Переглядів: 2590 Фото: bugaga ru Свято української кухні Бінарний виховний захід. Розробка учасника І всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель обдарований учень". Звучить віночок українських народних пісень



Сторінка1/7
Дата конвертації27.03.2017
Розмір1.11 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Свято української кухні

29 Листопада 2012, 12:11 , Переглядів: 2590



facebooktwitterвконтактеlivejournal

свято української кухніФото: bugaga.ru Свято української кухні

Бінарний виховний захід. Розробка учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".



Звучить віночок українських народних пісень. У їдальню заходать діти, їх зустрічають ведучі, одягнені в українське національне вбрання (учениці 7 класу)

Перша ведуча
На ярмарок поспішайте,
Гаманці відчиняйте,
Сміх і жарти доставайте,
Веселіться і співайте.

Друга ведуча
Платять а нас не гривнями,
А піснями дивними,
Гумором з перцем
Та ще й добрим серцем.

Третя ведуча
Друзів у гості ми запросили,
Щедро столи для них накрили,
Просимо, гості, за столи сідати,
Будемо Вас частувати.

Перша ведуча
Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Сучасний великий досвід обробки харчових продуктів і приготування із них страв накопичувався протягом багатьох віків.
Для знаходження їжі первісні люди об’єднувались у племена, разом займались мисливством, землеробством. Примітивна кулінарія, якою вона була у первісних народів, пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність, увібравши в себе досягнення сучасної науки і техніки.

Своїм корінням кулінарія сягає найдавнішого періоду. Найбільший внесок в розвиток кулінарії зробили античні народи – древні греки і древні римляни. Майстерність готувати греки славили разом із поезією та музикою. В Давній Греції налічувалось близько 50 письменників, що присвятили кулінарному мистецтву сторінки своїх книг. Спеціально приготовані за їх рецептами страви призначались для учасників Олімпійських ігор, пристарілих людей, що страждали порушеннями функції шлунка і т. д.

За 2500 років людство повільно удосконалювало як свої смаки, так і тонкощі технології приготування їжі. Великий вплив на розвиток європейської кухні мала «гастрономічна» революція, завдяки якій в Європі вперше з’явилося багато невідомих на той час продуктів. Після відкриття Америки в ХVІ столітті англійці та іспанці вперше скуштували привезені з-за океану кукурудзу, квасолю, соняшник і томати. Але найважливішим продуктом, що змінив і збагатив кухню європейців була картопля.
У ХVІІІ столітті кулінарія прирівнювалась до науки. Першу спробу створити наукову основу кулінарії зробили французи Ансельм Саварен та Антуан Карем, які ввели строгі пропорції, встановили певну послідовність у подачі страв та сервіруванні столу, заклали естетичні основи сучасного оформлення страв.

Народження кулінарного мистецтва на Русі пов’язане зі знаменитими язичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції – залишились. Уже в період трипільської культури (3 тис. років тому) населення Правобережної України вирощувало зернові культури – пшеницю, ячмінь, просо.

Літописи та інші писемні пам’ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, що споживалась населенням Середньої Наддніпрянщини в період Київської Русі. Крім продуктів переробки зерна і різних овочів (капусти, ріпи, цибулі), до складу їжі входило м'ясо свійських тварин і птиць. Значне місце в харчуванні наших предків здавна займала й риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, щуку, в’яза. Серед рослинної їжі стародавніх слов’янських народів перше місце відводилося хлібові, який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Прісне тісто вживали у вигляді галушок та інших виробів.

Друга ведуча
З давніх-давен Україна славилася своєю багатою кухнею. І понині її страви користуються популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими й поживними якостями, різноманітністю використовуваних продуктів та видів кулінарної обробки. Так, лише способів варіння борщу налічується більшу тридцяти, а до його складу входить близько двадцяти найменувань продуктів.

Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв, які вирізняються простотою приготування і прекрасними смаковими якостями. В усьому світі добре відомі українські страви: борщі, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина. Для багатьох страв характерне вміле поєднання овочів та м’яса. Це волинські крученики, голубці з м’ясом, шпиговане м'ясо з буряками, перець, фарширований м’ясом. Особливо смачні і поживні страви з грибами: український борщ з грибними вушками, короп з грибами. Яєчня з грибами, гриби в сметані, вареники з картоплею і грибами, качка з локшиною та грибами і багато інших.

Українській кухні властиві різноманітні способи приготування: смаження, тушкування, варіння, печіння, пасерування, запікання. Особливо смачні страви, запечені у спеціальних керамічних горщиках: печеня, вареники зі сметаною, тушкована капуста, картопля з м’ясом та чорносливом, смаженя.
Здавна народ України славиться гостинністю, бо "веселий гість – дому радість". Споконвіку на столі, застеленому барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль, які завжди для українців були святинею. Тож не дивно, що їх сприймали як єдине ціле. За старовинним звичаєм, хліб-сіль підносили дорогим гостям при зустрічі на знак великої пошани. Хлібом-сіллю запрошували до столу, ними дякували за гостинність. Сучасне національне кулінарне мистецтво зберегло й збагатило давні добрі традиції. І нині жодне родинне свято не обходиться без завиванців, кручеників, печені, смаженини, холодцю, шинки, пиріжків з капустою, сиром, м’ясом, грибами, домашньої ковбаси, голубців, вареників.

Українська кухня створювалася протягом сторіч, тому в ній відтворено не лише історичний розвиток народу, а й природно-географічні умови того чи іншого регіону, його культурно-побутові традиції, а також зумовлені ними напрями господарської діяльності. "Кожний край має свій звичай", "Що сторона, то новина", "Світ один, та різні звичаї", - говорять українські народні прислів’я. кожному з етнографічних районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами, національними традиціями. Особливою самобутністю відзначаються етнографічні групи поліщуків та карпатських верховинців – гуцулів, лемків, бойків. Так, у гірських районах Карпат переважають страви із кукурудзяного борошна, грибів, молочних продуктів: кулешу, чир, мамалига, банош, токан, кукурудзянка, бринза, будз, гулянка, зільники, саламаха, мачанка. У низинних районах готують страви з пшеничного борошна та різних овочів. Це галушки, вареники, пироги, гомбовці, кремзлики, паприка, голомбець. У кухні поліщуків поширені страви із картоплі та овочів: коми, деруни, драцени, зрази, холодники, мачанки.

Велика увага в українській кулінарії приділяється смаковим якостям страв, тому, при їх приготуванні використовують різноманітні прянощі. Для приправи на Україні культивують кмин, цибулю, часник, хрін, м’яту, перець, чебрець, петрушку, шпинат, пастернак. Багато страв ароматизуються свіжою зеленню кропу, петрушки.

Третя ведуча
Сьогодні у нашій школі свято: до нас завітав ярмарок українських страв. А хто нам їх приготував?
Українська кухня – дивина,
Фантазії та мрії...
Її витворюють, кують
Маги, чародії.
Такими магами і чародіями є відомі для нас люди – це працівники нашої шкільної їдальні (представлення працівників їдальні).

Четверта ведуча
Любі гості, а хто з вас назве українські страви? (відповіді учнів)

П'ята ведуча
Українська народна кулінарія багата обрядовими стравами та напоями. Свята та різноманітні урочистості завжди супроводжувалися спільними обідами. Усі народні звичаї по-своєму відтворилися в кулінарії, у своєрідних стравах, більшість з яких готувалися лише на певні свята. На Україні говорили, що "Різдво гарне ковбасою, а Великдень – крашанкою".
Зимовий період – найбільше насичений в українців календарними святами. Головними святами цього циклу є Різдво та Новий рік.

У побутовому календарі зимові святки – найважливіша подія року. Різдву завжди передували старанні приготування. У цей день в різних регіонах України готували різну кількість пісних страв: сім, дев’ять або дванадцять. За народними уявленнями, різноманітна й багата їжа в цей день повинна була забезпечити добробут сім’ї у наступному році. На святий вечір намагалися приготувати щонайбільше страв із зібраного урожаю (пшениці, жита, гороху, квасолі, кукурудзи). Обов’язковою була кутя – каша з пшеничної або іншої крупи, підсолоджена медом. Для куті вибирали найкращу пшеницю або ячмінь з останнього урожаю. У різдвяне меню традиційно входили і рибні страви: пісні рибні борщі та юшки, товченики, кльоцки, смажена риба, холодець. Без риби вечеря вважалася бідною на святковому столі майже завжди були варені гриби та грибні страви. З давніх-давен на Україні Різдво було сімейним святом. У цей день усі члени сім’ї збиралися за одним столом, а той, хто не ночував удома на Різдво чи на Новий рік, вважалося, "буде цілий рік блукати".

Серед сучасних календарних свят Новий рік відіграє особливу роль, оскільки пов’язане воно з багатовіковими традиціями і звичаями українців. Характерною особливістю новорічного свята на Україні було щедрування. Вечір під Новий рік звався "щедрим вечором". Щедрувальники обходили хати і з дозволу господаря садиби славили його і членів його сім’ї, зичили в новому році багато урожаю, всілякого добробуту, здоров’я, щастя. У святкове меню напередодні Нового року звичайно входили різноманітні пироги з сиром, м’ясом, капустою, маком та іншою начинкою, вареники із сметаною, книші, смажене порося, печеня, ковбаса та ін. У багатьох регіонах України до цього дня обов’язково готували гречані млинці. У новорічні дні особливою популярністю користувався часник, який, за народними повір’ями, вважався найкращим засобом проти злих духів.

Найбільшим весняним святом був Великдень. Обов’язковим атрибутом цього свята була паска – обрядовий хліб, який випікали перед Великоднем із найкращих сортів борошна. До тіста додавали масло, сметану, цукор, яйця, шафран. До великодніх свят обов’язково готували традиційні крашанки, які також були обрядовою їжею. Яйця були різнокольоровими. Для цього використовувалася фарба, переважно рослинна. Найпоширенішим був відвар із цибулиння. Святковий великодній обід розпочинали з розрізання свяченої крашанки на стільки частин, скільки було членів сім’ї. Після цього починався обід, завершальним етапом якого була паска. Про багатство столу красномовно свідчить народний вислів: «Добра паска, коли при ній є окіст і ковбаска».



Шоста ведуча
Любі друзі, ви багато чого знаєте і вмієте. Зараз ми перевіримо ваше вміння швидко з різних літер складати слова, які є назвали деяких українських національних страв. Для проведення цього конкурсу нам потрібно 4 команди по 2 особи у кожній. (формування команд).
На столах лежать літери. З них учасники мають скласти страв. Хто швидше виконає завдання, той і переміг.
Учням пропонується скласти такі слова:

  • вареники

  • узвар

  • борщ

  • куліш

Учні колективно читають назви страв.
Сьогодні ми з вами поговоримо про ці страви, покоштуємо їх.

Четверта ведуча
Борщ... Хто не знає цієї страви? А чи знаєте ви, що раніше було лише три види борщу: червоний, щавлевий (зелений, весняний. Варився із щавлю, кропиви, лободи чи листя городнього буряка), холодний.
В далеку старовину ця страва носила назву „вариво з зілля”. Зараз лише для виготовлення червоного борщу використовують до 20 видів різноманітних продуктів. В сучасній українській кухні нараховується до 30 способів виготовлення борщу (київський, полтавський, львівський, волинський і т.д.).
А чи знаєте ви, з яких овочів та продуктів готують борщ? Зараз ми перевіримо ваші знання про червоний борщ. Ми будемо загадувати загадки, а ви їх розгадуйте.

П'ята ведуча
Гей із поля до села,
В кухню тітонька прийшла,
На підлозі сіла, хрусь!
Я сама не роздягнусь!
Стали тітку роздягать –
Зняли хусточок із п'ять,
Фартухи, кожух, каптан,
Аж залишився ... качан.
Як же зветься тітка тлуста?
Здогадалися?...
(капуста)

Шоста ведуча
Сидять злюки на грядці,
Мають латку на латці,
Мають свиту на свиті,
Ще й землею укриті.
(цибуля)

Четверта ведуча
Кругловидий, червонястий,
Од наруги, од напасті
Заховався дід в норі,
Лишив бороду вгорі.
(буряк)
Молодці! Добре ви знаєте назви овочів, з яких готують борщ.

Василь_(хлопець,_одягнутий_в_український_національний_одяг)__Василь'>Перша ведуча
А хто з вас хоче скоштувати справжнього українського борщу? Але це не просто їжа, це ваш тест на швидке й охайне вміння їсти. І так потрібно троє бажаючих. (Вибір учасників). Перед вами три миски і три ложки. Також є серветки, вони знадобляться для того, щоб ви не зіпсували одягу. Виберіть собі ложку і миску, їсти починаєте по команді. (Підсумки)

Друга ведуча
А ось іще вам загадка
Ой, смачна вона, духмяна,
Рисова, гречана, манна...
Ложку в рот – і буде наша.
Здогадалися? Це ....
(каша)

Третя ведуча
Правильно, це каша. А хто скаже, яка ще є українська страва, схожа на кашу? Трошки підскажу вам: її любили козаки й чумаки; варили її у великих казанах або у домашніх горщиках, додавали до неї для смаку одну – дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готову страву затирали салом із цибулею й часником. Називали цю страву ще й "польовою кашею". Здогадалися? Це куліш.

Друга ведуча
Уявіть себе чумаками. Ви їдете на возі, запряженому волами, у далеку подорож. Але якось ненароком ваш віз перевернувся, усе на ньому змішалось. Ось уже й віз полагодили, тепер пообідать би. Та куліш не звариш, бо усі крупи змішались.
Для проведення наступного конкурсу нам потрібні будуть три учасники. (Вибір учасників).
Перед вами перемішані крупи. Вам потрібно окремо вибрати лише ту крупу, яка потрібна для кулеша. Хто швидший – той і переможець.

Перша ведуча
А ще українці були і є любителями риби. Про яку рибу йдеться ось у цій загадці?
У мулі він ховається,
А в сметані смажиться.
(карась)

Але не тільки карасі були і є складником рибних страв. Ними є ще й окуні


і лини.
Для проведення наступного змагання нам потрібно найспритнішого рибалку. (вибір учасників).
Вам, шановні учасники, загадають загадку – гру. Ви повинні рибу розмістити навколо лина так, щоб утворилися нові слова.

Друга ведуча
У ставочку лин дрімав
І нікого не чіпав.
Припливло ще п'ять рибин
І тепер вже лин – не лин.
(Рос-лин-а, пер-лин-а, ка-лин-а, ма- лин-а)

Додоаток 1.
Підсумки конкурсу

Стук у двері
Перша ведуча
Хто там?

З'являється Василь (хлопець, одягнутий в український національний одяг)

Василь
Добрий вечір, господине.

Перша ведуча
Добрий вечір.

Василь
Ой, дайте води напитись, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де.

Перша ведуча
Щось не те ти говориш, хлопче. Краще ось скажи нам, що робити вмієш?

Василь
Можу ложки змайструвати
Ще й затанцювати,
Вмію побрехеньки розказати
Й пісню заспівати.

Перша ведуча
О, це добре діло. Заходь, Василю, та й співай.

Василь (співає на мелодію пісні "Із сиром пироги...")
Люблю я смачно їсти
І тістечка, й торти
І ще я полюбляю
Із сиром пироги
Приспів:
Ой, чули, чули, чули,
Ой, чули, чули ви?
Я дуже полюбляю
Із сиром пироги.

Мене в школу послали,


Я думав там їдять,
Прийшов та й подивився,
А діти вроки вчать.
Приспів:
Ой, чули, чули, чули,
Ой, чули, чули ви?
Прийшов та й подивився,
А діти вроки вчать.

З тих пір ніде не вчуся


І сплю я залюбки,
А як заплющу очі,
То сняться пироги.
Приспів:
Ой, чули, чули, чули,
Ой, чули, чули ви?
А як заплющу очі,
То сняться пироги.

Друга ведуча
Гарно ти, Василю, співаєш, добре, мабуть, любиш поїсти. А ось зараз побачимо, які страви з борошна знають наші учні.
Діти називають страви:
Хліб, балабушки, вареники, вергуни, галушки, затірки, кльоцки, книші, коржі, калита, коровай, калач, локшина, медівник, млинці, оладки, пампушки, пироги, перепічки, пундики, сластьони, паска, шишки тощо.

Василь
А от я знаю ось таку загадку. Вона теж про вироб із борошна:
В тісто убрався,
Сиром напхався.
Що це?
(вареник)

Третя ведуча
Правильно, це вареник. А з якою начинкою бувають вареники?
(відповіді дітей)
сир, смажена капуста, варена товчена картопля, мак, калина, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти, варена квасоля, горохове пюре, пшоняна чи гречана каша і навіть борошно...

Четверта ведуча
А ось зараз ми перевіримо, як ви умієте ліпити вареники. Для проведення змагання нам потрібні два учасники.
Учасники одягають хусточки, фатрушки. Їм видають дощечки, скалки, ботошно, тісто, начинку тощо.
Конкурс

П'ята ведуча
Молодці! ...
А ось тепер прийшов час почастувати варениками усіх наших гостей. (Пригощає усіх варениками).

Шоста ведуча
В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині.
Білолиці, круглолиці,
Із дорідної пшениці,
Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні.

Перша ведуча
Їжте, гості, просим щиро,
Вареники наші з сиром,
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
А як візьмете із перцем,
За те знайте – з щирим серцем!

Друга ведуча
Ви вже, мабуть, стомились на нашому ярмарку українських страв. Потрібно вже й відпочити, трохи чогось попити.

Третя ведуча
Майже на кожному столі в українських сім'ях присутній узвар. Хто знає, що це за напій, з чого його готують, і коли він на столі присутній обов'язково?
Відповіді дітей. Усіх пригощають узваром.

Перша ведуча (на фоні мелодії пісні "Ой, там, на точку, на базарі...")
На доброму ярмарку ми побували.
Одні – продавали, другі – купували,
Сміялися, співали та ще й жартували.

Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо вам, щоб завжди на вашому столі був достаток, щоб було, що продавати і за що купувати.



Усі ведучі
Щоб родила щедра нива,
Щоб у хаті все, як слід,
Щоб до віку був щасливий
Український славний рід!

Звучить віночок українських народних пісень.

Мета: формування ціннісного ставлення до природи

Форма  виступ агітбригади.

Обладнання:  2 ляльки чортики, ширма-екран, презентації "Краса природи", "Біль природи", глобус



Екологи

1. УВАГА!


Пані та панове, шановне товариство!
Зустрічайте агітбригаду
Березівської  дитячої екологічної організації "Варта"

2. На сцені вас вітає радо


(Разом) Наша шкільна агітбригада.
 Бо зараз головне питання -
Екологічне виховання.

3. Сприяти здійсненню мети –


Планету Земля зберегти.
 Ми знаєм біосферу, як рідну косметичку
Сміття до урни кидати ввійшло у нас вже в  звичку.

4. Планета небезпечною зробилась для нас,


Такий-то люди добрі, настав для нас, людства час.
 Пора нам будувати космічні кораблі
Щоб дати відпочинок Засмученій Землі.

Пісня на мотив "Одна калина"

Сумно, сумно аж за край,


Випалило сонце весь наш урожай.
В Антарктиді тане лід,
Важко упізнати звичний білий світ.
Приспів: Бушує в Штатах ураган
Вродив цунамі океан
І землетруси нам розвалюють хати
А в Калахарі сніг лежить
Бушмен від холоду дрижить
Куди нещасному від напасті втекти?

Виходячи з цього, наша команда, сформувала такий собі екологічний проект, який дозволяє непідготовленим людям зрозуміти не лише суть екології, а й проблеми і напрямки роботи з їх усунення.

Просимо вашої уваги!

(Під пісню  "Говорят, мы бяки-буки…" за ширму  виходять чортенята (ляльки) , танцюють і співають, потім всідаються).

Чорт 1. Ну, друже , розказуй, похвалися, яку підлість  зробив за  минулий місяць?

Чорт 2. Я в нашому лісі зруйнував мурашник, зламав молоденьке деревце й прогнав із кущів зайця!

Чорт 1. А я в нашу річку цілий мішок сміття викинув!

Чорт 2.  Добру підлість ти придумав, нехай тепер річка брудною буде! А я увімкнув у своєму "Запорожцеві" двигуна і цілу годину повітря забруднював. Нехай тепер дихають!

Чорт 1.  І ти гарну підлість людям зробив.

Чорт 2.  Всі ми,  добре потрудились, багато  шкоди нашій природі-матінці зробили,  екологію попсували. А тепер ходімо подивимось на наслідки роботи.

Чорт 1. Тихо, тихо . Хтось іде.

(На сцену під тиху мелодію кружляючи виходять герої)

1. Я - грунт, тіло є Планети


Її опора, її міць
Тож бережіть же мене люди,
І вісь Землі ви не змініть.

2. А я вода, я кров планети,


Течу судинами річок повік.
Тож бережіть же мене люди,
Щоб тромб сміття не зупинив би мій потік.

3. Я – Атмосфера душа Планети.


І чим чистіша буду я.
Для Вас же краще буде люди
Бо я підтримую життя.

4. Я ліс, що є легенями Планети,


Який дарує всім життя
Тож бережіть же мене люди
Аби не впасти в забуття.

5. А я -  Земля!


Краса землі – довершена і незрівняна
Всі гами кольорів злилися в чарівне полотно
І синь морів і океанів
І різнобарв’я на землі.
Тримаю я в руках правосуддя терези.
На них лежать сьогодні
Ромашки – символ чистоти
Та антропогенний фактор
Ще переважить "мінус" а чи "плюс" -
Залежить від людського сумління.

Пісня на мотив  " Дівчина-весна"

Вийти з хати з протигаза буде нам скоро зась ( 3рази)


Бо в повітрі страшна зараза знову вже завилась
Дожилися ми й докотились, далі нема куди (3 рази)
Де нам людоньки взяти сили виплутатись з біди( 3 рази)

Приспів: Викиди газові, купи сміття


Сильно вкорочують наше життя
Сильно вкорочують наше життя
Викиди газові, купи сміття.

(Проходить розмова екологів з ляльковими чортиками. Чортики говорять скептично.)

Еколог 1. Весна оновлення дарує
Все сподівається живе
І по планеті теж крокує
Тисячоліття вже нове.
Що ж принесе воно планеті?
Нове тисячоліття, третє?

Чорт 1. Що принесе ? Проблем багато.
До них ви звикли, що й казати!
Природа допомоги просить…
Але ж ви якось жили й досі !

Еколог 2. І є ж такі байдужі душі!
Що ж із Землею дальше буде?!
Що ми залишимо онукам,
Якщо сидівши, склавши руки?
Ми їх позбавимо краси..



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал