Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк, у тому числі неповнолітніх




Сторінка6/17
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.6 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
відновлення сімейних зв’язків,
підготовка до повернення у мікросоціум є дуже важливим для забезпечення успішної
реінтеграції та ресоціалізації засуджених.
У контексті роботи з засудженим необхідно вести цілеспрямовану роботу щодо:
• вироблення у засудженого адекватних реальності уявлень щодо повернення до сім’ї (подолання власних ідеалізованих уявлень спростування уявлень, засно-
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
46
ваних на суцільному негативі без об’єктивних нате причин викорінення або ж попередження споживацького налаштування – мені всі повинні, мене забезпечать тощо);
• підвищення рівня усвідомлення засудженим наявності у членів сім’ї певних очікувань щодо нього і його подальшого життя у родині як позитивних (він все зрозумів і переосмислив, все буде добре після повернення тощо, такі негативних (він не змінився, став лише гіршим, тюрма ламає, всім ю повертається чужа людина тощо, а також відпрацювання способів адекватного реагування на такі очікування;
• підвищення рівня готовності засудженого до взаємодії з іншими членами сім’ї у межах зміненої сімейної системи (наприклад, у родині з’явився вітчим чи мачуха, народився брат/сестра, помер хтось із рідних тощо);
• формування навичок конструктивної (ненасильницької) поведінки у родині тощо.
З метою досягнення вищеперерахованих завдань важливо безпосередньо залучати до здійснення підготовки до звільнення засуджених також членів їх найближчого соціального оточення. Таке залучення можливе як дистанційно (шляхом листування засудженого з родиною, телефонних розмов, такі шляхом безпосереднього спілкування засудженого з членами родини у межах УВП під час побачень, батьківських днів у виховних колоніях тощо.
Діяльність із залучення найближчого соціального оточення до процесу підготовки до звільнення складається з декількох етапів Оцінка ресурсності найближчого соціального оточення щодо позитивного впливу на особу у процесі її ресоціалізації та адаптації до умов соціуму.
У ході визначення ресурсів родини важливо робити акценту першу чергу, на позитивних, сильних її сторонах. Саме ресурси сім’ї є основою для майбутньої взаємодії та включення сім’ї до планування роботи із засудженим з підготовки його до звільнення. Оцінка ресурсу родини має здійснюватись спільно з ЦСССДМ та ССД за місцем проживання родини у разі, якщо мова йде про роботу з неповнолітніми та молоддю до
35 років.
В умовах, коли родина є абсолютно неблагополучною чи асоціальною або ж найближче соціальне оточення відсутнє, особа, яка звільняється, має знати, яким чином можна подолати цю ситуацію, куди звертатися по допомогу. Окрім того, з таким засудженим необхідно відпрацювати соціально позитивні способи життєдіяльності безсімейної підтримки.
Важливою є співпраця з громадськими та релігійними організаціями, які можуть включити особу, яка звільнилась, у позитивне коло спілкування, наприклад, до груп взаємодопомоги, та сприяти первинній адаптації у соціумі шляхом надання соціально-психо- логічної підтримки. Також ефективною формою соціально-психологічної підтримки неповнолітніх та молодих осіб, які звільняються з місць позбавлення волі тане мають позитивного соціального оточення, може стати наставництво, яке у якості нової моделі підтримки тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, впроваджується рядом неурядових організацій в Україні.

47
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
Наставник – це, як правило, психологічно та соціально зріла особа, обізнана у специфіці цільової групи та готова надавати всебічну індивідуальну підтримку, відстоювати права та інтереси свого підопічного, консультувати тощо. Наставники часто є волонтерами, вони проходять спеціальне навчання та мають постійні супервізії.

Оцінка потреб родини у контексті створення сприятливих умов для повернення до неї особи, яка звільнилася з місця позбавлення волі.
На даному етапі важливо визначити, яких знань, умінь та навичок потребують члени родини для того, щоб зміцнити позитивний вплив на особу, яка готується до звільнення. Працювати з родиною у напрямі її підготовки можуть як працівники ЦСССДМ за місцем проживання родини (які, окрім того, можуть допомогти родині у активізації її ресурсів, покращенні рівня матеріального забезпечення через сприяння в оформленні пільг та допомоги, у разі такої можливості, тощо, такі психолог УВП під час заходів для членів родин засуджених в установах.

Планування та реалізація роботи з найближчим оточенням, про що мова піде у наступному підрозділі 2.1.7.3.

Моніторинг та оцінка динаміки у стосунках засудженого, який готується до звільнення, та його найближчого соціального оточення.
2.1.6.2. Залучення членів родини до соціально-психологічної
та просвітницької роботи у межах УВП
Форми роботи з найближчим соціальним оточенням
У випадку, коли мова йде про неповнолітніх та молодих людей, вкрай важливо залучати до взаємодії батьків. Основними формами роботи з батьками (або іншими членами родини) засуджених є:
• батьківські семінари;
• індивідуальні консультації для батьків (інших членів родини. У разі роботи з батьками неповнолітніх та молодих людей метою таких занять є підготовка батьків до ефективної комунікації з підлітками, молодими людьми, які повернуться у родину з місць позбавлення волі, у першу чергу, через підвищення рівня педагогічної культури батьків. Тривалість таких семінарів або індивідуальних консультацій може бути у межах 1–1,5 години. Оптимальна періодичність – один раз на квартал. На розгляд може бути винесена низка тем, які стосуються особливостей підліткового та юнацького віку, динаміки вікових змін та перебудови, зміни стилю спілкування батьків та інших членів родини з особою відповідно до її вікових особливостей;
• врахування специфічних психологічних особливостей та станів (наприклад, наслідків перенесеної психічної травми, черепно-мозкових травм, педагогічної та соціальної занедбаності, затримки психічного розвитку тощо);
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
48
• порушення поведінки підлітків та адекватної реакції батьків психосексуальних проблем підлітка, молодої людини, статевого виховання;
• попередження вживання алкоголю та наркотиків (виявлення ознак вживання, допомога у подоланні перших ознак залежності, особливості лікування та реабілітації алко- та наркозалежних); виховання відповідальності та розвиток функції прогнозу наслідків власної діяльності;
• причин агресивної поведінки підлітків та молоді та подолання агресивних поведінкових проявів.
Батьківські семінари можуть проводитися у формі інтерактивних занять з використанням таких методів як відеолекторій (наприклад, з метою ознайомлення батьків з особливостями підліткового віку, керованої дискусії, мозкової атаки (наприклад, з метою напрацювання варіантів найбільш конструктивної поведінки батьків у конкретній ситуації, коли ведучий (психолог) спрямовує процес та фіксує найбільш важливі позиції.
Для інших членів родини засуджених, які готуються до звільнення, важливими будуть, окрім перерахованих вище, заняття з наступних тем:
• особливості безконфліктного спілкування;
• допомога колишньому засудженому у відновлення ролі батька, матері (сина, доньки, сестри, брата) тощо у родині;
• причини особливих психічних станів колишнього засудженого (підвищена емоційна збудливість, агресивність тощо) та побудова адекватної реакції з метою уникнення конфлікту;
• подолання можливих елементів кримінальної субкультури, засвоєних під час засудження, тощо.
Важливим є включення до планів роботи психолога, вихователя (або начальника відділення у виправних колоніях, а також інспектора з підготовки до звільнення відповідних спільних заходів із засудженим та його найближчим соціальним оточенням під час довготривалих та короткотривалих побачень, батьківських зборів, днів у виховних колоніях, фестивалів тощо.
Вихователь виховної колонії, начальник відділення виправної колонії, інспектор з підготовки до звільнення уході таких спільних зустрічей зможуть визначити спільні дії з підготовки засудженого до звільнення та ті сфери, де ключові позиції зможе відігравати родина, зокрема, сприяння у забезпеченні засудженого місцем проживання, допомога у зборі усіх необхідних для звільнення довідок тощо.
Психолог під час таких заходів матиме змогу попрацювати спільно із засудженим та членом його родини у напрямі гармонізації їх стосунків, визначення спільних пріоритетів, планування життєдіяльності після звільнення. Особливо важливою така робота є у разі, якщо засуджений та його найближче сімейне оточення знаходяться у конфлікті, мають непорозуміння, взаємні образи, звинувачення тощо. У таких випадках доцільним буде застосування технік медіації, спрямованих на примирення сторін та побудову конструктивної взаємодії між ними.

49
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
2.2.
Органи праці та соціального захисту населення
2.2.1. Участь у заходах щодо підготовки засуджених до звільнення
Зважаючи, що від якості підготовки до звільнення залежить рівень готовності звільнених осіб до подальшого життя у суспільстві сприйняття нових умов та нового соціального оточення самостійного ініціювання та досягнення позитивних зміну власному житті подолання труднощів, з якими стикається кожен громадянин приборкання свого обурення, контроль над діями, протидія негативному впливу, подолання упередженого ставлення до себе збоку інших членів суспільства тощо – працівники ор-
ганів праці та соціального захисту не можуть стояти осторонь процесу підготовки до звільнення засуджених осіб.
Залучення працівників органів праці та соціального захисту населення на етапі підготовки засудженого до звільнення, у першу чергу, залежить від сумлінного виконання своїх обов’язків працівниками установ виконання покарань, які задіяні до процесу підготовки до звільнення, та рівня їх відповідальності за якість своєї роботи.
Для того, щоб чітко зрозуміти чи потрібно залучати до підготовки до звільнення працівників органів праці та соціального захисту населення таз якою метою це робити, необхідно:
• визначити основні потреби засуджених, які готуються до звільнення, у здобутті ними знань чи вмінь з тієї чи іншої тематики;
• бути обізнаними щодо можливостей органів праці та соціального захисту населення.
Представники органів праці та соціального захисту населення уході підготовки засудженого до звільнення у межах установи виконання покарань можуть бути залучені до висвітлення таких тем. Діяльність соціальних служб. Умови отримання соціальних послуг особами, які перебувають у складних життєвих обставинах. Соціальна допомога. Хто має право на соціальну допомогу, як її оформити та отримати. Соціальні гарантії інвалідам. Умови отримання. Працевлаштування. Профорієнтація. Допомога по безробіттю. Орган праці та соціального захисту населення за умови звернення до нього керівництва установи виконання покарань направляє до установи виконання покарань спеціалістів з метою надання інформаційних послуг засудженим у процесі підготовки їх до звільнення. При цьому дуже важливо, щоб разом із зверненням керівництво установи виконання покарань направляло до органу праці та соціального захисту населення перелік запитань чи тем, які цікавлять засуджених. Такі дії дадуть можливість направити до установи виконання покарань саме того фахівця, який зможе максимально надати роз’яс- нення засудженим з тих чи інших питань.
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
50
Зрозуміло, що у кожної засудженої особи є свої нагальні та першочергові завдання, без розв’язання яких неможлива їх подальша соціальна адаптація. Саме це і треба визначати на етапі підготовки до звільнення. До основних проблем, які потребують термінового вирішення наданому етапі, можна віднести побутове влаштування та працевлаштування.
При підготовці засуджених до звільнення та визначення можливих шляхів їх побутового влаштування адміністрації установ виконання покарань необхідно дотримуватись норм Закону України Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, зокрема, варто наголошувати засудженим, що одними з основних принципів у здійсненні соціального патронажу є:
• добровільність вибору чи відмови від підтримки (послуг, допомоги);
• адресність та індивідуальний підхід;
• конфіденційність. Соціальний патронаж здійснюється стосовно звільнених осіб, які звернулися до суб’єктів соціального патронажу протягом шести місяців після звільнення з установ виконання покарань.
Тобто, послуги суб’єктами соціального патронажу будуть надаватися звільненим особами лише за їх власним бажанням. Тому, на етапі підготовки до звільнення необхідно надати допомогу засудженим у самоусвідомленні їх реальних потреб. Водночас, з метою своєчасної організації процесу соціального патронажу органи праці та соціального захисту населення повинні мати реєстр закладів та установ, організацій, що надають соціальні послуги звільненим особам, насамперед, послугу тимчасового притулку, та знати про їх потужність (кількість ліжко-місць, чисельність персоналу тощо. Для оперативного з’ясування наявності вільних місць та можливості прийняття на обслуговування звільнених осіб – інформацію щодо контактних осіб цих закладів, установ, організацій.
2.2.2. Участь у вирішенні питання побутового влаштування осіб,
які готуються до звільнення
Житло – одна з базових потреб людини. Не маючи житла, не відчуваючи безпеки та захисту, людина має набагато більше ризиків щодо повернення на злочинний шлях.
До організації побутового влаштування засуджених після виходу з місць позбавлення волі безпосередньо залучаються органи праці та соціального захисту населення. Ці органи опікуються, у першу чергу, особами, у яких втрачені родинні та соціаль- но-корисні зв’язки та які не мають житла.
Законом України Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, що визначає основні напрями забезпечення соціальної адаптації даної категорії осіб, встановлено суб’єкти соціального патронажу – центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, об’єднання громадян, а також фізичні особи, які здійснюють соціальний патронаж.

51
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
Крім того, Законом України визначено спеціалізовані установи для звільнених осіб, діяльність яких безпосередньо спрямована на надання допомоги звільненим особам, їх підтримку та соціальну адаптацію:
• центр соціальної адаптації звільнених осіб;
• спеціальний будинок-інтернат.
Власне в цих установах звільнена особа, яка немає житла або втратила соціально-ко- рисні зв’язки, може отримати послугу тимчасового притулку (проживання).
2.2.2.1. Побутове влаштування працездатних осіб
Побутове влаштування працездатних засуджених осіб, які втратили соціально-кори- сні зв’язки, не мають рідних та близьких, не мають житла, можливо вирішити шляхом направлення таких осіб до центру соціальної адаптації.
З’ясувавши в рамках підготовки до звільнення засуджених про наявність у них власного житла, збереження або можливість налагодження зв’язків з родиною, а також проаналізувавши та оцінивши реальні можливості засудженого для повноцінного життя в соціумі, необхідність у допомозі та бажання пройти курс реінтеграції в центрі соціальної адаптації звільнених осіб, адміністрація установи виконання покарань надсилає повідомлення-запит про наявність відповідних центрів вданому регіоні до органів праці та соціального захисту населення за обраним засудженим місцем проживання.
При надходженні з установи виконання покарань, органу внутрішніх справ відповідних повідомлень-запитів орган праці та соціального захисту населення у визначений законодавством термін сповіщає установу чи орган внутрішніх справ про кількість центрів соціальної адаптації звільнених осіб в регіоні та види соціальних послуг, що надаються ними, і надсилає відповідне повідомлення до установи виконання покарань розміщено у додатках до Порядку взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк
19
).
У разі відсутності в регіоні центру соціальної адаптації звільнених осіб орган праці та соціального захисту населення інформує про наявність в регіоні закладів для бездомних осіб, зокрема тих, що надають послугу тимчасового притулку, оскільки особи, які не мають житла, тобто є бездомними, можуть отримати послуги в закладах для бездомних осіб відповідно до Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей.
Центр соціальної адаптації звільнених осіб
Центр соціальної адаптації звільнених осіб (далі – Центр) є спеціальною соціальною установою, діяльність якої спрямована на поступове повернення осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених
19
Порядок розміщено у Додатку А даного посібника.
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
52
законом, до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві шляхом надання їм соціальних послуг та сприяння в отриманні іншої допомоги з урахуванням індивідуальних потреб.
Основною метою Центрує реінтеграція та соціальна адаптація звільнених осіб. Завдання діяльності такого центру представлено у таблиці Додатку 2. Термін надання соціальних послуг звільненим особам залежить від життєвої ситуації цієї особи, її особистісного потенціалу, індивідуальних потреб (відсутність паспорта, реєстрації, місця проживання, місця роботи, професійних навичок, наявність проблем зі здоров’ям, психологічні проблеми тощо. Водночас, термін перебування в центрі соціальної адаптації, як правило, становить 6 місяців. За потреби, термін перебування може бути продовжено.
Зважаючи на багатоаспектність проблем звільнених осіб та розгалужену мережу суб’єктів соціального патронажу, вважається, що центр соціальної адаптації, як спеціалізована установа, має бути об’єднуючою ланкою, що відповідатиме за організацію комплексного розв’язання проблемних питань звільнених осіб.
Принаймні, працівники Центру мають ґрунтовно вивчити проблемні питання звільненої особи та спільно із цією особою підготувати індивідуальний план її соціальної адаптації, періодично разом із звільненою особою аналізувати стан його виконання та надавати звільненій особі допомогу у встановленні зв’язків з іншими суб’єктами соціального патронажу для вирішення її проблем.
2.2.2.2. Побутове влаштування непрацездатних осіб
У разі, якщо особа, яка готується до звільнення, є особою похилого віку або інвалідом І чи ІІ групи, таза станом здоров’я потребує постійного стороннього догляду і допомоги тане має рідних, які повинні забезпечити їй цей догляд, адміністрація установи виконання покарань вивчає можливість влаштування цієї особи до спеціального будинку-інтернату. Це здійснюється шляхом з’ясування у самої особи, чи хоче вона проживати у будинку-інтернаті, та надсиланням відповідних повідомлень-запитів до органів праці та соціального захисту населення.
Орган праці та соціального захисту населення у відповідь на повідомлення-запит установи виконання покарань інформує адміністрацію установи про наявність в регіоні спеціального будинку-інтернату та можливість прийняти на обслуговування особу, яка цього потребує.
У разу відсутності в регіоні спеціального будинку-інтернату, громадяни похилого віку та інваліди, які звільняються з місць позбавлення волі та потребують влаштування до інтернатної установи, можуть бути влаштовані до інших будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів.

53
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
Спеціальний будинок-інтернат
Спеціальний будинок-інтернат – соціально-медична установа, призначена для постійного проживання звільнених осіб – громадян похилого віку, інвалідів I і II груп, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. До спеціального будинку-інтернату на безоплатній основі приймаються звільнені особи громадяни похилого віку, інваліди I і II груп, які не мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов’язані їх утримувати. До спеціального будинку-інтернату можуть прийматися на платній основі звільнені особи, які мають працездатних дітей або інших родичів і які згідно із законом зобов’я- зані їх утримувати.
Приймання до будинку-інтернату здійснюється за путівкою відповідно Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, виданою на підставі:
• особистої заяви особи про її прийняття до будинку-інтернату;
• паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу);
• медичної картки про стан здоров’я з висновком про необхідність стороннього догляду;
• довідки про розмір призначеної пенсії;
• довідки про склад сім’ї за встановленою формою;
• довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи, яка приймається до будинку-інтернату (за наявності групи інвалідності).
Слід акцентувати увагу, що під час підготовки до звільнення та здійснення заходів соціального патронажу звільнених осіб, для оперативного розв’язання проблемних питань засуджених осіб, які готуються до звільнення, та вже звільнених осіб, велике значення має взаємодія установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу. Практика, досвід та соціологічні дослідження доводять, що в тих регіонах, де налагоджена тісна співпраця та взаємодія установ виконання покарань, суб’єктів соціального патронажу як державної, комунальної, такі недержавної форми власності, проблемні питання звільнених осіб вирішуються набагато швидше та ефективніше.
Така взаємодія має відбуватися ще й тому, що, звільнившись, особа може приймати самостійні рішення відносно шляхів розв’язання власних проблемі звертатись самостійно до будь-яких суб’єктів.
У разі самостійного звернення звільненої особи до органу праці та соціального захисту населення (спеціалізованої установи для звільнених осіб або закладу для бездомних осіб) орган сповіщає про це територіальний орган внутрішніх справ та установу виконання покарань (за наявності довідки про звільнення).
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал