місії ООН, місце підрозділу цивільно-військової координації; принципи здійснення координації; керівні документи
ООН щодо здійснення цивільно-військової координації; основні організації в структурі ООН, які залучаються до співпраці в рамках цивільно-військової координації; принципи застосування військових засобів; порядок здобуття та обміну інформацією.
Особливості місії під егідою НАТО та ЄС визначаються такими напрямами: керівні документи щодо організації ЦВС за стандартами НАТО; основні функції підрозділу ЦВС та види діяльності відповідно до кожної з них; особливості організації співпраці з іншими акторами (міжнародними, громадськими та негромадськими організаціями).
Третя термінологічна група “Методологія практичної діяльності у сфері
ЦВС” представляє семантику практичних заходів за напрямами: підходи до здійснення ЦВС; методи ЦВС – координація ЦВС, тактика ЦВС; технології
ЦВС; процедури у сфері ЦВС стосуються відпрацювання навичок ведення офіційних/неофіційних переговорів, з залученням/без залучення місцевого/військового перекладача, здійснення основних функцій ЦВС
(зв’язок, підтримка цивільного населення, підтримка своїх сил), ведення комунікації та радіозв’язку, використання навігаційних приладів.
Група термінів “Підготовка сил і засобів ЦВС” одна з найбільш відпрацьованих в частині підготовки офіцерів ЦВС, орієнтованого на специфіку
відповідної місії. Наприклад, для місії під егідою НАТО підготовка підрозділів
ЦВС здійснюється, відповідно до Процесу планування та оцінки сил (ППОС), за такими функціональними напрямами [27]: критична інфраструктура; гуманітарна допомога; основна цивільна
інфраструктура; цивільна адміністрація; економічні питання та торгівля; військові проекти та завдання.
Фактографічну основу структури терміносистеми ЦВС ЗС України складають напрацювання в [2], досвід участі ЗС України в ММО, План заходів
ППОС [27], нормативна база ООН, НАТО та зарубіжних країн з питань ЦВС [1,
17-26].
Визначення поняття терміну є основною підставою, щоб аналізувати та добирати терміни для терміносистеми. Існує декілька способів визначення понять[3, 7], які можуть бути використанні при формуванні термінів ЦВС
(рис. 2).
За результатами аналізу досвіду розробок терміносистем [3-8] відпрацьовані класифікаційні ознаки, множини їх значень, на основі яких можна визначити вимоги за призначенням до терміносистеми ЦВС ЗС України
(табл. 3).
Таблиця 3
Визначення вимог за призначенням до структури терміносистеми ЦВС ЗС
України
№ з/п
Класифікаційна ознака
Можливі варіанти значень ознак терміносистеми
Вимоги до структури
1.
За кількістю мов
Одномовні – двомовні - багатомовні
Двомовна: українська та англійська
2.
За основною метою
Пояснювальні – перекладні
- системні
Системна
3.
За галуззю або галузями знання
Багатогалузеві – галузеві - вузькоспеціальні
Вузькоспеціалізована
4.
За спеціальним Поняттєві – частотні – Поняттєва
Визначення понять термінів
Явні визначення
Неявні визначення
Родо-видові визначення
Генетичні визначення
Операціональні визначення
Остенсивні визначення
Аксіоматичні визначення
Контекстуальні визначення
Рис. 2 Основні способи визначення понять термінів ЦВС
Перелічувальні визначення
призначенням зворотні - навчальні
5
За наявністю і принципом семантизації
Енциклопедичні – тлумачні
– ті, що не містять дефініцій
Тлумачна
6.
За складом словників
Повні – середні - короткі
Коротка
7.
За широким призначенням
Словники, які адресовані людині; словники, які зорієнтовані на ЕОМ
Адресована персоналу ЦВС
8.
За призначенням
Спеціалістам різного рівня
– науково-викладацькому складу – персоналу ЦВС
Персоналу
ЦВС
ЗС
України, науково- викладацькому складу
9.
За розміщенням термінів
Алфавітні
– гніздові

пермутаційні – ідеографічні
- ієрархічні
Гніздова
10. За ступенем унормованності
Нормативні
- стандартизовані
Нормативна
11. За ступенем сучасності термінів
Нові - історичні
Нова
12. За видом зв’язку між поняттями
Ієрархічні - асоціативні
Ієрархічні: родо-видові та партитивні зв’язки; асоціативні зв’язки

Висновки та перспективи подальших досліджень
Проведений аналіз наукових досліджень з проблеми формування структури терміносистеми ЦВС ЗС України дає змогу зробити такі висновки:
1. Обґрунтування структури терміносистеми ЦВС ЗС України базується на застосуванні морфологічного синтезу до класифікаційної ознак “Основні напрями діяльності ЦВС” та “Основні напрями реалізуємості ЦВС”.
Запропонований підхід дозволяє сформувати до 25 термінологічних груп, які при наповненні відповідними термінами зможуть забезпечити термінологічне супроводження сфери діяльності ЦВС ЗС України на коротко та середньострокову перспективу.
Запропонований підхід до формування структури терміносистеми ЦВС
ЗС України може бути використаний при побудові інших терміносистем у військовій сфері.
2. Отримані результати обґрунтовують необхідність подальших досліджень, спрямованих на завершення наповнення груп термінологічної системи ЦВС ЗС України та уточнення методами когнітивної лінгвістики
(фреймового аналізу, концептів або моделей метафоричного термінотворення) в частині визначення класифікаційних ознак, груп термінів та їх системних взаємозв’язків.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Активне залучення, сучасна оборона. Стратегічна концепція оборони та безпеки членів
Організації Північноатлантичного договору, прийнята главами держав та урядів у
Лісабоні 19 листопада 2010 року.
// http://www.nato.int/cps/uk/natolive/official_texts_68580.htm.

2. Наказ Міністра оборони України від 20.01.2009 № 15 “Про затвердження Концепції цивільно-військового співробітництва під час участі Збройних Сил України в міжнародних миротворчих операціях”.
3. Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура. М.: Изд-во ЛКИ, 2007. – 320 с.
4. Сурмін Ю. Термінологічна система державного управління: сутність і перспективи становлення
[Текст]
//
Вісник
НАДУ.
-
2008.
-
№ 4.
-
С.
5-14.: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Vnadu/2008_4/04%20Philos.pdf.
5. Штика Л.Г. Методологічний підхід до формування терміносистеми в галузі науки
“Державне управління”/ Штика Л.Г., Кравченко С.О. // [Електрон. ресурс]: – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2009-1/doc_pdf/ Shtyka_LG.pdf.
6. Качанов С. Формування єдиної термінологічної системи діяльності з державного нагляду і контролю // Вісник інженерної академії України, № 3-4, 2008.
7. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять: ДСТУ 3966 : 2009. – [Чинний від 2010.07.01]. К.: Держспоживстандарт України,
2009. – 32 с. – (Національний стандарт України).
8. Термінологічна робота. Гармонізування понять і термінів: ДСТУ ІSO 860 : 99. – [Чинний від 2001.01.01.]. – Київ: Держспоживстандарт України, 2000. – 8 с. – (Національний стандарт
України).
9. Степанова Е.А. Военно-гражданские отношения в операциях невоенного типа – М.:
“Права человека”, 2001 – 272 с.
10. Голопатюк Л.С. Особливості сучасних операцій з підтримання миру // Центр воєнної політики та політики безпеки “Оборонний вісник”, № 3/2010, с. 43 - 47.
11. Апполонов О.А. Невійськові аспекти стабілізації обстановки в Афганістані. [Електрон. ресурс]: – Режим доступу: http://defpol.org.ua/site/ index.php/uk/arhiv/kolonkaavtora/ 3239-
2010-10-18-08-42-57 12. Апполонов О.А. Український миротворчий контингент в Афганістані: погляд з середини.
[Електрон. ресурс]:

Режим доступу: http://defpol.org.ua/site/index.php/uk/arhiv/kolonkaavtora/2153-2010-05-28-06-01-00 13. Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від
24 квітня 2009 р. “Про Стратегію міжнародної миротворчої діяльності України” № 435/2009 від 15 червня 2009 р.”. Офіційний вісник Президента України вiд 19.06.2009 -
2009 р., № 17, стор. 47, стаття 579.
14. Закон України “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях” від 23 квітня
1999 року № 613-XIV.
Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 22-23, ст.202.

15. Закон України “Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав” від 2 березня 2000 року № 1518-ІІІ. Відомості Верховної Ради України вiд
12.05.2000 - 2000 р., № 19, стаття 144.
16. Наказ Міністра оборони України від 11.09.2004 № 400 “Про затвердження Керівництва по застосуванню норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України”.
17. AJP-9 NATO Civil-Military Co-operation (CIMIC) Doctrine. – 2003. – p. 11. [Електрон. ресурс]: – Режим доступу: - http://www.nato.int/ims/docu/ajp-9.pdf.
18. MC 411/1 (Final), NATO Military Policy on CIMIC, 17 Jul 01.
19. ACO Manual Number 86-1-1 CIMIC tactics, techniques, and procedures (TTPs), 25 Sep 01.
20. NATO Glossary AAP-15 (English, French, Russian and Ukrainian) // Kyiv 2002.
21. United Nations Humanitarian Civil-Military Coordination Concept, OCHA, 22 March 2005.
Available at: http://ochaonline.un.org/cmcs/guidelines.
22. CIMIC in UN & African Peace Operations. ACMC Programme, ACCORD 2006.
23. Civil-Military Co-operation (CIMIC). Interim Joint Warfare Publication (IJWP) 3-90
November 2003 Edition is promulgated as directed by the Chiefs of Staff.
24. CIMIC Нandbook, Danish Army Fire Support Centre. Edition 01 - August 2009.

25. B-GL-355-001/FP-001, Civil-military Cooperation Tactics, Techniques and Procedures, is issued on the authority of the Chief of the Land Staff. (Канада). 2005-07-18.
26. Handbook Civil-Military Co-operation (Handbook CIMIC 2005), (M7749-704001) and
Handbook CIMIC 2005 CDR-edition (M7749-704002) is ratified to be applicable as from 01-01-
2006. 2005 Swedish Armed Forces, Stockholm.
27. Директива Міністра оборони України від 28.07.10 № Д-27Про організацію участі в
Процесі планування та оцінки сил міжнародної програми НАТО “Партнерство заради миру”.
28. Боришполец К.П. Методы политических исследований - М.: Аспект Пресс, 2005. - 221 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал