Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк, у тому числі неповнолітніх




Сторінка1/17
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.6 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
Державна пенітенціарна служба України
Міністерство соціальної політики України Всеукраїнський громадський центр “Волонтер”
Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні
Підготовка до звільнення осіб,
які відбувають покарання
у виді обмеження або позбавлення волі
на певний строку тому числі неповнолітніх
М
Е ТОД И Ч НИЙ ПОСІБНИК bЗа редакцією
Журавель Т.В,
Пилипас Ю.В.
Ки їв – 2012

УДК 343.843(072)
ББК я П Рекомендовано до друку та практичного використання фахівцями у піготовці до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку тому числі неповнолітніх, Науковою радою Державної пенітенціарної служби України Протокол № 1 від 23.03.2012 р) та Міністерством соціальної політики України Лист № 9636/0/14-12/014 від 06.09.2012 р.).
Рецензенти
Максимова Наталія Юріївна – доктор психологічних наук, професор.
Харченко Сергій Якович – доктор педагогічних наук, професор завідувач кафедри соціальної педагогіки Інституту педагогіки і психології Луганського національного університету імені Т.Г. Шевченка.
Христова Ганна Олександрівна – кандидат юридичних наук, доцент Національного університету Юридична академія України імені Ярослава Мудрого, провідний науковий співробітник Національної академії правових наук України, експерт ВГЦ “Волонтер”.
П 32
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або
позбавлення волі на певний строку тому числі неповнолітніх методичний посіб-
ник / Вовк В.М., Журавель Т.В., Калівошко В.М. та інші за заг. ред. Т.В. Журавель,
Ю.В. Пилипас. – К “Версо-04”, 2012. – 168 с.
ІSBN Посібник присвячено проблемам підготовки засуджених до звільнення, а саме соціаль- но-педагогічним, психологічним, юридичним, інституціональним складовим такої діяльності. У посібнику викладено загальні засади підготовки засуджених до звільнення, визначено основні завдання органів та установ, що задіяні у такій діяльності, розкрито особливості побудови психокорекційних програм, спрямованих на формування просоціальної та попередження агресивно-насильницької поведінки засуджених.
Посібник розрахований на працівників, насамперед, установ виконання покарань, органів праці та соціального захисту населення, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також фахівців інших органів та служб, громадських організацій, що сприяють здійсненню ресоціалізації засуджених, які готуються до виходу з місць позбавлення волі. Матеріали посібника також стануть у нагоді викладачам та студентам вищих навчальних закладів, які вивчають дисципліни суміжної проблематики. Видання підготовлено в рамках спільного проекту Удосконалення системи забезпечення прав та можливостей на реінтеграцію у суспільство неповнолітніх та молоді, які перебувають у місцях позбавлення волі за фінансової підтримки Представництва Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ) в Україні.
Координатор проекту від ВГЦ Волонтер – Тетяна Журавель. Координатор проекту від Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні – Руслана Сірман.
УДК 343.843(072)
ББК я
© ВГЦ Волонтер
© Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні
© Фотона обкладинці UNICEF/UKRAINE/2011/ М.Корішов
ІSBN 978-966-8869-49-5
© Версо-04

3
Авторський колектив
Вовк Володимир Михайлович – головний спеціаліст Служби у справах дітей Київської міської державної адміністрації Розділ ІІ, п. 2.1., пп. Журавель Тетяна Василівна – к. пед. н, голова виконкому Всеукраїнського громадського центру Волонтер ст. викладач Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (Розділ І, п. 1.1.–1.3.; Розділ ІІ, п. 2.1., пп. 2.1.1., 2.5.1., 2.5.2.; Розділ ІІІ, п. 3.1.).
Калівошко Валерій Миколайович – начальник відділу організаційно-методичного забезпечення кримінально-виконавчої інспекції Департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими Державної пенітенціарної служби України (Розділ ІІ, п. 2.1., пп. 2.1.5.).
Кочемировська Олена Олексіївна – к. психол. н, завідувач сектору проблем трудових відносин та людського потенціалу відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень президент Асоціації молодих професіоналів Клас Розділ І, п. 1.3., пп. 1.3.1.; Розділ ІІ, п. 2.1., пп. 2.1.6.; Розділ ІІІ, п. 3.1., 3.2., 3.3.).
Пилипас Юлія Віталіївна – координатор проекту МБФ Українська фундація громадського здоров’я” (Розділ ІІ, п. 2.3., 2.4.).
Скоропляс Владислав Всеволодович – начальник відділу діяльності виховних колоній, загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених Департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими Державної пенітенціарної служби України Розділ ІІ, п. 2.1., пп. 2.1.3.).
Суліма Оксана Василівна – заступник Директора департаменту соціальних послуг – начальник відділу реформування системи соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Розділ ІІ, п. 2.2., 2.4.).
Хведчук Віталій Васильович – заступник начальника Департаменту
– начальник відділу соціально-виховної та психологічної роботи з засудженими Департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими Державної пенітенціарної служби України Розділ ІІ, п. 2.1., пп. 2.1.1., 2.1.4., 2.1.6.).

4

5
ЗМІСТ
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
І.
Засади здійснення підготовки до звільнення осіб,
які відбувають покарання у виді обмеження
або позбавлення волі на певний строку тому числі неповнолітніх . . . . . . . . . 9
1.1. Мета, завдання та принципи підготовки засуджених до звільнення. . . . . . . 10 1.2. Актуальні потреби та проблеми засуджених, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі, утому числі неповнолітніх . . . . . . 12 1.2.1. Співвідношення потреб та проблем засуджених, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 1.2.2. Специфічні проблеми окремих категорій засуджених . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 1.3. Побудова ефективної комунікації із засудженими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 1.3.1. Бар’єри у побудові ефективної комунікації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 1.3.2. Стадії налагодження ефективної комунікації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
ІІ.
Основні завдання та зміст діяльності органів та установ,
які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
2.1. Установи виконання покарань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 2.1.1. Оцінка потреб засудженого та розробка індивідуальної програми на основі оцінки потреб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 2.1.2. Визначення місця проживання засудженого після звільнення . . . . . . . . . . . . 33 2.1.3. Сприяння працевлаштуванню . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 2.1.4. Порядок оформлення пільг категоріям засуджених, які мають на них право . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 2.1.5. Порядок оформлення документів свідоцтва про народження, паспорта. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 2.1.6. Залучення до процесу підготовки до звільнення сімейного оточення засудженого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 2.2. Органи праці та соціального захисту населення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49 2.2.1. Участь у заходах щодо підготовки засуджених до звільнення . . . . . . . . . . . . . 49 2.2.2. Участь у вирішенні питання побутового влаштування осіб, які готуються до звільнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 2.2.3. Запобігання поширенню інфекційних захворювань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

6
2.3. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 2.3.1. Визначення потреб засудженого у реалізації заходів з підготовки до звільнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 2.3.2. Зміст соціальних послуг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57 2.3.3. Здійснення заходів із ресоціалізації та адаптації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58 2.4. Інші установи, заклади та організації, що забезпечують надання допомоги з підготовки до звільнення та підтримку звільненим особам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62 2.5. Взаємодія між працівниками установ виконання покарань і суб’єктами соціального патронажу у здійсненні підготовки засуджених до звільнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63 2.5.1. Формування партнерської мережі у підготовці засуджених до звільнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63 2.5.2. Налагодження взаємодії у межах партнерської мережі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
ІІІ. Особливості реалізації корекційних програму ході підготовки неповнолітніх та молодих засуджених до звільнення . . . . . 67
3.1. Здійснення заходів психокорекції щодо підлітків та юнаків у межах діяльності пенітенціарних установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 3.1.1. Загальні принципи організації програм корекції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 3.1.2. Мішені корекційної роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 3.1.3. Загальна мета та завдання корекційної роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70 3.1.4. Кількість учасників, часова та просторова організація корекційної роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 3.1.5. Укладання контракту із засудженими про участь у корекційній роботі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 3.1.6. Форми роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 3.1.7. Елементи групової динаміки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 3.1.8. Техніки та процедури роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 3.1.9. Оцінка змін та психодіагностика як елемент корекційної роботи . . . . . . . . . 79 3.2. Програма формування просоціальної поведінки засуджених підлітків та юнаків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 3.3. Програма корекції агресивно-насильницької поведінки . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

7
ВСТУП
Вирішення питання ефективної підготовки засуджених до звільнення є одним із ключових завдань пенітенціарної та постпенітенціарної теорії та практики.
Для засуджених, які тривалий час відбували покарання, втратили соціально корисні зв’язки та здебільшого не мають житла, професії і навіть належної освіти, адаптація до життя на волів сучасних умовах є дуже складною. Успішна їх соціальна адаптація є одним із пріоритетних напрямів державної політики, адже труднощі у відновленні свого соціального статусу та поверненні до нормальних умов життя призводять до того, що особи, які звільнилися з установ виконання покарань, повертаються на кримінальний шлях, через що підвищується рівень рецидиву злочинів. Крім того, не всі звільнені особи мають змогу проживати у власних житлових приміщеннях, влаштуватися на роботу, близько третини з них мають проблеми психологічного характеру, майже половина – проблеми зі здоров’ям, що призводить до підвищення рівня безробіття, поширення соціально небезпечних хвороб та збільшення чисельності бездомних.
Саме на забезпечення вирішення всіх окреслених питань спрямована діяльність суб’єктів соціального патронажу та відповідно розроблено Порядкок взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, затверджений наказом
Мін’юсту, Мінсоцполітики, МОНмолодьспорту, МОЗ та МВС від 28.03.2012 № Для роз’яснення та уточнення основних положень даного нормативно-правового документу і розроблено цей методичний посібник, що згуртував колектив авторів – представників Державної пенітенціарної служби України, Міністерства соціальної політики України та громадських організацій. Розроблення та друк посібника стали можливими за сприяння Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Координатор проекту Т. Журавель

8

І
Засади здійснення підготовки
до звільнення осіб, які відбувають
покарання у виді обмеження або
позбавлення волі на певний строку тому числі неповнолітніх
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Засади здійснення підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
I
10
1.1.
Мета, завдання та принципи підготовки
засуджених до звільнення
Метою підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку тому числі неповнолітніх, є забезпечення ефективної ресоціалізації через формування (або відновлення) і закріплення у них стійкої просоціальної мотивації для усвідомленої відмови від норм кримінального середовища на користь загальноприйнятних цінностей, реінтеграції таких осіб до життя у соціальному середовищі та попередження рецидивної злочинності.
Під ресоціалізацією засуджених слід розуміти комплекс дій, спрямованих на повторне засвоєння культури відносин у соціумі, формування (або відновлення) і закріплення у засуджених певних соціальних норм та ролей, стійкої просоціальної мотивації для усвідомленої відмови від норм кримінального середовища на користь загальноприйнятних цінностей здобуття умінь та навичок, необхідних для їх успішного повернення у суспільство.
Ресоціалізація засуджених – це також тривалий процес, що відбувається на основі комплексу психолого-педагогічних, економічних, медичних, юридичних та організаційних заходів, спрямованих на формування у кожного засудженого здатності та готовності до входження після відбуття покарання у звичайні умови життя суспільства.
1
Відповідно, для досягнення мети підготовки до звільнення (ефективної ресоціалізації засуджених) можна виділити комплекс наступних завдань:
• формування/відновлення позитивних навичок, умінь, стилю спілкування тощо;
• формування/відновлення позитивної системи цінностей, знань, переконань, установок тощо;
• розвиток знань, умінь та навичок для проживання в громаді, зокрема навички самообслуговування, гігієни, догляду та підтримки стану власного здоров’я; трудовій професійні навички й уміння знання щодо власних праві обов’язків та вміння їх застосовувати
• формування/відновлення якостей, необхідних для нормальної життєдіяльності в суспільстві, засвоєння відповідних цінностей і соціальних ролей, набуття навичок суспільного життя, розуміння засад громадської моральності та взаємної відповідальності;
• формування поваги до закону, моральних нормі цінностей суспільства тощо.
Принципи, на яких має будуватись діяльність, спрямована на підготовку до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку тому числі неповнолітніх Прикладная юридическая психология / Под ред. А.М. Столяренко. – М, 2000.
2
За матеріалами Москаленко А.П. Формирование адекватного отцовского поведения у мужчин, отбывающих наказание в местах лишения свободы: психологический тренинг / А.П. Москаленко. – Харьков: Ассоциация молодых профессионалов
“Класс”. – 87 с.

11
I
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Засади здійснення підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
• урахування регіональних особливостей, соціальної та економічної специфіки регіону;
• партнерства;
• оцінки потреб засудженого, а також особистісно-орієнтованого гуманістичного підходу;
• різнобічності та комплексності заходів, спрямованих на ресоціалізацію; системності та наступності. Принцип урахування регіональних особливостей, соціальної та економічної специфіки регіону передбачає знання суб’єктами, які здійснюють підготовку засуджених до звільнення, характеристик криміногенної ситуації, структури установ, що надають допомогу у регіоні та здійснюють різні види реабілітації, кадрової ситуації тощо з метою організації єдиного реабілітаційного простору.
Принцип партнерства (начальник відділення або вихователь, психолог, інспектор з підготовки до звільнення, соціальний працівник ЦСССДМ, дільничний, лікар, священик тощо) передбачає створення партнерської мережі у підготовці засуджених до звільнення, розподіл повноважень, функцій та відповідальності фахівців різних відомств, установі організацій у реалізації програм ресоціалізації засуджених. Важливо також враховувати роль громадських та благодійних організацій, які надають допомогу особам, звільненим з місць позбавлення волі.
Принцип оцінки потреб засудженого, а також особистісно-орієнтованого гуманістичного підходу визначає адресний, конкретний характер надання допомоги засудженому, яка базується на результатах оцінки потреб, особливостей та ресурсів як самого засудженого, такі його найближчого соціального оточення припускає враховування не лише зони актуального й найближчого розвитку засудженого, алей орієнтацію в роботі з ним на перспективу, на формування загальнолюдських цінностей тощо.
Принцип різнобічності та комплексності заходів, спрямованих на ресоціалізацію, передбачає реалізацію сукупності реабілітаційних впливів різного характеру, що ґрунтуються на результатах оцінки потреб та ресурсів засудженого та його найближчого соціального оточення. Розрізняють наступні сфери реабілітації, які обумовлюють характер здійснюваних впливів сімейну, соціальну, освітню, виробничо-трудову, медичну, правову тощо. Принцип системності та наступності передбачає, що всі заходи мають реалізуватися у межах єдиної Індивідуальної програми та підпорядковуватися єдиній меті, окрім того, має бути забезпечений поступовий перехід від одного реабілітаційного заходу до іншого у зв’язку із актуальними потребами, строком покарання, ставленням до нього, характером скоєних злочинів, ступенем їхньої ваги, рівнем усвідомлення провини, станом організму та психосоціальними особливостями особистості.
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Засади здійснення підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
I
12
1.2.
Актуальні потреби та проблеми засуджених,
які готуються до звільнення з місць позбавлення волі,
у тому числі неповнолітніх
1.2.1. Співвідношення потреб та проблем засуджених,
які готуються до звільнення з місць позбавлення волі
Усі засуджені, які готуються до звільнення, незважаючи навік, стать, соціальний статус, попередній досвід перебування в місцях позбавлення волі, стан здоров’я, життєвий досвід тощо, перед звільненням мають багато спільних найбільш актуальних гострих питань, із вирішенням яких їм доведеться зіштовхнутися на волі, після виходу з установи. Всі ці питання, насамперед, пов’язані із входженням колишнього засудженого у нове мікросередовище, а також необхідністю самостійно задовольняти свої як базові потреби, такі потреби вищого порядку.
Потреба – це внутрішній стан фізичної або психологічної нужди або браку чогось для підтримки ефективної життєдіяльності. Потреба є внутрішнім збудником активності особистості. У випадку, якщо у особистості відсутні реальні можливості для задоволення своїх потреб, може відбуватися її заміщення або ж пригнічення. Існують різні класифікації потреб людини, узагальнено мова йде про первинні потреби (базові) та вторинні (соціальні, набуті. Виділяють також потреби вищого рівня – духовні потреби, потреби у саморозвитку та самореалізаці ї.
У випадку незадоволення базових, життєвих потреб організм загине. Під час підготовки до звільнення особи, яка певний час була ізольованою від соціуму, як природного середовища її проживання, спеціалісти мають враховувати фактор різкої зміни потреб на момент потрапляння в умови ізоляції, специфіку потреб особистості під час перебування в умовах позбавлення волі, а також розуміти ті виклики та потреби, що виникають після звільнення, та готувати засудженого до їх самостійного задоволення. Саме ці виклики та потреби впливають на виникнення низки проблему разі, якщо особистість неготова їх самостійно задовольнити або ж стикається з певними труднощами на цьому шляху. Доволі багато психологів розглядають потреби як стан напруги (І.А. Джидарьян,
В.Н. Мясищев, ПА. Рудик)
3
. Людина, яка готується до звільнення, має ще більш загострений емоційний стан напруги, пов’язаний з ізоляцією, невизначеністю, втратою навичок, зв’язків тощо.
Нижче наведено найбільш типові проблеми (на основі класифікації потреб особистості за А. Маслоу), з якими найчастіше зустрічаються особи, які звільняються з місць позбавлення волі Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с.

13
I
Підготовка до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
Засади здійснення підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строку т.ч. неповнолітніх
І. Перша категорія проблем пов’язана із задоволенням першочергових, базових потреба також потребу безпеці (їжа, одяг, житло, захищеність тощо) для забезпечення основних умов життєдіяльності особистості:
• відновлення документів, що засвідчують особу, а також створюють умови для отримання можливих пільг тощо;
• визначення місця проживання
• працевлаштування;
• вирішення питань, пов’язаних зі здоров’ям.
Відновлення документів. Практика свідчить, що високий відсоток осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, не мають усіх необхідних документів, що потрібні для життя у суспільстві. У першу чергу, мова йде про основний документ – паспорта також свідоцтво про народження, трудову книжку, документи про освіту, ідентифікаційний код, документи про право власності, інші документи. За наявної досить складної бюрократичної системи, великої чисельності служб та відомств, що відповідальні за відновлення чи вироблення документів, колишньому засудженому самостійно, без юридичного супроводу, важко вирішити всі ці питання, щодо того ж, може бути тривалим у часі. Саме відсутність усіх необхідних документів часто стає перепоною для успішної соціалізації звільненої особи.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал