Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк, у тому числі неповнолітніх



Pdf просмотр
Сторінка8/17
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.6 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17
Додатку 2), стане у нагоді спеціалістам для організації взаємодії. Слід зазначити, що цей перелік не є вичерпним, та при роботі з соціальної адаптації звільнених дітей та молодих осіб необхідно використовувати наявні ресурси в громаді з урахування їх потреб Порядок розміщено у Додатку А даного посібника.

63
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
2.5.
Взаємодія між працівниками установ виконання
покарань і суб’єктами соціального патронажу
у здійсненні підготовки засуджених до звільнення
2.5.1. Формування партнерської мережі у підготовці засуджених
до звільнення
Ефективна взаємодія між працівниками установ виконання покарань і суб’єктами соціального патронажу є важливою умовою функціонування адекватної потребам засуджених системи підготовки до звільнення.
Ефективна взаємодія можлива унаслідок правильно вибудуваного міжвідомчого пар- тнерства.
Міжвідомче партнерство у підготовці до звільнення – це ефективна взаємодія між структурами, що перебувають у підпорядкуванні різних відомстві, виходячи зі своїх функціональних обов’язків, можуть бути причетними до вирішення тієї чи іншої проблеми засудженого. Міжвідомче партнерство спрямоване на координацію й об’єднання ресурсів у напрямку надання допомоги засудженим у розв’язанні їх проблем, комплексного підходу до ресоціалізації на принципах дружності та особистісно-орієнтованого підходу.
Всі організації, які можуть надавати той чи інший вид допомоги засудженим, мають бути включені організацією-координатором процесу підготовки засуджених до звільнення (установою виконання покарань) до так званої партнерської мережі.
Під час формування такої партнерської мережі важливо здійснити оцінку системи послуг, які потрібні засудженому та можуть бути надані йому яку регіоні, де знаходиться установа виконання покарань (у період його перебування в установі, такі заміс- цем його проживання (після звільнення. При цьому необхідно враховувати наступні аспекти:
• наявність послуги, необхідної для засудженого/звільненого;
• які фахівці дану послугу надають;
• які вимоги висуваються організацією до одержувача даної послуги (наприклад, платною вона є чи безкоштовною чи повинен одержувач послуги мати документи, чиж послуга є анонімною тощо. Про наявність всіх таких умов для отримання послуги має бути поінформовано засудженого, який готується до звільнення;
• яким є режим роботи даної організації;
• які відгуки існують про діяльність даної організації (зокрема, якщо мова йде про неурядові та релігійні об’єднання).
Під час проведення оцінки системи послуг необхідно зібрати якомога більш повну та чітку інформацію, що дозволить створити базу даних послуг. Бажано, щоб база даних була систематизована за переліком послуг.
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
64
Наприклад, категоріями бази даних можуть бути послуги, спрямовані на відновлення документів;
• працевлаштування;
• надання тимчасового житла;
• психологічну підтримку;
• лікування та реабілітацію (зокрема для осіб, хворих на туберкульоз,
ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД);
• комплексну юридичну, соціальну, психологічну допомогу (у цій категорії може бути розміщено контакти центрів соціально-психологічної реабілітації дітей центрів соціальної адаптації звільнених осіб тощо);
• лікування та реабілітація від алко- та наркозалежності;
• тощо.
База даних повинна містити в собі наступну інформацію:
• назва організації;
• адреса;
• телефон;
• контактна інформація керівника та фахівців;
• графік прийому;
• вимоги, що висуваються до клієнта (за статтю, віком, місцем проживання, станом здоров’я, наявністю документів, довідок, результатів аналізів тощо);
• опис послуги (тривалість, змісті т. ін.);
• інформація, як знайти цю організацію (наприклад, схема проїзду. Формуючи базу даних, необхідно переконатися утому, що адреси та телефони організації єна даний час дійсними, а послуги, що визначені у використовуваному під час формування бази джерелі, наразі продовжують надаватися.

65
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
2.5.2. Налагодження взаємодії у межах партнерської мережі
Важливим є те, яким чином буде налагоджена взаємодія усередині партнерської мережі
22
Така взаємодія може будуватися на основі:
• угод про співпрацю;
• неформальних зв’язків організацій або їх керівників (відповідальних закон- кретний напрям фахівців).
У обох випадках, за можливості, для установ та організацій, які взаємодіють регулярно та знаходяться на одній території, доцільно проводити систематичні зустрічі між їх представниками для:
• обміну інформацією (про успіхи, досягнення, нововведення, роботу, проведену за певний період часу, тощо розробки комплексних програм підготовки контингенту засуджених до звільнення чіткого визначення функцій кожної зі структуру реалізації Індивідуальних програм соціально-виховної роботи та Індивідуальних програм підготовки засуджених до звільнення виявлення спільних проблему підготовці засуджених до звільнення, визначення найбільш оптимальних шляхів їх вирішення;
• консолідованого прийняття рішень у складних випадках (зокрема, щодо вирішення проблем конкретного засудженого. Досить ефективною формою побудови міжвідомчої взаємодії є спільні семінари та
тренінги, спрямовані як на підвищення обізнаності фахівців, задіяних у підготовці засуджених до звільнення, так на відпрацювання командного підходу у спільній діяльності. Такі заходи дозволяють фахівцям краще зрозуміти роботу колег, побачити увесь процес підготовки засудженого до звільнення та чітко визначити роль своєї структури у цій комплексній діяльності.
Для ефективної взаємодії важливою є наявність відповідних, затверджених сторонами форм для переадресації клієнта, можливості отримання ним допомоги у певній організації. У разі взаємодії міждержавними організаціями такі форми затверджено Порядком взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк На основі матеріалів посібників:
а) Организация и поддержка служб по социальному сопроводжению для уязвимых групп: руководство для тренера / Д. Речнов, А. Аржаникова, З. Бартенева и др.]. – М СПИД Фонд Восток-Запад, 2008. – 97 с.
б) Рекомендации по организации программ социального сопровождения для уязвимых групп: практ. пособ. для соц. работников. – Алматы: СПИД Фонд Восток-Запад, 2007. – 157 с.
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
66
У випадку взаємодії з громадськими організаціями та у разі необхідності такі форми можуть бути розроблені та спільно затверджені на основі тих, що пропонуються у вищезгаданому Порядку.
Отже, ефективна партнерська мережа, що діє на засадах консолідації зусиль та ресурсів для реалізації спільної діяльності, розуміння необхідності розподілу відповідальності за результат дають можливість більш якісно здійснити підготовку засудженого до звільнення.

ІІІ
Особливості реалізації
корекційних програму ході підготовки неповнолітніх
та молодих засуджених
до звільнення
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Особливості реалізації корекційних програму ході підготовки неповнолітніх та молодих засуджених до звільнення
III
68
3.1.
Здійснення заходів психокорекції щодо підлітків
та юнаків у межах діяльності пенітенціарних установ
3.1.1. Загальні принципи організації програм корекції
Конфіденційність є базовим принципом психокорекційної роботи.
Учасники та ведучий (фасилітатор) процесу психокрекції неповинні розповсюджувати відомості, отримані уході такої роботи. Принцип конфіденційності є обов’язковим та сприяє створенню безпечної атмосфери уході психокорекції. Окрім того, він забезпечує умови для відвертості та саморозкриття учасників. Дотримання прав людини та гуманізм – затвердження норм пошани і доброзичливого ставлення до кожної людини, виключення примусу і насильства над особою.
Добровільність – фахівець може працювати із клієнтом лише за умови згоди останнього. Це стосується як повнолітніх, такі неповнолітніх засуджених. Поінформованість – засуджені мають бути поінформовані про мету та завдання корекційної програми, перш ніж давати усвідомлену згоду на участь у ній.
Незасудження та прийняття – фахівець має безоціночно сприймати клієнтів та встановити з ними довірливо-діловий стиль спілкування. Акцентна позитивних якостях особистості – опірна сильні сторони особистості засудженого є природним продовженням попередніх принципів. Тільки гуманне, шанобливе ставлення до людини, підкреслення її ресурсів та позитивних якостей дозволяють більш ефективно побудувати корекційний процес. Компетентність – фахівець чітко визначає і враховує кордони власної компетентності.
Відповідальність – фахівець піклується насамперед про благополуччя учасників групи і не використовує результати роботи проти них.
3.1.2. Мішені корекційної роботи
Практика корекції та соціотерапії девіантної та делінквентної поведінки демонструє, що це – досить складна справа.
Мішенню такої корекції є особистість і окремі риси характеру особи, її поведінка та система переконань.
Особливу увагу слід приділяти формуванню кола інтересів особина основі особливостей характеру і здібностей, прагнути до максимального скорочення періоду її вільного часу за рахунок залучення до занять, що позитивно формують особистість читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом та інше. При непродуктивній діяльності в період вільного часу неминуче швидке повернення до рецидиву. Виходячи з того, що розвиток особистості відбувається в діяльності, а підліток прагне до ствердження себе в позиції дорослого серед дорослих, то необхідно забезпечити його залучення до

69
III
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Особливості реалізації корекційних програму ході підготовки неповнолітніх та молодих засуджених до звільнення діяльності, яка дозволяє це зробити – праця, самостійне прийняття рішень, реалізація лідерських прагнень тощо.
Належну увагу при здійсненні психокорекційної роботи слід приділяти питанню формування (відновлення) просоціальних потреб засуджених, оскільки саме потреби є стартером активності особистості. Опора на розвинені потреби – обов’язкова умова усунення відхилень в поведінці, подолання труднощів та викривлень соціалізації. Навпаки, відсутність певної потреби часом унеможливлює ефективний психологічний і педагогічний вплив.
Необхідним елементом роботи є відновлення самоповаги. Низька повага до себе переживається як неприємний стана самоствердження асоціюється із звільненням від травмуючих переживань. Це спонукає людей вчиняти так, щоб зменшити вірогідність відчуття недооціненності й підвищити суб’єктивну ймовірність схвалення. Підлітки, молоді люди, особливо ті, які схильні до насильницької поведінки, сильніше за інших страждають від самопригнічення та мають значну потребу змінити цей стан за допомогою власних дій. Знижена самоповага пов’язана у них практично з усіма видами асоціальної поведінки – нечесністю, належністю до злочинних груп, здійсненням правопорушень, вживанням наркотиків, пияцтвом, агресивною насильницькою поведінкою.
Негативне самосприйняття у підлітків та юнаків складається з трьох різних, але взає- мопов’язаних видів досвіду:
• вони вважають, що не мають цінних якостей або не роблять нічого корисного та гідного схвалення, а навпаки, мають лише негативні риси або поводяться погано;
• вони вважають, що інші ставляться до них або погано, або не помічають їх;
• вони не мають або не вміють ефективно використовувати механізми психічного захисту, що дозволяють зняти або пом’якшити наслідки перших двох елементів суб’єктивного досвіду.
Потреба в самоповазі у таких засуджених особливо сильна, але, не вміючи задовольнити її соціально прийнятними способами, вони вдаються до протиправних, зокрема насильницьких форм поведінки, які дозволяють відчути власну силу та перевагу над іншими. Формування комунікативних умінь. Однією з цілей корекційної роботи є сприяння особистісному зростанню засудженого через розширення сфери усвідомлення себе та інших. Для розвитку і відпрацьовування умінь міжособистісного спілкування може як лабораторія використовуватися тренінг. Опис поведінки означає повідомлення про специфічні дії інших людей, що спостерігаються, без приписування їм мотивів дій, оцінки установок або особистісних рис. Перший кроку розвитку здатності висловлюватися в описовому ключі, а не у формі оцінок – поліпшення уміння спостерігати і повідомляти про свої спостереження, не даючи оцінок. Повідомлення про почуття – інше важливе для міжособистісних відносин уміння, що включає ясне, по можливості, повідомлення про внутрішній стан. Оскільки почуття можуть виражатися за допомогою рухів тіла, дій і слів, то легко помилитися щодо
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Особливості реалізації корекційних програму ході підготовки неповнолітніх та молодих засуджених до звільнення
III
70
емоційного стану партнера. Наприклад, стиснутий рот людини може сприйматися як вираження гніву, а насправді бути проявом страху. Необхідно навчитися передавати повідомлення таким чином, щоб їх почуття були правильно зрозумілі іншими з метою викликати змістовні відповіді. Людина, яка передає почуття адекватно і однозначно, використовує у своїх висловленнях займенник я або мені, вдається до прямих визначень і метафор (Я почуваю себе зніяковіло або Я почуваю себе так, начебто мене застигли в момент, коли мої руки були в банці з варенням”).
До корекційної роботи необхідно залучати батьків та інших представників найближчого соціального оточення неповнолітніх та молодих засуджених. По-перше, їх оцінка поведінки підлітка є важливим джерелом інформації. По-друге, саме до батьківської сім’ї планує повертатися переважна частина засуджених. По-третє, без продуктивної зміни сімейної системи, структури дитячо-батьківських взаємовідносин результативність пихокорекційної роботи є сумнівною. Необхідно організовувати психологічне навчання батьків з метою покращення їх соціальних та комунікативних навичок, трансформації стилів виховання, покращення якості стосунків з дітьми, розпізнавання типів поведінки й реакцій підлітків. У реалізації цих завдань значну допомогу може надати організація батьківських груп-зустрічей, практичних семінарів для батьків, проведення спільних тренінгів для підлітків (юнаків) і їх батьків.
3.1.3 Загальна мета та завдання корекційної роботи
Мета – підвищення рівня ресоціалізації засуджених, які звільняються з місць позбавлення волі, шляхом формування у них адекватних моделей поведінки, трансформації агресивних та/або віктимних форм поведінки.
Завдання:
1. Сформувати в учасників навички самоаналізу (рефлексії. Визначити та переосмислити уявлення щодо власного Я-образу, прийняття тілесного образу Я. Сприяти формуванню самоповаги, адекватної самооцінки як основи ефективних міжособистісних стосунків. Скоригувати руйнівні особистісні настанови, стереотипи та помилкові уявлення щодо міжособистісних стосунків, утому числі з протилежною статтю. Проаналізувати причини виникнення конфліктних ситуацій та шляхів їх розв’язання, розкриття поняття конструктивного та деструктивного конфлікту. Покращити рівень регуляції поведінки шляхом розвитку здатності до емоційної та поведінкової саморегуляції та самоконтролю, адекватних проявів життєвої активності. Підвищити рівень емпатії та самоконтролю. Формувати адаптивні моделі статево-рольової поведінки.

71
III
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Особливості реалізації корекційних програму ході підготовки неповнолітніх та молодих засуджених до звільнення
3.1.4. Кількість учасників, часова та просторова
організація корекційної роботи
Рекомендована кількість учасників – 8–12 осіб, які збираються 1–2 рази на тиждень на
1,5–2 (за можливості – 3) години для групової та 45 хвилин – 1 годину для індивідуальної роботи. Для максимального використання часу учасникам бажано давати так звані домашні завдання”.
Оптимальним періодом корекційної роботи є 3–4 місяці. Важливо, щоб заняття починалися та закінчувалися вчасно, незалежно від запізнень чи неявки деяких членів групи. Це призведе до розуміння як учасниками програми, такі ведучими, необхідності дотримуватися правил.
До плану кожного заняття має бути включено перерву. Цей час використовується для спілкування, обговорення минулих та майбутніх подій. Під час таких перерв ведучий може відстежувати больові місця та конфліктні зони учасників групи шляхом спостереження за ними та спілкування на довільні теми.
Останні 10–15 хвилин групового заняття можуть бути присвячені груповій грі. У цей час підлітки і юнаки відпочивають від емоційно складної групової роботи та вільно спілкуються.
Велике значення має належна організація комунікативного простору в кабінеті працівника пенітенціарної установи, який здійснює корекційну роботу. Бажано, щоб таким кабінетом була невелика за розмірами, пропорційна, добре освітлена (як природним, такі штучним світлом) та тиха кімната. Великі та непропорційні приміщення складно підготувати для індивідуальних бесід та діагностичних процедура це не сприяє створенню комунікативної близькості та довірчої атмосфери. Повної звукової ізоляції досягти важко, але достатнім є зниження загального шумового фону.
Бажано, щоб в приміщенні також були живі кімнатні рослини, а ось стаціонарна наявність декоративних тварин чи птахів в кабінеті не рекомендується. Базовий принцип оформлення – нічого зайвого. Захоплення декоруванням, не прив’я- заним до функціональності, зруйнує просторовий оптимум та невідворотно вплине на результати психологічної роботи. Кабінет взаємодії із засудженими немає бути кімнатою відпочинку персоналу або показовим куточком пенітенціарної установи. Обладнання приміщення зумовлене цілями та завданнями відповідної діяльності, воно є робочим місцем фахівця, атому бажано, щоб в ньому були поєднані такі робочі зони найкраще, коли вони розміщені у різних кімнатах, однак деякі зони можуть поєднуватися водному приміщенні. Простір взаємодії із засудженими. Він забезпечується засобами для предметно- дидактичної, образотворчої, конструктивної, рухово-координаційної, релаксаційної та імітаційно-ігрової діяльності. В ідеалі, до переліку обладнання даного простору мають входити:
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Особливості реалізації корекційних програму ході підготовки неповнолітніх та молодих засуджених до звільнення
III
72
Меблі та обладнання
Стільці, м’які крісла (малогабаритнім який килим (х м або більше, 1-2 подушки неправильної форми або плоскім які іграшки. Диктофон чи магнітофон із функцією запису.
Стимульний матеріал Стимульний матеріал до діагностичних методик і тестів відповідно до вікової диференціації.
Допомі жний матеріал
Кольоровий папір, олівці, фарби, ластик, картон, клей, пензлі, пластилін, фарби, білий папір різного формату тощо. Ця робоча зона повинна бути затишною та зручною. Кімната неповинна бути занадто великою, але в ній має бути місце для руху та виконання групових вправ. Як правило, учасники розсаджуються колом, щоб мати змогу бачити один одного, окрім того, саме таке розміщення передбачає тренінгову групову роботу. Сидіти бажано на простих стільцях, які легко переставляються, а не в кріслах. Простір взаємодії із батьками/родичами засуджених та колегами (фахівці установи та партнерських структур, що забезпечується засобами для комунікативної діяльності відповідно розташований стіл та стільці або крісла, папір, ручки та олівці тощо. Простір інтерпретаційної та організаційно-планувальної діяльності, який передбачає наявність наступних технічних засобів:
• письмовий стіл із відділенням, що закривається на ключ (або сейф для збереження документації);
• комп’ютер та засоби його технічного забезпечення;
• папір стандартного формату;
• нормативна, спеціальна та організаційно-методична документація;
• література та друковані видання з питань дитячої та юридичної психології, спрямовані на підвищення професійної компетентності;
• програми обробки та аналізу даних, отриманих в результаті діагностики та опитування дитини.
3.1.5. Укладання контракту із засудженим
про участь у корекційній програмі
Із клієнтами, які будуть брати участь у корекційній програмі, бажаним є укладання контракту (угоди) про цілі корекційної роботи та методи перевірки її результатів, особливості участі клієнта у програмі.
Мета укладання контракту (угоди) – пояснити засудженому кожен етап плану корекційної роботи та отримати від клієнта згоду на таку роботу. Контракт допомагає дотримуватися чітких правилу ньому визначені наслідки їх порушення, обумовлена відповідальність за ті або інші вчинки 23
Максимова НЮ. Психологія девіантної поведінки навч. посібник / Наталія Юріївна Максимова. – К Либідь, 2011. – с. 340–341.

73
III
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Особливості реалізації корекційних програму ході підготовки неповнолітніх та молодих засуджених до звільнення
Контракт зазвичай містить таку інформацію. Імена сторін (клієнта та ведучого, які уклали контракт. Період часу, протягом якого він діє. Зобов’язання та права сторін – як клієнта, такі ведучого – у межах корекційної програми. Уданому пункті прописується, що гарантує ведучий (конфіденційність, професійний кваліфікований підхід тощо) та якою буде програма (структура, тривалість, а також – які права має ведучий (наприклад, виключити учасника з програми, якщо він систематично порушує правила та даний контракт, а також зазначається, що очікується збоку клієнта – дотримання правил роботи у групі, умов участі виначаються санкції за порушення та винагороди за належну поведінку права, які має клієнт, беручи участь у програмі (наприклад, звертатися за індивідуальними консультаціями до ведучого тощо. Опис очікуваних результатів корекційної програми.
5. Підписи сторін, які уклали контракт.
3.1.6. Форми роботи
Корекція поведінки осіб відбувається в формі індивідуальних консультацій та групової роботи. Важливо зауважити, що є показання для індивідуальної корекційної роботи із засудженими. Основними з них є:
• наявність істотних дефектів зовнішності, психічних порушень (утому числі – знижений інтелект) або тяжких соматичних захворювань;
• ситуації “екстренної допомоги (наприклад, виявлені уході обстеження інтенсивні агресивні або аутоагресивні тенденції);
• інтимний характер проблеми (наприклад, пережитий досвід сексуального на- сильства);
• кризи втрати сенсу буття;
• шизоїдна акцентуація та психопатія
24
При проведенні

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал