Передмова «Методичні вказівки і завдання до виконання самостійної роботи студентів»



Сторінка3/6
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6
ТЕМА 4. Філософія Нового часу.




Мета: розкрити нову спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій; проаналізувати пошуки продуктивного методу пізнання; ознайомити з основними філософськими позиціями, що сформувались. охарактеризувати розвиток німецької філософії як значний і вагомий етап у розвитку світової філософії, розкрити проблеми пізнання в філософії О.Конта; розглянути ідеалізм Й.Фіхте;

показати протиріччя між методом і системою Г.Гегеля; пояснити

антропологічний матеріалізм Л.Фейербаха.
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати:

  • в чому проявлялася справжня новизна нової історичної епохи;

  • якими були основні змістові наголоси у новоєвропейському світогляді;

  • як провідні напрями новоєвропейської філософії розвивали та виражали ці наголоси.

  • чому німецьку класичну філософію виділяють у окремий період розвитку новоєвропейської філософії;

  • завдяки чому та в якому сенсі німецька класична філософія постала вершиною в розвитку новоєвропейської філософії.

Вміти:

  • визначити зміст основних філософських позицій, що сформувались у епоху Нового часу;

  • бачити та пояснювати внутрішній зв’язок між основними напрямами новоєвропейської філософії;

  • виділяти та пояснювати принципові новації у філософських ідеях цієї епохи.

  • простежувати логіку розвитку проблематики у німецькій класичній філософії;

  • оцінювати загальні результати її розвитку.


Розуміти:

  • найважливіші особливості розвитку філософії за умов розвитку основ індустріального суспільства;

  • зміст і спрямованість провідних проблем новоєвропейської філософії;

  • особливості тлумачення людини й суспільства у філософії Нового часу.

  • що нового внесла німецька класична філософія в європейську філософію, науку та культуру;

  • зміст і значення фундаментальних філософських тем будови Всесвіту, пізнання, людського буття та духу, якими вони постали у концепціях і вченнях представників німецької класичної філософії;

  • у якому сенсі німецька класична філософія завершила розвиток класичної європейської філософії.


Стислий огляд теми:

Філософія Нового часу, розвиваючись у діалозі з наукою, приділила значну увагу дослідженням методу істинного пізнання для підвищення надійності й ефективності науки.

Ця філософія досягла нового рівня у розробленні проблем пізнання, в осмисленні субстанції як вихідної підоснови дійсності, у дослідженні людини й суспільних процесів.

Філософія Нового часу ввібрала в коло своїх проблем усі сфери людської життєдіяльності, демонструючи широкі можливості людського пізнання. Розвиваючи вихідні ідеї класичного типу філософствування, вона або підносила людський розум, або піддавала його випробуванням, щоб визначити його потенціал. Філософія Нового часу донині залишається школою європейської філософської культури.

Німецька класична філософія стала закономірним результатом розвитку всієї попередньої європейської філософії. Органічно увібравши в себе вихідну проблематику та найважливіші досягнення попередніх філософів, вона надала їм нового звучання, нової інтерпретації та оригінального вирішення. Німецька класична філософія збагатила європейську культуру цілою низкою ідейних надбань, без яких неможливо уявити собі сучасну інтелектуальну ситуацію в суспільстві.Німецька класична філософія постала як особливий, вищий етап у розвитку європейської філософії, як концентрація проблем, ідей та надбань класичного типу філософствування.

Вона збагатила науку цілою низкою плідних ідей, що були розроблені з надзвичайною глибиною, розмахом та майстерністю.

Водночас німецька класична філософія вичерпала ідейний та методологічний потенціал класичної філософії і постала, з одного боку, неперевершеним взірцем культури мислення, а з іншого - як переддень появи принципово нової філософії.



Основні терміни і поняття теми.

Об'єкт і суб'єкт - провідні категорії світоосмислення епохи Нового часу: об'єктом позначали частину (фрагмент) природи, на яку спрямовувалась активність людини, суб'єктом —людину як вихідний пункт проявів активності розумового та матеріального планів.

Закон - форма прояву необхідності у природі, об'єктивний, сталий, повторюваний тип зв 'язку між процесами та явищами дійсності або всередині них; в попередні епохи закон розглядався переважно як юридичний закон або владна норма.

Субстанція - одне із центральних понять новоєвропейського світоосмислення, що позначало таку основу світу, яка охоплювала та пронизувала собою усі форми та явища дійсності, була самовладною та не потребувала для свого буття ніяких інших джерел або причин.

Релігія і моральність - унаслідок розповсюдження у духовному житті Європи Нового часу деїзму та ідей Просвітництва з 'явилась тенденція

пов 'язувати релігію лише із моральністю, звільняючи від їі впливу всі інші сфери життя та діяльності. Тим самим заперечувався теїзм - позиція розуміння Бога як єдиного Творів, упорядника світу та джерела усякого буття.

Друга рефлексія (або "рефлексія рефлексії") - за Г.Гегелем, той рівень самоусвідомлення думки, коли вона фіксує нереальність, а лише свої власні акти, висвітлюючи поле свого "чистого" споглядання; саме така рефлексія здатна усвідомлювати себе як єдине та всеохоплююче середовище будь-якого змісту, а логікою другої рефлексії може бути лише логіка самовідрізняння та самопоєднання - логіка внутрішніх суперечностей, тобто діалектична логіка.

Предмет - (мислення і пізнання) - частина об'єкта, яка виділена, помічена та відмічена людиною через віднесення її до певних еталонних систем відліку та визначеності; через це той же самий об'єкт може поставати у визначеннях різних предметів для різних галузей пізнання.

Розвиток - за Геґелем, такий тип зв'язку, який резюмує, підсумовує усі можливі зв'язки та взаємодії дійсності, тобто це є "зв'язок усіх зв'язків"; тому лінія розвитку найбагатша за змістом від будь-яких інших типів зв'язку, а тому пізнання розвитку ущільнює пізнання, робить його більш насиченим та ефективним.

Субстанція – суб'єкт - основна характеристика абсолютної ідеї у філо-софії Г.Гегеля, оскільки остання не лише все включає у свій зміст, а й постає єдиним джерелом руху та активності.

Я і ТИ - відношення, яке у філософії Л.Фейєрбаха постає єдиною справжньою основою та умовою людського спілкування: лише тоді, коли ми бачимо у співбесіднику "Ти", тобто принципово рівне та споріднене нашому "Я", можливий справжній, виправданий діалог між людьми.
План заняття.

  1. Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.

  2. Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.

  3. Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.




Самостійно студенти вивчають питання

1. Особливості та досягнення філософії Нового часу.

2. Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва.

3. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.
Методичні рекомендації: скласти конспект до питань самостійної роботи.
Методичні поради до виконання СРС

У питанні Особливості та досягнення філософії Нового часу слід звернути

увагу на формування нового типу філософствування видатними філософами

даної епохи (Філософію Ф.Бекона, Т.Гоббса, Р.Декарта, Б.Спінози). Дайте від-

повідь на питання: - Чому вісімнадцяте століття називають століттям геніїв?

В другому питанні «Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва»

треба розглянути основні риси епохи Просвітництва, на прикладах основних

ідей філософів – просвітників (Ш.Л.Монтеск’є, Д.Дідро, Ж.Ж.Руссо та ін.)

В третьому питанні «Особливості та досягнення класичної німецької філо-

софії» слід звернути увагу на зміст і значення фундаментальних філософсь-

ких тем – будови Всесвіту, пізнання, людського буття та духу, якими вони пос-

тали у концепціях і вченнях представників німецької класичної філософії. Дайте відповідь на запитання: - Чому німецьку класичну філософію виділяють у

окремий період розвитку новоєвропейської філософії?
Література

1. Пекарик А. М. Філософія. Конспект лекцій. К., 2001. с. 83-99

2. Петрушенко Філософія.Л.2006.

3.Філософія. Навчальний посібник / за ред..І.Ф.Надольного.-К.,2004. с.107-123


Завдання для самостійного опрацювання і закріплення

Завдання 1. Окресліть основні особливості розвитку філософії в епоху Нового часу.

Завдання 2. Порівняйте основні методологічні ідеї Ф.Бекона і Р.Декарта;

зробіть належні висновки.

Завдання 3. Охарактеризуйте пізнавальні ідеї Дж. Локка, Т.Гоббса, Д.Юма.

Завдання 4. Порівняйте погляди на субстанцію Б.Спінози і Г.Лейбніца.

Завдання 5. Окресліть основні аспекти розуміння субстанції Г.Геґелем.

Завдання 6. Які принципові зміни в науковій і філософській картині світу відбулися в Новий час?

Завдання 7. Поясніть, чому німецьку класичну філософію виділяють в окремий період розвитку європейської філософії.

Завдання 8. Розкрийте зміст і значення "коперниканського перевороту"

І.Канта у філософії.

Завдання 9. Поясніть, у чому полягає відмінність між розсудком та

розумом у філософії І. Канта.

Завдання 10. Що таке предмет і "річ-в-собі" у філософії І. Канта? Як вони співвідносяться?
Контроль знань з СРС

Питання з СРС закріплюються практично за допомогою розв’язання тестових завдань. (Модуль І.)


ТЕМА 5. Філософія ХІХ - ХХ століть.
Мета: ознайомитися з характерними особливостями класичної, та пост класичної ; вивчити тенденції розвитку російської філософії; засвоїти концептуальну різницю філософських течій, як матеріалістична філософія, класична філософія та пост класична філософія.
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати:

  • розвиток філософської думки в ХІХ – ХХ ст. та її вихідні філософські течії;

  • своєрідність російської філософії від періода становлення до релігійно-філософського ренесанса;

  • програми радикального оновлення філософії;

  • якими були найперші прояви релігійної свідомості середини ХХ ст.

Вміти:

  • аналізувати свої погляди в контексті загальних ідей розвитку;

  • проводити порівняння вихідних ідей класичної та некласичної філософії;

  • використовувати ідеї філософії ХХ ст. для пояснення провідних тенденцій розвитку сучасної історії.

Розуміти:

  • провідні акценти у філософських концепціях ХІХ ст.;

  • вихідні особливості некласичного способу філософствування;

  • особливості основних напрямів відходу від класичної філософії та переходу до некласичної;

  • які філософські ідеї перш за все так яскраво окреслювали особливості духовних процесів та суспільного життя людства у ХХ ст.;

  • які тенденції та чому діють у сучасній філософії на початку ХХІ ст.



Стислий огляд теми:

У першій третині – середині ХІХ ст. у Європі розпочався процес досить радикальної зміни у способі філософствування. Наслідком того було виникнення некласичної філософії. Її формування йшло кількома напрямами, але всіх їх, за рідкісним винятком, споріднювала орієнтація на провідну роль у людських діях та поведінці людини нераціональних (або ірраціональних) чинників.

У ХІХ ст. відбулася фундаментальна переорієнтація європейської філософії, пов’язана із запровадженням парадигми (взірця, способу) некласичного філософствування.

Некласична філософія виводила на перший план реальності людської поведінки та поза раціональні її чинники, звертала увагу на ті сторони людської життєдіяльності, які перебували поза увагою класики, але при тому вона інколи їх надмірно акцентувала.

Некласична філософія постала як ідейна передумова філософії ХХ ст.

Філософія ХХ ст. у багатьох відношеннях являє собою своєрідне і цікаве явищще: на відміну від попередніх епох розвитку європейської філософії, вона активізує і широко використовує не лише останні, найдавніші концепції та здобутки, а фактично, усю попередню історію філософії. Внаслідок цього вона постає надзвичайно різноманітною, строкатою, із майже неозорою широтою проблематики. Сповідуючи переважно парадигму некласичної філософії, вона так чи інакше накладає відбиток такої парадигми на всі філософські течії та концепції, внаслідок чого останні часто набувають характеру оновлених (неопозитивізм, неотомізм, неокантіанство та ін.) В цілому філософія ХХ ст. яскраво і, переконливо виразила болючі проблеми цього суперечливого століття, передавши естафету майбутньому та продемонструвавши вміння поєднувати класичні ідеали із плюралістичним підходом до дійсності.



Основні терміни і поняття теми.

Відчай екзистенціальний (або тотальний) – за Кіркегором, стан, до якого людина може прийти внаслідок щирого самопізнання та самозаглиблення: шукаючи і не знаходячи ні в чому свого життєвого кореня, людина впадає у відчай – відчуття абсолютної самотності та відчудження від усього; це відчуття може привести людину до осмислення свого абсолютного відношення до абсолютного, тобто до Бога, в якому єдиному знаходить своє виправдання наша індивідуальність.

Воля – непояснюване, ірраціональне прагнення до самоздійснення, просте поривання до буття, що, на думку А.Шопенгауера та Ф.Ніцше, лежить в основі будь-якого існування.

Екзистенція – з лат. – існування; цей термін С.Кіркегором був витлумачений у його початковому значенні – “вихід за межі встановленого, усталеного” – для позначення провідної особливості людського існування: неузасадененості, відсутності надійних, однозначних коренів буття.

Життя – за Ф.Ніцше, єдина справжня реальність, бо все в світі постає лише різними проявами життя; в основі життя лежить “воління до волі”, тобто бажання проявити воління як таке.

Діалектичний та історичний матеріалізм – назва основних філософських складових вчення марксизму, що прагнув бути системою тверджень про світ, як в основі своїй – матеріальний, ніким не створений, але динамічний і рухливий; соціальна історія тлумачилася як різновид матеріального процесу, тому її засади визначали процеси виробництва. Свідомість і мислення при цьому розглядалися як результат стихійних перехрещень природних взаємодій, як форма відображення одних матеріальних процесів у інших; відповідно свідомість не могла мати власного онтологічного статусу: буття є первинне, а свідомість – вторинна (відображення).

Ірраціональне – таке, що не підлягає розумінню, раціональному поясненню та тлумаченню.

Позитивне – основне поняття філософських міркувань О.Конта: ясне, реальне, спостережуване, корисне, - те, що повинна вивчати наука, відкидаючи примарне, непевне, непотрібне людині та суспільству.

План заняття

1. Своєрідність російської філософії: релігійно-ідеалістичний,

революційно-демократичний напрямки, руський космізм.

2. Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії ХІХ-ХХ століть. Програми радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.

3. Некласична філософія XX століття: основні напрямки та їх особливості. Критика цінностей західних техногенних цивілізації, відмова від проектів тотального перевлаштування світу, сцієнтизм та антисцієнтизм, проблеми ірраціонального та несвідомого, екзистенціальна філософія. Проблема знання та мови у філософії.



Самостійно студенти вивчають питання

1. Особливості та досягнення класичної та некласичної філософії.
Методичні рекомендації: скласти конспект до питанння

самостійної роботи.
Методичні поради до виконання СРС

У питанні «Особливості та досягнення класичної та некласичної філософії»

слід розглянути основні напрямки класичної та некласичної філософії та їх особливості; визначити їх взаємні переваги та недоліки. Зробити у вигляді таблиці.
Література:

  1. Кушаков Ю.В. Нариси з історії з німецької філософії Нового часу: Навчальний посібник. – К. 2006.

  2. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М. А. Скринника, З. Е. Скринник – Львів, 2001.

  3. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

  4. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В, Ільїн. – К., 2005.


Завдання для самостійного опрацювання і закріплення

  1. Зясуйте сутність філософської антропології Ж.-П. Сартра.

  2. Розкрийте зміст поняття свободи в екзистенцій ній філософії.

  3. Охарактеризуйте соціальну доктрину неатомістської філософі.

  4. Визначте в чому полягає гуманізм філософії екзистенціалізму.

  5. Поясніть в чому полягає гуманізм філософії екзистенціалізму.

  6. Озарактеризуйте сутність аналітичної філософії.

  7. Поясніть, у чому сутність філософії постмодерну.


Контроль знань з СРС

Питання з СРС закріплюються практично за допомогою розв’язання тестових завдань (Модуль І) та складання таблиці.
Тема 6.Філософська думка в Україні.

Мета: розкрити істотичні та культурні особливості формування української філософської думки; охарактеризувати основні ідеї видатних мислителів в різні історичні часи та їх вплив на розвиток української філософії.
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати:

  • історичні та культурні особливості формування української філософської думки;

  • зміст і проблематику найвизначніших культурно-освітніх та філософських пам'яток;

  • характерні риси й особливості української філософії на кожному з етапів її розвитку та особливості її зв'язку із загально історичним процесом.

Вміти:

  • пояснювати історичні особливості проявів українських філософських пошуків в залежності від суспільно - історичного та культурно-освітнього контексту;

  • простежувати історичний зв'язок змісту пам'яток вітчизняної суспільно-гуманітарної думки;

  • робити порівняльний аналіз філософських надбань різних епох української історії.

Розуміти:

  • причини історичних та культурних особливостей української філософської думки;

  • органічний зв'язок розвитку філософських ідей із духовними та суспільно-політичними процесами в Україні;

  • культурне та соціальне значення філософської спадщини для розвитку сучасного українського суспільства.

Стислий огляд теми:

Духовне відродження сучасної України - одна з важливих передумов розв'язання суспільно-політичних та економічних проблем. Сприяти цьому має належне вивчення й осмислення української філософії. Історично сталося так, що українська філософія не набула світового визнання, проте вона має цілу низку таких особливостей, що роблять її своєрідною, унікальною та неповторною. Постаючи в основному внутрішнім явищем української культури, вона, тим не менше, не була ізольованою від світових філософських процесів і в кожну епоху української історії концентровано виражала її інтелектуальну сутність. В наш час українська філософія набула можливості самостійного розвитку на тому багатющому історичному ґрунті, який постає її реальною спадщиною.

Українська філософія, хоча її теорії у своїй більшості і не здобули світового визнання та поширення, органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури; вона була присутня на всіх основних етапах української історії і відігравала важливу роль у розвитку громадської думки. Постаючи переважно внутрішнім культурним явищем, українська філософія постає концентрованою формою виразу особливостей національного характеру та світосприйняття українців, їх суперечливих одвічних прагнень, їх самоусвідомлень та ціннісних орієнтацій. Внаслідок нього українська філософія має цілу низку особливостей, що, .початий формуватися за часів Київської Русі, зберігають свою значущість і по сьогодні. В умовах наявності самостійної української держави перед філософською думкою України відкриваються нині. небачені раніше перспективи, і лише майбутнє покаже, чи змогла українська інтелектуальна еліта використати їх належним чином.
Основні терміни і поняття теми.

Антеїзм - так деякі дослідники називають прояви в українському національному характері та філософській думці любові до Землі, культ Землі.

Антропоцентризм (від грец.antropos -людина і лат. centrum - центр) -філософський принцип, згідно з яким людина є центром Всесвіту або займає центральне положення у всіх міркуваннях та вирішеннях. Барокальність - на думку цілої низки дослідників — виявлення особливостей української філософської думки у вигляді її рухливості, динамізму та певній концентрованості навколо проблем духовного вдосконалення, пов'язаного із глибокою релігійністю.

Братські школи - центри освіти та духовного життя в Україні, що виникали, починаючи від XVI ст. з метою збереження православних засад життя та протидії католицькій експансії.

Емоційність - одна із провідних особливостей української філософи, що полягає у наданні переваги прямому щирому почуттю над раціональним міркуванням про вирішенні смисложиттєвих проблем.

Естетизм - особливість української філософії та духовності взагалі, що проявляє себе у цінуванні краси в усіх її виявленнях.

Непомітного зла філософія - оригінальна концепція М.В.Гоголя, згідно з якою у боротьбі Бога та диявола за людські душі найнебезпечннішим для людини постає маленьке, непомітне зло, через прийняття якого людина поступово опиняється у диявольських пазурах.

Просвітництво - європейська течія в галузі культурного і духовного життя ХУІ-ХУІІІ ст., що ставила собі за мету сформувати погляди, котрі виходили передусім з вимог людського розуму.

Ренесанс (від фр. Renaissance) - європейська епоха Відродження (ХІІІ - к. ХУЇст.);виникнення відчуття життя, що споріднене з античністю і протилежне Середньовіччю.

Споріднена праця - (за визначенням Г.Сковороди) вид діяльності, котрий особливо припадає людині до душі, відповідає їі природним схильностям та здібностям, приносить радість і задоволення вже й сама по собі, а не лише своїм результатом.

План заняття.

  1. Джерела української філософської культури.

  2. Становлення українського неоплатонізму ХІУ- ХУІ століть. Філософська думка українського ренесансу.

  3. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях.

  4. Г.Сковорода - родоначальник української класичної філософії.

  5. Філософія Т.Г. Шевченко.

  6. Академічна філософія XIX століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї.

  7. «Культурне відродження» 20-х та філософське відродження 60 -х років XX століття. Сучасна філософська думка в Україні.

  8. Філософська думка української діаспори.




Самостійно студенти вивчають питання:

  1. Г.С.Сковорода – український Сократ

  2. Філософська думка української діаспори.


Методичні рекомендації: скласти конспект до питання самостійної роботи.

Методичні поради до виконання СРС

При розгляді даного питання Філософська думка української діаспори слід

звернути увагу на те, що Філософія української діаспори відома перш за все

своїми оригінальними концепціями української національної ідеї

(В..Липинський, Д.Донцов, І.Лисяк-Рудницький). Крім того, саме

представники української діаспори (Д.Чижевський) розпочали

фундаментальні дослідження історії української філософії та її специфіки.
Література:

1. Бондарь С. Философско-мировоззренческое содержание"Избранное" 1073-1076 годов. К.: Наукова думка, 1990.

2. Горський В. Історія української філософії. К., 1996.

3. Давня українська література. Хрестоматія. К.: Освіта, 1993;
Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми

Завдання 1. Поясніть зміст основних особливостей української філософії: естетизму, кордоцентризму, антеїзму, барокальності, схильності до життєвої настанови та морального повчання.

Завдання 2. Поясніть, чим була зумовлена змістова спрямованість філософських міркувань, які ми знаходимо у джерелах Київської Русі.

Завдання 3. Окресліть, що було спільного та відмінного в ідеях, західноєвропейського та українського гуманізму..

Завдання 4. Охарактеризуйте роль братських шкіл у розвитку освіти та філософії в Україні.

Завдання5. Поясніть, чим саме філософські курси Києво-Могилянської академії відрізнялись від типових схоластичних курсів європейських університетів.

Завдання 6. Розкрийте зміст основних філософських ідей Г.Сковороди та поясніть, в чому саме проявилась їх оригінальність.

Завдання 7. Окресліть, як вплинули ідеї німецької класичної філософії на

розвиток української філософської думки XIX ст.

Завдання 8. Розкрийте зміст та провідну спрямованість вихідних ідей університетської філософії в Україні XIX ст.

Завдання 9. Поясніть своє розуміння значення досить великих розходжень в ідеях сучасної української філософії для її історичної перспективи.

Контроль знань з СРС

Питання з СРС закріплюються практично за допомогою складання словника базових понять та розв’язання тестових завдань (МОДУЛЬ І).
Розділ ІІ. ОНТОЛОГІЯ І ГНОСЕОЛОГІЯ.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал