Перелік запитань з географії на ІІ семестр



Сторінка1/7
Дата конвертації10.12.2016
Розмір1.32 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Перелік запитань з географії на ІІ семестр

1.Велика Британія. Особливості ЕГП, його вплив на розвиток країни. Населення,міста. Характерні риси розвитку економіки індустріальної держави.

2.Франція. Особливості ЕГП. Населення і міста. Провідні галузі господарства.

3.Італія. Особливості ЕГП країни, вплив його на розвиток господарства. Населення та міста. Галузева структура господарства країни, її територіальні відмінності.

4.Держави – сусіди України. Особливості ЕГП країн. Населення. Сучасний стан економіки, господарство.

5. Країни Африки. Загальна характеристика. Населення. Природно-ресурсний потенціал та його використання. Господарство.

6. Австралія. Населення. Географія ресурсів, промисловості, сільського господарства, транспорту. Океанія, особливості ЕГП. Нова Зеландія. І острівні країни Тихоокеанського регіону.

7. Всесвітні економічні відносини. Форми всесвітніх економічних відносин.



. Велика Британія.

«Страна величия, обитель Марса…
Счастливейшего племени отчизна, 
…В серебряной оправе океана…» 
Вільям Шекспір

Пригадайте

?

  1. Які природно-кліматичні умови має територія Британських островів?

  2. Особливості адміністративно-територіальній устрою країни?

  3. Чому за часів прем’єр-міністра Маргарет Тетчер в країні було закрито переважну більшість вугільних шахт?

Візитна картка

Площа: 244 872 км2

Населення: 61 113 000 (2010)

Столиця: Лондон

Офіційна назва: Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії

Державний устрій: конституційна монархія

Законодавчій орган: двопалатний парламент (Палата громад і Палата лордів)

Глава держави: король (королева)

Адміністративний устрій: 4 адміністративно-політичних частини: Англія (39 графств, 6 метрополітенських графств і особлива адміністративна одиниця – Великий Лондон), Уельс (8 графств), Шотландія (12 областей: 9 районів і 3 острівних території) і Північна Ірландія (26 округів)

Поширені релігії: християнство (англікани, католики)

Член ООН, НАТО, ОБСЄ, ЄС (1973), Британська Співдружність націй

Державне свято: День народження королеви

http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_24_files/image001.jpg

Адміністративно-територіальний поділ

ЕГП та природно-ресурсний потенціал. Велика Британія – держава на північному заході Європи, розташована на Британських островах, омивається водами Атлантичного океану та його морів – Північного та Ірландського, протоками Ла-Манш, Па-де-Кале відділяється від Європи, Північним і Святого Георга – від острова Ірландія. Найближчими сусідами країни є Франція та Бельгія. Острівне положення сприяло тому, що за часів існування держави майже за дев’ять з половиною століть вона не знала іноземного вторгнення, втім сама брала участь у численній кількості військових кампаній як в Європі, так і за її межами. Берегова лінія розчленована затоками, фіордами та естуаріями, утворює значні півострови: Уельс і Корнуолл з достатньою кількістю зручних бухт, що сприяло зростанню країни як великої морської держави. Шотландія та Північна Англія, так звана Висока Британія – гориста (Північношотландське нагір’я, Південношотландська височина, Пеннінські та Кембрійські гори). На півдні й південному сході Низької Британії (Лондонський басейн), – горбисті рівнини, типовий пейзаж «доброї старої Англії».

Помірний океанічний, вологий клімат країни сформувався під впливом Гольфстріму, м’яка зима (+3-7°С) і прохолодне літо (+11-17°С), кількість опадів змінюється з 600-750 мм на рівнинах до 1000-3000 мм на рік в горах, рівномірно розподіляється протягом року. Кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства – вирощуванню трав на пасовищах, розвитку біотехнологій. Густа мережа річок (найбільші – Темза, Северн), багато з яких сполучаються каналами – важливий фактор для розвитку економіки країни. У Шотландії та Ірландії багато озер (Лох-Несс, Лох-Ломонд, Лох-Ней). У горах є торф’яники, вересові пустки, що традиційно використовуються як пасовища. Ліси займають лише 9 % території (дуб, бук, береза). Рівнини зайняті під ріллю, луки та густо населені.

З корисних копалин є вугілля, нафта, природний газ, цинк, золото, олово, вапняк, сіль, глина, крейда, гіпс, поташ, пісок, сланець. Родовища значно вичерпані, крім родовищ нафти та газу на шельфі Північного моря. Населення. Близько 80 % населення складають англійці, 15 % – шотландці, валлійці, корнуельці та ірландці, близько 5 % – іммігранти з країн Співдружності. Англійці є нащадками англосаксів і норманів; шотландці, ірландці, валлійці та корнуольці – нащадками кельтів. Єдина англійська нація склалась до XIII – XIV ст., а у XVI ст. склалася загальноанглійська розмовна та літературна мова, що належить до германської групи індоєвропейської мовної сім’ї.

Більшість англійців є прихильниками англіканської державної церкви, шотландці переважно пресвітеріани, ірландці в основному католики. Найщільніше заселено Центральну й Південно-східна Англію, найменш заселеними є райони північної Шотландії та Центрального Уельсу. В країні висока ступінь урбанізації, в містах проживає 89,4 % населення. Майже половина з них мешкає у великих містах з населенням понад 100 тис. чоловік. На території країни сформувалися 8 великих конурбацій з населенням понад 1 млн чоловік, де зосереджено понад третини населення країни. Середня щільність населення – 245,5 чол. км2 (2003).

За сферами зайнятості у сферах господарства населення поділяється наступним чином: сільське господарство – 1,4 %, промисловість – 18,2 %, сфера послуг – 80,4 %.

Найбільші міста: Лондон, Бірмінгем, Лідс, Глазго, Шеффілд, Брадфорд, Ліверпуль, Единбург, Манчестер, Брістоль. Більшість з них є крупними морськими портами.

http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_24_files/image002.jpg

Вестмінстерський міст у Лондоні

Лондон заснований римлянами у 43 р. н.е. на місті кельтського поселення на північному березі річки Темзи. Конурбация Великого Лондона утворює особливу адміністративну одиницю – метрополітенське графство, що складається з Ситі та 32 районів. В кінці 40-х років минулого століття довкола Великого Лондона було розпочато будівництво 8 нових міст-супутників, так званого Лондонського кільця. Аби запобігти подальшому розширенню Великого Лондона, довкола нього створено «зелений пояс», де заборонено будь-яке будівництво.

Великий промисловий центр і транспортний вузол. В місті працює 11 основних залізничних доріг, 15 радіальних і 3 кільцевих автостради, найбільший в Європі та один з найбільших у світі міжнародний аеропорт Хітроу площею 1197 га, міжнародний аеропорт Гетуїк, найстаріший в світі метрополітен, великий, з вантажообігом близько 60 млн т. на рік, порт. Працюють підприємства машинобудування, особливо судно-, авіа- і автобудування, електротехнічна, радіоелектронна, харчова, паперова, хімічна, поліграфічна, швейна промисловість. Найбільший світовий діловий і фінансовий центр.

В місті працює 12 університетів, технічні вузи, Британська академія, Лондонське королівське товариство, Королівський інститут Великої Британії, Королівські академії мистецтв, драматичного мистецтва, музики, танцю, понад 250 музеїв: найбільший в світі Британський музей (1753), Природно-історичний музей, Науковий музей, Музей Вікторії й Альберта, Геологічний музей, Морський музей. Лондон вважається одним з найдорожчих міст світу. Середній рівень життя його мешканців втричі вищий середнього по країні, але райони бідноти тут все ще зберігаються.

http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_24_files/image003.jpg

Кінний патруль поліції на вулицях Лондона

Бірмінгем, друге за величиною місто Британії, понад третина населення якого є вихідцями з її колишніх колоній та їх нащадками.

Вперше місто згадується в «Книзі Страшного Суду» (1086) З XIII ст. місто стало популярним завдяки ярмаркам. У XVI ст. тут налагодили виробництво сталевих виробів, з XVI ст. почали кувати зброю для солдатів парламенту. Винахід парового двигуна та початок Промислової революції зробили Бірмінгем центром індустрії, почався інтенсивний приплив населення з територій колоній.

Одне з найбільших міст Європи, в якому більше половини економічно активного населення зайнято в промисловості: чорна (передільна) металургія на базі місцевих родовищ заліза й вугілля Південного Стаффордширського басейну, виробництво металовиробів; машинобудування та металообробка; автомобілебудування (автоскладальні заводи компанії «Брітіш мотор холдинг», у тому числі фірм «Остіна» і «Моріс»); підприємства авто- і авіадвигунів; заводи-суміжники; гумова промисловість, у тому числі одне з найстаріших у світі виробництво шин (завод фірми «Данлоп»); електротехнічна промисловість (заводи компанії «Лукаса», «Дженерал електрик»); верстатобудування, виробництво залізничного устаткування і вагонів; військові галузі; обробка кольорових металів; ювелірне виробництво.

Найстарішими будівлями міста є ратуша, споруджена у 1830-х роках і муніципалітет – у 1870-х. На околицях Бірмінгема – ботанічні сади та оранжереї.

Манчестер, адміністративний центр метрополітенського графства та конурбації Великий Манчестер.

Морський порт на Манчестерському каналі, що пов’язує місто з Ірландським морем. Через канал має також зв’язок з Ліверпулем. Центр машинобудування, текстильної, хімічної, легкої, паперової промисловості, світовий центр торгівлі тканинами.

Манчестер виник на місці кельтського поселення Мансеніон і римського укріпленого табору Манкуніум, що був заснований у 79 р. н.е.

У місті діють університет, міський музей, художня галерея, оперний театр, міський драматичний театр, театр Аполло, філармонія Бі-Бі-Сі, камерні концертні зали.

Глазго, найбільше шотландське місто, що виникло у VI ст. Назва від гельського Glaschu, тобто «Green Glen» (зелений поділ). Роль міста особливо зросла за часів заснування англійських колоній у Північній Америці. З довколишніми передмістями Дамбартон, Грінок ті іншими утворює конурбацію Клайдсайд. Глазго – головний промисловий центр Шотландії, порт в гирлі річки Клайд з розвиненим судно-, важким машинобудуванням, металургією, швейною, паперовою, харчовосмаковою, поліграфічною промисловістю.



Глазго – значний освітній центр країни: університети Глазго, Стречклайда (1796), Каледонський (1875), коледжі. Велика Британія дала світові широко відомих видатних вчених, дослідників, мандрівників та митців: Томаса Мора, Исаака Ньютона, Роберта Бойля, Майкла Фарадея, Чарльза Дарвіна, Джона Мейнарда Кейнса, Даніеля Дефо, Джонатана Свіфта, Джозефа Киплінга, Генрі Гудзона, Джеймса Кука, Роберта Скотта та багато інших.

Велика Британія очолює Співдружність, що включає 53 країни.

Економіка Великої Британії - одна з чотирьох найбільш розвинених економік Європи. За останніх 20 років тут було проведено такі перетворення: скорочено державний сектор; знижено податкові ставки з фізичних і юридичних осіб; проведено дерегулювання та деіндустріалізацію економіки (з одночасним зниженням державних витрат). За показниками ВВП на душу населення країна входить десятку країн-лідерів і складає $ 37 400. 3а галузями господарства ВВП розподіляється наступним чином: сільське господарство дає 0,9 % вартості, промисловість – 22,8 %, сфера послуг – 76,2 %, ці показники майже відповідають показникам зайнятості населення в галузях економіки країни.

http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_24_files/image004.jpg

Економічна карта

Промисловість. За запасами енергоресурсів (нафта, газ і вугілля) Велика Британія посідає перше місце в Європі. У британському секторі зосереджено близько третини нафти і газу, видобуток яких ведеться на шельфі Північного моря на платформах. Видобуток нафти складає понад 124 млн т на рік, основні родовища Брент та Фортіс. Експлуатується газових 17 родовищ, близько 89,9 млрд м3. Найбільші родовища: Леман-бенк, Брент, Моркем. Британо-нідерландський нафтовий холдінг Брітіш Петролеум та Роял Датч Шел є одними із світових лідерів у видобутку та переробці нафти. Видобуток кам’яного вугілля, що відіграв вирішальну роль у Промисловій революції в Британії, постійно скорочується.

Транспортне машинобудування, в тому числі автомобілебудування, представляють національні компанії та філії іноземних компаній «Rover», «Ford», «Jaguar», «Pegeout-Talbot», «Honda», «Nissan», «Toyota» та інші.



Аерокосмічна промисловість Британії за обсягами виробництва та технологічністю продукції посідає третє місце в світі після США і Франції. Галузь виробляє авіадвигуни «Роллс-ройс», цивільні та військові літаки «British Aerospace», «Harrier», «Tornado», «Eurofighter», устаткування для європейського концерну Airbus Industry».

В країні високо розвинуто суднобудування, виробництво сільськогосподарської техніки та верстатів, текстильного устаткування (за виробництвом верстатів Велика Британія посідає 7 місце в світі), електроніка й електротехніка, програмне забезпечення; телекомунікаційні засоби (волоконна оптика, радари тощо); медичне устаткування, побутова техніка.

Хімічна промисловість представлена широким спектром готової продукції, що споживається як в країні, так і за її межами. Фармацевтика (країна – четвертий в світі виробник ліків), агрохімія, парфумерія, синтетичні волокна, пластмаси, фарби, нові матеріали та біотехнології.

Розвиток сучасної промисловості країни визначається рівнем розвитку високих технологій. Великій Британії належить найвищій науково-технічний потенціал Європи. Витрати на науково-дослідні роботи складають понад 2 % ВВП на рік, понад 35 % усіх науково-дослідних робіт фінансується державою. Навколо Кембриджського університету створено науково-технологічний парк, де виробляється оптика та комп’ютерні технології, технопарки також працюють в Единбурзі, між Лондоном та Брістолем у «Коридорі М-4». За часткою високотехнологічних виробництв Велика Британії поступається лише США.

До старих текстильних районів – Ланкашир (головний район бавовняного виробництва), Йоркшир (вовняне виробництво), Іст-Мідлендс (трикотажна промисловість), Північна Ірландія (лляна промисловість) традиційно було приурочено важливе для країни текстильне машинобудування. Сьогодні ці галузі втрачають свої традиційне значення.

Харчосмакова промисловість виробляє концентрати, кондитерські й тютюнові вироби, напої (близько п’ятої частини світового експорту алкогольних напоїв, переважно шотландський віскі й англійський джин належить Великій Британії).

Для промисловості країни характерна орієнтація на імпортну сировину, тому галузі чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості тяжіють до портових міст.

Велика Британія була ї є могутньою індустріальною державою, проте наразі основою її економіки вже є не промисловість, а сфера послуг, насамперед фінансових. Лондон сьогодні вважають «фінансовою столицею» планети. Крім власне британських банків, тут працюють понад півсотні найбільших банків інших країн. 25 % ВВП країни створює сектор фінансових послуг, в якому зайнято 12 % трудових ресурсів країни. Серед фінансових послуг слід виділити банківську діяльність страхування, ринок похідних фінансових інструментів (ф’ючерси, опціони, глобальні депозитарні розписки), ринок облігацій (єврооблігації), валютний ринок, фінансовий лізинг, трастові операції із зарубіжними акціями, операції з дорогоцінними металами. Значними фінансовими центрами є також Манчестер, Кардіфф, Ліверпуль, Единбург.

http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_24_files/image005.jpg

Центр Единбурґа. Шотландія

Лондон – найбільший туристичний центр світу, а в самій Великій Британії вдосталь цікавих туристичних об’єктів. У туризмі зайнято 7 % населення країни, а щорічний дохід від туризму перевищує 8 млрд дол. Значну частину ВВП дає також освіта в усесвітньо відомих школах (коледжах) і університетах, куди їдуть вчитися студенти практично з усіх країн Європи та вихідці з країн Співдружності націй.

http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_24_files/image006.jpg

Стоунхендж – найвідоміша доісторична пам’ятка Великої Британії

Сільське господарство. Сільське господарство – інтенсивне, надзвичайно механізоване та одне з найбільш ефективних за європейськими стандартами, задовольняє близько 75 % споживчих потреб за участі менш ніж 1,5% трудових ресурсів. У сільському господарстві використовується майже чверть території країни, більша половина якої зайнята під ріллю. Близько половини загальної території країни займають пасовища.

Тваринництво – основа сільського господарства, його продукція складає майже 70 %. Переважає м’ясо-молочне скотарство у Мідленді та Йоркширі та традиційне вівчарство у Шотландії, Північній Англії, Уельсі, розвинене свинарство та птахівництво. Поголів’я великої рогатої худоби становить близько 12 млн, свиней – понад 75 млн голів, свійської птиці – понад 130 млн штук. Для спортивних і рекреаційних цілей розводять коней. Рибу вирощують на фермах або виловлюють в океані.

Третина ріллі зайнята під зернові культури: пшеницю, овес, ячмінь. З технічних культур вирощують цукрові буряки, льон, картоплю. На сході розвиток отримало овочівництво та садівництво. Територіально основними землеробськими районами країни є східна та південно-східна Англія.



Транспорт. В країні розвинуті всі види транспорту. Практично в кожному, навіть у невеличкому місті є аеропорт. Найбільші міжнародні аеропорти розташовані в столиці. За авіаційними перевезеннями міжнародного сполучення Велика Британія поступається лише США.

Довжина залізниць сягає 37 тис. км. З 1994 р. під Ла-Маншем функціонує тунель, який дозволяє поїздам потрапити на континент без паромів. Довжина автошляхів країни складає близько 390 тис. км. Залізничний та автомобільний транспорт є лідерами у внутрішніх перевезеннях пасажирів і вантажів. Трубопровідним транспортом в країні перевозять конденсат, газ, рідкий нафтовий газ, нафту та очищену продукцію.

Понад 200 років країна була світовим морським лідером і сьогодні залишається однією з головних морських держав. На морські перевезення припадає понад 85 % вантажообігу країни. Головні порти і термінали: Саутгемптон, Дувр, Манчестер, Ліверпуль, Лондон, Единбург.

В країні налічується понад 40 млн користувачів Internet.



Зовнішньоекономічні зв’язки. Як і раніше, економіка країни залежить від іноземних інвестицій, в яких переважають потоки капіталу із США та країн Західної Європи. Власні ж інвестиції, які раніше спрямовувалися в країни-колонії, сьогодні орієнтуються на країни Європи, в тому числі Східної. Наприклад, в Україні за участі британського капіталу успішно створено та працює потужний зернотрейдер «НІБУЛОН».

Разом із країнами «великої сімки» Велика Британія змінила структуру свого експорту. Сьогодні вона експортує послуг (банківські, страхування, телекомунікаційні, туристичні, науково-інформаційні, транспортні) більше, ніж товарів і сировини.

Основні експортні товари: машини, промислові товари, аерокосмічне обладнання та електроніка, медичне й наукове обладнання, продукція фармацевтичної промисловості, нові технології, сира нафта, паливо, хімікати, продовольство, напої, тютюн. Основними торговельними партнерами є США, Німеччина, Франція, Ірландія, Нідерланди, Бельгія, Іспанія, Італія.

Об’єктивність існування залежності економіки країни від імпорту полягає у нестачі власної сировини. Імпортує країна промислові товари, машини, паливо, рудні концентрати, харчові продукти з Німеччини, США, Китаю, Нідерландів, Франції, Бельгії, Норвегії, Італії.



Словник термінів і понять

Диверсифікація(лат. diversificatio - зміна, різноманітність), проникнення фірм в галузі, що не мають прямого виробничого зв’язку або функціональної залежності від основної сфери їх діяльності. Пов’язана з процесом концентрації виробництва на міжгалузевому рівні, із структурною перебудовою господарства. Найбільший розвиток у країнах Європи та інших регіонах світу диверсифікація отримала після Другої світової війни. У широкому сенсі – поширення господарської діяльності на нові сфери (розширення номенклатури продукції, видів послуг, що надаються).http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_24_files/book.jpg

Конурбація(лат. con – разом, urbs - місто) – міська агломерація поліцентричного типу, що має як центр декілька однакових за розміром і значущістю міст за відсутності одного явно домінуючого.

Франція

Пригадайте

?

  1. Як історично розвивалися стосунки між Францією та Великою Британією?

  2. Які внутрішні проблеми вирішувала Франція за рахунок своїх колоніальних володінь?

  3. Які товари характеризують сучасну Францію на світовому ринку?

Візитна картка

Площа: 543 965 км2

Населення: 64 420 000 (2010)

Столиця: Париж

Офіційна назва: Французька республіка

Державний устрій: республіка

Законодавчій орган: Двопалатний парламент – Національні збори та Сенат

Глава держави: президент (обирається терміном на 5 років)

Адміністративний устрій: 96 департаментів

Поширені релігії: християнство (католики, протестанти), мусульманство

Член ООН, ЄС, НАТО

Державне свято: 14 липня – День узяття Бастілії (1789)

http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_25_files/image001.jpg

Адміністративно-територіальний поділ

ЕГП та природно-ресурсний потенціал. Франція – типова приморська країна, омивається із заходу і півночі Атлантичним океаном, з півдня – Середземним морем. Має кордони з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією, Іспанією і Андоррою. Протоками Ла-Манш і Па-де-Кале межує з Великою Британією. На півдні країни розташовано князівство Монако. Морські кордони Франції значно більші за сухопутні. Морські узбережжя Бретані мають мальовничі скелясті береги, південне узбережжя Середземного моря – довгі піщані пляжі та бухти

Природні умови на території країни досить різноманітні. Є високі гори, плоскогір’я й рівнини. Кордони з Іспанією проходять гірським масивом Піренеїв, через гірські системи Альп та Юра ідуть кордони з Італією та Швейцарією, вздовж кордонів з Німеччиною, Люксембургом та Бельгією простягнулися середньовисотні Вогези та низькі Арденни.

Значних рудних родовищ альпійська система Франції немає. Проте значні висоти та велика кількість опадів зробили їх важливими джерелами води та енергії, які використано при спорудженні гідроелектростанцій. Схили долин добре заліснені, і лісове господарство грає велику роль в економіці цих районів. Основою для розвитку молочного тваринництва служать гірські луги, в долинах створилися прекрасні умови для розвитку виноградарства.

Клімат Франції визначається впливом прохолодного Атлантичного океану в північних областях і теплого Середземного моря на півдні. Севенни, невисокі гори, природно розділяють дві кліматичні зони. На півночі країни переважає м’який і вологий морський клімат з незначними коливаннями температур влітку і взимку, на півдні – клімат середземноморський з вищими середньорічними температурами й меншою кількістю опадів.

Найбільші річки Франції: Сена, Луара (найдовша), Гаронна і Рона. Система каналів сполучає між собою основні річки країни та Рейн.

Родючі ґрунти має Гароннська низовина біля підніжжя Піренєєв та ділянка на північний захід від нижньої течії Гаронни.

Лісові масиви Франції (хвойні, дубові, букові і каштанові) сильно зведені під впливом діяльності людини та займають лише чверть території країни. Серед розораних полів є лісопосадки, особливо типові для ландшафтів Нормандії та Бретані. Найхарактерніші дерева Середземноморського узбережжя: маслина та корковий дуб.

Серед несприятливих природних процесів та явищ Франції слід назвати повені, снігові лавини та бурі середини зими; засухи та лісові пожежі на півдні біля Середземного моря влітку. Проте вся територія Франції є комфортною для життя, туристсько-рекреаційної та господарської діяльності людей.

Порівняно з іншими країнами Європи Франція має достатньо багаті мінеральні ресурси, значні запаси бокситів, урану, калійних солей, залізних руд. Нестачу нафти, газу і руд кольорових металів Франція покриває за рахунок імпорту.



Населення. Франція – мононаціональна держава, кожен уродженець країни вважається французом. Французька є офіційною мовою, однак говорять в країні на баскській, каталонській, німецькій, бретонській, фламандській і корсиканській мовах та діалектах. Переважна більшість віруючих католики – 88 %, є протестанти, мусульмани, православні.

Середня щільність населення складає 110 чол. на км2. Станом на 2007 р. міське населення складає 77 % від загальної чисельності, але практично відсутні міські агломерації (характерні для більшості країн Західної Європи), окрім района Лілля, що включає промислові центри Рубе, Туркуен, Бетюн, Ланс, Дуе і Валансьєн.

Найвища концентрація населення – в Парижі та його передмістях. Тут зосереджено понад 1/6 населення. Сільське населення розподіляється рівномірно. Високий рівень щільності сільського населення характерний для родючих районів Північної Франції, морського узбережжя Бретані, рівнин Ельзасу, долин Рони та Сони. Крім сільського господарства, останнім часом в сільській місцевості значний розвиток отримав зелений туризм. Тривалість життя за даними на 2009 р.: чоловіків – 77,8 років, жінок – 84 роки. Природний приріст населення дуже низький, через це нестача трудових ресурсів покривається за рахунок трудової міграції, в тому числі й сезонної, пов’язаної із сільськогосподарськими роботами, особливо на півдні країни. Відбуваєтьсяі процес старіння нації.

У Франції переважають малі та середні міста, найбільшими містами є Ліон, Марсель та Лілль.

Париж, головне місто історичної області Іль-де-Франс, разом з передмістями (Версаль, Сен-Дені, Іврі, Аржантей, Булонь-Бійанкур, Дрансі) утворює міську агломерацію Великий Париж з населенням 11,4 млн чоловік.

Париж – найбільший промисловий і транспортний центр країни, тут працюють підприємства авто- і авіабудування, електротехнічного машинобудування, хімічної, харчової, поліграфічної промисловості тощо, виготовляють товари широкого вжитку: модні швейні та галантерейні вироби. З усіма районами й найбільшими портами Франції столицю сполучають 11 залізничних магістралей, діють міжнародні аеропорти: Шарль де Голль, Бурже, Орлі. 16 основних ліній має метрополітен міста, аванпортом Парижа є Гавр. Столиця опоясана швидкісною автомобільною кільцевою дорогою – бульваром Періферік, яка сполучена з радіальними автострадами та всією мережею автомобільних доріг Франції, ядром якої вона є.

Це один з найбільших в світі центрів туризму, тут розміщені ЮНЕСКО і більше 200 міжнародних організацій.

Паризький університет – Сорбонну – засновано у 1215 р., Коллеж де Франс – у 1530 р., Національну бібліотеку – у 1480 р. Париж – відомий науковий, культурний та історичній центр світу. Національний центр мистецтва і культури ім. Жоржа Помпіду з Національним музеєм сучасного мистецтва, безліч музеїв: мистецтва і культури XIX ст., Лувр, імпресіонізму, пішохідний міст Мистецтв, Національний музей природної історії, людини; театри «Гранд-опера», «Комеді Франсез», «Одеон», Національний театр Шелло, театр-кабаре «Мулен-руж» приваблюють до Парижа безліч туристів з усього світу.



http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_25_files/image002.jpg

Париж – туристична Мекка світу

Марсель, найбільший порт Франції на Середземному морі, біля гирла Рони, вантажообіг якого – понад 90 млн т на рік. В портовому комплексі розвинено нафтопереробку, нафтохімію, судно- й авіабудування. Місто є початковим пунктом транс’європейського нафтопроводу на Страсбур і Карлсруе (ФРН).

Засновано близько 600 р. до н.е. як грецька колонія Массалія вихідцями з аристократичної республіки Фокеї. Знайдений ними природний порт розташовувався трохи далі, ніж нинішній Старий порт.

Неподалік від міста знаходиться архіпелаг Фріуль і замок Іф – зміцнення XVI ст. з оборонним поясом на скелі, описаний в романі Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто».

Марсель – батьківщина комічного актора Фернанделя, тут знімали знаменитий фільм Люка Бессона «Таксі». Лілль, місто сукнарів Фландрії, захоплене Людовиком XIV у 1667 р., потім у 1708 р. відвойоване голландцями та повернене до складу Франції за Утрехтським миром у 1713 р.

Місто засновано як військове укріплення французьким військовим інженером Себастьяном Вобаном у XVII ст. Свого часу укріплення називали «царицею цитаделей».

Місто є значним центром текстильної промисловості, важкого машинобудування, хімічної, харчової промисловості Франції. Метрополітен Лілля (ле Валь) – перше міське метро без машиніста.

У місті багато музеїв, найбільш знаменитим з яких є музей образотворчих мистецтв, що славиться робітами фламандських і голландських майстрів (Рубенса, Ван Дейка), іспанських (Гойя), французьких (Давид, Делакруа, Моне, Ренуар), має багаті зібрання кераміки та скульптури.

Лілль – батьківщина Шарля де Голля, тут знаходиться його будинок-музей.



Економіка. Франція – економічно розвинена країна світу, високорозвинена ядерна та космічна держава. За загальним обсягом економіки країна посідає провідні місця в Євросоюзі, по ВВП на душу населення входить в першу світову двадцятку ($27 600). Традиційна особливість французької економічної політики – наявність державної форми власності або великої її частки у складі великих компаній, банків, страхового бізнесу, у сфері авіації, телезв’язку, у машинобудуванні, нафтогазовій промисловості («Тоталь»). Існує планування, що носить не нормативний, а індикативний характер. Протягом 2007-2008 рр. уряд держави здійснював декілька важливих реформ у сфері трудового законодавства, зокрема з питань робочого тижня. Міра соціального захисту населення одна з найвищих у світі. Приблизно 30 % ВВП витрачається на соціальні потреби.

Велику частку в економіці Франції має іноземний капітал. Його доля у промисловості складає майже 40 %, у сфері нерухомості – близько 27 %, торгівлі – 20 %, сфері послуг – 9 %. На підприємствах з іноземним капіталом зайнято понад 20 % трудових ресурсів країни. Особливо велика частка іноземного капіталу, понад 50 %, у сфері інформатики та інших галузях передових технологій.

За секторами господарства ВВП Франції має такий склад: сільське господарство – 2,2 %, промисловість – 20,3 %, сфера послуг – 77,4 %.

http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_25_files/image003.jpg

Економічна карта

Промисловість. Промислове виробництво забезпечує понад 30 % робочих місць, 40 % інвестицій, 80 % експорту. Значні запаси власної мінеральної сировини створюють базу для роботи гірничодобувної та розвитку важкої промисловості.

За рівнем розвитку кольорової металургії країна посідає лідируючі місця в світових рейтингах, за виплавкою сталі знаходиться на 3-у місці в Західній Європі. Франція входить до складу Середземноморської бокситової провінції (разом з Грецією, Італією та Угорщиною). Чорна металургія Франції все більше тяжіє до припортових зон, наприклад, у Дюнкерку металургійний завод працює на американському вугіллі та залізній руді з Африки та Венесуели.



Машинобудуванню Франції притаманні велика різноманітність. Основними галузями машинобудування (2,6 % світового виробництва) є авіакосмічна, автомобільна, верстатобудівна, суднобудівна, радіоелектронна, електротехнічна, електронна. Франція грає провідну роль в Європейській космічній агенції, експортує космічні (Париж, Тулуза, Бурже, Бордо) й атомні технології (Париж, Гренобль), посідає 3-е місце в світі за випуском автомобілів (Париж, Леон, Сошо, Ле-Ман, Рен, Дуе). Їх спектр включає легкові, вантажні машини, автобуси, мотоцикли (державна компанія «Рено», приватна компанія «Пежо») тощо. За виробництвом верстатів Франція входить до складу світових лідерів. В суднобудуванні (Дюнкерк, Нант) спеціалізується на виробництві суден для перевезення зріджених газів і хімікатів. За обсягами виробництва телевізорів та холодильного обладнання входить в десятку світових лідерів.

За обсягами виробництва хімічної продукції входить до складу світових лідерів (посідає 4-е місце в світовому експорті), основні райони розвитку хімічної промисловості: Паризький, Рейнсько-Альпійський та Північний. Тут зосереджено виробництво синтетичних смол, пластмас, каучука, фармацевтичних виробів. Газ, що видобувається в надрах країни, є сировиною для отримання сірки.

Франція є чималим виробником целюлози та паперу, поліграфічна продукція країни відома за її межами. Високо розвинена в країні харчова (на 2-у місці в світі за об’ємом експорту після США) промисловість. Відносно незначну роль в загальному обсязі економіки, але престижу для країни грає виробництво та продаж предметів розкоші, світовим лідером є концерн «Луї Вюїттон-Мое-Хеннессі».

Франція – одна з найбільш передових країн в області розвитку атомної енергетики: понад 75 % енергії виробляють на АЕС. Франція продовжує будувати нові АЕС та посідає друге після США місце в світі за видобутком електроенергії на станціях цього типу. Крім того, розвиваються нетрадиційні типи енергетики, зокрема вітрові та припливні станції (перша у світі побудована в Бретані). Потужності ГЕС зосереджено в Альпах.

Останнім часом все більше уваги приділяється поєднанню науки й безпосереднього виробництва. Технополіс міста Тулуза є центром наукомістких галузей виробництва, зокрема авіакосмічних. У Франції налічується понад 40 технопарків. Найбільший з них – Іль-де-Франс під Парижем. Він спеціалізується на впровадженні новітніх технологій в електроніці, фармакології тощо.

На базі портів Марсель і Фос сформувалися найбільші у Франції ППК. Разом вони мають вантажообіг 100 млн т на рік, а спеціалізуються на припортовій чорній металургії та нафтопереробці.

Франція була і залишається важливим виробником тканин в Європі (Лілль, Кабре, Арментьєр).

Сільське господарство є найбільш опікуваною державою галуззю, хоча основа його – приватне землеволодіння. Вирішальну долю продукції дають великі господарства з наділами понад 100 га, але чисельно переважають дрібні та середні. За обсягом виробленої сільськогосподарської продукції Франція посідає 1-е місце в Західній Європі та 3-є в світі після США й Канади. Це найбільший європейський виробник пшениці, вершкового масла, яловичини, сирів (більше 400 сортів), ковбас, кондитерських виробів, вин, шампанського, коньяків.



http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_25_files/image004.jpg

Виноградна ферма у Франції

Більше половини продукції дає тваринництво. Французькі фермери є головними противниками процесів упровадження генетично зміненої продукції в Європі, оскільки французька продукція традиційно високо цінується через свою високу якість. Тваринництво займається розведенням великої рогатої худоби молочного та м’ясного напрямів, свиней, овець, свійської птиці.

Природні ресурси риби і морепродуктів виснажені, але в багатьох водоймищах риб розводять штучно. У Біскайській затоці ведеться промисел сардин, камбали і оселедців, омарів, креветок і молюсків (устриць та мідій).

Продукція рослинництва дає третину від загальної вартості продукції сільського господарства. Вирощують зернові культури, майже половина яких щорічно йде на експорт: пшениця (басейни Луари та Сени), кукурудза (басейн Гаронни), рис (район Середземномор’я), цукрові буряки (Франція є крупним виробником та експортером бурякового цукру), картопля, овочі, винний виноград, фрукти (переважають яблука), цитрусові.

Транспорт Франція має найрозвиненішу в Європі мережу залізниць (загальною довжиною 29 370 км) та автомобільних доріг. Більшість міст зв’язані мережею високошвидкісних магістралей, гілку швидкісної магістралі прокладено в тунелі під протокою Ла-Манш. Практично в кожному місті та містечку є аеропорт. У перевезенні внутрішніх вантажів і пасажирів вирішальну роль відіграє автомобільний транспорт, який має найбільш розгалужену систему загальною довжиною понад 950 тис. км. Трубопроводи перевозять нафту та очищену продукцію, їх довжина сягає майже 8 тис. км

Франція – велика морська держава. ЇЇ флот складається з нафто- та хімічних танкерів, контейнеровозів, пасажирських суден тощо. Найбільші морські порти: Марсель, Гавр, Дюнкерк, Кале, Булонь. Річковий транспорт забезпечує близько 6 % перевезень вантажів.

Зовнішньоекономічні зв’язки. Франція є одною з найбільш відвідуваних країн світу та обслуговує до 75 млн зарубіжних туристів за рік.

В долі експорту Франції збільшується частка послуг, у тому числі банківсько-фінансових. Переважають економічні зв’язки з розвинутими країнами та країнами ЄС. Основними статтями експорту країни є машини й транспортне устаткування, авіаційне обладнання та транспортні засоби, пластмаси, хімікалії, фармацевтична продукція, залізо і сталь, напої, продукція харчової промисловості, нові технології тощо. Основними торговельними партнерами є Німеччина, Іспанія, Італія, Велика Британія, Бельгія, США, Нідерланди.



Імпортує Франція машини й устаткування, транспортні засоби, сиру нафту, пластмаси, хімікати, сировину й напівфабрикати, продовольство (чай, кава, какао, тропічні фрукти) основним чином з Німеччини, Бельгії, Італії, Іспанії, Нідерландів, Великої Британії, США, Китаю.

Словник термінів і понять

Авантпорт, зовнішня частина порту, призначена для стоянки суден, що чекають підходу до причалів для навантаження й розвантаження. Крім того, аванпортом називають порт, розташований в гирлі судноплавної річки, нижче за інший (основний) порт, а також водний простір перед суднопропускними спорудженнями водосховища.http://ukrmap.su/program2010/g11/g10-11_25_files/book.jpg

Сорбонна, богословський колеж і гуртожиток для його студентів і викладачів, які були засновані у 1257 р. в Латинському кварталі Парижа духівником короля Людовика IX Сорбоном. З 1554 р. колеж став теологічним факультетом Паризького університету. З XVII ст. назва поширюється на весь Паризький університет. Теологічний же факультет було закрито під час Великої Французької революції у 1792 р.

Італія.
Пригадайте

?

  1. Які особливості географічного положення має Італія?

  2. Чи сприятливим є клімат Апеннінського півострова для розвитку сільського господарства Італії?

  3. Якою продукцією відома Італія на світовому ринку?

Візитна картка

Площа: 301 337 км2

Населення: 58 126 000 (2010)

Столиця: Рим

Офіційна назва: Італійська республіка

Державний устрій: унітарна республіка

Законодавчій орган: двопалатний парламент (палата депутатів і сенат)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал