Передмова



Сторінка2/8
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1.49 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Заняття з молодими спеціалістами

Справжнім учителем-вихователем

можна стати після кількох років роботи

в хорошому педагогічному колективі

Антон Макаренко

Заняття Школи молодого вчителя проводимо у заздалегідь підготовленій кімнаті, де слухачі не сидять за партами, вони сідають півколом, колом або у групах, щоб добре бачити одне одного.

Мета занять: вдосконалення професійних вмінь і навичок молодих спеціалістів; розвиток дивергентного мислення; розвиток у педагогів-початківців атракції, емпатії, педагогічної техніки, динамізму особистості; створення ситуації успіху; розвиток творчого потенціалу вчителя-початківця, удосконалення його майстерності, озброєння новітніми знаннями, методиками та технологіями навчання.


ЗАНЯТТЯ 1 «ЗНАЙОМСТВО»

Мета: знайомство з колегами по школі, індивідуальним місцем роботи.

І. Організаційний момент

1. Повідомлення теми, мети, актуальності заняття.

2. Знайомство учасників.

2.1. Вправа "Реклама". Педагогів об'єднуємо у пари і пропонуємо дізнатися за п'ять хвилин якомога більше одне про одного, потім учасники по черзі представляють своїх партнерів у вигляді позитивної реклами.

2.2. "Знайди схожі риси". Учасникам роздаються картки із зображенням позитивних героїв казок, тварин чи птахів, педагогам необхідно знайти подібне між героєм та собою і озвучити це.

3. Прийняття правил роботи під час тренінгу. Правила приймаються колективно та висвітлюються на видному місці.



4. Вправа «Очікування».

ІІ. Основна частина

  1. Вправа "Проективний малюнок". Педагогам пропонується опрацювати матеріал та за допомогою малюнку, схеми, таблиці довести його до відома інших.

  2. Кейс-метод. В групах слід проаналізувати питання та проблеми, дати рекомендації щодо їх вирішення.

  3. Групова дискусія. Спільне обговорення будь-якого суперечного питання, що дає змогу прояснити (можливо, змінити) думки, позиції й установки учасників групи у процесі безпосереднього спілкування.

  4. Метод "Фішбоун" (в перекладі "рибний кістяк"). В групах опрацьовують матеріал, потім оформлюють його у вигляді "риби", де голова – питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, причини, нижні кісточки – суть понять, наслідки, хвіст – відповідь на питання, висновки. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть. Потім кожна група презентує свою роботу.




  1. Метод "Рафт". Створення письмових текстів з обраної теми, різні в тематичному і жанровому відношенні. Назва являє собою скорочення: Р (оль) – А (удиторія) – Ф (орма) – Т (ема). Ідея полягає в тому, що учасники тренінгу, працюючи в групах чи парах, пишуть текст від імені іншої особи (учень, батьки, директор школи, міністр освіти і науки і т.д.). Потім вибираємо, для кого будемо писати, і визначаємо стиль створюваного тексту. Це може бути лист, замітка в газету, скарга чиновнику тощо.

ІІІ. Заключна частина.

  1. Рефлексія

  • Чи виправдалися Ваші очікування?

  • Чи на всі питання знайдено відповіді?

  1. Вправа "Лист до самого себе". Пишуть лист у якому необхідно перелічити, що мають зробити після заняття. Через 4-6 тижнів після проведеного заняття рекомендуємо надіслати листа до самого себе. Це буде ввічливе нагадування про виконання запланованих справ.

  2. Вправа "Валіза – кошик – м’ясорубка". Пропонуємо молодим спеціалістам написати свої враження від тренінгу та на стікерах та наклеїти на ватман, де намальовано валізу, кошик та м’ясорубку. Ті найважливіші моменти, які кожен вчитель буде використовувати у своїй діяльності записує на стікері та прикріплює на "валізі". Те, що виявилось цікавим, але поки що слухачі не готові застосовувати в своїй роботі, те, що необхідно доопрацювати, домислити, "докрутити" пропонуємо наклеїти на зображенні "м’ясорубки". І те, що було не потрібним, не цікавим – просимо наклеїти на зображенні "кошик для сміття".

  3. Вправу "Прощання". Створення гарного настрою.


ЗАНЯТТЯ 2 „Психологічний комфорт молодого вчителя в школі”

Мета тренінгу: сприяти психологічній адаптації молодих педагогів до умов роботи в школі.

Завдання тренінгу:

  • формувати вміння працювати в команді;

  • сприяти формуванню позитивної самооцінки;

  • визначити проблемні зони в особистісній та діяльністній сфера і учасників;

  • розвивати фахову майстерність.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

  1. Слово психолога.

Щоб гарно працювали молоді педагоги, їм потрібна упевненість, приємні емоції. Але багато труднощів та складних ситуацій постануть в процесі педагогічної праці учителя-початківця. Сьогодні ми познайомимося краще один-з-одним, відчуємо підтримку один-одного, навчимося долати проблеми з легкістю.

  1. Вправа « Знайомство»

Мета: дізнатися про кожного члена групи.

  1. Вправа «Дерево очікувань»

Мета: усвідомити і визначити, що кожен учасник сподівається від тренінгу та порівняти своє очікування з іншими.

Учасникам роздаються стікери у вигляді листочків, на яких кожен робить записи, чого саме він чекає від тренінгу. Після цього папірці прикріплюються на плакаті із зображенням дерева.



  1. Правила роботи в групі.

Мета : обговорення та прийняття правил усіма членами групи

  • Говорити по черзі, а не всім водночас.

  • Не перебивати того, хто говорить.

  • Критикувати ідеї, а не особу, яка їх висловила.

  • Дотримуватись "правила піднятої руки".

  • Пропонувати власні варіанти.

  • Поважати всі висловлені думки.

  • Конфіденційність.

  • Толерантність.

  • Доброзичливість.

  1. .Вправа «Екран настрою»

Мета: створення доброзичливої атмосфери, позитивного настрою у колективі.

  • По колу передаються картки з кумедним зображенням емоцій. Кожен учасник запам’ятовує номер картки, на якій намальовано ту емоцію, що відповідає його настрою. Картка, яку обрало більшість, прикріплюється до стенду «Екран настрою». (Зображень може бути декілька).

  • Запитання для обговорення:
    – Який в нас зараз настрій? Він буде сприяти нашій роботі?
    – Чому так важливо розпочинати нове діло у гарному настрої?

ІІ. Основна частина

  1. Вправа «Добрі побажання».

  • Мета: формування товариських відносин.

Завдання учасникам по колу передати один одному якесь гарне побажання за допомогою міміки й жестів.

  1. Притча « Все у твоїх руках»

Дуже давно в стародавньому місті жив Майстер, оточений учнями. Найбільш здібний із них якось задумався: "Чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?"
Він пішов на квітучий луг, піймав найкрасивішого метелика й сховав його між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки й учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:
- Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?
Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь-яку мить стиснути їх заради своєї істини.
Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:
- Все у твоїх руках.

Запитання для обговорення :

  • Від чого залежить, чи будуть гарні взаємини з іншими людьми, чи буде ваша робота плідною?

  1. Тест «Психологічний портрет учителя»

Інструкція. Цей тест допоможе вам визначити свій стиль викладання й довідатись про деякі особливості своєї нервової системи. Відповідаючи на запитання, не забувайте, що неправильних відповідей бути не може - можуть бути тільки нещирі. Із запропонованих трьох варіантів відповіді вибирайте той, котрий точніше за все відбиває ваші думки, почуття, реакції, і відзначайте у відповідній клітинці хрестиком або іншим значком. Результати тестування будуть відомі тільки вам, тому що обробка тесту буде робитись вами самостійно.

1. У вихованні найважливіше за все:

1) оточити дитину теплотою й турботою;

2) сформувати поважне ставлення до старшого;

3) виробити в неї визначені погляди й уміння.

2. Якщо хтось у класі відволікається, мене це дратує настільки, що я не можу вести урок:

1) так;

2) у залежності від настрою;



3) ні.

3. Коли учень на уроці викладає факти, мені не відомі, я відчуваю:

1) інтерес;

2) зніяковілість;

3) роздратування.

4. Якщо клас не приведений у порядок, то:

1) я не можу розпочати урок;

2) я не звертаю на це уваги;

3) моя реакція залежить від ситуації.

5. Коли я поводжусь несправедливо з учнем, то:

1) мені важко визнати це;

2) я можу визнати свою неправоту;

3) таких випадків не було.

6. Для мене важливіше за все:

1) стосунки з учнями;

2) стосунки з колегами;

3) не знаю.

7. Деякі учні викликають у мене роздратування, що буває важко приховати:

1) часто;

2) іноді;

3) ніколи.

8. Присутність на уроці сторонніх:

1) надихає мене;

2) ніяк не відбивається на моїй роботі;

3) вибиває мене з колії.

9. Я вважаю своїм обов'язком зробити зауваження школяру, якщо він порушує порядок у громадському місці:

1) звичайно;

2) ні;


3) у залежності від ситуації.

10. Я з однаковою теплотою ставлюсь до всіх своїх учнів:

1) не впевнений;

2) ні;


3) так.

11. Під час зміни я волію спілкуватися:

1) з учнями;

2) з колегами;

3) краще побути на самоті.

12. Я майже завжди йду на урок у піднесеному настрої:

1) ні;

2) не завжди;



3) так.

13. У мене є такі якості, за якими я перевершую інших;

1) так;

2) ні;


3) не впевнений.

14. Я волію працювати під керівництвом людини, яка:

1) дає чіткі вказівки;

2) не втручається в мою роботу;

3) пропонує простір для творчості.

15. Мені доводилось висловлювати судження про речі, в яких я погано розбираюсь:

1) так;

2) ні;


3) не пам'ятаю.

16. Випадкові зустрічі з учнями за межами школи:

1) дають мені задоволення;

2) викликають у мене почуття незручності;

3) не викликають у мене особливих емоцій.

17. Буває, що без явних причин я почуваю себе щасливим чи нещасливим:

1) часто;

2) зрідка;

3) ніколи.

18. Зауваження з боку колег та адміністрації:

1) мене мало хвилюють;

2) іноді зачіпають мене;

3) часто зачіпають мене.

19. Під час уроку я дотримуюсь наміченого плану:

1) завжди;

2) віддаю перевагу імпровізації;

3) залежить від ситуації.

20. Мені траплялось негативно відзиватись про своїх колег:

1) так;

2) ні;


3) не пам'ятаю.

21. З думкою, що кожного учня треба приймати таким, який він є:

1) я згодний;

2) не згодний;

3) щось у цьому є.

22. Мені не вистачає теплоти та підтримки з боку близьких і колег:

1) так;

2) іноді;



3) ні.

23. Думка про майбутню зустріч з учнями та колегами:

1) дає мені задоволення;

2) особливих емоцій не викликає;

3) мені в тягар.

24. Коли я бачу, що учень поводиться зухвало стосовно мене, то:

1) я відплачу йому тією же монетою;

2) ігнорую цей факт;

3) волію з'ясувати стосунки.

25. Я сумлінно готуюсь до уроків:

1) зазвичай;

2) завжди;

3) іноді.

26. У роботі для змінюючи важливіше за все:

1) прихильність учнів;

2) визнання колег;

3) відчуття власної необхідності.

27. Успіх уроку залежить від мого фізичного та психологічного стану:

1) часто;

2) іноді;

3) не залежить.

28. У дружньому ставленні з боку колег:

1) я не сумніваюсь;

2) упевненості немає;

3) важко відповісти.

29. Якщо учень висловлює точку зору, яку я не можу прийняти, то:

1) я намагаюсь виправити його та пояснити йому його помилку;

2) переводжу розмову на іншу тему;

3) намагаюся зрозуміти його точку зору.

30. Я спізнююсь на роботу:

1) регулярно;

2) зрідка;

3) ніколи не спізнююсь.

31. Якщо при мені незаслужено карають учня, то:

1) я відразу заступаюся за нього;

2) один на один зроблю зауваження колезі;

3) уважаю некоректним втручатись.

32. Робота дається мені ціною великої напруги:

1) зазвичай;

2) іноді;

3) зрідка.

33. У своєму професіоналізмі:

1) у мене немає сумнівів;

2) є сумніви;

3) не доводилося замислюватись.

34. По-моєму, у шкільному колективі важливіше за все:

1) трудова дисципліна;

2) відсутність конфліктів;

3) можливість працювати творчо.

35. Я відкладаю на завтра те, що необхідно зробити сьогодні:

1) часто;

2) іноді;

3) ніколи.

36. Із висловленням «Я нічому не можу навчити цього учня, тому що він мене не любить»:

1) згодний цілком;

2) не згодний;

3) щось у цьому є.

37. Думки про роботу заважають мені заснути:

1) часто;

2) зрідка;

3) ніколи не заважають.

38. На зборах і педрадах я виступаю із хвилюючих мене питань:

1) часто;

2) іноді;

3) волію слухати інших.

39. Я вважаю, що вчитель може підвищити голос на учня:

1) якщо учень цього заслуговує;

2) важко відповісти;

3) це неприпустимо.

40. Правильний вихід із конфліктної ситуації я знаходжу:

1) не завжди;

2) не знаю;

3) завжди.

41. Під час канікул я відчуваю потребу у спілкуванні з учнями:

1) так;

2) ні;


3) іноді.

42. Я знаходжу в собі досить сил, щоби справитися з труднощами:

1) зрідка;

2) зазвичай;

3) завжди.

43. Мені доводилось виконувати накази людей, не цілком компетентних:

1) так;

2) не пам'ятаю;



3) ні.

44. Непередбачені ситуації на уроках:

1) тільки заважають навчальному процесу;

2) краще ігнорувати;

3) можна ефективно використовувати.

45. Мені траплялось бути не зовсім щирим з людьми:

1) так;

2) ні;


3) не пам'ятаю.

46. У конфлікті між учителем та учнем я в душі обираю сторону:

1) учня;

2) учителя;

3) зберігаю нейтралітет.

47. На початку чи наприкінці навчального року в мене проблеми зі здоров'ям:

1) як правило;

2) не обов'язково;

3) проблем зі здоров'ям немає.

48. Мої учні ставляться до мене із симпатією:

1) так;

2) не всі;



3) не знаю.

49. Вимоги начальства не викликають у мене протесту, навіть коли здаються не цілком обґрунтованими:

1) не викликають;

2) не знаю;

3) викликають.

50. Відповіді на деякі запитання викликали в мене ускладнення:

1) так;

2) ні;


3) не пам'ятаю.

Обробка результатів: підрахуйте суму балів у кожнім рядку й запишіть цифри, що вийшли, у вільних клітинках.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕСТУ

1. Пріоритетні цінності вчителя

1.1. Якщо у ваших відповідях переважає перший варіант (перший рядок), то вам близькі інтереси учнів, їхні проблеми, спілкування з ними для вас не «виробнича необхідність» і не спосіб самоствердження, а духовна потреба. Учні безпомилково відчувають учителя, готового відстоювати їхні інтереси, і платять йому довірою й любов'ю. На ваших уроках вони, імовірно, почувають себе в безпеці та комфорті. Сприятлива емоційна обстановка дає можливість творчо плідно працювати, зберігає ваше здоров'я та здоров'я ваших учнів.

1.2. Якщо у ваших відповідях переважає другий варіант (другий рядок), то в нелегкій роботі вчителя вам важлива підтримка колег, їхнє визнання. Для вас особливе значення має їхня думка. У свою чергу, колеги цінують вас не тільки як професіонала, а й як союзника, який може зрозуміти їхні проблеми та підтримати. Однак діти в не меншому ступені мають потребу у вашій увазі, співчутті та підтримці. Можливо, що діти не бачать у вас союзника, а ваші стосунки у кращому випадку не мають особистісного забарвлення, а в гіршому - пронизані почуттям недовіри та відчуження, що ускладнює співробітництво у процесі навчання й виховання.

1.3. Якщо у ваших відповідях переважає третій варіант (третій рядок), то школа для вас «єдине світло у віконці». Можливо, коло ваших інтересів не вичерпується шкільними проблемами, є й інші можливості самореалізації. Ви дбайливо ставитесь до своїх проблем і переживань, розраховуючи на свої сили, шукаючи опору в собі й поза школою. Або ви настільки самодостатні, що можете не залежати від думки колег та учнів, або робота віднімає у вас стільки психічних сил, що багато що стало для вас байдужим.

2. Психоемоційний стан

2.1. Якщо у ваших відповідях переважає перший варіант, то, очевидно, робота з учнями віднімає у вас багато фізичних і психічних сил. Ви часто відчуваєте тривогу, безсилля, роздратування від неможливості змінити ситуацію. Можливо, ви маєте завищені вимоги до себе та оточуючих, зміна свого ставлення до виникаючих ситуацій дозволила б вам уникнути стресів, характерних для роботи вчителя, та поліпшити свій психоемоційний стан. Щоби спілкування з дітьми та колегами доставляло вам радість, необхідно шукати шляхів досягнення гармонії із собою та світом, ресурси людської психіки безмежні, і у ваших силах знайти необхідні для вас засоби та способи саморегуляції, що допоможуть вам досягти благополучного психоемоційного стану.

2.2. Якщо у ваших відповідях переважає другий варіант, то завдяки підвищеній чутливості вашої нервової системи ви здатні сприймати стан іншої людини, співчувати їй. Ваш настрій може залежати від зовнішніх факторів. Неблагополучний збіг обставин може вибити вас із колії. У такому стані ви можете виявляти дратівливість, відчувати тривогу та безсилля, що негативно впливає на ефективність вашої роботи. Не завжди у ваших силах змінити неблагополучний збіг обставин, але керувати своїми емоціями можна і треба вчитись.

2.3. Якщо у ваших відповідях переважає третій варіант, то ваш благополучний психоемоційний стан визначає ефективність вашої роботи. Ви не втрачаєте самовладання в екстремальних ситуаціях, здатні приймати вірні рішення при найвищій відповідальності за їх наслідки, ваша емоційна стабільність, передбачуваність і працездатність благотворно впливають на психологічний клімат у навчальному закладі, якщо тільки за зовнішнім благополуччям і незворушністю не криються інші проблеми.

3. Самооцінка

3.1. Якщо у ваших відповідях переважає перший варіант, то вам властиве позитивне самосприйняття. Ви відрізняєтеся творчим недогматичним мисленням, здатні створювати на уроці атмосферу живого спілкування, вступаючи з учнями в тісні контакти та оказуючи їм психологічну підтримку. Ви сприймаєте учня як особистість, яка має достоїнства. Завдяки цьому стає можливим емоційний розвиток школярів, а їхні уявлення про себе набувають реалістичний характер. Ваша поведінка відрізняється спонтанністю, творчим підходом і демократизмом.

3.2. Якщо у ваших відповідях переважає другий варіант, то ваша самооцінка хитлива, вона істотно залежить від зовнішніх обставин, від настрою, від думки інших. Позитивна оцінка вашої праці й позитивний настрой сприяють творчому зльоту: у вас «виростають крила». Ви вільні, упевнені в собі, здатні впливати на дітей, формуючи в них позитивну особистісну орієнтацію. Зниження самооцінки (у «смузі невдач») негативно впливає на ефективність взаємодії з оточуючими, ускладнюючи рішення професійних і життєвих проблем.

3.3. Якщо у ваших відповідях переважає третій варіант, то вам не завжди легко вступати у вільне спілкування з іншими. Вам властиво принижувати значення своєї особистості. У більшості випадків це супроводжується установкою на негативне сприйняття оточуючих. Це заважає діяти спонтанно, упевнено, створювати сприятливу, творчу атмосферу на уроці. Почуваючи себе у класі впевнено, не відчуваючи необхідності вдаватись до психологічного захисту, ви легко приймете визначену обмеженість власних можливостей, а також обмеженість можливостей учня.

4. Стиль викладання

4.1. Якщо у ваших відповідях переважає перший варіант, то, можливо, ви є лідером у колективі і маєте репутацію «сильного педагога». Учень для вас - об'єкт впливу, а не рівноправний партнер. Ви самі приймаєте рішення, установлюєте твердий контроль виконання пропонованих вимог, часто використовуєте свої права без урахування ситуації та думки учнів. Наявність авторитарних тенденцій у вашому стилі викладання не сприяє взаєморозумінню та творчій атмосфері уроку. Учні нерідко втрачають активність, самостійність, їхня самооцінка падає, нерідко призводячи до агресивності як форми психологічного захисту.

4.2. Якщо у ваших відповідях переважає другий варіант, то вам близька позиція миротворця. Як правило, ви намагаєтесь уникати психологічної напруги, що супроводжується конфліктами. Ви нерідко відчуваєте провину та звалюєте на себе чужу роботу, організацію та контроль діяльності учнів здійснюєте без системи, виявляючи нерішучість і коливання. Ліберальний стиль не сприяє розвитку в учнів поваги до вчителя, продуктивності в роботі та почуття відповідальності. Ви йдете на великі жертви, але у вас ростуть відчуття незадоволеності роботою, тривога, страх і непевність.

4.3. Якщо у ваших відповідях переважає третій варіант, то для вас учень - рівноправний партнер, ви залучаєте учнів до прийняття рішень, прислухаєтесь до їхньої думки, заохочуєте самостійність суджень, ураховуєте не тільки успішність, а й особисті якості учнів.

Основні методи впливу: порада, прохання, спонукання до дії. Для вас характерні задоволеність своєю професією, високий ступінь прийняття себе й інших, гнучкість у виборі способів регулювання, відкритість у спілкуванні з учнями та колегами, добрий психоемоційний стан, що передається вихованцям, сприяючи ефективності навчання.

Вірогідність відповідей

Перевага 1-2-го варіантів свідчить про високий ступінь вашої щирості та здатності об'єктивно оцінювати себе.



Перевага відповідей третього варіанта свідчить про вашу залежність від соціально схвалюваних норм.

  1. Вправа «Дістань зірку»

Мета: зняти напруження.
Психолог включає спокійну розслаблюючу музику і говорить:
«Уяви собі, що ти стоїш на галявині. Над тобою - темне нічне небо, все всипане зірками. Вони світять так яскраво, що здаються зовсім близько. Поляна залита м'яким, ніжно-блакитним світлом. Люди кажуть, що, коли зірка падає, треба загадати бажання, і воно обов'язково збудеться. Ще кажуть, що зірку не можна дістати. Але може бути, вони просто не пробували? Знайди на небі уявним поглядом найяскравішу зірку. Про яку твою мрію вона нагадує? Гарненько уяви собі, чого б ти хотів. А тепер відкрий очі, глибоко вдихни, затамувавши подих і постарайся дотягнутися до зірки. Це не просто: тягнися щосили, напруж руки, встань на носочки. Так, ще трохи, ти вже майже дістав її. Є! Ура! Видихни і розслабся, твоє щастя в твоїх руках! Поклади свою зірку перед собою в красивий кошик. Порадій, дивлячись на неї. Ти зробив щось дуже важливе. Тепер можна трохи відпочити. Закрий очі. Знову подумки подивися на небо. Чи є там ще зірки, що нагадують тобі про інші заповітних мріях? Якщо є, то уважно придивись до вибраного світила. А тепер відкрий очі, вдихни і тягнися до своєї нової мети! »
ІІІ. Заключна частина

1."Дерево підсумків" 
На плакат із намальованим деревом учасникам пропонують висловити свої враження на паперових відбитках власної долоні і закріпити їх на гілках дерева.

2. Притча « Про вчителя та учня»

  • Довгі роки жив Учень у Вчителя пізнаючи його мудрість. Крім того, звичайно, він робив багато інших необхідних для них обох речей:  збирав хмиз для вогнища, носив воду з джерела, прибирав у печері, де вони вдвох жили, ходив на полювання. А коли до Вчителя приходили люди за порадою – Учень уважно слухав, що той говорить. Інколи Вчитель сам розпочинав розказувати різні історії про далекі краї, про дивовижні звичаї чужинців,  про мудреців, що  жили за морями, про мудрість їхню та повчання. Однак, це бувало дуже рідко, хіба лише коли до них довго ніхто не приходив і Вчителю ставало нудно  - хотілося побалакати, та не було з ким. Решту ж часу все їхнє спілкування зводилося до вітань з початком нового дня та  побажань доброї ночі. Навіть по господарству, якщо це слово підходить до тих злиднів, в яких вони жили, Учень вже сам, без наказу Вчителя, знав сам що має робити.  
    Так вони жили разом довгі роки. Не зважаючи на скупість повчань вчителя та скромність їхнього столу - Учень за всі ці роки жодного разу навіть не подумав про те щоб його покинути. Та одного дня Вчитель захворів. Погляд його затьмарився, він зліг. Часто шепотів щось, часом кричав, чи то на якійсь чужинській сові, чи то просто щось незрозуміле Учневі. І хоча учень поїв його відварами цілющих трав, його продовжувало трясло в лихоманці. Тим часом люди, які продовжували приходити до нього за порадами, поверталися ні з чим. Вчитель не міг їм допомогти, а Учень вважав себе не в праві давати поради замість Вчителя. Та припаси їжі закінчувалися, а Вчитель все не одужував.  
    Одного ранку Учень зрозумів, якщо він сьогодні нічого не заробить, то завтра їм нічого буде їсти. І, коли прийшли люди до Вчителя, він не прогнав їх, а вислухав і порадив чинити так як сам вважав за потрібне. Так продовжувалося день за днем. Тим часом, Вчитель почав одужувати. Він вже не марив. Потроху почав  сидіти, потім просив Учня виводити його на свіже повітря. Слухав, не втручаючись і не поправляючи, повчання-настанови Учня людям, які до них приходили. Одного сонячного ранку вчитель зрозумів, що вже є цілком зоровим. Він сам, опираючись лише на палицю-посох, вийшов з печери. На той час і Учень повернувся з лісу, де збирав цілющі трави та ягоди.
    - Доброго дня, Вчителю! – привітався він, зрадівши, що Вчитель сам вийшов з печери.
    - І справді гарний день сьогодні, дуже гарний, - відповів Вчитель.
    - Чого бажаєте, Вчителю ? – запитав Учень.
    - А даси слово, що виконаєш моє бажання? – посміхнувся в бороду старець.
    - Звичайно! Зроблю все, що забажаєте, Вчителю!
    - Ти добре подумав, перш аніж відповісти? – не вгавав старий.
    - Так, Вчителю!
    - Моє бажання просте, - врешті пояснив наставник. – Хочу, щоб Ти негайно покинув мене, мою печеру, цю гору і ніколи сюди не повертався. Я дякую Тобі за все, що Ти робив для мене всі ці роки, які ми разом прожили. За те що не дав мені померти і вилікував-виходив мене, коли я хворів. Але зараз я здоровий і бажаю, щоб Ти залишив мене.   
    - За що, Вчителю, ви мене проганяєте!? – тільки і спромігся запитати остовпілий Учень.
    - Не питай мене більше нічого, збирайся і йди своєю дорогою! – відповів Учитель.
    Учневі нічого не залишалося, як виконати волю наставника. Довгі роки блукав він дорогами світу, носячи з собою образу за невдячність Вчителя. Але одного дня, коли вже Учень посивів-постарів... Одного гарного ранку, проходячи повз дерево, побачив, як якась (він не знав її імені) пташка виштовхує пташеня з гнізда, змушуючи його вчитися самостійно літати. І цієї миті Учень врешті зрозумів зміст останніх слів Вчителя: “... і йди своєю дорогою”. “Яким же я був дурнем! ” – сказав він собі. “Скільки років я носив у серці чорну образу замість вдячності мудрому вчителеві”. Він підвів голову, подивився на синє безхмарне ранкове небо. І йому чомусь стало легко-легко на душі, неначе з неї впав страшенний тягар. 
    “Йти своєю дорогою”, -  посміхнувся він в сиву бороду і пішов далі.

Запитання для обговорення: чи змусила вона вас задуматися та чи своєюдорогою ви йдете…

ЗАНЯТТЯ 3 «Як зробити урок ефективним? Крокуємо до майстерності»

             

Урок – це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя,  мірило його інтелектуального   багатства,   показник     його  світогляду, його ерудиції.

В. Сухомлинський




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал