Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк, у тому числі неповнолітніх




Сторінка5/17
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.6 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
державною службою зайнятості за місцем їхнього проживання.
Реєстрації підлягають працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причинне мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи, дійсно шукають її та здатні приступити до праці. Реєстрація громадян проводиться при пред’явленні ними паспорта (свідоцтва про народження) і трудової книжки. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, довідку про останнє місце роботи, видану за місцем проживання відповідною житлово-експлуатаційною організацією, місцевим органом виконавчої влади. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов’язані надати довідку про звільнення.
При реєстрації кожному громадянину видається пам’ятка про порядок надання послуг державною службою зайнятості, зміст якої затверджується Міністерством соціальної політики.
17
Христова ГО, Смірнова ОС. Проблеми законодавчого забезпечення ресоціалізації та соціальної адаптації звільнених осіб в Україні – Харків АМП Клас, 2007.

39
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
Для осіб, зареєстрованих як безробітні, для забезпечення тимчасової зайнятості на підприємствах, в установах та організаціях комунальної власності і за договорами на інших підприємствах, здійснюється організація проведення оплачуваних громадських робіт місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами відповідних Рад народних депутатів за участю державної служби зайнятості.
Оплачувані громадські роботи – це загальнодоступній такі, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки, види тимчасової трудової діяльності безробітних або частково незайнятих громадян.
Громадські роботи організуються, втому числі з метою трудової реабілітації осіб, які мали значну перерву в професійній діяльності у зв’язку із тривалою хворобою, вихованням дітей, доглядом за непрацездатними членами сім’ї, позбавленням волі чи з інших причин. Позитивно оцінюючи вищезазначені правові норми, необхідно зауважити, що не менш важливим у роботі з працевлаштування є системна, професійна робота з засудженим протягом усього терміну відбування покарань, яка узгоджена між працівниками установи, проводиться на основі оцінки потреб засудженого, з урахуванням його індивідуальних особливостей, соціальної історії розвитку, підтримки родичів, знайомих.
2.1.4. Порядок оформлення пільг категоріям засуджених,
які мають на них право
Позбавлення волі будь-якої особи не є підставою для її позбавлення законних пільг, на які вона має право згідно з чинним законодавством. Це стосується всіх категорій засуджених осіб та всіх видів законодавчо встановлених пільг – пенсія за віком, по інвалідності, соціальні виплати дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, тощо. Право засудженого на збереження законних пільг визначено у законодавстві, а саме уст п. 2 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Уст визначається, що засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Призначена пенсія перераховується органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання пенсіонера із неї відшкодовуються витрати на його утримання у виправній колонії (харчування, речове майно, комунально-побутові послуги та інше, при цьому не менш як двадцять п’ять відсотків пенсії зараховується на особовий рахунок засудженого.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа визначаються Законом України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального за-
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
40
хисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, який набрав чинності січня 2005 року і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, – визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина немає батьківського піклування (стаття 1 згаданого Закону. Відповідно до ст. 4 цього Закону України заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, нарівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 р. № 823 затверджено Порядок надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення річного віку. Цей Порядок визначає механізм надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення річного віку. Передбачено, що виплата одноразової допомоги здійснюється у готівковій (грошовій) формі районними (міськими) відділами (управліннями) освіти на підставі заяви та паспорта отримувача цієї допомоги.
Служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад складають спис-
ки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким у поточному році виповнюється 18 років, за місцем знаходження обліково-статистичних карток таких дітей, і подають до районних (міських) відділів (управлінь) освіти. У списках зазначається прізвище, ім’я, по батькові дитини, число, місяць, рік народження, постійне місце проживання. Повідомлення із зазначенням строку, протягом якого можна отримати одноразову допомогу, та адреси районного (міського) відділу (управління) освіти надсилається ді- тям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад Таким чином, адміністрація виховної колонії у рік досягнення дитиною повноліття може звернутись до Служби у справах дітей за місцем знаходження обліково-статис- тичної картки дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, з клопотанням про включення цієї дитини до списку отримувачів вказаної допомоги.
У разі неотримання з будь-яких причин дитиною одноразової допомоги в установлений строк вона може бути виплачена протягом трьох років.

41
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
За Законом України Про пенсійне забезпечення” діти-сироти мають право на отримання пенсії в разі втрати годувальника. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника (ст. 37). У період перебування дитини – круглої сиротина повному державному утриманні пенсії по втраті годувальника виплачуються у повному розмірі. Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50% призначеної пенсії (ст. 39). Вихованці, учні, студенти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними річного віку (ст. 37).
Отримання пенсій особами, які досягли пенсійного віку
У відповідності до п ст.122 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених законом.
Порівняно з виправно-трудовим законодавством, яке діяло раніше, кримінально-ви- конавче законодавство лібералізувало деякі положення щодо умов праці засуджених та їх соціального захисту. Так, згідно з ч. 3 ст. 122 Кимінально-виконавчого кодексу України час роботи засуджених у період відбування покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії, але за умови сплати засудженим страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством. Це правило є дуже прогресивним, оскільки відповідає положенню проте, що праця в установах виконання покарань не є каральним елементом. Збереження за засудженими права на пенсійне забезпечення цілком логічне та зрозуміле. Засуджений не позбавляється статусу громадянина зі всім комплексом прав та обов’язків, які властиві цьому статусу. Крім того, навіть якщо особа піддана покаранню, необхідно визначити, що вчинений злочин – це помилка, яка не закреслює колишнє життя людини, її праці та поваги до її віку. До того ж, якщо засуджений здійснював сплату зборів до Пенсійного та інших фондів соціального страхування, це означає що він працював, тобто брав участь у суспільному житті і має право отримати забезпечення від держави. Особливістю призначення пенсії особі, яка досягла пенсійного віку вході відбування покарання, є те, що в таких випадках час роботи в установі зараховується в стаж роботи, необхідний для призначення трудової пенсії, після звільнення і за умови сплати нею страхових внесків в порядку, передбаченому законодавством.
Діючим законодавством непередбачено спеціального порядку призначення пенсій засудженим, у яких право на її отримання виникло під час відбування покарання. Водночас вирішення цього питання є особистою справою засудженого, на адміністрацію установи подібного обов’язку не покладено.
За загальним правилом, для оформлення пенсії за віком громадяни подають безпосередньо до районного (міського) управління праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання (а не відбування покарання) особисту заяву, паспорт, довідку про заробіток, трудову книжку (виписку з неї) та інші документи, що підтверджують наявність трудового стажу.
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
42
При порушенні клопотання про призначення пенсії необхідно враховувати, що право на державну пенсію мають лише громадяни України, а іноземні громадяни та особи безгромадянства таким правом користуються виключно у випадках, спеціально передбачених законодавством України чи міжнародними угодами. Рішення про призначення пенсії чи відмову у її призначенні приймається індивідуально стосовно кожної особи. Відмова у призначенні пенсії, а також інші дії працівників органів та установ Пенсійного фонду можуть бути оскаржені до органів місцевого самоврядування чи суду. Судом також захищається право особина відшкодування збитків, спричинених невірним оформленням пенсійних документів. Скарга подається до суду та розглядається відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України. Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і порядку, встановлених законодавством України (за ст. 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного за-
хворювання, які спричинили втрату працездатності”, особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами, підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку).
Слід звернути увагу, що дана стаття передбачає реалізацію права на пенсію і на компенсацію шкоди виключно після звільнення з місць позбавлення волі, а не одразу ж за фактом втрати працездатності
18
2.1.5. Порядок оформлення документів
(свідоцтва про народження, паспорта)
Наявність усіх документів у особи, яка готується до звільнення, в значній мірі підвищує ймовірність знайти роботу, вступити на навчання, позитивно вирішити інші питання, важливі для її успішної ресоціалізації. Основним документом громадянина України, який досягти років, є паспорт. Згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503 – XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Паспорт є необхідним документом для працевлаштування та навчання укладення цивільно-правових угод здійснення банківських операцій та оформлення доручень іншим особам, для представництва перед третьою особою на території України.
Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України територіальними підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) Міністерства внутрішніх справ за місцем проживання після досягнення річного віку. До паспорта при досягненні громадянином і річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним Український юридичний портал – Режим доступу http://www.radnuk.info/

43
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
Значна кількість засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, нема- ють паспортів. Тому, щодо таких засуджених паспортизація повинна відбуватися ще в період відбування покарання. Необхідно зазначити, що адміністрація установи виконання покарань у своїй роботі з засудженими повинна проводити широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію відносно необхідності отримання паспорта та важливості його наявності і належного зберігання після звільнення. Кожен засуджений, який немає паспорта, повинен бути у доступній для нього формі поінформований, що у разі, якщо він бажає його одержати, то повинен повідомити про це адміністрацію установи виконання покарань, яка зобов’язана сприяти у підготовці документів, необхідних для одержання паспорта, та їх передачі в підрозділи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь відділів) МВС за місцем розташування колонії. Процедуру отримання паспорта засудженим може ускладнювати відсутність у нього свідоцтва про народження (коли свідоцтво втрачене або взагалі не оформлювалось).
У разі, коли свідоцтво про народження було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, адміністрація колонії може звернутись до Відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проведеної реєстрації народження з клопотанням про видачу повторного (дублікату) свідоцтва про народження або, у випадку неповнолітнього, до органу опіки та піклування за місцем походження неповнолітнього зсудженого з клопотанням про сприяння у отриманні повторного свідоцтва про народження.
Випадки, коли народження дитинине було зареєстровано в органах РАЦС, регулюються відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.10.00 № 52/5 Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, розділу ІІІ, параграфу 1 Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження, в якому йдеться про таке:
П.2. Підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:
а) медичне свідоцтво про народження (форма № о, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі – медичне свідоцтво про народження, що видається закладами охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форма о, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здо- ров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі – медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу);
б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
II
44
Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу заповнюється лікарем, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника закладу охорони здоров’я та круглою печаткою закладу;
в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі, у випадку народження дитинина морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера державна реєстрація народження проводиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу.
Якщо реєстрація народження дитини, народженої в іншій державі, не була проведена компетентним органом такої держави або дипломатичним представництвом чи консульською установою України, підставою для проведення державної реєстрації в Україні є медичний документ іншої держави, що підтверджує факт народження дитини, належним чином легалізований, якщо інше непередбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Ці документи подаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження конкретною жін кою.
П.10. Якщо закладом охорони здоров’я встановлено, що вік дитини, батьки якої невідомі, становить рік і більше, складений актовий запис про народження включається до книги поновлених актових записів про народження. Після порядкового номера актового запису зазначається Державна реєстрація з пропуском строку”.
Представнику органу опіки та піклування видаються свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.
П.24. Якщо заява про державну реєстрацію народження дитини, яка досягла одного року і більше, надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до
досягнення нею 16 років, то державна реєстрація народження проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитинина загальних підставах (за заявою будь-кого з осіб, визначених статтею 144 Сімейного кодексу України, але після перевірки наявності державної реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитинина момент її народження або заданими Державного реєстру актів цивільного стану громадян. У цих випадках одночасно подаються один із документів, передбачених у пункті 2, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків чи законних представників дитини. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини. Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера Державна реєстрація з пропуском строку включається до книги поновлених актових записів про народження.

45
II
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення
У разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред’явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану.
У розділі IV цього Порядку Видача документів про державну реєстрацію актів цивільного стану йдеться також про таке:
П. 4. Громадяни України та особи безгромадянства, які проживають в Україні, витре- бовують документи на підтвердження фактів реєстрації актів цивільного стану, здійснених компетентними органами іноземної держави, через Міністерство закордонних справ України, якщо інший порядок не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України Про державну реєстрацію
актів цивільного стану” за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про народження є рішення суду про встановлення факту народження.
2.1.6. Залучення до процесу підготовки до звільнення сімейного
оточення засудженого
2.1.6.1. Відновлення та/або зміцнення взаємодії засудженого
з його найближчим соціальним оточенням
Аналіз практики діяльності соціально-виховної та психологічної служби пенітенціарних установ демонструє, що в межах підготовки засуджених до звільнення акцент робиться на їх пристосуванні до умов соціуму, до макросередовища, але відносно мало уваги приділяється підготовці засудженого до повернення усім ю, а також підготовці самої сім’ї до здійснення належної підтримки особи, яка повернеться з місця позбавлення волі. Адже, саме сім’я часто стає єдиною ланкою, що підтримує особу, яка звільнилася (особливо підлітка або молоду особу, протягом всього часу пошуку роботи, в періоди відчаю тощо, утримує його (її) від рецидиву.
Фактори, що сприяють або ж навпаки ускладнюють відновлення повноцінної взаємодії звільненої особи зі своєю сім’єю, були перераховані у п. 1.2. даних методичних рекомендацій. Так, за час перебування особи за ґратами, як правило, відбувається певний розрив сімейних зв’язків, змінюються стосунки в межах сімейної системи або навіть може змінитися система сім’ї в цілому. Отже, як самому засудженому, такі його родині необхідний часта неабиякі ресурси для того, щоб відновити адекватну взаємодію та утриматися від розриву сімейних стосунків. Відповідно,

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал